Рішення № 139631677, 07.09.2026, Господарський суд Житомирської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 р. Справа № 906/839/26

Господарський суд Житомирської області у складі: судді Кравець С.Г.,

секретаря судового засідання: Виговської Д.Ю.,

за участю представників сторін:

від позивача: Кривний В.Є., представник, довіреність №1100-05.12.25/03 від 05.12.2025,

від відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі за правилами спрощеного

позовного провадження справу

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний

комбінат"

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Каргер Груп"

про стягнення 37 720,39грн.

Процесуальні дії по справі.

Приватне акціонерне товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Каргер Груп" (далі - відповідач) про стягнення 37 720,39грн, з яких: 34 938,96грн - неустойки, 2 781,43грн - 15% річних за користування чужими грошовими коштами, а також судових витрат.

Ухвалою суду від 13.07.2026 вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №906/839/26 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 07.09.2026.

21.07.2026 через систему "Електронний суд" від представника ПрАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" надійшло клопотання від 20.07.2026, у якому позивач просить долучити до матеріалів справи детальний розрахунок 15% річних та довідку про стан заборгованості відповідача (а.с.58-61).

22.07.2026 на адресу суду повернулося поштове відправлення, згідно з яким ТОВ "Каргер Груп" направлялася ухвала суду від 13.07.2026 про відкриття провадження у даній справі з відміткою пошти "адресат відсутній" (а.с.67-68).

Відповідач повноважного представника у судове засідання 07.09.2026 не направив, хоча про розгляд даної справи повідомлявся своєчасно та належним чином.

Згідно частин 2, 3, 7 ст.120 ГПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

Пунктом 5 частини 6 ст.242 ГПК України передбачено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Здійснюючи аналіз статті 242 ГПК України, а також п.11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою КМУ від 05.03.2009 №270, Верховний Суд у постанові від 22.10.2024 у справі №910/18480/20 виснував, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДРПОУ прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії (постанови Верховного Суду від 17.11.2021 у справі №908/1724/19, від 14.08.2020 у справі №904/2584/19, від 13.01.2020 у справі №910/22873/17).

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду.

Аналогічний висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі №910/16249/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20, від 20.07.2021 у справі №916/1178/20, від 22.10.2024 у справі №910/18480/20.

Згідно з частиною 1 ст.202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд зазначає, що відповідач є юридичною особою, яка в обов`язковому порядку зобов`язана зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, однак не виконала такого обов`язку.

З огляду на те, що неявка в засідання суду відповідача, який належним чином повідомлений про розгляд даної справи, не перешкоджає розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за його відсутності.

Представник позивача у судовому засіданні, яке відбулося 07.09.2026, підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

У судовому засіданні 07.09.2026 судом оголошено скорочене (вступна та резолютивна частини) рішення.

Виклад позицій учасників судового процесу.

Позовні вимоги позивача обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором №74 від 10.02.2023 в частині своєчасної поставки товару. ПрАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" доводить, що вартість несвоєчасно поставлених відповідачем ресурсів за специфікацією №17 до договору складає 436 737,00грн, у зв`язку з чим останнім має бути сплачено на користь позивача неустойку у розмірі 34 938,96грн та 15% річних за користування грошовими коштами у розмірі 2 781,43грн (а.с.1-7).

Відповідач процесуальним правом на подачу відзиву не скористався.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

10.02.2023 між Приватним акціонерним товариством "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Каргер Груп" (постачальник) укладено договір №74 (далі - договір) (а.с.11-14).

Згідно п.1.1 договору, постачальник зобов`язується передати, а покупець - прийняти та оплатити матеріали та обладнання (далі - ресурси) на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до п.2.1 договору, кількість, номенклатура ресурсів зазначаються у специфікаціях до цього договору, які є його невід`ємною частиною (далі - специфікації).

Терміни постачання ресурсів зазначаються у специфікаціях (п.3.3 договору).

За умовами п.4.1 договору, постачання ресурсів здійснюється за цінами, що визначені відповідно до умов постачання, зазначені у специфікаціях і включають усі податки, збори та інші обов`язкові платежі, а також вартість тари, пакування, маркування й інші витрати постачальника, пов`язані з постачанням ресурсів.

Пунктом 5.2 договору передбачено, що оплата за поставлені ресурси здійснюватиметься у строк, зазначений у специфікації, який розраховується з моменту постачання ресурсів і надання документів, зазначених у п.6.3 цього договору.

