Рішення № 139632333, 01.09.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.09.2026 Справа № 914/1504/26

Господарський суд Львівської області у складі судді Долінської О.З., за участю секретаря судового засідання Знетиняк Д.В.,

розглянувши матеріали справи за позовом: Південно-Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Хмельницький

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський Будмонтаж", м. Львів

про: стягнення пені в розмірі 136 000,00 грн.

Представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

На адресу Господарського суду Львівської області в систему "Електронний суд" надійшла позовна заява Південно-Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський Будмонтаж" про стягнення пені в розмірі 136 000,00 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.05.2026, справу № 914/1504/26 розподілено для розгляду судді Долінській О.З.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 27.05.2026, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Судом постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 30.06.2026.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 30.06.2026, продовжено строк підготовчого провадження у справі № 914/1504/26 на тридцять днів, з ініціативи суду. Підготовче судове засідання відкладено на 04.08.2026.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 04.08.2026, закрито підготовче провадження та призначено справу № 914/1504/26 до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 01.09.2026.

01.09.2026 представник позивача в судове засідання з розгляду справи по суті не з`явився, хоча належно був повідомлений про час, дату та місце судового засідання (докази містяться в матеріалах справи).

31.08.2026 представником позивача подано на адресу суду в систему Електронний суд клопотання з додатками за вх. № 24324/26, в якому позивач просить суд здійснювати розгляд справи 01.09.2026 року за відсутності повноважного представника позивача, за наявними у справі матеріалами, просить суд позов задоволити повністю.

01.09.2026 представник відповідача в судове засідання з розгляду справи по суті не з`явився, вимог ухвали суду від 27.05.2026 не виконав, письмового відзиву на адресу суду не подав, хоча належно був повідомлений про час, дату та місце судового засідання (докази містяться в матеріалах справи).

Враховуючи ч.3 ст.222 ГПК України, відповідно до якої, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється. Відтак, фіксування судового процесу під час судового засідання 01.09.2026 не здійснюється.

Частиною 1 ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до частин третьої та сьомої ст.120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Ухвали суду у даній справі скеровувались відповідачу за адресою: 79018, м. Львів, вул. Степанівни О., буд 5, тобто за його місцезнаходженням, зазначеному у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який міститься в матеріалах справи.

Поштові конверти, які направлялися на адресу відповідача повернуті на адресу суду з відміткою «За закінченням встановленого терміну зберігання».

Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 15.05.2018 у справі № 904/6063/17, отримання поштової кореспонденції залежить від волевиявлення юридичної особи і на неї, як на суб`єкта господарської діяльності покладається обов`язок належної організації отримання поштової кореспонденції пов`язаної із здійснюваною господарською діяльністю. Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (аналогічна позиція викладена в постановах КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).

Як звернув увагу Верховний суд у складі колегії Касаційного господарського суду в постанові від 19.02.2020 у справі №910/16409/15, "свідоме неотримання судової кореспонденції, яка направлялася за офіційною юридичною адресою, є порушенням норм процесуального права та може бути розцінено судом як дії, спрямовані на затягування розгляду справи та свідчити про зловживання процесуальними правами учасника справи, які направлені на перешкоджання здійснення своєчасного розгляду справи. З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що, сторона була обізнана про розгляд справи в суді, повідомлялася про дату, час та місце судових засідань за вказаною адресою, однак не скористався правом участі у судових засіданнях, тому відсутні підстави вважати, що судом під час розгляду справи було порушено норми процесуального права щодо повідомлення останнього про час та місце судового розгляду".

Заяв про зміну відповідачем місцезнаходження на адресу суду в процесі розгляду даної справи, не поступало.

Процесуальні документи щодо розгляду спору у даній справі, офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, та знаходяться у вільному доступі.

За змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі (Постанова Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18).

З огляду на вказане вище, відповідач повідомлявся завчасно та належним чином про час, дату та місце розгляду справи № 914/1504/26 Господарським судом Львівської області.

Крім того, процесуальні документи щодо розгляду спору у даній справі, офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, та знаходяться у вільному доступі.

Таким чином, в розумінні ст. ст. 120, 122, 242 ГПК України, відповідач повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

З огляду на викладене, суд встановив, що з моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк для подання сторонами своїх доводів, заперечень, відзиву, доказів тощо, у зв`язку з чим, суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.

Згідно ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Беручи до уваги те, що відповідач, будучи належним чином повідомлений про день, час і місце розгляду даної справи, що підтверджується наявними у справі доказами, не скористався своїм правом на подання відзиву, не заперечив у визначеному Законом порядку проти розгляду справи за його відсутності, справа розглядається за наявними матеріалами, у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Стаття 43 ГПК України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Враховуючи вищенаведене, судом, згідно вимог ГПК України, надавалась в повному обсязі можливість учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів.

Враховуючи те, що норми ст.81 ГПК України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом учасників справи подавати докази, а п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції у справі.

Отже, судом було забезпечено принцип змагальності сторін, рівність сторін, що полягає у наданні їм однакових можливостей для реалізації ними своїх процесуальних прав, з огляду на сплив строків для подання доказів, з метою дотримання прав позивача на своєчасне вирішення спору.

В силу приписів ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Одним із основних принципів (засад) господарського судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи.

Крім того, суд враховує, що пунктом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справ упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Водночас, необґрунтоване відкладення розгляду справи призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що може призвести до порушення положень ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.

Враховуючи те, що подані сторонами у цій справі докази дозволяють суду встановити та оцінити конкретні обставини (факти), якими учасники справи обґрунтовують свої позовні вимоги та заперечення позовних вимог і які мають суттєве значення для вирішення цього спору, а отже, розглянути та вирішити спір й здійснити розподіл судових витрат у цій справі, що в свою чергу, вказує на можливість виконання завдань господарського судочинства та з урахуванням необхідності дотримання розумних строків розгляду справи, суд вважає, що в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення у справі №914/1504/26.

Позиція позивача.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Рішенням адміністративної колегії Південно-Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 01.08.2025 №72/100-р/к у справі №72/63-23 на ТОВ "Подільський Будмонтаж" накладено штраф у загальному розмірі 136 000,00 грн за вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Зазначене рішення разом із супровідним листом направлялося на юридичну адресу відповідача рекомендованим листом, який повернувся з відміткою "За закінченням терміну зберігання".

На підставі частини 1 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", позивачем оприлюднено інформацію про прийняте рішення у газеті "Урядовий кур`єр" від 12.09.2025 №187 (8112), у зв`язку з чим рішення вважається врученим відповідачу 22.09.2025.

Позивач вказує, що відповідач рішення у судовому порядку не оскаржував, штраф у двомісячний строк (до 24.11.2025 включно) не сплатив. Відповідно до частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", за кожен день прострочення сплати штрафу нараховується пеня у розмірі 1,5% від суми штрафу. За період прострочення з 25.11.2025 року по 20.05.2026 року (177 днів) розраховано пеню в сумі 361 080,00 грн. Враховуючи, що Законом розмір пені не може перевищувати розміру накладеного штрафу, позивач заявляє до стягнення пеню в розмірі 136 000,00 грн., яку просить стягнути з відповідача та понесені судові витрати у справі.

Позиція відповідача.

В судові засідання з розгляду даної справи відповідач не забезпечив явки свого представника, вимог ухвали суду від 27.05.2026 не виконав, письмового відзиву на адресу суду не подав, хоча належно повідомлявся про час, дату та місце судового засідання (докази містяться в матеріалах справи).

Ухвали суду у даній справі скеровувались відповідачу за адресою: 79018, м. Львів, вул. Степанівни О., буд 5, тобто за його місцезнаходженням, зазначеному у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який міститься в матеріалах справи.

Поштові конверти, які направлялися на адресу відповідача повернуті на адресу суду з відміткою «За закінченням встановленого терміну зберігання».

Заяв про зміну відповідачем місцезнаходження на адресу суду в процесі розгляду даної справи, не поступало.

Таким чином, відповідач у даній справі повідомлявся судом завчасно та належним чином про дату, час і місце розгляду даної справи, в розумінні ст.ст. 120, 122, 242 ГПК України.

Відповідач у визначеному законом порядку не заперечив проти позову, не скористався своїми процесуальними правами, визначеними ГПК України, як відповідач у справі.

Крім того, явка учасників справи не визнавалась судом обов`язковою, як вбачається із ухвал Господарського суду Львівської області, що постановлені у даній справі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані суду докази, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, здійснивши огляд документів, суд встановив наступне.

Рішенням адміністративної колегії Південно-Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 01.08.2025 №72/100-р/к у справі №72/63-23 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" визнано, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Подільський Будмонтаж" вчинило порушення, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів, які проводились Стрижавською селищною радою протягом березня-квітня 2020 року щодо реконструкції дитячого культурно-оздоровчого майданчика в житловому масиві «СВК» по вул. Алеї в с.м.т. Стрижавка Вінницького району Вінницької області (ідентифікатор закупівлі UA-2020-03-12-001422-c).

За вчинене порушення на ТОВ "Подільський Будмонтаж" накладено штраф у розмірі 136 000,00 грн.

12.08.2025 копію рішення Адміністративної колегії Південно-Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 01.08.2025 №72/100-р/к у справі №72/63-23 із супровідним листом за вих. № 72-02/3659е було направлено на адресу місцезнаходження відповідача рекомендованим поштовим відправленням. Зазначене поштове відправлення повернулося на адресу позивача з відміткою АТ "Укрпошта" "За закінченням терміну зберігання".

У зв`язку з неможливістю вручити рішення за місцезнаходженням відповідача, Південно-Західне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, керуючись частиною 1 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", оприлюднило інформацію про прийняте рішення в офіційному друкованому органі - газеті Кабінету Міністрів України "Урядовий кур`єр" від 12.09.2025 №187 (8112).

Згідно з приписами частини 1 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення в офіційному друкованому органі, тобто датою вручення рішення є 22.09.2025.

Відповідно до частини 3 статті 56 та частини 1 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення; у цей же строк рішення може бути оскаржене до господарського суду.

З урахуванням положень частини 2 статті 62 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та вихідних днів, двомісячний строк на оскарження та добровільну сплату штрафу розпочався 22.09.2025 та закінчився 24.11.2025.

Відповідач Рішення адміністративної колегії Південно-Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 01.08.2025 №72/100-р/к у справі №72/63-23 у судовому порядку не оскаржував, доказів протилежного суду не надано. Відтак рішення від 01.08.2025 №72/100-р/к у справі №72/63-23, є чинним та обов`язковим до виконання.

Штраф у загальному розмірі 136 000,00 грн відповідачем у встановлений строк сплачений не був, у зв`язку з чим 26.11.2025 головою Відділення видано наказ № 72/57/ю про примусове виконання рішення, який направлено до органів державної виконавчої служби.

Оскільки суму штрафу відповідач у добровільному порядку не сплатив, позивачем нараховано пеню за кожен день прострочення сплати штрафу в розмірі 1,5% за період з 25.11.2025 року по 20.05.2026 року (177 днів), що становить 361 080,00 грн (2 040,00 х 177).

Застосувавши обмеження, передбачене частиною 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", згідно з яким розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, позивач заявив до стягнення пеню в сумі 136 000,00 грн.

Оцінка суду.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються положеннями Законом України "Про захист економічної конкуренції" та Законом України "Про Антимонопольний комітет України".

Відповідно до частин 1, 2 статті 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері публічних закупівель. Особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, визначаються цим Законом, іншими актами законодавства.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 3 та частиною 1 статті 5 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Частиною 4 статті 4 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що державний контроль за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції, захист інтересів суб`єктів господарювання та споживачів від його порушень здійснюється органами Антимонопольного комітету України.

Приписами статті 7 та частини 3 статті 12-1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено повноваження Антимонопольного комітету України та адміністративних колегій його територіальних відділень, зокрема щодо розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, прийняття за ними відповідних рішень та розпоряджень, а також звернення до суду з позовами у зв`язку із застосуванням цього законодавства.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з відносин, пов`язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, а також справи за заявами, клопотаннями органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законом до їх компетенції.

Частиною 1 та пунктом 4 частини 2 статті 6, пунктом 1 частини 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є антиконкурентні узгоджені дії, зокрема ті, що стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів.

В силу приписів статті 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення та накладення штрафу.

За приписами статті 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників у межах їх компетенції є обов`язковими для виконання у визначені ними строки. Невиконання рішень тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Відповідно до статті 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" з метою захисту інтересів держави територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв`язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції подають позови до суду, зокрема про стягнення несплаченої у добровільному порядку пені.

Відповідно до частини 1 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення органів Антимонопольного комітету України надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб. У разі, якщо вручити рішення немає можливості, зокрема внаслідок відсутності фізичної особи за останнім відомим місцем проживання чи відсутності юридичної особи за відповідною юридичною адресою, таке рішення вважається врученим відповідачу через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення в офіційному друкованому органі.

Згідно з частиною 3 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, Рішенням адміністративної колегії Південно-Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 01.08.2025 №72/100-р/к у справі №72/63-23 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" на відповідача накладено штраф у загальному розмірі 136 000,00 грн.

З огляду на неможливість вручення копії вказаного рішення поштою, інформація про прийняте рішення була оприлюднена в офіційному друкованому органі газеті "Урядовий кур`єр" від 12.09.2025 №187 (8112), у зв`язку з чим рішення вважається врученим відповідачу у встановленому законом порядку 22.09.2025.

Відповідно до частини 1 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення органів Антимонопольного комітету України може бути оскаржене до господарського суду у двомісячний строк з дня його одержання. Зазначений строк не підлягає поновленню.

Згідно з частинами 1, 2 статті 62 Закону України "Про захист економічної конкуренції" перебіг строку, який обчислюється роками, місяцями або днями, починається наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок.

Відповідач у визначений законом двомісячний строк, а саме до 24.11.2025 включно, вказане рішення адміністративної колегії до суду не оскаржив, суму накладеного штрафу у добровільному порядку у встановлений строк не сплатив, у зв`язку з чим рішення набрало законної сили та є обов`язковим до виконання.

Частиною 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

При дослідженні розрахунку розміру пені за визначений позивачем період її нарахування, з 25.11.2025 року по 20.05.2026 року, судом встановлено, що нарахована сума пені становить 361 080,00 грн, що перевищує розмір накладеного штрафу, який складає 136 000,00 грн, а тому до стягнення підлягає сума у розмірі 136 000,00 грн. Докази сплати нарахованої пені чи спростування розрахунку позивача в матеріалах справи відсутні. Протилежного суду не доведено і не спростовано.

Згідно з частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Беручи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Південно-західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський Будмонтаж" 136 000,00 грн пені є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати.

Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у разі задоволення позову покладається на відповідача.

Позивачем за подання позову через підсистему "Електронний суд" сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн (з урахуванням понижуючого коефіцієнта 0,8 відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

Відтак, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2 662, 40 грн судового збору.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 43, 46, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 120, 122, 123, 129, ч. 9 ст. 165, ч.2 ст. 178, ч. 1 ст. 202, п. 1 ч. 3 ст. 202, ч.3 ст.222, ст.ст. 236-241, 242, 252, 327 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський Будмонтаж" (79018, м. Львів, вул. Степанівни О., буд 5; ЄДРПОУ 42871707) пеню у розмірі 136 000,00 грн в дохід Державного бюджету України на рахунок УК у м. Хмельницькому, код ЄДРПОУ 37971775, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок UA098999980313070106000022775, код класифікації доходів бюджету - 21081100 (символ звітності 106).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський Будмонтаж" (79018, м. Львів, вул. Степанівни О., буд 5; ЄДРПОУ 42871707) на користь Південно-Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (вул. Героїв Майдану, 12, м. Хмельницький, 29005; код ЄДРПОУ 21312821) судовий збір у розмірі 2 662,40 грн із зарахуванням зазначеної суми на розрахунковий рахунок UA328201720343140002000001853 в Державній казначейській службі України, код ЄДРПОУ 21312821.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 327 ГПК України.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повне рішення складено 10.09.2026.

Суддя Долінська О.З.