Рішення № 139628040, 10.09.2026, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/11304/26

Провадження № 2/712/5529/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2026 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого/судді - Троян Т.Є.

при секретарі Чумак Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 206152 від 23 жовтня 2025 року у загальному розмірі 11 171,70 грн, а також понесених судових витрат, а саме судового збору у розмірі 2 662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 23 жовтня 2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про споживчий кредит № 206152, відповідно до умов якого кредитодавець зобов`язався надати позичальнику кредит у розмірі 6 945,00 грн на умовах строковості, зворотності та платності, а позичальник зобов`язалася повернути отримані кредитні кошти та сплатити проценти за користування ними у порядку та строки, визначені договором.

Позивач зазначає, що кредитний договір складається з індивідуальної частини, графіка платежів та публічної частини. Відповідач приєдналася до публічної частини договору, прийняла умови його індивідуальної частини та графіка платежів шляхом підписання договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором 68bb6325.

На виконання умов кредитного договору 23 жовтня 2025 року первісний кредитор ініціював переказ кредитних коштів шляхом безготівкового зарахування на платіжну картку відповідача № 4441-11ХХ-ХХХХ-0372, що, за твердженням позивача, підтверджується долученою до матеріалів справи довідкою про перерахування коштів.

Водночас відповідач належним чином взятих на себе зобов`язань не виконала, отримані кредитні кошти у визначені договором строки не повернула та проценти за користування ними у повному обсязі не сплатила.

03 квітня 2026 року між ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу № 03042026, відповідно до умов якого до позивача перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 206152 від 23 жовтня 2025 року. Перехід права вимоги, за твердженням позивача, підтверджується Реєстром прав вимог № 1 від 03 квітня 2026 року та актом приймання-передачі Реєстру прав вимог.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить 12 371,70 грн, з яких: 6 945,00 грн. -заборгованість за тілом кредиту; 3 725,70 грн.- заборгованість за процентами за користування кредитом; 501,00 грн. - заборгованість за комісією; 1 200,00 грн. - штрафні санкції.

Разом із тим, вимог про стягнення штрафних санкцій у розмірі 1 200,00 грн позивач у межах цього позову не заявляє, у зв`язку з чим просить стягнути з відповідача 11 171,70 грн заборгованості.

Ухвалою суду від 10.08.2026 провадження по справі відкрито та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

У наданий в ухвалі час від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, станом на 10.09.2026 відповідач відзив на позовну заяву не подав.

Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановивши відповідні обставини і визначивши відповідні до них правовідносини, вважає, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною першою статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

За змістом статей 205, 207 ЦК України правочин може вчинятися в електронній формі, а правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований, зокрема, в електронних документах та воля сторін виражена за допомогою електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до частин третьої, шостої, восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти однією стороною та її прийняття другою стороною. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття може бути надана, зокрема, шляхом надсилання електронного повідомлення, заповнення формуляра заяви в електронній формі або вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції, якщо зміст таких дій чітко роз`яснений у відповідній інформаційній системі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 цього Закону передбачена можливість підписання електронного правочину, зокрема, електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Матеріалами справи підтверджується, що 23 жовтня 2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 206152 в електронній формі.

Відповідач прийняла запропоновані кредитодавцем умови кредитування та підписала індивідуальну частину договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором 68bb6325.

Отже, укладення кредитного договору у запропонованій електронній формі відповідало волевиявленню відповідача, а такий правочин відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» за своїми правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

На виконання умов кредитного договору первісним кредитором 23 жовтня 2025 року здійснено переказ кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , зазначену відповідачем під час укладення договору.

Надані позивачем договір про споживчий кредит, відомості про його підписання відповідачем, довідка про перерахування кредитних коштів, розрахунок заборгованості та інші письмові докази у своїй сукупності є достатніми для встановлення факту виникнення між сторонами кредитних правовідносин та виконання первісним кредитором свого обов`язку щодо надання кредиту.

При цьому, відповідачем зазначені обставини не спростовані, доказів повернення отриманих кредитних коштів або належного виконання зобов`язань за кредитним договором суду не надано.

За таких обставин суд не вбачає необхідності у витребуванні додаткової інформації, що становить банківську таємницю, оскільки обставини, на підтвердження яких заявлено відповідне клопотання, можуть бути встановлені на підставі вже наявної у матеріалах справи сукупності належних та допустимих доказів.

З огляду на принцип диспозитивності цивільного судочинства, передбачений статтею 13 ЦПК України, та положення статей 7681 ЦПК України, суд не вбачає підстав для збирання додаткових доказів за відсутності об`єктивної необхідності для правильного вирішення спору, а тому клопотання позивача про витребування доказів задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановлених договором.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно відповідно до статті 530 ЦК України підлягає виконанню у цей строк.

За змістом статей 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням визначених змістом зобов`язання умов, а боржник є таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у встановлений договором чи законом строк.

03 квітня 2026 року між ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу № 03042026.

Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи.

Пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином.

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Із Реєстру прав вимог № 1 від 03 квітня 2026 року та акта приймання-передачі Реєстру прав вимог вбачається, що до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 206152 від 23 жовтня 2025 року.

Таким чином, внаслідок укладення договору факторингу відбулася заміна кредитора у відповідному зобов`язанні, а ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» набуло право вимагати від відповідача виконання зобов`язань за кредитним договором у тому обсязі та на тих умовах, які існували на момент переходу права вимоги.

Наданим позивачем розрахунком заборгованості підтверджується наявність у відповідача заборгованості за тілом кредиту у розмірі 6 945,00 грн та заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 3 725,70 грн.

Розрахунок зазначеної заборгованості відповідачем не спростований, доказів її погашення повністю або частково матеріали справи не містять.

З урахуванням установленого факту укладення кредитного договору, отримання відповідачем кредитних коштів, невиконання нею обов`язку щодо їх повернення та сплати передбачених договором процентів, а також підтвердженого переходу до позивача права грошової вимоги, суд доходить висновку про наявність правових підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованості за кредитним договором № 206152 від 23 жовтня 2025 року у розмірі 10 670,70 грн, яка складається із 6 945,00 грн заборгованості за тілом кредиту та 3 725,70 грн заборгованості за процентами.

Щодо заявленої до стягнення комісії у розмірі 501,00 грн суд виходить з такого.

Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець зобов`язаний безоплатно, на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, повідомляти йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надавати виписку з рахунку щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за договором, іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

За своєю правовою природою плата може встановлюватися лише за реально надані споживачу додаткові чи супутні послуги, які не охоплюються обов`язками кредитодавця, що виникають безпосередньо із закону або суті кредитних правовідносин.

Саме по собі зазначення у договорі певного платежу як «комісії» не є достатньою підставою для покладення на споживача обов`язку з його сплати. Кредитодавець має довести, за які конкретно послуги встановлено відповідну плату, у чому полягав зміст таких послуг, чи були вони фактично надані позичальнику та чи не охоплювалися вони діями, які кредитодавець зобов`язаний здійснювати безоплатно.

Натомість, матеріали справи не містять доказів фактичного надання ОСОБА_1 окремих додаткових чи супутніх послуг, за які нараховано заявлену до стягнення комісію у розмірі 501,00 грн. Позивачем не конкретизовано зміст таких послуг, їх обсяг та фактичне надання відповідачу.

За таких обставин саме лише включення відповідної комісії до розрахунку заборгованості не підтверджує існування у відповідача обов`язку з її сплати, а тому вимога про стягнення 501,00 грн заборгованості за комісією задоволенню не підлягає.

Щодо розподілу судових витрат суд виходить з такого.

Відповідно до частин першої, третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами першою - четвертою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони. За результатами розгляду справи такі витрати підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на їх виконання, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони.

При визначенні суми, яка підлягає відшкодуванню, суд має виходити не лише з факту існування між стороною та адвокатом домовленості про розмір гонорару, а й із критеріїв реальності, необхідності та розумності відповідних витрат з урахуванням конкретних обставин справи.

Аналогічний підхід викладений Верховним Судом, зокрема, у постанові від 24 січня 2019 року у справі № 910/15944/17, відповідно до якого при визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру.

Такі критерії застосовує і Європейський суд з прав людини, який у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед проти України» зазначив, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише за умови доведення того, що вони були фактичними та неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20 січня 2026 року, додаткову угоду № 25771563217 від 25 травня 2026 року та акт приймання-передачі наданих послуг.

Відповідно до наданого розрахунку вартість професійної правничої допомоги становить 7 000,00 грн., з яких: 1 000,00 грн. - вивчення матеріалів справи; 500,00 грн.- складання адвокатського запиту; 500,00 грн. - складання клопотання про витребування доказів; 5 000,00 грн - складання позовної заяви.

Оцінюючи заявлений розмір витрат, суд враховує характер та складність спору, обсяг матеріалів справи, ціну позову, типовість відповідних правовідносин, усталеність судової практики щодо стягнення заборгованості за договорами споживчого кредитування, розгляд справи у спрощеному позовному провадженні, а також обсяг фактично виконаної адвокатом роботи.

Предмет спору не вимагав дослідження значного обсягу складних фактичних обставин чи застосування значного масиву законодавства, а підготовлена позовна заява за своїм змістом та правовим обґрунтуванням має типовий для цієї категорії справ характер.

Суд також враховує, що складання адвокатського запиту та клопотання про витребування доказів було спрямоване на підтвердження факту перерахування кредитних коштів, який суд визнав можливим установити на підставі інших наявних у справі доказів, у зв`язку з чим відповідне клопотання задоволенню не підлягає.

За таких обставин заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу - 7 000,00 грн. не відповідає критеріям співмірності та розумності з огляду на складність справи, ціну позову та фактичний обсяг наданої правничої допомоги.

З урахуванням принципів справедливості, пропорційності та верховенства права суд вважає, що розумним, необхідним та співмірним характеру цього спору розміром витрат на професійну правничу допомогу є 3 000,00 грн.

Разом із тим позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на суму 10 670,70 грн із заявлених 11 171,70 грн, що становить 95,52 % від ціни позову.

Відповідно до частин першої та другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2 543,00 грн судового збору пропорційно задоволеній частині позовних вимог.

Визначений судом співмірний розмір витрат на професійну правничу допомогу 3 000,00 грн - також підлягає розподілу пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у зв`язку з чим з відповідача на користь позивача належить стягнути 2 865,46 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 510, 514, 519, ЦК України,ст.ст. 12, 13, 18, 19, 77-79, 81-83, 89, 133, 137, 141, 259, 263-265, 268, 274, 279, 280-284, 354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ 43541163, заборгованість за кредитним договором № 206152 від 23 жовтня 2025 року у загальному розмірі 10 670, 70 гривень, судовий збір у розмірі 2 543, 00 гривень, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 865, 46 гривень, а всього стягнути 16 079,16 гривень (шістнадцять тисяч сімдесят дев`ять грн.16 коп.)

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 10.09.2026 року.

Головуючий Т.Є.Троян

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», адреса: 01024, м. 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, код ЄДРПОУ 43541163.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1