Рішення № 139624512, 08.09.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/5711/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі: головуючого судді Фазикош О.В., за участю секретаря Сліпокурова Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник адвокат Пересоляк Олександр Сергійович про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами, де заінтересовані особи: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 6 ст. 268 ЦПК України 08.09.2026 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення виготовлено та підписано 10.09.2026.

ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_5 , звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із заявою про встановлення факту родинних відносин де заінтересована особа ВІДДІЛ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ АКТІВ ЦИВІЛЬНОГО СТАНУ У МІСТІ УЖГОРОДІ ІВАНО ФРАНКІВСЬКОГО МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ, заінтересована особа ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20 квітня 2026 року, вказана заява залишена без руху.

27.04.2026 від представника заявника надійшла заява про усунення недоліків разом із заявою про встановлення, про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами, де заінтересовані особи: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29.04.2026 у справі відкрито провадження, призначено до судового розгляду.

Заява обґрунтована тим, що 04.01.2025 року син заявника ОСОБА_1 солдат ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , загинув під час захисту Батьківщини (свідоцтво про смерть ОСОБА_6 від 20.01.2025 року Серії НОМЕР_1 ).

06.05.2025 ОСОБА_1 подав до ІНФОРМАЦІЯ_3 заяву та необхідні копії документів щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги (далі ОГД) у зв`язку із загибеллю сина.

За наявним витягом з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, № 142/168 від 18.07.2025 року комісія дійшла висновку про призначення одноразової грошової допомоги: «п. 45. Батьку та сину загиблого ІНФОРМАЦІЯ_4 у період дії воєнного стану солдата ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ), що підтверджено свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_1 від 20.01.2025 та листом Кадрового центру Збройних Сил України від 06.06.2025 року № 321/КЦ/7946, - в розмірі 2/3 частин 15 000 000 грн., в сумі 10 000 000 (десять мільйонів) грн. 00 коп. у рівних частках кожному». За таких обставин, Клієнт має право на отримання одноразової грошової допомоги (далі ОГД).

Разом із тим, залишилася нерозподіленою частка в розмірі 1/3 частини від 15 000 000 грн ОГД, яка зарезервована комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, на померлу ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_7 матір військовослужбовця ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 (листи Міністерства оборони України від 24.09.2025 року № 220/13/25371 та ІНФОРМАЦІЯ_7 від 19.09.2025 року № 11/1/945). При цьому, у зазначених листах Міністерства оборони України від 24.09.2025 року та ІНФОРМАЦІЯ_7 від 19.09.2025 року вказано про неможливість отримати нерозподілену частку ОГД, оскільки до народження загиблого його мати змінила прізвище зі « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_9 ». Проте у свідоцтві про народження загиблого матір`ю вказана ОСОБА_10 , хоча на дату його народження ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) її прізвище мало бути « ОСОБА_9 ». Зокрема, у листі ІНФОРМАЦІЯ_7 від 19.09.2025 року № 11/1/945 вказано, що громадянин ОСОБА_1 при оформленні одноразової грошової допомоги не надав документи, які б свідчили про зміну прізвища померлої громадянки з ОСОБА_9 на ОСОБА_8 , відсутність яких унеможливлює встановлення факту родинних відносин загиблого військовослужбовця ОСОБА_6 , як сина з його матір`ю.

З метою розподілення зарезервованої частки одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 необхідно надати до ІНФОРМАЦІЯ_3 документ (документи), що підтверджує факт родинних відносин загиблого військовослужбовця з померлою ОСОБА_11 , для відповідного опрацювання та подальшого скерування до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оброни України.

У листі Міністерства оборони України від 24.09.2025 року № 220/13/25371 зазначено: «Для призначення нерозподіленої частки одноразової грошової допомоги, необхідно усунути розбіжності в персональних даних матері, та повторно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, за місцем попередньої подачі документів».

Так, відповідно до свідоцтва про народження від 14 вересня 1973 року НОМЕР_2 (повторно) ОСОБА_12 народилася ІНФОРМАЦІЯ_8 .

