Рішення № 139632418, 09.09.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.09.2026 Справа № 914/292/25

м. Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Ростислава Матвіїва за участю секретаря судового засідання Анни-Сніжани Дудяк розглянув матеріали справи

за позовом: Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго», м. Київ,

до відповідача: Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго», м. Львів,

про: стягнення 234 950 511,06 грн,

за участю представників:

позивача: Драчова Марія Сергіївна (в режимі відеоконференції)

відповідача: Дворніков Андрій Олександрович (в режимі відеоконференції).

1. ПРОЦЕС

1.1. До Господарського суду Львівської області 05.02.2025 надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» до Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» про стягнення 234 950 511,06 гривень.

1.2. Ухвалою від 10.02.2025 суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Хід судових засідань відображено в ухвалах суду та протоколах судових засідань. Зокрема, ухвалою від 24.03.2025 відмовлено у клопотанні Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» про поновлення строку для подання зустрічної позовної заяви і повернуто Акціонерному товариству «ДТЕК Західенерго» зустрічну позовну заяву з доданими до неї документами; ухвалою від 17.09.2025 задоволено клопотання відповідача та зупинено провадження до закінчення перегляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 914/2625/23.

1.3. Враховуючи Указ Президента України від 13.12.2025 № 944/2025, відповідно до якого суддю Тараса Рима призначено на посаду судді Західного апеляційного господарського суду, та рішення зборів суддів Господарського суду Львівської області від 16.12.2025 № 8, на підставі розпорядження Господарського суду Львівської області від 26.12.2025 здійснено повторний автоматизований розподіл справи № 914/292/25. За наслідком повторного автоматизованого розподілу справу передано судді Ростиславу Матвіїву.

1.4. Ухвалою від 06.04.2026 поновлено провадження у справі № 914/292/25, прийнято до провадження справу № 914/292/25 та ухвалено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження.

1.5. Відводів складу суду сторонами не заявлено.

1.6. У судовому засіданні 20.05.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 24.06.2026. Судові засідання 24.06.2026, 01.07.2026 і 08.07.2026 відкладались з підстав, зазначених у протоколах судових засідань, 15.07.2026 відкрито розгляд справи по суті.

1.7. У судовому засіданні 12.08.2026 представник позивача не взяв участі судовому засіданні через оголошення повітряної тривоги у м. Київ. Судове засідання відкладено на 26.08.2026, в якому суд закрив стадію розгляду справи по суті та перейшов до стадії ухвалення та проголошення рішення, яку відклав до 02.09.2026.

1.8. Судове засідання 02.09.2026 не відбулося у зв`язку з тимчасовою відсутністю судді, пов`язаною з тимчасовою втратою працездатності; ухвалою суду від 04.09.2026 судове засідання призначено на 09.09.2026.

1.9. У судовому засіданні 09.09.2026 за участю представників обох сторін проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

2. СУТЬ СПОРУ ТА ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ СТОРІН

2.1. Спір виник у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем, на думку позивача, зобов`язань по договору про надання послуг з диспетчерського управління. Позивач стверджує, що упродовж жовтня грудня 2024 року надав, а відповідач отримав послугу на загальну суму 233 048 913,15 грн, що підтверджується рахунками та актами надання послуги. Відповідач не оплатив отримані послуги у повному обсязі, у зв`язку з чим утворилась заборгованість в розмірі 233 048 913,15 грн. Крім цього, за порушення строків виконання грошових зобов`язань позивач також нарахував 902 273,75 грн 3 % річних і 999 324,16 грн інфляційних втрат, що разом становить 234 950 511,06 грн.

2.2. Відповідач стверджує, що послуга з диспетчерського (оперативно технологічного) управління включає в себе ще декілька підвидів послуги, що відрізняються між собою. Із наданих актів неможливо встановити достовірно, на який обсяг МВт*год був наданий кожний підвид послуги, що включає в себе послуга з диспетчерського (оперативно технологічного) управління, що у свою чергу не дозволяє встановити достовірну суму заборгованості за спірний період.

