Ухвала суду № 139633590, 03.09.2026, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 761/21546/23

Категорія 38

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 року м. Київ

Подільський районний суд міста Києва

у складі головуючого судді Ковбасюк О.О.,

за участю секретаря судового засідання Білоус А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні суду перебуває вказана цивільна справа, розгляд якої здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У судове засідання сторони не з`явилися, про дату, час та місце його проведення повідомлені належним чином.

Як вбачається із матеріалів, 21.05.2026 до суду надійшло клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі на підставі п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України.

15.07.2026 до суду надійшли письмові заперечення щодо такого клопотання від представника позивача.

Крім того, 15.07.2026 до суду надійшли письмові пояснення представника позивача із наявним у них клопотанням про витребування доказів.

З огляду на наведене суд визнав за можливе проведення судового засідання за відсутності учасників справи.

Дослідивши письмові матеріали справи відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, згідно з якою у разі неявки в судове засідання усіх учасників справи фіксування судового засідання технічними засобами не здійснюється, суд дійшов наступних висновків.

Вирішуючи клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі, суд виходить з наступного.

Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором.

Відповідач позову не визнає, вказуючи на те, що рух коштів по його банківських рахунках та виникнення спірної заборгованості відбулися внаслідок протиправних дій третіх осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, спрямоване на відкрите заволодіння майном відповідача із застосуванням насильства (грабіж).

Обґрунтовуючи клопотання про зупинення провадження, представник відповідача зазначає, що відповідач є потерпілим у кримінальному провадженні № 12022105070000351, внесеному до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, що перебуває у провадженні слідчого відділу Подільського КП ГУНП у м. Києві, в межах досудового розслідування якого встановлюються обставини вчинення відносно нього вказаних протиправних дій, а тому вирішення даної справи є об`єктивно неможливим до набрання законної сили судовим рішенням (остаточним вироком суду або ухвалою про закриття провадження з нереабілітуючих підстав) у вказаному кримінальному провадженні.

Вирішуючи обґрунтованість таких доводів сторони відповідача та наявність підстав для зупинення провадження у даній справі суд, у відповідності до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, враховує наступні висновки, викладені Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 02.06.2026 у справі № 943/242/22:

«45. Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

46. Європейський суд з прав людини зауважував, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також вказував, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (рішення ЄСПЛ DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, 21 жовтня 2010 року).

47. Відповідно до пункту 7 частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є розумні строки розгляду справи судом.

48. Статтею 121 ЦПК України передбачено, що суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню цивільного судочинства.

49. Процесуальний строк, виступає одним з ключових елементів цивільно-процесуальної форми, і в цілому направлений на забезпечення оперативного, динамічного й просторового перебігу провадження у визначених ЦПК України часових рамках.

50. Зокрема, під процесуальними строками, з огляду на системний аналіз ЦПК України, розуміють встановлений законом та/або судом проміжок часу, протягом якого повинна або може бути вчинена певна процесуальна дія або розпочата та/чи завершена та чи інша стадія судочинства.

51. Процесуальні строки, з-поміж іншого, виступаючи засобом регламентації процесуальних дій учасників справи також виконують функцію юридичного факту, тобто спричиняють виникнення, зміну або припинення процесуальних прав та обов`язків. У механізмі правової регламентації судочинства процесуальні строки мають правоутворююче та преклюзивне значення для суб`єктивних процесуальних прав та обов`язків.

52. Ці питання висвітлені Верховним Судом у постанові від 20 січня 2021 року у справі № 175/957/19 (провадження № 61-12294св20).

53. У своїй практиці Європейський суд з прав людини керується тим, що розумність тривалості судового провадження необхідно оцінювати у світлі обставин конкретної справи та враховуючи критерії, вироблені судом. Такими критеріями є: 1) складність справи, тобто обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і зумовлюють певні юридичні наслідки; 2) поведінка заявника; 3) поведінка державних органів; 4) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, зокрема особливе становище сторони у процесі (рішення ЄСПЛ Frydlender v. France, № 30979/96, §43, 27 червня 2000 року).

54. У той же час, положення глави 8 Розділу ІІІ ЦПК України передбачають випадки, коли процесуальні строки розгляду справи можуть або мають бути зупинені.

55. Зупинення провадження у справі це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду з визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи.

56. Зупинення провадження у справі не повинне розглядатися як невиправдане затягування строків розгляду справи і застосовується лише за обставин, визначених процесуальним законом.

57. Згідно з пунктом 6 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

58. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 6 частини першої статті 251 цього Кодексу, - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

59. Об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.

60. Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені у цьому процесі, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено.

61. Зазначений правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 серпня 2023 року у справі № 990/24/23 (провадження

№ 11-100заі23).

62. У постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 01 березня 2024 року у справі № 910/17615/20 зазначено, що: по-перше, провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього; по-друге, під неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи необхідно розуміти те, що обставини, які розглядаються в такій справі, не можуть бути встановлені судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, черговості розгляду вимог тощо; по-третє, обов`язкова пов`язаність справи, що зупиняється, з іншою, в якій суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на докази у цій справі, зокрема, факти, що мають преюдиційне значення.

63. Таким чином, суд повинен у кожному конкретному випадку з`ясувати: чи існує вмотивований зв`язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду цієї справи з вказівкою на обставини, які встановлюються судом в іншій справі.

64. Схожий висновок було викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року у справі № 357/10397/19 (провадження № 61-5752сво21).

65. Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду зауважує, що приписи пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України закріплюють підставу для обов`язкового зупинення провадження у справі, а саме вирішення іншої справи, що розглядається в порядку, зокрема, кримінального судочинства.

66. Судочинство це процес здійснення правосуддя, тобто діяльність суду щодо розгляду та вирішення справ відповідно до вимог закону.

67. Адміністративне судочинство це діяльність адміністративних судів щодо розгляду і вирішення адміністративних справ у порядку, встановленому цим Кодексом (пункт 5 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).

68. Статтею 1 ЦПК України визначено, що цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.

69. Згідно з положеннями частини другої статті 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.

70. Подібні положення закріплені у статті 1 та частині першій статті 12 Господарського процесуального кодексу України.

71. Відповідно до пунктів 5, 10, 24 частини першої статті 3 КПК України кримінальне провадження це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.

72. Досудове розслідування це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотання про закриття кримінального провадження.

73. Судове провадження це кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке включає підготовче судове провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, а також за нововиявленими або виключними обставинами.

74. Досудове розслідування злочинів здійснюється у формі досудового слідства, а кримінальних проступків у формі дізнання в порядку, передбаченому цим Кодексом (стаття 215 КПК України).

75. Строк досудового розслідування обчислюється з моменту повідомлення особі про підозру до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження (частина перша статті 219 КПК України).

76. Частинами другою, третьою статті 283 КПК України передбачено, що прокурор зобов`язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: 1) закрити кримінальне провадження; 2) звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; 3) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

77. Відомості про закінчення досудового розслідування вносяться прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

78. Європейський суд з прав людини зазначав, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (рішення ЄСПЛ VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, 06 грудня 2007 року).

79. З урахуванням буквального формулювання правової норми (пункт 6 частини першої статті 251 ЦПК України), а також її системного тлумачення у сукупності з іншими нормами права, зокрема вказаними нормами КПК України, беручи до уваги закріплене у цій нормі загальне правило для усіх видів судочинства, у більшості з яких відсутня обов`язкова досудова стадія провадження, з огляду на основні засади судочинства та мету впровадження механізму зупинення провадження, передбачуваність строків такого зупинення, Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду вважає, що правовою підставою для зупинення провадження у цивільній справі на підставі пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України є саме судовий розгляд іншої справи (судове провадження).

80. Здійснення відповідним органом досудового розслідування окремої стадії кримінального провадження досудового розслідування, не може виступати підставою для зупинення провадження у справі на підставі пункту 6 частини першої статті 251 ЦП України.

81. Зазначене відповідає сформованій судові практиці при застосуванні пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України (постанови Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 22 травня 2024 року у справі

№ 369/2750/21 (провадження № 61-1336св24), від 22 січня 2025 року у справі

№ 643/3012/20 (провадження № 61-1336св24), постанови Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду 08 жовтня 2024 року у справі № 922/4356/23, від 23 квітня 2025 року у справі № 922/2714/23 (752/11425/22).

