Рішення № 139631492, 07.09.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.09.2026м. ДніпроСправа № 904/6840/25

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Загинайко Т.В. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Укрпошта" (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 22; ідентифікаційний код 21560045)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Сатус" (03180, м. Київ, пр. Берестейський, буд. 131, 3; ідентифікаційний код 45383009)

про стягнення 135 502 грн. 78 коп.

Без повідомлення (виклику) представників сторін.

ПРОЦЕДУРА:

Позивач - Акціонерне товариство "Укрпошта" звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.№6369/25 від 03.12.2025) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Сатус" заборгованості за надання послуг у розмірі 135 502 грн. 78 коп., що складає 120 736 грн. 23 коп. - сума основної заборгованості за послуги, надані відповідно до умов Договору від 25.08.2023 про надання послуг, 1 281 грн. 48 коп. - інфляційних нарахувань, 1 189 грн. 86 коп. - 3 % річних та 12 295 грн. 21 коп. - пені.

Також просить стягнути відповідача 2 422 грн. 40 коп. - судового збору та розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

З приводу дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом, слід зазначити таке.

Пунктом 10 частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо юридичної особи, зокрема, про місцезнаходження останньої.

На підтвердження адреси відповідача судом долучено до матеріалів справи витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з якого вбачається, що місцезнаходженням відповідача є 49081, м. Дніпро, вул. Полонської-Василенко, буд. 6, кв. 59, на яку і була направлена кореспонденція господарського суду відповідачу (а.с. 114).

Проте, в подальшому відповідачем було змінено місцезнаходження на 03180, м. Київ, пр. Берестейський, буд. 131, 3 (а.с. 122-128).

Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що 18.10.2023 набрав чинності Закон України від 29.06.2023 №3200-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" (надалі - Закон від 29.06.2023 №3200-IX).

Частиною 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону від 29.06.2023 № 3200-IX) визначено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Відповідно до інформації програмного забезпечення Діловодство спеціалізованого суду (ДСС) відповідач не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС.

Отже, відповідачем не виконано вимог закону щодо реєстрації Електронного кабінету в системі Електронний суд.

Частиною 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України визначено, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Враховуючи викладене, кореспонденція Господарського суду Дніпропетровської області надсилалася відповідачеві в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з частиною 6 статті 242 цього Кодексу днем вручення судового рішення є, окрім іншого, день вручення судового рішення під розписку.

З наявних в матеріалах справи повернень поштових відправлень, вбачається, що:

- поштове відправлення у якому містилася ухвала суду від 08.12.2025 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі повернуто за зворотною адресою з довідкою від 16.12.2025 "Адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с. 118-120);

- поштове відправлення у якому містилася ухвала суду від 08.12.2025 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі повернуто за зворотною адресою з довідкою від 09.05.2026 "Адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с. 130-133).

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19, від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов`язує й сторону у справі, зокрема позивача, з`ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її офіційним місцезнаходженням, визначеним у відповідному державному реєстрі) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

Крім того, частиною 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, в разі коли фактичне місцезнаходження особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Також судом враховані положення Правил надання послуг поштового зв`язку, визначені постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 (далі - Правила).

Так, порядок доставки поштових відправлень, поштових переказів, повідомлень про вручення поштових відправлень, поштових переказів, періодичних друкованих видань юридичним особам узгоджується оператором поштового зв`язку разом з юридичною особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв`язок", цих Правил (пункт 94 Правил).

Відтак, повна відповідальність за достовірність інформації про місцезнаходження, а також щодо наслідків неотримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням покладається саме на юридичну особу (фізичну особу-підприємця).

У разі, якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернено підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення.

Вказана правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №923/1432/15.

Також, суд наголошує, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами Господарського суду Дніпропетровської області по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Враховуючи викладене, неперебування відповідача за місцем його державної реєстрації чи небажання отримати поштову кореспонденцію та, як наслідок, ненадання відзиву, не є перешкодою розгляду справи судом за наявними матеріалами і не свідчить про порушення норм процесуального права саме зі сторони суду.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 03.03.2018 у справі № 911/1163/17 та від 10.05.2018 у справі № 923/441/17.