2.3. Відповідач вважає, що

- відсутні докази з даними АКО, що унеможливлює перевірку інформації, на підставі якої складено акти наданих послуг, та не дає можливості встановити фактичний обсяг МВт*год,

- відсутні докази про те, по якій саме електричній станції надано послуги;

- позивач не врахував, що у спірний період не працювали деякий час електричні станції з причин перебування в резерві, аварійного чи поточного ремонту, а відповідно не могли виробляти електричну енергію та отримувати послугу,

- позивач не надавав послугу 24/7, тому безпідставно нараховувати вартість послуги за весь об`єм виробленої електричної енергії,

- об`єм електричної енергії на суму 4 657 016,89 грн має бути виключений з актів надання послуг за спірний період.

2.4. Відповідач просить відстрочити виконання рішення суду на один рік з дня його ухвалення.

3. ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

3.1. Акціонерне товариство «ДТЕК Західенерго» 14.11.2023 підписало заяву приєднання до договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно технологічного) управління. У заяві вказано, що договір вважається укладеним з дати акцепту, зазначеного у повідомленні оператора системи передачі про приєднання до договору.

3.2. Повідомленням від 20.11.2023 НЕК «Укренерго» поінформувало відповідача про приєднання останнього до умов договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно технологічного) управління, дата акцептування 01.01.2024. Крім цього, 22.12.2023 Національна енергетична компанія «Укренерго» наказом № 742 затвердила умови договору та визначила дату набрання чинності договором 01.01.2024.

3.3. Наказом Національної енергетичної компанії «Укренерго» № 344 від 07.06.2024 затверджено умови договору, що додаються, а також наказано організувати направлення користувачам системі передачі повідомлень щодо внесення змін до типової форми договору та затвердження його нових умов у термін до 10.06.2024.

3.4. Позивач склав рахунки фактури для відповідача:

- за жовтень 2024 року - від 15.10.224 на суму 19 146 109,67 грн, від 25.10.2024 на суму 21 855 691,58 грн, від 05.11.2024 на суму 30 378 495,85 грн, від 11.11.2024 на суму 602 604 643,53 грн,

- за листопад 2024 року - від 15.11.2024 на суму 26 373 403,07 грн, від 25.11.2024 на суму 30 353 026,10 грн, від 05.12.2024 на суму 22 926 137,74 грн, від 11.12.2024 на суму 682 257 210,44 грн,

- за грудень 2024 року - від 15.12.2024 на суму 25 432 298,04 грн, від 24.12.2024 на суму 27 525 855,28 грн, від 05.01.2025 на суму 29 057 895,83 грн, від 11.01.2025 на суму 764 273 259,58 грн,

3.5. Позивач також підписав акти надання послуг з диспетчерського (оперативно технологічного) управління:

- від 31.10.2024 за жовтень 2024 року, фактичний обсяг 568 839,829 МВт*год, на суму 71 380 297,10 грн,

- від 30.11.2024 за листопад 2024 року, фактичний обсяг 634 762,734 МВт*год, на суму 79 652 566,91 грн,

- від 31.12.2024 за грудень 2024 року, фактичний обсяг 653 597,663 МВт*год, на суму 82 016 049,14 грн, тобто на загальну суму 233 048 913,15 грн.

3.6. Відповідач надсилав позивачу заяви про врегулювання розбіжностей в частині обсягу та вартості послуги за актом надання послуг за жовтень 2024 року, що відображено у листі від 13.11.2024 (вважав, що об`єми електричної енергії у розмірі 21 172,261 МВт*г мають бути виключені з акта), за листопад 2024 року, про що зазначено у листі від 13.12.2024 (вважав, що об`єми електричної енергії у розмірі 30 116,89 МВт*г мають бути виключені з акта), за грудень 2024 року, про що зазначено у листі 13.01.2025 (вважав, що об`єми електричної енергії у розмірі 38 381,35 МВт*г мають бути виключені з акта).

3.7. Після розгляду таких звернень позивач звертався до відповідача із листами про надання інформації від 24.10.2024, від 15.11.2024, від 20.12.2024, від 21.01.2025, у яких, серед іншого, вимагав виконувати свої договірні зобов`язання і підписати акти.

4. ВИСНОВКИ СУДУ ЩОДО СУТІ СПОРУ

4.1. Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково, з огляду на таке.

4.2. Відповідно до п. 55 ч. 1 ст. 1, п. 10 ч. 1 ст. 4, ч. 1 та ч. 4 ст. 33 Закону України «Про ринок електричної енергії» НЕК «Укренерго» виконує функції оператора системи передачі - юридичної особи, відповідальної за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії.

4.3. Отже, оператором системи передачі (ОСП), тобто юридичною особою, відповідальною за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії, є НЕК «Укренерго».

4.4. Оператор системи передачі надає послуги з передачі електричної енергії та послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління учасникам ринку на підставі договорів, укладених на основі типових договорів про надання послуг з передачі електричної енергії та про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління. Типові договори про надання послуг з передачі електричної енергії та про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління затверджуються Регулятором. Порядок укладання таких договорів визначається Кодексом системи передачі.

4.5. Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.

4.6. Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

4.7. Відповідно до договору, затвердженого 07.06.2024, ціну договору та умови його оплати регламентовано розділом 3. Так, оплата послуг здійснюється за тарифом, який встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг відповідно до затвердженої ним методики (порядку) та оприлюднюється ОСП на офіційному вебсайті https://ua.energy/. Тариф застосовується з дня набрання чинності постановою, якою встановлено тариф, якщо більш пізній строк не визначено такою постановою (п. 3.2 договору).

4.8. Обсяг наданої послуги визначається відповідно до розділу ХІ Кодексу системи передачі (надалі по тексту КСП) (п. 3.3 договору).

4.9. Послугою в розмінні договору та відповідно до п. 2.1 є послуга з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, а саме управління режимами роботи ОЕС України з виробництва, передачі, забезпечення планових перетоків електричної енергії по міждержавних лініях зв`язку ОЕС України з енергосистемами суміжних країн, розподілу та споживання електричної енергії для забезпечення здатності енергосистеми задовольняти сумарний попит на електричну енергію та потужність у кожний момент часу з дотриманням вимог енергетичної, техногенної та екологічної безпеки.

4.10. Розрахунковим періодом за цим договором є 1 календарний місяць (п. 3.1).

4.11. Планова та/або фактична вартість послуги визначається як добуток діючого на момент надання послуги тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління та планового та/або фактичного обсягу послуги в розрахунковому періоді. На вартість послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України (п. 3.4 договору).

4.12. Договір передбачає два види розрахунків: за планову і за фактичну послугу.

4.13. Так, користувач здійснює поетапну оплату планової вартості послуги за кожну декаду розрахункового періоду згідно із зазначеною системою платежів і розрахунків:

- 1 платіж - до 18 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в першій декаді розрахункового періоду;

- 2 платіж - до 28 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в другій декаді розрахункового періоду;

- 3 платіж до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в розмірі планової вартості послуги, наданої в третій декаді розрахункового періоду (п. 3.5 договору).

4.14. Користувач здійснює розрахунок з ОСП (позивач відповідно до обставин справи) за фактичний обсяг послуги до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів надання послуги, наданих ОСП, або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі - Сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронній формі.

4.15. Вартість фактично наданої послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно). Акти надання послуги направляються користувачам до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно).

4.16. Коригування обсягів та вартості фактично наданої послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за наступною версією даних комерційного обліку, що надається АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в «Системі управління ринком», що здійснюється на вимогу та в терміни, передбачені Правилами ринку.

4.17. Оплату вартості послуги, після коригування обсягів та вартості послуг, користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта надання послуги (включно), або акт надання послуги щодо проведення донарахувань в минулих періодах (включно).

4.18. Акти надання послуги та акти коригування до актів надання послуги та рахунки у відповідному розрахунковому періоді виконавець ОСП направляє користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням сервісу) або надає користувачу два примірники акта надання послуги та/або акта коригування до актів надання послуги в паперовому вигляді, підписані власноручним підписом зі своєї сторони (п. 3.7 договору).

4.19. Зі встановлених вище обставин справи суд резюмує, що позивач підписував акти наданих послуг і складав рахунки фактури, відповідач не заперечує їх отримання, адже висловлював зауваження по актах і вважав безпідставним певний обсяг наданих послуг у кожному акті, вказував обсяги, які треба виключити з актів, однак позивач не враховував таких зауважень і вказані обсяги не виключав, вимагав дотримуватись умов договору та здійснити оплату.

4.20. Суд також зауважує, що позивач щомісяця складав три акти за надану послугу, що узгоджується зі строками оплат, визначених п. 3.5 договору.

4.21. Так, суд аналізує обсяг і вартість послуги за жовтень:

- рахунки за плановий обсяг: від 15.10.2024 на суму 19 146 109,67 грн, плановий обсяг 152 578,095 МВт*год, від 25.10.2024 на суму 21 855 691,58 грн, плановий обсяг 174 171,142 МВт*год, від 05.11.2024 на суму 30 378 495,85 грн, плановий обсяг 242 090,592 МВт*год, тобто на загальну суму 71 380 297,10 грн і загальним обсягом 568 839,829 МВт*год,

- рахунки за фактичний обсяг: від 11.11.2024 на суму 602 604 643,53 грн, з яких 71 380 297,10 грн вартість з ПДВ фактичного обсягу послуги 568 839,829 МКт*год, і 531 224 346,43 грн заборгованість з ПДВ станом на 11.11.2024,

- акт від 31.10.2024: фактичний обсяг 568 839,829 МКт*год, вартість з ПДВ - 71 380 297,10 грн, тобто аналогічно з плановими обсягом і вартістю.

4.22. Досліджуючи обсяг і вартість послуги за листопад, суд зазначає таке:

- рахунки за плановий обсяг: від 15.11.2024 на суму 26 373 403,07 грн, плановий обсяг 210 173,433 МВт*год, від 25.11.2024 на суму 30 353 026,10 грн, плановий обсяг 241 887,620 МВт*год, від 05.12.2024 на суму 22 926 137,74 грн, плановий обсяг 182 701,681 МВт*год, тобто на загальну суму 79 652 566,91 грн і загальним обсягом 634 762,734 МВт*год,

- рахунки за фактичний обсяг: від 11.12.2024 на суму 682 257 210,44 грн, з яких 79 652 566,91 грн вартість з ПДВ фактичного обсягу послуги 634 762,734 МВт*год, і 602 604 643,53 грн заборгованість з ПДВ станом на 11.12.2024?

- акт від 30.11.2024: фактичний обсяг 634 762,734 МКт*год, вартість з ПДВ - 79 652 566,91 грн, тобто аналогічно з плановими обсягом і вартістю.

4.23. Досліджуючи обсяг і вартість послуги за грудень, суд зазначає таке:

- рахунки за плановий обсяг: від 15.12.2024 на суму 25 432 298,04 грн, плановий обсяг 202 673,632 МВт*год, від 24.12.2024 на суму 27 525 855,28 грн, плановий обсяг 219 357,490 МВт*год, від 05.01.2025 на суму 29 057 895,83 грн, плановий обсяг 231 566,541 МВт*год, тобто на загальну суму 82 016 049,14 грн і загальним обсягом 653 597,663 МВт*год

- рахунки за фактичний обсяг: від 11.01.2025 на суму 764 273 259,58 грн, з яких 82 016 049,14 грн вартість з ПДВ фактичного обсягу послуги 653 597,663 МВт*год, і 682 257 210,44 грн заборгованість з ПДВ станом на 11.01.2025,

- акт від 31.12.2024: фактичний обсяг 653 597,663 МКт*год, вартість з ПДВ 82 016 049,14 грн, тобто аналогічно з плановими обсягом і вартістю.

4.24. Враховуючи приписи п. 3.5 договору, яким визначено необхідність оплати планових обсягів, відповідач мав виконувати свій обов`язок по оплаті планових обсягів послуги на підставі кожного рахунка за жовтень до 18.10.2024, до 28.10.2024, до 08.11. 2024, за листопад - до 18.11. 2024, до 28.11.2024 і до 08.12.2024, за грудень - до 18.12.2024, до 28.12.2024 і до 08.01.2025.

4.25. Після цього, враховуючи п. 3.7 договору, отримавши кожного 11 числа рахунок про фактичний обсяг, який в спірній ситуації відповідає плановому, мав обов`язок оплатити кожен рахунок до 15.11.2024, до 15.12.2024 і до 15.01.2025.

4.26. У зауваженнях відповідач стверджував, що позивач не забезпечив баланс електричної енергії в енергосистемі, що викликало необхідність розвантаження енергоблоків товариства, тому з акта за жовтень треба виключити 21 172,261 МВт*год, з акта за листопад 30 116,89 МВт*год, і з акта за грудень 38 381,35 МВт*год. При цьому відповідач не здійснює власного перерахунку заборгованості, не сплачує вартості обсягу послуги в неоспорюваній частині, не обґрунтовує визначених обсягів, які, на його думку, потрібно виключити з актів. Крім цього, відповідач не позбавлений права захищати порушене, на його думку, право про незабезпечення балансу електричної електроенергії в окремому провадженні, однак не має підстав не оплачувати фактично надані послуги, так як умовами оплати, визначеними в п. п. 3.5, 3.7 договору, відсутня можливість зменшення вартості наданої послуги в залежності від незабезпечення позивачем балансу електроенергії.

