Рішення № 139627297, 09.09.2026, Кременчуцький районний суд Полтавської області

Справа № 536/278/26

Провадження № 2/536/730/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2026 року м. Кременчук

Кременчуцький районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді - Реки А.С.,

за участю секретарів судового засідання Черненко А.А., Шкіринець К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці Полтавської області цивільну справу за позовом Виконавчого комітету Омельницької сільської ради Кременчуцького району Полтавської області як органу опіки та піклування в інтересах дитини, яка залишилася без батьківського піклування ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав,-

за участі представника позивача ОСОБА_3

прокурора Дворніцької О.В.,

Встановив:

В провадженні Кременчуцького районного суду Полтавської області перебуває цивільна справа за позовом Виконавчого комітету Омельницької сільської ради Кременчуцького району Полтавської області як органу опіки та піклування в інтересах дитини, яка залишилася без батьківського піклування ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачка виховує малолітню дитину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відомості про батька внесені на підставі ч.1 ст.135 СК України. 03.02.2026 року до Служби у справах дітей виконавчого комітету Омельницької сільської ради Кременчуцького району Полтавської області звернулася староста Рокитненського старостинського округу з повідомленням про бійку між співмешканцями за адресою: АДРЕСА_1 , де проживали ОСОБА_4 разом зі співмешканкою ОСОБА_2 та її малолітньою дитиною ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . З огляду на малолітній вік дитини начальником Служби у справах дітей було негайно викликано поліцію та мобільну команду. Під час обстеження помешкання встановлено, що умови проживання сім`ї були незадовільними. З матір`ю проведено профілактичну бесіду щодо належного виконання батьківських обов`язків, забезпечення безпечних умов проживання та належного догляду за дитиною.

03 лютого 2026 року, близько 16-00 год. до Служби у справах дітей виконавчого комітету Омельницької сільської ради Кременчуцького району Полтавської області повторно звернулася староста Рокитненського старостинського округу з повідомленням про конфлікт між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , у зв`язку з чим було викликано поліцію. 04.02.2026 року начальником Служби у справах дітей виконавчого комітету Омельницької сільської ради Кременчуцького району Полтавської області спільно з психологом та фахівцем із соціальної роботи КЗ «Центр надання соціальних послуг» Омельницької сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, старостою Рокитненського старостинського округу, інспектором сектору ювенальної превенції відділу превенції Кременчуцького районного управління поліції та дільничним офіцером поліції здійснено повторний виїзд за адресою: АДРЕСА_1 , та виявлено, що умови проживання не були приведені у відповідність. ОСОБА_2 та ОСОБА_4 перебували в неадекватному стані, з ознаками перебування під дією невідомих психотропних речовин, поводилися агресивно та висловлювали погрози. Під час огляду малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було виявлено висип невідомого походження, а також гематоми (синці) в ділянці зап`ястка та потилиці.

04 лютого 2026 року виконавчим комітетом Омельницької сільської ради, Кременчуцького району Полтавської області прийнято рішення про негайне відібрання малолітньої дитини у матері. Про прийняття зазначеного рішення було повідомлено Кременчуцьку окружну прокуратуру Полтавської області. Малолітню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тимчасово влаштовано на обстеження до педіатричного центру - «Дитяча лікарня» КНМП «Лікарня інтенсивного лікування «Кременчуцька»

Виходячи з вищевикладеного, позивач вважає, що залишення дитини з матір`ю за наведених обставин може призвести до трагічних наслідків та є небезпечним для життя та здоров`я дитини. Відібрання дитини у матері є вимушеною мірою - з метою захисту життя та здоров`я дитини, виходячи з найкращого забезпечення інтересів дитини. Мати не належним чином виконує свої батьківські обов`язки, не приділяє дитині достатньої уваги, не створює належних умов для проживання дитини, веде асоціальний спосіб життя.

Таким чином, позивач просить суд відібрати у ОСОБА_2 , без позбавлення батьківських прав дитину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та стягнути на користь позивача аліменти з відповідачки на утримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання позову до визначення місця подальшого влаштування дитини.

