Рішення № 139632491, 10.09.2026, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 року Справа № 915/289/24(915/2149/25)

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі головуючого судді Давченко Т.М.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу № 915/289/24(915/2149/25)

за заявою ініціюючого кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія НІКО-ТАЙС

про покладення субсидіарної відповідальності на керівника та засновників боржника -Фермерського господарства Південь

відповідачі:

1) ОСОБА_1 ,

2) ОСОБА_2 ,

3) ОСОБА_3 ,

4) ОСОБА_4 ,

5) ОСОБА_5

у межах справи про банкрутство Фермерського господарства Південь (код ЄДРПОУ 23035751; 56224, Миколаївська область, Березнегуватський район, с. Новоолександрівка, вул. Шевченка, 45)

ліквідатор: арбітражний керуючий Косякевич Сергій Олексійович,

встановив:

У провадженні Господарського суду Миколаївської області знаходиться справа №915/289/24 про банкрутство Фермерського господарства Південь (суддя Адаховська В.С.).

Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія НІКО-ТАЙС подано до суду заяву про покладення субсидіарної відповідальності на керівника та засновників боржника.

Кредитор просить суд:

1. Прийняти до розгляду заяву ТОВ Компанія НІКО-ТАЙС про покладення субсидіарної відповідальності на керівника та засновників боржника в межах справи №915/289/24 про банкрутство Фермерського господарства Південь.

2. Задовольнити заяву ТОВ Компанія НІКО-ТАЙС про покладення субсидіарної відповідальності на керівника та засновників боржника в межах справи №915/289/24 про банкрутство Фермерського господарства Південь.

3. Покласти на ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 субсидіарну відповідальності за незадоволення вимог кредиторів у справі №915/289/24 про банкрутство Фермерського господарства Південь.

4. Стягнути солідарно із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь Фермерського господарства Південь 953 730,91 грн в якості субсидіарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів банкрута.

Заяву мотивовано тим, що ОСОБА_1 впродовж із 27 березня 2009 року (дата виникнення грошового зобов`язання) по 06 травня 2024 року (дата відкриття провадження у справі про банкрутство) був керівником боржника, а ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у той же період були та на сьогодні залишаються засновниками/учасниками/власниками боржника.

На думку кредитора, банкрутство ФГ Південь викликано не впливом якихось чинників в межах звичайного господарського ризику, а є наслідком протиправної поведінки відповідачів, яка є свідомою, оскільки не викликана будь-якими об`єктивними та невідворотними чинниками зовнішнього характеру (зокрема форс-мажорними обставинами, або несприятливою ринковою кон`юнктурою), не відповідає звичайним умовам господарського обороту, не відповідає критеріям розумності та добросовісності, не відповідає інтересам боржника, свідчить про узгодженість дій, наявність спільного інтересу та мети - ухилення від розрахунків з кредиторами.

Згідно протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду від 23.12.2025 справу №915/2149/25 передано судді ОСОБА_6 на підставі ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства та п. 3.3.1 Засад використання автоматизованої системи документообігу у Господарському суді Миколаївської області.

Ухвалою від 26.01.2026 (суддя Адаховська В.С.) заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія НІКО-ТАЙС від 23.12.2025 про покладення субсидіарної відповідальності на засновників та керівника боржника в межах справи № 915/289/24 про банкрутство Фермерського господарства Південь (код ЄДРПОУ 23035751) прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за №915/289/24(915/2149/25). Судом постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами, встановлено сторонам процесуальні строки для подання суду заяв по суті спору.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 09.04.2026 (суддя Адаховська В.С.) закрито провадження у справі №915/289/24(915/2149/25) за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія НІКО-ТАЙС про покладення субсидіарної відповідальності на керівника та засновників боржника - Фермерського господарства «Південь» та стягнення солідарно із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь Фермерського господарства «Південь» 953 730,91 грн в якості субсидіарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів банкрута.

Закриваючи провадження у справі №915/289/24(915/2149/25) на підставі пункту 3 частини першої статті 231 ГПК України, суд першої інстанції вказав, що є таке рішення Господарського суду Миколаївської області від 22.04.2025 у справі №915/289/24(915/128/25) між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що набрало законної сили.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.06.2026 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія НІКО-ТАЙС на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 09.04.2026 про закриття провадження по справі №915/289/24(915/2149/25) задоволено. Ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 09.04.2026 про закриття провадження по справі №915/289/24(915/2149/25) скасовано та постановлено: справу №915/289/24(915/2149/25) передати на розгляд до Господарського суду Миколаївської області.

29.06.2026 матеріали справи №915/289/24(915/2149/25) повернулися до Господарського суду Миколаївської області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.06.2026 головуючим у справі визначено суддю Давченко Т.М.

Ухвалою суду від 06.07.2026 прийнято до провадження справу № 915/289/24(915/2149/25) за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія НІКО-ТАЙС про покладення субсидіарної відповідальності на керівника та засновників боржника - Фермерського господарства Південь. Судом постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами зі стадії відкриття провадження у справі. Встановлено учасникам справи строк у десять днів для подання додаткових пояснень у справі, у випадку їх наявності. Судом також постановлено: повідомити відповідача у справі - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про відкриття провадження у справі №915/289/24(915/2149/25) за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія НІКО-ТАЙС від 23.12.2025 про покладення субсидіарної відповідальності на засновників та керівника боржника в межах справи № 915/289/24 про банкрутство Фермерського господарства Південь (код ЄДРПОУ 23035751) шляхом розміщення на офіційному вебпорталі судової влади України відповідного оголошення в порядку, передбаченому ч. 4, 5 ст.122 ГПК України.

07.07.2026 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія НІКО-ТАЙС надійшло клопотання про долучення доказів, до якого, зокрема долучено інформацію про майновий стан банкрута, звіт ліквідатора про майновий стан банкрута, інвентаризацію банкрута у ліквідації.

07.07.2026 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія НІКО-ТАЙС надійшли додаткові пояснення у справі, в яких кредитор вважає про наявність правових підстав для задоволення заяви та покладення на відповідачів субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ФГ Південь, оскільки:

- дані відповідачі є належними суб`єктами відповідальності: в окреслені періоди неплатоспроможності були керівниками та єдиними власниками боржника, тобто вищим органом управління ФГ Південь, наділеними найширшим колом повноважень щодо управління боржником, в тому числі повноваженнями приймати різного роду рішення щодо недопущення неплатоспроможності боржника;

- існує належний об`єкт правопорушення: права кредиторів на задоволення їх вимог до боржника у справі про банкрутство за рахунок активів боржника, що не можуть бути задоволені внаслідок відсутності майна у боржника; розмір вимог кредиторів боржника, які не задоволені через відсутність у боржника майна становить розміру реєстру вимог кредиторів;

- об`єктивна сторона правопорушення полягає у бездіяльності відповідачів щодо самостійного самоусунення від участі у діяльності боржника та свідоме не здійснення як власників/засновників боржника як управління в межах законодавчо існуючої компетенції, так і контролю за діяльністю призначеного засновниками керівником боржника, а також свідоме відчуження активів банкрута. Відповідачі мали можливість здійснювати вплив на діяльність боржника, оскільки відповідно до статуту банкрута були уповноважені приймати основні управлінські рішення щодо діяльності банкрута;

- суб`єктивна сторона, яка полягає у тому, що наявність вини особи, яка заподіяла шкоду презюмується, і при цьому відповідачами не доведено, що ними були вчинено всі належні дії для не вчинення правопорушення і запобігання заподіянню шкоди.

Вважає, що наразі доведено наявність передбачених законом підстав для покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ФГ Південь на відповідачів.

16.07.2026 до суду від ліквідатора ФГ Південь надійшли додаткові пояснення у справі.

У додаткових поясненнях ліквідатор банкрута повідомляє, що підтримує заяву ТОВ Компанія НІКО-ТАЙС про покладення субсидіарної відповідальності на керівника та засновників ФГ Південь та вважає її доводи обґрунтованими і такими, що підтверджуються матеріалами справи.

Вважає, що у діях та бездіяльності керівника і засновників боржника наявні ознаки доведення підприємства до банкрутства, що відповідає підставам застосування частини другої статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства.

Зазначає, що протягом тривалого часу боржник фактично припинив здійснення господарської діяльності, не подавав податкової, фінансової та статистичної звітності, не здійснював жодних господарських операцій, а також не мав активних банківських рахунків, що свідчить про повну бездіяльність підприємства та відсутність належного управління його діяльністю. При цьому керівник та учасники господарства не вживали жодних заходів для відновлення платоспроможності боржника, запобігання його банкрутству або погашення заборгованості перед кредиторами, хоча були зобов`язані діяти добросовісно, розумно та в інтересах юридичної особи. Більш того, засновники не здійснювали належного контролю за діяльністю керівника, не скликали зборів, не вирішували питання покриття збитків, не забезпечили проведення інвентаризації активів, та не вживали інших заходів, спрямованих на збереження майна боржника. Вказана сукупність дій та бездіяльності перебуває у прямому причинно-наслідковому зв`язку з настанням стійкої неплатоспроможності ФГ Південь та відсутністю ліквідаційної маси, достатньої для задоволення вимог кредиторів.

Крім того, вказує, що після відкриття ліквідаційної процедури керівником боржника всупереч вимогам статей 59 та 61 Кодексу України з процедур банкрутства не було передано ліквідатору бухгалтерську документацію, печатки, штампи та матеріальні цінності підприємства, що істотно ускладнило встановлення складу активів банкрута та проведення ліквідаційної процедури. Ненадання первинної документації та приховування майна не може розцінюватися як добросовісна поведінка керівника юридичної особи, а навпаки свідчить про недобросовісне виконання покладених на нього обов`язків та порушення прав кредиторів. Водночас вважає, що матеріали справи не містять належних доказів існування об`єктивних чи непереборних обставин, які б зумовили банкрутство боржника незалежно від волі його керівника та засновників або свідчили про настання неплатоспроможності в межах звичайного підприємницького ризику.

За таких обставин вважає, що наведені кредитором доводи свідчать про наявність достатніх правових і фактичних підстав для дослідження питання щодо покладення субсидіарної відповідальності на керівника та засновників боржника.

Ухвала суду від 06.07.2026 направлялася до електронного кабінету кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія НІКО-ТАЙС та ліквідатора Фермерського господарства Південь - абітражного керуючого Косякевича С.О., відповідачам засобами поштового зв`язку.

Лист з рекомендованим повідомленням, яким ухвалу суду від 06.07.2026 направлено ОСОБА_5 , повернуто суду без вручення адресат відсутній.

Ухвалу суду від 06.07.2026 іншими відповідачами отримано особисто.

Відповідно до частин 5, 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від відповідачів до суду не надходило.

Відповідачі у справі належним чином повідомлені про розгляд справи судом, заяв по суті справи та з процесуальних питань суду не подали.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі Пономарьов проти України.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ураховуючи викладене, та що справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами, у відповідності до ч. 13 ст. 8, ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 5 ст. 252 ГПК України.

Розгляд справи здійснено поза межами встановленого ГПК України строку у розумний строк, тривалість якого обумовлюється введенням в Україні Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, воєнного стану через військову агресію Російської Федерації проти України.

Згідно із ч 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

Згідно ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, КУзПБ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 1 ст. 2 КУзПБ визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

Відповідно до преамбули КУзПБ цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника-юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

Основним завданням провадження у справі про банкрутство є задоволення сукупності вимог кредиторів неплатоспроможного боржника.

Одним з юридичних механізмів досягнення гарантій захисту прав кредиторів та унеможливлення застосовування процедури банкрутства як інструменту виключно списання боргів є, зокрема, застосування доктрини ,,пронизування корпоративної вуалі, згідно з якою суд може покласти відповідальність за зобов`язаннями юридичної особи на органи управління юридичної особи.

Загальні умови та підстави для притягнення до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у справі про банкрутство визначені ГК України, який втратив чинність 28.08.2025, ЦК України та КУзПБ.

28.02.2025 набрав чинності, а 28.08.2025 введено в дію Закон України ,,Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об`єднань юридичних осіб. Згідно зі ст. 17 зазначеного закону з 28.08.2025 втратив чинність ГК України. Однак, оскільки на момент виникнення спірних правовідносин ГК України був чинним, його норми підлягають застосуванню при вирішенні даного спору.

Згідно з ч. 1 ст. 215 ГК України у випадках, передбачених законом, суб`єкт підприємництва-боржник, його засновники (учасники), власник майна, а також інші особи несуть юридичну відповідальність за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства.

Частиною 3 цієї статті ГК України унормовано, що умисним банкрутством визнається стійка неплатоспроможність суб`єкта підприємництва, викликана цілеспрямованими діями власника майна або посадової особи суб`єкта підприємництва, якщо це завдало істотної матеріальної шкоди інтересам держави, суспільства або інтересам кредиторів, що охороняються законом.

Згідно абз. 1 ч. 2 ст. 61 КУзПБ під час здійснення своїх повноважень ліквідатор, а після змін, внесених Законом України від 20.03.2023 № 2971-IX, також кредитор, має право заявити вимоги до третіх осіб, які за законодавством несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається як різниця між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

Абзацом 2 ч. 2 ст. 61 КУзПБ передбачено, що в разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника-юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями. Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом.

В приписах статті 61 КУзПБ закріплено правову презумпцію субсидіарної відповідальності осіб, що притягуються до неї, складовими якої є недостатність майна ліквідаційної маси для задоволення вимог кредиторів та наявність ознак доведення боржника до банкрутства.

Зазначена презумпція є спростовною, оскільки передбачає можливість відповідних осіб довести відсутність своєї вини у банкрутстві боржника та уникнути відповідальності. Спростовуючи названу презумпцію, особа, яка притягується до відповідальності, має право довести свою добросовісність, підтвердивши, зокрема, оплатне придбання активу боржника на умовах, на яких за порівняних обставин зазвичай укладаються аналогічні правочини, та довівши, що вчинені за її участі (впливу) операції приносять дохід, відображені у відповідності з їх дійсним економічним змістом, а отримана боржником вигода обумовлена розумними економічними чинниками.

Якщо дії особи, які мали вплив на економічну (юридичну) долю боржника викликають об`єктивні сумніви в тому, що вона керувалася інтересами боржника, на неї переходить тягар доведення того, що результати зазначених дій стали наслідком звичайного господарського обороту, а не викликані використанням нею своїх можливостей, що стосуються визначення дій боржника як таких, що вчинені на шкоду інтересам боржника та його кредиторів.

Для визначення статусу особи як відповідача по субсидіарній відповідальності за зобов`язаннями боржника суд під час розгляду заяви про притягнення до субсидіарної відповідальності та з`ясування наявності підстав для покладення на цих осіб субсидіарної відповідальності повинен дослідити сукупність правочинів та інших юридичних дій, здійснених під впливом осіб, а також їх бездіяльність, що сприяли виникненню кризової ситуації, її розвитку і переходу в стадію банкрутства боржника.

Разом з цим, враховуючи за правилами ч. 4 ст. 236 ГПК України висновки, зроблені у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 19.06.2024 у справі № 906/1155/20(906/1113/21), суд зазначає, що:

- у справі про банкрутство субсидіарна відповідальність має деліктну природу та узгоджується із ч. 1 ст. 1166 ЦК України, згідно з якою майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Тобто недостатність майна юридичної особи, яка перебуває в судовій процедурі ліквідації, за умови доведення боржника до банкрутства, поповнюється за рахунок задоволення права вимоги про відшкодування шкоди до осіб, дії/бездіяльність яких кваліфікуються судом як доведення до банкрутства. Потерпілою особою в такому випадку є банкрут, щодо якого відкрито ліквідаційну процедуру;

- елементами складу правопорушення як умови для застосування субсидіарної відповідальності є об`єкт та суб`єкт правопорушення, а також об`єктивна та суб`єктивна сторони правопорушення;

- щодо об`єкта правопорушення, то ним є ті майнові права боржника та кредиторів, вимоги яких визнані у справі про банкрутство, що порушені у зв`язку з доведенням боржника до банкрутства, та відновлення яких відбувається відшкодуванням шкоди у межах покладення субсидіарної відповідальності за правилами ч. 2 ст. 61 КУзПБ;