4.27. Натомість п. 3.8 договору передбачає, що користувач здійснює підписання актів надання послуги та актів коригування до актів надання послуги відповідного розрахункового періоду протягом з робочих днів з дня їх отримання користувачем. У разі виникнення розбіжностей за отриманим від ОСП за попередній розрахунковий період актом надання послуги користувач має право оскаржити зазначені в акті надання послуги вартість та/або фактичний обсяг послуги шляхом направлення ОСП (АКО Адміністратор комерційного обліку) та ППКО повідомлення протягом 5 робочих днів з дня отримання акта. Процедура оскарження не звільняє користувача від платіжного зобов`язання у встановлений цим договором термін. Якщо користувач не надає ОСП повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5 робочих днів з дня отримання акта надання послуги, то вважається, що цей акт прийнятий без розбіжностей. У разі підтвердження розбіжностей ППКО користувача надає АКО актуальні дані для здійснення врегулювання. Врегулювання розбіжностей здійснюється в терміни та відповідно до вимог додатка 10 до Правил ринку та відображаються в акті коригування.

4.28. Відповідач, звертаючись із листами про зауваження по обсягах послуги, не ініціював процедуру оскарження, тобто не дотримувався процедури, передбаченої додатком 10 до згаданих Правил.

4.29. Суд вважає, що обставини про обсяг наданої послуги в жовтні грудні 2025 року не можуть бути спірними, адже плановий і фактичний обсяги співпадають, і предметом стягнення не є інша вартість, крім тієї, що визначена по конкретному місяцю залежно від обсягу, відображеного і в рахунках, і в актах.

4.30. Включення до рахунків сум попередніх заборгованостей не створює наслідків для заборгованості в цій справі, адже до стягнення заявлено виключно вартість і обсяги спожитих у конкретні місяці послуги, а зазначені в рахунках заборгованість за попередні періоди (531 224 346,43 грн, 602 604 643,53 грн, 682 257 210,44 грн) не є предметом стягнення у цій справі.

4.31. Суд зупиняв провадження у справі до закінчення перегляду Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 914/2625/23 за позовом НЕК «Укренерго» до ПрАТ «Львівобленерго» про стягнення заборгованості по договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління за період квітень - липень 2023 року.

4.32. Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду 20.03.2026 зробив такі висновки: плановий обсяг послуги підлягає оплаті на умовах попередньої оплати протягом розрахункового місяця, а фактичний обсяг встановлюється після закінчення такого розрахункового місяця протягом 3 банківських днів з моменту отримання акта приймання-передачі послуги. У разі якщо оплачений плановий обсяг виявився вище фактичного, то вказана різниця або повертається користувачу, або враховується як оплата в наступні розрахункові періоди.

4.33. Звідси при розрахунку за послуги з передачі електричної енергії користувач та ОСП зобов`язані використовувати як плановий, так і фактичний обсяг послуги одночасно, які є взаємопов`язаними та не замінюють один одного, тобто у користувача відсутнє право вибору - платити за плановий обсяг чи за фактичний обсяг. Користувач зобов`язаний здійснити оплату планового обсягу на умовах попередньої оплати протягом розрахункового місяця, а після закінчення відповідного місяця визначити необхідність сплати фактичного обсягу послуг, отриманих за такий розрахунковий місяць.

4.34. Верховний Суд вказав, що для визначення суми інфляційних втрат та 3% річних потрібно виходити із обсягу фактично наданої послуги, оскільки зобов`язання зі сплати грошових коштів у відповідача виникає саме за фактично надані послуги, з огляду на що, нарахування позивачем інфляційних втрат та 3% річних на планові платежі є безпідставним.

4.35. Крім того, здійснюючи нарахування інфляційних втрат та 3% річних до уваги потрібно брати вартість наданої послуги, що відображена в актах коригування до актів наданих послуг, адже такі дані відповідають вартості фактично наданих послуг, тобто відповідають вартості послуг, які реально були надані відповідачу.

