Рішення № 139624166, 09.09.2026, Болградський районний суд Одеської області

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

09.09.2026

Справа №497/1769/26

Провадження №2/497/1574/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.09.2026 року м. Болград

Болградський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Кодінцевої С.В.,

за участю секретаря судового засідання Мунтянової В.Р.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Болград цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом та просить постановити рішення, яким стягнути на його користь з відповідача заборгованість за кредитним договором від 25.08.2020 року в загальному розмірі 13 780.00 гривень, судовий збір в сумі 2662.40 гривень.

Свої вимоги мотивує, тим, що 25.08.2020 між ТОВ "Споживчий Центр та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 25.08.2020-100006355 (а.с.23-25).

Відповідно до умов Договору Позичальнику надано кредит у розмірі 13 000,00 грн., на наступних умовах: строк, на який надається кредит 70 днів.

Пункт 1.1. Договору Кредитор зобов`язується надати Кредит Позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити Проценти.

Пункт 2.3. Надання Кредиту здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Позичальника.

Згідно п. 3 Договору реальна річна процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача 365%, процента ставка: фіксована, загальні витрати за кредитом 9 100,00 грн.

Платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця, обов`язкові для укладання договору відсутні.

Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом (у т. ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) складає 22 100,00 грн.

Згідно з розрахунком заборгованості за договором № 25.08.2020-100006355 від 25.08.2020 р. складеним ТОВ «Новий колектор» стосовно позичальника ОСОБА_1 станом на 26.03.2026 року ОСОБА_1 нараховано заборгованість перед ТОВ «Новий колектор» у розмірі 13780.00 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту становить 8 320.00 грн. та за відсотками 5460.00 грн.

В свою чергу Позичальник свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, що підтверджується карточкою Субконто боржника (виписка) по Кредитному договору № 25.08.2020-100006355 від 25.08.2020 у зв`язку з чим станом на 26.03.2026 утворилась заборгованість у розмірі 13780.00 грн.

28.03.2025 між ТОВ "Споживчий Центр" та ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» укладено Договір факторингу № СЦ-28.03.2025 від 28.03.2025 (а.с.48-51).

А відтак право вимоги за цим договором перейшло до позивача.

Зазначене стало підставою звернення до суду.

Ухвалою від 01.07.2026 року було відкрито провадження по справі та призначено до судового розгляду на 09.09.2026 року о 09:00 годині (а.с.38-39), про що повідомлено сторонам по справі (а.с.40-41).

Відповідачу надіслано копію позовної заяви з доданими документами, та роз`яснено про необхідність подання в п`ятнадцятиденний строк письмового відзиву разом з наявними у нього доказами.

20.07.2026 відповідач по справі ОСОБА_1 через свого представника Приходько Олену Юріївну надіслала відзив на позовну заяву, яким просила відмовити в позові повністю, так як відсутні обставини, з огляду на наступне:

- позивач не додав жодних доказів, які б свідчили про Укладення Договору факторингу №СЦ-28.03.2025 від 28.03.2025 р. та про проведення відступлення права вимоги за кредитним договором 25.08.2020-100006355 від 25.08.2020, та про те, що новим кредитором є ТОВ "НОВИЙ КОЛЕКТОР".

- необхідність застосування строків позовної давності, яка встановлюється тривалістю у три роки.

При цьому, відповідач погоджується з тим, що отримала кошти за кредитним договором 25.08.2020-100006355 від 25.08.2020 року, однак позовна давність в три роки вже минула, а сплив строків позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (а.с.56-59).

В судове засідання 09.09.2026 року:

- представник позивача не прибув, про час та місце проведення розгляду справи повідомлений згідно вимог чинного законодавства (а.с.41). В позовній заяві зазначив клопотання про розгляд справи без участі представника за наявними у справі доказами (а.с.4 зворотна сторінка);

- відповідач також не прибула, про час та місце проведення судового розгляду повідомлялася згідно вимог чинного законодавства за адресою постійного місця реєстрації: АДРЕСА_1 (а.с.36). До суду повернувся рекомендований поштовий лист без вручення з відміткою «Адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.50-52).

