Постанова № 139629715, 10.09.2026, Новомиргородський районний суд Кіровоградської області

Справа № 395/1506/26

Провадження № 3/395/666/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 року м. Новомиргород

Суддя Новомиргородського районного суду Кіровоградської області Забуранний Р.А. розглянувши матеріали, що надійшли із ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, українця, уродженця с. Домоткань, Дніпропетровської області, одруженого, солдата, номера обслуги кулеметного взводу військової частини НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: військова частина НОМЕР_1 , яка тимчасово розташована поблизу населеного пункту АДРЕСА_2 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.172-11 КУпАП,-

встановив:

Судом встановлено, що 24 липня 2026 року о 18 годині 00 хвилин під час перевірки наявності особового складу підрозділу військової частини НОМЕР_1 , яка тимчасово розташована поблизу населеного пункту АДРЕСА_2 , було виявлено відсутність військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_2 , який самовільно залишив тимчасове місце розташування підрозділу військової частини НОМЕР_1 , на телефоні дзвінки командування військової частини не відповідав, про своє місце перебування та причину своєї відсутності не повідомляв. 25 липня 2026 року о 18 годині 00 хвилин солдат ОСОБА_2 , самостійно прибув до підрозділу військової частини НОМЕР_1 , який розташований за адресою АДРЕСА_2 (більш точне місце не розголошується) і будь-яких документів щодо його законної відсутності на службі командуванню військової частини не надав. Під час опрацювання інформації щодо випадків самовільного залишення військових частин 25.07.2026 посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_1 було встановлено, що солдат ОСОБА_2 , вчинив самовільне залишення військової частини НОМЕР_1 , тривалістю до 3-х (трьох) діб (з 24.07.2026 по 25.07.2026).

ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, проте до суду разом з матеріалами справи надійшла заява, у якій він просив розглянути матеріали адміністративного правопорушення без його особистої участі, з викладеним у протоколі згодний, свою провину визнав повністю, зміст заяви йому зрозумілий, змін і доповнень не мав.

На розгляд матеріалів ОСОБА_2 не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 12.0.82026 року, та судовими повістками про виклик на судове засідання в справі про адміністративне правопорушення від 03.08.2026 року, та за допомогою СМС-повідомлень надісланих на номер телефону, який вказав ОСОБА_2 у заяві на оповіщення про судові засідання, причини неявки суду не відомі. Крім того, на офіційному сайті Новомиргородського районного суду Кіровоградської області (https://nm.kr.court.gov.ua/sud1115/), в розділі «Громадянам» у вкладці «Список судових справ, призначених до розгляду» з моменту призначення даної справи до розгляду були зазначені дата, час та місце слухання.

Такі дії мають очевидні ознаки штучного створення підстав для закінчення передбаченого ст.38 КпАП України строку накладення адміністративного стягнення і намагання уникнути в такий спосіб адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» № 28249/95 від 19.06.2001 року, в п.53 якого зазначено, що «…право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави ...», тобто уникнення зловживання суб`єктами такими правами.

Неявка ОСОБА_2 на розгляд матеріалів судом розцінюється, як зловживання процесуальними правами та намагання затягнути розгляд справи.

Враховуючи викладене, з метою забезпечення розумного строку розгляду судом справи, уникнення зловживання процесуальними правами особою, яка притягується до адміністративної відповідальності з метою ухилення від відповідальності, суд вважає за можливе справу розглянути на підставі наявних доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, відповідно до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов наступного.

Згідно ч.2 ст.7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до змісту вимог ст.245 КУпАП, завданням судді при розгляді справи про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до вимог ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності та іншими засобами.

Так, диспозиція частини 3 статті 172-11 КУпАП, передбачає відповідальність за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов`язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез`явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез`явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб.

Відповідно до ч. 3 ст. 24 ЗУ "Про військовий обов`язок і військову службу", військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби: 1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять).

Відповідно до ст.ст 1,4 Закону України "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України", військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України.

Стаття 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, регламентує, що кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Згідно до вимог ст.2 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов`язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.

Згідно до вимог ст.3 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військова дисципліна досягається шляхом особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Конституції та законів України. Військової присяги, виконання своїх обов`язків, вимог статутів Збройних Сил України.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 27 квітня 2026 року №342/2026, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 04 травня 2026 року строком на 90 діб.

Вину ОСОБА_2 доведено: протоколом про військове адміністративне правопорушення серії ОДК № 153 від 28.07.2026 року, доповіддю про самовільне залишення військової частини НОМЕР_1 солдатом ОСОБА_2 від 24.07.2026 № 2456/78212, письмовими поясненнями солдатаОСОБА_2 .

Таким чином, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, вину ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.172-11 ч.3 КУпАП, доведено.

При призначенні адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь вини, майновий стан, а тому необхідним і достатнім є стягнення у виді штрафу.

Крім того, у відповідності до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави.

Керуючись ст.ст.33, ч. 3 ст. 172-11, 279, 280, 283 КУпАП, -

ухвалив:

Визнати винним ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень на користь держави, який необхідно сплатити за реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у Кіров.обл./ тгм.Новом./21081100; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача р/р UA348999980313080106000011543; Ідентифікаційний код 37918230; Код бюджетної класифікації 21081100. АБО

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави у розмірі 665,60 гривень (отримувач коштів: ГУК у м. Києві / м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України(ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106).

У разі несплати штрафу в 15-ти денний термін, штраф підлягає примусовому стягненню в порядку ст.308 КУпАП у подвійному розмірі, а саме у сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду у справі про адміністративне правопорушення подається до Кропивницького апеляційного суду через Новомиргородський районний суд Кіровоградської області.

Суддя: Р. А. Забуранний