4.36. Крім цього, Верховний Суд у постанові від 17.06.2026 у справі № 904/220/24, враховуючи згадану вище правову позицію Верховного Суду у справі № 914/2625/23, умови укладеного сторонами договору у цій справі, зробив висновок, що обґрунтованим є нарахування інфляційних втрат та процентів річних на існуючу заборгованість, тобто на заборгованість за фактично надані послуги, а обсяг наданих послуг та їх вартість визначається на підставі акта наданих послуг з урахуванням (за наявності) акта коригування до акта приймання-передачі послуги у відповідному розрахунковому періоді.

4.37. Аналогічну позицію застосовано і у справі № 905/54/26 судом апеляційної інстанції, та додатково звернуто увагу, що у постанові від 26.03.2026 у справі № 914/2625/23 зроблені правові висновки фундаментального характеру, які не обумовлені конкретною редакцією договору та періодом прострочення; Верховним Судом і судом апеляційної інстанції у справі № 908/2528/23, та додатково звернуто увагу на те, що Типовий договір у розумінні статей 179, 184 Господарського кодексу України є ані нормативним актом, ані самостійним укладеним договором.

4.38. Таким чином, нарахування інфляційних втрат та 3% річних на ті суми коштів, які не входять у вартість фактично наданих послуг, є безпідставним, оскільки зі змісту статті 625 ЦК України вбачається, що відповідальність у вигляді інфляційних втрат та 3% річних настає за невиконання існуючого грошового зобов`язання.

4.39. Враховуючи зазначене, суд доходить висновку, що постанова Верховного Суду від 30.04.2026 у справі № 908/2528/23 не суперечить висновкам Верховного Суду, зробленим у постанові від 26.03.2026 у справі № 914/2625/23, а тому здійснюючи нарахування 3 % річних та інфляційних втрат, до уваги потрібно брати вартість фактично наданих послуг, тобто тих, які відповідають вартості послуг, які реально були надані.

4.40. Позивач здійснив розрахунок, відповідно до якого нараховує відсотки і на плановий, і на фактичний розміри. Однак, встановивши, що позивач має право нараховувати відсотки і інфляційні втрати на фактичну, а не планову, суму заборгованості, враховуючи п. 3.7 договору і настання прострочення з 16.11.2024, з 16.12.2024, з 16.01.2025, обґрунтованими є періоди прострочення з 16.11.2024 на суму 71 380 297,10 грн, з 16.12.2024 на суму 79 652 566,91 грн і з 16.01.2025 на суму 82 016 049,14 грн.

4.41. Здійснивши перерахунок 3 % річних за вказані періоди і на вказані суми, сума таких становить 578 960,81 грн, а не 902 273,75 грн, що на 323 312,94 грн менше від заявленого до стягнення.

4.42. Інфляційні втрати позивач рахує на суму прострочення за жовтень 2024 року (71 380 297,10 грн) за один місяць - грудень 2024 року, за інші періоди та на інші суми прострочення інфляційні втрати не нараховує. За розрахунками суду інфляційні втрати на суму 71 380 297,10 грн за період грудня 2024 року становлять 999 324,16 грн.

4.43. Підсумовуючи, суд зазначає про обгрунтованість позовних вимог на загальну суму 234 627 198,12 грн: 233 048 913,15 грн основного боргу, 578 960,81 грн 3 % річних, 999 324,16 грн інфляційних втрат, що становить 99,86 % від ціни позову.

5. ВИСНОВКИ СУДУ ЩОДО КЛОПОТАННЯ ПРО ВІДСТРОЧЕННЯ ВИКОНАННЯ РІШЕННЯ СУДУ

5.1. Відповідач повідомляє, що є енергогенеруючим підприємством, об`єктом критичної інфраструктури та стратегічним об`єктом в економіці України; основним видом діяльності товариства є виробництво електричної та теплової енергії із використанням виробничих потужностей (будівлі, споруди, обладнання) теплових електростанцій: ДТЕК Бурштинська ТЕС (Івано-Франківська область), ДТЕК Ладижинська ТЕС (Вінницька область) та ДТЕК Добротвірська ТЕС (Львівська область).

5.2. Також відповідач зазначає, що у період 2022-2024 років товариство вживало заходи та всі наявні обігові кошти направляло на відновлення енергогенеруючого обладнання для підтримання об`єднаної енергетичної системи України. Значна частина обладнання та генеруючих потужностей були відновлені. Однак, інтенсивність нових ворожих обстрілів в період 2025 2026 років спричинило суттєвий негативний вплив на роботу товариства, провокуючи матеріальні збитки, що полягають не тільки у вартості пошкодженого та зруйнованого обладнання, а й у втраченій вигоді через неможливість відпуску електроенергії.

