Рішення № 139631633, 09.09.2026, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5

_________________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09.09.2026р. Справа № 905/741/25

Господарський суд Донецької області у складі судді Зельман Ю.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Краматорськтеплоенерго (84320, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Олекси Тихого, буд. 8-Д; код ЄДРПОУ: 34657789)

до відповідача: Фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; код РНОКПП: НОМЕР_1 )

про стягнення заборгованості у розмірі 45031,13 грн., з яких 44032,78 грн. основна заборгованість, 998,35 грн. заборгованість з плати за абонентське обслуговування, -

без повідомлення (виклику) учасників справи

С У Т Ь С П О Р У

Товариство з обмеженою відповідальністю Краматорськтеплоенерго звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 45031,13 грн., з яких 44032,78 грн. основна заборгованість, 998,35 грн. заборгованість з плати за абонентське обслуговування.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошових зобов`язань за договором купівлі-продажу теплової енергії №909 від 01.10.2008, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 45031,13 грн., з яких 44032,78 грн. основна заборгованість, 998,35 грн. заборгованість з плати за абонентське обслуговування.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 15.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 905/741/25; визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідно до ч. 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Частиною 3 та 4 статті 120 ГПК України передбачено, що повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень і ухвала про вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів для вчинення відповідної процесуальної дії.

Згідно з частиною одинадцятою статті 242 ГПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Судом встановлено, що позивач зареєстрував електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд», тому відповідно до ч. 7 статті 6 Господарського процесуального кодексу України суд вручає будь-які документи у справі виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету таких осіб.

В матеріалах справи наявна довідка про доставку електронного листа (ухвали від 15.08.2025) до електронного кабінету позивача, згідно якої вона була отримана останнім 15.08.2025.

Щодо належного повідомлення відповідача, суд зазначає наступне.

Оскільки останнім відомим місцем постійного проживання відповідача є м.Краматорськ, судом було здійснено направлення копій ухвали від 15.08.2025 на юридичну адресу у м. Краматорськ Донецької області рекомендованим листом з повідомленням №0601181712370. Разом із тим, вказана копія ухвали були повернута відділенням поштового зв`язку на адресу суду із відміткою «за закінченням терміну зберігання» (проставлена 30.08.2025).

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 29.03.2021 у справі № 910/1487/20 та врахована судом, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, яким в даному випадку є суд (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17, від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19, від 17.11.2021 у справі № 908/1724/19 та від 01.03.2023 у справі №910/18543/21).

Як вже зазначалося, оскільки місцем реєстрації відповідача є м. Краматорськ Донецької області, яке згідно з Переліком, затвердженим Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 №376, є територією можливих бойових дій, ухвалою суду від 15.08.2025 судом було витребувано у Міністерства соціальної політики України відомості про реєстрацію в якості внутрішньо переміщеної особи Карлошенко Тетяни Вікторівни.

29.09.2025 від Міністерства соціальної політики України на виконання ухвали Господарського суду Донецької області надійшли відомості, згідно яких станом на 24.09.2025 в ЄІБД ВПО міститься інформація про Карлошенко Тетяну Вікторівну, яка з 04.10.2023 перебуває на обліку внутрішньо переміщених осіб органів соціального захисту населення, та на теперішній час її фактичним місцем проживання є наступне: АДРЕСА_2 .

Враховуючи викладене, судом було здійснено направлення ухвали по даній справі на адресу реєстрації відповідача як ВПО рекомендованим листом з повідомленням. Разом із тим, вказана копія ухвали була повернута відділенням поштового зв`язку на адресу суду із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (проставлено 02.10.25).

Також, судом було здійснено спробу передати відповідачу телефонограму 18.08.2025, за наявним в матеріалах справи номером телефону, проте відповідач від прийняття телефонограми відмовився.

