Ухвала суду № 139624379, 07.09.2026, Роздільнянський районний суд Одеської області

Роздільнянський районний суд Одеської області

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 511/1155/21

Номер провадження: 2/511/6/26

07.09.2026 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді - Гринчак С. І.,

секретаря судового засідання Дьяків В. В.,

за участю:

позивача Григорчук В.Б. (у режимі відеоконференції)

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Роздільна Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІНАГРОПРОМ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАНЖЕРОН І К», Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області про скасування рішень та визнання права,

ВСТАНОВИВ:

Стислий зміст та рух цивільної справи

У провадженні Роздільнянського районного суду Одеської області з 2021 року перебуває цивільна справа № 511/1155/21, розгляд якої здійснюється за правилами загального позовного провадження та знаходиться на стадії підготовчого провадження.

У первісній позовній заяві ОСОБА_1 просив:

- визнати недійсними державні акти щодо земельних ділянок із кадастровими номерами 5123955400:02:001:0001 та 5123955400:02:001:0049; поновити межі земельної ділянки з кадастровим номером 5123955400:02:001:0049 відповідно до земельно-кадастрової документації станом на момент укладення договору від 23 грудня 2003 року;

- визнати право власності ОСОБА_1 та ТОВ «ВІНАГРОПРОМ» на відповідні земельні ділянки у визначених межах;

- стягнути в рівних частках із ТОВ «ВІНАГРОПРОМ» та ТОВ «ЛАНЖЕРОН І К» 231 626,62 грн майнової шкоди.

Ухвалою суду від 27 серпня 2025 року у справі призначено судову земельно-технічну експертизу.

09 березня 2026 року до суду надійшов висновок експерта, складений 18 лютого 2026 року, після чого ухвалою від 10 березня 2026 року провадження у справі поновлено.

Стислий зміст заяви, що розглядається судом

16 квітня 2026 року через підсистему «Електронний суд» представник позивача адвокат Орез В.П. подав заяву, названу «заявою про зміну (уточнення) предмета позову», в якій просив прийняти позовні вимоги у новій редакції.

У поданій заяві представник позивача просив:

1) зобов`язати ТОВ «ВІНАГРОПРОМ» перенести бетонний паркан відповідно до висновку земельно-технічної експертизи;

2) стягнути з ТОВ «ВІНАГРОПРОМ» та ТОВ «ЛАНЖЕРОН І К» на користь ОСОБА_1 майнову шкоду за захоплення земельної ділянки позивача площею 0,0381 га в розмірі 83 520,86 грн (5513,07 (сума боргу) + 49 396,32 грн (інфляційне збільшення) + 28 611,47 грн (штрафні санкції);

3) стягнути ТОВ «ВІНАГРОПРОМ» та ТОВ «ЛАНЖЕРОН І К» на користь ОСОБА_1 упущену вигоду в розмірі 98 844,24 грн;

4) стягнути з ТОВ «ВІНАГРОПРОМ» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 150 000 грн.

Процесуальні дії суду

У підготовчому засіданні 17 квітня 2026 року адвокат Орез В. П. просив тимчасово не розглядати подану заяву, посилаючись на можливі технічні помилки у розрахунках.

03 червня 2026 року через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» адвокат Орез В. П. подав заяву про розгляд справи за відсутності сторони позивача та просив задовольнити вимоги в редакції заяви від 16 квітня 2026 року.

04 червня 2026 року суд відклав підготовче засідання, надавши позивачу час для уточнення предмета позову та майнових вимог.

01 липня 2026 року, станом на час розгляду питання виправленої заяви та узгоджених розрахунків до суду не подано. Позивач та його представник в судове засідання не прибули.

Ухвалою суду від 01 червня 2026 року визнано явку позивача ОСОБА_1 обов`язковою в судове засідання на 07 вересня 2026 року.

20 липня 2026 року через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» позивач ОСОБА_1 подав заяву про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 01 вересня 2026 року задоволено заяву позивача про участь у підготовчому засіданні 07 вересня 2026 року о 16 годині 00 хвилин та наступних судових засіданнях у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Позиція позивача в судовому засіданні

У підготовчому судовому засіданні, позивач ОСОБА_1 заяву про зміну (уточнення) предмета позову від 16 квітня 2026 року підтримав в повному обсязі та просив прийняти її до розгляду та в подальшому розгляд справи проводити з урахуванням цієї заяви.

Дослідивши заяву від 16 квітня 2026 року та додані до неї матеріали, суд доходить таких висновків.

Відповідно до положень ч.1, 2 ст.10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно з пунктом 2 частини другої, частиною третьою статті 49 ЦПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, яке складається з двох елементів: предмета і підстави позову.

