Рішення № 139629605, 10.09.2026, Кропивницький районний суд Кіровоградської області (до 25.04.2025 - Кіровоградський районний суд Кіровоградської області)

Справа № 393/366/26

Провадження №2/390/1606/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2026 р.Кропивницький районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Гершкул І.М.,

при секретарі Лазаренко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кропивницький за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВ "Фінансова компанія ''Кредит - Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ "Фінансова компанія ''Кредит - Капітал" звернулися до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 04.12.2019 року між ТОВ ''Мілоан'' і ОСОБА_1 укладено кредитний договір №1046509, а 27.03.2020 року між ТОВ ''Мілоан'' та ТОВ "Фінансова компанія ''Кредит - Капітал" укладено договір відступлення прав вимоги №49-МЛ, згідно якого ТОВ ''Мілоан'' передали ТОВ "Фінансова компанія ''Кредит - Капітал" права вимоги до боржників, зокрема до боржника ОСОБА_1 за договором №1046509 від 04.12.2019 року. ОСОБА_1 не виконує зобов`язань за вказаним договором, припинив повертати кредит у строки передбачені договором, а тому виникла заборгованість, яку позивач просить стягнути та судові витрати.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надав суду клопотання в якому просив розгляд справи провести без його участі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, проте від його представника надійшла заява про розгляд справи без участі представника відповідача. Крім того, до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просили відмовити у задоволенні позову та застосувати наслідки спливу строку позовної давності. В обгрунтуванні зазначили, що з позовними вимогами відповідач не погоджується та вважає їх такими, що не підлягають задоволенню. На обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем надано копію кредитного договору №1046509 від 04.12.2019 укладеного між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 про надання кредиту в сумі 14999 грн, термін повернення кредиту 03.01.2020. Відповідно умов Кредитного договору №1046509 від 04.12.2019 року сукупна вартість кредиту становила 5774,62 грн. з яких комісія за надання кредиту 1049,93 грн. і проценти за користування кредитом 4724,69 грн. Процентна ставка у річному обчисленні становила 468%. При сумі кредиту 14999 грн. загальний розмір зобов`язань позичальника за договором становив 20773,62 грн. Натомість, позивач просить суд стягнути з відповідача: 13130,50 грн. тіла кредиту; 16173,98 грн. процентів; 1049,93 грн. комісії; 7499,50 грн. штрафів і пені. Строк повернення кредиту закінчився 03.01.2020 року. Після спливу строку кредитування кредитодавець втратив право нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, що відповідає правовому висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному у постанові від 28.03.2018 у справі №444/9519/12. Натомість, позивач просить стягнути з відповідача 37853,91 грн, що на 17080,29 грн. перевищує загальну суму платежів, визначену умовами договору. Такий розмір вимог не відповідає принципам добросовісності, розумності та справедливості, закріпленим у ст.ст.3, 509, 627 ЦК України. Крім того, позивач не довів належними та допустимими доказами, не надав належного та обґрунтованого розрахунку, який би підтверджував законність нарахування платежів понад визначену договором сукупну вартість кредиту. Для підтвердження факту отримання кредитних коштів позивачем було заявлено клопотання про витребування інформації з АТ КБ "ПриватБанк" щодо руху коштів по картковому рахунку відповідача. На виконання ухвали суду АТ КБ "ПриватБанк" надав інформацію, разом з тим у відповіді банку відсутні відомості про особу платника (відправника коштів), не зазначено реквізити платіжного документа, найменування установи або особи, від якої здійснено переказ, а також відсутні будь-які дані, які б прямо підтверджували, що зазначені кошти були перераховані саме ТОВ "Мілоан" на виконання кредитного договору №1046509 від 04.12.2019 року. Позивачем не надано належних і допустимих доказів, як б безспірно підтверджували перерахування кредитних коштів саме від ТОВ "Мілоан" на рахунок відповідача, зокрема первинних бухгалтерських документів, банківських виписок із зазначенням платника, платіжних документів із відмітками банку про виконання платіжної операції або інших доказів, які б дозволяли встановити зв`язок між кредитним договором і фактичним переказом коштів. Сам відповідач у зв`язку з минуванням значного проміжку часу, а саме понад шести років із дати укладення спірного договору та нібито отримання кредитних коштів, об`єктивно позбавлений можливості достеменно підтвердити або спростувати факт надходження на його рахунок саме кредитних коштів від ТОВ "Мілоан". За відсутності таких доказів неможливо встановити причинно-наслідковий зв`язок між зарахуванням коштів на картковий рахунок відповідача та виконанням ТОВ "Мілоан" своїх зобов`язань за кредитним договором. Позивач просить стягнути з відповідача 1049,93 грн. комісії за видачу кредиту. Водночас надання кредитних коштів є основним обов`язком кредитодавця за кредитним договором і не може розглядатися як окрема послуга, за яку стягується додаткова плата зі споживача. Позивачем не надано доказів, які б підтверджували надання відповідачу будь-яких додаткових чи супутніх послуг, вартість яких включена до заявленої комісії. Відповідачу надано кредит строком на 30 днів, термін повернення кредиту 03.01.2020. Тобто строк виконання зобов`язання настав 04.01.2020 року. Отже, з вказаної дати позивачу було відомо про порушення його прав і виникло право на звернення до суду. Разом із тим позов подано лише 25.05.2026 року, тобто після спливу трирічного строку позовної давності. Доказів переривання чи зупинення перебігу позовної давності позивачем не надано. У зв`язку з викладеним просила суд застосувати наслідки спливу позовної давності та відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Щодо витрат на правову допомогу зазначили, що враховуючи характер спору, типовість позовних вимог і незначний обсяг підготовлених процесуальних документів, заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу є завищеним і не відповідає критеріям розумності, необхідності та співмірності.

