Рішення № 139632175, 23.07.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.07.2026Справа № 910/4668/25

Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., секретар судового засідання Мамонтова О.О., розглянувши матеріали справи

за позовом керівника Гайсинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Теплицької селищної ради Гайсинського району Вінницької області

до товариства з обмеженою відповідальністю «Енергум»

комунального підприємства «Житлокомунсервіс-Т»

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 59283,60 грн,

Представники:

від прокуратури Дущак Д.В.

від позивача не прибули

від відповідача-1 не прибули

від відповдіача-2 не прибули

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернувся з позовом керівник Гайсинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Теплицької селищної ради Гайсинського району Вінницької області до товариства з обмеженою відповідальністю «Енергум» (відповідача-1) та комунального підприємства (далі - КП) Теплицької селищної ради «Житлокомунсервіс-Т» (відповідача-2) про визнання недійсними додаткових угод до договору № 1607 про постачання електричної енергії споживачу від 03.01.2023 (додаткові угоди № 4 від 08.08.2023, № 5 від 08.11.2023, № 6 від 08.12.2023) та стягнення 59283,60 грн.

Суд своєю ухвалою від 16.04.2025 відкрив провадження у справі № 910/4668/25, постановив розглядати справу у порядку загального позовного провадження.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при укладенні між позивачем та відповідачем додаткових угод до договору було порушено вимоги пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме змінено ціну електроенергії у бік збільшення за відсутності відповідного коливання ціни такого товару на ринку, внаслідок чого безпідставно зменшено обсяги закупівлі. Зокрема:

додатковою угодою № 4 від 08.08.2023 збільшено ціну за одиниці товару з 4,644117 до 4,8215 грн, поширивши її дію з 01.07.2023;

додатковою угодою № 5 від 08.11.2023 збільшено ціну за одиницю товару з 4,8215 до 5,3454 грн, поширивши її дію з 01.10.2023;

додатковою угодою № 6 від 08.12.2023 збільшено ціну за одиницю товару з 5,3454 грн до 5,6874 грн, поширивши її дію з 01.11.2023.

Прокурор вважає, що збільшуючи ціну сторони порушили вимоги пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та не підтвердили коливання ціни на ринку.

Необхідність прокурорського втручання обґрунтована необхідністю захисту інтересів держави в бюджетній сфері щодо цільового використання бюджетних коштів. Суб`єктом, який уповноважений державою здійснювати контроль за раціональним використанням комунального майна, є Теплицька селищна рада Гайсинського району Вінницької області як засновник комунального підприємства (далі - КП) Теплицької селищної ради «Житлокомунсервіс-Т». Теплицька селищна рада Гайсинського району Вінницької області не вжила заходів до поновлення порушених державних інтересів.

Відповідач-1 (товариство з обмеженою відповідальністю «Енергум») позов відхилило повністю. Обґрунтовуючи наявність підстав для укладення спірних правочинів відповідач-1 посилається на експертні висновки Київської торгово-промислової палати щодо коливання середньозваженої ціни на електричну енергію на ринку «на добу наперед». Додаткова угода № 4 від 08.08.2023, якою збільшено ціну за одиницю товару з 4,644117 грн до 4,8215 грн, що на 5,12 % більше від попередньої додаткової угоди та яка поширює дію з 01.07.2023, укладена на підставі експертного висновку Київської торгово-промислової палати № Ц-772/2 від 01.08.2023. Додаткова угода № 5 від 08.11.2023, якою збільшено ціну за одиницю товару з 4,8215 грн до 5,3454 грн, що на 9,48 % більше від попередньої додаткової угоди та яка поширює дію з 01.10.2023, укладена на підставі експертного висновку Київської торгово-промислової палати № Ц-1208/2 від 01.11.2023. Додаткова угода № 6 від 08.12.2023, якою збільшено ціну за одиницю товару з 5,3454 грн до 5,6874 грн, що на 9,48 % більше від попередньої додаткової угоди та яка поширює дію з 01.11.2023, укладена на підставі експертного висновку Київської торгово-промислової палати № Ц-1303/3 від 01.12.2023.

Відповідач-1 вважає, що передбачена пунктом 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» право на збільшення ціни за одиницю товару обмежується 10 відсотками від попередньої ціни за одиницю товару, а не від ціни за одиницю товару, визначеної сторонами на момент укладення договору про закупівлю.

