Ухвала суду № 139632524, 10.09.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

"10" вересня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/3711/26

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Малярчук І.А.,

дослідивши матеріали заяви ОСОБА_1 від 08.09.2026 за вх.№2-1761/26 про забезпечення позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Садівничого споживчого кооперативу «Росток» (67801, Одеська обл., Одеський р-н., Овідіопольська СТГ, код ЄДРПОУ: 20997544), ОСОБА_2 (голова ССК «Росток») ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) про зупинення дії виконавчого напису, заборонити вчиняти дії,

ВСТАНОВИВ:

08.09.2026 за вх.№2-1761/26 до Господарського суду Одеської області надійшла заява про забезпечення позову ОСОБА_1 до Садівничого споживчого кооперативу «Росток», ОСОБА_2 (голова ССК «Росток»), в якій заявник просить заборонити державному реєстратору: вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо зміни керівника, складу правління, статутних відомостей ССК «Росток»; приймати документи від ССК «Росток» щодо зміни керівника або складу правління; заборонити правлінню та голові ССК «Росток»: скликати та проводити засідання правління або загальні збори, спрямовані на зміну складу правління або передачу повноважень; подавати будь-які документи до державного реєстратора; передавати печатку, касу, бухгалтерські документи, фінансові активи кооперативу; зобов`язати відповідача повідомляти суд про будь-які спроби скликання зборів або подання документів до реєстратора.

Як передбачено ч.ч.1, 2 ст.136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо не вжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Положеннями п.3 ч.1 ст. 139 ГПК України передбачено, що заява про забезпечення позову повинна містити обґрунтування необхідності забезпечення позову. Між тим, в обґрунтування такої необхідності заявник посилається на невиконання відповідачем своїх зобов`язань та зневажливе ставлення до вимог позивача про таке виконання.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (аналогічний правовий висновок викладений у постанові Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову").

Тобто, з метою збалансування інтересів сторін у справі законодавцем визначено умови, за яких постановлення ухвали про забезпечення позову є правомірним, а саме - наявність обставин, які прямо свідчать, що невжиття заходів забезпечення може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення. А тому відсутність доказів на підтвердження таких умов та вжиття заходів до забезпечення позову на підставі лише припущень матиме наслідком порушення прав та інтересів особи, щодо якої вжиті такі заходи.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Між тим, наведені заявником обставини не свідчать про наявність достатніх підстав для вжиття заходів забезпечення позову. В обґрунтування заяви від 08.09.2026 за вх.№2-1761/26 позивач фактично посилається на отриману ним інформацію про намір правління та голови ССК «Росток» провести 12.09.2026 засідання з метою обрання нового складу правління, а також висловлює припущення про те, що такі дії можуть бути спрямовані на уникнення відповідальності та у майбутньому призвести до приховування або знищення документів, оформлення нових протоколів, реєстрації нових рішень чи втрати контролю над майном кооперативу. При цьому самі наведені заявником формулювання мають імовірнісний характер та не містять посилань на конкретні фактичні обставини, які б підтверджували реальність зазначених ризиків. Отже, наведені у заяві доводи ґрунтуються переважно на припущеннях щодо можливої поведінки відповідачів у майбутньому та самі по собі не підтверджують існування обставин, з якими положення ст. 136 ГПК України пов`язують необхідність застосування заходів забезпечення позову.

Таким чином, заявником належним чином не обґрунтовано необхідність забезпечення позову в розумінні п. 3 ч. 1 ст. 139 ГПК України.

Як передбачено ч.ч.1, 2 ст.136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо не вжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача чи інших учасників справи для того, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

В порушення вимог п.6 ч.1 ст.139 ГПК України заява про забезпечення позову від 08.09.2026 за вх.№2-1761/26 не містить пропозицій щодо зустрічного забезпечення.

Відповідно до ч.5 ст. 139 ГПК України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору встановлених у порядку і розмірі. Між тим, до заяви про забезпечення позову від 08.09.2026 за вх.№2-1761/26 не додано доказів сплати судового збору.

Згідно ч.1 ст.140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

За положеннями ч.7 ст.140 ГПК України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Отже, процесуальні дії суду стосовно заяви про забезпечення позову, яка не відповідає вимогам ст.139 ГПК України, чітко регламентовано положеннями ч.7 ст.140 вказаного Кодексу. Між тим, формулювання ч.7 ст.140 ГПК України містить вказання на дію суду у наказовий спосіб, та не передбачає альтернативної дії, крім «повертає її заявнику». Повернення заяви про забезпечення позову є наслідком недотримання заявником форми та змісту такої заяви, що визначений також у безальтернативному вигляді частиною 1 статті 139 ГПК України.

Враховуючи вище встановлене, заява ОСОБА_1 про забезпечення позову від 08.09.2026 за вх.№2-1761/26 подана без додержання вимог ч.ч. 1, 4, 5 ст.139 ГПК України, а тому підлягає поверненню заявнику.

Керуючись ст.ст. 137, 139, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Повернути ОСОБА_1 заяву про забезпечення позову від 08.09.2026 за вх.№2-1761/26.

2. У відповідності до ч.2 ст.235 ГПК України ухвала набрала законної сили 09.09.2026 та згідно ч.2 ст.254, п.6 ч.1 ст.255 ГПК України підлягає оскарженню в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня набрання нею законної сил.

Суддя І.А. Малярчук