Отже, враховуючи, що ухвали по даній справі направлялись відповідачу за адресою для листування/фактичного проживання і повернуті поштою з відміткою «за закінченням терміну зберігання» та «адресат відсутній за вказаною адресою», з огляду на те, що отримання поштової кореспонденції, зокрема, за адресою для листування/фактичного проживання залежало виключно від волевиявлення та дій даного відповідача, за висновком суду, вказаний відповідач є таким, що повідомлений про розгляд справи належним чином.

Про хід розгляду справи відповідач також міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України Єдиний державний реєстр судових рішень://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України Про доступ до судових рішень є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

Крім того, згідно ч.ч. 1, 2 ст.3 Закону України Про доступ до судових рішень для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України Про доступ до судових рішень).

Враховуючи наведене, суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою суду про відкриття провадження у справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Разом із тим, станом на дату винесення цього рішення у встановлений строк відповідачем не надано відзиву на позовну заяву, про причини та/або намір вчинити відповідні дії суд не повідомлено.

Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з положеннями ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Необхідно зазначити, що Господарський суд Донецької області знаходиться на території Харківської територіальної громади, яка з першого дня військової агресії перебуває під постійними ворожими обстрілами, які становлять загрозу життю та здоров`ю всіх учасників судового процесу. Окрім того, ворогом неодноразово вчинялися дії, спрямовані на руйнування об`єктів критичної інфраструктури регіону, що, зокрема, спричиняло тривале знеструмлення електричних мереж та вихід з ладу систем зв`язку та інтернету. Такі обставини істотно уповільнили роботу суду, як щодо організаційно-технічного забезпечення судового процесу, так і щодо безпосереднього розгляду справи.

З урахуванням викладеного, за об`єктивних обставин розгляд даної справи був здійснений судом без невиправданих зволікань настільки швидко, наскільки це було можливим за вказаних умов, у межах розумного строку в контексті положень Господарського процесуального кодексу України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За приписами ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

На думку суду, враховуючи належне повідомлення учасників справи про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши обставини спору, доводи учасників судового процесу суд, -

В С Т А Н О В И В

01.10.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю Краматорськтеплоенерго (далі теплопостачальна організація) та фізичною особою-підприємцем Карлошенко Тетяною Вікторівною (далі споживач) було укладено договір купівлі-продажу теплової енергії №909 (далі договір), відповідно до п. 1 якого теплопостачальна організація зобов`язується постачати теплову енергію споживачу до точки продажу, а споживач зобов`язується приймати та оплачувати надану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в строки та на умовах, передбачених цим договором.

Згідно п. 2.1 договору теплова енергія постачається на об`єкти споживача в обсягах згідно з додатком 2 до цього договору на такі потреби: опалення в опалювальний період, гаряче водопостачання протягом календарного року.

Споживач теплової енергії зобов`язується, зокрема дотримуватися кількісних показників споживання теплової енергії в обсягах відповідно до Додатку №2 (п.3.2.2.) та вчасно проводити розрахунки за теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов цього договору (п. 3.2.5 договору).

Пунктом 3.2.25 договору встановлено, що споживач зобов`язаний протягом трьох робочих днів з моменту закінчення розрахункового періоду отримувати в теплопостачальній організації акти - рахунки та податкові накладні. У разі неотримання уповноваженим представником споживача акту - рахунку теплопостачальна організація надсилає акт - рахунок поштою. В такому разі акт - рахунок вважається отриманим і узгодженим споживачем на третю добу з моменту його надсилання.

Відповідно до п. 4.2.1 договору теплопостачальна організація зобов`язана забезпечувати постачання теплової енергії споживачу в обсягах та на умовах цього договору.

Облік обсягу споживання поставленої теплової енергії здійснюється за приладами комерційного обсягу, що занесені до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки та пройшли державну метрологічну атестацію і опломбовані теплопостачальною організацією. У разі відсутності, пошкодження та/або неправильної роботи приладів комерційного обліку або їх не відповідності встановленим вимогам, та/або пошкодження (зриву) пломб на таких приладах, обсяг споживання теплової енергії здійснюється розрахунковим способом відповідно до теплових навантажень споживача, виконаних за вимогами пункту 3.2.13 цього Договору. У разі відсутності у теплопостачальної організації даних про фактичне споживання теплової енергії відповідно до показників приладів обліку за умовами цього Договору або ненадання споживачем теплових навантажень за вимогами пунктів 3.2.13. 5.3. цього Договору, обсяг споживання теплової енергії обраховується виходячи з опалювальної площі споживача (п.5.1. Договору).

Відповідно до п. 6.1 договору споживач здійснює розрахунок протягом 3 робочих днів з дня отримання акту-рахунку, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Теплопостачальної організації.

За фактичний обсяг спожитої теплової енергії за розрахунковий період, визначений за показниками приладів обліку, або на підставі наданих Споживачем теплових навантажень, за тарифом 466,72 грн за 1 Гкал (п. 6.1.1 договору).

У разі відсутності у теплопостачальної організації даних про фактичне споживання теплової енергії відповідно до показників приладів обліку або ненадання споживачем теплових навантажень за вимогами пунктів 3.2.13., 5.3 цього Договору, виходячи з опалювальної площі споживача за тарифом (ціною) 14,14 гривень за 1 квадратний метр опалювальної площі (у тому числі ПДВ у розмірі 20%) (п.6.1.2. Договору).

Пунктом 6.2 договору передбачено, що у випадку встановлення інших тарифів (цін) на теплову енергію уповноваженими на це органами сторони застосовують нові тарифи (ціни) з моменту їх затвердження (погодження) уповноваженими на це органами без додаткового узгодження їх сторонами.

Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 6.4 договору).

Відповідно до пункту 9.3 договору, по всім спорам, розбіжностям і санкціям, що випливають із цього договору, строк позовної давності, згідно ст. 259 Цивільного кодексу України, встановлюється 5 років.

Цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє протягом одного календарного року з дня набрання його чинності (п. 11.1 договору).

Згідно п. 11.2 договору він вважається продовженим на наступний рік, якщо жодна із сторін за 30 календарних днів до закінчення строку дії договору, не заявила про його розірвання.

До матеріалів справи додано додаток №1 до договору №909 від 01.10.2008р. купівлі-продажу (постачання) теплової енергії «Межа балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін».

Згідно з Додатком №2 до договору №909 від 01.10.2008 послуги надавалися за адресою: вулиця Паркова б.51, кв 21, магазин взуття, площею 44,78 м.кв.

Вищезазначений договір, додаткова угода та додатки до нього підписані представниками сторін без зауважень.

Приймаючи до уваги, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази припинення дії вказаного договору, суд дійшов висновку, що зобов`язання сторін за ним були чинними на момент виникнення спірних правовідносин.

Як зазначає позивач, виконуючи умови договору та рішення виконавчого комітету Краматорської міської ради №1264 від 06.10.2021 Про початок опалювального періоду 2021-2022 рр., розпорядження начальника Краматорської міської військової адміністрації №63 від 17.10.2022 Про початок опалювального періоду 2022-2023 р.р., Розпорядження Краматорської військової адміністрації № 839-р від 31.10.2023 Про внесення змін до розпорядження начальника Краматорської міської військової адміністрації від 02.10.2023 № 726-р Про початок опалювального періоду 2023-2024 років, позивач своєчасно і в повному обсязі поставляв відповідачу теплову енергію у нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Краматорськ, вул. Паркова 51, кв.21 та здійснював нарахування згідно показників приладів обліку та опалювальної площі, що підтверджується актами-рахунками за період з жовтня 2021 по жовтень 2024 року, а саме:

Акт-рахунок від 31.10.2021 за жовтень 2021 на суму 165,40грн (послуга з постачання теплової енергії) та на суму 33,74грн (абонплата);

Акт-рахунок від 30.11.2021 за листопад 2021 на суму 1271,74 грн (послуга з постачання теплової енергії) та на суму 33,74грн (абонплата);

Акт-рахунок від 31.12.2021 за грудень 2021 на суму 2451,40 (послуга з постачання теплової енергії) та на суму 33,74грн (абонплата);

Акт-рахунок від 31.01.2022 за січень 2022 на суму 4076,10 грн (послуга з постачання теплової енергії) та на суму 33,74грн (абонплата);

Акт-рахунок від 28.02.2022 за лютий 2022 на суму 3041.21 грн (послуга з постачання теплової енергії) та на суму 33,74грн (абонплата);

Акт-рахунок від 31.03.2022 за березень 2022 на суму 3677,36 грн (послуга з постачання теплової енергії) та на суму 33,74грн (абонплата);

Акт-рахунок від 30.04.2022 за квітень 2022 на суму 339,81 грн (послуга з постачання теплової енергії) та на суму 33,74грн (абонплата);

Акти-рахунки за період травень - жовтень 2021 року на суми по 0 грн (послуга з постачання теплової енергії); 33,74 грн (абонплата);

Акт-рахунок від 30.11.2022 за листопад 2022 на суму 1790,15 грн (послуга з постачання теплової енергії) та на суму 33,74грн (абонплата);

Акт-рахунок від 31.12.2022 за грудень 2022 на суму 3424,77 грн (послуга з постачання теплової енергії) та на суму 33,74грн (абонплата);

Акт-рахунок від 31.01.2023 за січень 2023 на суму 3884,86 грн (послуга з постачання теплової енергії) та на суму 33,74грн (абонплата);

Акт-рахунок від 31.01.2023 за лютий 2023 на суму 4177,22грн (послуга з постачання теплової енергії) та на суму 33,74грн (абонплата);

Акт-рахунок від 31.01.2023 за березень 2023 на суму 2824,17 грн (послуга з постачання теплової енергії) та на суму 33,74грн (абонплата);

Акт-рахунок від 30.04.2023 за квітень 2023 на суму - 41,55грн (абонплата);

Акти-рахунки за період травень вересень 2023 року на суми по 0 грн (послуга з постачання теплової енергії); 33,74 грн (абонплата); за жовтень 2023 30,68 грн (абонплата);

Акт-рахунок від 30.11.2023 за листопад 2023 на суму 2299,72 грн (послуга з постачання теплової енергії) та на суму 30,68грн (абонплата);

Акт-рахунок від 31.12.2023 за грудень 2023 на суму 4689,91 грн (послуга з постачання теплової енергії) та на суму 30,68грн (абонплата);

Акт-рахунок від 31.01.2024 за січень 2024 на суму 2141,28 грн (послуга з постачання теплової енергії) та на суму 30,68грн (абонплата);

Акт-рахунок від 29.02.2024 за лютий 2024 на суму 4315,33грн (послуга з постачання теплової енергії) та на суму 30,68грн (абонплата);

Акт-рахунок від 31.03.2024 за березень 2024 на суму 3926,99 (послуга з постачання теплової енергії) та на суму 30,68грн (абонплата);

Акти-рахунки за період квітень2024 жовтень 2024 року на суми по 0 грн (послуга з постачання теплової енергії); 30,68 грн (абонплата).

Постачання теплової енергії здійснювалось за адресою: Донецька область, м.Краматорськ, вул. Паркова, 51 магазин «Зима-Літо».

Акти-рахунки підписані представником теплопостачальної організації, споживачем означені акти не підписані. Акти-рахунки направлені відповідачу на його юридичну адресу 06.06.2025, на підтвердження чого до позовної заяви додані опис вкладення у цінний лист, фіскальний чек АТ «Укрпошта».

У графі актів-рахунків «Вид споживання» зазначено: «Нарахування по приладам, Гкал».

Позивачем надано показники загальнобудинкового приладу обліку №68604406 встановленому за адресою м.Краматорськ, вул. Паркова б.51 за період жовтень 2021-жовтень 2024.

Разом із тим, як зазначає позивач, відповідачем не здійснено повного розрахунку за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді №909 від 01.10.2008, що призвело до звернення позивача до суду з вимогами про стягнення з відповідача 45 031,13 грн. , з яких: 44032,78 грн. заборгованість за послуги з постачання теплової енергії в період з жовтня 2021 року по жовтень 2024 року та 998,35 грн. заборгованість з плати за абонентське обслуговування з жовтня 2021 року по жовтень 2024 року.

Оцінюючи правомірність заявлених позовних вимог суд зазначає наступне.

Позивач є теплогенеруючою та теплопостачальною організацією в розумінні статті 1 Закону України Про теплопостачання №2633-IV від 02.06.2005, як суб`єкт господарської діяльності, який має у користуванні теплогенеруюче обладнання та постачає споживачам теплову енергію.

Відповідно до статей 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків (зобов`язань), які повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Дослідивши договір, з якого виникли цивільні права та обов`язки між позивачем та відповідачем, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу.

Відповідно до ст.714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004р. №1875-ІV, який діяв станом на дату укладення договору, визначено, що комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник (ч.ч.1, 2 ст.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004р. №1875-ІV).

Виконавець зобов`язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором (п.3 ч. ст.21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004р. №1875-ІV).

Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004р. №1875-ІV втратив чинність з 1 травня 2019 року, у зв`язку з набранням законної сили Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017р. №2189-VIII.

Пунктом 3 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017р. №2189-VIII передбачено, що договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом.

З огляду на зазначене, постачання теплової енергії відповідачу за період з жовтня 2021 по жовтень 2024 року здійснюється на умовах укладеного 01.10.2008р. між сторонами договору.

Приписами частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За приписами статті 1 Закону Про теплопостачання тариф (ціна) на теплову енергію - грошовий вираз витрат на виробництво, транспортування, постачання одиниці теплової енергії (1 Гкал) з урахуванням рентабельності виробництва, інвестиційної та інших складових, що визначаються згідно із методиками, розробленими національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг.

Регулювання тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії з урахуванням змін цін на енергоносії та інших витрат визначено статтею 15 цього ж Закону одним із основних завданнями державного регулювання діяльності у сфері теплопостачання.

Господарським кодексом України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Законом України Про ціни та ціноутворення, іншими законодавчими актами встановлено, що в Україні діють вільні та регульовані ціни. Наведені норми свідчать, що вартість послуг з постачання теплової енергії відноситься до сфери регульованих цін і встановлюється уповноваженим державним органом.

Частиною шостою статті 276 Господарського кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №830 затверджено Правила надання послуги з постачання теплової енергії (далі - Правила).

Ці Правила регулюють відносини між суб`єктом господарювання, що провадить господарську діяльність з постачання теплової енергії (далі - виконавець), та індивідуальним і колективним споживачем (далі - споживач), який отримує або має намір отримати послугу з постачання теплової енергії (далі - послуга), та визначають вимоги до якості послуги, одиниці вимірювання обсягу спожитої споживачем теплової енергії, порядок оплати.

Пунктами 32, 34, 35, 36 Правил передбачено, що плата за послугу розраховується виходячи з розміру встановленого тарифу та обсягу спожитої послуги, визначеного та розподіленого відповідно до законодавства. Рахунок на оплату спожитої послуги надається споживачу на безоплатній основі щомісяця відповідно до статті 8 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання". Рахунки на оплату спожитої послуги формуються виконавцем або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, що здійснює розподіл обсягів послуг, на основі показань вузлів комерційного обліку з урахуванням показань вузлів розподільного обліку відповідно до Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" та надаються споживачу (його представнику) у строк не пізніше ніж за 10 календарних днів до граничного строку внесення плати за послуги, визначеного договором. Розрахунковим періодом для оплати спожитої послуги є календарний місяць. Оплата послуги здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом (граничний строк внесення плати за спожиту послугу), якщо інший порядок та строки не визначені договором. За бажанням споживача оплата послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів. Споживач здійснює оплату спожитої послуги щомісяця в порядку та строки, визначені договором.

У пункті 13 вказаних Правил визначено, що надання послуги здійснюється виключно на договірних засадах.

Згідно з пунктом 24 Правил №830 розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі послуги здійснюється з урахуванням показань вузлів розподільного обліку/приладів-розподілювачів теплової енергії, а у разі їх відсутності - пропорційно опалюваній площі (об`єму) приміщення споживача відповідно до Методики розподілу.

Як вже зазначалося, позивачем здійснювалось постачання теплової енергії у спірний період до об`єкту відповідача, що підтверджується рішенням виконавчого комітету Краматорської міської ради №1264 від 06.10.2021 Про початок опалювального періоду 2021-2022 рр., розпорядженням начальника Краматорської міської військової адміністрації №63 від 17.10.2022 Про початок опалювального періоду 2022-2023 р.р., Розпорядженням Краматорської військової адміністрації № 839-р від 31.10.2023 Про внесення змін до розпорядженням начальника Краматорської міської військової адміністрації №726-р від 02.10.2023 Про початок опалювального періоду 2023-2024 років, актами-рахунками за період з жовтня 2021 по жовтень 2024, які наявні в матеріалах справи (а.с. 11-33), актами початку/закінчення опалювального періоду, які розміщені на офіційній веб-сторінці ТОВ Краматорськтеплоенерго, а також наявними в матеріалах справи відомостями про спожиті послуги за період з 01.10.2021 по 31.10.2024 та довідкою щодо руху заборгованості за спожиті послуги за договором №909 від 01.10.2008 за період з жовтня 2021 по жовтень 2024.

Згідно актів-рахунків за період з жовтня 2021 по жовтень 2024 позивачем поставлено теплової енергії на адресу відповідача на загальну суму 48 497,42грн, відповідачем частково сплачено отриману теплову енергію в сумі 4 464,64 грн.

Суд зазначає, що відповідачем не надано доказів оскарження вказаних у актах-рахунках позивача обсягів спожитої теплової енергії у зв`язку з наявністю сумнівів щодо правильності показників обсягів споживання теплової енергії або правильності їх нарахування. Даних про інші обсяги спожитої теплової енергії відповідачем до суду не надано.

Також відповідачем не надано обґрунтованих заперечень та належних та допустимих доказів, які б спростовували факт споживання теплової енергії за спірний період в обсязі, який визначений позивачем.

Суд зазначає, що акти-рахунки містять детальну інформацію здійсненого нарахування за теплову енергію у спірний період (кількість фактичного поставленого Гкал до об`єкту відповідача та тарифи).

Нарахування за послугу з постачання теплової енергії здійснювалися згідно встановленого на будинку приладу обліку теплової енергії за тарифами, затвердженими органом місцевого самоврядування.

При цьому, матеріалами справи підтверджується факт надсилання позивачем відповідачу 06.06.2025 на його юридичну адресу актів-рахунків за вказаний період (додано копію опису вкладення у цінний лист, фіскальний чек АТ «Укрпошта»).

Отже, враховуючи положення чинного законодавства та умови договору купівлі-продажу (постачання) теплової енергії №909 від 01.10.2008, строк оплати за спожиту теплову енергію за спірний період є таким, що настав.

Відповідачем під час розгляду даної справи не надано суду жодних належних та допустимих доказів сплати заборгованості з теплопостачання на суму 44032,78 грн.

З огляду на приписи статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статтей 525, 615 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості за поставлену теплову енергію за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді №909 від 01.10.2008 підлягає задоволенню у заявленій сумі 44032,78 грн.

Щодо стягнення плати за абонентське обслуговування в сумі 998,35 грн. суд зазначає наступне.

Стаття 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначає, що плата за абонентське обслуговування - це платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг у багатоквартирному будинку для відшкодування витрат виконавця, пов`язаних з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, а у випадках, визначених цим Законом, також і витрати на обслуговування приладів - розподілювачів теплової енергії та/або вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги у квартирах (приміщеннях) багатоквартирного будинку. Такі витрати підлягають відшкодуванню за рахунок плати за абонентське обслуговування всіма співвласниками багатоквартирних будинків, незалежно від того, чи підключено їхні приміщення до систем теплопостачання виконавця комунальної послуги.