- суб`єкт (суб`єкти) правопорушення визначені законом, зокрема ними є засновники (учасники, акціонери) або інші особи, у т.ч. керівник боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, за умови існування вини цих осіб у банкрутстві боржника;

- об`єктивну сторону правопорушення становлять дії/бездіяльність відповідних суб`єктів, прийняття ними рішень, надання вказівок на вчинення дій або на утримання від них, що призвели до відсутності у боржника майнових активів для задоволення вимог кредиторів або до відсутності інформації про такі активи, що виключає можливість дослідження активу та його оцінки, тобто які окремо або у своїй сукупності спричинили неплатоспроможність боржника та, відповідно, вказують (свідчать) про доведення конкретними особами боржника до банкрутства;

- щодо суб`єктивної сторони правопорушення, то її становить ставлення особи до вчинюваних нею дій чи бездіяльності (вина суб`єкта правопорушення);

- щодо змісту правопорушення він не обмежується вичерпним переліком дій/бездіяльності суб`єктів правопорушення, а їх характер саме як протиправний оцінюється за відповідними правовими та економічними показниками. Зокрема, доведення до банкрутства можуть спричинити дії з відчуження майна за заниженими цінами, придбання майна за завищеними цінами, надання послуг за цінами, нижчими за ринкові, здійснення невиправдано ризикових чи невигідних операцій тощо.

Отже, зміст відповідного делікту становлять умисні і цілеспрямовані дії/бездіяльність, результатом яких є банкрутство юридичної особи та шкода, завдана приватним і суспільним інтересам. Вказані умисні дії/бездіяльність та їх результат узагальнено іменуються доведенням до банкрутства, що і дає назву цьому делікту. При цьому винні особи хоча і не є стороною боргових зобов`язань, але їх поведінка перебуває в причинно-наслідковому зв`язку зі шкодою у вигляді непогашених вимог кредиторів.

Також потрібно зауважити, що однією з обов`язкових передумов субсидіарної відповідальності є її розмір, що визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою. Сума вимог кредиторів, яка підлягає погашенню за правилами ст.64 КУзПБ, однак залишилась непогашеною в процедурі банкрутства через недостатність майна банкрута, і є розміром субсидіарної відповідальності. Право подати заяву про покладення субсидіарної відповідальності виникає не раніше, ніж після завершення реалізації об`єктів, включених до ліквідаційної маси банкрута, та розрахунків з кредиторами на підставі проведення такої реалізації у ліквідаційній процедурі.

Виходячи зі змісту ч. 2 ст. 61 КУзПБ, суд оцінює істотність впливу дій (бездіяльності) третіх осіб на становище боржника, перевіряючи наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями (бездіяльністю) цих осіб та фактичною неплатоспроможністю боржника (доведенням його до банкрутства).

Визначальним для застосування субсидіарної відповідальності є доведення з урахуванням положень ст.ст. 74, 76, 77 ГПК України причинно-наслідкового зв`язку між винними діями/бездіяльністю суб`єкта відповідальності та настанням негативних для боржника наслідків (неплатоспроможності боржника та відсутності у боржника активів для задоволення вимог, визнаних у процедурі банкрутства вимог кредиторів), обов`язок чого покладається на заявника.

Разом з цим, відсутність (ненадання) належних доказів на підтвердження елементів/складових об`єктивної сторони порушення, тобто дій/бездіяльності конкретної особи (суб`єкта) відповідальності, що вказують на доведення до банкрутства або банкрутства, спростовує існування об`єктивної сторони порушення з доведення до банкрутства (банкрутства), та, відповідно, позбавляє суд підстав визначити суб`єктів відповідальності, встановити вину у діях/бездіяльності цих осіб та покласти субсидіарну відповідальність на її суб`єктів.

Субсидіарна відповідальність може бути покладена лише за умови наявності умисних дій, спрямованих на доведення юридичної особи-боржника до неплатоспроможності, та за відсутності доказів іншої об`єктивної причини, яка могла б призвести до цього фінансового стану.

При цьому встановлення підстав для покладення субсидіарної відповідальності належить до дискреційних повноважень суду, які здійснюються судом за результатами сукупної оцінки всіх наявних у справі доказів.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія НІКО-ТАЙС звернулось до Господарського суду Миколаївської області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Фермерського господарства Південь.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 06.05.2024 у справі № 915/289/24 (суддя Адаховська В.С.), зокрема відкрито провадження у справі № 915/289/24 про банкрутство ФГ Південь (код ЄДРПОУ 23035751); визнано вимоги ТОВ «Компанія НІКО-ТАЙС (код ЄДРПОУ 38039872) у розмірі 191 017,85 грн.

Відповідно до ухвали суду від 06.05.2024 підставами для існування та виникнення заборгованості є, зокрема рішення Господарського суду Миколаївської області від 17 листопада 2009 року по справі №4/149/09 та рішення Господарського суду Миколаївської області від 27 березня 2009 року по справі №12/29/09, котрі набрали законної сили. Вказані рішення Господарського суду Миколаївської області від 17.11.2009 у справі № 4/149/09 та від 27.03.2009 у справі № 12/29/09 не виконані, що підтверджується постановами про відкриття виконавчого провадження №62455649, № 62454040.

