Рішення № 139631472, 10.09.2026, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" вересня 2026 р. Cправа № 902/906/26

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Тварковського А.А., розглянувши без виклику сторін за наявними матеріалами в порядку спрощеного позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом: Приватного підприємства агрофірма "Вікторія" (вул. Вінницька, буд. 34, м. Погребище, Вінницький район, Вінницька область, 22200)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницький комбінат хлібопродуктів №2" (вул. Лесі Українки, буд. 6Б, селище Десна, Вінницький район, Вінницька область, 23240)

про стягнення 74932,5 грн,

В С Т А Н О В И В :

На розгляд Господарського суду Вінницької області в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" надійшла позовна заява Приватного підприємства агрофірма "Вікторія" (ППА "Вікторія", позивач) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницький комбінат хлібопродуктів №2" (ТОВ "ВКХП №22", відповідач) 74932,5 грн.

В обґрунтування заявленого позову позивач вказує на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором поставки №W4.1.8.1.01263 від 09.09.2025 в частині повної та своєчасної оплати вартості поставленого Товару, внаслідок чого Приватним підприємством агрофірма "Вікторія" заявлено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницький комбінат хлібопродуктів №2" 74932,5 грн, з яких: 69081,71 грн - основного боргу; 4465,37 грн - інфляційних втрат та 1385,42 грн - 3% річних.

Ухвалою суду від 13.07.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами. Цією ж ухвалою сторонам запропоновано подати визначені процесуальним законом заяви по суті спору.

20.07.2026 до суду надійшов відзив відповідача, у якому він зазначив про відсутність вини у несвоєчасному виконанні зобов`язань щодо оплати 69081,71 грн, оскільки відповідач мав передбачені договором підстави для зупинення оплати до моменту вирішення позивачем питання щодо відшкодування витрат по ремонту його майна. Також вказав на арифметичні помилки у розрахунку інфляційний втрат, здійснених позивачем, і на завищення та неспівмірність витрат позивача на професійну правничу допомогу.

30.07.2026 позивач подав відповідь на відзив, відповідно до якої наполягав на правомірності своїх позовних вимоги, правильності розрахунків інфляційних втрат та обґрунтованості витрат на професійну правничу допомогу.

19.08.2026 позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимоги, з огляду на оплату відповідачем суми основного боргу, разом із тим ним збільшено нарахування інфляційних втрат до 4612,24 грн та 3% річних до 1538,72 грн.

Визначаючись щодо поданої заяви, суд з огляду на положення ч.3 ст.46 та ч.3 ст.252 ГПК України, у зв`язку із пропуском позивачем 30-денного строку з дня відкриття провадження у справі для подачі такої заяви (заяву подано 19.08.2026, а провадження відкрито 13.07.2026), в силу ст.118 ГПК України залишає її без розгляду. Водночас бере до уваги в якості підтвердження оплати суми основного боргу платіжну інструкцію від 04.08.2026 №V 62150017.

Отже, за результатом розгляду вказаної вище заяви, суд, розглядаючи справу, виходить із первинної редакції прохальної частини позову.

Інших заяв по суті чи з процесуальних питань до суду не надходило.

Судом встановлено, що 09.09.2025 між Приватним підприємством агрофірмою "Вікторія" (Постачальник) та ТОВ "ВКХП №2" (Покупець) укладено договір поставки № W4.1.8.1.01263, за умовами якого позивач зобов`язався поставити сільськогосподарську продукцію рослинного походження (урожай зернових 2025 року), а відповідач - прийняти та оплатити її (а.с.8-12).

У відповідній специфікації № РД296-900-0002 від 23.10.2025 сторони погодили кількість продукції, її ціну, а також строк поставки (а.с.13).

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 973417,71 грн, що підтверджується видатковими та товарно-транспортними накладними (а.с.14-19). Крім того, на підтвердження вказаних господарських операцій позивачем було зареєстровані відповідні податкові накладні, копії яких містяться у справі (а.с.20-23).

Відповідно до п. 9.2 Договору оплата товару здійснюється покупцем у наступному порядку: 1-ий етап - оплата 86% вартості товару, визначеної в рахунку-фактурі або накладній здійснюється на умовах відстрочення платежу, протягом 2-х календарних днів з моменту поставки; 2-ий етап - решта 14% вартості товару сплачується покупцем протягом двох робочих днів з дати поставки всієї партії товару та реєстрації продавцем податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до вимог ПКУ, а також надання оригіналів всієї первинної документації по даній поставці.

З наданих позивачем виписки по рахунку, платіжних інструкцій та акту звірки взаєморозрахунків вбачається (а.с.24-28), що відповідач здійснив часткову оплату поставленого товару, у зв`язку з чим неоплаченою залишилась сума 69081,71грн.

Доказів повного погашення заборгованості на момент звернення позивача з позовом до суду відповідач не надав.

Визначаючись щодо наявних у справі доказів та враховуючи норми чинного законодавства, суд виходив із такого.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог закону. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом статей 655, 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити переданий йому товар у строк та в порядку, визначених договором.

Відповідно до ч.1 та 2 ст.713 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Водночас судом встановлено, що під час судового провадження відповідачем оплачену основну суму боргу в розмірі 69081,71 грн, що стверджується наданою позивачем платіжною інструкцію від 04.08.2026 №V 62150017.

Отже, на момент розгляду справи припинив існувати спір в частині суми основного боргу 69081,71 грн, що є підставою для закриття провадження у справі у цій частині відповідно до п.2 ч.1 ст.231 ГПК України.

Разом із тим, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 1385,42 грн та інфляційні втрати в сумі 4465,37 грн.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, зобов`язаний сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок за вказаний ним період прострочення з 07.11.2025 по 08.07.2026 на суму заборгованості 69081,71 грн, суд встановив, що його здійснено відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства і вірною є сума щодо стягнення 3% річних, а тому вона підлягає до задоволення. Водночас інфляційні втрати за розрахунками суду становлять 4391,82 грн, що підтверджує мотиви відповідача про помилковість розрахунку позивача у цій частині. Відтак саме у такому розмірі є обґрунтованими вимоги щодо стягнення інфляційних втрат, тому позовні вимоги в сумі 73,55 грн інфляційних втрат задоволенню не підлягають.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 8000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

На підтвердження понесення таких витрат позивачем надано договір про надання юридичних (правничих) послуг №01/06 від 01.06.2026, додаток 1 до Договору від 01.06.2026, рахунки №5/06 від 05.06.2026 та 3/07 від 03.07.2026, а також платіжні інструкції №9008 від 07.07.2026 та №8990 від 05.06.2026 на загальну суму 8000 грн.

Відповідно до даних документів сторони погодили фіксовану суму адвокатських послуг у розмірі 8000 грн. При цьому у відповідних рахунках детально викладено зміст та назву юридичних послуг.

На думку суду, з огляду на положення статей 123, 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи характер спору, обсяг наявних доказів, кількість заяв по суті, вчинення сторонами процесуальних дій, суд погоджується з доводами відповідача, що така послуга як інтерв`ювання клієнта вартістю 3500 грн не відповідає критерію неминучості та необхідності понесення, а відтак охоплюється підготовкою та подачею позовної заяви до суду, що відображено в рахунку 3/07 від 03.07.2026.

Таким чином, суд вважає, що співмірними, адекватними, підтвердженими та обґрунтованими є витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4500 грн.

За таких обставин суд дійшов висновку про задоволення позову частково, з урахуванням закриття провадження щодо основного боргу та в частині відмови в позові щодо невірно обрахованої суми інфляційних втрат.

Згідно із ч. 9 ст. 129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи, що спір виник із неправильних дій відповідача щодо належного виконання зобов`язань, витрати на сплату судового збору за подання позовної заяви в розмірі 2662,4 грн покладаються на нього. При обрахунку ставки судового збору відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" застосовано коефіцієнт пониження 0,8, оскільки позовну заяву подано в електронній формі в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд".

Керуючись ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 126, 129, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України,

У Х В А Л И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Закрити провадження у справі № 902/906/26 в частині стягнення з відповідача 69081,71 грн основного боргу.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницький комбінат хлібопродуктів №2" (вул. Лесі Українки, буд. 6Б, селище Десна, Вінницький район, Вінницька область, 23240, код ЄДРПОУ 34325039) на користь Приватного підприємства агрофірма "Вікторія" (вул. Вінницька, буд. 34, м. Погребище, Вінницький район, Вінницька область, 22200, код ЄДРПОУ 30088241, IBAN № НОМЕР_1 в АТ КБ "ПРИВАТБАНК" (код банку 305299, ЄДРПОУ банку 14360570) 4391,82 грн - інфляційних втрат; 1385,42 грн - 3% річних; 2662,4 грн - витрат на сплату судового збору та 4500 грн - витрат на професійну правничу допомогу.

4. У стягненні з відповідача 73,55 грн - інфляційних втрат відмовити.

5. Згідно із приписами ч.1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

6. Відповідно до положень ч.1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Оскільки розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

7. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи до Електронних кабінетів ЄСІТС.

Повне рішення складено 10 вересня 2026 р.

Суддя А.А. Тварковський

віддрук. прим.:

1 - до справи.