Пунктом 5 частини 1 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальних послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Отже, плату за абонентське обслуговування споживач сплачує виконавцю комунальної послуги у визначених законом випадках на підставі укладеного сторонами договору.

Надання послуг з абонентського обслуговування в межах цього позову позивач доводить обставинами невиконання відповідачем прийнятих на себе зобов`язань за спірним договором купівлі-продажу (постачання) теплової енергії. Крім того, позивач посилається на Постанову КМУ від 21.08.2019 №808 «Про встановлення граничного розміру плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам багатоквартирних будинків за індивідуальними договорами», яким встановлено розмір плати за абонентське обслуговування.

Поряд з тим, укладений сторонами договір №909 від 01.10.2008 не містить умов щодо обов`язку відповідача здійснювати на користь позивача плату за абонентське обслуговування та її розмір.

Також до матеріалів справи не надано доказів укладення між сторонами окремого договору з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг, що включає витрати виконавця, пов`язані з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії.

Вказане зумовлює висновок про відсутність доведених позивачем підстав для виникнення у споживача обов`язку сплачувати плату за абонентське обслуговування на підставі договору купівлі-продажу (постачання) теплової енергії №909 від 01.10.2008.

За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення 998,35 грн плати за абонентське обслуговування задоволенню не підлягають.

При прийнятті судом рішення по даній справі встановлено, що на момент існування між сторонами договірних відносин відповідач був зареєстрований, як суб`єкт підприємницької діяльності (дата державної реєстрації 17.01.1995р.), проте 25.06.2024 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис: 2002700060004008031 про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця Карлошенко Тетяни Вікторівни (РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі власного рішення.(а.с.90)

Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала позицію щодо юрисдикції спору за позовом суб`єкта господарювання до фізичної особи, яка на дату подання позову втратила статус суб`єкта підприємницької діяльності, що виник при виконанні умов укладеного між ними господарського договору (постанови від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 13 лютого 2019 року у справі № 910/8729/18 (провадження № 12-294гс18), від 5 червня 2019 року у справі № 904/1083/18 (провадження № 12-249гс18).

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відтак норми процесуальних законів наведено тут і далі у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", який набрав чинності 15 грудня 2017 року.

Статтею 20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено предметну та суб`єктну юрисдикцію господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції. Так, за частиною першою цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.

Статтею 45 ГПК України встановлено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу, тобто і фізичні особи, які не є підприємцями, а винятки, коли спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, не підлягають розгляду у господарських судах, чітко визначені положеннями статті 20 цього Кодексу (як приклад, пункти 5, 10, 14 цієї статті).

Відтак господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за пунктом 1 частини першої статті 20 ГПК України спорів, у яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб`єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов`язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.

Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 09.10.2019 у справі № 127/23144/18.

Таким чином, виходячи із суб`єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору, а саме договору про купівлі-продажу теплової енергії №909 від 01.10.2008, зобов`язання за яким у відповідача із втратою його статусу як ФОП не припинились та наявна заборгованість, суд дійшов висновку про належність даного спору до господарської юрисдикції.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Згідно ч.1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судовий збір відповідно ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 42, 46, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Краматорськтеплоенерго до Фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 45 031,13 грн., з яких 44032,78 грн. основна заборгованість, 998,35 грн. заборгованість з плати за абонентське обслуговування задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи Карлошенко Тетяни Вікторівни ( АДРЕСА_1 ; код РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Краматорськтеплоенерго (84320, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Олекси Тихого, буд. 8-Д; код ЄДРПОУ: 34657789) заборгованість за поставлену теплову енергію в сумі 44032,78 грн., судовий збір в сумі 2368,69 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України (з урахуванням п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Повний текст рішення складено та підписано 09.09.2026

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя Ю.С. Зельман