5.3. Теплові електростанції піддаються систематичним ракетним та дроновим атакам з боку ворога, наслідками яких є повне або часткове руйнування енергетичного обладнання, будівель та споруд, що робить неможливим їх використання за цільовим призначенням для здійснення виробничої діяльності через обставини, на які Товариство не може вплинути та за які не відповідає. Так, в період зимового періоду 2025-2026 років ворог здійснив декілька руйнівних комбінованих збройних атак. Внаслідок ракетних та дронових обстрілів у зазначені стороною в клопотанні дати, які суд не описує в цьому рішенні з міркувань інформаційної безпеки, суттєвих руйнувань та пошкоджень зазнали будівлі, споруди та обладнання згаданих вище теплових електростанцій. Із вказаних безпекових мотивів суд не описує деталі завданих пошкоджень у тексті рішення, однак зазначає, що із викладеними у клопотанні підставами інша сторона спору ознайомлена, адже обидві мають зареєстровані електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.

5.4. Відповідач зазначає, що продовжує здійснювати відновлювальні роботи, у зв`язку з чим, товариство відчуває суттєві складнощі та дефіцит обігових коштів, що впливає на можливість виконання договірних, фінансових та податкових зобов`язань та позбавляє можливості повноцінно здійснювати основну виробничу діяльність. Такі надзвичайні обставини потребують систематичної адаптації, як виробничої діяльності, так і оперативного вирішення нагальних питань, які безпосередньо впливають на сталість господарської діяльності на ринку електричної енергії в умовах воєнного стану.

5.5. За кожним фактом обстрілу та пошкодження обладнання товариством подавались заяви про вчинення кримінального правопорушення, повідомлення на адресу державних установ, зокрема, Міністерства енергетики та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Вищенаведені обставини у свої сукупності вплинули на фінансове становище товариства, оскільки останнє, першочергово направляє всі наявні обігові кошти на відновлення енергетичного обладнання.

5.6. Важливим є також той факт, що і підприємство позивача має надзвичайно велику заборгованість перед відповідачем - станом на 01.07.2026 сума заборгованості позивача за договором 27.05.2019, за твердженням відповідача, становить 4 918 913 192,15 грн, у зв`язку з чим відповідач звернувся до суду з метою її стягнення з позивача. Як наслідок, в судах перебувають справи № 910/2630/26 та № 910/7031/26 за позовом АТ «ДТЕК «Західенерго» до ПрАТ «НЕК «Укренерго» про стягнення заборгованості за відпущену балансуючу електроенергію в розмірі 746 762 654,87 грн та 1 326 231 737,53 грн відповідно.

5.7. Крім цього, інша справа про стягнення з позивача заборгованості уже вирішена, а саме за результатом розгляду справи № 910/14311/25 про стягнення 2 258 783 191,53 грн позивач має розпочати його часткове виконання. Залишок заборгованості за вказаним рішенням становить 2 062 520 127 грн. Таким чином, сукупний розмір заборгованості позивача перед відповідачем, вирішення яких перебуває в судах або залишається не погашеною за рішеннями, що набрали законної сили, становить 4 331 777 583,93 грн.

5.8. Відповідач також повідомляє, що в середині 2027 року зможе за рахунок виконання позивачем рішень суду у вищенаведених справах, сплатити зустрічну заборгованість перед позивачем, зокрема в цій справі, натомість процедура зарахування зустрічних однорідних вимог за договорами про надання послуг з диспетчерського управління та про участь у балансуючому ринку, є неможливою, у зв`язку із законодавчими обмеженнями на ринку електричної енергії, який регулюється з боку держави.

5.9. На переконання відповідача, відстрочення виконання рішення дозволить товариству, в умовах агресії, що продовжується, не тільки планово відновити наявні пошкодження енергогенеруючого обладнання, а й виконати виниклі зобов`язання, що бути відповідати інтересам обох сторін. Водночас відстрочка виконання рішення суду в рівній мірі не буде порушувати інтересів позивача і буде забезпечено баланс інтересів сторін, оскільки підприємство позивача продовжує господарську діяльність, отримує дохід та має зустрічну грошову заборгованість перед відповідачем.

5.10. Відповідно до ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення […]. Вказаною статтею передбачено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору.

5.11. Аналогічні положення передбачені також статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження».

5.12. Конституційний Суд України у рішенні № 5-пр/2013 від 26.06.2013 вказав, що розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

5.13. За певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

5.14. Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України № 18-рп/2012 від 13.12.2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України № 11-рп/2012 від 25.04.2012); відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997); за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції права (рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії").

5.15. Суд зазначає, що на підтвердження зазначеного у клопотанні відповідач долучив акти про пожежу та її наслідки, додатки до таких актів описи пошкодженого та знищеного майна внаслідок ракетних обстрілів, акти розслідування технологічного порушення і супровідні листи про їх надіслання Державній інспекції Енергетичного нагляду України, розрахунки недовиробітку електричної і теплової енергії, витяги з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 07.02.2026, від 17.02.2026, від 23.12.2025, від 03.02.2026 фотографії теплових електростанцій, звернення щодо технологічних порушень від 20.11.2025, від 09.02.2026, від 19.02.2026, від 03.02.2026, адресовані Міністерству енергетики України, Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, позивачу, державній інспекції енергетичного нагляду України.

5.16. Стосовно заборгованості позивача перед відповідачем, то відповідач подав повідомлення позивача про приєднання до договору про участь у балансуючому ринку від 27.05.2019, постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2026 у справі № 910/14311/25 за позовом Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» про стягнення 2 269 585 847,13 грн, рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2026 у справі № 910/2630/26 про задоволення позову Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» 711 173 456,77 грн, ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.06.2026 про відкриття провадження у справі № 910/7031/26 про стягнення 1 326 231 737,53 грн.

5.17. Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Отже, питання щодо надання розстрочки (відстрочки) виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які беруть участь у справі.

5.18. Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, у кожному конкретному випадку.

5.19. Надання відстрочення (розстрочення) виконання судового рішення є процесуальною дією суду, яка регламентована статтею 331 Господарського процесуального кодексу України та вчиняється судом за встановлення обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим. Відстрочення (розстрочення) виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення. При відстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів до забезпечення позову (частини п`ята, шоста статті 331 ГПК України).

5.20. Отже, законодавцем визначено чіткі критерії для застосування відстрочення виконання судового рішення, обмежено строк надання такого відстрочення виконання, передбачено можливість вжиття заходів забезпечення на період дії відстрочки та не передбачено можливості настання наслідків щодо порушення конституційного принципу обов`язковості виконання судового рішення (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.10.2020 у справі № 905/2912/15).

5.21. Суд вважає зазначені відповідачем обставини виключними та об`єктивними, такими, що підтверджують наявність позачергових фінансових витрат на відновлення енергосистеми країни, а також наявність дебіторської заборгованості перед відповідачем.

5.22. Вказані обставини не викликають у суду сумнівів у спроможності відповідача виконати рішення суду, суд також не вважає встановлені обставини такими, що свідчать про ухилення відповідача - енергогенеруючого підприємства, стратегічного об`єкта від виконання існуючих зобов`язань. Відповідно, вказане не порушує балансу інтересів сторін і дає правові підстави для відстрочення виконання рішення суду.

6. ВИСНОВКИ СУДУ ЩОДО РОЗПОДІЛУ СУДОВИХ ВИТРАТ

6.1. Здійснюючи розподіл судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України і до результату розгляду справи, судовий збір, який підлягає відшкодуванню позивачу відповідачем, становить 846 653,02 грн.

Керуючись ст. ст. 74, 76-80, 129, 231, 237, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» (79026, Львівська область, місто Львів, вулиця Козельницька, будинок 15, ідентифікаційний код юридичної особи 23269555) на користь Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 25, ідентифікаційний код 00100227) 233 048 913,15 грн основного боргу, 578 960,81 грн 3 % річних, 999 324,16 грн інфляційних втрат і 846 653,02 грн в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

3. У задоволенні позовної вимоги про стягнення 323 312,94 грн 3 % річних відмовити.

4. Клопотання Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» про відстрочення виконання рішення суду задовольнити.

5. Відстрочити виконання рішення Господарського суду Львівської області від 09.09.2026 у справі № 914/292/25 на один рік з дня його ухвалення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 10.09.2026.

Суддя Матвіїв Р.І.