Ухвала суду № 139632664, 10.09.2026, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування:

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/ Код ЄДРПОУ 03500004

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

10.09.2026 Справа № 917/1781/26

Суддя Тимощенко О.М., розглянувши матеріали справи №917/1781/26

за позовною заявою Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області, вул. Центральна, 23, селище Нові Санжари, Полтавський район, Полтавська область, 39300,

до відповідачів:

1. Полтавської районної ради, вул. Шевченка, 5, м. Полтава, 36000,

2. Полтавської районної державної адміністрації Полтавської області, вул. Центральна, 9, с. Великий Тростянець, Полтавський район, Полтавська область, 38770,

про визнання права комунальної власності на нежитлове приміщення,

ВСТАНОВИВ:

07.09.2026 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області до відповідачів Полтавської районної ради та Полтавської районної державної адміністрації Полтавської області про визнання за Новосанжарською селищною територіальною громадою в особі Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області право комунальної власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: Полтавська область, Полтавський район, селище Нові Санжари, вул. Незалежності, будинок 30/1, а саме: адмінбудинок (А-2) 1975 року побудови - загальною площею 764,7 м2; гараж (Б-1) - загальною площею 97,0 м2; теплогенераторну (В-1) - загальною площею 12,3 м2 (вх. №1846/26).

Дослідивши дану позовну заяву із додатками, суд дійшов до висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху, виходячи з наступного.

1). Відповідно до п. 3 ч. 3 ст.162 ГПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 163 ГПК України ціна позову у позовах про визнання права власності на майно або його витребування визначається вартістю майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 163 ГПК України якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при розгляді справи.

У постанові від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.

Тобто, будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.

Отже, наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову.

Як роз`яснено у п.п. 2.2.1 п. 2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна у позадоговірних зобов`язаннях (у тому числі в зв`язку з вимогами, заснованими на приписах частини п`ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо), - як рухомих речей, так і нерухомості, - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Суд звертає увагу позивача, що вимога про визнання права власності на нерухоме майно є вимогою майнового характеру, а тому розмір судового збору повинен визначатися з урахуванням дійсної вартості спірного майна станом на час подання позову до суду, яка має бути обґрунтована саме позивачем.

При цьому, суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом пункту 3 частини 3 статті 162 і статті 163 ГПК такий обов`язок покладається на позивача.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що при дослідженні питання правильності сплати судового збору у позовах про визнання права власності на майно або його витребування є необхідним з`ясування дійсної вартості спірного майна (ухвали Верховного Суду від 27.04.2020 у справі № 910/2607/19, від 16.03.2021 у справі № 920/1197/19, від 14.04.2021 у справі № 911/1058/19).

Відповідно до пункту 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" №20 від 22.12.1995 року (з наступними змінами і доповненнями), вартість спірного майна у справах за позовами про захист права приватної власності на майно, визначається за погодженням сторін, а при його відсутності за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю майна розуміється грошова сума, за якою майно може бути продане в даному населеному пункті або місцевості.

За таких обставин, ціна позову визначається дійсною вартістю нерухомого майна, поняття якої є за своїм змістом і числовим значенням рівнозначне поняттю ринкової вартості.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що балансова вартість нежитлового приміщення за інвентарним номером 101310001 становить 224 726,00 грн, а будівлі гаражів за інвентарним номером 101310002 - 13 898,00 грн.

При цьому позивач просить визнати право власності на 3 нежитлові приміщення, а саме: адмінбудинок (А-2) 1975 року побудови - загальною площею 764,7 м2; гараж (Б-1) - загальною площею 97,0 м2; теплогенераторну (В-1) - загальною площею 12,3 м2 .

Судом встановлено, що при зверненні до суду позивач не зазначив ціну позову, долучив до позовної заяви платіжну інструкцію №1560 від 28.08.2026 про сплату судового збору у розмірі 3 328,00 грн.

Оскільки у позовній заяві позивачем зазначена позовна вимога майнового характеру про визнання права власності на нерухоме майно, то ціна позову визначається дійсною ринковою вартістю вказаного нерухомого майна на час подання позовної заяви до суду.

В свою чергу, документальних підтверджень дійсної вартості спірного майна на час подання позовної заяви до суду не надано, проте, вони мають значення для об`єктивного встановлення усіх обставин справи.

Суд наголошує, що вартість спірного майна не може бути визначена на власний розсуд сторони, а має бути підтверджена доказами, при цьому позовна заява повинна містити посилання на такі докази у відповідності до вимог ст. 162 ГПК України.

Дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Статтею 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" передбачено, що оцінка майна - це процес визначення його вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону, і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності. Незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" якщо законами або нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, договором на проведення оцінки майна або ухвалою суду не зазначено вид вартості, який повинен бути визначений в результаті оцінки, визначається ринкова вартість.

Згідно зі ст. 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" документ, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору це звіт про оцінку майна.

Відповідно до вимог ст. 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

Отже, належним та допустимим доказом вартості спірного нерухомого майна є належним чином оформлений звіт суб`єкта оціночної діяльності про вартість об`єкта нерухомості.

Таким чином, позивачу необхідно надати суду докази дійсної вартості нежитлових приміщень - адмінбудинку (А-2, 1975 року побудови загальною площею 764,7 м2), гаражу (Б-1, загальною площею 97,0 м2) та теплогенераторної (В-1), що розташовані за адресою: Полтавська область, Полтавський район, селище Нові Санжари, вул. Незалежності, будинок 30/1, право власності на які він просить визнати за ним, станом на час подання позовної заяви до суду.

