Рішення № 139630720, 10.09.2026, Кельменецький районний суд Чернівецької області

Справа №718/1366/26

Номер провадження 2/717/760/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 року Кельменецький районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді Кудиби З. І.,

секретаря судового засідання Житарюк А. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (місцезнаходження юридичної особи: м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2; ЄДРПОУ 35625014) до ОСОБА_1 (проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів») Грибанов Д. В. звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 196822646 від 07 червня 2025 року в розмірі 30 932,00 грн, а також понесені судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 07 червня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 196822646, відповідно до умов якого відповідач отримав кредитні кошти та зобов`язався повернути їх і сплатити проценти за користування кредитом у порядку та строки, визначені договором.

Позивач зазначає, що відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, у встановлений договором строк кредитні кошти та нараховані платежі не сплатив, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

Як зазначено у позовній заяві, 12 серпня 2025 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено договір факторингу № МВ-ТП/48, відповідно до умов якого право вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором № 196822646 від 07 червня 2025 року, було відступлено ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС».

29 грудня 2025 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 29/1225-01, відповідно до умов якого до позивача перейшло право вимоги заборгованості за кредитним договором № 196822646 від 07 червня 2025 року.

На підтвердження заявлених позовних вимог позивач посилається на кредитний договір, договори факторингу, розрахунок заборгованості та інші документи, долучені до матеріалів справи.

Згідно з наданим позивачем розрахунком, загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором № 196822646 від 07 червня 2025 року становить 30 932,00 грн, з яких: 8 800,00 грн заборгованість за основною сумою кредиту (тілом кредиту), 17 204,00 грн заборгованість за процентами за користування кредитом, 528,00 грн заборгованість за комісією та 4 400,00 грн неустойка.

У зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань за кредитним договором позивач звернувся до суду з цим позовом та просить стягнути з відповідача зазначену суму заборгованості.

Ухвалою суду від 04 серпня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження. Одночасно судом витребувано у АТ «ПУМБ» інформацію щодо надходження грошових коштів на рахунок відповідача.

25 серпня 2026 року до суду від АТ «ПУМБ» надійшли витребувані судом матеріали, які підтверджують факт зарахування кредитних коштів на рахунок відповідача.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Разом із тим подав письмове клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач у судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив, відзиву на позов, заяв чи клопотань не подав.

За таких обставин, відповідно до частини першої статті 223 ЦПК України, неявка учасників справи не перешкоджає розгляду справи по суті.

На підставі статей 280, 281 ЦПК України суд ухвалив проводити заочний розгляд справи та постановити заочне рішення.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності та взаємозв`язку, а також перевіривши їх на предмет належності, допустимості та достатності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом установлено, що 07 червня 2025 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 196822646, відповідно до умов якого кредитодавець надав позичальнику грошові кошти, а останній зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування ним у визначені договором строки.

Надання відповідачу кредитних коштів у розмірі 8 800,00 грн підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема інформацією щодо перерахування коштів на платіжну картку відповідача, що свідчить про належне виконання первісним кредитором своїх договірних зобов`язань.

Згідно з умовами договору строк користування кредитом становив 30 днів, а позичальник зобов`язувався сплачувати проценти за користування кредитними коштами за фіксованою процентною ставкою у розмірі 0,98 % на день протягом строку користування кредитом. Розмір комісії за надання кредиту становив 528,00 грн.

Разом із тим матеріалами справи підтверджується, що відповідач належним чином взяті на себе зобов`язання не виконав, у встановлений договором строк суму кредиту не повернув, унаслідок чого виникла прострочена заборгованість.

12 серпня 2025 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено договір факторингу № МВ-ТП/48, відповідно до якого право грошової вимоги за вказаним кредитним договором було відступлено ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС».

29 грудня 2025 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 29/1225-01, відповідно до якого право грошової вимоги за вказаним кредитним договором було відступлено позивачу.

Відповідно до статей 512, 514 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок відступлення права вимоги, а до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу таких прав.

Отже, позивач набув права вимоги до відповідача щодо виконання зобов`язань за кредитним договором.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості станом на день звернення до суду загальний розмір заборгованості становить 30 932,00 грн, з яких: 8 800,00 грн заборгованість за основною сумою кредиту, 17 204,00 грн заборгованість за процентами за користування кредитом, 528,00 грн заборгованість за комісією та 4 400,00 грн неустойка.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови, визначені за домовленістю сторін, а також ті, що є обов`язковими відповідно до вимог законодавства (стаття 628 ЦК України).

За змістом статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог закону, звичаїв ділового обороту, а також принципів розумності та справедливості.

Як встановлено судом, спірний кредитний договір укладено в електронній формі.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір є домовленістю сторін, оформленою в електронній формі, яка спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних і який містить обов`язкові реквізити.

Відповідно до частини першої статті 6 цього Закону електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, що використовується для ідентифікації його автора та підтвердження цілісності документа.

Таким чином, електронний документ, підписаний електронним підписом, є належною формою вираження волі сторін, забезпечує їх ідентифікацію та підтверджує цілісність змісту правочину.

Згідно з частиною першою статті 7 зазначеного Закону оригіналом електронного документа вважається його електронний примірник з обов`язковими реквізитами, зокрема з електронним підписом, який прирівнюється до власноручного підпису відповідно до закону.

Отже, укладення кредитного договору в електронній формі саме по собі не свідчить про його недійсність та відповідає вимогам чинного законодавства.

Відповідно до статей 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором позичальник зобов`язаний повернути кредит у визначений договором строк та сплатити проценти за користування ним у розмірі й порядку, встановлених договором.

Проценти за користування кредитом є платою за користування грошовими коштами кредитора, розмір та порядок сплати яких визначаються умовами договору.

Як убачається з матеріалів справи, умовами кредитного договору № 196822646 передбачено порядок нарахування процентів за користування кредитними коштами, з яким відповідач погодився під час укладення договору шляхом електронного підтвердження його умов.

Відповідачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження оспорення умов кредитного договору, а також не заявлено вимог щодо визнання його положень недійсними, що свідчить про прийняття відповідачем умов кредитування, у тому числі щодо порядку та розміру нарахування процентів за користування кредитними коштами.

Згідно з поданим позивачем розрахунком заборгованість за процентами за користування кредитом становить 17 204,00 грн.

Надані позивачем докази, а саме: кредитний договір, договір факторингу, розрахунок заборгованості, а також відомості щодо перерахування кредитних коштів відповідачу, у своїй сукупності підтверджують факт виникнення між сторонами грошового зобов`язання та невиконання відповідачем обов`язку щодо його належного виконання.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, зокрема сплатити грошові кошти, а кредитор має право вимагати виконання такого обов`язку.

За змістом статей 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Судом встановлено, що відповідач свої зобов`язання за кредитним договором у визначений сторонами строк не виконав, отримані кредитні кошти не повернув, унаслідок чого допустив порушення умов договору.

Відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України проценти за договором позики підлягають сплаті у розмірі та порядку, встановлених договором.

З огляду на те, що факт укладення кредитного договору, отримання відповідачем кредитних коштів, погодження умов кредитування, у тому числі щодо розміру та порядку нарахування процентів, а також наявність заборгованості за процентами підтверджуються належними та допустимими доказами, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 17 204,00 грн.

Щодо вимог позивача в частині стягнення штрафних санкцій у розмірі 4 400,00 грн суд зазначає таке.

З 24 лютого 2022 року на всій території України введено воєнний стан відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Законом України № 2120-IX від 15 березня 2022 року розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18, яким передбачено, що у період дії воєнного стану, а також протягом тридцяти днів після його припинення або скасування, у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за кредитним договором позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

При цьому неустойка (штраф, пеня), нарахована починаючи з 24 лютого 2022 року, підлягає списанню кредитодавцем.

Аналогічні за змістом положення передбачені пунктом 6? розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», відповідно до яких у період дії воєнного стану споживач звільняється від відповідальності за прострочення виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит, зокрема від обов`язку сплати неустойки та інших платежів, пов`язаних із таким простроченням.

Оскільки заявлена до стягнення неустойка у розмірі 4 400,00 грн нарахована у період дії воєнного стану, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в цій частині не ґрунтуються на вимогах закону та задоволенню не підлягають.

Враховуючи встановлені обставини справи, досліджені докази та наведені норми матеріального права, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Таким чином, суд доходить висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором у розмірі 26 532,00 грн, з яких: 8 800,00 грн заборгованість за основною сумою кредиту, 17 204,00 грн заборгованість за процентами за користування кредитом та 528,00 грн заборгованість за комісією. У задоволенні вимоги про стягнення неустойки у розмірі 4 400,00 грн слід відмовити.

Відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов підлягає частковому задоволенню, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 2 283,68 грн.

Керуючись статтями 509, 525, 526, 530, 610, 611, 625, 629, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, статтями 12, 13, 19, 76, 81, 141, 247, 259, 263265, 268, 280289 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № 196822646 від 07 червня 2025 року у розмірі 26 532 (двадцять шість тисяч п`ятсот тридцять дві) гривні 00 копійок та 2 283 (дві тисячі двісті вісімдесят три) гривні 68 копійок в рахунок відшкодування судових витрат у вигляді сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення можна подати протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений у разі пропуску з поважних причин.

Повний текст заочного рішення складено 10 вересня 2026 року.

Реквізити сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (місцезнаходження: Київська область, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2; ЄДРПОУ 35625014).

Відповідач: ОСОБА_1 (проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

Суддя Кудиба З. І.