Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа 524/5035/26
Провадження 2/524/4697/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.09.2026 м. Кременчук
Автозаводський районний суд міста Кременчука в складі
головуючого судді Мельник Н. П.,
з участю секретаря судового засідання Шаполової К. М.,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
УСТАНОВИВ:
До суду надійшов позов ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором на загальну суму 15359,70 грн.
На обґрунтування позову зазначено, що 17.10.2025 між ТОВ «1 Безпече агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладений договір про надання коштів у кредит № 45531274 (далі договір кредиту).
01.11.2025 між позикодавцем та відповідачем шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором «07667» укладена додаткова угода № 16097469 до договору № 45531274 від 17.10.2025, згідно якої збільшена сума кредита та змінена денна процентна ставка з 0,466 % на 1 %.
Всупереч умовам договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання, не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості.
Таким чином, відповідач має заборгованість за договором № 45531274 від 17.10.2025 в сумі 15359,70 грн, з яких: 9000,00 грн - заборгованості за основною сумою боргу, 1559,70 грн - заборгованість за відсотками, 4320,00 грн - заборгованість за процентами за понадстрокове користування кредитом, 480,00 грн комісія за надання кредиту. Позивачем не здійснювалося нарахування штрафних санкцій.
ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед позивачем за договором позики № 45531274 в сумі 15359,70 грн.
Судом отримана інформація про зареєстроване місце проживання відповідача.
Ухвалою відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження із викликом сторін.
15.07.2026 ухвалою суду відкладено судове засідання у зв`язку із першою неявкою відповідача та витребуванням від АТ «Універсал Банк» доказів.
З 14.08.2026 по 01.09.2026 включно суддя перебувала у щорічній відпустці.
09.09.2026 у судове засідання не з`явилися сторони, а саме:
представник позивача повідомлений належним чином про дату, час, місце розгляду справи належним чином. У прохальній частині позову клопотав про розгляд справи за його відсутності, просив задовольнити, проти заочного розгляду не справи не заперечував;
відповідач, про дату, час, місце судового розгляду повідомлений належним чином на підставі п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, згідно якого днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Про причини неявки відповідач суду не повідомляв, заяв про розгляд справи за його відсутності та відзив не подав.
Інформацією, наданою АТ «Універсал Баннк», стверджується, що на ім`я відповідача емітована картка № НОМЕР_1 . Надана виписка по вказаній карті з 17.10.2025 по 20.10.2025 із відомостями про зарахування на ім`я відповідача 3000,00 грн, з 01.11.2025 по 04.11.2025 із відомостями про зарахування на ім`я відповідача 6000,00 грн,
З`ясувавши обставини, на які посилається позивач, як на підставу своїх позовних вимог, оцінивши докази на їх належність, допустимість, достатність, взаємозв`язок у сукупності, з`ясувавши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, правові норми, що підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до наступних висновків.
17.10.2025 між ТОВ «1 Безпече агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладений договір про надання коштів у кредит № 45531274 (далі договір кредиту). Позичальник підтвердив про ознайомлення на сайті з повною інформацією щодо позикодавця, його послуг, правилами надання грошових коштів у кредит, їх змісту, об`єму, зобов`язань, а також наслідки укладання договору.
За кредитним договором позивач надає відповідачу фінансовий кредит у розмірі, та на умовах строковості, зворотності, платності (далі кредит), а відповідач зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах визначених договором.
Згідно умов кредитного договору сума кредиту визначена в сумі 3000,00 грн, строк кредитування - 30 днів з 17.10.2025 до дати повного повернення кредиту 15.11.2025, процентна ставка / день 0,466 %, комісія за надання кредиту - 16,00 % від суми наданого кредиту, що становить 480,00 грн (п.п. 2.2.1 - 2.2.4 договору).
Розрахунок денної процентної ставки становить 0,999 % (п.п. 2.3 договору).
Розді 12 договору містить дані відповідача такі, як дату народження, місце проживання, номер телефону, елетронну пошту, номер банкіської картки НОМЕР_2 , РНОКПП.
Договір кредиту підписаний електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора «84855», надісланого на вказану позичальником електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 , у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Кредитодавець ідентифікував відповідача за посередництвом системи BankID НБУ, отримавши від «monobank» за згодою ОСОБА_1 персональні данні, зокрема електронну адресу, на яку в подальшому направлялись одноразові ідентифікатори та встановив, що останній використав електронний підпис одноразовим ідентифікатором «84855», для підписання документів 17.10.2025 о 17:26:38, «07667» - 01.11.2025 о 09:25:46, що стверджується довідками про ідентифікацію.
За ініціативою відповідача до договору № 45531274 було укладено додаткову угоду із зазначенням відповідних змін до договору, а саме: збільшення суми кредиту, та зміни денної процентної ставки.
Факт перерахування відповідачу грошових коштів на його картковий рахунок № НОМЕР_2 , який вказаний ним у заявці, підтверджується квитанцією ТОВ «Європейська платіжна система» від 17.10.2025, № транзакції 42413ae9-9f63-40c7-81e8-a992a03d98d8, за яким, на банківську картку відповідача 17.10.2025 перераховані грошові кошти в сумі 3000,00 грн та 01.11.2025, № транзакції 989e410d-2590-444d-9359-556e6edee347, за яким, на банківську картку відповідача 01.11.2025 перераховані грошові кошти в сумі 6000,00 грн.
Враховуючи викладене заборгованість відповідача за договоромкредиту складає 15359,70 грн з яких: 9000,00 грн - заборгованості за основною сумою боргу, 1559,70 грн - заборгованість за відсотками, 4320,00 грн - заборгованість за процентами за понадстрокове користування кредитом, 480,00 грн комісія за надання кредиту.
Щодо стягнення заборгованості по відсоткам.
Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
після спливу строку кредитування внаслідок закінчення цього строку, визначеного у відповідному кредитному договорі, або внаслідок реалізації кредитодавцем свого права на дострокове стягнення всієї суми заборгованості за кредитом в порядку ч. 2 ст. 1050 ЦК України припиняється право кредитодавця нараховувати передбачені кредитним договором проценти за користування кредитом.
У таких правовідносинах права та інтереси кредитодавця забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання, та підлягає застосуванню до всього періоду прострочення виконання грошового зобов`язання від дати спливу строку кредитування.
Зазначене узгоджується із правовими висновками Великої Палати Верховного Суду у постановах від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц, від 04.06.2019 у справі № 916/190/18, від 08.11.2019 у справі № 127/15672/16-ц, від 23.06.2020 у справі № 536/1841/15-ц, від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц.
Відповідно до умов договору відповідач отримав грошові кошти в сумі 9000,00 грн строком на 30 днів, тобто до 15.11.2025 (п.п. 2.2.2 договору).
Позичальник має право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту, установлених цим договором (пролонгація) на підставі поданого до кредитодавця звернення із зазначеною датою в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час такого ініціювання. Продовження строку кредитування здійснюється шляхом укладення додаткової угоди, що підписується із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час реалізації позичальником такого права. Ініціювання позичальником продовження строку кредитування відбувається в бік погіршення для позичальника. Перелік та цифрові значення умов, що підлягають зміні у зв`язку з продовженням строку кредитування обираються позичальником самостійно під час ініціювання укладення додаткової угоди про продовження строку кредитування та визначаються у відповідній додатковій угоді, що укладається між сторонами, а також відображаються позичальнику в особистому кабінеті (п.п. 7.1 договору).
Згідно п. п. 10.7 розділу 10 «Відповідальність сторін, порядок вирішення спорів» договору передбачено, якщо сума кредиту, що надається за договором, перевищує розмір однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на дату укладення договору, користування кредитом понад встановлений договором строк нараховуються проценти за понадстрокове користування кредитом (його частиною) в розмірі, визначеному п. п. 2.2 договору за кожен день такого користування у розмірі 4,0 % в день з урахуванням обмежень, встановлених Законом України «Про споживче кредитування» та іншими актами законодавства. Якщо сума кредиту не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на дату укладення договору, за користування кредитом (його частиною) понад встановлений договором строк, у випадку невиконання позичальником умов договору, кредитодавець має право нараховувати пеню в розмірі, визначеному п. п. 2.2 договору з першого дня понадстрокового користування кредитом (його частиною) у розмірі 4,0 % в день за кожен день такого користування, з урахуванням обмежень, визначених Законом України «Про споживче кредитування».
Згідно розрахунку, наданого первісним кредитором, сформованого 25.02.2026, заборгованість за відсотками, нарахована за період з 17.10.2025 по 15.11.2025 включно (30 днів) із використання процентної ставки у розмірі 0,466 % та 1 % в день на суму 1559,70 грн, що відповідає умовам договору та Закону України «Про споживче кредитування» та підлягає стягненню із відповідача на користь позивача.
Згідно розрахунку, наданого первісним кредитором, сформованого 25.02.2026, заборгованість за процентами за понадстрокове користування кредитом, нарахована за період з 16.11.2025 по 27.11.2025 включно (12 днів) із використанням денної процентної ставки за понадстрокове користування кредитом у розмірі 4,0 % на загальну суму 4320,00 грн.
Суд звертає увагу, що умовами вказаного договору передбачено порядок продовження строку його дії.
Матеріали справи не містять відомостей про укладення між сторонами додаткової угоди відповідно до п.п. 7.1 договору про продовження строку кредитування, відтак положення договору п. п. 10.7 розділу 10 «Відповідальність сторін, порядок вирішення спорів» щодо нарахування процентів за понадстрокове користування кредитом у розмірі 4,0 % в день є мірою відповідальності, передбаченою ст. 625 ЦК України.
Проте, в договорі чітко визначено обов`язок повернути отримані кошти 15.11.2025 (п.п. 2.2 договору).
Отже, за таких умов договору, що погоджені сторонами, позичальник має право нараховувати відсотки за договором лише протягом строку 30 днів.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 444/9519/12 від 28.03.2018 після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 уточнила власний правовий висновок, викладений в п. 123 постанови від 18.01.2022 у справі № 910/17048/17, щодо можливості нарахування процентів поза межами строку кредитування, визначивши, що в разі порушення виконання зобов`язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за користування кредитом (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором. Якщо умови кредитного договору передбачають можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування, судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, мали на увазі сторони встановлення нарахування процентів як міри відповідальності в певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. «verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem», тобто «слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав»).
Пунктом 18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України передбачено, що протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки та оборони України відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» запроваджено воєнний стан на всій території України, що триває станом на теперішній час.
Користування кредитом понад встановлений договором строк є порушенням його умов, відповідальність, за що передбачена договором у вигляді нарахування процентів за понадстрокове користування кредитом (його частиною). Зважаючи, що договір укладений 17.10.2025, в період дії воєнного стану в Україні, відповідач звільнений від обов`язку сплати відсотків за понадстрокове користування в силу положень п. 18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.
За таких обставин відсутні підстави для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача відсотків за понадстрокове користування в сумі 4320,00 грн, тому у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.
Щодо стягнення із відповідача комісії.
10.06.2017 набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», ст. 11 якого викладена в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування». Положення ч.ч. 1, 2, 5 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.
Згідно п. 4 ч.1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - це витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту, до яких включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо (ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування»).
Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банківської установи встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту, яка може включати плату за надання інформації про стан кредиту, що споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Протилежна умова договору є нікчемною відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 по справі № 496/3134/19, постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.11.2023 по справі № 204/224/21.
Виходячи з аналізу п. 4 ч. 1 ст. 1, ч. 2 ст. 8, ч. 1 ст. 1, ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», роз`яснень Великої Палати Верховного Суду щодо застосування ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування», викладених у постанові від 13.07.2022 по справі № 496/3134/19, така форма витрат, як комісія за надання кредиту існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.