Процесуальним законом не передбачено окремої процесуальної дії «уточнення позовних вимог». Тому суд, незалежно від назви документа, визначає його правову природу за змістом викладених вимог та обставин, якими вони обґрунтовані.

Зміна предмета позову означає зміну матеріально-правової вимоги до відповідача, а зміна підстав позову зміну обставин, на яких ґрунтується така вимога.

Одночасна зміна предмета і підстав позову не допускається, оскільки в такому разі виникає нова матеріально-правова вимога, що за своєю суттю є новим позовом.

Відповідний висновок викладено, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 522/18296/14-ц.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог розуміється зміна кількісного показника тієї самої вимоги майнового характеру. Подання додаткових самостійних вимог не є збільшенням розміру позовних вимог.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 10 грудня 2019 року у справі № 923/1061/18, від 19 грудня 2019 року у справі № 925/185/19 та від 23 січня 2020 року у справі № 925/186/19.

Суд наголошує, що Заява від 16 квітня 2026 року не обмежується конкретизацією способу поновлення меж земельної ділянки або зміною кількісного показника раніше заявленої вимоги.

Так, Позивач виклав увесь просильний блок у новій редакції:

- виключив вимоги про недійсність державних актів і визнання права власності;

- змінив спосіб захисту щодо меж земельної ділянки;

- а також додав вимоги про стягнення упущеної вигоди та моральної шкоди.

При цьому, нові грошові вимоги обґрунтовані додатковими обставинами щодо використання кредитних коштів, процентної ставки та стану здоров`я позивача.

Отже, поданий документ поєднує зміну предмета та фактичних підстав позову, зменшення раніше заявленої суми майнової шкоди та пред`явлення нових самостійних вимог.

Таке процесуальне поєднання не відповідає змісту статті 49 ЦПК України.

Виключення частини первісних вимог із нового просильного блоку також не може автоматично розцінюватися як відмова від відповідної частини позову, оскільки заява не містить однозначного волевиявлення про відмову та підтвердження усвідомлення процесуальних наслідків такої дії.

Крім того, суд звертає увагу на те, що у заяві розмір упущеної вигоди визначено як 98 844,24 грн, тоді як у доданому розрахунку зазначено 98 844,94 грн. Також, у заяві та матеріалах справи по-різному наведено номер висновку експерта. Ці розбіжності не є предметом вирішення спору по суті на цій стадії, однак підтверджують відсутність однозначно сформульованого обсягу змінених вимог.

Згідно з частиною п`ятою статті 49 ЦПК України до заяви про збільшення або зменшення розміру позовних вимог та до заяви про зміну предмета або підстав позову додаються докази направлення копії такої заяви і доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає заяву до розгляду та повертає її заявнику.

До заяви від 16 квітня 2026 року додано квитанції про направлення документів ОСОБА_1 та Лиманській селищній раді. Доказів направлення копії заяви і всіх доданих до неї документів ТОВ «ВІНАГРОПРОМ» та ТОВ «ЛАНЖЕРОН І К» до заяви не додано, і матеріали справи таких доказів не містять.

Також до заяви не додано доказів сплати судового збору з урахуванням заявлення нової вимоги про відшкодування моральної шкоди та зміни загальної ціни позову, як того вимагає частина друга статті 6 Закону України «Про судовий збір».

За наведених обставин заява від 16 квітня 2026 року не підлягає прийняттю до розгляду та має бути повернута заявнику.

Разом з тим, суд роз`яснює, що повернення заяви не позбавляє позивача права звернутися з окремим позовом щодо самостійних нових вимог або реалізувати права, передбачені статтею 49 ЦПК України, із дотриманням установленого порядку.

Відповідно до правового висновку Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладеного у постанові від 01 листопада 2021 року у справі № 405/3360/17, процесуальним наслідком відмови у прийнятті заяви про збільшення позовних вимог є її повернення, а відповідна ухвала підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення суду.

Керуючись статтями 2, 13, 43, 49, 189, 197, 258261, пунктом 6 частини першої статті 353, статтею 354 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Ореза Валентина Павловича від 16 квітня 2026 року про зміну (уточнення) предмета позову та збільшення позовних вимог не приймати до розгляду та повернути заявнику.

Розгляд цивільної справи № 511/1155/21 продовжити за позовними вимогами в первісній редакції.

Роз`яснити позивачу, що повернення заяви не позбавляє його права звернутися до суду з окремим позовом щодо самостійних нових вимог у загальному порядку.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повну ухвалу не було вручено в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали виготовлено та підписано суддею 10 вересня 2026 року.

Суддя: С. І. Гринчак