Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа №: 397/473/26
провадження №: 2/398/2880/26
РІШЕННЯ
Іменем України
"09" вересня 2026 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді Молонової Ю.В., при секретарі судового засідання Борозні Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Олександрія цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит», від імені та в інтересах якого діє представник Журавльов Станіслав Георгійович, до ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ВСТАНОВИВ:
09.04.2026 ТОВ «ФК «Єврокредит», від імені та в інтересах якого діє представник Журавльов С.Г., звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 05.03.2021 між АТ «Мегабанк» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 10-413-855-2-21-Г, який складається з публічної частини договору, якою є Правила обслуговування клієнтів, в АТ «МЕГАБАНК», розміщені на сайті: www.megabank.ua та індивідуальної частини договору, якою є вказаний Кредитний договір. У подальшому Банк свої зобов`язання перед Позичальником за Кредитним договором виконав у повному обсязі, надавши йому Кредит у розмірі та на умовах, погоджених у Кредитному договорі. Відповідач порушив умови кредитування та не виконує належним чином зобов`язання, в результаті чого виникла заборгованість у розмірі 133561,22 грн., з яких: 82813,50 грн. - заборгованість за кредитом (в тому числі прострочена); 15070,12 грн. - заборгованість по сплаті відсотків (в тому числі прострочена); 35677,60 грн. заборгованість по сплаті комісії (в тому числі прострочена). 03.09.2024 між АТ «Мегабанк» та ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» укладено Договір №GL1N426240 відступлення прав вимоги, на підставі якого до нового кредитора перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 10-413-855-2-21-Г. В подальшому, 27.12.2024 між ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» та ТОВ «ФК Єврокредит» укладено Договір №1/12 про відступлення прав вимоги, на підставі якого до нового кредитора перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №10-413-855-2-21-Г. Таким чином, просить стягнути з відповідача кредитну заборгованість, судовий збір та витрати на правничу допомогу.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.04.2026 року визначено головуючим суддею Авраменка О.В..
Ухвалою судді від 14.04.2026 року відкрито провадження та справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Згідно з розпорядженням в.о. керівника апарату Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 28.05.2026 № 156-р у зв`язку з відрахуванням судді ОСОБА_4 зі штату Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області 29.05.2026 у зв`язку із призначенням на посаду судді Чернігівського апеляційного суду відповідно до Указу Президента України від 19.05.2026 № 399/2026 «Про призначення судді» призначено повторний автоматизований розподіл судової справи 397/473/26 (провадження № 2/398/2880/26).
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.05.2026 зазначена цивільна справа розподілена судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Молоновій Ю.В.
Ухвалою судді від 15.06.2026 справу прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, копія якої була направлена сторонам та відповідачу визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Представник позивача у судове засідання не з`явився. В позовній заяві просить розглядати справу без участі їх представника, проти заочного розгляду справи не заперечує.
17.02.2026 представник відповідача Бугайченко Т.А. подала відзив на позовну заяву, позовні вимоги визнають частково та зазначає, щожодні правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача комісії за користування кредитом відсутні. Крім того, із розрахунку заборгованості, наданого позивачем до суду, вбачається що за період з 01.04.2021 по 01.05.2022 ОСОБА_1 було внесено на рахунок АТ «МЕГАБАНК» в на погашення комісії 21716 грн 80 коп. З урахуванням того, що умова кредитного договору про сплату позичальником щомісячної комісії на користь банку є нікчемною, сума у розмірі 21716 грн 80 коп, сплачена відповідачем на погашення заборгованості по комісії, має бути вирахувана судом із заборгованості по тілу кредиту. При укладенні кредитного договору, сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами. За умовами кредитного договору № 10-413-855-2-21-Г, строк кредитування встановлено до 04.03.2024. Доказів того, що позичальник ініціював продовження строку користування позикою та зміну дати повернення всієї суми кредиту матеріали справи не містять. У зв`язку з цим, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача процентів за користування кредитом поза межами строку кредитування відсутні. Разом із тим, з розрахунку заборгованості наданого позивачем вбачається, що після закінчення строку кредитного договору, позивач продовжив нараховувати відсотки