Рішення № 139625556, 10.09.2026, Сновський районний суд Чернігівської області (до 25.04.2025 - Щорський районний суд Чернігівської області)

Справа № 745/396/26

Номер провадження 2/749/595/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

10 вересня 2026 року Сновський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді Чигвінцева М.С.

за участю секретаря Мирошниченко А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Сновськ в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 745/396/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором позики № 6232536 від 12.03.2020 у розмірі 20 166,00 грн та судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 662,40 грн та витрат на професійну допомогу у розмірі 7 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 12.03.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (далі первісний кредитор) та ОСОБА_1 в електронній формі, шляхом обміну електронними повідомленнями та підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», укладено договір позики № 6232536, за умовами якого кредитодавець надав позичальнику кредит у сумі 7 000,00 грн строком на 29 днів, із базовою процентною ставкою 1,6% за день, зниженою (акційною) процентною ставкою 0,88% за день та процентною ставкою за понадстрокове користування позикою 2,7% за день. Позикодавець свої зобов`язання за договором виконав, надавши позичальнику кредитні кошти у сумі 7 000,00 грн шляхом перерахування на картковий рахунок, вказаний позичальником у договорі. 10.07.2020 між первісним кредитором та ТОВ «ФК «Профіт Капітал» укладено договір факторингу № 10072020, за умовами якого первісний кредитор відступає, а фактор набуває прав вимоги, зазначених у відповідному реєстрі. 23.02.2021 між сторонами договору факторингу підписано Реєстр прав вимоги № 113, за яким право вимоги за договором позики № 6232536 від 12.03.2020 перейшло до ТОВ «ФК «Профіт Капітал». Позичальник своїх зобов`язань щодо повернення позики та сплати процентів не виконала, у зв`язку з чим станом на 23.02.2021 (дата відступлення права вимоги) утворилася заборгованість у розмірі 20 166,00 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 7 000,00 грн та заборгованості за нарахованими процентами за весь час користування кредитними коштами у розмірі 13 166,00 грн.

Ухвалою Сновського районного суду Чернігівської області від 07 липня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання з участю сторін, відповідачу запропоновано подати відзив на позовну заяву у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали.

У судове засідання представник позивача не з`явився, у позові просив справу розглянути без його участі, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, зокрема судом було розміщено (оприлюднено) на вебпорталі Судової влади України оголошення про виклик у судове засідання по справі відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Враховуючи наявність умов, передбачених ст. 280 ЦПК України, судом 10 вересня 2026 року постановлено ухвалу про здійснення заочного розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи те, що відповідач у судове засідання не з`явилася, про час та місце судового засідання повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомляла, жодних заяв від неї не надходило, та у строк, встановлений судом, відповідач відзив на позов не подала, будь-яких інших клопотань та заяв від відповідача подано до суду не було, відтак у відповідності до ч. 8 ст. 178 ЦПК України суд вважає за можливе провести розгляд справи за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить наступного висновку.

Завданнями цивільного судочинства (ст. 2 ЦПК України) є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

Згідно з принципом диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Приписами статей 12, 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Матеріалами справи встановлено, що 12.03.2020 року між Товариство з обмеженою відповідальністю «1БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено Договір позики № 6232536 шляхом обміну електронними повідомленнями та приймання (акцепту) умов, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

В підтвердження позивачем надано копію договору позики №6232536 від 12.03.2020, який підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 5Qj0va6EQV.

Довідкою про ідентифікацію підтверджується, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) ідентифікована ТОВ «1БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» . Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора 5Qj0va6EQV, направленого 12.03.2020 в 9:14 на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1

Відповідно до п. 1 договору позики за цим договором позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти (позику) на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.

Згідно з п. 2 договору сторони погодили Параметри та умови Позики, порядок і Графік повернення Позики та сплати процентів.

