Рішення № 139632634, 10.09.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_____________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2026 р. м. Одеса Справа № 916/3630/25(916/5193/25)Господарський суд Одеської області у складі судді Райчевої Світлани Іванівни,

при секретарі судового засідання Богдановій М.В.

дослідивши матеріали справи

за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонська обласна енергопостачальна компанія" (73000, м. Херсон, вул. Перекопська, 178; код ЄДРПОУ: 42117825)

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні Відповідача Акціонерне товариство "Херсонобленерго" (73000, м. Херсон, вул. Пестеля, 5; код ЄДРПОУ: 05396638) та розпорядника майном Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонська обласна енергопостачальна компанія"

про стягнення 17 270 719, 90 грн.

За участю:

від Акціонерного товариства "Херсонобленерго": Галімон О.В.

Суть спору.

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Одеської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонська обласна енергопостачальна компанія" про стягнення заборгованості за електричну енергію у розмірі 17 270 719, 90 грн.

Процесуальні дії Суду.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.12.2025р. відкрито провадження у справі №916/3630/23(916/5193/25) за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонська обласна енергопостачальна компанія" про стягнення 17 270 719, 90 грн. Справу постановлено розглядати у межах справи №916/3630/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонська обласна енергопостачальна компанія", за правилами спрощеного позовного провадження. Залучено до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні Відповідача Акціонерне товариство "Херсонобленерго" та розпорядника майном Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонська обласна енергопостачальна компанія".

Також, вказаною ухвалою зменшено розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання до господарського суду позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонська обласна енергопостачальна компанія" про стягнення 17 270 719, 90 грн. до 20 713, 59 грн. та відстрочити його сплату до ухвалення судового рішення у справі.

Крім того, зазначеною ухвалою провадження у справі №916/3630/23(916/5193/25) було зупинено до перегляду постанови Третього апеляційного адміністративного суду 13.02.2024р. у справі №280/5808/23 у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.02.2026р. провадження у справі №916/3630/23(916/5193/25) поновлено з 24.03.2026р. та призначено справу до розгляду у підготовчому засіданні суду.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.04.2026р. учасників справи №916/3630/23(916/5193/25) повідомлено про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.07.2026р. справу №916/3630/23(916/5193/25) призначено до розгляду у судовому засіданні суду на 18.08.2026р. о 10:30 год., про що повідомити учасників справи.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.08.2026р. учасникам справи повідомлено про відкладення судового засідання для ухвалення та проголошення судового рішення до "31" серпня 2026 р. об 11:30 год.

31.08.2026 р. судове засідання не відбулося у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одесі та Одеській області повітряної тривоги, всі працівники суду перебували в укритті цивільного захисту адміністративної будівлі, про що свідчить наявна у матеріалах справи довідка секретаря судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 31.08.2026р. призначено судове засідання суду у справі №916/3630/23(916/5193/25) для ухвалення та проголошення судового рішення на "04" вересня 2026 р. о 12:30 год.

04.09.2026 р. судове засідання не відбулося у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одесі та Одеській області повітряної тривоги, всі працівники суду перебували в укритті цивільного захисту адміністративної будівлі, про що свідчить наявна у матеріалах справи довідка секретаря судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.09.2026р. призначено судове засідання суду у справі №916/3630/23(916/5193/25) для ухвалення та проголошення судового рішення на "10" вересня 2026 р. о 12:40 год.

Копії ухвал суду у цій справі були доставлені учасникам справи до їх електронних кабінетів користувача підсистеми "Електронний суд", що підтверджується наявними у матеріалах справи довідками секретаря судового засідання.

Таким чином, усі учасники справи повідомлені про розгляд справи належним чином.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.

Зміст позовних вимог Позивача.

ОСОБА_1 посилається на неналежне виконанням Відповідачем зобов`язань за Договором про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом приватним домогосподарством №37008817 від 01.01.2019р. у частині оплати за продану електричну енергію.

У позовній заяві Позивач просив стягнути з Відповідача заборгованість за вищевказаним Договором у сумі 17 270 719, 90 грн., з яких 17 176 770, 50 грн. за розрахункові періоди з квітня 2022р. по грудень 2023р. та у сумі 93 949, 37 грн. за період з січня 2024р. по серпень 2025р.

26.01.2026р. Позивач звернувся до господарського суду із заявою про зміну предмету спору, у якій зазначив, що після відкриття провадження у справі Відповідач здійснив часткову оплату заборгованості за період з січня 2024р. по серпень 2025р. Також, Відповідачем було заявлено до стягнення заборгованість за розрахункові періоди вересень листопад 2025р. Таким чином, Відповідач просив стягнути на його користь заборгованість за розрахункові періоди з січня 2024р. по листопад 2025р. у сумі 43 088, 54 грн. У частині позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за період з квітня 2022р. по грудень 2023р. у сумі 17 176 770, 50 грн. позиція Позивача залишилась незмінною.

07.08.2026р. до господарського суду надійшли письмові пояснення Позивача, у яких зазначено, що під час визначення розміру позовних вимог у цій справі була допущена арифметична помилка, у зв`язку із чим вірний розмір позовних вимог у частині стягнення з відповідача заборгованості за період з квітня 2022р. по грудень 2023р. є 171 767, 70 грн. У судовому засіданні 18.08.2026р. Позивач наполягав, що вказана заява є лише письмовими поясненнями, а не заявою про зміну предмету позову.