82. Інше тлумачення зазначеної норми може призвести до невиправданого затягування строків розгляду цивільної справи, неможливості ефективного захисту прав людини, за яким вона звернулася до суду, та порушення принципу правової визначеності.

Висновки про застосування норм права

83. З урахуванням наведеного, Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що відсутні правові підстави для зупинення провадження у цивільній справі на підставі пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України до набрання законної сили судовим рішенням у кримінальному провадженні, яке перебуває на стадії досудового розслідування.

84. Положення пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України закріплюють обов`язок суду зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається іншим судом, зокрема у порядку кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

85. Правовою підставою для зупинення провадження у справі відповідно до пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України є наявність іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства та перебуває на розгляді у компетентному суді».

Як встановлено судом зі змісту клопотання представника відповідача, кримінальне провадження № 12022105070000351, внесене до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, перебуває у провадженні слідчого відділу Подільського КП ГУНП у м. Києві.

Таким чином, у вказаному кримінальному провадженні триває досудове розслідування.

Доказів зворотного суду не надано.

На підставі викладеного, зважаючи на обставини, на які сторона відповідача посилається як на підставу для зупинення провадження у даній справі, за відсутності в матеріалах справи відомостей щодо перебування зазначеного у клопотанні кримінального провадження на розгляді у компетентному суді, суд не вбачає підстав для зупинення провадження у даній справі, а тому відповідне клопотання представника відповідача не підлягає задоволенню.

Вирішуючи клопотання представника позивача про витребування та долучення доказів, заявлені ним у письмових поясненнях, що надійшли до суду 15.07.2026, суд зазначає таке.

У заявленому клопотанні представник позивача просить витребувати у Подільського районного суду міста Києва для огляду у судовому засіданні матеріали цивільної справи № 758/1359/24 за позовом ОСОБА_1 до АТ КБ «Приватбанк» про відновлення залишку коштів на карткових рахунках, зобов`язання припинити нарахування за картковими рахунками, скасування нарахованих штрафних санкцій, а також долучити до матеріалів справи копії матеріалів справи, які були підставою для прийняття рішення суду у вказаній справі.

Крім того, він просить долучити до матеріалів справи в якості доказів копії заяви про приєднання до Умов та Правил надання послуг від 13.04.2020, заяви про приєднання до Умов та Правил надання послуг від 22.02.2022, а також рішення Подільського районного суду міста Києва по справі № 758/1359/24.

Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого

у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

На підставі викладеного, ураховуючи характер та зміст спірних правовідносин, а також приймаючи до уваги доводи сторін, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, суд вважає, що надані представником позивача додаткові письмові докази, мають важливе значення для повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, а тому наявні підстави для долучення їх до матеріалів справи.

Водночас суд зауважує, що на даній стадії не здійснюється оцінка доказів. Оцінку належності, допустимості, достовірності долучених доказів судом буде здійснено під час ухвалення судового рішення по суті.

Що стосується клопотання представника позивача про витребування для огляду у судовому засіданні матеріалів цивільної справи № 758/1359/24, то суд не вбачає підстав для задоволення такого клопотання, оскільки воно ним належним чином не обґрунтоване.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 251, 258-261, 353 ЦПК України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням (остаточним вироком суду або ухвалою про закриття провадження з нереабілітуючих підстав) у кримінальному провадженні № 12022105070000351, внесеному до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, що перебуває у провадженні слідчого відділу Подільського КП ГУНП у м. Києві.

Клопотання представника позивача про долучення доказів задовольнити.

Долучити до матеріалів справи в якості доказів: копію заяви про приєднання до Умов та Правил надання послуг від 13.04.2020; копію заяви про приєднання до Умов та Правил надання послуг від 22.02.2022; копію рішення Подільського районного суду міста Києва по справі № 758/1359/24.

Відмовити у задоволенні клопотання представника позивача про витребування для огляду в судовому засіданні оригіналів цивільної справи 758/1359/24.

Розгляд справи відкласти на 10.11.2026 о 14 год. 30 хв.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення.

СуддяО. О. Ковбасюк