Ухвала суду № 139629064, 04.09.2026, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 203/3146/24

Провадження № 1-кп/191/305/24

У Х В А Л А

іменем України

04 вересня 2026 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

суддів - ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3

за участю секретаря - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за №12023041390001091 від 21.12.2023 року за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Одеса Одеської області, освіта середня, неодружений, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , громадянин України, раніше не судимий

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ч.2 ст.113 КК України

ОСОБА_6 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Саф`яни Ізмаїльського району Одеської області, студентка Національного університету харчових технологій, спеціалізація «Харчові технологій», незаміжня, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , громадянка України, раніше не судима

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ч.2 ст.113 КК України,

за участю в судовому розгляді:

прокурора ОСОБА_7

обвинувачених - ОСОБА_6 , ОСОБА_5 ,

захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12023041390001091 від 21.12.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ч.2 ст.113 КК України.

Прокурор у судовому засіданні заявив клопотання про продовження застосування обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Клопотання обґрунтовані тим, що ухвалами слідчого судді Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 29.12.2023 року ОСОБА_6 та ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, який неодноразово було продовжено, востаннє ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09.07.2026 року до 06.09.2026 року включно, без визначення розміру застави. Зазначає, що наявна обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_6 та ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч ч.2 ст.28, ч.2 ст.113 КК України, викладені у клопотанні обставини є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України не може бути обраний, заявлені ризики під час прийняття попереднього рішення про обрання запобіжного заходу не зменшились, тому просить клопотання задовольнити та продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою, без визначення розміру застави.

Захисник обвинуваченої ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_9 , у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора щодо продовження його підзахисній строку тримання під вартою, просив визначити альтернативний запобіжний захід триманню під вартою, а саме запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю (електронного браслету), а у разі продовження тримання під вартою визначити розмір застави.

Обвинувачена ОСОБА_6 заперечувала щодо продовження їй строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просила застосувати до неї запобіжний захід не пов`язаний із триманням під вартою, а саме запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, або визначити розмір застави.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_8 заперечував проти задоволення клопотання прокурора щодо продовження його підзахисному строку тримання під вартою. Просив застосувати до нього запобіжний захід не пов`язаний із тримання під вартою, а саме запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, а у разі продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити заставу у розмірах, визначених КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора щодо продовження йому строку тримання під вартою. Просив визначити йому альтернативний запобіжний захід не пов`язаний із триманням під вартою у вигляді домашнього арешту або у разі продовження тримання під вартою визначити розмір застави.

У відповідності з ч. 3 ст. 331 КПК України, суд, незалежно від клопотань, зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою до спливу двомісячного строку застосування судом до обвинувачених запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. На теперішній час розгляд кримінального провадження не завершений.

Також, суд ураховує, що згідно ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ст. 177 КПК України).

Розглядаючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченим, суд, відповідно до ст. 178 КПК України, враховує дані, які характеризують їх особу.

Так, обвинувачена ОСОБА_6 , офіційно не працевлаштована, утриманців не має, студентка, раніше не судима, має місце реєстрації в Одеській області.

Обвинувачений ОСОБА_5 , офіційно не працевлаштований, утриманців не має, раніше не судимий, має місце реєстрації у м. Одеса.

ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 113 КК України, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі строком 15 років або довічне позбавлення волі, а отже, усвідомлюючи відповідальність, яка загрожує їм у разі доведеності вини, можуть переховуватися від суду, що свідчить про існування ризику передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Судом встановлено, що обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_5 з 2023 року та по теперішній час утримуються в Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№4)».

Питання обґрунтованості підозри перевірялось під час обрання і продовження ОСОБА_6 та ОСОБА_5 запобіжного заходу і знайшло своє відображення у відповідних ухвалах слідчого судді. Зокрема, було встановлено факт їх відповідності критеріям обґрунтованості.

На час розгляду поданого прокурором клопотання не встановлено будь-яких відомостей, які б свідчили про зменшення чи зникнення ризиків, передбачених п.п.1, 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, тому є підстави вважати, що такі ризики продовжують існувати. З огляду на те, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 113 КК України, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі строком 15 років або довічне позбавлення волі, а отже, усвідомлюючи відповідальність, яка загрожує їм у разі доведеності вини, можуть переховуватися від суду, що свідчить про існування ризику передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Також, беручи до уваги характер інкримінованого правопорушення, ризик, що передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд вважає обґрунтованим, оскільки обвинувачені, згідно обвинувального акту, здійснювали свою злочинну діяльність з використанням власних стільникових (мобільних) телефонів, а саме спілкувалися з замовниками диверсій за допомогою месенджеру «Telegram», в період воєнного стану, коли ЗСУ здійснюють захист держави України від збройної агресії російської федерації, отримували доходи від проведених диверсійних дій, тому перебуваючи на волі, обвинувачені можуть знищити все листування аби уникнути від кримінальної відповідальності за скоєне.

Разом з тим, існує ризик того, що перебуваючи на волі, обвинувачені можуть здійснювати дії, направлені на ослаблення держави шляхом підпалу, спрямованого на зруйнування та пошкодження об`єктів, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення, оскільки обвинувачуються у вчиненні п`яти епізодів диверсій у проміжок часу з 10 по 28.12.2023 включно, тобто протягом тривалого часу, характер їх дій мав постійний, системний та регулярний характер, що свідчить про існування ризику передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, проте при вирішенні питання про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України.

Суд враховує, що питання стосовно того, чи була розумною тривалість тримання під вартою, не може вирішуватися абстрактно. Наявність підстав для тримання обвинуваченого під вартою має оцінюватися в кожній справі з урахуванням її конкретних обставин. У будь-якій справі тривале тримання під вартою може виявитися виправданим лише за наявності конкретних ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують інтереси забезпечення поваги до особистої свободи (рішення ЄСПЛ у справі «W. проти Швейцарії», п. 30).

Таким чином, суд виходить із принципу презумпції невинуватості і не вирішує наперед процесуальну перспективу пред`явленого обвинувачення, а лише аналізує тяжкість пред`явленого обвинувачення, а також ступінь суспільної небезпеки злочинних дій, у скоєнні яких обвинувачується ОСОБА_6 та ОСОБА_5 .

Враховуючи обставини, за яких обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_5 було обрано та продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою, не змінилися, суд приходить до висновку, що прокурором у судовому засіданні доведено, що ризики, передбачені п.п. 1, 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Вказані ризики є обґрунтованими та виправдовують необхідність продовження відносно обвинувачених строку тримання під вартою.

Крім того, на час вирішення питання щодо продовження строку тримання під вартою обвинуваченим, судовий розгляд справи триває і не може бути закінчений з об`єктивних передумов, оскільки у кримінальному провадженні не вчинені всі необхідні дії для встановлення об`єктивної істини у справі, поновлено судове слідство та досліджуються докази. Як наслідок, у цей період, є наявними обставини визначені п.п. 1-2 ч. 1 ст. 194, ст.ст. 199, 315 КПК України.

Обраний обвинуваченим запобіжний захід з урахуванням його тривалості у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення, на даний час не виходить за межі розумного строку і кореспондується з характером суспільного інтересу, потреби у проведенні судом дій, спрямованих на встановлення всіх обставин кримінального правопорушення.

Також слід зазначити, що Указом Президента України № 64/2022 на території України з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан. Відповідно до пункту 8 роз`яснень, наданих Верховним Судом у листі від 3 березня 2022 року № 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», оцінюючи ризики, які обґрунтовують доцільність застосування запобіжних заходів загалом та тримання під вартою зокрема, слідчий суддя (суд) керується всіма наявними матеріалами клопотання про застосування (продовження) запобіжного заходу. Водночас як відповідний ризик суди мають ураховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію.

Отже, для досягнення мети застосування запобіжного заходу, яка вказана у ст. 177 КПК України, тобто забезпечення виконання обвинуваченими покладених на них обов`язків, а також запобігання ризикам, визначених у ч.1 вказаної статті, відносно обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_5 слід продовжити обраний під час досудового розслідування запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.

Судом враховується, що матеріали клопотання не містять будь-яких даних про те, що поточний стан здоров`я обвинувачених перешкоджає перебуванню в умовах слідчого ізолятора.

Окрім того, згідно вимог п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування чи продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.

Оцінюючи вищевказані обставини, суд також приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Вирішуючи питання про розмір застави суд враховує обставини даного конкретного кримінального провадження та положення ст. 182 КПК, за змістом яких застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Відповідно до вимог п.3 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КПК заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу підсудного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб утримати його від втечі (GAFA v. MALTA, no. 54335/14, 22 травня 2018, п. 70).

Згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3 328,00 грн.

Згідно з ст. 182 КПК України, для обчислення розміру застави береться показник прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З огляду на обставини вчинення інкримінованого обвинуваченим кримінальних правопорушень, тривалість перебування їх під вартою, майже три роки, даних про їх особи, а також продовження існування ризику переховування, колегія суддів вважає за необхідне визначити заставу в розмірі 300 (трьохсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 998 400 (дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч чотириста) гривень 00 копійок і вважає, що саме такий розмір застави достатньою мірою гарантуватиме виконання обвинуваченими покладених на них обов`язків.

Такий розмір застави є прийнятним з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Так, зокрема у рішенні від 20.11.2010 у справі «Мангурас проти Іспанії» (заява № 12050/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені пунктом 3 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, покликані забезпечити явку обвинуваченого в судове засідання. Сума застави повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 317, 331, 371, 372 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , задовольнити.

Запобіжний захід стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 у вигляді тримання під вартою продовжити на строк 60 (шістдесят) днів, тобто до 02 листопада 2026 року включно.

Визначити ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 розмір застави для забезпечення виконання ним обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України, у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 998400 (дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч чотириста) грн. 00 коп., яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у разі внесення застави наступні обов`язки:

- за першою вимогою прибувати на виклик суду;

- не відлучатися з постійного місця проживання без дозволу суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця перебування;

- не спілкуватися зі свідками, потерпілим за даним кримінальним провадженням;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Запобіжний захід стосовно обвинуваченої ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 у вигляді тримання під вартою продовжити на строк 60 (шістдесят) днів, тобто до 02 листопада 2026 року включно.

Визначити ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 розмір застави для забезпечення виконання нею обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України, у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 998400 (дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч чотириста) грн. 00 коп., яка може бути внесена як самою обвинуваченою так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

Покласти на обвинувачену ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 у разі внесення застави наступні обов`язки:

- за першою вимогою прибувати на виклик суду;

- не відлучатися з постійного місця проживання без дозволу суду;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця перебування;

- не спілкуватися зі свідками, потерпілим за даним кримінальним провадженням;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали у національній грошовій одиниці на депозитний рахунок з наступними реквізитами: одержувач платежу: ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) : 26239738, Банк отримувача: ДКСУ, м.Київ, Код банку отримувача (МФО): 820172, Рахунок отримувача: UA158201720355229002000017442.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3