Однак у відзиві у відзиві представник відповідача зазначила клопотання про розгляд справи у відсутність відповідача та представника (а.с.58).

Розглянувши подані позивачем документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог за наступних підстав.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст.16 ЦК України).

Частиною 1 ст.2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 25.08.2020 між ТОВ "Споживчий Центр» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 25.08.2020-100006355 (а.с.23-25).

Відповідно до умов Договору Позичальнику надано кредит у розмірі 13 000,00 грн., на наступних умовах: строк, на який надається кредит 70 днів;

Пункт 1.1. Договору Кредитор зобов`язується надати Кредит Позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити Проценти.

Пункт 2.3. Надання Кредиту здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Позичальника.

Згідно п. 3 Договору реальна річна процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача 365%, процентна ставка: фіксована, загальні витрати за кредитом 9 100,00 грн.

Платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця, обов`язкові для укладання договору відсутні.

Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом (у т. ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) складає 22 100,00 грн.

Порядок повернення кредиту(пункт 4 Договору) наступний:

1. 07.09.2020 1 820 грн. (Проценти) 2 600 грн. (Сума кредиту) 4 420 грн. (Загальна сума)

2. 21.09.2020 1 820 грн. . (Проценти) 2 600 грн. Сума кредиту 4 420 грн. (Загальна сума)

3. 05.10.2020 1 820 грн. . (Проценти) 2 600 грн. Сума кредиту 4 420 грн. (Загальна сума)

4. 19.10.2020 1 820 грн. . (Проценти) 2 600 грн. Сума кредиту 4 420 грн. (Загальна сума)

5. 02.11.2020 1 820 грн. . (Проценти) 2 600 грн. Сума кредиту 4 420 грн. (Загальна сума)

Пункт 4.1. Використати Кредит на зазначені в Договорі цілі і забезпечити своєчасне повернення Кредиту та Процентів за користування шляхом внесення в касу Кредитора готівкою або перерахування на рахунок Кредитора в такі терміни: а) повернення кредиту - до дати, вказаній у Заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; б) Проценти за користування кредитом в дати, вказані у Графіку платежів. в) неустойка, яка може бути нарахована Кредитором за несвоєчасне виконання зобов`язань за цим Договором, - негайно, з моменту пред`явлення Кредитором вимоги (усної чи письмової) про нарахування таких санкцій.

Вразі прострочення виконання та/або невиконання зобов`язань за пунктом 5 договору: неустойка за невиконання/неналежне виконання споживачем грошових зобов`язань з повернення Суми кредиту: 130,00 грн. за кожен день невиконання/ неналежного виконання зобов`язань

Відповідно до кредитного договору № 25.08.2020-100006355 від 25.08.2020 року Кредитодавцем надано Позичальнику кредит/ відкрито кредитну лінію у розмірі 13000 грн., що належним чином підтверджується квитанцією про перерахунок коштів від 25.08.2020 року та карточкою Субконто боржника (виписка) по Кредитному договору(а.с.33). Отже, Кредитором виконано свої зобов`язання за Договором в повному обсязі.

Судом на запит суду отримано лист АТ КБ «ПриватБанк» від 02-07-2026 р. №20.1.0.0.0/7- 260702/105995-БТ з якого вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ). Також надано виписку у додатку по рахунку(ах) НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) за період з 25-08-2020 - 27-08-2020 року (а.с.42-44) з якої вбачається активне користування кредитними коштами відповідачем.

Відповідач ОСОБА_1 не заперечує факт укладення Кредитного договору та отримання кредитних коштів, що випливає зі змісту відзиву на позовну заяву.

Разом з цим, відповідач ОСОБА_1 належних та допустимих доказів на підтвердження здійснення платежів за Кредитним договором та погашення заборгованості в цілому, суду не надала.

