Рішення № 139627800, 09.09.2026, Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/3219/26

Номер провадження 2-др/570/45/26

ДОДАТКОВЕ Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2026 року м. Рівне

Рівненський районний суд Рівненської області в особі

судді Коробова С.О.,

секретаря судового засідання Данчук Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Рівненського районного суду Рівненської області за правилами спрощеного позовного провадження заяву представника позивача - адвоката Кисельової Мирослави Ігорівни про винесення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину. яка продовжує навчання, - , -

в с т а н о в и в :

В провадженні Рівненського районного суду Рівненської області перебувала вказана цивільна справа.

Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 11 серпня 2026 року позовні вимоги позивача було задоволено частково. Суд вирішив стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) аліменти на її утримання на час навчання, в розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 24 червня 2026 року і до закінчення нею навчання, але не більше ніж до досягнення нею 23 років. Утримання аліментів припиняється у разі припинення ОСОБА_1 навчання. В решті позовних вимог відмовити.

На адресу суду від представника позивача - адвоката Кисельової М.І. надійшла заява про винесення додаткового рішення, у якому вона просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 13950 гривень витрат на правничу допомогу позивача.

Заявник, адвокат Кисельова М.І. в судове засідання не з`явилася, у поданій заяві просила проводити розгляд у її відсутність та відсутність позивачки.

Представник відповідача подала до суду заперечення на заяву про винесення додаткового рішення, в якій виклала позицію відповідача щодо ухвалення додаткового рішення по справі про стягнення судових витрат на правничу допомогу та на стягнення судового збору. В наданих запереченнях представник відповідача зазначає, що стягнення всієї суми заявлених Позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 13 950,00 грн не відповідатиме критеріям розумності, співмірності та пропорційності судових витрат. Просить при винесенні додаткового рішення врахувати нетривалий строк розгляду справи, відсутність значного обсягу складних процесуальних дій, характер спірних правовідносин, обсяг фактично виконаної представником Позивача роботи, а також часткове задоволення позовних вимог. Просила судовий розгляд здійснювати без її участі та участі відповідача.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що дійсно під час ухвалення рішення не вирішено питання про судові витрати - стягнення судового збору та стягнення витрат на правничу допомогу, а тому з даного приводу вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення.

Ст.270 ЦПК України визначено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановленихстаттею 430 цього Кодексу.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.

Так, як вбачається з матеріалів справи та рішення суду, судом під час вирішення спору питання щодо розподілу судових витрат, в тому числі щодо стягнення судового збору та стягнення витрат на правничу допомогу адвоката позивача не вирішено.

До заяви про ухвалення додаткового рішення представником позивача надано договір про надання правничої (правової допомоги) адвокатом Кисельовою М.І. від 15.09.2026 року, з якої вбачається, що за представництво інтересів в суді першої інстанції по вказаній справі клієнт сплачує 13950,00 грн. Також представником позивача надано копію квитанції про сплату гонорару позивачем за вищевказаним договором від 16.06.2026 за надання правничої допомоги.

Таким чином, судом встановлено, що позивач поніс витрати на правничу допомогу в розмірі 13950 гривеь.

Відповідно до ч.1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої шостої статті 137 ЦК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).

Згідно постанови Верховного Суду від 24.01.2019 року по справі № 910/15944/17 від 19.02.2019 року у справі № 917/1071/18 зазначено. Якщо суд під час розгляду клопотання про зменшення розміру судових витрат на правничу професійну допомогу визначить, що заявлені витрати є не співмірними зі складністю справи , наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим часом на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру та їх стягнення становить надмірний тягар для іншої сторони , що суперечить принципу розподілу таких витрат , суд має дійти висновку про зменшення заявлених до стягнення з іншої сторони судових витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно із ч. 5 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами

Відповідно до вимог ч. 6 ст.137 ЦПК представник відповідача вказує суду у своїх запереченнях на докази неспівмірності витрат на оплату правничої допомоги. При цьому зазначає, що оскільки позов задоволено частково, то за таких обставин вимога представника Позивача про покладення на Відповідача всієї суми витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 13950,00 грн не враховує результатів розгляду справи та не відповідає встановленому ст. 141 ЦПК України принципу пропорційного розподілу судових витрат у разі часткового задоволення позову. А також вказує, що фактично сплачений та зазначений фіксований характер гонорару без зазначення відомостей про обсяг виконаних робіт не дозволяє встановити фактичний обсяг наданих адвокатом послуг своєму клієнту, зокрема Позивачу.

Згідно ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Згідно ч. 1, 2 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Вартість правової допомоги та порядок її оплати сторонами передбачено укладеним договором, за змістом якого сторонами погоджено визначення фіксованого розміру вартості правової допомоги за наданий вид послуг. Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України). Саме такий висновок зроблений Верховним Судом у постанові від 12 лютого 2020 року у справі №648/1102/19.

На виконання вимог ЦПК України представником позивача не були надані суду перелік, обсягу робіт, фактично виконаних адвокатом у межах розгляду цієї справи, що унеможливлює належну оцінку судом співмірності заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

На підтвердження факту надання адвокатом правничої допомоги у зв`язку із розглядом цієї справи представником позивача надано копію квитанції про сплату позивачкою гонорару за адвокатські послуги відповідно до договору про про надання правничої допомоги.

Суд, з врахуванням позиції сторони відповідача зазначає, що сам по собі фіксований характер гонорару не звільняє сторону від необхідності надати суду відомості та докази, які дозволяють встановити фактичний обсяг наданої адвокатом правничої допомоги, оскільки без встановлення такого обсягу суд позбавлений можливості належним чином оцінити співмірність заявлених до стягнення витрат зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт відповідно до вимог ЦПК України.

Саме наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач отримав професійну допомогу від адвоката для можливості правильного формування та подання процесуальних документів до суду, однак за результатами розгляду справи Позивач не отримала судового захисту в тому обсязі, в якому його просила, а частина доводів сторони Відповідача була врахована судом при визначенні розміру аліментів.

Відтак, враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, а також витрати пов`язані із сплатою судового збору.

Згідно з ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки це питання не було вирішено при ухваленні рішення суду, тому слід постановити додаткове рішення щодо стягнення судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 89, 258-259, 263-265, 268, 270, п.3 Розділ ХII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

у х в а л и в:

Заяву представника позивача - адвоката Кисельової Мирослави Ігорівни про винесення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, задоволити частково.

Ухвалити додаткове рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь держави судовий збір у розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 коп. за наступними реквізитами ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 (вісім тисяч) гривень.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, до Рівненського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони справи:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ,

відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя Коробов С.О.