Заперечення Відповідача.

У відзиві на позовну заяву Відповідач підтвердив укладання між ним та Позивачем Договору №37008817 від 01.01.2019р.

Відповідач зазначив, що у розрахункових періодах квітень, травень 2022р. та січень 2024р. серпень 2025р. ним було одержано вироблену генеруючими установками Позивача електричну енергію.

Відповідач визнав частково заборгованість за розрахункові періоди з січня 2024р. по серпень 2025р. у сумі 20 959, 96 грн.

У задоволенні позовних вимог у частині стягнення заборгованості за розрахунковий період з квітня 2022р. по грудень 2023р. Відповідач просив відмовити, оскільки розмір заборгованості за вказаний період не підтверджено належними та допустимими доказами. Зазначав Відповідач також про те, що Акціонерним товариством "Херсонобленерго" не було передано інформації про обсяги споживання та генерації електричної енергії установками Позивача у розрахункових періодах червень 2022р. - грудень 2023р., що унеможливило формування Актів приймання-передачі електричної енергії та здійснення оплати вартості виробленої генеруючими установками Позивача електричної енергію.

Також, Відповідач просив застосувати до правовідносин між ним та Позивачем за період з 01.03.2022р. по 11.11.2022р. положеннями ч. 2 ст. 13 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" щодо нікчемності правочинів, які укладені при здійсненні господарської діяльності юридичними особами, фізичними особами - підприємцями та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована територія, без зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України. Відповідачем зазначено, що у вказаний період його місцезнаходження було на окупованій території України (м. Херсон) і зміну реєстрації своєї податкової адреси Товариство не змінювало.

Крім того, Відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог повному обсязі у зв`язку із наявністю форс-мажорних обставин, які унеможливили своєчасне виконання Відповідачем зобов`язань за вказаними вище Договорами.

Обставини справи, встановлені Судом.

Законом України "Про ринок електричної енергії" встановлено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах (ч. 1 ст. 4). Учасниками ринку електричної енергії є, зокрема, електропостачальник та споживач, активний споживач (ч. 1 ст. 1). Споживач набуває статусу активного споживача одночасно з укладенням договору з гарантованим покупцем або постачальником універсальних послуг про продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом (ч.1 ст. 58). Приватні домогосподарства, яким встановлено "зелений" тариф, здійснюють продаж виробленої електричної енергії за "зеленим" тарифом постачальнику універсальних послуг (ч. 3 ст. 58). Постачальник універсальних послуг зобов`язаний купувати електричну енергію, вироблену генеруючими установками приватних домогосподарств, встановлена потужність яких не перевищує величину, визначену для відповідних категорій генеруючих установок приватних домогосподарств відповідно до частини двадцять третьої статті 9-1 Закону України "Про альтернативні джерела енергії", за "зеленим" тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими приватними домогосподарствами, та у кожному розрахунковому періоді здійснювати пріоритетну оплату її вартості (п. 4 ч. 5 ст. 63).

Пунктом 1.1.1. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (Далі Правил, ПРРЕЕ) встановлено, що ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами.

Учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов`язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби.

Ці Правила є обов`язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.

14 червня 2018 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Херсонська обласна енергопостачальна компанія" (далі - ТОВ "Херсонська обласна ЕК") отримано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу (постанова НКРЕКП № 429 від 14.06.2018 р.), яка видана державним Регулятором Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг України (далі НКРЕКП).

Відповідно до Постанови НКРЕКП № 1268 від 26 жовтня 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Херсонська обласна енергопостачальна компанія" є постачальником універсальних послуг у Херсонській області.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Херсонська обласна енергопостачальна компанія" у відповідності із Законом України "Про ринок електричної енергії" та Правилами роздрібного ринку електричної енергії постачає електричну енергію споживачам та виконує функції постачальника універсальних послуг на території Херсонської області.

Відповідно до п. 3.1.1. Правил постачання (продаж) електричної енергії споживачу здійснюється за договором про постачання електричної енергії споживачу обраним споживачем електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за вільними цінами.

Пунктом 3.3.4. Правил визначено, що Постачальник універсальних послуг одночасно з виконанням обов`язку щодо купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом у приватних домогосподарств надає оператору системи передачі послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії.

Договір про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом приватним домогосподарством укладається між постачальником універсальних послуг та власником (одним із власників за згодою інших співвласників) цього приватного домогосподарства і є додатком до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Відповідно до положень п. 5.3.2. Правил Постачальник універсальних послуг зобов`язаний купувати електричну енергію у побутового споживача, вироблену генеруючими установками його приватного(-их) домогосподарства(-в) з енергії сонячного випромінювання та/або енергії вітру, сумарна потужність яких не перевищує величини встановленої потужності генеруючих установок приватного(-их) домогосподарства(-в), за "зеленим" тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії таким(-и) приватним(-и) домогосподарством(-ами). Такі генеруючі установки мають бути встановлені із можливістю видачі виробленої ними електричної енергії в мережу, що належать іншим власникам відповідно до вимог Кодексу систем розподілу;

Згідно п. 11.3.1. Правил Індивідуальний побутовий споживач, що встановив у межах свого приватного(-их) домогосподарства(-в) генеруючу(-і) установку(-ки), призначену(-і) для виробництва електричної енергії з енергії сонячного випромінювання та/або енергії вітру з можливістю відпуску електричної енергії в мережу оператора системи або інших власників мережі, має право у межах сумарної встановленої потужності генеруючих установок (яка визначається на підставі паспортів точок розподілу як сумарна потужність встановлених генеруючих установок за всіма площадками вимірювання приватного(-их) домогосподарства(-в), які належать індивідуальному побутовому споживачу на території України, у тому числі на праві спільної власності (спільне майно), і не має перевищувати рівень встановленої потужності для відповідної категорії генеруючої установки, визначеної законом), здійснювати продаж виробленої електричної енергії, в обсязі, що перевищує місячне споживання приватного(-их) домогосподарства(-в) відповідно до цих Правил, та на підставі договору про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом приватним домогосподарством, що є додатком 2 до укладеного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, до умов якого побутовий споживач приєднався відповідно до цих Правил.