За результатами попереднього засідання 28.08.2024 судом постановлено ухвалу, якою: визнано додаткові грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія НІКО-ТАЙС до боржника в сумі 762 713,06 грн, з яких: 733 644,26 грн - вимоги четвертої черги задоволення (основний борг); 29068,80 грн вимоги першої черги задоволення (судовий збір за подання заяви з грошовими вимогами та заяви з додатковими грошовими вимогами); зобов`язано розпорядника майна включити визнані судом вимоги кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Ніко-Тайс до реєстру вимог кредиторів боржника - Фермерського господарства Південь у відповідності до вимог ч. 2 ст. 47, ч. 1 ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства; збори кредиторів та комітету кредиторів призначено на 17.09.2024.

Постановою Господарського суду Миколаївської області від 15.11.2024 у справі № 915/289/24 (суддя Адаховська В.С.), зокрема визнано боржника - Фермерське господарство Південь (код ЄДРПОУ 23035751) банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Призначено ліквідатором Фермерського господарства Південь (код ЄДРПОУ 23035751) арбітражного керуючого Косякевича Сергія Олексійовича (свідоцтво про право на здійснення арбітражного керуючого № 40 від 31.01.2013).

23.12.2025 Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія НІКО-ТАЙС подано до суду заяву про покладення субсидіарної відповідальності на керівника та засновників боржника.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідно до 1.6.-1.8. Статуту Фермерського господарства Південь (код ЄДРПОУ 23035751) головою фермерського господарства є ОСОБА_1 , засновником є ОСОБА_2 , членами фермерського господарства є: ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 .

Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: Фермерське господарство Південь (ідентифікаційний код 23035751) є юридичною особою, яку створено та/або засновано 19 лютого 1993 року; керівником боржника є: ОСОБА_1 ; засновником/учасниками/ власниками боржника є: ОСОБА_2 (розмір частки статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) 100000,00); ОСОБА_1 (розмір частки статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) 2000,00); ОСОБА_3 (розмір частки статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) 2000,00); ОСОБА_4 (розмір частки статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) 2000,00); ОСОБА_5 (розмір частки статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) 10000,00 грн).

Відповідно до Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених наказом Міністерства економіки України від 19.01.2006 р. № 14, ці методичні рекомендації розроблено з метою визначення однозначних підходів під час аналізу фінансово-господарського стану підприємств на предмет виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства; своєчасного виявлення формування незадовільної структури балансу для вжиття заходів щодо запобігання банкрутству підприємств, а також виявлення резервів підвищення ефективності виробництва та відновлення платоспроможності підприємств шляхом їх санації (далі аналіз). Об`єктом аналізу є фінансово-господарський стан підприємств, зокрема фінансові, виробничі та інвестиційні аспекти їх діяльності. Суб`єктами аналізу є власники, органи, уповноважені управляти майном, або особи, які заінтересовані в отриманні інформації щодо діяльності підприємства (державний орган з питань банкрутства, арбітражний керуючий, органи податкової служби, керівництво).

Аналіз фінансового становища банкрута у поєднанні з дослідженням ним підстав виникнення заборгованості боржника перед кредиторами у справі про банкрутство дозволяє ліквідатору банкрута виявити наявність чи відсутність дій засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб щодо доведення до банкрутства юридичної особи.

На виконання вимог Кодексу України з процедур банкрутства, арбітражним керуючим, із залученням незалежного аудитора, було проведено аналіз фінансово-господарського стану ФГ Південь за період 2020-2022 років, відповідно до якого станом на 31.12.2022 ФГ Південь має ознаки надкритичної неплатоспроможності.

Звіт про проведення аналізу фінансово-господарського стану господарства було долучено до матеріалів справи № 915/289/24 (лист від 08.11.2024 № 69-1108/1124).

Зі звіту вбачається, що відповідно до Методичних рекомендацій навмисне погіршення фінансово-господарського стану підприємства можна визначити за такими основним ознаками:

- зменшення розміру, приховування та заниження оцінки майна, яке знаходиться у розпорядженні підприємства підприємство не володіло майном;

- продаж задіяних у виробничо-господарській діяльності основних засобів підприємство не володіло основними засобами протягом всього періоду;

- продаж товарів (робіт, послуг), які виготовляє підприємство, за ціною, нижчою за собівартість інформація відсутня;

- у разі збиткової діяльності підприємства спрямування отримуваних грошових засобів та інвестицій на закупівлю товарів, робіт, послуг, безпосередньо не задіяних у виробничо-господарській діяльності - у зв`язку з відсутністю банківських виписок зробити висновок немає можливості;

- штучне збільшення розміру кредиторської та дебіторської заборгованості: за даними фінансової звітності станом на 31.12.2021 та 31.12.2022 підприємство не має кредиторської заборгованості. Проте, як вбачається з матеріалів справи № 915/289/24 ФГ Південь має заборгованість за рішеннями суду, а саме: рішення Господарського суду Миколаївської області від 17.11.2009 у справі № 4/149/09 в загальній сумі 75597,22 грн; рішення Господарського суду Миколаївської області від 27.03.2009 у справі № 12/29/09 в загальній сумі 97680,63 грн; додаткової ухвали Господарського суду Миколаївської області від 16.08.2021 у справі № 12/29/09 в сумі 8270,00 грн; додаткової ухвали Господарського суду Миколаївської області від 06.09.2021 у справі №4/149/09 у сумі 9470,00 грн. Загальна сума заборгованості становить 191017,85 грн. Всі грошові вимоги пов`язані із штрафними санкціями та витратами та витратами, пов`язаними із судовими процесами. 26.03.2024 із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ФГ Південь до господарського суду звернувся кредитор підприємства: ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» (правонаступник ПП «Серпень -2003») з грошовими вимогами 191017,85 грн.

У звіті зазначається, що проведений аналіз ФГ Південь станом на 31.12.2022 показав:

- значення всіх показників ліквідності нижче норми;

- підприємство має від`ємне значення поточної платоспроможності і прострочену кредиторську заборгованості (заборгованість визнана судом в 2009 році);

- значення всіх показників фінансової стійкості знаходиться за межами гранично допустимих. Підприємство має значну частку позикового капіталу у загальній сумі джерел фінансування діяльності, а отже рівень ризику банкрутства підприємства є високим і, відповідно, його фінансовий стан є критичним;

- підприємство має ознаки надкритичної неплатоспроможності - його коефіцієнт покриття менше одиниці, а коефіцієнт забезпечення власними засобами має від`ємне значення і 2022 р. Підприємством не отримано прибуток;

- з врахуванням заборгованостей у сумі 191,0 визнаних судом в 2009 році станом на 31.12.2022 вартість всіх активів підприємства становить 74,7 тис. грн, а величина зобов`язань перевищує вартість активів.

За висновками, викладеними у звіті, після оцінки фінансово-господарського стану ФГ Південь проведеної згідно з «Методичними рекомендаціями щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства»: ознаки фіктивного банкрутства ФГ Південь відсутні; наявні ознаки приховування банкрутства ФГ Південь.

З наведених даних зроблено висновок, що кредиторська заборгованість виникла в 2009 році і не була погашена до теперішнього часу - вказує на штучне збільшення кредиторської заборгованості. Таким чином, в діях керівництва підприємства наявні ознаки погіршення фінансово-господарського стану підприємства, а саме: збільшення кредиторської заборгованості.

Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що зазначений висновок разом з іншими наявними доказами у справі підтверджує наявність ознак неплатоспроможності та доведення ФГ Південь до банкрутства.

Статтею 79 ГПК України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд зауважує, що відповідачами належним доказів на спростування обставин доведення ФГ Південь до важкого фінансового стану та як наслідок до банкрутства не надано.

Також, суд зазначає, що завданням ліквідатора у ліквідаційній процедурі є не проста констатація факту відсутності майна, а дієвий і належний пошук майна банкрута. Отже, під час ліквідаційної процедури, ліквідатор має здійснювати заходи спрямовані на пошук, виявлення і повернення майна, яке перебуває у третіх осіб, незалежно від того, що боржник (керівник боржника) підтверджує чи спростовує (документально або усно) їх відсутність або наявність.

Тобто, ліквідатор в ліквідаційній процедурі має здійснювати обґрунтовані і логічні дії, а також робити запити до відповідних органів, з врахуванням минулої діяльності банкрута. При цьому, кількість запитів не є критерієм якості роботи ліквідатора. Таким критерієм є наповнення ліквідаційної маси (постанови Верховного Суду від 31.10.2018 у справі №903/975/14, від 18.10.2022 у справі №903/393/21, від 19.10.2022 у справі №927/50/20).

Суд зауважує, що заява про покладення субсидіарної відповідальності може бути подана виключно тоді, коли за результатами проведення ліквідаційної процедури боржника буде встановлена недостатність майна боржника для повного задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство, що вказуватиме на порушення тих прав, які підлягають захисту через правовий інститут субсидіарної відповідальності, що встановлення недостатності майна боржника для задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство є тією обставиною, з якою закон пов`язує початок перебігу позовної давності за вимогами про субсидіарну відповідальність у справі про банкрутство.

Отже, ліквідатор зобов`язаний здійснити всі необхідні дії для встановлення наявності майна боржника, повернення активів з власності третіх осіб або зі зберігання, а також реалізувати майно, щоб визначити суму різниці між вимогами кредиторів та ліквідаційною масою.

Як вбачається зі звіту ліквідатора щодо процедури банкрутства ФГ Південь станом на 10.02.2026, з метою проведення аналізу фінансово-господарської діяльності арбітражним керуючим направлялися запити № 69-1120/1164 від 20.11.2024, № 69-1202/1204 від 02.12.2024 керівнику ФГ Південь Швалюку В.В. з вимогою передати усі фінансово-господарські документи та матеріальні цінності боржника. Проте, вказані запити залишилися без задоволення.

У зв`язку з ухиленням осіб від передачі документації арбітражний керуючий здійснив аналіз фінансово-господарської діяльності за витребуваними ним матеріалами, отриманими від державних органів та установ, які, зокрема, здійснюють реєстрацію рухомого та нерухомого майна.

За результатами проведеної роботи, ліквідатором встановлено, що за підприємством (Фермерським господарством Південь) зареєстрована наступна техніка:

- номерний знак НОМЕР_1 , ВЕС 025331 01.11.2007, автомобіль ЗИЛ-ММЗ 554М 4750, (1989), синій, No двиг. НОМЕР_2 , No шасі НОМЕР_3 ;

- номерний знак НОМЕР_4 , ВЕС 025330 01.11.2007, автомобіль ЗИЛ-ММЗ 554М 4750, (1974), синій, No двиг., No шасі НОМЕР_5 ;

- номерний знак НОМЕР_1 , РРТ 763927 10.07.2007, автомобіль ЗИЛ-ММЗ 554М 4750, (1989), синій, No двиг. НОМЕР_2 , No шасі НОМЕР_3 ;

- номерний знак НОМЕР_6 , РРТ 927829 12.06.2007, причеп ПЦ 10, (1990), ЗЕЛЕНИЙ, No двиг., No шасі НОМЕР_7 ;

- номерний знак НОМЕР_4 , РРТ 927828 12.06.2007, автомобіль ЗИЛ-ММЗ 554М 4750, (1974), синій, No двиг., No шасі НОМЕР_5 ;

- номерний знак НОМЕР_8 , НОМЕР_9 26.03.2005, автомобіль ГАЗ 53Б 4750, (1975), зелений, No двиг. BN, No шасі BN;

- номерний знак НОМЕР_10 , НІС НОМЕР_11 19.11.2002, автомобіль ГАЗ 66 ТС 4250, (1988), зелений, No двиг. BN, НОМЕР_12 куз. НОМЕР_13 ;

- трактор колісний T-150K, заводський номер НОМЕР_14 , № двигуна НОМЕР_15 , номерний знак НОМЕР_16 .

Місцеперебування вищевказаної техніки ліквідатором встановлено не було.

Ліквідатор банкрута звертався до суду з клопотанням від 04.12.2024 № 69-1204/1214 про оголошення в розшук транспортних засобів, в якому ліквідатор просив зобов`язати Головне управління Національної поліції в Національної поліції в Миколаївській області оголосити в розшук, в тому числі з включенням до інформаційної підсистеми Гарпун інформаційно-телекомунікаційної системи "Інформаційний портал Національної поліції України" транспортні засоби та сільськогосподарську техніку, що ФГ Південь , а також здійснити розшук вказаних транспортних засобів та сільськогосподарської техніки, її затримання та передати затриману техніку ліквідатору ФГ Південь арбітражному керуючому Косякевичу С.О., яке ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 18.12.2024 було задоволено. Проте, місцеперебування вищевказаної техніки встановлено не було.

В подальшому, ліквідатором банкрута встановлено, що частина автомобільної та сільськогосподарської техніки були частково реалізовані в рамках виконавчого провадження при примусовому виконанні наказу № 11/105, виданому господарським судом Миколаївської області, інша частина була передана ПП СЕРПЕНЬ - 2003.

За результатами аналізу відомостей з ЄДРПОУ та Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що юридична особа ПП СЕРПЕНЬ - 2003 (ЄДРПОУ 32618670) ліквідована.

З метою виявлення майнових активів ФГ Південь, арбітражним керуючим було направлено відповідні запити: лист № 02-69/1062 Головному управління статистики у Миколаївській області; лист № 02-69/1063 Головному управлінню Пенсійного фонду України в Миколаївській області; лист № 02-69/1064 Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку; лист № 02-69/1065 Держпродспоживслужбі України; лист № 02-69/1066 Головному управлінню Держгеокадастру у Миколаївській області; лист № 02-69/1067 Центральному міжрегіональному управлінню Державної служби з питань праці; лист № 02 69/1068 Державній інспекції архітектури та містобудування України; лист № 02-69/1069 Регіональному сервісному центру ГСЦ МВС в Миколаївській області; лист № 02-69/1070 Департаменту містобудування, архітектури, капітального будівництва та супроводження проєктів розвитку Миколаївської обласної державної адміністрації; лист № 02-69/1071 Державній авіаційній службі України; лист № 02-69/1072 Державній службі морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України; лист № 02-69/1073 Фонду державного майна України, Миколаївська області; лист № 02-69/1074 Миколаївській митниці Держмитслужби; лист № 02 69/1075 Державному космічному агентству України; лист № 02-69/1077 ДП "Агентство з ідентифікації та реєстрації тварин"; лист № 02-69/1079 АТ "УКРЗАЛІЗНИЦЯ".

За результатами проведеної в процедурі ліквідації роботи, майнових активів у боржника виявлено не було.

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна відсутні записи щодо наявності нерухомого майна у власності банкрута.

Також зі звіту вбачається, що в процедурі банкрутства ліквідатором було направлено відповідні запити банківським установам щодо надання відомостей про рух грошових коштів. Згідно отриманих відомостей рух грошових коштів на рахунку боржника з 2018 відсутній. Останній рух коштів у вигляді одного платежу на 1848,08 грн був зафіксований 18.02.2019.

Державна податкова служба України та Головне управління статистики повідомили, що підприємство в останнє подало фінансову звітність за 2022 рік. Свідоцтва платника ПДВ анульовано за рiшенням контролюючого органу 20.04.2010.

За результатами проведення інвентаризації встановлено відсутність у ФГ Південь майнових активів.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, у діях та бездіяльності керівника і засновників боржника вбачаються ознаки доведення підприємства до банкрутства, що відповідає підставам застосування частини другої статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства.

За матеріалами справи, протягом тривалого часу ФГ Південь фактично припинив здійснення господарської діяльності, не подавав податкової, фінансової та статистичної звітності, не здійснював жодних господарських операцій, а також не мав активних банківських рахунків, що свідчить про повну бездіяльність підприємства та відсутність належного управління його діяльністю.

При цьому керівник та учасники господарства не вживали жодних заходів для відновлення платоспроможності боржника, запобігання його банкрутству або погашення заборгованості перед кредиторами, хоча були зобов`язані діяти добросовісно, розумно та в інтересах юридичної особи.

В ст. 5 Закону України ,,Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю учасники товариства наділені правами: 1) брати участь в управлінні товариством у порядку, передбаченому цим Законом та статутом товариства; 2) отримувати інформацію про господарську діяльність товариства…

За змістом ч.ч. 1-3 ст. 31 Закону України ,,Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених цим Законом або статутом товариства, а також: 1) з ініціативи виконавчого органу товариства; 2) на вимогу наглядової ради або ради директорів товариства; 3) на вимогу учасника або учасників товариства, які на день подання вимоги в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства. Річні загальні збори учасників обов`язково скликаються щорічно протягом шести місяців наступного за звітним року, якщо інше не встановлено законом. До порядку денного річних загальних зборів учасників обов`язково вносяться питання про розподіл чистого прибутку товариства, про виплату дивідендів та їх розмір. Якщо вартість чистих активів товариства знизилася більш як на 50 відсотків порівняно з цим показником станом на кінець попереднього року, виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників, які мають відбутися протягом 60 днів з дня такого зниження. До порядку денного таких загальних зборів учасників включаються питання про заходи, які мають бути вжиті для покращення фінансового стану товариства, про зменшення статутного капіталу товариства або про ліквідацію товариства.

Крім того, в ч.1 ст.41 Закону України ,,Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю закріплено, що на вимогу учасника чи учасників, яким сукупно належить 10 і більше відсотків статутного капіталу товариства, проводиться аудит фінансової звітності товариства із залученням аудитора (аудиторської фірми), не пов`язаного (не пов`язаної) майновими інтересами з товариством, посадовими особами товариства чи з його учасниками.

Таким чином, учасники товариства наділені законодавцем певним обсягом прав, розумно реалізуючи які, вони сприяють належному функціонуванню товариства, в якому зацікавлені не тільки в контексті фінансової вигоди від його діяльності (отримання прибутку у вигляді дивідендів), але й з огляду на можливі негативні наслідки, зокрема у вигляді субсидіарної відповідальності, передбаченої ч.2 ст.61 КУзПБ.

В даному випадку, жоден з учасників господарства не вчиняв дій, направлених на скликання загальних зборів з метою встановлення причин виникнення заборгованості та шляхів її погашення/зменшення. Засновники не здійснювали належного контролю за діяльністю керівника, не скликали зборів, не вирішували питання покриття збитків, не забезпечили проведення інвентаризації активів, та не вживали інших заходів, спрямованих на збереження майна боржника.

Вказана сукупність дій та бездіяльності перебуває у прямому причинно-наслідковому зв`язку з настанням стійкої неплатоспроможності ФГ Південь та відсутністю ліквідаційної маси, достатньої для задоволення вимог кредиторів.

Крім того, як встановлено, після відкриття ліквідаційної процедури керівником боржника всупереч вимогам статей 59 та 61 Кодексу України з процедур банкрутства не було передано ліквідатору бухгалтерську документацію, печатки, штампи та матеріальні цінності підприємства, що істотно ускладнило встановлення складу активів банкрута та проведення ліквідаційної процедури. Ненадання первинної документації та приховування майна не може розцінюватися як добросовісна поведінка керівника юридичної особи, а навпаки свідчить про недобросовісне виконання покладених на нього обов`язків та порушення прав кредиторів.

Водночас матеріали справи не містять належних доказів існування об`єктивних чи непереборних обставин, які б зумовили банкрутство ФГ Південь незалежно від волі його керівника та засновників або свідчили про настання неплатоспроможності в межах звичайного підприємницького ризику.

Відповідачі у свою чергу не надали жодного спростування доводам заявника та поданим на їх доведення доказам.

Проаналізувавши наведені вище обставини у сукупності та встановивши наявність в поведінці відповідачів елементів/складових, необхідних для покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у справі про банкрутство (суб`єкт керівник та учасники ФГ Південь; об`єкт майнові права кредиторів, перед якими утворився борг в розмірі 953730,91 грн; об`єктивна сторона (бездіяльність відповідачів щодо самостійного самоусунення від участі у діяльності господарства та свідоме не здійснення як власників/засновників господарства як управління в межах законодавчо існуючої компетенції, так і контролю за діяльністю призначеного засновниками керівником господарства, а також свідоме відчуження активів банкрута); суб`єктивна сторона вина суб`єктів правопорушення полягає у вчиненні свідомої умисної бездіяльності, направленої на доведення до банкрутства), господарський суд вказує на існування достатніх передумов для притягнення відповідачів до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника, оскільки підтверджується причинно-наслідковий зв`язок між діяннями керівника та учасників ФК Південь з обставинами доведення до банкрутства та неможливістю задовольнити вимоги кредиторів за рахунок майна боржника.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 13 ГПК).

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 ГПК).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 14 ГПК).

Учасники справи, зокрема зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази (п. 4 ч. 2 ст. 42 ГПК).

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст.ст. 76,77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Таким чином, враховуючи вищенаведені норми та обставини, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, згідно з наданими доказами, суд дійшов висновку про задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія НІКО-ТАЙС про покладення субсидіарної відповідальності на керівника та засновників боржника..

Керуючись ст.ст. 2, 7, 60, 61 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 73, 74, 76-79, 232, 233, 236-238 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія НІКО-ТАЙС про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на його керівника та засновників задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_17 , адреса: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_18 , адреса: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_19 , адреса: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_20 , адреса: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_21 , адреса: АДРЕСА_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія НІКО-ТАЙС (ЄДРПОУ 38039872, адреса: 03187, м. Київ, проспект Академіка Глушкова, 40, офіс 315) грошові кошти у розмірі 953 730,91 грн в солідарному порядку.

3. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч. 1 ст.241 Господарського процесуального кодексу України).

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 2 ст.241 Господарського процесуального кодексу України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення (ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження (ч. 2 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України).

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Т.М. Давченко