Враховуючи, що позивачем не визначено ціну позову, суд позбавлений можливості зазначити, яка саме сума судового збору підлягає сплаті та перевірити правильність визначення позивачем розміру судового збору, сплаченого при поданні позовної заяви до суду.

Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Розміри ставок судового збору встановлено ч. 2 ст. 4 вказаного Закону, зокрема, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" встановлено у 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року становить 3 328 гривень.

Отже, позивачу, необхідно доплатити судовий збір з урахуванням ціни позову, визначеної дійсної вартості спірного майна станом на час подання позовної заяви до суду, а також з урахуванням сплаченого судового збору у розмірі 3 328,00 грн.

2). За приписами ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 4 ст. 74 ГПК України визначено, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконання обов`язків щодо доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 164 ГПК Україні позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (частини 2, 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 2 ст. 91 ГПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Виходячи з положень наведених статей, обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, необхідно не лише зазначити, а й доводити відповідним чином, що вбачається з положень ст.74 ГПК України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. До позовної заяви мають бути додані відповідні докази, які підтверджують певні юридичні факти, на які посилається заявник.

З огляду на викладене, позивач зобов`язаний надати всі докази на підтвердження факту порушення його прав та законних інтересів діями або бездіяльністю відповідачів та, як наслідок, наявність правових підстав для звернення з позовом до суду.

Позивач у позовній заяві посилався на:

- рішення Полтавської районної ради від 28.12.2020 року №1/VIII "Про початок реорганізації Новосанжарської районної ради шляхом приєднання до Полтавської районної ради";

- заяву до державного реєстратора прав на нерухоме майно ВК Новосанжарської селищної ради від 17.06.2025 р. за реєстраційним номером 67489242 щодо державної реєстрації права власності на спірне нерухоме майно.

При цьому, до позову не додано копії вищезазначених доказів.

Позивачем не повідомлено суду причин, з яких вказані докази не можуть бути подані позивачем у строк вказаний в ст. 80 ГПК України та не надано суду доказів, які підтверджують, що позивач здійснив всі залежні від нього дії, спрямовані на отримання вказаних доказів.

Крім того, доданий до позовної заяви додаток №5 - копія акту приймання-передачі основних засобів від 31.05.2021 р. виготовлений в неналежній якості (є нечитаємим), оскільки містить засвітлені та нечіткі ділянки тексту, що унеможливлює чітке та однозначне сприйняття його змісту. Зокрема, через дефекти копіювання неможливо ознайомитись з його змістом, що унеможливлює його належний розгляд судом.

Також суд звертає увагу, що в якості додатку до позову №13 позивачем зазначено копію інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно номер довідки 472412183 від 13.04.2026 р., тоді як вказаний доказ не був долучений (що підтверджується відповідним актом Господарського суду Полтавської від 07.09.2026 р.). Натомість позивачем було додано до позову інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за номером 485655110 від 13.07.2026 р.

Водночас, суд звертає увагу позивача на тому, що згідно приписів ст. ст. 14, 74, 164 Господарського процесуального кодексу України суд позбавлений права збирати докази з власної ініціативи, тоді як позивач зобов`язаний вказати, якими саме доказами підтверджуються викладені ним у позові обставини, та відповідно надати такі докази або повідомити суд про неможливість їх надання.

Відповідно до п. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Отже, на підставі вищевикладеного суд приходить до висновку про залишення позовної заяви без руху.

Для усунення зазначених судом недоліків у поданій позовній заяві позивачу необхідно:

- надати докази доплати судового збору, з урахуванням вищезазначених висновків суду;

- зазначити ціну позову у відповідності до вимог ст.ст. 162, 164 ГПК України;

- надати документальне підтвердження дійсної вартості спірного майна на час подання позовної заяви до суду;

- надати належним чином засвідчені копії рішення Полтавської районної ради від 28.12.2020 року №1/VIII "Про початок реорганізації Новосанжарської районної ради шляхом приєднання до Полтавської районної ради"; заяви до державного реєстратора прав на нерухоме майно ВК Новосанжарської селищної ради від 17.06.2025 р. за реєстраційним номером 67489242 щодо державної реєстрації права власності на спірне нерухоме майно та інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, номер довідки 472412183 від 13.04.2026 р.;

- надати в неналежній якості копію додатку №5 - акту приймання-передачі основних засобів від 31.05.2021 р.

Суд також звертає увагу позивача на те, що у позовній заяві зазначено Комунальну установу "Новосанжарський Центр надання соціальних послуг" (ЄДРПОУ 45846029) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, однак всупереч приписам ст. 50 ГПК України, не надано клопотання про таке залучення та не зазначено обґрунтування необхідності такого залучення з урахуванням того, яким чином рішення у даній справі може вплинути на права та обов`язки вищезазначеної юридичної особи щодо однієї зі сторін.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 50, 74, 91, 162, 163, 164, 174, 234 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Залишити позовну заяву без руху.

2. Надати позивачу строк 3 дні з дня вручення даної ухвали для усунення вказаних у ній недоліків позовної заяви.

3. Зобов`язати позивача надіслати копії наданих на виконання даної ухвали документів на адреси відповідачів, докази чого надати суду.

4. Попередити позивача про те, що якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала підписана 10.09.2026 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду (ст.ст.235,255 ГПК України).

Суддя О. М. Тимощенко