Постачальник універсальних послуг не має права відмовити споживачу в купівлі за "зеленим" тарифом електричної енергії, виробленої генеруючою(-ми) установкою(-ами) приватного(-их) домогосподарства(-в) за умови, що її(їх) приєднання здійснено у порядку, встановленому Кодексом систем розподілу, Кодексом системи передачі, а також Кодексом комерційного обліку, та у разі дотримання споживачем вимог цих Правил.

Пунктом 11.3.18. Правил передбачено, що умови та порядок оплати електричної енергії, виробленої генеруючою установкою (генеруючими установками) приватного домогосподарства, передбачені цими Правилами, зазначаються в договорі про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом приватним домогосподарством.

Відповідальність за порушення умов та порядку оплати встановлюється договором про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом приватним домогосподарством відповідно до законодавства.

Спори, які виникають між побутовим споживачем та постачальником універсальних послуг під час укладення договору та купівлі-продажу електричної енергії, виробленої генеруючою установкою (генеруючими установками) приватного домогосподарства, вирішуються в установленому законодавством порядку.

Згідно п. 11.3.19. Правил, плату за придбану у побутового споживача електричну енергію, вироблену генеруючою установкою (генеруючими установками) приватного домогосподарства, постачальник універсальних послуг має перераховувати на рахунок побутового споживача відповідно до договору про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом приватним домогосподарством.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Херсонська обласна енергопостачальна компанія" та Лисицею В.Г. укладено договір про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом приватним домогосподарством №37008817 від 01.01.2019р. Згідно п. 1 Договору, за цим Договором Споживач бере на себе зобов`язання продавати постачальнику універсальних послуг електричну енергію, вироблену з енергії сонячного випромінювання та/або енергії вітру (необхідне підкреслити) об`єктами електроенергетики (генеруючими установками) приватного домогосподарства, а постачальник універсальних послуг бере на себе зобов`язання купувати у Споживача електричну енергію за "зеленим" тарифом, встановленим НКРЕКП, в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії приватним домогосподарством, у строки, передбачені цим Договором.

Відповідно до п. 2.2. Договору, Постачальник універсальних послуг зобов`язаний: здійснювати отримання та обробку основних даних вузла обліку Споживача, отриманих від постачальника послуг комерційного обліку та/або оператора системи; надавати Споживачу оформлені платіжні документи.

У відповідності до п. 2.3. Договору, Споживач має право на: отримання плати за електричну енергію, вироблену з енергії сонячного випромінювання та/або енергії вітру об`єктами електроенергетики (генеруючими установками) приватного домогосподарства, за "зеленим" тарифом, відпущеної постачальнику універсальних послуг в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії приватним домогосподарством.

Відповідно до п. 4.1. Договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата за продану електричну енергію, вироблену в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії приватним домогосподарством, здійснюється постачальником універсальних послуг до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Згідно п. 4.2 Договору Постачальником універсальних послуг повинен перераховувати кошти для оплати Споживачем електричної енергії, виробленої з енергії сонячного випромінювання та/або з енергії вітру генеруючою установкою приватного домогосподарства, на поточний рахунок Споживача відповідно до заяви-повідомлення.

Відповідно до п. 4.6. Договору, Постачальник універсальних послуг щомісяця на основі отриманих показів засобів вимірювальної техніки не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, подає споживачу звіт про покази засобу вимірювальної техніки, обсяги та напрямки перетоків прийнятої-переданої електричної енергії за формою визначеною у договорі.

Якщо засіб вимірювальної техніки тимчасово не працює у складі автоматизованої системи комерційного обліку електричної енергії постачальника послуг комерційного обліку та/або оператора системи, контрольне знімання показів засобу обліку проводиться постачальником послуг комерційного обліку та/або оператором системи щомісяця. Покази засобу вимірювальної техніки фіксуються в акті купівлі-продажу електричної енергії, який складається у двох примірниках та підписується Споживачем і постачальником універсальних послуг. За необхідності до акта додається роздруківка з пам`яті засобу вимірювальної техніки про обсяги та напрямки перетоків електричної енергії за відповідний розрахунковий період.

Сторони домовились у своїх взаємовідносинах, що пов`язані із виконанням умов Договору використовувати електронні документи, без застосування електронного кваліфікованого підпису, шляхом їх ідентифікації через використання особистого кабінету споживача на веб-сайті постачальника універсальних послуг http://www.khoek.ks.ua (далі - Сервіс). Сторони погодились, що документи створені в особистому кабінеті споживача є офіційними документами та є обов`язковими для сторін.

