Рішення № 139628061, 10.09.2026, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа №591/6989/26

Провадження № 2/712/5554/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2026 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого/судді - Троян Т.Є.

при секретарі Чумак Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,-

В С Т А Н О В И В :

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання грошових коштів у позику.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 27 лютого 2025 року між ТОВ «ІННОВА ФІНАНС», найменування якого у подальшому змінено на ТОВ «ІННОВА-НОВА», та ОСОБА_1 укладено договір про надання грошових коштів у позику № 7249520225.

Договір укладено в електронній формі із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до положень Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну комерцію».

За умовами договору позивач зобов`язався надати відповідачу кредит у розмірі 5 500 грн шляхом перерахування коштів із використанням реквізитів платіжної картки позичальника, а відповідач - повернути одержані кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та строки, визначені договором.

Відповідно до пункту 2.5 договору строк кредитування становить 360 днів.

Тип процентної ставки є фіксованим. Пунктом 2.6.1 договору встановлено стандартну процентну ставку в розмірі 1 % на день, яка застосовується в межах строку кредитування, а починаючи зі 181 календарного дня з дати укладення договору і до закінчення строку його дії - у розмірі 0,87 % за кожен день користування кредитом.

Пунктом 2.6.2 договору передбачено можливість застосування зниженої процентної ставки у розмірі 0,30 % на день за умови здійснення позичальником до 29 березня 2025 року платежу в розмірі не менше першого платежу, визначеного графіком платежів, або часткового дострокового повернення кредиту.

На виконання умов договору 27 лютого 2025 року кредитодавцем перераховано відповідачу 5 500 грн, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції про перерахування коштів.

Відповідачем у рахунок виконання договору здійснено платежі на загальну суму 1 320 грн, з яких позивачем 495 грн зараховано у рахунок погашення процентів, нарахованих до 29 березня 2025 року за зниженою процентною ставкою 0,30 %, та 825 грн у рахунок комісії за надання кредиту.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем договірних зобов`язань, позивач зазначив, що станом на дату звернення до суду заборгованість за договором становить 33 363 грн, з яких: 5 500 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 16 863 грн. заборгованість за процентами; 11 000 грн. - неустойка за прострочення повернення кредиту та/або сплати процентів.

Проценти, за твердженням позивача, нараховані за період з 27 лютого 2025 року по 21 лютого 2026 року включно.

У зв`язку з наведеним позивач просить стягнути з відповідача зазначену заборгованість, а також понесені судові витрати.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 17.08.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та надано відповідачу термін на подання відзиву до суду.

У наданий в ухвалі час від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, відповідач відзив на позовну заяву не подала.

Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини, що регулюються нормами цивільного законодавства.

Відповідно до статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

За статтею 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони у належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

За змістом частини другої статті 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-комунікаційних систем за згодою сторін, вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до статей 5, 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ є документом, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, а його юридична сила не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму.

Частинами третьою, шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено можливість укладення електронного договору шляхом направлення оферти та її акцепту іншою стороною, зокрема шляхом надсилання електронного повідомлення, підписаного у порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Статтею 12 цього Закону передбачено можливість підписання електронного правочину електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Дослідженими судом доказами підтверджено, що відповідач пройшов процедуру укладення договору в інформаційно-комунікаційній системі позивача, договір був підписаний із використанням одноразового ідентифікатора, після чого кредитні кошти були фактично перераховані на зазначену відповідачем платіжну картку.

Крім того, здійснення відповідачем часткового платежу за договором є поведінкою, яка узгоджується з фактом існування між сторонами відповідних договірних правовідносин.

Таким чином, суд вважає доведеними факт укладення між сторонами договору № 7249520225 від 27 лютого 2025 року та виконання позивачем свого обов`язку з надання відповідачу кредитних коштів у сумі 5 500 грн.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1048 ЦК України передбачено право позикодавця на одержання процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

Згідно зі статтею 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються договором.

Матеріалами справи не підтверджено повернення відповідачем отриманої суми кредиту в розмірі 5 500 грн.

Позивачем також заявлено до стягнення 16 863 грн. процентів, нарахованих за період з 27 лютого 2025 року по 21 лютого 2026 року, тобто в межах погодженого сторонами 360-денного строку кредитування, з урахуванням передбаченої договором зміни розміру стандартної процентної ставки починаючи зі 181-го дня користування кредитом та здійсненого відповідачем платежу.

Наданий позивачем розрахунок у цій частині відповідає умовам укладеного договору, а доказів сплати зазначеної заборгованості або іншого розрахунку відповідачем суду не надано.

За таких обставин вимоги про стягнення 5 500 грн. заборгованості за тілом кредиту та 16 863 грн процентів є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Водночас суд не знаходить правових підстав для стягнення з відповідача заявленої позивачем неустойки у розмірі 11 000 грн.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення ним зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, сама по собі наявність у договорі умови про відповідальність за порушення зобов`язання не звільняє кредитора від процесуального обов`язку довести конкретний розмір відповідної санкції, період її нарахування, базу, до якої застосовано визначений договором розмір неустойки, та арифметичну правильність проведеного розрахунку.

У позовній заяві позивач визначив належну до стягнення неустойку у фіксованій сумі 11 000 грн, зазначивши лише, що вона нарахована за кожен день прострочення повернення позики та/або сплати процентів.

Разом із тим належного розрахунку, з якого можливо було б установити конкретні дати виникнення прострочення, тривалість періоду нарахування неустойки, розмір простроченого грошового зобов`язання за кожний відповідний період, застосовану ставку та послідовність здійснених арифметичних операцій, суду не надано.

Саме по собі зазначення кінцевої суми санкції не дає суду можливості перевірити її відповідність умовам договору та вимогам закону.

При цьому суд враховує, що заявлена до стягнення неустойка у розмірі 11 000 грн удвічі перевищує розмір фактично отриманого відповідачем кредиту - 5 500 грн, тоді як за користування кредитними коштами позивачем окремо нараховано та заявлено до стягнення 16 863 грн процентів.

Частиною третьою статті 551 ЦК України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшено за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, а також за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Застосування цивільно-правової відповідальності має відповідати її компенсаційному призначенню та забезпечувати справедливий баланс між інтересами кредитора і боржника. Неустойка не може перетворюватися на самостійне джерело одержання кредитором надмірних майнових вигод унаслідок самого факту порушення зобов`язання боржником.

У спірних правовідносинах позивач не посилається на наявність будь-яких збитків, завданих простроченням відповідача, та їх розмір не доводить.

Натомість його майновий інтерес у частині плати за користування наданими коштами забезпечується заявленими та такими, що підлягають стягненню процентами у розмірі 16 863 грн.

За сукупністю наведених обставин - відсутності належного та перевірюваного розрахунку неустойки, співвідношення її розміру із сумою фактично наданого кредиту, відсутності доказів понесення позивачем збитків та одночасного стягнення передбачених договором процентів суд доходить висновку, що стягнення додатково 11 000 грн. неустойки не відповідало б принципам справедливості, добросовісності та розумності і надавало б такій санкції переважно карального, а не компенсаційного характеру.

Відтак, у задоволенні позовних вимог у частині стягнення 11 000 грн. неустойки слід відмовити.

Таким чином, із заявлених позивачем 33 363 грн. заборгованості стягненню з відповідача підлягає 22 363 грн., з яких 5 500 грн. - заборгованість за тілом кредиту та 16 863 грн. - проценти за користування кредитом.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позовні вимоги майнового характеру задоволено на суму 22 363 грн із заявлених 33 363 грн., тобто у відповідній пропорції.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1 784,59 грн судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 10-13, 18, 43,44, 49, 76-83, 133, 141, 174, 175, 179, 187, 258, 263, 265, 268, 280-282 ЦПК України, ст. ст. 525-526, 530, 551, 536, 610, 625, 631,629, 1046-1056 ЦК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» (код ЄДРПОУ 44127243) заборгованість за договором про надання грошових коштів у позику № 7249520225 від 27 лютого 2025 року у загальному розмірі 22 363, 00 гривень, судовий збір у розмірі 1 784,59 гривень, а всього стягнути 24 147, 59 гривень (двадцять чотири тисячі сто сорок сім грн. 59 коп.)

У решті позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду через місцевий суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлений 10.09.2025 року.

Головуючий Т.Є.Троян

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс», код ЄДРПОУ 44127243, Київ, вул. Верхній Вал, буд. 10, поверх 2, офіс 5, 04071.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .