Рішення № 139632615, 10.09.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_____________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" вересня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/2423/26

Господарський суд Одеської області у складі судді Літвінов С.В., розглянувши матеріали за позовом позовом Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" (просп. Перемоги, 151, Київ 179, 03179) в особі Південної філії Державного підприємства «Український державний центр радіочастот» (провул. Олександра Юрженка, 20, м. Одеса, 65022) до відповідача: Приватне акціонерне товариство "ЧОРНОМОРСЬКИЙ ПАЛИВНИЙ ТЕРМІНАЛ" (вул .Північна, 2, Чорноморськ, Одеська область, 68000) про стягнення 5210,4 грн.

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 13 ст. 8, ч. 2, 5 ст. 252 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.

Державне підприємство "Український державний центр радіочастот" в особі Південної філії Державного підприємства «Український державний центр радіочастот» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "ЧОРНОМОРСЬКИЙ ПАЛИВНИЙ ТЕРМІНАЛ" про стягнення 5210,4 грн

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.06.2026 відкрито провадження у справі. Справу прийнято розглядати за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін). Запропоновано відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст. 165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив із урахуванням вимог ст. 166 ГПК України протягом 10 днів з дня отримання відзиву. Встановлено відповідачу строк для подання заперечень із урахуванням вимог 167 ГПК України, протягом 10 днів з дня отримання відповіді на відзив.

Відповідачу ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана в межах строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України до електронного кабінету.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.

Водночас суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Зі змісту ст. 165 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву. При цьому, згідно ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, жодних заперечень проти позову не надав, з огляду на що суд вважає за можливе відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Згідно положень ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У відповідності до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Приймаючи до уваги, що судове засідання не відбулося, а також розуміючи відповідальність держави перед людиною у сфері захисту її життя і здоров`я, недоторканості і безпеки, суд вважає доцільним призначити судове засідання у справі на іншу дату.

Разом з тим, суд зазначає, що згідно з приписами ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України від 02.05.2013, Папазова та інші проти України від 15.03.2012).

Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

Згідно ст. 114 ГПК України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Отже у зв`язку з великою кількістю навантаження, враховуючи принцип незмінності складу суду та щорічну відпустку судді з 03.08.2026 по 02.09.2026, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, судом здійснено розгляд справи впродовж розумного строку.

Розглянувши матеріали справи суд встановив.

Позивач зазначає, що між Державним підприємством «Український державний центр радіочастот», в особі Південної філії Державного підприємства «Український державний центр радіочастот», далі Позивач, та ПрАТ «Чорноморський паливний термінал», далі Відповідач, було укладено договір № 14-1148/4 від 01.12.2014 р., далі Договір.

Згідно договору Позивач повинен здійснювати роботи з радіочастотного моніторингу параметрів випромінювання та забезпечення електромагнітної сумісності (ЕМС) радіоелектронних засобів (РЕЗ) та випромінюючих пристроїв (ВП), а Відповідач на підставі Закону України «Про електронні комунікації» повинен виконувати свої зобов`язання щодо використання РЧР, а також здійснювати оплату вищезгаданих робіт на рахунок Філії.

За період з липня 2025 по квітень 2026 року були виставлені та несплачені наступні рахунки: рахунок № 2739 від 21.07.2025 р. на суму 521,04 грн.; рахунок № 3130 від 21.08.2025 р. на суму 521,04 грн.; рахунок № 3568 від 19.09.2025 р. на суму 521,04 грн.; рахунок № 3957 від 21.10.2025 р. на суму 521,04 грн.; рахунок № 4391 від 21.11.2025 р. на суму 521,04 грн.; рахунок № 4770 від 22.12.2025 р. на суму 521,04 грн.; рахунок № 176 від 21.01.2026 р. на суму 521,04 грн.; рахунок № 439 від 20.02.2026 р. на суму 521,04 грн.; рахунок № 829 від 23.03.2026 р. на суму 521,04 грн.; рахунок № 1148 від 21.04.2026 р. на суму 521,04 грн.

Отже, позивач вказує, що основний борг складає 5210,40 грн.

Крім того, позивач зазначає, що на адресу Відповідача була направлена претензія № Ф51/32.4/32-2.1-03/4 від 04.05.2026р. з вимогою сплатити суму боргу. Разом з претензією були направлені повторно рахунки та акти виконаних робіт. До теперішнього часу відповіді на претензію Позивач не отримав..

Відповідно до п. 3.7. договору у випадку не підписання Замовником актів, без вмотивованої відмови, акти вважаються підписаними, а роботи такими, що підлягають оплаті.

Відповідно до п.6.2 дія Договору подовжується кожен рік поки діють дозвільні документи.

Між Позивачем та Відповідачем укладено договір №14-1148-Е від 01.08.2020р. про визнання електронних документів та використання КЕП.

Позивач зазначає, що рахунки, акти щомісячно відправлялись електронною поштою Відповідачу.

Враховуючи вищевикладене, Державне підприємство "Український державний центр радіочастот" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СФЕРАМАКС" про стягнення 4669,56 грн.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема: припинення правовідношення.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п`ятої статті 13 цього Кодексу.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).

За положеннями ч.ч.1, 2 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч.1 ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За правилами ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст.627 ЦК України, відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ч.1 ст.510 ЦК України визначено, що сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Судом встановлено, що між Державним підприємством «Український державний центр радіочастот», в особі Південної філії Державного підприємства «Український державний центр радіочастот», та ПрАТ «Чорноморський паливний термінал», укладено договір № 14-1148/4 від 01.12.2014 р.

Згідно договору Позивач повинен здійснювати роботи з радіочастотного моніторингу параметрів випромінювання та забезпечення електромагнітної сумісності (ЕМС) радіоелектронних засобів (РЕЗ) та випромінюючих пристроїв (ВП), а Відповідач на підставі Закону України «Про електронні комунікації» повинен виконувати свої зобов`язання щодо використання РЧР, а також здійснювати оплату вищезгаданих робіт на рахунок Філії.

За період з липня 2025 по квітень 2026 року були виставлені та несплачені наступні рахунки: рахунок № 2739 від 21.07.2025 р. на суму 521,04 грн.; рахунок № 3130 від 21.08.2025 р. на суму 521,04 грн.; рахунок № 3568 від 19.09.2025 р. на суму 521,04 грн.; рахунок № 3957 від 21.10.2025 р. на суму 521,04 грн.; рахунок № 4391 від 21.11.2025 р. на суму 521,04 грн.; рахунок № 4770 від 22.12.2025 р. на суму 521,04 грн.; рахунок № 176 від 21.01.2026 р. на суму 521,04 грн.; рахунок № 439 від 20.02.2026 р. на суму 521,04 грн.; рахунок № 829 від 23.03.2026 р. на суму 521,04 грн.; рахунок № 1148 від 21.04.2026 р. на суму 521,04 грн.

Отже, позивач вказує, що основний борг складає 5210,40 грн.

Згідно ст. 1 Закону України «Про електронні комунікації», далі - Закон: користувачем радіочастотного спектру є юридична або фізична особа, або фізична особа-підприємець, яка користується радіочастотним спектром. радіообладнання (радіоелектронний засіб) електричний або електронний виріб, що призначений для випромінювання та/або приймання радіохвиль з метою радіозв`язку та/або радіовизначення або укомплектований додатковим пристроєм, призначеним для випромінювання та/або приймання радіохвиль з метою радіозв`язку та/або радіовизначення; Згідно ч.2 ст. 45 Закону "Про електронні комунікації" Позивач виконує роботи на платній основі на договірних засадах. Відповідно до ч.7 ст.46 Закону користування радіочастотним спектром загального користування загальними користувачами здійснюється на платній основі.

Відповідач є користувачем радіочастотного спектру, а відповідно повинен сплачувати за роботи (послуги) на підставі Закону та договору Позивачу.

Позивач своєчасно надсилав на адресу Відповідача рахунки та акти виконаних робіт але Відповідачем було порушено умови договору, а саме: п.3.6., що призвело до виникнення зобов`язання в розмірі 4669,56грн.

Враховуючи вищевикладене, суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідно до ч.3 ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 238, 240, 241 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву задовольнити.

2. Стягнути з Приватне акціонерне товариство "ЧОРНОМОРСЬКИЙ ПАЛИВНИЙ ТЕРМІНАЛ" (вул .Північна, 2, Чорноморськ, Одеська область, 68000, код 31886323) на користь Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" (просп. Перемоги, 151, Київ 179, 03179, код 01181765) в особі Південної філії Державного підприємства «Український державний центр радіочастот» (провул. Олександра Юрженка, 20, м. Одеса, 65022, Код ЄДРПОУ: 23211596) суму основного боргу у розмірі 5210,4 грн. та суму сплаченого судового збору у розмірі 2662,40 грн.

Наказ видати згідно зі ст. 327 ГПК України.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Літвінов