Також відповідач-1 зазначив, що відсутні підстави для представництва прокурором інтересів держави, оскільки Держаудитслужба, як орган держави, що здійснює контроль за дотриманням процедур закупівлі, відповідний контроль не здійснювала, відсутні докази її відмови від звернення з позовом.

Відповідач-2 (комунальне підприємства «Житлокомунсервіс-Т») також позов відхилив повністю. Заперечуючи проти задоволення позову комунальне підприємство «Житлокомунсервіс-Т» посилається на експертні висновки Київської торгово-промислової палати як на належні докази, які підтверджують коливання цін.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергум» (відповідач-1) подало клопотання про зупинення провадження у справі № 910/4668/25 до вирішення Великою Палатою Верховного Суду справи № 920/19/24 за позовом керівника Конотопської окружної прокуратури Сумської області в інтересах держави в особі Управління освіти Конотопської міської ради Сумської області до товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетичне партнерство» про визнання недійсними додаткових угод до договору публічної закупівлі та стягнення коштів у сумі 692623,48 грн.

Суд своєю ухвалою від 19.05.2025 зупинив провадження у справі до закінчення касаційного перегляду справи № 920/19/24.

Гайсинська окружна прокуратура повідомила, що 21.11.2025 Велика Палата Верховного Суду ухвалила остаточне рішення у справі № 920/19/24 (залишила без змін постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.10.2024 та рішення Господарського суду Сумської області від 26.06.2024 у справі № 920/19/24).

10.02.2026 суд поновив провадження у справі.

Теплицька селищна рада Гайсинського району Вінницької області подала заяву про розгляд справи без участі її представника.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергум» (відповідач-1) подало клопотання про залучення до участі у справі як третьої особи на стороні відповідача-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Київської торгово-промислової палати (т. 1 а. 270-272).

Суд 23.04.2026 відмовив у задоволенні клопотання, ухвалу про що було занесено до протоколу відповідного судового засідання. Відмовляючи у задоволенні цього клопотання суд виходив з відсутності обставин, як б свідчили про те, що рішення у справі може вплинути на права чи обов`язки Київської торгово-промислової палати щодо однієї зі сторін.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергум» (відповідач-1) подало клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження та зупинення провадження у справі до закінчення розгляду Конституційним Судом України справи за конституційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Укр газ ресурс» щодо конституційності пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Суд відмовив у задоволенні клопотання, ухвалу про що занесено до протоколу судового засідання 25.06.2026.

Відмовляючи у задоволенні клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження суд виходив з того, що порядок здійснення судочинства у господарських справах, який є предметом регулювання Господарського процесуального кодексу України, повинен здійснюватися відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (ч. 3 ст. 3), тобто вчинення судом виключно тих дій, які передбачені законом. Господарський процесуальний кодекс України не містить законодавчих приписів про можливість застосування інституту повернення до стадії підготовчого провадження після її закриття та не врегульовує підстави і механізми його застосування, а також не наділяє господарський суд повноваженнями прийняття таких рішень.

Також відсутні підстави для зупинення провадження у справі до закінчення розгляду Конституційним Судом України справи за конституційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Укр газ ресурс» щодо конституційності пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі». Зокрема, за ст. 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. Отже, оскільки дійсність правочинів оцінюється на відповідність законодавству, що було чинне на час їх укладення, результатами вирішення Конституційним Судом України конституційної скарги не вплинуть на правові механізми регулювання відносин закупівель у 2023 році.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників прокуратури, позивача та відповідач-1, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

У грудні 2022 року комунальне підприємство «Житлокомунсервіс-Т» (далі - КП «Житлокомунсервіс-Т») провело закупівлю (UA-2022-12-13-022894-a) шляхом застосування відкритих торгів з особливостями щодо предмету закупівлі «Електрична енергія» ДК 021:2015:09310000-5 з очікуваною вартістю 2664000 грн на придбання 444000 кВт*год електричної енергії.

У закупівлі прийняв участь один учасник - товариство з обмеженою відповідальністю «Енергум», з ціновою пропозицією 1987683,66 грн з урахуванням ПДВ, який став її переможцем.

03 січня 2023 року комунальне підприємство «Житлокомунсервіс-Т», як споживач, та товариство з обмеженою відповідальністю «Енергум», як постачальник, уклали договір № 1607 про постачання електричної енергії на суму 1987683,66 грн з податком на додану вартість (далі - Договір), предметом якого є правовідносини щодо постачання товариством з обмеженою відповідальністю «Енергум» комунальному підприємству «Житлокомунсервіс-Т» за плату електричної енергії для забезпечення потреб електроустановок споживача.

Періодом постачання є 2023 рік, з 01.01.2023 по 31.12.2023 (п. 3.1 Договору), орієнтовний обсяг закупівлі електричної енергії становить 444000 кВт/год (п. 2.4 Договору).

Ціна за одиницю електричної енергії (1 кВт/год) зазначена у додатку 2 до Договору, яким є специфікація, та становить 4,476765 грн з податком на додану вартість (далі - ПДВ) за 1 кВт/год.

З огляду на це загальна ціна Договору становить 1987683,66 грн з ПДВ (п. 5.1 Договору).

Згідно з п. 5.2.1 Договору ціна товару включає в себе тариф оператора системи передачі на надання послуг з передачі електричної енергії, які необхідні для виконання цього договору, що станом на дату підписання договору затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП).

Станом на час укладення Договору правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначались Законом України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року № 922-VIII (із змінами), за яким ціна за одиницю товару є істотною умовою договору про закупівлю.

Згідно з п. 5.3 Договору істотні умови договору не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім визначених договором випадків.

Зміна ціни за одинцю товару як підстава зміни істотної умови договору є предметом регулювання підпункту 5.3.1 пункту 5.3 Договору. Відповідно до цього пункту зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення не повинен перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку), за умови документального підтвердження та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення:

- зміна ціни за одиницю товару допускається за умови надання постачальником документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку, а саме у торговій зоні «Об`єднані енергетичні системи України»;

- документальним підтвердженням сторони домовились вважати довідку або її завірену копію Торгово-промислової палати України та/або її регіональних представництв, ДП «Держховнішінфом» з інформацією з сайту AT «Оператор ринку». Якщо зміна ціни підтверджується інформацією з сайту https://www.oree.com.ua/, то електропостачальник ініціює таку зміну шляхом надсилання споживачу листа, в якому зазначає інформацію про зміну ціни та вказує на якому ринку ним здійснювалась закупівля електричної енергії. До листа електропостачальник додає на підтвердження скріншоти з сайту, які засвідчують зміни ціни.

У межах правовідносин, що виникли за Договором, сторони уклали ряд додаткових угод, у тому числі і оскаржувані: додаткову угоду № 4 від 08.08.2023, додаткову угоду № 5 від 08.11.2023 та додаткову угоду № 6 від 08.12.2023. Вказаними додатковими угодами змінено ціну за одиницю товару змінено (зменшено) орієнтовний обсяг закупівлі електроенергії.

Станом на час укладення додаткової угоди № 4 ціна за одиницю товару становила 4,644117 грн з ПДВ за 1 кВт/год, яка була встановлена з 01.07.2023 шляхом укладення 07.07.2023 додаткової угоди № 3 до Договору.

01.08.2023 товариство з обмеженою відповідальністю «Енергум» звернулось до комунального підприємства «Житлокомунсервіс-Т» про зміну умов Договору щодо збільшення ціни за 1 кВт/год шляхом укладення додаткової угоди № 4, надіславши проект такої додаткової угоди. Підставою для зміни є експертний висновки Київської торгово-промислової палати № 772/2 від 01.08.2023, відповідно до якого середньозважена ціна електричної енергії в торговій зоні Об`єднаної енергетичної системи України на ринку «на добу наперед» зросла з січня по липень 2023 року на 5,86 % з 3466,83 грн до 3669,87 грн за мВт/год.

08.08.2023 сторони уклали додаткову угоду № 4 про внесення змін до Договору, відповідно до якої сторони збільшили ціну за одиницю товару з 01.07.2023 до 4,88215 грн з ПДВ за 1 кВт/год та внесли зміни до п. 2.4 Договору, визначивши орієнтовний обсяг закупівлі електроенергії у кількості 412791,554 кВт/год.