14.01.1984 року ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , уклала шлюб зі ОСОБА_13 ; після укладення шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_8 » (свідоцтво про укладення шлюбу від 14.01.1984 року НОМЕР_3 ).

Відповідно до рішення Ужгородського міського народного суду від 15 листопада 1985 р. ОСОБА_10 розлучилася і змінила прізвище зі « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_9 », про що 06 березня 1986 року складено відповідний актовий запис № 78 (свідоцтво про розірвання шлюбу НОМЕР_4 від 14.12.2021 (повторно)).

У свідоцтві про народження НОМЕР_5 від 20.10.1993 року ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_10 , батьком указаний ОСОБА_1 , а матір`ю ОСОБА_10 .

Таким чином, під час запису в свідоцтві про народження ОСОБА_6 було зроблено помилку, яка полягає у неправильному записі прізвища його матері, а саме: замість вірного « ОСОБА_9 » невірно вказано « ОСОБА_8 ».

Згідно з Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища від 14 грудня 2021 року: 29 липня 1989 року складено актовий запис № 606 про реєстрацію шлюбу між ОСОБА_14 та ОСОБА_12 , прізвище якої після реєстрації шлюбу стало « ОСОБА_15 »; 15 травня 1991 року складено актовий запис № 195 про розірвання шлюбу.

Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу від 15 травня 1991 року НОМЕР_6 розірвано шлюб між ОСОБА_14 та ОСОБА_16 , прізвище її після розірвання шлюбу « ОСОБА_15 ».

Згідно зі свідоцтвом про укладення шлюбу від 21 червня 1991 року НОМЕР_7 21 червня 1991 року ОСОБА_17 уклав шлюб із ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_11 . Після укладення шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_18 ».

Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу від 12 жовтня 1993 року НОМЕР_8 12 жовтня 1993 року розірвано шлюб між ОСОБА_17 та ОСОБА_19 . Після розірвання шлюбу їй присвоєно прізвище « ОСОБА_18 ».

Згідно зі свідоцтвом про укладення шлюбу від 20 листопада 1993 року НОМЕР_9 20 листопада 1993 року ОСОБА_1 уклав шлюб із ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_11 . Після укладення шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_20 ».

ІНФОРМАЦІЯ_12 ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , померла, про що свідчить свідоцтво про смерть від 20 квітня 2022 року Серія НОМЕР_10 .

З метою внесення змін до актового запису про народження Заявник звертався до органів ДРАЦС, але йому було відмовлено. Так, у листі Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 07 березня 2026 року № 238/23.11-25 вказано, що згідно з п. 2.5 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та припинення їхньої дії, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5, (далі Правила) заява про внесення змін до актового запису цивільного стану подається: особою, щодо якої складено актовий запис; одним із батьків неповнолітнього (малолітнього); піклувальником неповнолітнього та опікуном малолітнього; опікуном недієздатної особи; спадкоємцем померлого; представником органу опіки та піклування під час здійснення повноважень з опіки та піклування стосовно особи, яка має право на подання такої заяви. Відповідно до п. 2.6 Правил разом із заявою про внесення змін до актового запису цивільного стану заявником подаються: свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану, у яких зазначені неправильні, неповні відомості або відомості, які підлягають зміні; інші документи, необхідні для розгляду заяви та вирішення питання по суті. Подана ОСОБА_1 заява не відповідає встановленій чинним законодавством формі, у зв`язку з чим така не може бути підставою для внесення змін до актового запису цивільного стану.