до 01.09.2024, що суперечить вимогам закону. Тому правові підстави для стягнення відсотків за період з 06.03.2024 по 01.09.2024 відсутні. Крім того, ОСОБА_1 до 01.06.2022 належним чином виконувала взяті на себе зобов`язання та сплачувала на рахунок кредитодавця тіло кредиту та відсотки. Після вказаної дати усі відділення банку припинили свою роботу, рахунки на які відповідач до цього вносила кошти на погашення кредиту були заблоковані. Пізніше ОСОБА_1 дізналась, що відносно АТ «МЕГАБАНК» розпочато процедуру банкрутства. Про перехід права вимоги за кредитним договором до інших кредиторів, відповідача повідомлено не було та реквізити для погашення заборгованості жодним правонаступником первісного кредитора ОСОБА_1 не повідомлялись. За вказаних обставин відповідач вважає, що заборгованість за кредитним договором виникла не з її вини, а з вини саме кредитора, у зв`язку з чим судом має бути застосована норма ч.4 ст.613 ЦК України та відповідач має бути звільнена від сплати відсотків з 21.07.2022 по 04.03.2024. Також зазначає, що розмір витрат відповідача на правову допомогу у розмірі 11200 грн. є завищеним і неспівмірним зі складністю даної справи, наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідає критерію розумності їх розміру. Крім того, у справі відсутні належні докази того, що позивач реально поніс такий розмір судових витрат.
Відповідач та її представник у судове засідання не з`явилися. Представник відповідача подала заяву про розгляд справи без їх участі.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що 05.03.2021 між АТ «МЕГАБАНК» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір №10-413-855-2-21-Г (з ануїтетними платежами), відповідно до якого відповідач отримала кредит в розмірі 110800,00 грн, на строк 36 місяців, тобто з 05.03.2021 до 04.03.2024, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 10,00% річних; за користування кредитними коштами понад встановлений термін встановлюється процентна ставка в розмірі 0,1% річних; комісії за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 1,4% річних щомісячно, а також визначений графік здійснення платежів. Також відповідач ознайомилась з паспортом споживчого кредиту.
Відповідач свої зобов`язання належним чином не виконує, внаслідок чого банком нарахована заборгованість, яка станом на 03.09.2024 становить 133561,22 грн. та складається з: 82813,50 грн. - заборгованість за кредитом (в тому числі прострочена); 15070,12 грн. - заборгованість по сплаті відсотків (в тому числі прострочена); 35677,60 грн. заборгованість по сплаті комісії (в тому числі прострочена).
Згідно з копією Договору №GL1N426240 про відступлення прав вимоги від 03.09.2024 та Реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються та Боржників/Дебіторів за такими договорами від 03.09.2024, Акціонерне товариство «Мегабанк» відступає, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» набуває права грошової вимоги, зокрема і до Кредитного договору №10-413-855-2-21-Г від 05.03.2021, укладеного з ОСОБА_1 ..
Згідно з копією Договору № 1/12 про відступлення прав вимоги від 27.12.2024 та Реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються та Боржників/Дебіторів за такими договорами від 27.12.2024, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» відступає, а Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» набуває права грошової вимоги, зокрема і до Кредитного договору №10-413-855-2-21-Г від 05.03.2021, укладеного з ОСОБА_1 ..
Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
У силу ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від його виконання не допускається.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки.
У відповідності до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з ч. 1ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Судом встановлено, що права вимоги за кредитним договором №10-413-855-2-21-Г (з ануїтетними платежами), укладеним між АТ «Мегабанк» та ОСОБА_1 , перейшли до ТОВ «ФК Єврокредит».
Відповідачем не надано доказів на підтвердження належного виконання зобов`язань за договором № 10-413-855-2-21-Г щодо повернення кредитних коштів, з огляду на що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за тілом кредиту в розмірі 82813,50 грн.
Щодо стягнення заборгованості за процентами за користування кредитом суд дійшов наступних висновків.
Пунктом 2.3 кредитного договору № 10-413-855-2-21-г (з ануїтетними платежами) від 05.03.2021 передбачено, що кредит надається на строк з 05.03.2021 до 04.03.2024.
Нарахування процентів за користування кредитом після 04.03.2024 не відповідає п. 2.3 кредитного договору № 10-413-855-2-21-г (з ануїтетними платежами) від 05.03.2021.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року в справі № 444/9519/12-ц (провадження № 14-10цс18) викладено висновок, що «після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.
Зазначене також узгоджується з правовою позицією, сформульованою в Постановах ВС від 06 лютого 2019 року у справі №175/4753/15-ц, від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16, відповідно до якої право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд, розглянувши справу на підставі наявних в ній доказів, дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог про стягнення з відповідачки на користь позивача ТОВ «Єврокредит» заборгованості за процентами за вказаним договором.
Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором з 05.03.2021 по 01.09.2024 заборгованість ОСОБА_1 за відсотками становить 15017,12 грн.. При цьому після закінчення строку кредитного договору у період з 06.03.2024 по 01.09.2024 позивачем було нараховано відсотки в розмірі 41,63 грн..
Отже, загальний розмір процентів за користування кредитом за договором № № 10-413-855-2-21-г (з ануїтетними платежами) від 05.03.2021 в межах строку кредитування (36 місяців), який підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь позивача становить 15028,49 грн. (15070,12 грн. 41,63 грн.).
Щодо позовних вимог про стягнення заборгованості за комісією за обслуговування кредиту в розмірі 35677,60 грн, суд зазначає наступне.
Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Згідно з ч. ч. 1 та 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
За приписами ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19 (провадження №14-44цс21).
За таких обставин, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за комісією в розмірі 35677,60 грн задоволенню не підлягають.
На підставі наведеного, суд вважає встановленим факт порушення відповідачем умов договору кредиту, заборгованість в сумі 97841,99, з яких: 82813,50 - заборгованість за кредитом (в тому числі прострочена); 15028,49 грн. - заборгованість по сплаті відсотків (в тому числі прострочена).
Разом з тим, враховуючи, що умова кредитного договору щодо нарахування комісії за обслуговування кредиту визнана судом нікчемною, із загальної суми заборгованості (97841,99 грн.) потрібно відрахувати суму комісії, яка була сплачена відповідачкою за період з 01.04.2021 по 01.06.2022 (21716,80 грн.).
Таким чином, загальна сума, яка підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача складає 76125,19 грн.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Згідно положень ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Відповідно до ч. 1 ст. 141, п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Крім того, відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
У відповідності до положень частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Водночас, в силу вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
На підтвердження витрат на правову допомогу позивачем надано: договір №1/07 про надання правової допомоги від 01.07.2025; акт приймання-передачі послуг з правничої допомоги №12081696 від 05.01.2026 на загальну суму 11200 грн., яким встановлено: проведення юридичного та фінансового аналізу боржника 1 год. на суму 1200 грн., складення, підписання та подання до суду 1 год. на суму 10000 грн., а всього на суму 11200 грн..
Однак, суд вважає, що розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу є значно завищеним.
У постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі № 905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
З урахуванням переліку наданих послуг адвокатом, виходячи з принципів розумності та справедливості, суд вважає необхідним зменшити понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу до 5000 грн. При прийнятті такого рішення судом також враховані вимоги ч.ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України, складність вказаної справи, що адвокат є кваліфікованим юристом з повною вищою юридичною освітою, який має стаж роботи в галузі права не менше двох років, відсутність судових засідань за участю осіб, що може призвести до неправомірного збагачення позивача за рахунок відповідача.
Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати по сплаті судового збору в розмірі 1517,57 грн. (57% від 2662,40 грн.) та витрати на правничу допомогу в розмірі 2850 грн. (57% від 5000 грн).
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит», від імені та в інтересах якого діє представник Журавльов Станіслав Георгійович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» (адреса місцезнаходження: 49001, м. Дніпро, пров. Ушинського, буд. 1, офіс 105, код ЄДРПОУ 40932411) заборгованість за Кредитним договором №10-413-855-2-21-Г від 05.03.2021 в сумі 76125 (сімдесят шість тисяч сто двадцять п`ять) гривень 19 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» (адреса місцезнаходження: 49001, м. Дніпро, пров. Ушинського, буд. 1, офіс 105, код ЄДРПОУ 40932411) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1517 (одна тисяча п`ятсот сімнадцять) гривень 57 коп. та витрати на правничу допомогу в розмірі 2850 (дві тисячі вісімсот п`ятдесят) гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Ю.В. Молонова
Судове рішення № 139629781, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області було прийнято 09.09.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 397/473/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: