Ухвала суду № 139624644, 09.09.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/7903/26 2/335/4104/2026

про зупинення провадження у справі

09 вересня 2026 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді - Сиротенко В.К., за участю секретаря судового засідання Кумер А.В., представника позивача Сачаєвої І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Сніжнянської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно,

ВСТАНОВИВ:

13.07.2026 через систему «Електронний суд» до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя надійшла позовна заява ОСОБА_1 до відповідача Сніжнянської міської ради, в якій позивач просить визнати право власності на нерухоме майно.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.07.2026 справу передано для розгляду судді Сиротенко В.К.

Ухвалою судді від 17.07.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у цивільній справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 09.09.2026, сторонам надано строк на подання заяв по суті спору.

У судове засідання 09.09.2026 представник відповідача не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся шляхом розміщення оголошення про виклик на сайті Судової влади України.

Дослідивши матеріали справи, судом поставлено на обговорення питання щодо необхідності зупинення провадження у справі виходячи з наступного.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є власником двокімнатної квартири АДРЕСА_1 , на підставі договору дарування від 15.09.1998 року, посвідченого приватним нотаріусом Сніжнянського міського нотаріального округу Суховерховим В.І., зареєстрованого в реєстрі за № 5382. Право власності було зареєстроване за позивачем у КП «БТІ» м. Сніжне Донецької області 21.09.1998 року, реєстрова книга № 1494, реєстраційний № 3218. Водночас відомості про це право не були внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, оскільки на момент виникнення права власності такий реєстр не функціонував. З метою реєстрації права власності в Державному реєстрі прав на нерухоме майно, на домоволодіння, позивач звернулась до державного реєстратора прав на нерухоме майно Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області, подавши заяву про державну реєстрацію прав від 08.04.2026 р., реєстраційний номер заяви: 72428822, проте у здійсненні реєстрації права власності позивачу було відмовлено на підставі Рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій № 85039588 від 27.05.2026 р., винесеного державним реєстратором прав на нерухоме майно Івановим І.В. Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області, яке мотивоване тим, що після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, а саме: не подані заявником чи не отримані державним реєстратором протягом 30 робочих днів відомості реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем в електронній формі чи документи із паперових носіїв інформації, що містять відомості про зареєстровані речові права до 01.01.2013 року, з посиланням на ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядок ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою КМУ від 26.10.2011 року № 1141. Отже, право власності позивача на квартиру виникло у 1998 році на підставі договору купівлі-продажу та було належним чином зареєстроване в БТІ відповідно до законодавства, чинного на момент набуття права. Разом з тим, у зв`язку з тимчасовою окупацією території Сніжнянської міської територіальної громади та відсутністю доступу до архівних матеріалів КП «БТІ» м. Сніжне Донецької області, державний реєстратор позбавлений можливості перевірити відомості про проведену реєстрацію права власності, що стало підставою для відмови у проведенні державної реєстрації права власності.

Ухвалою Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду 06 квітня 2026 року прийнято до розгляд справу №755/5387/24 за заявою фізичної особи про встановлення юридичного факту про визнання права власності на нерухомість, розташовану на тимчасово окупованій території.

Приймаючи справу на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, суд керувався тим, що перед касаційним судом постало питання, чи можливе застосування позову про визнання права власності, у разі якщо власник має документи, які підтверджують його право власності, проте державний реєстратор відмовив у проведенні державної реєстрації права власності на нерухоме майно, набутого раніше на законних підставах до 2013 року, яке розташоване на тимчасово окупованій території.

У постановах Верховного суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 квітня 2025 року в справі №201/9106/24 (провадження 61-14272св24) та в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової плати Касаційного цивільного суду від 10 лютого 2026 року в справі №336/10861/25 (провадження №61-829ск26) суди дійшли висновку про те, що особа за подібних обставин має право на захист свого порушеного права в порядку позовного провадження на підставі ст.392 ЦК України.

Водночас, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в ухвалі від 18 лютого 2026 року у справі №755/5387/24 (провадження №61-14439св24) зазначила про те, що у разі відмови державного реєстратора у проведені державної реєстрації права власності на нерухоме майно на тимчасово окупованій території, набуте до 2013 року на законних підставах, не можна застосовувати позов про визнання права власності. Наявність з державним реєстратором такого спору означає, що його слід розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Отже, правовідносини у даній справі №335/7903/26, та у справі, яка передана на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, є аналогічними.

Пунктом 10 частини першої статті 252 ЦПК України передбачено, що у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі.

Відповідно до пункту 14 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 10 частини першої статті 252 цього Кодексу до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Представник позивача у судовому засіданні 09.09.2026 не заперечила проти зупинення провадження у справі.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у цій справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Об`єднаною палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду справи №755/5387/24.

Керуючись ст.ст. 251-253, 260 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Зупинити провадження у цивільній справі №335/7903/26 за позовом ОСОБА_1 до Сніжнянської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно до закінчення розгляду Об`єднаною палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду цивільної справи №755/5387/24.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення, але може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали виготовлено 10.09.2026 року.

Суддя В.К. Сиротенко