Рішення № 139628621, 21.08.2026, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/286/26

провадження № 2/208/2707/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2026 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд міста Кам`янського у складі:

головуючогосудді Гречаної В.Г.,

за участі секретаря судового засідання Якимчук В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Кам`янське Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 208/286/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» подав до Заводського районного суду міста Кам`янського позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову зазначає, що 10.01.2025 ТОВ «Фінансова Компанія «Кредіплюс» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 166873 на суму 15585 грн у формі електронного документа з використанням електронного підпису.

На виконання умов кредитного договору 10.05.2025 року первісний кредитор здійснив переказ безготівкових коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 . Таким чином, кредитодавець виконав свої зобов`язання щодо надання кредитних коштів у повному обсязі, що підтверджується довідкою про перерахування коштів.

16.04.2025 року первісний кредитор та позивач уклали договір факторингу № 16042025, відповідно до умов якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.

Оскільки відповідач належним чином не виконав свої зобов`язання за кредитним договором, утворилася заборгованість.

Відповідно до розрахунку заборгованості, загальна сума заборгованості на момент подання позовної заяви становила 23 116,59 грн, яка складалася з: 13 406,46 грн - заборгованість за тілом кредиту; 7 610,13 грн - заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом; 700,00 грн - комісія; 1 400,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями (штраф, пеня).

Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 34, офіс 333, код ЄДРПОУ 43541163) заборгованість за кредитним договором № 166873 від 10.01.2025 року в розмірі 21 716,59 грн, яка складається з 13 406,46 грн заборгованості за тілом кредиту, 7 610,13 грн заборгованості за відсотками та 700,00 грн заборгованості за комісією, а також судові витрати у розмірі 2 422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Згідно довідки відділу формування та ведення реєстру територіальної громади міста Кам`янської міської ради, яка надійшла до суду 04.02.2026 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 05.02.2026 року відкрито провадження у справі № 208/286/26 за правилами спрощеного позовного провадження, призначено справу до судового розгляду та частково задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів у АТ КБ «Приватбанк».

29.06.2026 року від АТ КБ Приватбанк надійшли витребувані докази.

У прохальній частині позовної заяви позивач просить розглянути справу без його участі, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про місце, день та час розгляду справи неодноразово повідомлялась шляхом направлення судових повісток засобами поштового зв`язку «Укрпошта» на адресу реєстрації, які повернулись неврученими із зазначенням «адресат відсутній за вказаною адресою», що в розумінні ч. 8 ст. 128 ЦПК України, є належним повідомленням про розгляд справи, причини своєї неявки суду не повідомила. Правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалась.

Заяв та клопотань про проведення розгляду справи за його відсутності не подавала.

Відповідно до ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 174, ч. 8 ст. 178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Положеннями ст. 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи, що дозволило суду вважати за необхідне визнати його неявку з неповажних причин, провести заочний розгляд справи, розглянути справу на підставі наявних у справі доказів.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

Таким чином, суд вважає за можливе на підставі ст. 280, 281, 282 ЦПК України ухвалити у справі заочне рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Розглянувши подані позивачем документи, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку спрощеного позовного провадження, як це передбачено ст. 279 ЦПК України.

Інші процесуальні дії (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) не застосовувались.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Судом встановлено, що Згідно із заявою на видачу кредиту № 1736333 від 09.01.2025 року ОСОБА_1 на підставі договору просив видати кредит у розмірі 15 585 грн. Вказаний кредитний договір підписано одноразовим ідентифікатором «98997F83» 10.01.2025 року о 15:25.

Також відповідачем підписано паспорт споживчого кредиту, згідно з яким сума кредиту становить 15 585 грн, строк кредитування 126 днів, мета отримання кредиту задоволення потреб позичальника. Спосіб та строк надання кредиту безготівковим шляхом на рахунок позичальника. Кредит надається не пізніше наступного дня з моменту укладення договору за умови надання забезпечення та/або укладення договорів про надання супровідних послуг, якщо такі передбачаються.

Згідно з паспортом споживчого кредиту процентна ставка становить 330 % річних. Комісія за надання кредиту складає 3 584,55 грн. Вказаний паспорт споживчого кредиту підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором «98997F83» 10.01.2025 року о 15:25.

Згідно з довідкою ТОВ «Фінансова компанія «Креді Плюс» вбачається успішне зарахування суми 6 879,64 грн. Дата зарахування коштів 15.01.2025 року, платіжна картка № НОМЕР_1 .

Відповідно до умов паспорта споживчого кредиту, частина кредитних коштів у розмірі 6 879,64 грн була спрямована на погашення заборгованості позичальника за договором про споживчий кредит № 159227 від 04.11.2024 року, укладеним з кредитодавцем, а кошти в розмірі 3 584,55 грн на погашення заборгованості за комісією, нарахованою згідно з пунктом 2.5 індивідуальної частини договору.

Згідно з довідкою про проведення взаємозаліку від 03.11.2025 року № 3944/03-12 ТОВ «Фінансова компанія «Креді Плюс» на підтвердження факту проведення взаємозаліку зобов`язань між сторонами в межах виконання умов кредитних договорів засвідчило, що відповідні операції були здійснені у встановленому порядку, зокрема на підставі договору № 166873 від 10.01.2025 року.

Згідно із інформацією АТ КБ «ПриватБанк» , на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_3 . Також повідомлено, що за цим рахунком за період з 10.01.2025 року по 15.01.2025 року здійснено зарахування коштів у сумі 6 879,64 грн. До відповіді також долучено виписку по рахунку, з якої вбачається зарахування 10.01.2025 року коштів у сумі 6 879,64 грн.

16 квітня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Креді Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» укладено договір факторингу № 16042025.

Відповідно до пункту 2.1 договору клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта на умовах, визначених цим договором.

Згідно з актом приймання-передачі реєстру прав вимоги № 4 до договору факторингу № 16042025 від 16 квітня 2025 року клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників клієнта від 03 липня 2025 року, складений за формою згідно з додатком 1 до договору, та документи, що підтверджують право вимоги клієнта. Кількість боржників у реєстрі 887.

Згідно з платіжною інструкцією від 09 липня 2025 року № 506 ТОВ «Юніт Капітал» сплатило ТОВ «Фінансова компанія «Креді Плюс» 1281189,92 грн. Призначення платежу: оплата за відступлення прав вимоги згідно з договором факторингу № 16042025 від 16.04.2025 року та реєстром прав вимоги № 4 від 03.07.2025 року.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначено у ст. 639 ЦК України, згідно із якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення. Тобто, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 Кодексу).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19, від 08 серпня 2022 року у справі № 234/7298/20.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредитта сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин, електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин, пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Положення ч. 6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин, передбачають відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин, у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Так, відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа (стаття 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис»).

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного суду від 14 червня 2022 року у справі №757/40395/20.

Враховуючи викладене суд вважає, що відповідачем належним чином підписано та погодежно всі істотні умови кредитного договору № 166873 від 10.01.2025 року.

Відповідно до ст. 214 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Положеннями ч. 1 статті 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Позивачем надано належні докази відступлення права вимоги за договорм факторингу № 16042025 від 16.04.2025 року та відповідно набуття права вимоги до відповідача.

Згідно з наданою карткою обліку виконання договору № 166873 станом на 16.05.2025 року вбачається загальна заборгованість у розмірі 23 116,59 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 13 406,46 грн, заборгованість за відсотками - 7 610,13 грн, пеня - 1 400,00 грн, комісія - 700,00 грн.

В позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача заборгованість 21716,59 грн: з яких 13406,46 грн заборгованість за тілом кредиту, 7610,13 грн заборгованість за процентами, та 700 грн заборгованість за комісією.

Відповідачем розмір заборгованості не спростовано власного розрахунку або доказів повного чи часткового погашення заборгованості не надано.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку відповідачем не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, таким чином, суд вважає, що заявлена позовна вимога щодо стягнення з відповідача заборгованості за Кредитним договором № 166873 від 10.01.2025 року підлягає задоволенню у розмірі 21716,59 грн: з яких 13406,46 грн заборгованість за тілом кредиту, 7610,13 грн заборгованість за процентами, та 700 грн заборгованість за комісією.

Згідно до положень ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на відповідача.

У справі заявлено до відшкодування витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн.

10.09.2025 року позивачем укладено договір про надання правничої допомоги № №10/09/25-02 з адвокатським бюро «Соломко та партнери».

Відповідно до акту прийому-передачі наданих послуг виконано наступні дії:

Складання позовної заяви 2 години 5000 грн.,

Вивчення матеріалів справи 2 години 1000 грн.,

Підготовка адвокатського запиту 1 година 500 грн.,

Підготовка та подача клопотання 1 година 500 грн.

Всього: 7000 грн.

Згідно статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

При вирішенні питання розподілу судових витрат враховуються: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Також Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Верховний Суд у постанові від 30.09.2020 у справі № 201/14495/16-ц зазначив, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 362/3912/18.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставістатті 41Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Судом встановлено, що спір, який виник між сторонами у справі відноситься до категорії спорів, які виникають у зв`язку із стягненням заборгованості за порушення грошового зобов`язання; матеріали справи не містять великої кількості письмових доказів на дослідження та збирання яких адвокат витратив би значний час.

За таких обставин, беручи до уваги предмет позову, задоволення позовних вимог, та суму заборгованості, присуджену до стягнення, з огляду на співмірність та розумність розміру судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку про часткове задоволення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн.

Отже, на підставі наведеного, виходячи із принципів законності та справедливості, позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Позика» підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на відповідача, в розмірі пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме у розмірі у розмірі 2 422 гривні 40 копійок.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.512, 514, 526, 549, 610, 611, 615, 629, 1054, 1081, 1082 ЦК України, ст.ст.12, 13, 81, 137, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 34, офіс 333, код ЄДРПОУ 43541163) заборгованість за кредитним договором № 166873 від 10.01.2025 року в розмірі 21 716 (двадцять одна тисяча сімсот шістнадцять) гривень 59 копійок, яка складається з 13 406 (тринадцять тисяч чотириста шість) гривень 46 копійок заборгованості за тілом кредиту, 7 610 (сім тисяч шістсот десять) гривень 13 копійок заборгованості за відсотками та 700 (сімсот) гривень 00 копійок заборгованості за комісією.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 34, офіс 333, код ЄДРПОУ 43541163) судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 34, офіс 333, код ЄДРПОУ 43541163) витрати на правничу допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивачем заочне рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Відповідачем заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://zv.dp.court.gov.ua.

Сторони по справі:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», ідентифікаційний код 43541163, адреса: 01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, буд 34, офіс 333.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ,

Суддя В.Г. Гречана