Від представника позивача надійшли додаткові поянення, в яких представник просив задовольнити позовні вимоги, розгляд справи провести без участі представника позивача. В поясненнях зазначив щодо розрахунку заборгованості, де вказав, що з 05.12.2019р по 02.01.2020р. (30 днів відповідно до п.1.3. Кредитного договору) нараховувалось проценти за ставкою 1.05 % від фактичного залишку кредиту за кожен день (п. 1.5.2. Кредитного договору). Відповідно 1.05 % від 14999.00 грн.= 157,49 грн.; 157,49*29 = 4567,21 грн. проценти нараховані за період з 05.12.2019р. по 02.01.2020р. 02.01.2020р. відповідач здійснив платіж в розмірі 1123.43 грн, в сплату процентів по кредиту та тіла кредиту у розмірі 749.95 грн. Станом на 02.01.2020 загальна заборгованість за Кредитним договором становила 18742,76 грн. 02.01.2020 відповідач скористався п. 2.3. кредитного договору та здійснив пролонгацію кредиту на 7 днів, за що сплатив 749.95 грн комісії відповідно (5% від тіла кредиту відповідно до п.2.3.1. Кредитного договору). Тож з 03.01.2020р. по 10.01.2020р. (7+1 = 8 днів) нараховувались проценти згідно п. 1.5.2. кредитного договору за ставкою 1.05 % від фактичного залишку кредиту за кожен день (п.1.5.2. Кредитного договору). Відповідно 14249.05 грн.тіло; 1.05% від 14249.05 грн.= 149,62 грн. 149,62 грн.*8(7+1)=1196.96грн. проценти нараховані за період з 03.01.2020р. по 10.01.2020р. 10.01.2020 відповідач скористався п. 2.3. кредитного договору та здійснив пролонгацію кредиту на 7 днів, за що сплатив 712.45 грн комісії відповідно (5% від тіла кредиту відповідно до п. 2.3.1. кредитного договору).Тож з 11.01.2020р. по 17.01.2020р. (7днів) нараховувались проценти згідно п.1.5.2. кредитного договору за ставкою 1.05 % від фактичного залишку кредиту за кожен день (п.1.5.2. кредитного договору). 10.01.2020р. відповідач здійснив платіж в розмірі 1138.13 грн, в сплату процентів по кредиту та тіла кредиту у розмірі 712.45 грн. 14249.05 грн-712.45 грн. = 13536.60 грн. тіло; 1.05% від 13536.60 грн. = 142,13 грн. 3443.78 грн + 1196.96 грн + 142,13 грн.* 7 - 1138.13 грн. - = 4497.52. грн. проценти нараховані за період з 05.12.2019р. по 17.01.2020р. 17.01.2020р. відповідач скористався п.2.3. Кредитного договору та здійснив пролонгацію кредиту на 3 днів, за що сплатив 406.10 грн комісії відповідно (3% від тіла кредиту відповідно до п.2.3.1. кредитного договору). Тож з 18.01.2020р. по 20.01.2020р. (3 дні) нараховувались проценти згідно п.1.5.2. кредитного договору за ставкою 1.05 % від фактичного залишку кредиту за кожен день (п.1.5.2. кредитного договору). 17.01.2020р. відповідач здійснив платіж в розмірі 554.75 грн, в сплату процентів по кредиту та тіла кредиту у розмірі 406.10 грн. Відповідно 13536.60 грн. - 406.10 грн .