За таких обставин можна дійти висновку, що невручення ухвали суду відбулось через недотримання відповідачем вимог законодавства щодо забезпечення отримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням (поштовою адресою), що розцінюється судом як фактична відмова від отримання адресованих йому судових рішень (ухвал). Відповідач, у разі незнаходження за своєю офіційною (юридичною) адресою, повинен був докласти зусиль щодо отримання поштових відправлень за цією адресою або повідомлення суду про зміну свого місцезнаходження.

Більше того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Так, ухвалою суду від 08.12.2025, з урахуванням вимог частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Судом також враховані Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України №958 від 28.11.2013, на випадок направлення відповідачем відзиву на позовну заяву або клопотання до суду поштовим зв`язком.

Однак, станом на 07.09.2026 строк на подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг, закінчився.

Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.

Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Отже, суд вважає, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання відзиву на позову заяву, чого відповідачем зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду також не повідомлено.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Справа розглядається відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод протягом розумного строку з урахуванням введення в Україні воєнного стану.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ

Як вбачається, Акціонерне товариство "Укрпошта", у відповідності до статей 634, 641, 642, 644 Цивільного кодексу України шляхом оприлюднення на веб-сайті виконавця https://ukrposhta.ua (далі Веб-сайт) оголошує пропозицію (оферту) на укладання договору про надання АТ "Укрпошта" послуг з пересилання відправлень "Укрпошта Стандарт", "Укрпошта Експрес", "Укрпошта Документи", великогабаритних або великовагових відправлень, міжнародних поштових відправлень та внутрішньої письмової кореспонденції (далі Пропозиція).

Товариством з обмеженою відповідальністю "Еко Сатус" було направлено Заяву-Приєднання про прийняття Пропозиції Акціонерного товариства "Укрпошта" укласти договір про надання АТ "Укрпошта" послуг з пересилання відправлень.

Між позивачем - Акціонерним товариством "Укрпошта", як виконавцем, та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Еко Сатус", як замовником, було укладено договір від 25.08.2023 №840-49 про надання послуг з пересилання відправлень (надалі - Договір) (а.с. 92-99).

Відповідно до пункту 1.4. Договору визначено, що отримання виконавцем Заяви-приєднання є повним і беззастережним акцептом Пропозиції замовником на укладення та виконання ним Договору на умовах приєднання та означає згоду замовника з усіма умовами Договору без виключень, обмежень і доповнень.

Згідно з пунктом 1.5. Договору перед укладанням Договору замовник, що має намір укласти Договір, зобов`язаний ознайомитися з умовами Пропозиції, регламентуючих документів та тарифами виконавця. Якщо замовник не згоден з умовами, на яких укладається Договір, він не вправі вчиняти дії, спрямовані на його укладення.

Пунктом 1.6. Договору передбачено, що Пропозиція укласти Договір набирає чинності з дати її затвердження відповідним наказом АТ "Укрпошта" та розміщення Пропозиції на Веб-сайті та діє до дати оприлюднення повідомлення про припинення Пропозиції на Веб-сайті.

Виконавець бере на себе обов`язки щодо надання послуг згідно умов Договору, у тому числі згідно умов Регламентуючих документів та Пропозиції, а замовник зобов`язується сплатити вартість наданих виконавцем послуг, відповідно до діючих тарифів виконавця (пункт 2.1. Договору).

Ціна Договору складається із сумарної вартості послуг, наданих виконавцем протягом всього строку дії Договору, визначеної в узгоджених сторонами Рахунках-Актах приймання-передачі наданих послуг, та не може перевищувати 600 000,00 грн (шістсот тисяч грн, 00 коп.), в тому числі ПДВ, сума якого визначається згідно з рахунками-актами приймання-передачі наданих послуг (пункт 3.1. Договору).

У разі пролонгації строку дії Договору у відповідності до умов Договору на один календарний рік, ціна Договору вважається збільшеною на суму, визначену в пункті 3.1 Пропозиції, за кожної пролонгації (пункт 3.2. Договору).

Пунктом 3.3. Договору визначено, що вартість наданих послуг, в тому числі додаткових сервісів до цих послуг, визначається згідно з тарифами виконавця, чинними на момент надання послуг (передачі замовником відправлень для пересилання, пересилання суми післяплати внутрішнім поштовим переказом) або момент надання додаткових сервісів до послуг, відповідно. Виконавець має право надавати послуги за спеціальними пропозиціями під час проведення акцій, інформація про які розміщується на Веб-сайті виконавця. Для отримання послуг за кожною зі спеціальних пропозицій замовник зобов`язується виконувати усі умови кожної відповідної акції.

Підпунктом 3.9.1. Договору передбачено, що замовник проводить розрахунки за послуги Стандарт, Експрес, Документи, відправлення В та додаткові сервіси до цих послуг (за винятком випадків здійснення оплати одержувачем відправлення) згідно Рахунку-Акту приймання-передачі наданих послуг за звітний період.

Пунктом 3.12. Договору визначено, що факт, обсяг та загальна вартість наданих послуг за звітний період підтверджується рахунком-актом приймання-передачі наданих послуг (надалі - рахунок-акт), який оформлюється з урахуванням нижченаведеного та за формою, встановленою виконавцем.

Відповідно до підпункту 3.12.1. Договору унормовано, що не пізніше 7 (сьомого) числа кожного місяця, наступного за звітним періодом, виконавець, на підтвердження наданих ним послуг відповідно до даних, зазначених в оформлених сторонами за звітний період списках згрупованих поштових відправлень, відомостях на просту письмову кореспонденцію, оплачену з використанням відбитків про оплату, документах, що оформлюються при поверненні невручених поштових відправлень, накладних на відправлені поштові відправлення, реєстрах виплачених поштових переказів (за наявності) (далі - документи, оформлені при здійсненні операцій), складає з дотриманням вимог до первинних документів, встановлених діючим законодавством, рахунок-акт та надсилає його замовнику як електронний документ з урахуванням умов пункту 8.17. Договору.

Згідно з підпунктом 3.12.2. Договору передбачено, що замовник, після отримання рахунку-акту від виконавця, перевіряє його дані та, у разі не відповідності даних рахунку-акту даним документів, оформлених при здійсненні операцій за звітний період, надає обґрунтовані зауваження до рахунку-акту шляхом надсилання листа на електронну пошту виконавця.

Замовник зобов`язаний оплатити суму, визначену в рахунку-акті як сума, яку замовнику необхідно перерахувати виконавцю, до 20-го (двадцятого) числа місяця, наступного за звітним. За наявності простроченої заборгованості за надані послуги виконавець має право зарахувати кошти, отримані від замовника за Договором з дотриманням такої послідовності (незалежно від призначення платежу, зазначеного замовником):

1) пеня, включена до рахунку-акту, інші штрафні санкції, нараховані згідно з умовами Договору;

2) заборгованість за надані послуги, які оподатковуються ПДВ за ставкою 20%;

3) заборгованість за надані послуги, які оподатковуються ПДВ за ставкою 0%;

4) заборгованість за надані послуги, які не є об`єктом оподаткування ПДВ (пункт 3.13. Договору).

Відповідно до пункту 7.1. Договору визначено, що строк дії Договору починається з дня укладання Договору та діє до останнього дня (включно) календарного року, у якому був укладений Договір або до досягнення вартості фактично наданих виконавцем послуг Стандарт, Експрес, Документи, відправлення В - 200 000,00 грн. (двісті тисяч гривень, 00 копійок) з ПДВ та/або до досягнення вартості фактично наданих виконавцем послуг МПВ - 200 000,00 грн. (двісті тисяч гривень, 00 копійок) з ПДВ, та/або до досягнення вартості фактично наданих виконавцем послуг ПК - 200 000,00 грн. (двісті тисяч гривень, 00 копійок) з ПДВ, в залежності від того, яка обставина наступить першою. Договір набуває чинності з дати реєстрації Заяви-приєднання, зазначеної в листі виконавця згідно з пунктом 1.11 Договору, незалежно від дати її підписання замовником, в т.ч. шляхом накладання кваліфікованого електронного підпису, використання якого передбачено цим Договором, та діє протягом строку, визначеного абзацом першим цього пункту Договору.

Дія Договору пролонгується на наступний календарний рік за умови, що Договір не був припинений у зв`язку із досягненням вартості фактично наданих виконавцем послуг Стандарт, Експрес, Документи, відправлення В - 200 000,00 грн. (двісті тисяч гривень, 00 копійок) з ПДВ та/або досягненням вартості фактично наданих виконавцем послуг МПВ - 200 000,00 грн. (двісті тисяч гривень, 00 копійок) з ПДВ, та/або досягненням вартості фактично наданих виконавцем послуг ПК - 200 000,00 грн. (двісті тисяч гривень, 00 копійок) з ПДВ та у разі відсутності до моменту закінчення строку дії Договору заяви однієї із сторін про припинення Договору або відмови щодо його пролонгації на наступний період. Кількість таких пролонгацій не обмежена (пункт 7.2. Договору).

На виконання умов Договору, на підтвердження факту, обсягу та загальної суми наданих послуг позивачем було надано рахунки-акти приймання-передачі наданих послуг, а саме:

- від 30.06.2025 № АНП43386 (а.с. 102-103);

- від 31.07.2025 № АНП53591(а.с. 104-105),

які були направлені відповідачу за допомогою сервісу обміну електронними документами "Вчасно", обґрунтованих письмових зауважень щодо Актів від відповідача не надходило, матеріали справи не містять.

Як вбачається, відповідачем оплата за надані послуги не здійснювалась, у зв`язку з чим, позивачем було направлено претензію від 24.09.2025 №1.28.004.001.-34894-25 про сплату заборгованості по договору (а.с. 106-108) та яку відповідачем залишено без розгляду.

Позивач стверджує, що відповідачем в порушення умов Договору не здійснено сплату за послуги, надані у період червень-липень 2025 на загальну суму 120 736 грн. 23 коп., у зв`язку з чим позивачем нараховано 1 189 грн. 86 коп. - 3% річних, 12 295 грн. 21 коп. - пені та 1 281 грн. 48 коп. - інфляційних нарахувань, що і стало причиною виникнення спору та звернення позивача з позовом до суду.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 901 Цивільного кодексу України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з умов Договору, строк оплати за надані послуги, є таким, що настав.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Як вбачається, оплата відповідачем за надані за Договором послуги за червень-липень 2025 не проведена.

Враховуючи, що оплата відповідачем за послуги, надані у червні-липні 2025, не проводилася, сума заборгованості за надані послуги складає 120 736 грн. 23 коп.

На момент розгляду справи доказів погашення заборгованості перед позивачем відповідачем не надано.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості в розмірі 120 736 грн. 23 коп. за надані за Договором послуги за період червень-липень 2025 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо нарахування пені

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно із частинами 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно; якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (частини 1, 2 статті 550 Цивільного кодексу України).

Також за статтями 1 та 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 6.3. Договору визначено, що за порушення замовником строків оплати за Договором замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день такого прострочення. Сплата пені не звільняє замовника від виконання ним своїх зобов`язань за Договором .

Як вбачається, позивачем за порушення відповідачем строку сплати за надані за Договором послуги нараховано пеню за період з 21.07.2025 по 20.08.2025 в розмірі 2 245 грн. 99 коп. та за період з 21.08.202 по 26.11.2025 в розмірі 10 049 грн. 22 коп., а всього 12 295 грн. 21 коп.

Суд погоджується з наданим розрахунком пені.

Щодо нарахування 3% річних та інфляційних нарахувань

Згідно з частинами 1, 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається, позивачем нараховано 3% річних за порушення відповідачем строку оплати за надані за Договором послуги за загальний період з 31.07.2025 по 26.11.2025 в розмірі 1 189 грн. 86 коп., а також здійснено інфляційні нарахування за загальний період серпень 2025 - жовтень 2025 включно в розмірі 1 452 грн. 02 коп.

Суд погоджується з наданим розрахунком 3% річних та інфляційних нарахувань, вважає його арифметично вірним.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Щодо судового збору

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 2 422 грн. 40 коп. - витрат на сплату судового збору.

Керуючись пунктом 19.1 Розділу ХІ Перехідних положень, статтями 123, 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Акціонерного товариства "Укрпошта" (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 22; ідентифікаційний код 21560045) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Сатус" (03180, м. Київ, пр. Берестейський, буд. 131, 3; ідентифікаційний код 45383009) про стягнення 135 502 грн. 78 коп. - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Сатус" (03180, м. Київ, пр. Берестейський, буд. 131, 3; ідентифікаційний код 45383009) на користь Акціонерного товариства "Укрпошта" (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 22; ідентифікаційний код 21560045) 120 736 (сто двадцять тисяч сімсот тридцять шість) грн. 23 коп. - заборгованості, 1 281 (одна тисяча двісті вісімдесят одна) грн. 48 коп. - інфляційних нарахувань, 1 189 (одна тисяча сто вісімдесят дев`ять) грн. 86 коп. - 3% річних, 12 295 (дванадцять тисяч двісті дев`яносто п`ять) грн. 21 коп. - пені та 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В. Загинайко

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 238 ГПК України,

10.09.2026