Ухвала суду № 139627556, 10.09.2026, Березнівський районний суд Рівненської області

Справа № 555/523/26

Номер провадження 6/555/58/26

У Х В А Л А

іменем України

"10" вересня 2026 р. м.Березне

Березнівський районний суд Рівненської області у складі:

головуючого судді Собчука А. Ю.,

за участю секретаря судового засідання Стасюк І.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Білоконя Ростислава Анатолійовича про розстрочення виконання заочного рішення Березнівського районного суду Рівненської області від 08 квітня 2026 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Заочним рішенням Березнівського районного суду Рівненської області від 08 квітня 2026 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 1277-9270 від 26 вересня 2023 року в розмірі 27 703 грн 00 коп., з яких 6 500 грн 00 коп. прострочена заборгованість за кредитом та 21 203 грн 00 коп. прострочена заборгованість за нарахованими процентами, а також судовий збір у розмірі 2 662 грн 40 коп.

Представник відповідача адвокат Білоконь Ростислав Анатолійович звернувся до суду із заявою про розстрочення виконання зазначеного судового рішення в частині стягнення 27 703 грн заборгованості строком на шість місяців. На обґрунтування заяви послався на істотне погіршення матеріального стану ОСОБА_1 , зазначивши, що у 20242025 роках останній мав постійний офіційний дохід, однак у 2026 році його доходи істотно зменшилися, а починаючи з липня 2026 року офіційні нарахування заробітної плати відсутні. Зазначив, що відповідач має намір виконати судове рішення, однак одноразова сплата всієї присудженої суми за наявного матеріального становища для нього істотно ускладнена.

На підтвердження наведених обставин до заяви додано індивідуальні відомості про застраховану особу за формою ОК-7, сформовані Пенсійним фондом України 20 серпня 2026 року.

З указаних відомостей убачається, що у 2024 році розмір відображеного офіційного доходу ОСОБА_1 становив 69 316,36 грн, у 2025 році 111 500 грн, тоді як за відображений період 2026 року 41 887,92 грн. Упродовж останніх відображених у довідці місяців 2026 року відомості про нарахування заробітку відсутні.

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Білоконь Ростислав Анатолійович подав до суду письмову заяву, в якій просив розгляд заяви про розстрочення виконання судового рішення провести за його відсутності, заявлені вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» у судове засідання не з`явився, хоча позивач був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду заяви шляхом направлення відповідного судового повідомлення до його електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд». Заяв, клопотань, заперечень щодо заяви про розстрочення виконання судового рішення або клопотань про відкладення її розгляду до суду не надходило.

Відповідно до частини другої статті 435 ЦПК України заява про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. З огляду на належне повідомлення учасників справи про дату, час і місце судового засідання, подану представником відповідача заяву про розгляд справи за його відсутності та відсутність клопотань про відкладення розгляду заяви, суд вважає можливим вирішити заяву за відсутності учасників справи. Чинна редакція ч. 2 ст. 435 ЦПК передбачає розгляд такої заяви у двадцятиденний строк із повідомленням учасників справи.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Такий підхід відповідає і практиці Верховного Суду щодо застосування цієї норми.

Дослідивши матеріали справи, заяву та додані до неї докази, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Згідно із частиною першою статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Водночас процесуальним законом передбачено можливість у виняткових випадках змінити порядок виконання судового рішення з огляду на конкретні обставини, які істотно ускладнюють його виконання.

Відповідно до частини першої статті 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Підставою для відстрочення або розстрочення виконання судового рішення згідно із частиною третьою статті 435 ЦПК України є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд відповідно до частини четвертої статті 435 ЦПК України враховує, зокрема, ступінь вини відповідача у виникненні спору, а щодо фізичної особи її матеріальний стан, тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

За частиною п`ятою статті 435 ЦПК України розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення.

Аналогічно частина перша статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, сторони мають право звернутися до суду із заявою про відстрочку або розстрочку його виконання, а рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені судом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 червня 2021 року у справі № 9901/598/19 зазначила, що закон не встановлює вичерпного переліку обставин, за яких може бути надано відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення. Водночас обов`язковою умовою застосування такого процесуального механізму є доведення заявником існування обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Такий підхід застосовано Верховним Судом і в постанові від 05 вересня 2023 року у справі № 295/5781/19, у якій наголошено на необхідності оцінки фактичних обставин та доказів, якими заявник обґрунтовує неможливість або істотне ускладнення виконання рішення в загальному порядку.

У постанові від 27 лютого 2019 року у справі № 796/43/2018 Верховний Суд, вирішуючи питання про розстрочення грошового зобов`язання, виходив із необхідності оцінки майнового стану боржника, інших істотних обставин справи та забезпечення справедливого балансу між інтересами боржника і стягувача.

Отже, розстрочення виконання рішення не є способом звільнення боржника від установленого судом обов`язку та не може використовуватися лише з мотивів небажання або незручності одноразового виконання рішення. Його застосування можливе за умови встановлення об`єктивних обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення, та за умови, що визначений судом порядок виконання зберігає розумний баланс інтересів сторін.

Оцінюючи обставини справи, суд враховує, що основне грошове зобов`язання виникло внаслідок невиконання відповідачем умов кредитного договору, а тому ступінь вини ОСОБА_1 у виникненні спору не може бути виключений із оцінки суду.

Разом із тим сама по собі наявність вини відповідача у виникненні договірної заборгованості не є встановленою законом безумовною перешкодою для розстрочення виконання судового рішення. Стаття 435 ЦПК України вимагає враховувати цю обставину поряд з іншими обставинами, у тому числі актуальним матеріальним станом фізичної особи.

Із наданої форми ОК-7 суд установив істотне погіршення матеріального стану відповідача саме протягом 2026 року. Якщо у 20242025 роках ОСОБА_1 отримував регулярний офіційний дохід, то у 2026 році його загальний розмір істотно зменшився, а за останні відображені у Реєстрі застрахованих осіб місяці нарахування заробітку відсутні.

Таке погіршення матеріального становища відбулося у період виконання рішення від 08 квітня 2026 року та підтверджене не лише поясненнями заявника, а офіційними відомостями Реєстру застрахованих осіб.

Суд не вважає сам факт відсутності офіційного доходу достатньою та безумовною підставою для розстрочення. Водночас у сукупності із розміром присудженої до стягнення суми, істотним зменшенням доходів у поточному році та коротким строком запитуваної розстрочки зазначена обставина свідчить про те, що одноразове виконання рішення у сумі 27 703 грн на цей час істотно ускладнене.

При цьому заявник не просить звільнити його від виконання рішення, зменшити розмір присудженого боргу чи відстрочити початок виконання на тривалий або невизначений строк. Він просить установити порядок поступового виконання рішення протягом шести місяців.

За такого способу виконання загальний розмір присудженої заборгованості не змінюється, а стягувач щомісячно отримуватиме частину належних йому коштів.

Суд також ураховує тривалість запитуваної розстрочки. Шестимісячний строк є помірним та не наближається до максимального річного строку, передбаченого частиною п`ятою статті 435 ЦПК України. Останній платіж при встановленому судом графіку має бути здійснений до 20 березня 2027 року, тобто до спливу одного року з дня ухвалення рішення від 08 квітня 2026 року.

Таким чином, розстрочення виконання рішення не створює невиправдано тривалої затримки у поновленні майнового права стягувача.

Вирішуючи заяву, суд виходить також із необхідності забезпечити справедливий баланс інтересів обох сторін.

Надання розстрочки у цьому випадку не змінює суті судового рішення, не зменшує розміру боргу та не позбавляє стягувача права на отримання присудженої суми.

За сукупністю наведених обставин суд доходить висновку, що встановлення шестимісячного графіка виконання рішення відповідає критеріям розумності, пропорційності та справедливого балансу між правами стягувача і боржника та спрямоване саме на забезпечення реального виконання судового рішення.

Із його прохальної частини клопотання вбачається, що заявник просить розстрочити виконання рішення у частині стягнення 27 703 грн заборгованості. Питання про розстрочення виконання рішення в частині стягнення судового збору у розмірі 2 662 грн 40 коп. перед судом не порушено.

Отже, підстав для зміни порядку виконання судового рішення у цій частині немає.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про наявність передбачених статтею 435 ЦПК України підстав для задоволення заяви.

Керуючись статтею 129-1 Конституції України, статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження», статтями 18, 7681, 89, 258261, 353355, 435 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Білоконя Ростислава Анатолійовича про розстрочення виконання заочного рішення Березнівського районного суду Рівненської області від 08 квітня 2026 року у справі № 555/523/26 задовольнити.

Розстрочити виконання заочного рішення Березнівського районного суду Рівненської області від 08 квітня 2026 року у справі № 555/523/26 в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 1277-9270 від 26 вересня 2023 року в розмірі 27 703 (двадцять сім тисяч сімсот три) гривні 00 копійок строком на шість місяців, установивши такий порядок виконання: до 20 жовтня 2026 року 4 617 грн 17 коп.; до 20 листопада 2026 року 4 617 грн 17 коп.; до 20 грудня 2026 року 4 617 грн 17 коп.; до 20 січня 2027 року 4 617 грн 17 коп.; до 20 лютого 2027 року 4 617 грн 17 коп.; до 20 березня 2027 року 4 617 грн 15 коп.

В іншій частині порядок виконання заочного рішення Березнівського районного суду Рівненської області від 08 квітня 2026 року не змінювати.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ЦПК України.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали або питання вирішено без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Суддя А. Ю. Собчук