Документи, в т.ч. звіт про покази вимірювальної техніки, вважаються поданими та отриманими Споживачем, з моменту його розміщення в особистому кабінеті. Факт розміщення документів в особистому кабінеті споживача, підтверджується належним повідомленням споживача на його e-mail адресу (електронну поштову скриньку).

Сторони визнають, що електронний документ (сформований та переданий за електронний документ (сформований та переданий за допомогою Сервісу) є оригіналом. На підтвердження документів, сформованих за допомогою Сервісу, сторони зобов`язані надавати одна одній оригінали цих документів в письмовій формі (за вимогою однієї із сторін).

Згідно п. 5. 1. Договору, Постачальник універсальних послуг несе відповідальність за: прострочення оплати за придбану електричну енергію.

Позивач у позовній заяві, з урахуванням уточнення розміру позовних вимог, просив стягнути з Відповідача на його користь заборгованість, яка утворилась за цим Договором за період з січня 2022р. по листопад 2025р. та складає 17 219 859, 04 грн., з яких за період з квітня 2022р. по грудень 2023р. у сумі 17 176 770, 50 грн. та за період з січня 2024р. по листопад 2025р. у сумі 43 088, 54 грн.

Господарський суд враховує, що відповідно до Постанови НКРЕКП № 1268 від 26.10.2018р. ТОВ "Херсонська обласна енергопостачальна компанія" є постачальником універсальних послуг у Херсонській області. Адресою реєстрації Товариства є м. Херсон, вул. Перекопська, 178.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" (далі Закон) правовий статус тимчасово окупованої території, а також правовий режим на тимчасово окупованій території визначаються цим Законом, іншими законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, принципами та нормами міжнародного права.

Тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації (п. 7 ч. 1 ст.1-1 Закону).

Цей Закон визначає статус території України, тимчасово окупованої внаслідок збройної агресії Російської Федерації, встановлює особливий правовий режим на цій території, визначає особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах цього режиму, додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб (ст. 2 Закону).

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону для цілей цього Закону тимчасово окупованою територією визначається, зокрема, сухопутна територія тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, водні об`єкти або їх частини, що знаходяться на цих територіях тощо.

Воєнний стан в Україні був введений з 24.02.2022р. із 05 год. 30 хв. Указом Президента України № 64/2022 та неодноразово продовжувався.

Фактична тимчасова окупація Херсонської міської територіальної громади почалась з 01.03.2022р. та тривала до 11.11.2022р., що пізніше було формалізовано у наказі Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022р. № 309 "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окуповані Російською Федерацією" та в оновленому Переліку, затвердженому наказом від 28.02.2025р. № 376.

Наказ був затверджений Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони України з урахуванням пропозицій відповідних обласних, Київської міської військової адміністрації, відповідно до постанови Кабінет Міністрів України від 06.12.2022р. № 1364 "Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією".

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2025р. у справі № 908/1162/23 Верховний Суд дійшов висновку, що у відповідності до регулювання, запровадженого Законом України від 21.04.2022 № 2217-ІХ Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання правового режиму на тимчасово окупованій території України) правовий статус тимчасово окупованої території російською федерацією в розумінні пункту 1 частини першої статті 3 Закону не залежить від того, чи ухвалив (і якщо ухвалив - то коли саме) той чи інший повноважний орган державної влади України (РНБО, Кабінет Міністрів України чи інший орган в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України) рішення про визнання певної частини території України тимчасово окупованою. Таке рішення повноважного органу державної влади України (зокрема - і Кабінету Міністрів України) для територій, визначених у пункті 1 частини першої статті 3 Закону, має не конститутивне, а лише інформативне значення, з публічною достовірністю підтверджуючи конкретну дату, з якої фактична окупація певної частини території України почалася чи припинилася.

Таким чином, з 01.03.2022р., незважаючи на відсутність на той час рішення уповноваженого органу про віднесення Херсонської міської територіальної громади до тимчасово окупованих територій і відсутність на вказану дату посилання у Законі "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" на необхідність такого рішення, вказана територія набула відповідного статусу за фактичними обставинами її окупації.

Господарський суд враховує, що підставою для передачі справи № 908/1162/23 на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду була необхідність відступити від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 07.03.2024 у справі № 910/9680/23 щодо того, що достатнім для застосування частини другої статті 13 та частини другої статті 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" є розповсюдження дії цього Закону на спірні правовідносини з огляду на приписи статті 2 Закону. На думку колегії суддів, положення статей 13 та 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" можуть бути поширені на тимчасово окуповані території з урахування частини першої цих статей, а саме за рішенням Кабінету Міністрів України.

Об`єднана палата врахувала, що у справі №908/1162/23, як і у справі №910/9680/23 (від висновків Верховного Суду у якій пропонується відступити), йдеться про діяльність, що підпадає під ознаки, наведені у частині другій статті 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"; окрім того, в обох справах йдеться про території, окуповані з лютого 2022 року, за відсутності окремого рішення Кабінету Міністрів України щодо територій, тимчасово окупованих, починаючи з 24 лютого 2022 року. Тобто правовідносини у цих справах є подібними за критерієм здійснення господарської діяльності на тимчасово окупованій території і доводи касаційної скарги ґрунтуються на застосуванні тих самих приписів Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України".

Господарський суд вважає, що під час розгляду даної справи застосуванню підлягають висновки, викладені саме у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2025р. у справі № 908/1162/23, оскільки йдеться про діяльність ТОВ "Херсонська обласна енергопостачальна компанія", що підпадає під ознаки, наведені у частини другої статті 13 та частини другої статті 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"; у справі також йдеться про територію, окуповану з лютого 2022 року, за відсутності окремого рішення Кабінету Міністрів України щодо територій, тимчасово окупованих, починаючи з 24 лютого 2022 року. Тобто правовідносини є подібними за критерієм здійснення господарської діяльності на тимчасово окупованій території та ґрунтуються на застосуванні тих самих приписів Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", що розглянуті і оцінені об`єднаною палатою Касаційного господарського суду.

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2025р. у справі № 908/1162/23 вказано про те, що об`єднана палата не вважає за необхідне відступити від висновку, викладеного Верховним Судом у постанові у справі № 910/9680/23 про поширення положень статті 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" на території, тимчасово окуповані в період воєнного стану, лише з огляду на загальновідомий факт окупації таких територій за відсутності відповідного рішення Кабінету Міністрів України.

Тому, Відповідач ТОВ "Херсонська обласна енергопостачальна компанія", повинно було здійснювати господарську діяльність з початку фактичної окупації з урахуванням обмежень, встановлених для підприємств, що зареєстровані на тимчасово окупованих територіях.

Згідно з ч. 2 ст. 13 "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" Закону, здійснення господарської діяльності юридичними особами, фізичними особами-підприємцями та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована територія, дозволяється виключно після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України. Правочин, стороною якого є суб`єкт господарювання, місцезнаходженням (місцем проживання) якого є тимчасово окупована територія, є нікчемним. На такі правочини не поширюється дія положення абз. 2 ч. 2 ст. 215 ЦК України.

Отже, з 01.03.2022р. по 11.11.2022р. ТОВ "Херсонська обласна енергопостачальна компанія" не мала права здійснювати господарську діяльність в межах своєї компетенції (повноважень) як постачальник універсальних послуг (ПУП), у тому числі купувати у Лисиці Володимира Григоровича електричну енергію за Договором про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом приватним домогосподарством №37008817 від 01.01.2019р., оскільки, ТОВ "Херсонська обласна енергопостачальна компанія" не змінило своєї податкової адреси на іншу територію України, яка не була окупованою.

Правочини, вчинені в межах виконання Договором про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом приватним домогосподарством №37008817 від 01.01.2019р. у період з 01.03.2022р. по 11.11.2022р. та на підстави яких складено Акти прийняття-передачі електроенергії за квітень і травень 2022р. є нікчемними.

Відповідно до ч.1 ст. 216 Цивільного кодексу України вказані правочини не створили юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з їх недійсністю.

Оскільки, правочини вчинені в межах виконання Договору про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом приватним домогосподарством №37008817 від 01.01.2019р. у період з 01.03.2022р. по 11.11.2022р. та на підстави яких складено Акти приймання-передачі товару (електричної енергії) у вказаний період, є нікчемними, у Позивача не виникло права вимоги оплати за поставлену електричну енергію за цим Договором у вказаний період, а у Відповідача відповідно не виникло зустрічного обов`язку щодо оплати вартості такої електричної енергії.

Тому, господарський суд відхиляє позовні вимоги Позивача у частині стягнення вартості електричної енергії за період з квітня по травень 2022р.

Стосовно частини заборгованості за період з червня 2022р. по грудень 2023р. господарський суд зазначає, що Позивачем не надано належних та допустимих доказів наявності заборгованості Відповідача за цей період.

Господарський суд зазначає, що для визначення вартості поставленої Відповідачу електричної енергії за цей період та відповідно визначення розміру заборгованості за цей період, Позивачем враховано показники приладу обліку щодо споживання та генерації електричної енергії, які зафіксовані у звітах про покази приладу обліку за травень 2022р. (на кінець періоду) та січень 2024р. (на початок періоду). Різницю між вказаними показниками Позивач вважає обсягом поставленої Відповідачу електричної енергії, яка на даний час є неоплаченою. Так, за даними Позивача, за період з червня 2022р. по грудень 2023р. ним було поставлено Відповідачу 26 969 кВт/год електричної енергії на сум 21 337 603, 11 грн., після відрахування податку і збору 17 176 770, 50 грн.

Вказані розрахунки Позивача Суд вважає помилковими з огляду нанаступне.

По-перше, господарським судом встановлено, що під час визначення вартості поставленої електричної енергії Позивачем не враховано, що згідно Постанови НКРЕКП від 30.12.2024 №2422 "зелений" тариф на електричну енергію, вироблену з енергії сонячного випромінювання генеруючими установками приватних домогосподарств, встановлена потужність яких не перевищує 30 кВт та які введені в експлуатацію, зокрема, з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2019 року, становить 791,19 коп/кВт·год (без ПДВ). Тобто, кількість кВт/год електричної енергії слід було розраховувати з урахуванням того, що тариф установлено у копійках, а не гривнях, як зазначено Позивачем у розрахунках у позовній заяві. Також, Позивачем не враховано, що вказаний тариф установлено без ПДВ.

Помилковість зазначених у позовній заяві розрахунків Позивач зазначив у письмових поясненнях, наданих до суду 07.08.2026р.

По-друге, Господарський суд враховує, що зазначений Позивачем порядок визначення обсягу переданої електричної енергії, за який Відповідач як ПУП повинен здійснити розрахунок, не відповідає положенням Договору, правилам ринку та Закон України "Про ринок електричної енергії".