Згідно з п.6.1 договору, приймання ресурсів за кількістю здійснюється відповідно до вимог Інструкції, затвердженої постановою Держарбітражу від 15.06.1965 №П-6 зі змінами та доповненнями, а також відповідно до вимог ТУ і ДСТУ для цього виду ресурсів.

За умовами п.7.3 договору, у разі порушення строків або обсягів постачання ресурсів постачальник сплачує покупцю неустойку у розмірі 8% від вартості не постаченого вчасно ресурсів.

Пунктом 7.6 договору передбачено, що у разі порушення постачальником строків постачання ресурсів, передбачених цим договором, за яке покупець здійснив повну або часткову попередню оплату, постачальник за користування коштами покупця зобов`язаний сплатити покупцеві 15% річних від суми коштів, сплачених покупцем, за період з дня оплати до дня фактичного постачання ресурсів або дня повернення коштів.

Цей договір, відповідно до п.10.5, дійсний до 31.12.2024. Закінчення терміну дії цього договору не звільняє сторони від виконання взятих на себе зобов`язань (у тому числі гарантійних) за цим договором.

Договір №74 від 10.02.2023 підписаний представників сторін, а їх підписи скріплені печатками юридичних осіб.

До договору №74 від 10.02.2023 сторонами укладено:

- додаткову угоду №1 від 20.07.2023, яка підписана електронними цифровими підписами керівників - 07.08.2023 (а.с.16);

- додаткову угоду №2 від 25.12.2024, яка підписана електронними цифровими підписами керівників - 06.01.2025. Відповідно до п.1 додаткової угоди №2, сторони домовились викласти пункт 10.5 договору в наступній редакції: "10.5. Цей договір чинний до 31.12.2025. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від виконання взятих на себе зобов`язань (у тому числі гарантійних) за цим договором." (а.с.20-22).

Додатком до договору є специфікація №17 від 25.03.2025, яка підписана електронними цифровими підписами представників - 10.04.2025, у якій сторони погодили поставку ресурсів (стропи канатні, 22 позиції), загальною вартістю 506 568,00грн (з ПДВ) Пунктом 3 специфікації визначено, що поставка ресурсів здійснюється на умовах CPT - склад перевізника, відповідно до міжнародних правил тлумачення торговельних термінів "Інкотермс" у редакції 2010 року. Згідно п.5 специфікації, строк поставки ресурсів: протягом 30 календарних днів з моменту отримання передоплати. У відповідності до п.7 специфікації, строк та умови оплати ресурсів: 50% передоплата, 50% оплата по факту постачання протягом 15 календарних днів (а.с.23-24).

ТОВ "Каргер Груп" виставило позивачу рахунок-фактуру №КГ-0000630 від 14.04.2025 на оплату вартості товару на загальну суму 506 568,00грн (а.с.27).

ПрАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" перерахувало на рахунок відповідача передплату за товар у сумі 253 284,00грн, що підтверджується платіжною інструкцією №4500033080 від 17.04.2024 (а.с.28).

На виконання умов договору №74 від 10.02.2023 та специфікації №17 від 25.03.2025, відповідачем поставлено позивачу обумовлений товар на загальну суму 506 568,00грн, що підтверджується видатковими накладними:

- №КГ-0000769 від 12.05.2025 на суму 69 831,00грн, який передано перевізнику 13.05.2025, що підтверджується експрес-накладною ТОВ "Нова Пошта" №20451162883748 (а.с.29-30);

- №КГ-0000877 від 29.05.2025 на суму 102 567,00грн, який передано перевізнику 29.05.2025, що підтверджується експрес-накладною ТОВ "Нова Пошта" №20451174729316 (а.с.32-33);

- №КГ-0000993 від 17.06.2025 на суму 206 250,00грн, який передано перевізнику 17.06.2025, що підтверджується експрес-накладною ТОВ "Нова Пошта" №20451187185611 (а.с.35-36);

- №КГ-0001089 від 30.06.2025 на суму 55 920,00грн, який передано перевізнику 30.06.2025, що підтверджується експрес-накладною ТОВ "Нова Пошта" №20451196181054 (а.с.38-39);

- №КГ-0001175 від 10.07.2025 на суму 72 000,00грн, який передано перевізнику 10.07.2025, що підтверджується експрес-накладною ТОВ "Нова Пошта" №20451203336365 (а.с.41-42).

ПрАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" перерахувало на рахунок відповідача решту коштів у розмірі 253 284,00грн, що підтверджується платіжними інструкціями: №4500045776 від 11.06.2025 на суму 34 915,50грн; №4500049966 від 27.06.2025 на суму 51 283,50грн; №4500054890 від 16.07.2025 на суму 103 125,00грн; №4500057686 від 28.07.2025 на суму 27 960,00грн; №4500057970 від 29.07.2025 на суму 36 000,00грн (а.с.31, 34, 37, 41, 43).

Позивач направив на електронну пошту відповідача, погоджену сторонами у додатковій угоді №1 до договору, а також на юридичну адресу, претензію №164/14 від 26.08.2025 про сплату неустойки та 15% річних за користування чужими грошовими коштами, у зв`язку з порушенням строку поставки ресурсів (а.с.44-50).

У відповідь, відповідач листом від 27.08.2026, який направлений на електронну пошту, повідомив позивача про те, що поставка не відбулася з двох причин. 1. Людський фактор - ПАТ "Запоріжсталь", що входить до групи "Метінвест", помилилися у термінах потреби в стропах та звернулися з проханням виготовити замовлення раніше, ніж було передбачено. Це спричинило коригування термінів та черги у виробництві. 2. Затримка сировини - ПрАТ "Стальканат", через військову агресію з боку рф, затримало виробництво сталевих канатів більш ніж на три тижні, у зв`язку з чим постачальник не отримав вчасно необхідну сировину (а.с.51).

У зв`язку з несвоєчасною поставкою відповідачем товару, позивач звернувся до суду з даним позовом, у якому просить стягнути з ТОВ "Каргер Груп" неустойку у розмірі 34 938,96грн та 15% річних за користування грошовими коштами у розмірі 2 781,43грн.

Норми права та мотиви, якими керувався суд при ухваленні рішення.

Відповідно до частини 1 ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 2 ст.11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У силу положень статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Правовідносини між сторонами виникли на підставі договору №74 від 10.02.2023, укладеного між Приватним акціонерним товариством "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (покупець/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Каргер Груп" (постачальник/відповідач), за умовами п.1.1 якого, постачальник зобов`язався передати, а покупець - прийняти та оплатити матеріали та обладнання (далі - ресурси) на умовах, передбачених цим договором (а.с.11-14).

Даний договір за своїм змістом та правовою природою є договором поставки.

Відповідно до частини 1 ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 ст.712 ЦК України).

Відповідно до частини 1 ст.664 ЦК України, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Відповідно до п.2.1 договору, кількість, номенклатура ресурсів зазначаються у специфікаціях до цього договору, які є його невід`ємною частиною (далі - специфікації).

Як встановлено судом, у специфікації №17 від 25.03.2025, яка є додатком до договору, сторони погодили найменування товару, його кількість, ціну та загальну вартість, яка становить 506 568,00грн (з ПДВ) (а.с.23-24).

Пунктом 3 вказаної специфікації визначено, що поставка ресурсів здійснюється на умовах CPT - склад перевізника, відповідно до міжнародних правил тлумачення торговельних термінів "Інкотермс" у редакції 2010 року.

Згідно п.5 специфікації, строк поставки ресурсів: протягом 30 календарних днів з моменту отримання передоплати.

У відповідності до п.7 специфікації, строк та умови оплати ресурсів: 50% передоплата, 50% оплата по факту постачання протягом 15 календарних днів.

ТОВ "Каргер Груп" виставило позивачу рахунок-фактуру №КГ-0000630 від 14.04.2025 на оплату вартості товару на загальну суму 506 568,00грн (а.с.27).

У свою чергу, ПрАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" перерахувало на рахунок відповідача передоплату у розмірі 253 284,00грн, що становить 50% від загальної вартості обумовленого товару. Вказана обставина підтверджується платіжною інструкцією №4500033080 від 17.04.2024 (а.с.28).

Відтак, з урахуванням здійсненої позивачем передоплати, кінцевим терміном поставки відповідачем товарів за специфікацією №17 від 25.03.2025 є - 17.05.2025 (30 календарних днів з моменту отримання передоплати).

Як встановлено судом, на виконання умов договору №74 від 10.02.2023 та специфікації №17 від 25.03.2025, відповідачем було поставлено позивачу товар на суму 69 831,00грн, що підтверджується видатковою накладною №КГ-0000769 від 12.05.2025, який був переданий перевізнику 13.05.2025, що підтверджується експрес-накладною ТОВ "Нова Пошта" №20451162883748 (а.с.29-30).

Доказів поставки відповідачем товару решти товару на суму 436 737,00грн (506 568,00грн - 69 831,00грн) у строк до 17.05.2025 матеріали справи не містять.