01.11.2023 товариство з обмеженою відповідальністю «Енергум» звернулось до комунального підприємства «Житлокомунсервіс-Т» про зміну умов Договору щодо збільшення ціни за 1 кВт/год шляхом укладення додаткової угоди, надіславши проект такої додаткової угоди. Підставою для зміни є експертний висновки Київської торгово-промислової палати № 1208/2 від 11.11.2023, відповідно до якого середньозважена ціна електричної енергії в торговій зоні Об`єднаної енергетичної системи України на ринку «на добу наперед» зросла з липня по жовтень 2023 року на 10,78 % з 3669,87 грн до 4065,58 грн за мВт/год.

08.11.2023 сторони уклали додаткову угоду № 5 про внесення змін до Договору, відповідно до якої сторони збільшили ціну за одиницю товару з 01.10.2023 до 5,3454 грн за 1 кВт/год та внесли зміни до п. 2.4 Договору, визначивши орієнтовний обсяг закупівлі електроенергії у кількості 388322,99 кВт/год.

01.12.2023 товариство з обмеженою відповідальністю «Енергум» звернулось до комунального підприємства «Житлокомунсервіс-Т» про зміну умов Договору щодо збільшення ціни за 1 кВт/год шляхом укладення додаткової угоди, надіславши проект такої додаткової угоди. Підставою для зміни є експертний висновки Київської торгово-промислової палати № 1308/3 від 01.12.2023, відповідно до якого середньозважена ціна електричної енергії в торговій зоні Об`єднаної енергетичної системи України на ринку «на добу наперед» зросла з жовтня по листопад 2023 року на 7,19 % з 4065,58 грн до 4357,8 грн за мВт/год.

08.12.2023 сторони уклали додаткову угоду № 6 про внесення змін до Договору, відповідно до якої сторони збільшили ціну за одиницю товару з 01.11.2023 до 5,6874 грн за 1 кВт/год та внесли зміни до п. 2.4 Договору, визначивши орієнтовний обсяг закупівлі електроенергії у кількості 373625,72 кВт/год.

Збільшення вартості за 1 кВт/год та зміна обсягів (кількості) закупівлі електроенергії вплинула на зміну загальної ціни Договору. 31.12.2023 сторони уклали додаткову угоду № 7 до Договору, визначивши вартість закупівлі за Договором у розмірі 890790,52 грн з ПДВ. О обсяг закупівлі - 180762 кВт.

У рамках виконання сторонами Договору складені такі документи:

акт приймання-переді електричної енергії № 218 від 09.02.2023 про постачання 13897 кВт/год на суму 62791,27 грн з ПДВ, її оплата підтверджується платіжною інструкцією №16 від 10.02.2023;

акт приймання-передачі електричної енергії №1003 від 28.02.2023 про постачання 15239 кВт/год на суму 68854,88 грн з ПДВ, її оплата підтверджується платіжною інструкцією №1134 від 09;03.2023;

акт приймання-передачі електричної енергії № 1475 від 31.03.2023 про постачання 13196 кВт/год на суму 59623,92 грн з ПДВ, її оплата підтверджується платіжною інструкцією №32 від 10.04.2023;

акт приймання-передачі електричної енергії № 2218 від 30.04.2023 про постачання 13567 кВт/год на суму 62113,76 грн з ПДВ, її оплата підтверджується платіжними інструкціями №1135 від 02.05.2023, №1141 від 12.05.2023;

акт приймання-передачі електричної енергії № 2991 від 31.05.2025 про постачання 12675 кВт/год на суму 58029,91 грн, її оплата підтверджується платіжними інструкціями №1149 від 08.06.2023, №1151 від 13.06.2023;

акт приймання-передачі електричної енергії № 3764 від 30.06.2023 про постачання 13993 кВт/год на суму 64064,11 грн з ПДВ, її оплата підтверджується платіжною інструкцією №65 від 07.07.2023;

акт приймання-передачі електричної енергії № 4577 від 31.07.2023 про постачання 12638 кВт/год на суму 61700,61 грн, її оплата підтверджується платіжними інструкціями №1178 від 10.08.2023, №1183 від 18.08.2023;

акт приймання-передачі електричної енергії № 5380 від 31.08.2023 про постачання 17752 кВт/год на суму 86667,93 грн, її оплата підтверджується платіжною інструкцією №84 від 05.09.2023;

