Ухвала суду № 139633456, 10.06.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/31418/26-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2026 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції клопотання прокурора першого відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -

ВСТАНОВИВ :

Прокурор першого відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Мотивуючи означене клопотання прокурор вказує, що у провадженні Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у місті Києві перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025110000000431 від 20.11.2025, щодо групи осіб, які налагодили протиправний механізм несанкціонованого збуту інформації, доступ до якої обмежено, шляхом незаконного розголошення за грошову винагороду, вчинення кримінального правопорушення, злочинів, передбачених ч. 2 ст. 361-2, ч. 3 ст. 362, ч. 1 ст. 361-2, ч. 2 ст. 362 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , будучи головним спеціалістом з банківської безпеки РП ГО АТ КБ «Приватбанк», порушуючи встановлений законодавством України порядок регулювання суспільних відносин у сфері обігу інформації з обмеженим доступом, діючи з прямим умислом, переслідуючи корисливий мотив та спеціальну мету - збут інформації з обмеженим доступом, усвідомлюючи протиправність своїх дій, бажаючи одержати особисту матеріальну вигоду шляхом незаконного розголошення за грошову винагороду інформації, доступ до якої обмежено, здійснив копіювання інформації з клієнтської бази АТ КБ «Приватбанк», що призвело до її витоку, вчинене за попередньою змовою групою осіб, шляхом передачі інформації особі, яка не мала права доступу до цієї інформації за грошову винагороду за таких обставин.

Так, ОСОБА_6 , будучи керівником ГО «Асоціація приватних детективів України» (код ЄДРПОУ 42781472), юридична адреса: м. Київ, вул. Кловський узвіз, буд. 7а, з метою популяризації приватної детективної діяльності та шляхом розміщення реклами з надання детективних послуг на веб-ресурсі https://www.apdua.org/ розмістив у мережі Інтернет для невизначної частини осіб перелік т.зв. «детективних послуг».

Так, 02 січня 2026 року о 16:31 год. до ОСОБА_6 з обліковим записом «ІНФОРМАЦІЯ_3» (id НОМЕР_7, НОМЕР_1 , ім`я ОСОБА_7 ) у месенджері «Telegram» звернувся ОСОБА_8 з обліковим записом в месенджері «Телеграм» «ОСОБА_12» із запитом щодо можливості отримання анкетних (персональних) даних власника банківської карти « НОМЕР_2 ». ОСОБА_6 погодився надати вказану інформацію.

У невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 05.01.2026 09:58 год. ОСОБА_6 , будучи керівником ГО «Асоціація приватних детективів України» та з метою отримання анкетних (персональних) даних власника банківської карти « НОМЕР_2 », звернувся до члена вказаної організації ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тим самим вступивши з ним в злочинну змову.

В свою чергу ОСОБА_4 , будучи в злочинній змові з ОСОБА_6 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 05.01.2026 09:58 год попередньо домовившись, таким чином підбуривши головного спеціаліста з банківської безпеки РП ГО АТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на надання інформації з банківських комплексів АТ КБ «Приватбанк», тобто до здійснення дій щодо несанкціонованого копіювання інформації з обмеженим доступом, що призвело до її витоку, вчинене за попередньою змовою групою осіб, шляхом передачі інформації особі, яка не мала права доступу до цієї інформації за таких обставин.

05.01.2026 09:58 год ОСОБА_4 у месенджері «WhatsApp» надіслав ОСОБА_5 номер банківської карти « НОМЕР_2 ».

Того ж дня о 10:32 ОСОБА_5 здійснив вхід та перегляд анкетних (персональних) даних власника банківської карти « НОМЕР_2 » з клієнтської бази АТ КБ «Приватбанк». О 10:33 год у месенджері «WhatsApp» ОСОБА_5 надрукував анкетні (персональні) дані власника банківської карти, а саме « ОСОБА_10 НОМЕР_3 », чим вчинив копіювання інформації та надіслав ОСОБА_4 , чим вчинив витік та збут інформації з обмеженим доступом.

У подальшому, ОСОБА_6 05 січня 2026 року о 10:46 здійснив грошовий переказ у розмірі 1500 грн. на банківську картку, яка належить ОСОБА_4 .

У невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 05.01.2026 12:06 год ОСОБА_4 , будучи у злочинній змові з ОСОБА_6 , надав останньому інформацію щодо анкетних (персональних) даних власника банківської карти « НОМЕР_2 », чим вчинив збут інформації з обмеженим доступом.

Далі 05 січня 2026 о 10:49 ОСОБА_6 у месенджері «Telegram» надіслав повідомлення ОСОБА_8 , в якому зазначив, що вартість даних з клієнтської бази АТ КБ «Приватбанк» буде коштувати 200 дол. США. Також о 12:06 ОСОБА_6 надіслав повідомлення ОСОБА_8 з текстом, що інформація готова.

Того ж дня о 12:07 ОСОБА_8 надіслав ОСОБА_6 повідомлення з прохання написати реквізити банківської картки. У відповідь ОСОБА_6 о 12:09 надіслав повідомлення з реквізитами своєї банківської картки « НОМЕР_4 ».

Цього ж дня о 12:30 год ОСОБА_8 через термінал здійснив переказ грошових коштів на банківську картку, вказану ОСОБА_6 у сумі 5000 грн.

Крім того, 05 січня 2026 року о 12:23 ОСОБА_8 надіслав повідомлення ОСОБА_6 з проханням надати реквізити ще однієї банківської картки. У відповідь ОСОБА_6 надіслав повідомлення з реквізитами банківської картки « НОМЕР_5 », яка належить ОСОБА_11 - дружині ОСОБА_6 .

Після цього ОСОБА_6 о 12:34 у месенджері «Telegram» надіслав ОСОБА_8 повідомлення з наступним текстом « ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_4 НОМЕР_3 АДРЕСА_2 НОМЕР_6 , тобто вчинив збут інформації з обмеженим доступом.

26.05.2025 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 362, ч. 2 ст. 361-2 КК України.

Підозра відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених . 4 ст. 27 ч. 3 ст. 362, ч. 2 ст. 361-2 КК України підтверджується та обґрунтовується зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме:

- протоколом огляду від 21.03.2026 мобільного телефону, вилученого в ході проведення обшуку у ОСОБА_5 ;

- протоколом огляду від 21.05.2026 даних щодо руху коштів, отриманих на запит від Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА);

- протоколом огляду від 21.05.2026 веб-сторінки ГО «Асоціація приватних детективів України» (код ЄДРПОУ 42781472);

- іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.

11.05.2026 постановою Київської обласної прокуратури строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до 10-ти місяців, тобто до 18.06.2026.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 08.06.2026 у справі № 757/30630/26-к строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до 6-ти місяців, тобто до 18.09.2026.

Як вказує прокурор, в ході досудового розслідування по вказаному кримінальному провадженню виникла необхідність в застосуванні запобіжного заходу відносно підозрюваного у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки є достатньо підстав вважати, що продовжуються існувати ризики, що підозрюваний ОСОБА_4 може здійснити дії, передбачені п.п. 1,4,5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, санкція яких передбачає покарання у вигляді позбавлення волі до шести років. У органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що, враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, підозрюваний ОСОБА_4 усвідомлює невідворотність покарання за вчинене ним кримінальні правопорушення, а тому з метою уникнення відповідальності, може переховуватись від органу досудового розслідування та суду. Слід зазначити, що ОСОБА_4 є колишнім працівником правоохоронного органу, а тому володіє формами та методами слідчої та оперативно-розшукової діяльності, що вказує на наявність навичок та можливості переховування останнього від досудового розслідування та суду.

Крім того, враховуючи, що наразі у зв`язку із широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на всій території України діє воєнний стан, продовжений Указом Президента України № 469/2024 від 23.07.2024 року «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» та затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 3891-IX від 23.07.2024, є достатньо підстав вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 може покинути територію Дніпропетровської області або України та виїхати через зону проведення бойових дій на тимчасово окуповану територію або за межі території України, що ускладнить можливість виклику та розшук підозрюваного.

Ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовується тим, що органом досудового розслідування із врахуванням того факту, що ОСОБА_4 у зв`язку із набуттям статусу підозрюваного та можливістю ознайомлюватися із матеріалами кримінального провадження, вказане кримінальне правопорушення вчинене у складі групи осіб, співучасники злочину раніше знайомі. Тому є всі підстави вважати, що існує обґрунтований ризик незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні, з метою уникнення відповідальності за вчинені тяжкі злочини шляхом їх залякування, умовляння, пропонування неправомірної вигоди тощо. Враховуючи, що під час вчинення злочину, що інкримінується ОСОБА_4 останній скоював вказанні злочини у складі групі осіб, тому має можливість впливати на інших підозрюваних та свідків у кримінальному провадженні.

Ризик передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 підозрюється у підбурюванні до несанкціонованого копіювання інформації, яка оброблюється в автоматизованій системі, що призвело до її витоку, вчиненого особою, яка має право доступу до такої інформації, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, а також у несанкціонованому збуті інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в автоматизованих системах, створеної та захищеної відповідно до чинного законодавства, вчиненому за попередньою змовою групою осіб. Тож, у разі, якщо підозрюваний ОСОБА_4 буде перебувати на свободі, вказане кримінальне правопорушення може продовжуватись як безпосередньо ОСОБА_4 так і іншими особами, а також існує ризик вчинення нового кримінального правопорушення підозрюваним ОСОБА_4 .

Враховуючи сукупність вищевикладених обставин, суспільну небезпеку дій підозрюваного, вчинених в умовах воєнного стану, сторона обвинувачення приходить до висновку, що в разі застосування більш м`яких запобіжних заходів щодо підозрюваного ОСОБА_4 не призведуть до забезпечення нормальної поведінки підозрюваного та виконання процесуальних рішень у кримінальному провадженні.

У судовому засіданні прокурор підтримав внесене клопотання, посилаючись на його обґрунтованість та необхідність у продовження відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Підозрюваний у судовому засіданні заперечував проти задоволення даного клопотання.

Вивчивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, заслухавши пояснення підозрюваного, прокурора, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, суд згідно змісту вимог ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення та наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, але не доведе обставин щодо недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів, слідчий суддя має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначено у клопотанні.

Основні доводи внесеного стороною кримінального провадження клопотання зводяться до наявності кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , а наявність ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовується тим, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Відповідно ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Статтею 181 КПК України передбаченого, що домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або в певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Відповідно до положень ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При вирішенні даного клопотання підлягають встановленню та врахуванню обставини, визначені ч.1 ст.178, ч.1 ст.194 КПК України, та підстави застосування запобіжного заходу, регламентовані ст.177 КПК України.

Відповідно до вимог п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, при вирішені питання, чи було особу «обвинувачену в кримінальному правопорушенні» для цілей статті 6 Конвенції, необхідно виходити з таких трьох критеріїв: категорія даного провадження згідно з національним законодавством; суттєві характерні риси цього провадження; вид та суворість міри покарання, яке може бути призначено заявникові. [«O. v. Norway», n. 33926].

При цьому, прокурором доведено обставин та надано доказів того, що підозрювана має намір переховуватись від органу досудового розслідування та суду або вчиняє будь-які дії для цього, може впливати на хід кримінального провадження незаконними діями, натомість у судовому засіданні підозрювана зазначила, що наміру переховуватися від органу досудового розслідування та суду вона не має, будь яким чином перешкоджати здійсненню досудового розслідування не буде, а відтак приходжу до висновку, що заявлені ризики стороною обвинувачення є обґрунтованими.

Враховуючи те, що прокурор довів суду виняткові обставин, які б виправдовували обмеження права підозрюваного на свободу, слідчий суддя вважає за доцільне застосувати до підозрюваної запобіжний захід, домашнього арешту, із забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в період доби з 22-00 год. по 06-00 год. наступної доби, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги, необхідності прослідування до місць цивільного захисту.

Також, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

- прибувати за кожним викликом до слідчого, прокурора, або суду;

- не відлучатись з м. Дніпро без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками, іншими підозрюваними, експертами у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. 177, 178, 181, 193, 194, 196, 205, 206, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора першого відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, із забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в період доби з 22-00 год. по 06-00 год. наступної доби, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги, необхідності прослідування до місць цивільного захисту, строком до 10.08.2026 року включно.

Роз`яснити підозрюваному, що працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього обов`язків.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати за кожним викликом до слідчого, прокурора, або суду;

- не відлучатись з м. Дніпро без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками, іншими підозрюваними, експертами у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Визначити строк дії ухвали слідчого судді та покладених судом обов`язків в межах строків досудового розслідування у кримінальному провадженні до 10.08.2026 року включно.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення..

Слідчий суддя ОСОБА_1