Пунктами 11.3.11. 11.3.13. Правил встановлено, що дані комерційного обліку, визначені у порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку електричної енергії, є підставою для визначення обсягу електричної енергії, за яку постачальник універсальних послуг розраховується за "зеленим" тарифом із побутовим споживачем.

Продаж електричної енергії, виробленої генеруючою установкою (генеруючими установками) приватного домогосподарства, без засобів комерційного обліку не допускається.

Обсяг електричної енергії, який відпущений в електричну мережу генеруючою(-ими) установкою(-ами) приватного домогосподарства, визначається за календарний місяць в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії таким приватним домогосподарством. Визначення обсягу електричної енергії, відпущеної в електричну мережу генеруючою(-ими) установкою(-ами) приватного домогосподарства, здійснюється відповідно до Кодексу комерційного обліку.

Положеннями п. 11.3.15 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 закріплено, що адміністратор комерційного обліку передає дані комерційного обліку за попередній місяць відповідно до вимог Кодексу комерційного обліку постачальнику універсальних послуг не пізніше третього числа кожного місяця. Побутовий споживач має право контролювати правильність знімання показів засобів обліку постачальником послуг комерційного обліку та оформлення платіжних документів постачальником універсальних послуг.

Постачальник універсальних послуг щомісяця разом із платіжним документом за електричну енергію надає побутовому споживачу інформацію про покази засобів комерційного обліку, обсяги та напрями перетоків електричної енергії та їх сальдо за відповідний календарний місяць на підставі даних, отриманих від постачальника послуг комерційного обліку.

У відповідності до положень п. 11.3.17. Правил, сертифіковані Дані комерційного обліку, сформовані Адміністратором комерційного обліку на основі валідованих даних автоматизованої системи комерційного обліку електричної енергії (далі - АСКОЕ) Постачальника послуг комерційного обліку про обсяг електричної енергії, прийнятої з мереж приватного домогосподарства, що здійснює виробництво електричної енергії генеруючою установкою (генеруючими установками), що перевищує місячне споживання електричної енергії таким приватним домогосподарством, є підставою для проведення розрахунків з побутовим споживачем і врахування постачальником універсальних послуг даних про обсяг купленої електричної енергії та її вартості.

Положеннями укладеного між Позивачем та Відповідачем договору врегульовано, що оплата вартості електричної енергії здійснюється на підставі отриманих показників вимірювальної техніки.

Відповідно до п. 4.6. Договору, Якщо засіб вимірювальної техніки тимчасово не працює у складі автоматизованої системи комерційного обліку електричної енергії постачальника послуг комерційного обліку та/або оператора системи, контрольне знімання показів засобу обліку проводиться постачальником послуг комерційного обліку та/або оператором системи щомісяця. Покази засобу вимірювальної техніки фіксуються в акті купівлі-продажу електричної енергії, який складається у двох примірниках та підписується Споживачем і постачальником універсальних послуг. За необхідності до акта додається роздруківка з пам`яті засобу вимірювальної техніки про обсяги та напрямки перетоків електричної енергії за відповідний розрахунковий період.

Згідно п. 4.7. Договору, у разі виявлення постачальником послуг комерційного обліку та/або оператором системи пошкодження засобу вимірювальної техніки, його неправильної роботи чи пошкодження або відсутності пломб на ньому з вини споживача, купівля електричної енергії, виробленої з енергії сонячного випромінювання та/або з енергії вітру генеруючими електроустановками приватного домогосподарства, припиняється з першого дня розрахункового періоду, в якому було виявлено порушення, та поновлюється з дати відновлення комерційного обліку електричної енергії після усунення порушень.

Пунктом 4.8. Договору закріплено, що якщо порушення комерційного обліку електричної енергії в приватному домогосподарстві сталося не з вини Споживача, розрахунок виробленої генеруючою електроустановкою приватного домогосподарства, але не облікованої електричної енергії, має здійснюватися відповідно до обсягів електричної енергії, виробленої у відповідному періоді попереднього року.

Згідно п. 4.9. Договору, у разі відсутності даних за попередній рік розрахунок виробленої генеруючою електроустановкою приватного домогосподарства, але не облікованої електричної енергії, має здійснюватися Споживачем відповідно до обсягів, які були зафіксовані в попередньому розрахунковому періоді.

Таким чином, вказаними положеннями закріплено, що оплата вартості електричної енергії здійснюється на підставі даних одержаних від постачальника послуг комерційного обліку та/або оператора системи, незалежно від того, працював засіб вимірювальної техніки у складі автоматизованої системи комерційного обліку електричної енергії чи ні.

У випадку, якщо засіб вимірювальної техніки не працював у системі АСКОЕ, дані комерційного обліку повинні були зняті постачальником послуг комерційного обліку та/або оператором системи щомісяця та передані Відповідачу для проведення відповідних розрахунків.

У матеріалах справи наявні пояснення Акціонерного товариства "Херсонобленерго", з яких вбачається, що передача даних щодо обсягу згенерованої та спожитої електричної енергії генеруючими установками Позивача за період з червня 2022р. по грудень 2023р. не здійснювалась.

Отже, розмір позовних вимог Позивача до Відповідача за розрахунковий період з червень 2022р. по грудень 2023р. не підтверджений належними та допустимими доказами.

Щодо іншої частини позовних вимог, господарський суд враховує наступне.

