№ 139631779, 10.09.2026, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 6/76/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.2026 Справа № 908/1442/26

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Федько Олександри Анатоліївни, розглянув без виклику (повідомлення) представників сторін

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮКОМ-ІНВЕСТ» про ухвалення додаткового рішення (вх. №18943/08-08/26 від 02.09.2026) у справі №908/1442/26

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮКОМ-ІНВЕСТ» (03022, м. Київ, вул. Васильківська, буд. 32)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОЕКТАКВАБУД» (69118, м. Запоріжжя, вул. Андрія Гайдая, буд. 18)

про стягнення грошової суми.

Процесуальні дії по справі.

02.09.2026 до Господарського суду Запорізької області надійшла заява (вх. №18943/08-08/26, документ сформовано в системі Електронний суд 01.09.2026) Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮКОМ-ІНВЕСТ» (позивач у справі) про ухвалення додаткового рішення та стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 152250,00 грн.

Згідно з протоколом передачі справи раніше визначеному складу суду від 02.09.2026 заяву про ухвалення додаткового рішення у справі №908/1442/26 визначено до розгляду судді Федько О.А.

Ухвалою суду від 02.09.2026 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮКОМ-ІНВЕСТ» про ухвалення додаткового рішення та стягнення витрат на правничу допомогу у справі №908/1442/26 прийнято до розгляду. Постановлено здійснювати розгляд заяви без виклику (повідомлення) учасників справи, надано відповідачу строк для подання письмових пояснень / заперечень щодо поданої позивачем заяви.

Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.(ч. 7 ст. 6 ГПК України).

Згідно з положеннями п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Ухвала суду про прийняття заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №908/1442/26 від 02.09.2026 була направлена учасникам справи до їхніх електронних кабінетів в підсистемі Електронний суд та отримана ними 02.09.2026, про що свідчать довідки про доставку електронних листів.

Ураховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує повний текст додаткового рішення без його проголошення 10.09.2026.

Оскільки розгляд справи здійснювався без виклику представників сторін, фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України не проводилось.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

В якості підстави для звернення з заявою про ухвалення додаткового рішення позивач зазначив, що 27.08.2026 Господарським судом Запорізької області ухвалено рішення у справі №908/1442/26, яким позов задоволено частково.

З метою отримання правової допомоги щодо ведення справи, Позивачем з Фізичною особою-підприємцем Івановою Наталією Сергіївною, яка є адвокатом, було укладено договір про надання правової допомоги від 01.06.2026. Відповідно до Акту надання послуг від 01.09.2026, вартість послуг Адвоката становить 152 250,00 грн. Такий розмір витрат на правничу допомогу Позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОЕКТАКВАБУД».

09.09.2026 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОЕКТАКВАБУД» надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення (вх.№19496/08-08/26, документ сформований в системі Електронний суд 09.09.2026). Відповідач зазначив, що на момент звернення позивача до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення у справі №908/1442/26 заборгованість за договором підряду №15/09/25 від 15.09.2025 була повність погашена. В обґрунтування заперечень щодо стягнення суми витрат на професійну правничу допомогу відповідач зазначив, що послуги з правничої допомоги позивачу надавались адвокатом Івановою Н.С., як фізичною особою-підприємцем. Втім, витрати на юридичні послуги, надані стороні у справі іншою, ніж адвокатом особою, не належать до витрат на професійну правничу допомогу та не можуть бути відшкодовані у порядку статті 126 та статті 129 ГПК України. Заявлена вартість послуг зі складання виключно однієї позовної заяви, яка в подальшому через помилки адвоката була залишена судом без руху, є значно завищено, є не співмірною зі складністю справи. Заявлений розмір витрат не відповідає принципу розумності. Щодо заявленого до стягнення гонорару успіху в розмірі 80000,00 грн зауважив, що вказаний позивачем гонорар успіху фактично не понесений, необхідність несення та розумність його розміру в заяві не обґрунтовані жодним чином. Ураховуючи, що позивачем були приховані від суду на момент ухвалення рішення у справі відомостей про відсутність наявної заборгованості, просив відмовити позивачу у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення у справі та стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 152 250,00 грн.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 27.08.2026 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮКОМ-ІНВЕСТ» до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОЕКТАКВАБУД» про стягнення 709202,10 грн задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОЕКТАКВАБУД» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮКОМ-ІНВЕСТ» заборгованість за договором підряду №15/09/25 від 15.09.2025 в розмірі 697 347,20 грн, пеню в розмірі 8024,27 грн та судовий збір, сплачений за подання позовної заяви в розмірі 8464,46 грн. В іншій частині позову відмовлено.

За змістом частин 1, 3 статті 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Статтею 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі статтею 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

У силу дії пункту 12 частини 3 ст. 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Статтею 16 ГПК України передбачено право учасників справи користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 58 ГПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Частиною першою статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Відповідно до ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною першою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

З матеріалів справи №908/1442/26 вбачається, що позивачем дотримано процесуального порядку та строку подання до суду доказів на підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу.

Так, позивач у позовній заяві повідомив про орієнтовний розмір витрат на правничу допомогу у розмірі 80000,00 грн.

До заяви про ухвалення додаткового рішення та стягнення витрат на правничу допомогу позивачем додані копії Договору про надання правової допомоги від 01.06.2026 з додатком №1 від 01.06.2026, Акту надання послуг від 01.09.2026 на суму 152250,00 грн, рахунків на оплату №2206 від 22.06.2026 на суму 72250,00 грн та №0109 від 01.09.2026 на суму 80000,00 грн, платіжні інструкції №360 від 10.07.2026 на суму 20000,00 грн, №376 від 24.07.2026 на суму 20000,00 грн, №411 від 31.08.2026 на суму 12250,00 грн, №410 від 27.08.2026 на суму 20000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Частиною 3 ст. 123 ГПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За змістом ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Згідно з ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За змістом наведеної норми адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічна за змістом позиція викладена Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, зокрема, у постанові від 19.01.2022 у справі № 910/1344/19).

Матеріали справи свідчать, що позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮКОМ-ІНВЕСТ» була сформована в системі Електронний суд представником Івановою Наталією Сергіївною, яка діяла на підставі Ордера на надання правничої допомоги серія АА №1670332 від 15.06.2026, що сформований згідно з договором на надання правничої допомоги №б/н від 01.06.2026.

За умовами укладеного між позивачем та Фізичною особою-підприємцем Івановою Наталією Сергіївною (Адвокат) договору від 01.06.2026 Адвокат приймає на себе обов`язки представляти права та законні інтереси Клієнта надалі в суді та здійснювати діяльність Адвоката згідно з умовами цього договору з усіма правами Представника (захисника) в судовому спорі між ТОВ «ПРОЕКТАКВАБУД» та Клієнтом по справі щодо стягнення заборгованості за договором підряду №15/09/25.

Відповідно до п. 3.1 договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання. Даний договір діє до 01 червня 2027 року.

Гонорар Адвоката при виконанні робіт наведених у п. 1.1 та п. 1.2 цього Договору вказаний у Додатках до цього Договору.

У Додатку №1 від 01.06.2026 до договору про надання правничої допомоги від 01.06.2026 сторони дійшли згоди, що гонорар Адвоката за виконання робіт вказаних в п.1.1 та 1.2 у суді першої інстанції складає 72250,00 грн.

Також сторонами погоджений обсяг робіт: попередня консультація, написання позовної заяви, формування додатків до неї та подання його до суду та іншим учасникам 72 250,00 грн; представництво інтересів клієнта у суді першої інстанції (у випадку здійснення розгляду справи з викликом сторін) 4500,00 грн за кожне судове засідання.

Оплата проводиться Клієнтом або уповноваженою ним особою готівковим або безготівковим шляхом на рахунок адвоката впродовж 60 днів з дня виставлення рахунку на оплату послуг включно при цьому вищезазначена оплата може вноситись частинами або одним платежем.

Сторонами, додатково погоджений гонорар успіху, який оплачується Клієнтом у випадку ухвалення судом першої інстанції рішення на його користь. Розмір гонорару успіху становить 80000,00 грн та підлягає сплаті протягом 15 днів з моменту ухвалення рішення судом першої інстанції.

01.09.2026 між Адвокатом та ТОВ «ЮКОМ-ІНВЕСТ» підписано Акт надання послуг, за змістом якого Адвокатом були виконані наступні роботи (надані такі послуги): попередня консультація, написання позовної заяви, формування додатків до неї та подання його до суду та іншим учасникам вартість послуг складає 72 250,00 грн; гонорар успіху за рішення суду на користь клієнта по справі №908/1442/26 щодо стягнення заборгованості за договором ТОВ «ПРОЕКТАКВАБУД» - 80000,00 грн. Загальна вартість наданих послуг складає 152 250,00 грн.

Також до заяви додані рахунки на оплату на загальну суму 152250,00 грн та докази сплати Клієнтом вартості наданих адвокатом послуг в сумі 72250,00 грн.

Матеріали справи свідчать, що позовна заява у справі №908/1442/26 підписана представником позивача адвокатом Івановою Наталією Сергіївною.

У матеріалах справи наявні копія Ордера серії АА №1670332 від 15.06.2026 на надання правничої допомоги ТОВ «ЮКОМ-ІНВЕСТ» на підставі договору про надання правничої допомоги №б/н від 01.06.2026, копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ №000127 від 14.05.2018.

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру адвокатів України, Іванова Наталія Сергіївна здійснює індивідуальну адвокатську діяльність.

Дослідивши зміст та обсяг наданої професійної правничої допомоги, про яку зазначено в акті надання послуг від 01.09.2026, суд вважає, що надання адвокатом Івановою Н.С. правничої допомоги позивачеві відповідає умовам Договору про надання правової допомоги від 01.06.2026.

Щодо посилання Відповідача на відсутність в описі послуг окремого визначеного часу, витраченого на підготовку позовної заяви, суд зазначає, що з огляду на усталену судову практику Верховного Суду, суд уважає допустимим зазначення в акті виконаних адвокатом робіт лише вартості всього обсягу виконаної ним роботи, без прив?язки такої роботи до її погодинної або фіксованої вартості.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з такого.

За змістом пункту 12 частини третьої статті 2 ГПК України, до основних засад (принципів) господарського судочинства, віднесено, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до частин 4 6 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Заперечуючи проти заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу Відповідач зазначає, що заявлена до відшкодування сума 72250,00 гривень жодним чином не відповідає ні складності позову, ні часу, витраченому адвокатом на складання процесуальних документів, які маються в справі. Гонорар успіху в сумі 80000,00 грн позивачем фактично не понесений, необхідність понесення та розумність його розміру позивачем не обґрунтовані.

За ч. 1 ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

Отже, за наявності угод, які передбачають «гонорар успіху», ЄСПЛ при присудженні судових та інших витрат керується саме критеріями їх дійсності, обґрунтованості, розумності і співмірності відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

На підставі наведеного вище суд зазначає, що сума, визначена сторонами договору про надання правової допомоги від 01.06.2026 в розмірі 80000,00 грн, обумовлена сторонами до сплати у твердому розмірі під відкладальною умовою, є складовою частиною гонорару адвоката, тож належить до судових витрат. Аналогічна позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 12.05.2020 по справі №904/4507/18.

За частиною п`ятою статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Частинами 5-7, 9 ст. 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила під час вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. У такому випадку суд повинен конкретно визначити, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести обґрунтування такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну потребу судових витрат для конкретної справи. Наведені висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21, від 05.06.2024 у справі №910/14524/22.

Отже, зазначеними нормами права передбачені такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати. Так, у пункті 154 рішення від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат ЄСПЛ зазначив, що за статтею 41 Конвенції він відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Оцінюючи заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу на предмет їх співмірності до складності справи, з урахуванням поданого відповідачем клопотання про неспівмірність розміру витрат на оплату правничої допомоги, необхідності та розумності їх розміру суд зазначає, що загальний розмір витрат за надані послуги з професійної правничої допомоги в розмірі 152250,00 грн, з яких 72250,00 грн витрати на підготовку та подання позовної заяви, 80000,00 грн «гонорар успіху», не повною мірою відповідають обсягу наданих адвокатом послуг і є надмірним.

Суд не заперечує право адвоката та його довірителя на таку оцінку вартості та необхідності наданих послуг, але оцінює дані обставини з точки зору можливості покладення таких витрат на іншу сторону по справі.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним.

Крім того, стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною Верховним Судом у постанові від 30.01.2023 у справі № 910/7032/17.

Верховний Суд у постанові від 30.09.2025 у справі № 910/2461/24 звернув увагу, що ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення «гонорару успіху» є розумність заявлених витрат, тобто обґрунтування розміру заявленої суми, а стягнення такої суми має співвідноситися із виконаною роботою щодо представництва інтересів у суді та досягнення обумовленого між сторонами успішного результату. Погоджений додатковий «гонорар успіху» є домовленістю клієнта і адвоката, а тому безумовно не підтверджує обсяг наданих послуг і виконаних робіт, як і не може свідчити про критерій реальності адвокатських витрат, щодо встановлення їхньої дійсності та необхідності саме в розмірі гонорару успіху, зазначеного заявником.

Суд враховує, що спір виник у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором підряду №15/09/25 від 15.09.2025 в частині своєчасної оплати виконаних позивачем робіт (наданих послуг). Така справа розглядалась господарським судом в порядку спрощеного позовного провадження, не є складною з процесуальної та правової точки зору. Представником позивача до господарського суду підготовлено одну заяву по суті справи - позовну заяву. Позовна заява за своїм змістом не містить складних правових конструкцій та складних розрахунків заявлених до стягнення штрафних санкцій. Відтак підготовка позовної заяви у даній справі не потребувала тривалого часу та опрацювання значної кількості нормативно-правових актів, узагальнення нової судової практики.

У вирішенні питання чи є розмір витрат позивача на правничу допомогу обґрунтованим та пропорційним до предмета спору у цій справі, суд ураховує конкретні обставини справи. Зокрема, характер спірних правовідносин (стягнення заборгованості на виконані роботи та штрафних санкцій), ціну позову, яка складає 709 202,10 грн; обсяг послуг, наданих адвокатом, висновки Верховного Суду щодо застосування положень частини п`ятої статті 129 ГПК України; критерії Європейського суду з прав людини (відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір).

У зв`язку з наведеним суд вважає за даних обставин обґрунтованими та співмірними витрати позивача на підготовку позовної заяви в сумі 10000,00 грн, «гонорар успіху» 5000,00 грн.

За наслідками здійсненої оцінки розміру судових витрат, понесених ТОВ «ЮКОМ-ІНВЕСТ» на правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи в суді, через призму критеріїв, встановлених частиною п`ятою статті 129 ГПК України, керуючись статтями 2, 80, 123, 126, 129 ГПК України, ураховуючи наявність клопотання відповідача про неспівмірність заявленого до стягнення розміру витрат на оплату професійної правничої допомоги, а також обсяг виконаних адвокатом робіт, з урахуванням положень наведених норм та зазначених фактичних обставин справи, беручи до уваги критерії справедливості, необхідності та розумності розміру таких витрат, суд ухвалив зменшити заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу, визнав обґрунтованим їх розмір в загальній сумі 15000,00 грн, що є справедливим, необхідним та розумним у порівнянні з наданою правничою допомогою.

Щодо доводів відповідача, що заявлені позивачем витрати на юридичні послуги, які надані адвокатом як фізичною особою-підприємцем, не можуть бути відшкодовані у порядку ст. 126 та ст. 129 ГПК України, суд зазначає таке.

Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначає правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні.

За ст. 1 цього Закону, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт - оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат, який здійснює адвокатську діяльність, є самозайнятою особою.

У підпункті 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України міститься визначення самозайнятої особи - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником у межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності. Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Наведені приписи чинного законодавства не виключають можливість займатися адвокатською діяльністю індивідуально як фізична особа-підприємець.

Суд зазначає, що інтереси позивача у даній справі Іванова Н.С. представляла як адвокат на підставі ордеру на надання правничої допомоги.

Адвокатська діяльність не передбачена законодавством як така, що не може здійснюватись особами, що здійснюють свою діяльність як фізичні особи-підприємці та перебувають на спрощеній системі оподаткування.

Тож не можуть бути підставою для відмови в ухваленні додаткового рішення доводи відповідача про те, що договір укладений між позивачем та ФОП Івановою Н.С., яка є адвокатом, та не містить ознак договору про надання правової допомоги, оскільки укладення договору Івановою Н.С. як фізичною особою - підприємцем не позбавляє її статусу адвоката.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.02.2022 у справі № 910/10935/20.

Згідно з ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до частини 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За результатами вирішення спору в даній справі позов задоволено частково.

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15000,00 грн, які визнані судом обґрунтованими, підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача пропорційно вимогам, які були задоволенні судом, виходячи з такого розрахунку: 15000,00 грн х 99,46% (відсоток задоволених судом позовних вимог) = 14919,00 грн.

В іншій частині витрати на професійну правничу допомогу (137331,00 грн) суд залишає за позивачем, в цій частині у задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовляє.

Таким чином, заява позивача про ухвалення додаткового рішення та стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволена судом частково.

Керуючись ст. ст. 123, 126, 129, 238, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮКОМ-ІНВЕСТ» про ухвалення додаткового рішення та стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №908/1442/26 задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОЕКТАКВАБУД (69118, м. Запоріжжя, вул. Андрія Гайдая, буд. 18; ідентифікаційний код юридичної особи 42066425) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЮКОМ-ІНВЕСТ (03022, м. Київ, вул. Васильківська, буд. 32; ідентифікаційний код юридичної особи 45844828) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 14919,00 грн (чотирнадцять тисяч дев`ятсот дев`ятнадцять гривень 00 коп.).

В іншій частині заяви відмовити.

Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст додаткового рішення складений згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписаний 10.09.2026.

Додаткове рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за вебадресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя О.А. Федько