Як встановлено судом, інша частина товару, на загальну суму 436 737,00грн, була поставлена відповідачем на користь позивача, з порушенням строків поставки, що підтверджується видатковими накладними:

- №КГ-0000877 від 29.05.2025 на суму 102 567,00грн, який переданий перевізнику 29.05.2025, що підтверджується експрес-накладною ТОВ "Нова Пошта" №20451174729316 (а.с.32-33);

- №КГ-0000993 від 17.06.2025 на суму 206 250,00грн, який переданий перевізнику 17.06.2025, що підтверджується експрес-накладною ТОВ "Нова Пошта" №20451187185611 (а.с.35-36);

- №КГ-0001089 від 30.06.2025 на суму 55 920,00грн, який переданий перевізнику 30.06.2025, що підтверджується експрес-накладною ТОВ "Нова Пошта" №20451196181054 (а.с.38-39);

- №КГ-0001175 від 10.07.2025 на суму 72 000,00грн, який переданий перевізнику 10.07.2025, що підтверджується експрес-накладною ТОВ "Нова Пошта" №20451203336365 (а.с.41-42).

Отже, поставка товару на суму 436 737,00грн була здійснена відповідачем з порушенням, визначеного договором, кінцевого строку поставки.

По факту поставки товару, ПрАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" перерахувало на рахунок відповідача решту коштів у розмірі 253 284,00грн, що підтверджується платіжними інструкціями: №4500045776 від 11.06.2025 на суму 34 915,50грн; №4500049966 від 27.06.2025 на суму 51 283,50грн; №4500054890 від 16.07.2025 на суму 103 125,00грн; №4500057686 від 28.07.2025 на суму 27 960,00грн; №4500057970 від 29.07.2025 на суму 36 000,00грн (а.с.31, 34, 37, 41, 43).

У зв`язку з несвоєчасною поставкою товару, позивач направив відповідачу претензію №164/14 від 26.08.2025 про сплату неустойки та 15% річних за користування чужими грошовими коштами (а.с.44-50).

У відповідь на претензію, відповідач листом від 27.08.2026 повідомив позивача про те, що поставка не відбулася з двох причин: 1. Людський фактор - ПАТ "Запоріжсталь", що входить до групи "Метінвест", помилилися у термінах потреби в стропах та звернулися з проханням виготовити замовлення раніше, ніж було передбачено. Це спричинило коригування термінів та черги у виробництві. 2. Затримка сировини - ПрАТ "Стальканат", через військову агресію з боку рф, затримало виробництво сталевих канатів більш ніж на три тижні, у зв`язку з чим постачальник не отримав вчасно необхідну сировину (а.с.51).

При цьому, суд зауважує, що у відповідності до умов договору №74 від 10.02.2023, з урахуванням змін, внесених додатковою угодою №2 від 25.12.2024, факт настання форс-мажорних обставин має бути підтверджений сертифікатом Торгово-промислової палати України.

Так, відповідно до п.8.2 договору, сторона, яка не може виконати свої зобов`язання внаслідок дії форс-мажорних обставин, зобов`язана без необґрунтованих затримок у письмовій формі повідомити іншу сторону про їх виникнення, а після припинення їх дії - повідомити про їх припинення. Факти, викладені у повідомленні про виникнення форс-мажорних обставин, підлягають підтвердженню Торгово-промисловою палатою України, сертифікат якої після його отримання, але не пізніше 20 календарного дня з дня повідомлення про настання форс-мажорних обставин, також надсилається стороною, для якої виникли форс-мажорні обставини, іншій стороні. У разі ненадання сертифікату ТПП України або надання сертифікату з порушенням вказаного строку форс-мажорна обставина вважається непідтвердженою.

При цьому сертифікату, який би підтвердив факт настання форс-мажорних обставин чи інших непереборних обставин, які зумовити несвоєчасну поставку товару, матеріали справи не містять.

Оскільки відповідач неустойку та 15% річних за користування чужими грошовими коштами не сплатив, вказане стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Положеннями статей 526, 525 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 ст.612 ЦК України).

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно позовної заяви, позивачем заявлено до стягнення з відповідача неустойку у розмірі 34 938,96грн, що становить 8% від вартості несвоєчасно поставленого товару (а.с.5).

Відповідно до частини 1 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина 2 ст.549 ЦК України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 ст.549 ЦК України).

Частиною 2 ст.551 ЦК України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно частини 1 ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договором поставки №74 від 10.02.2023 передбачено господарсько-правову відповідальність за порушення умов договору, зокрема, у вигляді сплати неустойки.

Так, відповідно до п.7.3 договору, у разі порушення строків або обсягів постачання ресурсів постачальник сплачує покупцю неустойку у розмірі 8% від вартості не постаченого вчасно ресурсів.

За наведеного правового регулювання, господарсько-правова відповідальність, яка встановлена сторонами у п.7.3 договору, фактично є штрафом.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок неустойки, господарський суд висновує, що він є математично вірним та обґрунтованим. Відповідно, вимоги позивача про стягнення з відповідача 34 938,96грн неустойки (436 737,00грн х 8%) є правомірними та такими, що підлягають задоволенню судом в цій частині у повному обсязі.

Також, у зв`язку з несвоєчасною поставкою відповідачем обумовленого товару, позивач просить стягнути з ТОВ "Каргер Груп" 15% річних за користування грошовими коштами у загальному розмірі 2 781,43грн, які нараховані за наступні періоди:

- з 18.05.2025 по 28.05.2025 на суму грошових коштів, що перебували у чужому користуванні - 51 283,50грн,

- з 18.05.2025 по 16.06.2025 на суму грошових коштів, що перебували у чужому користуванні - 103 125,00грн,

- з 18.05.2025 по 29.06.2025 на суму грошових коштів, що перебували у чужому користуванні - 27 960,00грн,

- з 18.05.2025 по 09.07.2025 на суму грошових коштів, що перебували у чужому користуванні - 36 000,00грн (а.с.61).

У ст.536 ЦК України визначено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 3 ст.693 ЦК України, на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов`язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Отже, положення ст.536 та частини 3 ст.693 ЦК України передбачають можливість для покупця нарахування на суму сплаченої ним продавцю попередньої оплати процентів за користування грошовими коштами, що узгоджується із загальним правилом про оплатний характер договору купівлі-продажу. Порушення продавцем обов`язку щодо передачі товару, який був попередньо оплачений, надає покупцеві можливість стягнути з продавця проценти за користування чужими грошовими коштами.

Передбачені частиною 3 ст.693 ЦК України проценти за своєю правовою природою є винагородою (платою) за користування грошовими коштами, та виступають способом захисту прав та інтересів покупця який, здійснивши оплату продукції на умовах попередньої її оплати набув також статусу кредитора за договором по відношенню до продавця до моменту передання йому такої продукції.

Так, пунктом 7.6 договору передбачено, що у разі порушення постачальником строків постачання ресурсів, передбачених цим договором, за яке покупець здійснив повну або часткову попередню оплату, постачальник за користування коштами покупця зобов`язаний сплатити покупцеві 15% річних від суми коштів, сплачених покупцем, за період з дня оплати до дня фактичного постачання ресурсів або дня повернення коштів.

З огляду на погоджені сторонами умови договору та положення чинного законодавства України, за наслідком перевірки здійсненого позивачем розрахунку, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 15% річних за користування чужими грошовими коштами, на підставі п.7.6 договору, у розмірі 2 781,43грн. Відповідно, позовні вимоги позивача в цій частині також підлягають задоволенню у повному обсязі.

Висновки суду за результатом розгляду справи.

Згідно частин 2, 3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ПрАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення з ТОВ "Каргер Груп" 34 938,96грн неустойки та 2 781,43грн 15% річних за користування чужими грошовими коштами, є обґрунтованими, правомірно заявленими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати за результатом розгляду справи.

При зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено 2 662,40грн судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією №4500039594 від 03.07.2026 (а.с.9).

Згідно з частинами 1 та 2 ст.123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до пункту 2 частини 1 ст.129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 9 ст.129 ГПК України передбачено, що якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи задоволення позовних вимог у повному обсязі, відповідно до ст.129 ГПК України, на відповідача покладається 2 662,40грн витрат по сплаті судового збору.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Каргер Груп" (10014, Житомирська область, місто Житомир, вулиця Мала Бердичівська, будинок 1, квартира 12, код ЄДРПОУ 43847680) на користь Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (50079, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, код ЄДРПОУ 00191023, банківський рахунок у АТ "ПУМБ" IBAN НОМЕР_1 ):

- 34 938,96грн неустойки,

- 2 781,43грн 15% річних за користування чужими грошовими коштами,

- 2 662,40грн витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 10.09.26

Суддя Кравець С.Г.

Направити:

1 - позивачу та представнику - електронний кабінет,

2 - відповідачу (код ЄДРПОУ 43847680; 10014, м. Житомир, вул. Мала Бердичівська, буд. 1, кв.12) - (рек.).