Рішення № 139626980, 10.09.2026, Таращанський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 379/975/26

Провадження № 2/379/797/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

10 вересня 2026 рокум.Тараща

Таращанський районний суд Київської області у складі:

головуючої судді Шабрацького Г.О.,

за участю секретаря судового засідання Гопкало О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 2 в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з даним позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача на користь ТОВ «Бізнес Позика» заборгованість за договором № 525193-КС-003 про надання кредиту від 07.04.2025 року у розмірі 52340,36 грн, судовий збір у розмірі 2662,40 грн та понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн. В обґрунтування позову зазначив, що 07.04.2026 між ТОВ "Бізнес Позика" та відповідачем укладено договір №525193-КС-003 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». ТОВ "Бізнес Позика" 07.04.2026 направлено відповідачу пропозицію (оферту) укласти договір № 525193-КС-003 про надання кредиту. 07.04.2025 відповідач прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору про надання кредиту на умовах, визначених офертою. Зі своєї сторони ТОВ "Бізнес Позика" направлено відповідачці через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-7789, на номер телефону, що зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті. ТОВ "Бізнес Позика" свої зобов`язання за договором кредиту виконало та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 11000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальника.

22.05.2025 року між ТОВ «Бізнес Позика» та відповідачем укладено додаткову угоду № 1 до договору № 525193-КС-003 про надання кредиту. Відповідно до умов додаткової угоди відповідачці додатково надано кредит в сумі 11000,00 грн.

Відповідач належним чином не виконувала взяті на себе зобов`язання, що спричинило виникнення заборгованості, яка становить 52340,36 грн, яка складається із:

- 20533,40 грн- заборгованість по прострочених платежах по тілу кредиту;

- 20122,34 грн- заборгованість по прострочених платежах по процентам;

- 11000,00 грн заборгованість по відсотках відповідно до ст.625 ЦКУ;

- 684,62 грн заборгованість по прострочених платежах за комісією.

Посилаючись на те, що відповідач не виконав свої зобов`язання за кредитним договором, ТОВ «Бізнес Позика» звернулося до суду з даним позовом.

Згідно протоколу авторозподілу судової справи від 27.05.2026 головуючим суддею у справі визначено суддю Таращанського районного суду Київської області Г.О. Шабрацького.

02.06.2026 суд постановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху та надав позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали на усунення вказаних у ній недоліків.

08.06.2026 судом постановлено ухвалу, якою прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання. Витребувано від АТ «А-Банк» письмові докази, які становлять банківську таємницю.

22.06.2026 на адресу суду від АТ «А-Банк» надійшла відповідь на ухвалу суду про витребування доказів.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належно. Подав до суду заяву про розгляд справи за відсутності позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судові засідання тричі не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у встановленому законом порядку (надіслання судової повістки та розміщення оголошення на сайті Судова влада України). Відзиву на позов, заяв про відкладення слухання справи чи розгляд справи за його відсутності, від відповідача до суду не надходило.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Враховуючи позицію позивача, прийнявши всі заходи по виклику відповідача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.ст. 223, 280 ЦПК України.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що застосовуючи положення ч.4 ст. 10 Цивільно-процесуального кодексу України, ст.17 Закону України"Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи, ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (AlimentariaSandersS.A.v.Spain). Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.

Згідно ч.8 ст.178ЦПК України - у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Судом встановлено, що 07.04.2025 між позивачем ТОВ "Бізнес Позика" та відповідачем ОСОБА_2 укладено договір про надання кредиту № 525193-КС-003, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п. 2.1. договору позивач ТОВ "Бізнес Позика" надало відповідачу грошові кошти в розмірі 11000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а відповідач зобов`язався повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором про надання кредиту та правилами надання споживчих кредитів.

Строк на який надається кредит: 16 тижнів.

Процентна ставка: в день 1%, фіксована.

Комісія за надання кредиту:2200,00 грн.

Строк дії договору до: 28.07.2025.

Орієнтовна загальна вартість наданого кредиту: 22378,15 грн.

