Рішення № 139625329, 09.09.2026, Путивльський районний суд Сумської області

Справа № 584/1388/25

Провадження № 2/584/569/26

РІШЕННЯ

Іменем України

09.09.2026 Путивльський районний суд Сумської області

у складі: головуючого - судді Данік Я.І.,

за участі: секретаря Кравченко А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Путивль в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

ТОВ «Коллект Центр» звернулося до суду з указаним позовом, який обґрунтовує тим, що 21 вересня 2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та відповідачем укладено кредитний договір №101424617, у вигляді електронного документу із застосуванням електронного підпису, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача, за умовами якого позивач надав йому кредит у розмірі 4000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом, але всупереч укладеному договору відповідач порушував строки погашення кредиту та процентів, в зв`язку з чим станом на 3 листопада 2025 року має заборгованість в розмірі 32760 грн., у т.ч.: 4000 грн. заборгованості за кредитом, 27600 грн. - заборгованості за відсотками, 1160 грн. заборгованості за комісією.

17 грудня 2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу №17/12-2021-62 про відступлення права вимоги, в тому числі і за кредитним договором №101424617 від 21 вересня 2021 року.

Крім того, 10 січня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір факторингу №10-03/2023/01 про відступлення права вимоги, в тому числі і за кредитним договором №101424617 від 21 вересня 2021 року.

Посилаючись на вказане, позивач просить стягнути з відповідача борг у розмірі 32760 грн. та понесені судові витрати.

Заочним рішенням Путивльського районного суду Сумської області від 2 березня 2026 року позов ТОВ «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» 32760 грн. заборгованості по кредитному договору №101424617 від 21 вересня 2021 року, 2422 грн. 40 грн. витрат по сплаті судового збору при подачі позову, а також 13000 грн. витрат на правничу допомогу(а.с.105-106).

Ухвалою Путивльського районного суду Сумської області від 13 квітня 2026 року скасовано заочне рішення Путивльського районного суду Сумської області від 2 березня 2026 року (а.с.135).

Представник відповідача подала відзив на позов, в якому позовні вимоги визнала частково та зазначила, що відповідач визнає заборгованість перед позивачем у сумі 5800 грн., а саме: 4000 грн. - заборгованості за тілом кредиту та 1800 грн. - заборгованості за відсотками, а у іншій частині не визнає. Також зазначила, що згідно з умовами договору строк його дії становить 15 днів, а відсотки відповідачу нараховувалися за період з 22 вересня 2021 оку по 5 грудня 2021 року, тобто поза строками кредитування. Крім того зазначила, що вимога про стягнення з відповідача 1160 грн. комісії є необґрунтованою (а.с.160-162).

Представник позивача подала відповідь на відзив, в якій позовні вимоги підтримала у повному обсязі та зазначила, що нарахування відсотків за користування кредитними коштами та комісії відбувалося відповідно до умов кредитного договору №101424617 від 21 вересня 2021 року (а.с.169-173).

Представник позивача у судове засідання не з`явилася, подала письмове клопотання про підтримання позову та розгляд справи у її відсутність (а.с.180).

Відповідач і його представник у судове засідання не з`явилися, подали письмові клопотання в яких позовні вимоги визнали частково, справу просили розглядати у їх відсутність (а.с.186,187).

Дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково.

Як встановлено судом, 21 вересня 2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №101424617, за умовами якого банк надав відповідачу грошові кошти у розмірі 4000 грн., на строк 15 днів, зі сплатою відсотків у розмірі 1800 грн., які нараховуються за ставкою 3,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом, 1160 грн. комісії за надання кредиту (а.с.8-15).

Відповідно до п.2.3.1.2 вказаного договору його пролонгація здійснюється на стандартних (базових) умовах: позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватися кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів.

Відповідно до п.1.6 кредитного договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00% фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Первісний кредитор відповідно до умов укладеного кредитного договору з 21 вересня 2021 року по 5 жовтня 2021 року нараховував по 3% за користування кредитом, а з 6 жовтня 2021 року по 5 грудня 2021 року по 5%.

Відповідач прострочив виконання свого зобов`язання, оскільки порушив строки повернення кредиту та сплати нарахованих процентів, внаслідок чого на момент припинення дії договору перед первісним кредитором - ТОВ «МІЛОАН», утворилась заборгованість по тілу кредиту в розмірі 4000 грн., по відсотках у розмірі 13800 грн., а також по комісії у розмірі 1160 грн. (а.с.23).

Як стверджує позивач, станом на 3 листопада 2025 року позивач має заборгованість в розмірі 32760 грн., у т.ч.: 4000 грн. заборгованості за кредитом, 27600 грн. - заборгованості за відсотками, 1160 грн. заборгованості за комісією, що підтверджується розрахунками заборгованості (а.с.23-25).

17 грудня 2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу №17/12-2021-62 про відступлення права вимоги, в тому числі і за кредитним договором №101424617 від 21 вересня 2021 року, що підтверджується копією реєстру боржників від 17 грудня 2021 року (а.с.26-30,38-40,41)

Крім того, 10 січня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір факторингу №10-03/2023/01 про відступлення права вимоги, в тому числі і за кредитним договором №101424617 від 21 вересня 2021 року, що підтверджується копією реєстру боржників від 10 січня 2023 року (а.с.42-47,57-59,60).

Як вбачається з довідки АТ «Ощадбанк» від 5 січня 2026 року №46/1211/1380/2026 на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в банку емітовано платіжну банківську картку № НОМЕР_2 , на яку було зараховано кошти у розмірі 4000 грн. (меморіальний ордер №5396073519 від 23 вересня 2021 року), наявна інформація надана в електронному вигляді (а.с.99,100).

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із ст. 64 ЦПК України.

Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що спірний договір укладений у спосіб, визначений чинним законодавством України з повним дотриманням вимог щодо його укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»

Згідно з ч.1 ст.526, ч.1 ст.530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з п.3.3.2 за кредитним договором позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі передбачені цим договором у порядку, строки та терміни передбачені договором.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч.1 ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Що стосується посилань представника відповідача щодо того, що строк дії кредитного договору №101424617 від 21 вересня 2021 року становить 15 днів, а відсотки відповідачу нараховувалися за період з 22 вересня 2021 оку по 5 грудня 2021 року, тобто поза строками кредитування, то вони є необґрунтованими, оскільки відповідно до п.2.3.1.2 вказаного договору його пролонгація здійснюється на стандартних (базових) умовах: позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватися кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів.

Крім того, відповідно до п.1.6 кредитного договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00% фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Тобто нарахування відсотків первісним кредитором у розмірах 3,00% у день протягом пільгового періоду (15 днів) та 5,00 % у день у всі подальші дні (60 днів), та нарахування відсотків з 22 вересня 2021 року по 5 грудня 2021 року, тобто протягом 75 днів, відповідає умовам договору, укладеного між сторонами.

У тож же час, нарахування ТОВ «Вердикт Капітал» відсотків за користування кредитом у сумі 13800 грн. є безпідставним, оскільки первісним кредитором ТОВ «МІЛОАН» було припинено нарахування відсотків за договором 5 грудня 2021 року, тобто в межах строку дії кредитного договору, і на момент відступлення права вимоги ТОВ «Вердикт Капітал» (17 грудня 2021 року) заборгованість становила 18960 грн. (4000 грн. заборгованості за кредитом, 13800 грн. - заборгованості за відсотками, 1160 грн. заборгованості за комісією), а ТОВ «Вердикт Капітал» було нараховано відсотки за користування кредитом за період з 17 грудня 2021 року по 10 січня 2023 року, тобто поза межами дії кредитного договору №101424617 від 21 вересня 2021 року.

Що стосується посилання представника відповідача на те, що вимога про стягнення з відповідача 1160 грн. комісії є необґрунтованою, то суд дійшов наступного.

Відповідно до п.1.5.1 кредитного договору №101424617 від 21 вересня 2021 року встановлено комісію за надання кредиту у розмірі 29,00% від суми кредиту одноразово, а саме 1160 грн.

Згідно з розрахунком, первісним кредитором було нараховано комісію за надання кредиту у розмірі 1160 грн. відповідно до умов договору

Так, відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Відповідно до ч.2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, п.4 ч.1 ст.1 та ч.2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року №49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі Правила про споживчий кредит).

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Згідно з ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Аналіз змісту положень кредитного договору свідчить, що в ньому не зазначено переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредитів, що надаються позичальнику та за які встановлена комісія у визначених у цих пунктах розмірах. Позивачем не надано доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні договору.

Зважаючи на викладене, суд вважає, що положення кредитного договору щодо сплати позичальником комісії за надання кредиту та комісії за обслуговування кредитної лінії є нікчемними відповідно до ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування».

Указаний висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 9 жовтня 2024 року у справі №582/202/22.

Також суд зауважує, що положення договору про надання, управління та обслуговування споживчого кредиту, які передбачають здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні Закону України «Про захист прав споживачів», є нікчемними. Надання кредиту є по суті основним обов`язком кредитодавця за умовами укладеного із споживачем договором, а не послугою, виконання якого не може здійснюватися за окрему плату.

Згідно з ч.ч.1,5 ст.216 ЦК України, у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою.

Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Оскільки положення кредитного договору, якими встановлені умови про сплату позичальником комісії за надання, управління та обслуговування кредиту є нікчемними (в частині встановленої комісії), суд на підставі ч.5 ст.216 ЦК України вважає за потрібне застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину. Зокрема, сума заборгованості підлягає зменшенню на 1160 грн. (суми нарахованої комісії за надання кредиту).

За таких обставин заборгованість за кредитним договором №101424617 від 21 вересня 2021 року становить 17800 грн., з яких: 4000 грн. заборгованості за кредитом, 13800 грн. - заборгованості за відсотками.

У зв`язку із частковим задоволенням позову, відповідно до ст.141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь банка 1316 грн. 20 коп. витрат по сплаті судового збору при подачі позову, пропорційно розміру задоволених вимог (17800х2422,40/32760=1316,2) та 7063 грн. 49 коп. витрат на правничу допомогу, пропорційно розміру задоволених вимог (17800х13000/32760=7063,49).

На підставі ст.ст.526-527, 610, 611, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст.142, 259, 263-265, 274-279, 280-284 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (01133, м.Київ, вул.Мечнікова, будинок 3, офіс 306, код ЄДРПОУ 44276926) 17800 грн. (сімнадцять тисяч вісімсот гривень) заборгованості по кредитному договору №101424617 від 21 вересня 2021 року

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (01133, м.Київ, вул.Мечнікова, будинок 3, офіс 306, код ЄДРПОУ 44276926) 1316 грн. 20 грн. (одну тисячу триста шістнадцять гривень двадцять копійок) витрат по сплаті судового збору при подачі позову, а також 7063 грн. 49 коп. (сім тисяч шістдесят три гривень сорок дев`ять копійок) витрат на правничу допомогу.

Рішення суду може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження а

Суддя Я.І.Данік