= 13130.5тіло; 1.05% від 13536.60 грн.= 137,87 грн. 4497.52. грн.+137,87 грн.*3 - 554.75 грн = 4356.38 грн. проценти нараховані за період з 18.01.2020р. по 20.01.2020р. У зв`язку з продовженням користування кредитними коштами після спливу терміну (дати), вказаного в п.1.4 кредитного договору з 21.01.2020р року розпочалось нарахування процентів відповідно до п. 2.2.3. кредитного договору, що склало 60 днів та пеня в розмірі 2% від суми тіла кредиту, що може складати не більше 50% від тіла кредиту (тож нараховувалась до 18.02.2020, тобто 29 днів). Відповідно 1,50% від 13130.5 грн.= 196,96 грн.; 4356.38 грн + 196,96 грн. * 60 = 11817,60 грн. (нараховано відсотків відповідно до п. 2.2.3. кредитного договору) 11817,60 грн..+ 4356.38 грн =16173.98 грн. проценти нараховані за період з 05.12.2019р по 18.02.2020р. 2% від 13130.5 грн =262,61 грн. 262,61 грн * 28 + 146.42 грн.=7499.5 грн. пеня за період 21.01.2020р. по 18.02.2020р. Станом на 20.03.2020, після всіх нарахувань та погашень, сума боргу становила 37853.91 грн. Варто звернути увагу нарахування пені за кредитним договором здійснювалось у період з 21.01.2020 року по 18.02.2020 року, а розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18 згідно із Законом № 2120-IX від 15.03.2022, який набрав чинності 17.03.2022р. Спеціальним законодавством України прямо визначені легальні можливості позивача як включати до тексту кредитних договорів із споживачами умови щодо нарахування комісії, так і в подальшому нараховувати її, а також стягувати суму несплаченої вищевказаної комісії з відповідача (в т.ч. і в судовому порядку). Товариство позбавлене юридичних підстав для формування чи надання виписки по картковому рахунку позичальника, оскільки такий рахунок не відкривався і не обслуговувався ним, а кредитні кошти були переказані на банківський рахунок (картковий рахунок), зазначений самим позичальником у заяві-анкеті при укладенні кредитного договору. Платіжне доручення №4124611 від 04.12.2019 року є належним доказом видачі позичальнику кредитних коштів. Відповідач в свою чергу не надав до суду належних та допустимих доказів того, що відповідні кредитні кошти не були зараховані на його картковий рахунок, вказаний у договорі або доказів того, що вказаний картковий рахунок йому не належить. Після отримання права вимоги до відповідача позивачем жодних нових сум щодо стягнення заборгованості не нараховувалося. Строк позовної давності не є пропущеним, оскільки з 02.04.2020 по 03.09.2025 на період карантину та воєнного стану строки позовної давності були зупинені. Розмір витрат на правову допомогу у сумі 8 000 грн є обґрунтованим та підтвердженим договором №0107 від 01.07.2025, ордером, актом №Д/22984 та детальним описом наданих послуг.

Дослідивши письмові матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

Відповідно ст.ст.525, 526, 527, 530, 625 ЦК України: одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України; боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок; якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк; боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, що передбачено ст.1054 ч.1 ЦК України.

Згідно ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Судом встановлено, що 04.12.2019 року між ТОВ ''Мілоан'' і ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) укладено кредитний договір №1046509, шляхом заповнення заяви на отримання кредиту в електронному вигляді, згідно якого ТОВ ''Мілоан'' надали ОСОБА_1 кредит у сумі 14999 грн., строком на 30 днів, з можливістю продовження строку користування/повернення кредиту на таких самих умовах, на певну кількість днів доступну у пропозиції відповідно до розділу 6 Правил. Для продовження строку користування кредитом Позичальник має вчинити дії, передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за продовження кредиту. Можливі строки продовження та ставки комісії за продовження кредиту: 3 дні за умови сплати 3% від поточного залишку кредиту; 7 днів за умови сплати 5% від поточного залишку кредиту; 15 днів за умови сплати 10% від поточного залишку кредиту. Волевиявлення Позичальника продовжити строк користування/повернення кредиту та укладення угоди про це, згідно п. 6.1.4 Правил підтверджується здійсненням ним відповідного платежу у спосіб, визначений п. 2.5. Договору. З процентною ставкою 1,05 % за кожен день користування кредитом та 1.5% від фактичного залишку кредиту, сплатою комісії за надання кредиту в розмірі 1049,93 грн., сплатою пені у розмірі 2% від суми невиконаного зобов`язання. ОСОБА_1 зобов`язався здійснювати погашення заборгованості. Крім того, ОСОБА_1 , шляхом підписання електронним підписом, ознайомився з графіком платежів. Довідка про ідентифікацію свідчить, що ОСОБА_1 із яким укладено договір №1046509 від 04.12.2019 року ідентифікований ТОВ ''Мілоан'' одноразовим ідентифікатором N19385, який направлено на номер телефону НОМЕР_2 . Платіжне доручення №4124611 від 04.12.2019 року свідчить, що ТОВ ''Мілоан'' перераховано на картковий рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_3 грошові кошти в сумі 14999 грн. з призначенням платежу: кошти згідно договору 1046509. Розрахунок заборгованості (відомості про щоденне нарахування та погашення), проведений ТОВ ''Мілоан'' станом на 20.03.2020 року, свідчить, що загальна сума заборгованості 37853,91 грн., яка складається з заборгованості: за кредитом 13130,50 грн., за відсотками 16173,98 грн., за комісією 1049,93 грн., за штрафами 7499,50 грн., боржником здійснювалося часткове погашення заборгованості.

27.03.2020 року між ТОВ ''Мілоан'' та ТОВ "Фінансова компанія ''Кредит - Капітал" укладено договір відступлення прав вимоги №49-МЛ, згідно якого ТОВ ''Мілоан'' передали ТОВ "Фінансова компанія ''Кредит - Капітал" права вимоги до боржників, зокрема до боржника ОСОБА_1 за договором №1046509 від 04.12.2019 року. ТОВ "Фінансова компанія ''Кредит - Капітал" на адресу відповідача направлено досудову вимогу від 01.04.2026 року, яка залишена відповідачем без задоволення.

На запит суду АТ КБ ''Приватбанк'' надано лист №20.1.0.0.0/7-260604/112739-БТ від 14.06.2026 року, яким повідомлено, що на ім`я ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 у банку емітовано картку № НОМЕР_4 , де по рахунку 04.12.2019 року було зарахування коштів 14999 грн.

Таким чином, зваживши у сукупності надані позивачем докази по справі, суд приходить до висновку, що сторонами укладено кредитний договір, що підтверджено належними та допустимими доказами. З наявної у матеріалах справи відомості про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором вбачається, що відповідачем частково виконувались умови кредитного договору, а саме: сплачувались кошти у рахунок погашення комісії за управління та обслуговування кредиту, що свідчить про визнання ним боргу. Первісним кредитором умови договору виконано та перераховано суму кредиту відповідачу. Відповідач не спростував обставину, що він укладав кредитний договір та отримував кредитні кошти за цим договором, оскільки первісним кредитором перераховано кошти на рахунок відповідача, зазначений ним особисто, що підтверджується платіжною інструкцією, наданою позивачем, відповіддю банку, а тому відсутні підстави вважати, що ОСОБА_1 не отримував цих коштів. Заперечуючи факт отримання кредитних коштів за договором, відповідач зазначений договір у судовому порядку не оспорював. Належні докази звернення до суду з таким позовом, а також відповідне судове рішення, що набрало законної сили, в матеріалах справи відсутні. Відтак, суд вважає встановленим і належним чином підтвердженим факт отримання відповідачем коштів за договором, а також факт неповернення отриманих кредитних коштів у порядку та строки, визначені договором. У свою чергу відповідач, підписавши договір, добровільно погодився на визначені у ньому умови, взявши на себе відповідні зобов`язання. Посилання відповідача на незаконність нарахування комісії, не береться судом до уваги, оскільки нарахування комісії передбачене умовами договору та не суперечить вимогам закону. Проценти за користування кредитом нараховані відповідачеві в межах погодженого сторонами строку дії кредитного договору, оскільки як убачається з відомості про щоденне нарахування та погашення, відповідачем на виконання п.2.3 кредитного договору тричі сплачувалась комісія за пролонгацію, тому строк дії договору продовжувався до 20.01.2020 року. У подальшому, розпочалося нарахування процентів відповідно п. 2.2.3. кредитного договору, що склало 60 днів та пеня в розмірі 2% від суми тіла кредиту, що може складати не більше 50% від тіла кредиту, що передбачено п.4.1 кредитного договору. Разом із тим, відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання за договором, у зв`язку з чим утворилась заборгованість. Отже, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню, а з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором.

Щодо строків позовної давності.

Статтею 257 ЦК України встановлено трирічний строк позовної давності.

Відповідно п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами внесеними постановою КМУ від 19.08.2022 №928) встановлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з 19 грудня 2020 року до 30 червня 2023 року на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», від 20 травня 2020 року № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та від 22 липня 2020 року № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

30.03.2020 року було прийнято Закон України №540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким доповнений розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, п.12 якого визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), визначені ст.ст. 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу строки, продовжуються на строк дії такого карантину.

Згідно з Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом №2102-ІХ від 24.02.2022, в зв`язку з військовою агресією рф проти України, в Україні було введено воєнний стан з 24.02.2022 строком на 30 діб, з подальшими його продовженнями, який триває і наразі.

Законом України від 15.03.2022, №2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», внесено зміни до ЦК України щодо строків позовної давності. Так, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема п.19, за яким у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, №2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Законом України від 14.05.2025, №4434-IX «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» виключено п.19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, вказаний Закон набрав чинності 04.09.2025.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позов поданий у строки, визначені законом, вони позивачем не пропущені, оскільки строк позовної давності обраховується з 20.03.2020 року (дата останнього нарахування процентів згідно договору), на дату 20.03.2023 року припадає продовження дії строків позовної давності, оскільки з 12.03.2020 року до 30.06.2023 року він був зупинений на строк дії карантину, 24.02.2022 року зупинився на період дії воєнного стану, був зупиненим до 04.09.2025 року. З позовом звернулись 25.05.2026 року, тобто в межах строку визначеного законом.

Отже, клопотання відповідача про застосування строків позовної давності є необгрунтованим і не підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо судових витрат суд вважає, на підставі ст.141 ЦПК України, документально підтверджені судові витрати понесені позивачем, які складаються зі сплаченого судового збору, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Вирішуючи питання щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного. Стороною позивача надано належні, допустимі та достатні докази витрат позивача на професійну правничу допомогу по даній справі, а саме договір про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025 року, укладений між ТОВ "Фінансова компанія ''Кредит - Капітал" та АО "Апологет", детальний опис наданих послуг від 14.04.2026 року, акт наданих послуг №Д/22984 від 14.04.2026 року. Розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним. Даний спір для кваліфікованого юриста є незначної складності, у спорах такого характеру, за відсутності протиріч між наявними у справі доказами, судова практика є сталою, застосування великої кількості законів спірні правовідносини не передбачають, матеріали справи не містять великої кількості документів, на дослідження та збирання б яких адвокат витратив значний час. Враховуючи принципи співрозмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, обсягом та змістом наданих адвокатських послуг і виконаних робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в сумі 4000 грн.

Керуючись ст.ст.525-527, 530, 1054, 1077 ЦК України, ст.ст.4, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ТОВ "Фінансова компанія ''Кредит - Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Фінансова компанія ''Кредит - Капітал" заборгованість за кредитним договором №1046509 від 04.12.2019 року в сумі 37853 грн. 91 коп. і судові витрати у сумі 6662 грн. 40 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У порядку ст.265 ч.5 п.4 ЦПК України зазначаються реквізити сторін:

позивач ТОВ "Фінансова компанія ''Кредит - Капітал", юридична адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корп. 28, ЄДРПОУ 35234236;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований: АДРЕСА_1 .

Суддя Кропивницького районного суду

Кіровоградської області І.М. Гершкул