У кредитному договорі встановлена комісія за наданням кредиту у розмірі 15 % від суми кредиту та дорівнює 480,00 грн, що є разовою, розмір якої є незмінним та підлягає стягненню з відповідача.
З урахуванням наведеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на загальну суму 11039,70 грн (9000,00 грн заборгованості за основною сумою боргу + 1559,70 грн заборгованості за процентами + 480,00 грн заборгованості за комісією).
Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони (ст. 207 ЦК України).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.ст. 626, 628 ЦК України). Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди ( ч 1ст 638 ЦК України).
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).
Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦПК України, інших актів законодавства, а при відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).
У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. ст. 610, 611 ЦК України).
Судом установлені порушення відповідачем умов договору шляхом неналежного виконання взятих на себе зобов`язань.
Досліджені по справі докази дають достатні підстави для висновку, що після підписання договору у сторін виникли взаємні права та обов`язки щодо надання кредитних коштів і їх повернення зі сплатою відповідних відсотків за користування.
Свої договірні зобов`язання кредитодавець виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредит в обумовленій договором сумі. Відповідач зобов`язання у визначений договором строк не виконав, контррозрахунку суми заборгованості та процентів за користування кредитними коштами не надано. Існування заборгованості перед позивачем стверджується доданими до позову документами.
Протягом строку дії кредитного договору відповідач не звернувся до суду із заявою про розірвання кредитного договору чи визнання його (або його окремих положень) недійсним (ми).
Доказів протилежного матеріали справи не містять та суду не надано. Відповідачем протилежного суду не доведено, наведені позивачем обставини та факти не спростовані. Клопотань, заяв відповідачем не заявлено, у тому числі про участь у засіданні в режимі відеоконференції.
Ст. 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦПК України (ст. 1050 ЦК України).
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Положеннями ст. 204 ЦК України закріплена презумпція правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, що набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (постанова Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 191/5077/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010).
Під час розгляду справи, судом забезпечено сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом переконливості (ст. 129 Конституції України).
Європейський суд з прав людини вказав, що Суд нагадує, що п.1 ст.6 Конвенції з прав людини зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення («Проніна проти України», № 63566/00, 18.07.2006).
Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 1, 5, 6 ст. 137 ЦПК України).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц вказала на виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Зазначений підхід до вирішення питання зменшення витрат на правничу допомогу знайшов своє відображення і в постановах Верховного Суду від 02.10.2019 у справі № 815/1479/18, від 15.07.2020 у справі № 640/10548/19, від 21.01.2021 у справі № 280/2635/20.
Оскільки позов задоволений частково на суму 11039,70 грн (71,87 % від 15359,70 грн) з відповідача на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України на користь позивача слід стягнути 1913,47 грн (71,87 % від 2662,40 грн) судового збору, сплаченого за подання позову до суду та 3234 грн 15 коп (71,87 % від 4500,00 грн) витрат на правничу допомогу.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося (ч. 2 ст. 247 ЦПК України).
Керуючись ст. ст. 5, 12,13,81,77-80, 141, 247, 259, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Задовольнити частково позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агенство необхідних кредитів».
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» (р/р UA953220010000026502490000094, код ЄДРПОУ 39861924, м. Київ, площа Арсенальна, 1Б) заборгованість за кредитним договором № 45531274 від 17.10.2025 в сумі 11039 грн 70 коп, 1913 грн 47 коп судового збору 3234 грн 15 коп витрат на правничу допомогу.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданої упродовж тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня розгляду заяви про перегляд заочного рішення у разі його не скасування. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне найменування сторін:
позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» код ЄДРПОУ 39861924, місцезнаходження: м. Київ, площа Арсенальна,1Б.
відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Н. П. Мельник
Судове рішення № 139627049, Автозаводський районний суд м. Кременчука було прийнято 09.09.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 524/5035/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: