Ухвала суду № 139632086, 09.09.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

09.09.2026Справа № 910/6762/26Господарський суд міста Києва у складі судді Андреїшиної І.О., за участю секретаря судового засідання Березовської С.В., розглянувши матеріали господарської справи

За позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю КАМОС (86032, с. Новобахмутівка (Новобахмутівська с/р), вул. Шкільна, 3, ідентифікаційний код 30844979)

до Держави агресора російська федерація (119991, російська федерація, м. москва, вул. житня, 14) в особі Генеральної прокуратури російської федерації (російська федерація, ГСП-3, 125993, м. москва, вул. велика дмитрівка, 15а, будівля 1)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП ЛІЗИНГ (01033, Україна, місто Київ, вул. Жилянська, будинок 43, ідентифікаційний код 35912126)

про стягнення 151 342 127,00 грн,

Представники учасників судового процесу: не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю КАМОС звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Держави агресора російська федерація в особі Генеральної прокуратури російської федерації про стягнення суми спричинених матеріальних збитків, що виникли внаслідок збройної агресії російської федерації на території України у розмірі 46 231 653,63 грн та упущеної вигоди у розмірі 81 664 504,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2026 позовну заяву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю КАМОС залишено без руху; встановлено Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю КАМОС спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:

- заяви про усунення недоліків позовної заяви, в якій вказати повну назву позивача;

- зазначення реквізитів рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг із наданням документу, що підтверджує наявність такого рахунку;

- читабельних копій інвентаризаційної опису № 1 записів від 04.02.2022; інвентаризаційної опису № 2 записів від 04.02.2022; копії звіряльної відомості результатів інвентаризації запасів від 04.02.2022; копії протоколу інвентаризаційної комісії від 06.02.2022; копії видаткової накладної № 9 від 10.01.2022 та копії рамкового договору лізингу № 6536-FL від 16.04.2021 із протоколом лізингу № 2-GUF від 30.09.2020, актом приймання передачі до протоколу лізингу;

- письмових пояснень із зазначенням того, яку обставину кожний окремий доказ підтверджує.

16.06.2026 через підсистему Електронний суд від Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю КАМОС надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи № 910/6762/26 здійснювати у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання у справі № 910/6762/26 призначено на 15.07.2026.

15.07.2026 через підсистему Електронний суд представником позивача подано клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки представник позивача, адвокат Калініченко Борис Ігорович, не має можливості прибути до суду для участі у розгляді даної справи, через те, що в цей день братиме участь у наданні правової допомоги іншому клієнту у кримінальному провадженні, щодо якого проводяться невідкладні слідчі дії (обшук), що унеможливлює участь адвоката у судовому засіданні о 14 год. 20 хв.

Розглянувши дане клопотання, суд визнав за доцільне задовольнити клопотання представника позивача щодо відкладення розгляду справи.

Учасники судового процесу участь своїх представників у засідання суду 15.07.2026 не забезпечили, про дату та час судового розгляду повідомлялися належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2026 відкладено підготовче засідання на 19.08.2026.

19.08.2026 через підсистему Електронний суд представником позивача подано клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з тим, що представник позивача, адвокат Калініченко Борис Ігорович, фізично та об`єктивно не має можливості прийняти участь у цьому судовому засіданні, оскільки в останнього у цей же день призначений розгляд справи № 320/18173/26 в Київському окружному адміністративному суді, що унеможливлює участь адвоката у судовому засіданні по справі № 910/6762/26, яка призначена на 19.08.2026 року о 14:40 год.

Розглянувши клопотання представника позивача щодо відкладення розгляду справи, суд визнав за доцільне задовольнити дане клопотання.

Учасники судового процесу участь своїх представників у засідання суду 15.07.2026 не забезпечили, про дату та час судового розгляду повідомлялися належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.08.2026 залучено до участі у справі №910/6762/26 Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП ЛІЗИНГ третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача; відкладено підготовче засідання на 09.09.2026.

27.08.2026 позивачем до суду подано клопотання про долучення до матеріалів справи докази направлення позовної заяви Товариству з обмеженою відповідальністю «ОТП ЛІЗИНГ».

27.08.2026 через підсистему Електронний суд третьою особою подані письмові пояснення.

У підготовче засідання 09.09.2026 представники позивача, відповідача та третіх осіб не з`явились, про причини неявки суд не повідомили. Про дату, час та місце розгляду справи учасники судового процесу повідомлені належним чином.

Частиною 1 статті 177 ГПК України передбачено, що завданнями підготовчого провадження є:

1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу;

2) з`ясування заперечень проти позовних вимог;

3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів;

4) вирішення відводів;

5) визначення порядку розгляду справи;

6)вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 183 ГПК України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках, визначених частиною другою статті 202 цього Кодексу.

За змістом пунктів 1, 2 частини 2 статті 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку в зв`язку з неявкою в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання, або у зв`язку з першою неявкою в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

З огляду на вищенаведені нормативні приписи чинного законодавства, беручи до уваги факт неявки в призначене підготовче засідання представника позивача, який був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи в минулому засіданні, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для відкладення судового засідання у зв`язку з неявкою уповноваженого представника позивача.

Разом із тим, за умовами частини 4 статті 202 ГПК України, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Зі змісту положень статей 202, 226 ГПК України вбачається, що вказані норми не пов`язують можливість залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з`явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 13.09.2019 у справі № 916/3616/15.

Слід також зазначити, що наведеними нормами не передбачено й необхідності у повторності чи систематичності невчинення позивачем (його представником) зазначених дій.

Вказане підтверджується також і змістом частин 1, 2 статті 202 ГПК України, якими не передбачено такої підстави для відкладення судового засідання, як неявка представника позивача та неповідомлення ним поважних причин неявки.

Крім того, згадані приписи стосуються дій саме позивача, а не відповідача, що цілком відповідає принципам змагальності та диспозитивності господарського процесу, оскільки кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 13.11.2019 у справі № 910/5187/19.

Суд звертає увагу на правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 06.11.2019 у справі № 904/2423/18, за яким норми статті 226 ГПК України не пов`язують можливість залишення позову без розгляду із стадією судового розгляду.

Суд зазначає, що про дату, час і місце підготовчого засідання 09.09.2026 позивач повідомлений був належним чином, що підтверджується повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи, зокрема, Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю КАМОС та представника позивача адвоката Калініченка Б.І.

Процесуальний закон пов`язує залишення позову без розгляду з належним повідомленням позивача про судове засідання, його неявкою без повідомлення причин або без поважних причин, а також відсутністю заяви про розгляд справи за його відсутності.

Аналогічний висновок викладено у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19, у якій зазначено, що застосування пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України не залежить від того, чи визнавалася судом явка позивача обов`язковою.

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.11.2022 у справі № 905/458/21 Верховний Суд зазначив, що положення частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України мають імперативний характер, а тому за наявності передбачених цими нормами умов суд залишає позов без розгляду.

Також у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.03.2023 у справі № 910/17906/21 підтверджено, що підставами для залишення позову без розгляду є належне повідомлення позивача, його неявка без поважних причин або неповідомлення причин неявки та відсутність заяви про розгляд справи за його відсутності.

Суд враховує, що раніше подані позивачем клопотання про відкладення підготовчих засідань стосувалися виключно попередніх судових засідань та не містили заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Окремо щодо неявки позивача у судове засідання, призначене на 09.09.2026 о 11:50, суд зазначає, що повітряну тривогу у місті Києві було оголошено о 11:08 та скасовано о 13:24.

Водночас, 09.09.2026 о 11:53 на офіційному вебсайті Господарського суду міста Києва було оприлюднено оголошення про те, що судові засідання, призначені суддею Андреїшиною І.О. на 09.09.2026, відбудуться через п`ять хвилин після відбою повітряної тривоги. Отже, після припинення тривоги позивач та його представник мали об`єктивну можливість прибути до суду для участі у засіданні, у тому числі із запізненням.

Проте, позивач у судове засідання не з`явився, жодних заяв чи клопотань щодо причин неявки або розгляду справи за його відсутності не подав. За таких обставин сама лише наявність повітряної тривоги не може бути безумовно визнана поважною причиною неявки позивача у судове засідання.

Суд також бере до уваги, що представник позивача Калініченко Б.І. неодноразово звертався до сектору судді Андреїшиної І.О. з питань, які стосуються іншої справи, яка перебувала у провадженні судді, та в якій він також представляв інтереси позивача, зокрема, щодо відкладення судових засідань та ознайомлення з матеріалами справи.

Таким чином, представнику були відомі контакти працівників сектору судді, а тому він мав можливість оперативно повідомити суд хоча б про затримку чи неможливість прибути у судове засідання.

Водночас, ані позивач, ані його представник такого повідомлення суду не надали. Хоча телефонне повідомлення не замінює належного процесуального звернення, наведені обставини додатково свідчать про відсутність з боку позивача належної процесуальної добросовісності та вжиття ним розумних заходів для участі у розгляді справи.

Більше того, представник позивача раніше користувався підсистемою «Електронний суд» для подання клопотань у цій справі. Отже, він мав реальну можливість оперативно повідомити сул про причини неявки у судове засідання та/або подати клопотання про його відкладення в електронній формі.

Така процесуальна поведінка свідчить, що позивач не вжив жодних заходів для повідомлення суду про обставини неявки та не довів поважності її причин.

Суд також враховує, що внаслідок неявки позивача у судові засідання протягом понад двох місяців у даній справі фактично не було проведено жодного судового засідання. Така поведінка позивача перешкоджає своєчасному розгляду спору, не відповідає обов`язку добросовісно користуватися процесуальними правами та сприяти розгляду справи упродовж розумного строку.

За таких обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду відповідно до частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

У той же час за змістом частини 4 статті 226 ГПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 226, ст. 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю КАМОС до Держави агресора російська федерація в особі Генеральної прокуратури російської федерації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП ЛІЗИНГ» про стягнення 151 342 127,00 грн - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено та підписано 09.09.2026

Суддя І.О. Андреїшина