Ухвалою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 23 березня 2026 року було відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 09 квітня 2026 року було закрито підготовче провадження у цивільній справі та призначено до розгляду у судовому засіданні.

Представник позивача Виконавчого комітету Омельницької сільської ради Кременчуцького району Полтавської області в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, обґрунтувавши їх доводами, викладеними у позовній заяві. Пояснила, що на даний час відповідачка не змінила свого відношення до дитини, не створила належних умов проживання для доньки. Відповідаючи на питання прокурора, вказала, що вони зверталися до правоохоронних органів із заявою про наявність тілесних ушкоджень у дитини, як їй відомо, провадження було закрите. Не заперечувала проти розгляду справи за відсутності належно повідомленої відповідачки, та не заперечувала проти винесення заочного рішення.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце судового розгляду справи була повідомлена належним чином, в матеріалах справи наявна розписка відповідачки про необхідність явки в судове засідання на 20.08.2026, однак відповідачка в судове засідання не з`явилася, причини неявки не повідомила; також про дату наступних судових засідань відповідачка була повідомлена шляхом направлення судової повістки в електронному вигляді у відповідності до її власноручної заяви, однак відповідачка в судове засідання не з`явилася, причини неявки не повідомила. Відповідачка клопотання про розгляд справи у її відсутність до суду не подала, про причини неявки суд не повідомила. У встановлений судом строк відповідачка відзив на позовну заяву не надала.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи неявку в судове засідання належним чином повідомленої відповідачки, яка про причини неявки не повідомила, неподання відповідачкою відзиву на позов, згоду представника позивача на ухвалення заочного рішення, суд постановив про розгляд справи за відсутності відповідачки та ухвалення заочного рішення у даній справі.

Прокурор Дворніцька О.В. у судовому засіданні підтримала позовні вимоги, та вважала, що з метою захисту прав і інтересів малолітньої дитини, позов органу опіки та піклування про відібрання дитини у матері без позбавлення батьківських прав необхідно задовольнити.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснила суду, що є старостою Омельницької сільської ради Кременчуцького району та зазначила, що їй відомо, що малолітню ОСОБА_1 відібрали з сім`ї та передали в прийомну родину. З відповідачкою вона давно знайома як з жителькою села. ОСОБА_2 спочатку зникла з села, а через деякий час повернулася. Свідку стало відомо, що відповідачка з дитиною проживали у неналежних умовах, про що вона повідомила Службу у справах дітей. У той же день вони поїхали до помешкання відповідачки, та коли зайшли до житла, то побачили антисанітарні умови проживання, було дуже брудно, наявний неприємний запах, відсутнє освітлення та у двох кімнатах відсутня підлога. Відповідачка проживала із співмешканцем, який веде антисоціальний спосіб життя, з останнім у ОСОБА_2 були неодноразові конфлікти. З часу відбирання дитини, відповідачка на зв`язок не виходила, однак співробітники сільської ради виїжджали після відібрання дитини за її місцем проживання, то умови проживання не покращилися.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснила суду, що працює секретарем в Омельницькій сільській раді та є місцевою жителькою с. Рокитне. Добре знайома із співмешканцем відповідачки ОСОБА_7 та з самою відповідачкою ОСОБА_2 , з останньою завжди виникали проблеми та до сільської ради надходили скарги. Також зазначила, що відібрану у ОСОБА_2 дитину родичі не захотіли забрати до себе в родину, тому з 23.02.2026 дитина знаходиться під у її прийомній сім`ї. Дитина на час відібрання була дуже маленька для свого віку та мала недостатню вагу, у дитини наявні проблеми із здоров`ям, декларації з педіатром укладено не було, необхідні щеплення зроблені також не були. На даний час ОСОБА_6 займається лікуванням та реабілітацією дитини, дівчинка знаходиться під супроводом лікарів. Хоча на даний час дитина забезпечена усім необхідним та її стан здоров`я покращився, однак вона потребує постійного обстеження та лікування. Свідок сподівалася, що вилучення дитини дасть змогу матері зробити відповідні висновки, однак цього не сталося, відповідачка за увесь час не виявила інтересу до життя дитини та її забезпечення.

Суд, заслухавши думку представника позивача, прокурора, пояснення свідків, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребування судом у відповідності ЦПК України випадках.

Згідно зі ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 11 грудня 2025 року на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матір`ю останньої є ОСОБА_2 , батьком ОСОБА_8 .

Відомості про батька дитини були внесені на підставі ч.1 ст.135 СК України, що

підтверджується копією витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до ч.1 ст.135 Сімейного кодексу України від 06 лютого 2026 року.

Відповідно до копії акту обстеження умов проживання від 03 лютого 2026 року з фототаблицями, проведеного начальником ССД Омельницької сільської ради Павловською Н.О., психологом КЗ «ЦНСП» Омельницької сільської ради Носуль Т.В., фахівцем із соціальної роботи КЗ «ЦНСП» Омельницької сільської ради Литвиненко Л.В., старостою ОСОБА_5 , на підставі усного звернення ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 - умови проживання незадовільні, порушені санітарно-гігієнічні норми: наявні сліди бруду, безладу, відчувається стійкий неприємний запах, відсутній достатній запас продуктів харчування, свіжоприготовлена їжа та вода. Між батьками дитини виникають конфліктні ситуації, що створює ризик неналежного догляду за малолітньою дитиною віком 2 місяці.

Відповідно до копії висновку оцінки потреб сім`ї від 03 лютого 2026 року щодо ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 встановлено, що наявні складні життєві обставини унаслідок неналежного виконання батьківських обов`язків та проживання в антисанітарних умовах.

Відповідно до копії акту оцінки потреб сім`ї/особи від 03 лютого 2026 року, зовнішній вигляд ОСОБА_1 задовільний, однак дитина знаходиться в квартирі з антисанітарними умовами (бруд, сміття, неприємний запах, чорні стіни, відсутні належні умови для сну та харчування дитини). Зі слів сусідів поведінка та зовнішній вигляд матері свідчить про те, що остання перебуває під впливом невідомих речовин і не виконує батьківські обов`язки. Даний випадок класифікований як екстрений.

З акту проведення оцінки рівня безпеки дитини ОСОБА_1 від 04 лютого 2026 року вбачається, що догляд за дитиною здійснює мати ОСОБА_2 та її співмешканець ОСОБА_4 , у дитини наявні синці, гематоми, наявні ознаки погіршення стану здоров`я, у дитини наявний висип по усьому тілу, низький рівень гігієни дитини у зв`язку з недоглядом; особи, які здійснюють догляд за дитиною мають ознаки вживання невідомих психотропних речовин, поводяться агресивно та висловлюють погрози; за результатами проведення оцінки рівня безпеки дитини дуже небезпечний рівень безпеки, задля безпеки та захисту дитини було негайно відібрано у матері.

Рішенням виконавчого комітету Омельницької сільської ради Кременчуцького району Полтавської області №16 від 04 лютого 2026 року вирішено негайно відібрати малолітню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у матері ОСОБА_2 у зв`язку з виникненням загрози життю та здоров`ю дитини. Службі у справах дітей виконавчого комітету Омельницької сільської ради Кременчуцького району Полтавської області необхідно забезпечити влаштування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до педіатричного центру «Дитяча лікарня» КНМП «Лікарня інтенсивного лікування «Кременчуцька» для медичного обстеження та подальшого влаштування дитини.

Відповідно до копії листа КНМП «Лікарня інтенсивного лікування «Кременчуцька» від 10 лютого 2026 року, 04.02.2026 до педіатричного центру госпіталізовано ОСОБА_1 . Стан дитини при госпіталізації середнього ступеню важкості. При надходженні в педіатричне відділення педіатричного центру «Дитяча лікарня» КНМП «Лікарня інтенсивного лікування «Кременчуцька» дівчинка мала ознаки гострого алергічного висипу. Під час подальшого обстеження у дитини виявлені хронічні захворювання. Дівчинка потребує спостереження та лікування. На даний час дитина проходить подальше обстеження та лікування. Зроблено висновок про неналежне здійснення батьками догляду за дитиною.

Відповідно до копії листа КЗ «ЦНСП» Омельницької сільської ради Кременчуцького району Полтавської області від 09 лютого 2026 року, ОСОБА_2 та її малолітня донька ОСОБА_1 на території Рокитненського старостинського округу не зареєстрована, постійно не проживала, приїздила час від часу до співмешканця ОСОБА_4 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Місце реєстрації ОСОБА_2 та малолітньої доньки ОСОБА_9 невідоме. Зі слів ОСОБА_2 вона з донькою проживала в Кременчуці (постійного місця проживання не має). Під час відвідування сім`ї 03.02.2026 було виявлено, що сім`я знаходиться антисанітарних умовах, в квартирі бруд, кучі сміття, неприємні запахи, електроенергія до квартири не підведена, підлога частково зруйнована, стіни в сажі, присутній запах чаду, спальних місць немає, запасів продуктів харчування в наявності не було. Квартира опалюється твердим паливом, але дрова в наявності також були відсутні. Зовнішній вигляд та поведінка ОСОБА_10 свідчить про те, що вона перебуває під впливом невідомих речовин. На даний час сім`я не перебуває на обліку сімей осіб, які опинилися в складних життєвих обставинах та під соціальним супроводом не перебувала у зв`язку з тим, що на території старостату не проживала.

Відповідно до копії листа Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Омельницької сільської ради Кременчуцького району Полтавської області від 09 лютого 2026 року, ОСОБА_2 не зареєстрована в Омельницькій територіальній громаді Кременчуцького району Полтавської області. Згідно з записом №33 домової книги Рокитненського старостинського округу Омельницької сільської ради Кременчуцького району Полтавської області знята з реєстрації по адресі: АДРЕСА_2 , з 04.10.2016. Згідно з записом в погосподарській книзі Рокитненського старостинського округу Омельницької сільської ради Кременчуцького району Полтавської області вибула в с. Баркове, Томаківського р-ну Дніпропетровської області. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на території Омельницької громади Кременчуцького району Полтавської області не зареєстрована, та раніше зареєстрована не була.

Згідно листа Служби у справах дітей Томаківської селищної ради від 12.02. 2026 № 139, за інформацією Преображенського старостинського округу Томаківської селищної територіальної громади відомості про громадянку ОСОБА_2 відсутні. Дана громадянка на території Томаківської селищної територіальної громади не зареєстрована та не проживає.

Відповідно до копії листа КНМП «Центр первинної медико-санітарної допомоги №2» м. Кременчука від 25 лютого 2026 року, дитина ОСОБА_1 не має декларації в даному закладі. Патронаж після виписки з перинатального центру здійснювався 04.12.2025 лікарем. На плановий прийом до лікаря мати з дитиною не з`явилася, за зазначеним в медичній карті номером телефону жіночий голос відповів, що номер належить іншій особі, після чого зв`язок розірвався. При відвідуванні за адресою - двері не відчиняють. 31.12.2025 повідомлено «Службу у справах дітей» та «Центр надання соціальних послуг «Турбота». Даних за звернення за медичною допомогою, госпіталізації немає. Стан здоров`я на теперішній час невідомий. Даних за належність або неналежність медичного нагляду за дитиною відсутні.

Відповідно до копії листа ВП №2 КРУП ГУНП в Полтавській області від 05 березня 2026 року, стосовно повідомлення про домашнє насильство було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №591050 від 23.02.2026 за ч. 1 ст. 184 КУПАП, та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було вилучено в родини, на даний час дитина влаштована до іншої родини.

Відповідно до копії листа ВП №2 КРУП ГУНП в Полтавській області від 06 березня 2026 року, ОСОБА_2 04.02.2026 було притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 184 КУпАП; 16.09.2023 року ОСОБА_4 було притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею ч.1 ст.178 КУпАП та 11.03.2019 року за ч.1 ст.178 КУпАП та ч.1 ст.175 КУпАП.

У статті 51 Конституції України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до частин першої, п`ятої статті 5 СК України держава охороняє сім`ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім`ї; ніхто не може зазнавати втручання в його сімейне життя, крім випадків, встановлених Конституцією України.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до частин першої, другої статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно з частиною першою статті 14 Закону України «Про охорону дитинства», діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили.

У частині сьомій статті 7 СК України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 150 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

У частинах першій, другій та четвертій статті 155 СК України передбачено, що здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України. Зокрема, пунктами 2-5 частини першої статті 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва.

Відповідно до частини першої статті 170 СК України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування. Під час ухвалення рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

У виняткових випадках, при безпосередній загрозі для життя або здоров`я дитини, орган опіки та піклування або прокурор мають право постановити рішення про негайне відібрання дитини від батьків. У цьому разі орган опіки та піклування зобов`язаний негайно повідомити прокурора та у семиденний строк після постановлення рішення звернутися до суду з позовом про позбавлення батьків чи одного з них батьківських прав або про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав. З таким позовом до суду має право звернутися прокурор (частина друга статті 170 СК України).

Згідно з частиною першою статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді цієї категорії справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (пункт 100 рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України»).

Якщо рішення мотивується необхідністю захистити дитину від небезпеки, має бути доведено, що така небезпека справді існує. Під час ухвалення рішення про відібрання дитини від батьків може виникнути необхідність врахування низки чинників. Можливо, потрібно буде з`ясувати, наприклад, чи зазнаватиме дитина, якщо її залишать під опікою батьків, жорстокого поводження, чи страждатиме вона через відсутність піклування, через неповноцінне виховання та відсутність емоційної підтримки, або визначити, чи виправдовується встановлення державної опіки над дитиною станом її фізичного або психічного здоров`я. З іншого боку, той факт, що дитина може бути поміщена в середовище, більш сприятливе для її виховання, не виправдовує примусового відібрання її від батьків. Такий захід не можна також виправдовувати виключно посиланням на ненадійність ситуації, адже такі проблеми можна вирішити за допомогою менш радикальних засобів, не вдаючись до роз`єднання сім`ї, наприклад, забезпеченням цільової фінансової підтримки та соціальним консультуванням (пункт 50 рішення ЄСПЛ від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України»).

Розпорядження про встановлення опіки слід розглядати як тимчасовий захід, який підлягає припиненню, щойно це дозволятимуть обставини. Будь-які заходи щодо тимчасового влаштування дитини повинні узгоджуватися з кінцевою метою - возз`єднання дитини з батьками, якщо це відповідає її найкращим інтересам. Позитивний обов`язок держави щодо сприяння возз`єднанню сім`ї з плином часу посилюється та має реалізовуватися з урахуванням принципу забезпечення найкращих інтересів дитини (mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 24 січня 2018 року у справі «Achim v. Romania» («Ахім проти Румунії»), заява № 45959/11, § 113).

У зазначеній справі ЄСПЛ встановив, що перед передачею дітей під опіку соціальні служби здійснювали спостереження за сім`єю, надавали батькам рекомендації щодо покращення умов проживання та виховання дітей, вживали заходів для підтримання контактів і сприяли покращенню матеріального становища та батьківських навичок заявників. Суд дійшов висновку, що тимчасове влаштування дітей ґрунтувалося на доречних і достатніх підставах, переслідувало легітимну мету захисту прав і інтересів дітей та не порушувало статтю 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення батьківських прав є тимчасовим заходом, який за своєю правовою природою відрізняється від позбавлення батьківських прав, що має безстроковий характер. У разі усунення причин, які перешкоджали належному виконанню батьківських обов`язків, суд за заявою батьків може ухвалити рішення про повернення дитини, керуючись її найкращими інтересами (постанова Верховного Суду від 26 січня 2022 року у справі № 308/12188/18).

Негайне відібрання дитини органом опіки та піклування застосовується як винятковий тимчасовий захід на час усунення причин, що створюють реальну та безпосередню загрозу життю або здоров`ю дитини. Обов`язок доведення наявності такої загрози покладається на орган опіки та піклування.

Судом було встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 належним чином не виконує батьківські обов`язки, а саме не приділяє належну увагу вихованню та здоров`ю дитини, що підтверджується актом проведення оцінки рівня безпеки дитини від 04.02.2026 року, листами КНМП «Центр первинної медико-санітарної допомоги №2» м. Кременчука та КНМП «Лікарня інтенсивного лікування «Кременчуцька», у зв`язку з чим дитина потебує спостереження та лікування, також були виявлені хронічні захворювання; не вживає заходів для належного здійснення батьківських обов`язків та забезпечення належних умов проживання дитини, що підтверджується актом обстеження умов проживання від 03.02.2026 року, висновком оцінки потреб сім`ї від 03.02.2026 року, актом оцінки потреб сім`ї/особи від 03.02.2026 року

З відповідачкою були проведені профілактичні бесіди щодо необхідності зміни ставлення до виховання малолітньої дочки та створення необхідних умов для її проживання, однак остання не виявила ініціативи щодо вирішення даної проблеми.

Таким чином встановлено, що на момент вирішення справи залишення малолітньої дитини за місцем проживання матері є небезпечним для життя та здоров`я дитини, тому відібрання малолітньої дитини від матері є виправданим та таким, що здійснюється в інтересах дитини.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановлені обставини справи, суд вважає, що позов слід задовольнити та відібрати малолітню дитину у відповідачки без позбавлення її батьківських прав.

При цьому суд зауважує, що відібрання дітей у батьків - це санкція за невиконання батьківських обов`язків. Ця санкція є більш м`якою, порівняно з іншими, зокрема із позбавленням батьківських прав. Відібрання дитини не є крайнім і незворотним заходом.

Згідно з вимогами ч.3 ст. 170 СК України, якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, суд за заявою батьків може постановити рішення про повернення їм дитини.

Отже, відповідачка не позбавлена можливості змінити своє відношення та ставлення до виконання батьківських обов`язків та звернутись в суд із позовом про повернення дитини.

Також позивач просить стягнути на свою користь аліменти з відповідачки на утримання дитини, з огляду на що, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини четвертої статті 170 СК України при задоволенні позову про відібрання дитини суд вирішує питання про стягнення аліментів.

Згідно зі статтею 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до частини третьої статті 181 та частини другої статті 182 СК України аліменти можуть бути присуджені у частці від доходу платника, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

З огляду на встановлені обставини та потребу дитини у матеріальному забезпеченні, суд вважає за необхідне задовольнити позовну вимогу про стягнення з матері аліментів у розмірі 1/4 частини від усіх видів її доходу, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Також, суд вважає необхідним при ухваленні рішення, у відповідності до ст. 141 ЦПК України, стягнути з відповідачки на користь держави судовий збір, оскільки позивач звільнений від його сплати при зверненні до суду.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.19, 135, 170, 180 СК України, ст.ст. 2-4, 12, 13, 76-81, 89, 259, 263-265, 268, 280-283, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-

Ухвалив:

Позов Виконавчого комітету Омельницької сільської ради Кременчуцького району Полтавської області як органу опіки та піклування в інтересах дитини, яка залишилася без батьківського піклування ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 про відібрання дітей без позбавлення батьківських прав задовольнити.

Відібрати у ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , без позбавлення батьківських прав малолітню дитину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та передати її Виконавчому комітету Омельницької сільської ради Кременчуцького району Полтавської області як органу опіки та піклування для вирішення питання про подальше влаштування дитини.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Виконавчого комітету Омельницької сільської ради Кременчуцького району Полтавської області як органу опіки та піклування, код ЄДРПОУ 40490537, місцезнаходження: Полтавська область, Кременчуцький район, с. Омельник, вул. Центральна, буд.66, до визначення місця подальшого влаштування дитини, в подальшому - на користь опікуна чи установи, під опікою якої буде перебувати дитина, аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня пред`явлення позову 12 лютого 2026 року і до повноліття дитини.

Рішення суду в частині стягнення аліментів допустити до негайного виконання в межах оплати платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , в дохід держави судовий збір у розмірі 3328 (три тисячі триста двадцять вісім) грн.

Копію заочного рішення надіслати сторонам.

Заочне рішення може бути переглянуте Кременчуцьким районним судом Полтавської області за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Полтавського апеляційного суду безпосередньо протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач Виконавчий комітет Омельницької сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, код ЄДРПОУ 40490537, місцезнаходження: Полтавська область, Кременчуцький район, с. Омельник, вул. Центральна, буд.66.

Відповідачка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 .

СуддяА. С. Река