За таких обставин, як вказує заявник, виникла необхідність встановлення у судовому порядку факту родинних відносин між ОСОБА_7 і ОСОБА_21 як матір`ю і сином з метою призначення частини нерозподіленої частки одноразової грошової допомоги. Як вбачається зі змісту вищезазначеного листа ІНФОРМАЦІЯ_7 від 19.09.2025 року № 11/1/945, частина даної допомоги у разі надання до ІНФОРМАЦІЯ_3 документів про підтвердження факту родинних відносин загиблого військовослужбовця з померлою ОСОБА_11 , та подальшого їх (документів) скерування до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оброни України буде розподілена ОСОБА_1 у безспірному порядку. Заявник позбавлений можливості самостійно усунути розбіжності щодо написання прізвища ОСОБА_11 , відповідаючого періоду народження ОСОБА_6 , у його свідоцтві про народження, адже вони ( ОСОБА_11 та ОСОБА_6 ) померли, що виключає позасудовий характер встановлення фактів.

У заяві вказано на те, що факт родинних відносин між ОСОБА_7 і ОСОБА_21 як матір`ю і сином, який підлягає встановленню, є юридично значущим і не викликає суперечок між сторонами.

Як вбачається зі змісту вищезазначеного листа ІНФОРМАЦІЯ_7 від 19.09.2025 року № 11/1/945, частина нерозподіленої частки одноразової грошової допомоги у разі надання до ІНФОРМАЦІЯ_3 документів про підтвердження факту родинних відносин загиблого військовослужбовця з померлою ОСОБА_11 , та подальшого їх (документів) скерування до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оброни України буде розподілена ОСОБА_1 . Викладене підтверджується також змістом листа Міністерства оборони України від 24.09.2025 року № 220/13/25371. За таких обставин, спір про право у даному випадку відсутній.

Враховуючи вищенаведене, та відповідно до статей 293, 315, 316, 318 ЦПК України,заявник просить: встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 (свідоцтво про смерть від 20.04.2022 року Серія НОМЕР_10 ), є матір`ю ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 (свідоцтво про смерть від 20.01.2025 року Серія НОМЕР_1 ), який є сином заявника ОСОБА_1 (код РНОКПП: НОМЕР_11 , ІНФОРМАЦІЯ_13 ).

Заявник та його адвокат у судове засідання не з`явилися, від адвоката надійшла заява про розгляд справи без їх участі, зазначає, що заяву підтримує просить задовольнити.

Представник заінтересованої особи Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, у судове засідання не з`явився, заяв та клопотань не подавав.

Представник заінтересованої особи ІНФОРМАЦІЯ_1 , у судове засідання не з`явився, заяв та клопотань не подавав.

Заінтересована особа ОСОБА_2 , у судове засідання не з`явилася заяв та клопотань не подавала.

Заінтересована особа ОСОБА_3 , у судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справи без її участі, при цьому зазначає, що проти задоволення заяви не заперечує.

Заінтересована особа ОСОБА_4 , у судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справи без її участі, при цьому зазначає, що проти задоволення заяви не заперечує.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Неявка учасника справи, який належним чином повідомлений про місце, дату і час судового засідання і від якого не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, не перешкоджає його розгляду.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку про можливість проведення судового засідання за відсутністю учасників судового розгляду, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та прийняття законного і обґрунтованого рішення.

Згідно письмових доказів що містяться в матеріалах справи, судом встановлено навступне.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 04.09.1973 ОСОБА_12 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_8 (свідоцтво видане повторно).

Згідно свідоцтва про укладення шлюбу від 14 січня 1984 року серії НОМЕР_3 між ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_14 та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_9 укладено шлюб 14.01.1984.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_12 ОСОБА_6 народився ІНФОРМАЦІЯ_15 , його батьками вказано: ОСОБА_1 та ОСОБА_10 .

Рішенням від 15 листопада 1985 року Ужгородським міським народним судом розірвано шлюб між ОСОБА_13 та ОСОБА_10 .

Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу від 14.12.2021 Серії НОМЕР_4 (видане повторно): 06 березня 1986 року розірвано шлюб між ОСОБА_13 та ОСОБА_22 про що складено відповідний актовий запис №78, після державної реєстрації розірвання шлюб ій присвоюється прізвище ОСОБА_23 .

Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища: за запитом ОСОБА_11 , встановлено, що 29 липня 1989 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Ужгороду Ужгородського міського управління юстиції Закарпатської області, зареєстровано шлюб між ОСОБА_14 та ОСОБА_24 про що зроблено актовий запис номер 606. Шлюб розірвано Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Ужгороду Ужгородського міського управління юстиції Закарпатської області, номер актового запису про розірвання шлюбу 195 від 15 травня 1991 року.

Згідно свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_7 від 21.06.1991 укладено шлюб між ОСОБА_17 та ОСОБА_25 , який розірвано згідно свідоцтва про розірвання шлюбу 12.10.1993.

Згідно свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_9 від 20.11.1993 укладено шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_26 .

Згідно свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_10 від 20.04.2022 ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , померла ІНФОРМАЦІЯ_12 у віці 56 років.

ІНФОРМАЦІЯ_4 солдат ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , загинув під час захисту Батьківщини (свідоцтво про смерть ОСОБА_6 від 20.01.2025 року Серії НОМЕР_1 ).

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 20 січня 2025 року, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_16 , помер ІНФОРМАЦІЯ_17 у віці 37 років.

06.05.2025 ОСОБА_1 подав до ІНФОРМАЦІЯ_3 заяву та необхідні копії документів щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги (далі ОГД) у зв`язку із загибеллю сина.

За наявним витягом з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, № 142/168 від 18.07.2025 року комісія дійшла висновку про призначення одноразової грошової допомоги: «п. 45. Батьку та сину загиблого ІНФОРМАЦІЯ_4 у період дії воєнного стану солдата ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ), що підтверджено свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_1 від 20.01.2025 та листом Кадрового центру Збройних Сил України від 06.06.2025 року № 321/КЦ/7946, - в розмірі 2/3 частин 15 000 000 грн., в сумі 10 000 000 (десять мільйонів) грн. 00 коп. у рівних частках кожному». За таких обставин, ОСОБА_1 має право на отримання одноразової грошової допомоги (далі ОГД).

Згідно листа Міністерства оборони України від 24.09.2025 року № 220/13/25371 та ІНФОРМАЦІЯ_7 від 19.09.2025 року № 11/1/945 нерозподіленою частка в розмірі 1/3 частини від 15 000 000 грн ОГД, зарезервована комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, на померлу ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_7 матір військовослужбовця ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 .

У листі ІНФОРМАЦІЯ_18 , вказано на те, що до народження загиблого ( ІНФОРМАЦІЯ_19 ) його мати змінила прізвище зі ОСОБА_8 на ОСОБА_9 . У свідоцтві про народження загиблого матір`ю вказана ОСОБА_10 , хоча на дату його народження ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) її прізвище мало бути ОСОБА_9 . При цьому зазначено, що ОСОБА_1 при оформленні одноразової грошової допомоги не надав документи, які б свідчили про зміну прізвища померлої громадянки з ОСОБА_9 на ОСОБА_8 , відсутність яких унеможливлює встановлення факту родинних відносин загиблого військовослужбовця ОСОБА_6 , як сина, з його матір`ю.

Також у листі вказано, що на підставі зазначеного, з метою розподілення зарезервованої частки одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 необхідно надати до ІНФОРМАЦІЯ_3 документ (документи), що підтверджує факт родинних відносин загиблого військовослужбовця з померлою ОСОБА_11 , для відповідного опрацювання та подальшого скерування до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України.

У листі Міністерства оборони України Головного управління соціальної підтримки вказано на те, що для отримання детальної інформації щодо фактичного перерахування коштів одноразової грошової допомоги заявникам, пропонується звернутися безпосередньо до ІНФОРМАЦІЯ_7 , який здійснює виплати. При цьому вказано на те, що у доповіді зазначено про розбіжності в персональних даних матері, а саме, у свідоцтві про народження загиблого та повному витязі ДРАЦСІ про народження, матір`ю загиблого зазначено ОСОБА_10 , але на дату ІНФОРМАЦІЯ_2 (дата народження загиблого), її прізвище мало б бути ОСОБА_23 .

У листі вказано на те, що оскільки, право матері на даний час не визначено, відповідна частка одноразової грошової допомоги (1/3) залишається нерозподілена. Для призначення нерозподіленої частки одноразової грошової допомоги, необхідно усунути розбіжності в персональних даних матері, та повторно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, за місцем попередньої подачі документів.

Наведені вище письмові докази свідчать про те, що на момент реєстрації народження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , його матір, яка у свідоцтві про народження вказана як ОСОБА_27 , мала прізвище « ОСОБА_9 », оскільки згідно свідоцтва про розірвання шлюбу від 14.12.2021 (виданого повторно) 06.03.1986 було розірвано шлюб між ОСОБА_13 та ОСОБА_10 , та після розірвання якого дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_9 ».

Поряд із цим, за результатами розгляду заяви про внесення змін до актового запису Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Івано-франківського міжрегіонального управління МЮУ, заявнику ОСОБА_1 надано відповідь в якій роз`яснено процедуру звернення із відповідною заявою, а саме містяться покликання на ЗУ «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», Правила внесення змін до актового запису.

При цьому вказано на те, що заява про внесення змін до актового запису цивільного стану за встановленою формою подається до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника, а у випадках, передбачених статтею 53 Сімейного кодексу України, також до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання першого примірника актового запису про шлюб (крім випадків, коли актовий запис про шлюб складено дипломатичним представництвом або консульською установою України) (пункт 2.1. розділу ІІ Правил).

Відповідно до пункту 2.5. розділу II Правил заява про внесення змін до актового запису цивільного стану подається: особою, щодо якої складено актовий запис; одним із батьків неповнолітнього (малолітнього); піклувальником неповнолітнього та опікуном малолітнього; опікуном недієздатної особи; спадкоємцем померлого; представником органу опіки та піклування під час здійснення повноважень з опіки та піклування стосовно особи, яка має право на подання такої заяви.

Разом із заявою про внесення змін до актового запису цивільного стану, за змістом пункту 2.6. розділу ІІ Правил, заявником подаються: свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану, у яких зазначені неправильні, неповні відомості або відомості, які підлягають зміні; інші документи, необхідні для розгляду заяви та вирішення питання по суті. Враховуючи вищенаведене, зазначено, що подана ОСОБА_1 заява не відповідає встановленій чинним законодавством України формі, у зв?язку з чим така не може бути підставою для внесення змін до актового запису цивільного стану та розглянута по суті.

Поряд із цим, зазначено, що заява ОСОБА_1 , не відповідає встановленій чинним законодавством України форма, у зв`язку із чим така не може бути підставою для внесення змін до актового запису цивільного стану та розглянута по суті.

Відповідно до Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 68880020 від 03.05.2022 року після смерті ОСОБА_11 відкривалася спадкова справа 69262182.

Згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом від 23.03.2023 року спадкоємцями спадкового майна ОСОБА_11 , 1966 р.н., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_12 , є її діти: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_20 , код РНОКПП НОМЕР_13 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_21 , код РНОКПП НОМЕР_14 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_22 , код РНОКПП НОМЕР_15 , які мешкають в АДРЕСА_1 .

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантовано право на судовий захист оспорюваних або не визнаних прав.

Спірні правовідносини щодо встановлення факту, який має юридичне значення, регулюються гл. 6 розд. IV ЦПК України.

Факти, що мають юридичне значення, це факти, з якими закон пов`язує виникнення, зміну або припинення правовідносин, а саме з питанням спадкування.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України, встановлено що в судовому порядку можуть бути встановлені також факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Аналіз положень ст. 315 ЦПК України свідчить про те, що факт родинних відносин між фізичними особами встановлюється у судовому порядку, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право.

Таким чином, юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтереси інших осіб. У випадку останнього між цими особами виникає спір про право.

Відповідно до частини четвертої статті 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав осіб; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 15 квітня 2020 року у справі № 302/991/19.

У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав осіб; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

Аналогічні за змістом висновки щодо встановлення факту викладені в постановах Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 336/709/18-ц (провадження № 61-39374св18), від 15 квітня 2020 року у справі № 302/991/19 (провадження № 61-1128св20), від 27 серпня 2020 року у справі № 201/1935/20 (провадження № 61-8149св20), від 14 квітня 2021 року у справі № 205/2102/19 (провадження № 61-872св21), від 28 квітня 2021 року у справі № 520/19532/19 (провадження № 61-13709св20).

Пунктом 1 ч. 1 ст.315ЦПК України передбачено як підставу встановлення факту, що має юридичне значення, встановлення родинних відносин між фізичними особами.

Ст.318ЦПК України передбачає, що у заяві про встановлення юридичного факту повинно бути зазначено, який факт заявник просить встановити та з якою метою, причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт, докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість встановлення такого факту інакше як в судовому порядку.

Родинні відносини (споріднення) - кровний зв`язок між людьми, з наявністю якого закон пов`язує виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків. Правове значення має як пряме споріднення так і не пряме (бокове), коли родинні зв`язки виникають за наявності спільного пращура (родоначальника). Виходячи з вимог діючого ЦК України поняттями "родичі", "родинні стосунки" охоплюється коло осіб, які пов`язані між собою певним ступенем споріднення. Такими особами можуть бути близькі родичі за походженням, зокрема, батьки, діти, баба, дід, прабаба, прадід, внуки, правнуки, брат та сестра (повнорідні і неповнорідні), двоюрідні брати та сестри, тітка, дядько, племінниця, племінник. Законодавство України не встановлює вичерпного переліку документів, які підтверджують родинні стосунки, а тому вони визначаються в кожному випадку окремо, в залежності від ступеня споріднення осіб.

Відповідно до ст.319 ЦПК України, у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом під час розгляду справи були досліджені надані заявником докази, їм надана оцінка.

Так, суд констатує, що згідно свідоцтва про розірвання шлюбу дружині ОСОБА_10 , після розірвання шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_23 , присвоєно прізвище ОСОБА_9 , однак у свідоцтві про народження померлого - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_24 , яке датовано 20.10.1993 вказано прізвище його матері як ОСОБА_8 .

При цьому, згідно наявних в матеріалах справи письмових доказів, що наведені вище саме в період з 06.03.1986 (дата розірвання шлюбу із ОСОБА_13 ) по 29.07.1989 (дата укладення шлюбу із ОСОБА_14 ) прізвище матері померлого було саме « ОСОБА_9 ».

Таким чином наведене дає підстави для висновку про те, що ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 є матір`ю ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Суд враховує те, що частина нерозподіленої частки одноразової грошової допомоги у разі надання до ІНФОРМАЦІЯ_3 документів про підтвердження факту родинних відносин загиблого військовослужбовця з померлою ОСОБА_11 , та подальшого їх (документів) скерування до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оброни України буде розподілена ОСОБА_1 . Викладене підтверджується також змістом листа Міністерства оборони України від 24.09.2025 року № 220/13/25371.

При цьому іншим чином, окрім як встановлення факту родинних зв`язків, зокрема внесенням змін до актового запису, вказані неточності у свідоцтві про народження ОСОБА_6 , усунути на надається за можливе.

Поряд із цим, вказана обставина, а саме помилково вказане прізвище матері ОСОБА_6 « ОСОБА_8 » замість « ОСОБА_9 » є перешкодою для звернення заявника, згідно визначеної законодавством процедури, з метою призначення нерозподіленої частки одноразової грошової допомоги, право на яку належить матері загиблого солдата.

Наведені в заяві обставини та надані на їх підтвердження докази, дають суду об`єктивні підстави для встановлення поза розумним сумнівом лінію родинних зв`язків між померлим ОСОБА_6 та померлою ОСОБА_11 , тому заява про встановлення факту родинних відносин піддягає задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №320/948/18 (провадження №14-567цс18) сформульовано висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян.

Таким чином, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення; встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі №752/20365/16-ц (провадження №61-24660св18), від 05 грудня 2019 року у справі №750/9847/18 (провадження №61-18230св19, від 03 лютого 2021 року у справі №644/9753/19 (провадження №61-14667св20), від 16 червня 2021 року у справі №643/6447/19 (провадження №61-14968св20), від 08 вересня 2021 року у справі №641/5187/20 (провадження №61-5204св21).

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи немайнових прав.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Частиною 2 ст. 315 ЦПК України визначено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п. п. 1, 7 постанови від 31.03.1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення. Суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.

Встановлення факту родинних відносин відповідно до законодавства про соціальні послуги має для заявниці юридичне значення та діючим законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

При цьому встановлення даного факту прав та інтересів третіх осіб не порушує та не пов`язано з подальшим вирішенням спору про право.

Частиною 5 ст. 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» дія цього Закону поширюється, зокрема, на членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.

Згідно з ч. 5 ст. 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, зазначених у цій статті, належать: батьки; один із подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні; діти, які не мають (і не мали) своїх сімей; діти, які мають свої сім`ї, але стали особами з інвалідністю до досягнення повноліття; діти, обоє з батьків яких загинули або пропали безвісти; утриманці загиблого (померлого), яким у зв`язку з цим виплачується пенсія.

Таким чином, з урахуванням викладених обставин, оскільки встановлення факту родинних відносин має для заявника юридичне значення, та заведених вище встановлених судом обставин - суд вважає, що вимоги заявника слід задовольнити частково та встановити факт родинних відносин, згідно з яким солдат ОСОБА_6 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 є сином ОСОБА_11 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 .

В іншій частині вимог, а саме про встановлення факту родинних відносин зокрема того, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 , є сином заявника ОСОБА_1 (код РНОКПП: НОМЕР_11 , ІНФОРМАЦІЯ_13 ), суд вважає за необхідне відмовити, оскільки вказані обставини сторонами не оспорювались та родинні відносини підтверджуються наявними матеріалами по справі, а тому суд приходить до висновку, що заявник звернувся з вищевказаною заявою в цій частини передчасно, та відповідно до ст. 2 ЦПК України його права в цій частині ні ким не оспорюються.

Таким чином в заяві в частині встановлення факту родинних відносин відносно свого сина, відповідно до ст.ст. 2,13,263 задоволенню не підлягає.

За таких обставин заява підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ч. 7 ст.294 ЦПК України при ухваленні рішення судові витрати не відшкодовуються.

Керуючись ст. ст. 293, 294, 315-319, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник адвокат Пересоляк Олександр Сергійович про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами, де заінтересовані особи: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 задовольнити частково.

Встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 (свідоцтво про смерть від 20.04.2022 року Серія НОМЕР_10 ), є матір`ю ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 (свідоцтво про смерть від 20.01.2025 року Серія НОМЕР_1 ).

В іншій частині в задоволені заяви - відмовити.

Заявник: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_13 , РНОКПП: НОМЕР_11 , адреса: АДРЕСА_2 .

Заінтересовані особи:

Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Адреса: 88000, м. Ужгород, вул.. Небесної Сотні, 5 Код ЄДРПОУ: 25999022 тел:(0312) 61-44-39 ел. пошта: uzhgorod.vdracs.zk@ifminjust.gov.ua кабінет в ЄСІТС наявний;

ІНФОРМАЦІЯ_1 адреса: АДРЕСА_3 . Код ЄДРПОУ: НОМЕР_16 е-mail: ІНФОРМАЦІЯ_25 кабінет в ЄСІТС наявний

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_20 , код РНОКПП НОМЕР_13 , АДРЕСА_1 кабінет в ЄСІТС відсутній Інформація про засоби зв`язку відсутня;

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_21 , код РНОКПП НОМЕР_14 , АДРЕСА_1 кабінет в ЄСІТС відсутній Інформація про засоби зв`язку відсутня

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_22 , код РНОКПП НОМЕР_15 , АДРЕСА_1 . кабінет в ЄСІТС відсутній Інформація про засоби зв`язку відсутня.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду О.В.Фазикош