акт приймання-передачі електричної енергії № 6405 від 30.09.2023 про постачання 17494 кВт/год на суму 85408,33 грн, її оплата підтверджується платіжною інструкцією № 107 від 12.10.2023;

акт приймання-передачі електричної енергії № 7698 від 31.10.2023 про постачання 12292 кВт/год на суму 65705,66 грн, її оплата підтверджується платіжною інструкцією № 117 від 9.11.2023;

акт приймання-передачі електричної енергії № 7699 від 31.10.2023 про постачання 1167 кВт/год на суму 6238,08 грн, її оплата підтверджується платіжною інструкцією № 1207 від 13.11.2023;

акт приймання-передачі електричної енергії № 8057 від 30.11.2023 про постачання отримано 14833 кВт/год на суму 84361,20 грн, її оплата підтверджується платіжною інструкцією №125 від 12.12.2023;

акт приймання-передачі електричної енергії № 9082 від 31.12.2023 про постачання 11085,53128 кВт/год на суму 63047,85 грн, її оплата підтверджується платіжними інструкціями № 1239 від 26.12.2023, № 1241 від 28.12.2023;

акт приймання-передачі електричної енергії № 9083 від 31.12.2023 про постачання 10933,46872 кВт/год на суму 62183,01 грн, її оплата підтверджується платіжною інструкцією № 126 від 22.12.2023.

Відповідно до звіту про виконання договору про закупівлю правовідносини за вказаним Договором припинені.

Вирішуючи питання правомірності здійснення прокурором представництва інтересів держави у цій справі суд виходить з такого.

Відповідно до частин третьої - п`ятої статті 53 ГПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття «інтерес держави».

З урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 зі справи № 806/1000/17).

Здійснюючи у цьому випадку оцінку спірних правовідносин на предмет їх відповідності критеріям, що підпадають під коло інтересів держави, суд виходить з того, що кошти, які є засобом платежу за Договором, є публічними коштами. Легітимне визначення публічним коштам наведено у Законі України «Про публічність використання публічних коштів», якими є кошти державного бюджету (крім таємних видатків), бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів, кредитні ресурси, надані під державні та місцеві гарантії, кошти Національного банку України, державних банків, державних цільових фондів, Пенсійного фонду України (далі - Пенсійний фонд), фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також кошти суб`єктів господарювання державної і комунальної власності, отримані ними від їхньої господарської діяльності.

Саме прозорість використання публічних коштів, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції та розвиток добросовісної конкуренції є метою запровадження Законом України «Про публічні закупівлі» таких процедур. Ці процедури переслідують задоволення «публічного інтересу», який є більш ширшим поняттям та охоплює «державний інтерес», оскільки публічний інтерес не можна розуміти лише як інтерес держави, відокремлено від інтересів громадян та суспільства. Не всі суспільні інтереси стають публічними, а лише ті, які отримали визнання держави або її адміністративно-територіальних одиниць в особі відповідних органів. Публічний інтерес визначається як спільні інтереси, що їх можна розглядати як узагальнення особистих, групових інтересів, без задоволення та реалізації яких неможливо, з одного боку, реалізувати приватні інтереси осіб, а з другого - неможливо забезпечити цілісність, стабільність та нормальний розвиток організацій, держав, націй, соціальних прошарків та суспільств у цілому. Це визнаний державою та забезпечений правом інтерес соціальної громади, задоволення якого слугує умовою і гарантією її існування та розвитку.

Отже, укладення додаткових угод, наслідком яких є використання публічних коштів іншим чином, ніж за процедурами, врегульованих Законом, стосується порушення «публічних інтересів», що підпадають під коло інтересів держави.

Виходячи з диспозиції частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави у суді у випадку, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або у разі відсутності такого органу.

«Не здійснення захисту» є усвідомленою пасивною поведінкою уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

«Здійснення захисту неналежним чином» виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

«Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Щодо участі як належного позивача у справі Теплицької селищної ради суд виходить з приписів ст.17 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні», за якою відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.

Єдиним засновником комунального підприємства «Житлокомунсервіс-Т» є Теплицька селищна рада.

За своїм правовим статусом комунальне підприємство «Житлокомунсервіс-Т» є комунальним закладом, бюджетною установою фінансується з селищного бюджету.

Контроль - це перевірка відповідності контрольованого об`єкта встановленим вимогам.

Відповідно до статуту комунального підприємства «Житлокомунсервіс-Т» контроль за забезпеченням збереження та ефективністю використання майна здійснює власник.

Комунальні підприємства є учасниками бюджетного процесу, а саме: розпорядниками бюджетних коштів за відповідними бюджетними призначеннями та асигнуваннями, тобто суб`єктами, яким територіальною громадою передані відповідні владні повноваження щодо розпорядження бюджетними коштами. Отже, використання комунальним підприємством коштів є предметом контролю Теплицькою селищною радою за діяльністю комунального підприємства. Оскільки основною функцією останньої є публічне управління, вона безпосередньо не вступає у господарські відносини, а, засновуючи комунальні підприємства, делегує таким владні повноваження з розпорядження і використання бюджетних коштів комунальним підприємствам, установам, закладам, уповноважуючи їх на цільове та ефективне використання коштів.

При цьому джерело походження таких коштів (державний або місцевий бюджет, власні надходження підприємства чи інші фінансові ресурси) не має вирішального значення, оскільки контроль за фінансово-господарською діяльністю юридичної особи є правом та обов`язком її власника незалежно від джерел фінансування.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що прокурор правомірно звернувся до суду в інтересах держави в особі Теплицької селищної ради з позовом про визнання недійсними додаткових угод, належним чином обґрунтував порушення інтересів держави, необхідність їх захисту та неналежного здійснення такого захисту позивачами в частині визнання недійсними цих угод.

Ухвалюючи рішення щодо правомірності додаткових угод суд виходить з такого.

На час укладення Договору та оспорюваних додаткових угод правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначав Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі - Закон № 922-VIII). Метою запровадження Законом процедур є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

У розумінні Закону № 922-VIII публічною закупівлею є придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.

Одними із принципів, на яких базується здійснення публічних закупівель (ст. 5 Закону № 922-VIII), є добросовісна конкуренція серед учасників (п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону № 922-VIII), максимальна економія, ефективність та пропорційність (п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону № 922-VIII).

За загальним правилом, наведеним у ч. 5 ст. 41 Закону № 922-VIII (в редакції, яка діяла у 2023 році), істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі. Виключні випадки зміни сторонами істотних умов договору про закупівлю викладені у цій же нормі, серед яких є збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю / внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії. Обмеження щодо збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків застосовується щодо кожного окремого випадку збільшення ціни за одиницю товару (без обмеження кількості змін);

27 травня 2026 року прийнято Закон України «Про публічні закупівлі» № 4888-IX (далі - Закон № 4888-IX). Відповідно до розділ XIV Закону № 4888-IX («Прикінцеві та перехідні положення») цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через дев`ять місяців з дня набрання ним чинності. Закон № 4888-IX набрав чинності 24.06.2026.

Законом № 4888-IX внесено зміни до Закону № 922-VIII, у тому числі викладено у новій редакції пункт 2 частини п`ять статті 41Закону № 922-VIII (підпункт 13 пункту 10 розділу XIV Закону № 4888-IX). Зокрема, пункт 2 частини п`ять статті 41Закону № 922-VIII викладено у такій редакції: «збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю / внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії. Обмеження щодо збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків застосовується щодо кожного окремого випадку збільшення ціни за одиницю товару (без обмеження кількості змін)».

Також пункт 7 розділу XIV Закону № 4888-IX поширив застосування положення пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року № 922-VIII в редакції цього Закону до правовідносин у сфері публічних закупівель, що виникли з дня набрання чинності Законом України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року № 922-VIII.

Отже, оцінка правомірності оспорюваних додаткових угод повинна здійснюватися на відповідність вимогам пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, що викладена в редакції Закону № 4888-IX.

Як зазначено вище, ця редакція пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII передбачає, що обмеження щодо збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків застосовується щодо кожного окремого випадку збільшення ціни за одиницю товару (без обмеження кількості змін).

З огляду на це, оскілки на час ухвалення рішення судом скасовано законодавче застереження (скасування якого має ретроспективну дію та стосується спірного періоду) про застосування 10-ти відсоткової збільшення ціни виключно щодо тієї, яка існувала на час укладення Договору, доводи прокурора про необхідність оцінки оскаржуваних угод на відповідність саме такому порядку зміни ціни суд вважає необґрунтованими.

Іншою умовою правомірності дій сторін при збільшенні ціни за одиницю товару є її збільшення пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку.

Водночас укладення додаткових угод №№ 4, 5, 6 до Договору з порушенням цієї вимоги Закону № 922-VIII.

Пропорційне збільшення ціни за одиницю товару на ринку пов`язано з економічними процесами, які відбулись після укладення договору. Такі процеси мають часовий вимір, а тому збільшення, що застосовуються з певного часу, повинно оцінюватися щодо ціни, яка існувала до періоду, з якого запроваджується таке збільшення.

Оскільки додаткова угода № 4 від 08.08.2023 та додаткова угода № 3 від 07.07.2023 до Договору змінюють ціну за одиницю товару з 01.07.2023, правомірність збільшення ціни за додатковою угода № 4 від 08.08.2023 повинна оцінюватись на наявність підстав такого збільшення, що виникли за період до 01.07.2023.

Ціна за одиницю товару (1 кВт/год), що існувала до 01.07.2023, була визначена сторонами додатковою угодою № 2 від 04.04.2023 у розмірі 4,57297 грн (з ПДВ) за 1 кВт/год, яка встановлена з 01.04.2023.

Отже, внаслідок укладення додаткової угоди № 4 від 08.08.2023 збільшення ціни за одиницю товару щодо попередньо встановленої ціни мало місце на 6,64%. Натомість за даними експертного висновку Київської торгово-промислової палати № 772/2 від 01.08.2023, який застосовано відповідачами як підставу укладення додаткової угоди № 4 від 08.08.2023, середньозважена ціна електричної енергії в торговій зоні Об`єднаної енергетичної системи України на ринку «на добу наперед» зросла з січня по липень 2023 року на 5,86 %.

Вказане свідчить про те, що всупереч вимогам пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII збільшення ціни одиниці товару шляхом укладення додаткової угоди № 4 від 08.08.2023 мало місце не пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку.

Аналогічні порушення із сторони відповідачів наявні під час укладення додаткових угод №№ 5, 6 до Договору.

Додаткова угоду № 5 від 08.11.2023 запроваджує збільшення ціну за одиницю товару з 01.10.2023. Для визначення ціни, що існувала до 01.10.2023, слід керуватись умовами додаткової угоди № 3 від 07.07.2023 до Договору, яка встановлювала ціну за одиницю товару з 01.07.2023, оскільки легітимність та чинність цієї додаткової угоди не є спірною, на відміну від додаткової угоди № 4 від 08.08.2023, дефектність змісту якої судом встановлено вище. Така дефектність унеможливлює надання їй статусу правочину, що є підставою для виникнення прав та обов`язків.

Додатковою угодою № 3 від 07.07.2023 до Договору ціна за одиницю товару встановлена у розмірі 4,644117 грн з ПДВ за 1 кВт/год. Внаслідок укладення 08.11.2023 додаткової угоди № 5 ціна за одиницю товару (1 кВт/год) збільшена до 5,3454 грн за 1 кВт/год, тобто на 15,1 %.

Таке збільшення ціни шляхом укладення 08.11.2023 додаткової угоди № 5 до Договору не відповідає збільшенню ціни такого товару на ринку, відсоток якого наведений у експертному висновку Київської торгово-промислової палати № 1208/2 від 11.11.2023 (середньозважена ціна електричної енергії в торговій зоні Об`єднаної енергетичної системи України на ринку «на добу наперед» зросла з липня по жовтень 2023 року на 10,78 %), а також порушує встановлене обмеження щодо збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків.

У своїй сукупності ці дії відповідачів є порушенням вимог пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII.

При вирішенні питання правомірності додаткової угоди № 6 від 08.12.2023 також слід керуватись умовами додаткової угоди № 3 від 07.07.2023 як єдиного легітимного та чинного правочину, що встановлював ціну за одиницю товару до укладення додаткової угоди № 6.

Додаткова угода № 6 від 08.12.2023 запроваджує збільшення ціни за одиницю товару з 01.11.2023 до 5,6874 грн за 1 кВт/год, що в порівнянні з ціною, встановленою додатковою угодою № 3 від 07.07.2023, більше на 22,46%.

Отже, як і при укладенні додаткової угоди № 5, таке збільшення ціни шляхом укладення 08.12.2023 додаткової угоди № 6 до Договору не відповідає збільшенню ціни такого товару на ринку, відсоток якого наведений у експертних висновках Київської торгово-промислової палати № 1208/2 від 11.11.2023 та № 1303/3 від 01.12.2023 (за ними середньозважена ціна електричної енергії в торговій зоні Об`єднаної енергетичної системи України на ринку «на добу наперед» зросла з липня по листопад 2023 року на 17,97 % (10,78 % + 7,19%)), а також порушує встановлене обмеження щодо збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків.

Статтею 203 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Згідно зі ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (ч. 1 ст. 203 ЦК України).

Частина 3 ст. 215 ЦК України визначає, якщо недійсність правочину прямо не встановлено законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Зважаючи на укладення оскаржуваних додаткових угод із порушенням встановленого законодавством порядку, позовні вимоги про визнання їх недійсними на підставі статей 203, 215, 217 ЦК України є обґрунтованими та законними.

Правові наслідки недійсності правочину визначені ст. 216 ЦК України. За цією нормою недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Так, за вказаний період поставлено 98195 кВт/год (12638 кВт/год + 17752 кВт/год + 17494 кВт/год + 12292 кВт/год + 1167 кВт/год + 14833 кВт/год +11085,53128 кВт/год + 10933,46872 кВт/год), що підтверджується актами прийняття-передавання товарної продукції - активної електричної енергії № 4577 від 31.07.2023, № 5380 від 31.08.2023, № 6405 від 30.09.2023, № 7698 від 31.10.2023, № 7699 від 31.10.2023, № 8057 від 30.11.2023, № 9082 від 31.12.2023, № 9083 від 31.12.2023.

За отриману електричну енергію КП «Житлокомунсервіс-Т» сплатило 515312,67 грн (61700,61 грн + 86667,93 грн + 85408,33 грн + 65705,66 грн +6238,08 грн + 84361,20 грн + 63047,85 грн + 62183,01 грн), що підтверджується платіжними інструкціями №1183 від 18.08.2023, №84 від 05.09.2023, №107 від 12.10.2023, №117 від 09.11.2023, №1207 від 13.11.2023, №125 від 12.12.2023, №1239 від 26.12.2023, №1241 від 28.12.2023, №126 від 22.12.2023.

При цьому, без урахування додаткових угод №№ 4, 5, 6, за тарифом, встановленим додатковою угодою №3 (4,644117 грн за 1 кВт/год), за 98195 кВт/год КП «Житлокомунсервіс-Т» мало б сплатити 456029,06882 грн (98195 кВт/ год*4,644117 грн=456029,06882 грн.) Саме тому, заявлена у позовній заяві сума в розмірі 59283,60 грн (515312,67 грн - 456029,06882 грн = 59283,6012 грн) має бути стягнута з ТОВ «Енергум» як безпідставно отримані кошти, за результатом визнання недійсними додаткових угод та застосування наслідків їх недійсності.

Відповідно до ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на товариство з обмеженою відповідальністю «Енергум» як на особу, внаслідок неправомірних дій якої виник спір.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити позов керівника Гайсинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Теплицької селищної ради до товариства з обмеженою відповідальністю «Енергум» та комунального підприємства «Житлокомунсервіс-Т».

2. Визнати недійсними додаткові угоди № 4 від 08.08.2023, № 5 від 08.11.2023, № 6 від 08.12.2023 до договору № 1607 про постачання електричної енергії споживачу від 03.01.2023, укладені між комунальним підприємством «Житлокомунсервіс-Т» та товариством з обмеженою відповідальністю «Енергум».

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Енергум» (вул. Авіаконструктора Антонова, 5-А, офіс 320, м. Київ, 03186, код 39568531) на користь Теплицької селищної ради (вул. Незалежності, 25, смт Теплик, Гайсинський район, Вінницька область, 23820, код 04326193) 59283,60 грн.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Енергум» (вул. Авіаконструктора Антонова, 5-А, офіс 320, м. Київ, 03186, код 39568531) на користь Вінницької обласної прокуратури (вул. Монастирська, 33, м. Вінниця, 21050, код 02909909) 12112,00 грн судового збору.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складений 10.09.2026.

Суддя С. А. Ковтун