Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 739/1227/26
Провадження № 2/739/767/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
10 вересня 2026 року м. Новгород-Сіверський
Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого судді Чепурка В.В.,
за участі:
секретаря судового засідання Лукаш Н.Я.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В:
1. Описова частина
Стислий виклад позицій учасників справи
Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (далі позивач), діючи через свого представника Дідиченко Д.Г.., звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором №1561-5171 від 08 червня 2025 року в розмірі 124 179 грн. 00 коп.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що відповідно до вказаного договору відповідач отримав від позивача споживчий кредит у розмірі 26 500 грн., які зобов`язався повернути у визначений договором строк та сплатити проценти за користування ними, а також комісію. При цьому відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконує, у результаті чого виникла прострочена заборгованість у розмірі 124 179 грн. 00 коп., з яких: 26 500 грн. 00 коп. заборгованість за тілом кредиту, 79 129 грн. 00 коп. заборгованість за відсотками, 13 250 грн. 00 коп. заборгованість за процентами, нарахованими згідно статті 625 ЦК України та 5 300 грн. 00 коп. заборгованість за комісією.
Представник позивача, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилася, при цьому в позовній заяві міститься її клопотання про розгляд справи без виклику сторін.
Відповідач у судове засідання не з`явився, хоча викликалася до суду належним чином, зокрема як шляхом надіслання повістки про виклик за адресою його проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку, яка повернулася до суду з відміткою про відсутність відповідача за вказаною адресою, так і шляхом опублікування оголошення про виклик на офіційному веб-сайті Судової влади України. За таких обставин, відповідно до пункту 4 частини сьомої статті 128, статті 130 ЦПК України відповідач вважається належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду. При цьому останній заяв по суті справи та про розгляд справи без його участі до суду не подав.
Заяви та клопотання учасників справи
Інших заяв та клопотань учасники справи до суду не подавали.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою суду від 02 липня 2026 року відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд даної справи у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 13 серпня 2026 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.
У зв`язку з розглядом справи у порядку загального позовного провадження, враховуючи, те, що відповідач, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, у судове засідання не з`явився, заяви про розгляд справи без його участі та відзиву на позов не подав, беручи до уваги позицію представника позивача, суд ухвалив здійснити розгляд справи за наявними у матеріалах справи доказами з постановленням заочного рішення.
Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється без участі сторін у справі, на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного пристрою не здійснювалося.
2. Мотивувальна частина
Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин та оцінка аргументів і доказів учасників справи
Як встановлено, 08 червня 2025 року між позивачем та відповідачем було укладено договір про відкриття кредитної лінії №1561-5171, відповідно до якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 26 500 грн. 00 коп. у вигляді встановленої кредитної лінії для задоволення особистих потреб строком на 300 днів (пункти 2.2-2.3, 4.1, 4.9) (а.с. 11-41).
Сторонами вказаного кредитного договору було погоджено знижену процентну ставку в розмірі 0,9% на день процентну та стандартну процентну ставку за кредитом у розмірі 1% за кожен день користування кредитом (пункт 4.6) та передбачено надання кредиту на 300 днів і його повернення до 03 квітня 2026 року (пункт 4.10). Також сторонами договору було погоджено сплату відповідачем комісії за надання кредиту в розмірі 20% від суми наданого кредиту (пункту 4.7).
Вказаний вище договір був підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису, шляхом використання одноразового пароля-ідентифікатора А7363 та шляхом обміну електронними повідомленнями, що передбачено положеннями статей 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», статтями 6, 7, 12 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також узгоджується з висновками Верховного Суду, які містяться у постанові, винесеній 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19.
Згідно квитанції платіжної системи EASYPAY від 14 червня 2026 року та довідки позивача кошти останнього у сумі 26 500 грн. були перераховані на виконання вказаного вище кредитного договору на картковий рахунок відповідача 08 червня 2025 року (а.с. 42).
Отже, позивач належним чином виконав свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором №1561-5171щодо надання споживчого кредиту.
Згідно розрахунку, що міститься у матеріалах справи, позивачем визначено заборгованість відповідача за вказаним вище кредитним договором у розмірі 124 179 грн. 00 коп., з яких: 26 500 грн. 00 коп. заборгованість за тілом кредиту, 79 129 грн. 00 коп. заборгованість за відсотками, 13 250 грн. 00 коп. заборгованість за процентами, нарахованими згідно статті 625 ЦК України та 5 300 грн. 00 коп. заборгованість за комісією (а.с. 43-45).
З визначеним розміром заборгованості за тілом кредиту та процентами за користування ним, нарахованими у період дії кредитного договору суд погоджується, що скільки в цій частині вказані розрахунки відповідають умовам кредитного договору, укладеного між позивачем та відповідачем.
Стосовно вимог позивача про стягнення з відповідача комісії за надання кредиту в розмірі 5 300 грн. 00 коп., що становить 20% від суми кредиту, суд зазначає наступне.
Так, пунктом 4.7 кредитного договору, укладеного між позивачем та відповідачем дійсно передбачено сплату відповідачем на користь позивача комісії, пов`язаної з надання кредиту в розмірі 20% від суми виданого кредиту.
У рішенні Конституційного Суду України від 11 липня 2013 року, винесеного у справі №7-рп/2013, вказав, що умови договору споживчого кредиту, його укладення та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими споживач вважається слабкою стороною у договорі та підлягає правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності.
Частиною першою статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» №1023-XII від 12 травня 1991 року, далі Закон України №1023-XII передбачено, що цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України "Про споживче кредитування".
Частиною першою статті 18 Закону України №1023-XII передбачено, що продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.
Відповідно до частини другої статті 18 Закону України №1023-XII умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.
Згідно частини п`ятої статті 18 Закону України №1023-XII якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.
Відповідно до частини сьомої статті 18 Закону України №1023-XII положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Якщо до положення вносяться зміни, такі зміни вважаються чинними з моменту їх внесення.
Як вбачається, сплата зазначеної комісії згідно кредитного договору №1561-5171 фактично передбачена за укладення кредитного договору та надання кредитних коштів тобто за дії, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, що за своєю природою є дискримінаційним, суперечить моральним засадам суспільства, а тому є незаконним.
Саме такий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 19 лютого 2020 року, винесеного у справі №756/8840/17.
Згідно статті 217 ЦК України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.
За таких обставин суд приходить до висновку про незаконність нарахування та стягнення з відповідача комісії, пов`язаної з наданням кредиту в розмірі 5 300 грн. 00 коп.
Стосовно нарахованих позивачем процентів за статтею 625 ЦК України в розмірі 13 250 грн. 00 коп., які позивач просить стягнути з відповідача на свою користь за порушення останнім своїх зобов`язань суд зазначає наступне.
Так, пунктом 8.2 кредитного договору, укладеного між позивачем та відповідачем, дійсно передбачено, що у разі прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання зі сплати процентів за користування кредитом та/або комісії нараховуються проценти згідно статті 625 ЦК України.
Частиною першою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Згідно частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідач дійсно порушив свої зобов`язання щодо повернення позивачу отриманих кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитом.
Водночас, пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Також установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, на території України було введено воєнний стан строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та продовжує діяти на даний час.
У зв`язку з викладеним відповідач на період дії в Україні воєнного стану звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, на підставі якої останньому позивачем нараховано проценти у розмірі 13 250 грн. 00 коп., відповідно вказані проценти мають бути списані кредитодавцем. Отже, доводи останнього про стягнення з відповідача зазначених процентів є необґрунтованими.
Згідно статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини першої статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належний йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Статтею 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Частиною першою статті 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Оскільки в ході судового розгляду встановлено, що у відповідача перед позивачем за кредитним договором №1561-5171 від 08 червня 2025 року виникла заборгованість у розмірі 105 629 грн. 00 коп. (26 500 грн. 00 коп. + 79 129 грн. 00 коп.) суд приходить до висновку про необхідність стягнення зазначеної заборгованості з відповідача на користь позивача і відповідно про задоволення позову частково у вказаному вище розмірі, при цьому в задоволенні решти позовних вимог необхідно відмовити у зв`язку з їх необґрунтованістю.
Судові витрати
Позивачем здійснено судові витрати на сплату судового збору у розмірі 2 662 грн. 40 коп., при цьому відповідачем судові витрати не здійснювалися.
Оскільки позов підлягає задоволенню частково, відповідно до частини другої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати пропорційно до задоволеної частини позовних вимог у розмірі 2 264 грн. 69 коп. (105 629 грн. 00 коп. х 2 662 грн. 40 коп. / 124 179 грн. 00 коп.).
На підставі викладеного, керуючись статтями 81-83, 141, 258-259, 263-268, 273, 280-289, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд
У Х В А Л И В:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором №1561-5171 від 08 червня 2025 року в розмірі 105 629 (сто п`ять тисяч шістсот двадцять дев`ять) гривень 00 копійок.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» судові витрати у розмірі 2 264 (дві тисячі двісті шістдесят чотири) гривні 69 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте Новгород-Сіверським районним судом Чернігівської області за письмовою заявою відповідача, який має право подати її до Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У випадку залишення ухвалою суду заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, воно може бути оскаржене відповідачем шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду у загальному порядку в тридцятиденний строк з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржене позивачем шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду через Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя В.В. Чепурко
Судове рішення № 139625487, Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області було прийнято 10.09.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 739/1227/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: