Ухвала суду № 139624287, 10.09.2026, Кодимський районний суд Одеської області

Справа № 503/1250/26

Провадження № 2/503/1072/26

УХВАЛА

10 вересня 2026 року м. Кодима

Суддя Кодимського районного суду Одеської області Сердюк Б.С., дослідивши матеріали цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СЛОН КРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач подав до суду вище вказаний позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №2015313 від 27 грудня 2024 року в розмірі 64399,89 грн, з яких заборгованість по тілу кредиту 31999,94 грн, заборгованість по процентах за користування кредитом 32399,95 грн, а також стягнути судові витрати у розмірі 2662,40 грн.

Дослідивши матеріали справи суд встановив наступні фактичні обставини.

В пред`явленому позові позивачем ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» до відповідача ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) заявлено позовну вимогу про стягнення заборгованості за кредитним договором №2015313 від 27 грудня 2024 року в розмірі 64399,89 грн.

З відомостей наявних у публічному доступі в Єдиному державному реєстрі судових рішень судом встановлено, що Господарським судом Одеської області 15 липня 2026 року було постановлено ухвалу у справі № 916/2691/26 про прийняття до розгляду заяви фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а 30 липня 2026 року постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) за її заявою, в якій триває провадження.

При цьому, у зазначеній вище ухвалі Господарського суду Одеської області від 30 липня 2026 року зазначено, що в обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначає, що у неї відсутні фінансові можливості погашати вимоги кредиторів, серед яких є ТОВ «СЛОН КРЕДИТ».

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до статті 17 Закону України 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) та протоколи до неї, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

У статті 19 ЦПК України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Можна зробити висновок, що загальні суди не мають чітко визначеної предметної юрисдикції та розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин у всіх випадках, за винятком, якщо розгляд таких справ прямо визначений за правилами іншого судочинства.

21 жовтня 2019 року набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства від 18 жовтня 2018 року № 2597-VIII.

Відповідно до статті 7 Кодексу № 2597-VIII спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (частина перша). Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника, у тому числі спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України.

Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 607/6254/15-ц (провадження № 14-404цс19) та в подальшому застосована Великою Палатою Верховного Суду в своїх постановах від 28 січня 2020 року у справі № 50/311-б (провадження № 12-143гс19) та від 18 лютого 2020 року у справі № 918/335/17 (провадження № 12-160гс19).

При цьому, у пунктах 59-60 постанов Великої Палати Верховного Суду від 28 січня 2020 року у справі № 50/311-б (провадження № 12-143гс19) та від 18 лютого 2020 року у справі № 918/335/17 (провадження № 12-160гс19) було відзначено, що частина друга статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства визначає підсудність спорів одному господарському суду, який акумулює усі майнові вимоги за участю боржника. Таким чином, з огляду на положення законодавства України, розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.

Відповідно до пункту 8 ч.1 ст. 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника.

Згідно ч.3 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо спорів, зазначених у частині другій цієї статті, провадження в якій відкрито до або після відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), за ініціативою учасника справи або суду невідкладно, але не пізніше п`яти робочих днів, надсилаються до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), який розглядає спір по суті в межах цієї справи.

Вказані обставини дають суду підстави дійти висновку, що дана цивільна справа підлягає передачі до Господарського суду Одеської області, яким відкрито провадження у справі про неплатоспроможність боржника фізичної особи ОСОБА_1 , оскільки норми Кодексу України з процедур банкрутства є спеціальними по відношенню до інших законодавчих актів України в частині регулювання порядку судового розгляду справ за участі боржника.

Згідно з ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду; після задоволення відводів (самовідводів) чи з інших підстав неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи; ліквідовано або з визначених законом підстав припинено роботу суду, який розглядав справу.

Таким чином ЦПК України врегульовано лише порядок передачі цивільних справ між судами загальної юрисдикції.

Відповідно до ч.9 ст. 10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Ураховуючи вищевикладене, беручи до уваги спеціальні норми Кодексу України з процедури банкрутства щодо надіслання справ до господарського суду, суд вважає, що цивільну справу № 503/1250/26 необхідно передати до Господарського суду Одеської області, в провадженні якого перебуває справа про неплатоспроможність фізичної особи боржника ОСОБА_1 .

Керуючись ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 31, 258-261 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Цивільну справу № 503/1250/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СЛОН КРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором передати на розгляд до Господарського суду Одеської області, в провадженні якого перебуває справа № 916/2691/26 про неплатоспроможність боржника фізичної особи ОСОБА_1 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали.

Суддя Б.С. Сердюк