Так, відповідно п.п.2.1-2.3: сума позики 7 000,00 грн, строк Позики (строк договору) 29 днів, процентна ставка (базова) 1,60 % в день. Дата надання позики 12.03.2020, дата повернення позики визначена 10.04.2020.

Відповідно до п. 3 договору проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики.

Відповідно до п.4 договору, підписанням цього договору Позичальник підтвердив, що:

- ознайомився на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/ з повною інформацією щодо Позикодавця та його послуги, що передбачена ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»,

- до моменту підписання договору вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику, що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/ (надалі Правила), їх зміст, суть, об`єм зобов`язань Сторін та наслідки укладення цього Договору.

Згідно з п. 5 Договору кредиту визначено, що цей Договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» Договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі.

Позивачем надано до матеріалів позовної заяви Правила надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», які затверджені Протоколом «07/02/2019 від 07.02.2019 №12/08/2021, однак Правила не містять електронного підпису відповідача.

Також не містить електронного підпису Паспорт позики (Інформація, яка надається споживачу відповідно до Закону України «Про споживче кредитування).

На підтвердження факту видачі ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» ОСОБА_1 грошових коштів позивачем надано довідку ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес» від 02.04.2026, відповідно до якої 12.03.2020 прийнято до виконання платіжну інструкцію ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» щодо перерахування 7 000 грн на платіжну картку № НОМЕР_2 .

Разом із тим, зазначена довідка сама по собі не містить відомостей, які б дозволяли ідентифікувати власника вказаної платіжної картки, а тому не може беззаперечно підтверджувати факт зарахування кредитних коштів саме відповідачу.

На підтвердження неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором позики №6232536 від 12.03.2020, позивач надав розрахунок, складений ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», становить 35 014,50 грн, з яких 18 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 17 014,50 грн - сума заборгованості за відсотками.

10 липня 2020 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (первісний кредитор) та ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» (новий кредитор, фактор) укладено договір факторингу №10072020.

Відповідно до пункту 1.1 договору факторингу первісний кредитор зобов`язався відступити фактору права грошової вимоги до боржників, визначених у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор - прийняти такі права вимоги та сплатити їх вартість. При цьому сторони погодили, що право вимоги переходить до фактора з моменту підписання сторонами відповідного реєстру прав вимоги.

Згідно з пунктом 2.1 договору факторингу первісний кредитор зобов`язався передати фактору права вимоги, зазначені у реєстрах прав вимоги, а фактор - прийняти їх.

Відповідно до пункту 10.1 договору він набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2020 року, а в частині невиконаних зобов`язань до їх повного виконання. У разі відсутності письмових заперечень сторін договір вважається пролонгованим на кожний наступний календарний рік.

23 лютого 2021 року сторонами підписано Реєстр прав вимоги №113 до договору факторингу №10072020, відповідно до якого до ТОВ «ФК «Профіт Капітал» перейшло право гршової вимоги до відповідача за кредитним договором №6232536 від 12.03.2020.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний недійсним судом.

Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Згідно з частиною першою ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір).

До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблено висновок, щ ост. 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно - телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно ч. 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у визначеному ст. 12 цього Закону порядку, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 вказаного закону).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов`язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частина 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, а відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За змістом ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором і згідно до ст. 1048 цього Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.. 1048 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальни кзобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст. 1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з не додержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Таким чином зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору; позичальник зобов`язаний повернути суму кредиту та сплатити проценти.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач зобов`язання за договором належним чином не виконав, кредит та проценти у визначені строки не повернув, у зв`язку з чим утворилась заборгованість.

Згідно зі ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України першої предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно зі ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 514 ЦК кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст. 76 ЦПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з ч.1 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює кожний доказ окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Як встановлено судом, 12.03.2020 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір в електронній формі шляхом використання відповідачем одноразового ідентифікатора (електронного підпису), відповідно до умов якого кредитодавець зобов`язався надати відповідачу кредит у розмірі 7 000 грн строком на 29 днів зі сплатою процентів 1,60 % в день.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що після укладення кредитного договору відповідачем було здійснено платежі 08.04.2020 у сумі 1724,80 грн, 08.05.2020 у сумі 1601,60 грн, 06.06.2020 у сумі 1971,20 грн та 02.10.2020 у сумі 50,00 грн, тобто загалом 5347,60 грн.

Здійснення відповідачем вказаних платежів суд розцінює як поведінку, що узгоджується з виконанням умов спірного кредитного договору. Будь-яких доводів чи доказів того, що зазначені платежі були здійснені помилково, без існування кредитних правовідносин або з іншої правової підстави, матеріали справи не містять, а відповідачем таких обставин не заявлено.

Матеріалами справи підтверджено, що 10.07.2020 між первісним кредитором та ТОВ «ФК «Профіт Капітал» укладено договір факторингу № 10072020, а 23.02.2021 сторонами підписано Реєстр прав вимоги № 113, за яким право вимоги за договором позики № 6232536 від 12.03.2020, позичальником за яким є ОСОБА_1 , перейшло до позивача.

Оцінивши зазначені докази, суд приходить до висновку, що саме з моменту підписання Реєстру прав вимоги №113, тобто з 23 лютого 2021 року, до ТОВ «ФК «Профіт Капітал» перейшли права первісного кредитора за кредитним договором №6232536 від 12.03.2020, у тому числі право вимагати від відповідача належного виконання грошового зобов`язання.

Сам по собі факт укладення договору факторингу раніше дати укладення кредитного договору не свідчить про недійсність чи неможливість відступлення права вимоги, оскільки умовами договору факторингу передбачено, що конкретні права вимоги переходять до фактора шляхом підписання сторонами відповідного реєстру прав вимоги. Оскільки Реєстр прав вимоги №113 підписано після укладення кредитного договору, право вимоги за цим договором перейшло до позивача у порядку та на умовах, визначених договором факторингу.

Відповідно до ст. 526, 629, 1049 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Оцінюючи заявлену позивачем до стягнення суму заборгованості, суд зазначає наступне.

Позивач обґрунтовує нарахування процентів понад 29-денний строк користування позикою положеннями Правил надання грошових коштів у позику, відповідно до яких у разі неповернення позики проценти продовжують нараховуватись протягом періоду прострочення, що фактично свідчить про застосування механізму пролонгації або автопролонгації.

За змістом ст. 1054, 1048, 638 ЦК України строк користування кредитом є істотною умовою договору, оскільки безпосередньо впливає на обсяг грошового зобов`язання боржника.

Укладений сторонами Договір позики №6232536 від 12.03.2020 року прямо визначає строк користування позикою - 29 календарних днів.

Матеріали справи не містять доказів: укладення сторонами додаткової угоди про продовження строку кредитування; подання відповідачем заяви про пролонгацію; вчинення відповідачем будь-яких активних дій, спрямованих на погодження автопролонгації; накладення відповідачем електронного підпису під текстом Правил саме в тій редакції, на яку посилається позивач.

Надані суду Правила не містять електронного підпису відповідача, а також відсутні технічні докази (лог-файли, підтвердження акцепту конкретної редакції Правил), які б свідчили про їх погодження як невід`ємної частини договору.

Сам по собі факт розміщення Правил на вебсайті кредитодавця та посилання на них у тексті договору не підтверджує належного погодження відповідачем умов, які змінюють строк виконання зобов`язання та збільшують обсяг відповідальності.

Суд виходить із того, що пролонгація або автопролонгація, яка змінює строк кредитування без вчинення боржником окремих волевиявлень, фактично є зміною істотної умови договору. Така зміна повинна бути доведена належними доказами відповідно до вимог ст. 12, 81 ЦПК України.

Обов`язок доведення факту погодження відповідачем умов пролонгації (автопролонгації) покладається на позивача.

Оскільки позивач не довів факту погодження відповідачем умов пролонгації та нарахування процентів понад 29-денний строк, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для стягнення процентів за період понад строк кредитування.

Водночас проценти за користування кредитом у межах погодженого строку (29 днів) підлягають стягненню.

З огляду на викладене та зважаючи на те, що право позивача нараховувати договірні проценти обмежується строком дії договору (29 днів), суд вважає обґрунтованим нарахування процентів за базовою ставкою 1,6% за день за період з 12.03.2020 до 10.04.2020 (29 днів), що складає: 7 000,00 грн ? 1,6% ? 29 днів = 3 248,00 грн.

У задоволенні позовних вимог у частині стягнення процентів, нарахованих поза межами встановленого договором строку кредитування, у розмірі 9 918,00 грн (13 166,00 грн 3 248,00 грн), суд відмовляє як недоведених та таких, що не ґрунтуються на вимогах закону.

Таким чином, заборгованість відповідача за Договором позики №6232536 від 12.03.2020 становить 10 248,00 грн.

Разом із тим, із наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачем протягом дії кредитного договору було здійснено платежі 08.04.2020 у сумі 1724,80 грн, 08.05.2020 у сумі 1601,60 грн, 06.06.2020 у сумі 1971,20 грн та 02.10.2020 у сумі 50,00 грн, тобто загалом 5347,60 грн.

Вказані платежі позивачем враховані у поданому до суду розрахунку заборгованості, а тому суд бере їх до уваги при визначенні дійсного розміру невиконаного відповідачем грошового зобов`язання.

Оскільки загальний розмір заборгованості, який суд визнав доведеним, становить 10 248,00 грн, а відповідачем сплачено 5 347,60 грн, залишок непогашеної заборгованості складає: 10 248,00 грн - 5 347,60 грн = 4 900,40 грн.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме в частині стягнення з відповідача 4 900,40 грн заборгованості за кредитним договором, яка складається із непогашеної частини основної суми кредиту та процентів, нарахованих виключно в межах погодженого сторонами строку кредитування.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За змістом ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, також покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, а також заявлено вимогу про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн.

Вирішуючи питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить із положень ст.ст. 133, 137, 141 ЦПК України, відповідно до яких такі витрати підлягають розподілу між сторонами за умови підтвердження їх фактичного понесення належними та допустимими доказами, а також за умови їх співмірності зі складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг, часом, витраченим на їх виконання, та значенням справи для сторони.

Судом перевірено надані позивачем докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та встановлено, що вони підтверджуються належними доказами, наявними у матеріалах справи. Враховуючи характер спірних правовідносин, категорію справи, обсяг виконаної представником позивача роботи, а також відсутність клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає заявлений їх розмір обґрунтованим.

Разом із тим, оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, понесені позивачем судові витрати підлягають відшкодуванню пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення 20 166,00 грн заборгованості, тоді як суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення 4 900,40 грн, що становить 24,30 % від заявленого розміру позовних вимог.

За таких обставин з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судовий збір у розмірі 646,96 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 700,83 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 7681, 89, 141, 258, 259, 263265, 273, 354 ЦПК України, ст.ст. 11, 202, 204, 509, 512514, 526, 530, 598, 610, 611, 626, 627, 628, 629, 638, 1048, 1049, 1054, 1077 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», суд,-

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» (код ЄДРПОУ 39992082, місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, буд. 8) заборгованість за кредитним договором №6232536 від 12 березня 2020 року у розмірі 4 900 (чотири тисячі дев`ятсот) гривень 40 копійок.

Стягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» (код ЄДРПОУ 39992082, місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, буд. 8) судовий збір у розмірі 646 (шістсот сорок шість) гривень 96 копійок.

Стягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» (код ЄДРПОУ 39992082, місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, буд. 8) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі

1 700 (одна тисяча сімсот) гривень 83 копійки.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його (проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його складення шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду відповідно до ст. 355 ЦПК України або через Сновський районний суд Чернігівської області відповідно до п.15.5 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України.

Суддя М.С. Чигвінцев