Ухвала суду № 139629508, 02.04.2026, Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області

02.04.2026

Провадження № 1-кп/389/146/23

ЄУН 389/3220/23

У Х В А Л А

02 квітня 2026 року Колегія суддів Знам`янського міськрайонного суду

Кіровоградської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

законного представника неповнолітньої потерпілої ОСОБА_6

представника неповнолітньої потерпілої ОСОБА_7

обвинуваченого ОСОБА_8 ,

захисника ОСОБА_9 ,

розглянувши у закритому судовому засіданні в приміщенні суду міста Знам`янка у режимі відеоконференції кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023121020000439 від 08.05.2023 стосовно

ОСОБА_8 ,

обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.156, ч.6 ст.153 КК України,

В С Т А Н О В И Л А :

22.09.2023 до Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023121020000439 від 08.05.2023 відносно ОСОБА_8 , обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.156, ч.6 ст.153 КК України.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.09.2023, справу передано колегії суддів: головуючий суддя - ОСОБА_1 , судді - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Ухвалою Знам`янського міськрайонного суду від 05.02.2026 ОСОБА_8 продовжена дія запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 05.04.2026.

Прокурор у судовому засіданні заявила клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, обґрунтовавши наявністю ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, а також тяжкістю покарання, що може загрожувати ОСОБА_8 , в разі визнання його винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, в яких він обвинувачується. Прокурор вважає, що більш м`який запобіжний захід не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки ОСОБА_8 .

Законний представник неповнолітньої потерпілої ОСОБА_6 та представник неповнолітньої потерпілої ОСОБА_7 у судовому засіданні підтримали клопотання прокурора, просили задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_8 у судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання прокурора через довготривалість судового розгляду справи, а ризики, передбачені ст.177 КПК України, про які зазначає прокурор, є лише припущеннями, без наявних підстав, також, просив застосувати до нього запобіжний захід у виді домашнього арешу у нічний час доби Зазначив, що він жодним чином не може впливати на свідків і потерпілу, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки позитивно характеризується за місцем проживання, раніше не судимий, до адміністративної відповідальності не притягався.

Водночас у клопотанні обвинувачений ОСОБА_8 не зазначив адресу, де він міг би перебувати під домашнім арештом, а також, не долучив жодних підтверджуючих документів про його місце проживання за відповідною адресою, окрім зазначеної в обвинувальному акті.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_9 також заперечував проти задоволення клопотання прокурора з огляду на тривалий розгляд даного кримінального провадженння, просив зміни обвинуваченому запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.

Вислухавши у судовому засіданні думку учасників судового провадження, колегія суддів дійшла до такого.

Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Згідно з ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Так, вирішуючи питання про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_8 колегія суддів враховує вимоги п.п.3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише у передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Зважаючи на практику Європейського суду, колегія суддів враховує, що тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи, рішення ЄСПЛ від 06.04.2000 у справі «Лабіта проти Італії». Крім цього, судом взято до уваги позицію Європейського суду з прав людини, яка висвітлена в рішенні ЄСПЛ від 20.05.2010 у справі «Москаленко проти України», в якому зазначено, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.

Про наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, свідчить наступне.

ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні двох кримінальних правопорушень проти статевої свободи та статевої недоторканості особи, вчинені стосовно малолітньої падчерки, які закон класифікує як тяжкий та особливо тяжкий злочини, один з яких карається позбавленням волі на строк від п`ятнадцяти років до довічного позбавлення волі, тому усвідомлення тяжкості можливого покарання у разі доведення його вини, вказує на цілком ймовірну можливість переховування обвинуваченого від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, шляхом залишення постійного місця проживання.

Водночас колегією суддів враховано, що обвинувачений раніше не судимий, одружений, працював до затримання.

Крім того, слід зазначити, що неповнолітня потерпіла являється членом сім`ї обвинуваченого, проживають з ним за однією адресою.

Колегією суддів також враховано характер та обставини кримінальних правопорушень, що інкримінуються обвинуваченому стосовно малолітньої особи та, які мають високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої наслідками не лише для конкретної особи, а й для суспільства та те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, що в даному випадку виправдовує тримання обвинуваченого ОСОБА_8 під вартою і застосування саме такого запобіжного заходу у цьому випадку буде виправданим з точки зору наявності відповідного суспільного інтересу.

Доводи обвинуваченого про необґрунтованість та безпідставність застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою колегією суддів не можуть бути враховані із зазначених вище підстав. Слід зазначити, що колегією суддів враховано доводи обвинуваченого про те, що він раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, до адміністративної відповідальності не притягався. Крім того, обвинувачений у своєму клопотанні не зазначив адресу, за якою він просить колегію суддів застосувати до нього запобіжний захід у виді домашнього арешту, не надав відповідних документів про місце його проживання тощо, що унеможливлює застосувати щодо обвинуваченого такий вид запобіжного заходу . Водночас інші більш м`які запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого з огляду на тяжкість інкримінованих йому кримінальних правопорушень, а отже й клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу на домашній арешт у нічний час доби задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що застосування більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного із триманням під вартою, не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого, тож ОСОБА_8 необхідно продовжити дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів.

Продовжуючи дію такого запобіжного заходу, колегія суддів виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст.177 КПК України, із ступеня тяжкості інкримінованих злочинів, а також приймає до уваги ту обставину, що підстави, за яких судом було застосовано до обвинуваченого запобіжний захід у виді тримання під вартою, не відпали, продовжують існувати, що також унеможливлює застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу.

Оскільки ОСОБА_8 обвинувачується у скоєнні, у тому числі, особливо тяжкого злочину із застосуванням насильства, то відповідно до п.1 ч.4 ст.183 КПК України розмір застави у даному кримінальному провадженні не визначається.

Керуючись ст.ст.177, 178, 183, 331, 392, 395 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

Клопотання прокурора задовольнити.

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_8 відмовити.

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м.Знам`янка Кіровоградської області, продовжити дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк 60 днів, який обчислювати з 14:10 год. 02 квітня 2026 року до 14:10 год. 31 травня 2026 року.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Копію ухвали, до відома, направити начальнику ДУ «Кропивницький слідчий ізолятор», вручити прокурору та обвинуваченому.

Повний текст ухвали оголошено о 15:00 год. 02.04.2026.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3