Договір про надання кредиту № 525193-КС-003 від 07.04.2025 відповідачем підписано електронним цифровим підписом (одноразовим ідентифікатором) UA-7789.

Так, із дослідженої судом довідки послідовності дій клієнта встановлено, що клієнт ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), 07.04.2025 року о 16:40 год зайшов в особистий кабінет та о 16:47 год підписав договір одноразовим ідентифікатором: UA-7789.

ТОВ «Бізнес Позика» в повному обсязі виконано умови укладеного договору, шляхом перерахування грошових коштів (кредиту) у розмірі 11000,00 грн. на картковий рахунок позичальника ОСОБА_1 № НОМЕР_2 , що підтверджується листом ТОВ «ПрофітГід», номер транзакції 44403-36949-83503 від 07.04.2025 року.

Також, 22.05.2025 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 1 до договору № 525193-КС-003 про надання кредиту.

Відповідно до умов додаткової угоди ТОВ «Бізнес Позика» надало відповідачу додатково кредит в сумі 11000,00 грн (п.3.1. угоди).

Розмір отриманого та неповернутого позичальником кредиту складатиме 20533,40 грн з урахуванням неповернутого позичальником кредиту у розмірі 9533,40 грн (п.п.1, 3.2. угоди).

Орієнтовна вартість наданого кредиту 39074,93 грн. Кількість днів користування кредитом, що залишається після укладення додаткової угоди: 158 днів. Денна процентна ставка складає: 0,80%.

Додаткова угода № 1 до договору про надання кредиту № 525193-КС-003 від 07.04.2025 відповідачем підписано електронним цифровим підписом (одноразовим ідентифікатором) UA-1555.

Так, із дослідженої судом довідки послідовності дій клієнта встановлено, що клієнт ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), 22.05.2025 року о 19:15 год зайшов в особистий кабінет та о 19:35 год підписва договір одноразовим ідентифікатором: UA-1555.

ТОВ «Бізнес Позика» в повному обсязі виконано умови укладеної додаткової угоди до договору, шляхом перерахування грошових коштів (кредиту) у розмірі 11000,00 грн на картковий рахунок позичальника ОСОБА_1 № НОМЕР_2 , що підтверджується листом ТОВ «ПрофітГід», номер транзакції 44793- 17159-65543 від 22.05.2025 року.

Згідно витребуваної інформації наданої АТ «А-Банк» підтверджено що платіжну карту № НОМЕР_3 було емітовано на ім`я ОСОБА_1 та на вказану платіжну карту було зараховано кошти 07.04.2025 в сумі 11000 грн та 22.05.2025 було зараховано кошти у сумі 11000 грн.

З розрахункузаборгованості за наданим кредитом вбачається, що станом на 21.05.2026 заборгованість за договором № 525193-КС-003 про надання кредиту становить 52340,36 грн, яка складається із: - 20533,40 грн- заборгованість по тілу кредиту; 20122,34 грн- заборгованість по процентам; 11000 грн заборгованість по відсотках відповідно до ст.625 ЦКУ; 684,62 грн заборгованість по прострочених платежах за комісією.

Судом також встановлено, що відповідач ОСОБА_1 , з метою виконання умов договору, здійснив часткову оплату суми кредиту в розмірі 13155,99 грн, з яких 1466,60 грн зараховано на погашення кредиту; 7974,01 грн - зараховано на погашення відсотків за користування; 3715,38 грн зараховано на погашення комісії, що відображено у розрахунку заборгованості. Однак, повністю грошового зобов`язання відповідачем перед позивачем не виконано.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Згідно ч. 1ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Судом встановлено, що 07.04.2025 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 було укладено договір № 525193-КС-003 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначений ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», що підтверджується пропозицією щодо укладення договору, самим договором, візуальною формою послідовності дій клієнта, анкетою клієнта та правилами надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес Позика».

Крім того, судом встановлено, що 22.05.2025 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 1 до договору № 525193-КС-003 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19.

Відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами, а в ч. 1 ст. 625 ЦК України зазначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Наданими суду і дослідженими в судовому засіданні доказами, що наявні в матеріалах справи, підтверджується те, що кредитором ТОВ «Бізнес Позика» виконано зобов`язання за договором про надання споживчого кредиту № 525193-КС-003 від 07.04.2025 та додаткової угоди № 1 від 22.05.2025 і перераховано на користь відповідача позичальника обумовлену договором суму. Це вбачається, зокрема, зі змісту підписаної відповідачем ОСОБА_1 анкети указаного договору, а також підтверджується довідками про видачу коштів із сумою транзакцій по договору.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача нарахованих відсотків у розмірі 11000,00 грн на підставі ст. 625 ЦК України, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з положеннями ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно із п. 7.5 договору зазначено, що у разі прострочення виконання позичальником грошового зобов`язання зі сплати процентів за користування кредитом та/або комісії за видачу кредиту та/або комісії за видачу у кредит додаткових грошових коштів та/або суми кредиту у визначені цим договором терміни, позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 700000 процентів річних від суми заборгованості в силу положень ст. 625 ЦК України.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджений Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Станом на день розгляду справи воєнний стану в Україні не скасовано та не припинено.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», яким, зокрема розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» доповнити пунктом 6-1 такого змісту: «6-1. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем».

Пункт 6-1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» виключено на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, який набрав чинності 24 грудня 2023 року.

Також, згідно із Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу доповнено, зокрема, пункт 18 такого змісту: у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

На час розгляду справи в суді положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України є чинними.

Також Верховний Суд вже робив висновки щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України(див.: постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06 вересня 2023 року у справі № 910/8349/22); на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (див.: постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Однак, стягнення процентів річних на підставі ст. 625 ЦК України суперечить вимогам вищенаведеного законодавства, а тому в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме, з відповідача слід стягнути на користь позивача заборгованість за договором № 525193-КС-003 від 07.04.2025 у розмірі 41349,36 грн, що складається із: заборгованості за кредитом 20533,40 грн; заборгованості за нарахованими процентами 20122,34 грн, заборгованості за комісією 684,62 грн.

Щодо судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір пропорційно задоволеним вимогам, що становить 2143,82 грн ( 41349,36х 2662,40 / 52340,36).

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано суду: копію договору про надання професійної правничої допомоги від 15 травня 2026 року, копію рахунку-фактури №05-525193-КС-003 від 15 травня 2026 року на суму 10 000,00 грн., а саме за підготовку позовної заяви про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , копію про право на зайняття адвокатською діяльністю Глуховецьким О.С.

За умовами ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 30 серпня 2023 року у справі № 911/3586/21, критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема, наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.

Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, пунктах 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Звернення до суду з позовами про стягнення заборгованості за кредитним договором носить масовий характер. З цих підстав суд вважає, що послуги адвокатів за даною категорією справ є стандартними послугами і тому не потребують великих професійних затрат. Витрати на послуги адвоката в розмірі 10 000,00 грн. за даною справою є неспівмірними із складністю справи та виконаних адвокатами робіт.

За таких обставин, беручи до уваги часткове задоволення позову, дотримуючись принципів розумності, пропорційності та справедливості, враховуючи ціну позову, суд прийшов до висновку про можливість зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають стягнення з відповідача до 3 000,00 грн.

Керуючись ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 247, 259, 263-265 ЦПК України, ст. 205, 207, 509, 526, 530, 598, 599, 610, 611, 626, 628, 638, 639, 1046, 1047, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» код ЄДРПОУ 41084239, заборгованість за кредитним договором № 525193-КС-003 від 07 квітня 2025 року в розмірі 41340 (сорок одна тисяча триста сорок) гривень 36 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» код ЄДРПОУ 41084239, судовий збір у розмірі 2143 (дві тисячі сто сорок три) гривні 82 коп та витрати на правовому допомогу у сумі 3 000 (три тисячі) гривень 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Повне найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», код ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження: 01133, б. Лесі Українки, буд. 26, офіс 411;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено та підписано 10 вересня 2026 року.

Суддя

Таращанського районного суду

Київської області Григорій ШАБРАЦЬКИЙ