Згідно наявних у матеріалах справи Актів приймання-передачі товару (електричної енергії) за період з січня 2024р. по листопад 2025р. вбачається, що Позивач передав, а Відповідач прийняв електричну енергію, вироблену генеруючими установками приватного господарства на загальну суму 276 374, 17 грн., а саме:

Акт №1 від 31.01.2024р. за січень 2024р. 479 кВт/год на суму 3 492, 48 грн.;

Акт №2 від 29.02.2024р. за лютий 2024р. 851 кВт/год на суму 6 204, 80 грн.;

Акт №3 від 31.03.2024р. за березень 2024р. 1 469 кВт/год на суму 10 710, 70 грн.;

Акт №4 від 30.04.2024р. за квітень 2024р. 2 151 кВт/год на суму 16 332, 25 грн.;

Акт №5 від 31.05.2024р. за травень 2024р. 2 494 кВт/год на суму 18 936, 78 грн.;

Акт №6 від 30.06.2024р. за червень 2024р. 1 944 кВт/год на суму 14 760, 60 грн.;

Акт №7 від 31.07.2024р. за липень 2024р. 2 461 кВт/год на суму 19 436, 16 грн.;

Акт №8 від 31.07.2024р. за серпень 2024р. 2 032 кВт/год на суму 16 048, 21 грн.;

Акт №9 від 30.09.2024р. за вересень 2024р. 1 941 кВт/год на суму 15 329, 44 грн.;

Акт №10 від 31.10.2024р. за жовтень 2024р. 1 167 кВт/год на суму 9 664, 82 грн.;

Акт №11 від 30.11.2024р. за листопад 2024р. 0 кВт/год на суму 0 грн.;

Акт №12 від 31.12.2024р. за грудень 2024р. 0 кВт/год на суму 0 грн.;

Акт №1 від 31.01.2025р. за січень 2025р. 166 кВт/год на суму 1 313, 30 грн.;

Акт №2 від 28.02.2025р. за лютий 2025р. 1 289 кВт/год на суму 10 198, 44 грн.;

Акт №3 від 31.03.2025р. за березень 2025р. 1 549 кВт/год на суму 12 255, 53 грн.;

Акт №4 від 30.04.2025р. за квітень 2025р. 2 235 кВт/год на суму 17 969, 40 грн.;

Акт №5 від 31.05.2025р. за травень 2025р. 1 969 кВт/год на суму 15 830, 76 грн.;

Акт №6 від 30.06.2025р. за червень 2025р. 2 297 кВт/год на суму 18 467, 97 грн.;

Акт №7 від 31.07.2025р. за липень 2025р. 2 184 кВт/год на суму 18 876, 97 грн.;

Акт №8 від 31.08.2025р. за серпень 2025р. 2 523 кВт/год на суму 21 807, 05 грн.;

Акт №9 від 30.09.2025р. за вересень 2025р. 2 110 кВт/год на суму 18 237, 36 грн.;

Акт №10 від 31.10.2025р. за жовтень 2025р. 1 109 кВт/год на суму 9 721, 08 грн.;

Акт №11 від 30.11.2025р. за листопад 2025р. 89 кВт/год на суму 780, 07 грн.

Разом з тим, суд враховує, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Херсонська обласна енергопостачальна компанія" є податковим агентом у розумінні п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, який зобов`язаний нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі.

Відповідно до п.п. 162.1.1., 162.1.3. п. 162.1. ст. 162 Податкового кодексу України платниками податку є податковий агент та фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні.

Пунктом 176.2. статті 176 Податкового кодексу України передбачено, що особи, які відповідно до цього кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані зокрема своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Згідно п. 167.1. ст. 167 Податкового кодексу України ставка податку на доходи фізичних осіб становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Підпунктом 168.1.1. п. 168.1. ст. 168 Податкового кодексу визначено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Також, у відповідності до п. 16-1 підрозділу 10 "Інші перехідні положення" розділу XX "ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ" Податкового кодексу України встановлено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, до 01.12.2024р. становила 1,5 відстока, після 01.12.2024р. 5 відсотків від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1 підпункту 1.2 цього пункту, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною підпунктом 4 цього підпункту. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються в порядку, встановленому розділом IV цього Кодексу. Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу.

Згідно п. 171.2. ст. 171 Податкового кодексу України, особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів, відмінних від заробітної плати, є податковий агент.

Таким чином, із нарахованого Позивачу доходу за Договором №37008817 від 01.01.2019р. за розрахункові періоди січень 2024р. листопад 2025р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Херсонська обласна енергопостачальна компанія" у силу закону повинно утримати та сплатити до державного бюджету податок на дохід фізичних осіб у розмірі 18% та військовий збір за період з січня 2022р. по листопад 2024р. у розмірі 1,5%, за період з грудня 2024р. по листопад 2025р. у розмірі 5%.

Отже, після відрахування податку та збору Відповідач за придбану за цим Договором електричну енергію повинен був сплатити на користь Позивача грошові кошти у сумі 217 390, 19 грн., з яких: за січень 2024р. 2 811, 44 грн.; за лютий 2024р. 4 994,87 грн.; за березень 2024р. 8 622,11 грн.; за квітень 2024р. 13 147,46 грн.; за травень 2024р. 15 244, 11 грн.; за червень 2024р. 11 882, 28 грн.; за липень 2024р. 15 646,11 грн.; за серпень 2024р. 12 918,81 грн.; за вересень 2024р. 12 340,20 грн.; за жовтень 2024р. 7 780,18 грн.; за січень 2025р. 1 011,24 грн.; за лютий 2025р. 7 852,80 грн.; за березень 2025р. 9 436,75 грн.; за квітень 2025р. 13 836,44 грн.; за травень 2025р. 12 189,68 грн.; за червень 2025р. 14 220,34 грн.; за липень 2025р. 14 535,27 грн.; за серпень 2025р. 16 791,43 грн.; за вересень 2025р. 14 042,77 грн.; за жовтень 2025р. 7 485,24 грн.; за листопад 2025р. 600,66 грн.

З наданих Відповідачем платіжних документів, з урахуванням зазначених у них призначеннях платежу, вбачається, що вартість придбаної електричної енергії у розрахункових періодах січень серпень 2024р., січень 2025 - липень 2025р., жовтень та листопад 2025р. Відповідачем оплачено у повному обсязі.

Вартість електричної енергії, поставленої у серпні та вересні 2025р., оплачено Відповідачем частково у сумі 15 951,85 грн. та 5757,54 грн. відповідно. Таким чином, залишок заборгованості Відповідача за вказаний період складає 839,58 грн. за серпень та 8 285, 23 грн. за вересень 2025 року.

Оплату вартості електричної енергії, поставленої у вересні жовтні 2024р., Відповідач не здійснював.

Неоплаченими періодами постачання електричної енергії є вересень, жовтень 2024р. та серпень, вересень 2025р. на загальну суму 29 245, 19 грн., з яких: за вересень 2024р. 12 340,20 грн.; за жовтень 2024р. 7 780,18 грн.; за серпень 2025р. 839, 58 грн.; за вересень 2025р. 8 285, 23 грн.

Доказів погашення вказаної заборгованості Відповідачем до суду не надано.

Також, як на підставу для відмови у задоволенні позовних вимог у справі Відповідач посилався п. 5.2. Договору, ч. 1 ст. 617 Цивільного кодексу України та заявляв про наявність форс-мажорних обставин, а саме невиконання Оператором системи передачі своїх зобов`язань за договорами про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, сформовану ситуацію на території Херсонської міської територіальної громади.

Господарський суд враховує, що положеннями ст. 617 Цивільного кодексу України, та умови п. 5.2. Договору №37008817 від 01.01.2019р. врегульовано лише можливість звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, а не від самого зобов`язання. Тобто, існування форс-мажорних обставин звільняє сторону договору саме від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язання, а не від обов`язку виконати це зобов`язання після припинення таких обставин. Разом із тим, позивач не заявляє до стягнення пеню, неустойку або інші штрафні санкції за порушення Відповідачем зобов`язання за вказаними Договорами.

У постанові Верховного Суду від 16.05.2024р. у справі №913/308/23 зазначено, що форс-мажор не звільняє сторін договору від виконання зобов`язань і не змінює строків такого виконання, цей інститут спрямований виключно на звільнення сторони від негативних наслідків, а саме від відповідальності за невиконання чи прострочення виконання зобов`язань на період існування форс-мажору. Тому стаття 617 ЦК України сама по собі не може бути застосована як підстава, що виключає виконання договірного зобов`язання".

Таким чином, Господарський суд не вбачає підстав для відмови у задоволенні позовних вимог з підстав, зазначених Відповідачем у відзиві на позовну заяву.

Згідно ст. 11 Цивільний кодекс України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільний кодекс України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.

Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України, право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

При цьому, вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також, визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

На думку суду, обраний позивачем спосіб захисту порушеного права є таким, що передбачений положеннями ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, та є таким, що забезпечить відновлення порушеного права Позивача.

Згідно частини третьої статті 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до ч.ч. 1-2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, на підставі всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів, Суд вважає за належне задовольнити позов ОСОБА_1 частково, стягнувши на його користь з Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонська обласна енергопостачальна компанія" заборгованості за придбану електричну енергію за Договором про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом приватним домогосподарством ОСОБА_1 у сумі 29 245, 19 грн., з яких: за вересень 2024р. 12 340,20 грн.; за жовтень 2024р. 7 780,18 грн.; за серпень 2025р. 839, 58 грн.; за вересень 2025р. 8 285, 23 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог господарський суд вважає на належне відмовити.

Згідно ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Господарський суд зазначає, що за звернення до господарського суду із даною позовною заявою Позивач сплатив судовий у розмірі 20 713, 59 грн.

Внаслідок часткового задоволення позовних вимог, Суд стягує з Відповідача на користь Позивача судовий збір у розмірі 35,06 грн.

Керуючись ст. ст. 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. СТЯГНУТИ з Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонська обласна енергопостачальна компанія" (73000, м. Херсон, вул. Перекопська, 178; код ЄДРПОУ: 42117825) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) 29 245 (двадцять дев`ять тисяч двісті сорок п`ять) грн. 19 коп. основного боргу та 35 (тридцять п`ять) грн. 06 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку ст.ст. 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 10 вересня 2026 р.

Копію ухвали надіслати до електронного кабінету користувача підсистеми "Електронний суд": представнику ОСОБА_1 адвокату Кузьміній Т.Г., ТОВ "ХЕРСОНСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ", розпоряднику майном ТОВ "ХЕРСОНСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ" арбітражному керуючому Литвиненку С.С., АТ "ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО".

Суддя С.І. Райчева