Згідно з розрахунком заборгованості за договором № 25.08.2020-100006355 від 25.08.2020 р. складеним ТОВ «Новий колектор» стосовно позичальника ОСОБА_1 (а.с.15) станом на 26.03.2026 року ОСОБА_1 нараховано заборгованість перед ТОВ «Новий колектор» у розмірі 13780.00 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту становить 8320.00 грн. та за відсотками 5460.00 грн.

А відтак, позичальник свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, що підтверджується карточкою Субконто боржника (виписка) по Кредитному договору № 25.08.2020-100006355 від 25.08.2020 у зв`язку з чим станом на 26.03.2026 утворилась заборгованість у загальному розмірі 13780.00 грн.

28.03.2025 між ТОВ "Споживчий Центр" та ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» укладено Договір факторингу № СЦ-28.03.2025 від 28.03.2025 (а.с.17-20).

Між сторонами було складено Акт приймання-передачі переліку №1 до Договору факторингу № СЦ-280325-15 від 28.03.2025 року (а.с.12).

Згідно Переліку 31 від 28.03.2026 року вбачається, що ТОВ «Новий Колектор» з однієї сторони та ТОВ «Споживчий центр» з іншої сторони домовились, що клієнт відступає факторові право вимоги до боржників на умовах передбачених договором факторингу СЦ-280325-15 від 28.03.2025 року, згідно з наступним переліком, в якому за порядковим номером 412 значиться кредитний договір ОСОБА_2 № 25.08.2020-100006355 від 25.08.2020, загальна заборгованість 13 780.00 гривень (а.с.31-33).

Зазначеними доказами спростовуються заперечення відповідача про відсутність доказів передачі прав вимоги до позивача.

За умовами п. 2.1.-2.3. розділу 2 якого Первісний Кредитор передає (відступає) Новому кредитору свої Права вимоги до Боржників, а Новий кредитор набуває Права вимоги Первісного кредитора за Кредитними договорами та передає Первісному кредитору під відступлення Права вимоги, грошові кошти за плату у порядку та строки встановлені цим Договором. Обсяг (сума) Прав Вимоги за цим Договором визначаються як сукупність Реєстрів боржників до цього Договору. Загальний розмір Заборгованості Боржників, Право вимоги за якими передано Первісним кредитором Новому кредитору, згідно Реєстру боржників, які складаються Сторонами за формою, що наведена у Додатку №1 до цього Договору.

Так, відповідно до п. 2.1 зазначеного Договору Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредитору свої Права вимоги до боржників, а Новий кредитор набуває Права вимоги Первісного кредитора за Кредитними договорами та передає Первісному кредитору під відступлення Права вимоги грошові кошти за плату у порядку та строки, встановлені цим Договором факторингу, що підтверджується відповідною платіжною інструкцією.

Відповідно до п. 3.1.3 зазначеного Договору факторингу, Сторони домовилися, що Право вимоги переходить від Первісного кредитора до Нового кредитора з моменту підписання ними відповідного Реєстру боржників у формі, наведеній в Додатку № 1 до цього Договору факторингу. Разом з правами вимоги Новому кредитору переходять всі інші пов`язані з ними права в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав(а.с.12).

25.08.2020 ТзОВ «Новий Колектор» на фінансовий номер телефону відповідача ОСОБА_1 , а саме: НОМЕР_3 , було направлено СМС-повідомлення наступного змісту: «Укладено Договір факторингу №СЦ-28.03.2025 від 28.03.2025р. Проведено відступлення права вимоги за кредитним договором № 25.08.2020-100006355 від 25.08.2020. Ваш новий кредитор ТОВ "НОВИЙ КОЛЕКТОР": 43170298;01133; м. Київ; вул. Алмазова Генерала; буд.13; оф.601;0-800 20-33-20; Info@newcollector.com.ua; http://newcollector.com.ua/"; сплачувати необхідно в ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР». Статус зазначеного повідомлення «DELIVERED».

Отже, станом на дату подання даної позовної заяви Позивач є єдиним та належним кредитором за кредитним договором № 100006355 від 25.08.2020 року, укладеним між ТОВ "Споживчий Центр" та ОСОБА_1 .

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені ст.203 ЦК України. Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, згідно з ч. 3 ст. 215 ЦК України такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

У п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з ч.ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Так, електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до абз. 2 ч. 3, ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

У ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

У ч. 1 ст. 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України договір, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір відповідно до ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму і є таким, що укладений у письмовому вигляді.

Важливо, щоб електронний договір включав всі істотні умови для відповідного виду договору, інакше він може бути визнаний неукладеним або недійсним, у зв`язку з недодержанням письмової форми в силу прямої вказівки закону.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Отже, якщо форма договору електронна, то і підписувати його потрібно електронним підписом.

Згідно з ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Дана позиція висловлена в постанові Першої судової палати Касаційного цивільного суду ВС від 12.01.2021р. по справі № 524/5556/19 (провадження №61-16243св20).

Як вбачається з Кредитного № 100006355 від 25.08.2020 р. відповідач вказала своє ім`я, паспортні дані, ідентифікаційний номер, місце проживання, а також смс з кодом, що свідчить про використання одноразового ідентифікатора при здійсненні підпису стороною кредитного договору, зокрема, здійснення підпису ОСОБА_1 .

Враховуючи вищенаведене, провівши аналіз законодавства у сфері комерційної концесії, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 уклала Кредитний договір 25.08.2020 -100006355 від 25.08.2020, за яким отримала кредит на суму 13300,00 грн.

Згідно зі змістом поданого відповідачем відзиву на позовну заяву ОСОБА_1 не заперечує укладення Кредитного договору та отримання кредитних коштів.

Окрім того, отримання відповідачем ОСОБА_1 25.08.2020 року коштів за Кредитним договором № 25.08.2020 -100006355 від 25.08.2020 підтверджується довідкою про перерахування суми кредиту № 25.08.2020 -100006355 від 25.08.2020 р. у сумі 13000,00 грн. на карту НОМЕР_4 (а.с.33).

Таким чином, судом встановлено, що відповідач отримала кошти та сторони Кредитного договору узгодили істотні умови такого договору, зокрема, розмір кредиту, строк кредитування, строк дії договору, умову продовження строку надання кредиту, процентну ставку та порядок нарахування відсотків, відповідальність сторін за невиконання чи неналежне виконання умов договору.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов`язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ст.ст.526, 527, 530 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір відповідно до ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1, 2 ст.1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно з ч.2 ст.1054 та ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

У разі порушення зобов`язання відповідно до ст. 611 ЦК України настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди. Порушенням зобов`язання згідно з ст.610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.1054 та ч.ч. 1, 2 ст.1050 ЦК України наслідками порушення боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту та сплати процентів. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

У ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як встановлено судом згідно з довідкою про розмір простроченої заборгованості за Кредитним договором № 100006355 від 25.08.2020. стосовно ОСОБА_1 станом на 26.03.2026 року нараховано заборгованість перед ТОВ «Новий колектор» у розмірі 13780.00 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту становить 8320.00 грн. та за відсотками 5460.00 грн.

Відповідач ОСОБА_1 не надала суду доказів повного чи часткового погашення заборгованості.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_1 має заборгованість по Кредитному договору на загальну суму 13780.00 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту становить 8320.00 грн. та за відсотками 5460.00 грн.

Згідно з ч.1 ст. 1077, ч. 1 ст. 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

За приписами ч.1 ст.1080 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.

У ч.1 ст.1082 ЦК України вказано, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Окрім того, згідно з ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). У ст. 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що до ТОВ «Новий Колектор» (нового кредитора) перейшло від ТОВ «Укр Кредит Фінанс» (первісного кредитора) право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором № 25.08.2020-100006355від 25.08.2020. в розмірі 13780.00 грн.

Доказів недійсності Договору факторингу №СЦ-28.03.2025 від 28.03.2025р. суду не надано, а відтак позов є обґрунтованим та наявні підстави для його задоволення.

Під час розгляду справи судом прийнято до розгляду відзив на позовну заяву, оскільки останній поданий ОСОБА_1 без порушення процесуального строку.

Щодо строків позовної давності

Цивільним кодексом України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. ст. 256, 257 ЦК України).

Статтею 264 того ж Цивільного кодексу України визначено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» звернулося до суду 26 червня 2026 року з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у сумі 13780.00 за період з 25.08.2020

Заявляючи клопотання про застосування строків позовної давності відповідач просила відмовити у задоволені позовних вимог через пропуск строків позовної давності позивачем.

Разом з тим суд звертає увагу відповідача на наступні обставини.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України №392 від 20.05.2020 "Про всановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 з 12.03.2020 на всій території України встановлено карантин.

Законом України від 30.03.2020 №540-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічна: гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби COVID-19 розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України: метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину".

Зазначений Закон України від 30.03.2020 №540-ІХ набрав чинності 02.04.2020.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричини коронавірусом SARS-CoV-2" відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенні, території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеку" і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дію якого неодноразово продовжено, зокрема, Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 06.02.2024 № 3564-ІХ , яким затверджено Указ Президента "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 05.02.2024 № 49/2024 та строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05:30 14.02.2024 на 90 діб, тобто до 14 травня 2024 року

За приписами пункту 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану

Таким чином, враховуючи те, що строк позовної давності за період з 25.08.2020 року закінчувався 25.08.2023 року, а також те, що на всій території України запроваджено карантин до 30 червня 2023 року, а під час дії карантину строки, визначені статтею 257 Цивільного кодексу України, продовжуються на строк дії такого карантину, введення на території України воєнного стану з 24 лютого 2024 року, який було неодноразово продовжено та який діє й на час розгляду, а перебіг позовної давності, визначений Цивільним кодексом України, зупиняється на строк дії такого стану, то період заборгованості з 25.08.2020 року по 26.03.2026 року не виходить в строки позовної давності.

Оскільки кредитний договір № 25.08.2020-1000063551 укладено 25.08.2020 року, що підтверджується дослідженими судом доказами, відповідно строки позовної давності в даному випадку повністю дотримано.

Частинами першою, шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до положень статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 3, 4 ст. 12, ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи усе вищенаведене, суд дійшов до висновку, що позов ТОВ «ФК «Новий колектор», до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором підлягає задоволенню в повному обсязі та з відповідача слід стягнути на користь позивача заборгованість на загальну суму 13780.00 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту становить 8320.00 грн. та за відсотками 5460.00 грн..

Відповідно до ч.1, п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Отже, з відповідача ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір на користь позивача ТОВ «Новий Колектор» в розмірі 2662.40 гривень.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст.2, 4, 10, 12, 13, 76-83, 89, 95,133, 141, 247 ч.2, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 354, 355 ЦПК України суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ,

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор»: 01133, м.Київ, вул.Алмазова Генерала, буд. 13, офіс 601, код ЄДРПОУ 43170298

заборгованість за Кредитним договором №25.08.2020-100006355 від 25.08.2020 року в розмірі 13 780.00 гривень (тринадцять тисяч сімсот вісімдесят гривень) станом на 26.03.2026 року, з яких:

- 8320.00 гривень заборгованість за тілом кредиту,

- 5460.00 гривень заборгованість відсотками,

та

- 2662.40 гривень (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок) судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про сторін:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "НОВИЙ КОЛЕКТОР": 01133, місто Київ, вул. Алмазова Генерала, будинок 13, офіс 601 ЄДРПОУ 43170298, ел. пошта: Info@newcollector.com.ua, тел. 731251025

Представник позивача Кісельова Юлія Анатоліївна: 01133, м. Київ, Печерський район, вул. Алмазова Генерала, буд.13, оф.601, ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2 , тел. НОМЕР_6

Відповідач ОСОБА_1 : АДРЕСА_3 , тел. НОМЕР_3

Представник відповідача Приходько Олена Юріївна: АДРЕСА_4 , ел.пошта: ел.пошта ІНФОРМАЦІЯ_3 тел. НОМЕР_7

Суддя С.В.Кодінцева