Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 642/3132/25
Провадження № 1-в/642/84/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 вересня 2026 року м. Харків
Холодногірський районний суд м. Харкова
головуючого судді ОСОБА_1
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
засудженого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові заяву засудженого ОСОБА_4 про відстрочення виконання вироку Холодногірського районного суду м. Харкова від 06.07.2026 по справі № 642/3132/25, в частині стягнення грошових коштів, -
ВСТАНОВИВ:
Засуджений ОСОБА_4 звернувся до суду з заявою про відстрочку виконання судового рішення вироку Холодногірського районного суду м. Харкова від 06.07.2026 по справі № 642/3132/25, в частині стягнення грошових коштів.
Ухвалою Холодногірського районного суду м. Харкова від 25.08.2026 заяву прийнято до провадження та призначено судове засідання.
В судовому засіданні засуджений ОСОБА_4 просив задовольнити заяву, зазначив, що не ухиляється від виконання рішення суду та має намір його виконати. У нього є постійний дохід, однак одноразово він не має можливості сплатити всі суми стягнуті вироком, тому просив розстрочити їх на десять місяців з можливістю сплачувати по 13000,00 грн щомісячно. Виконавча служба вже відкрила виконавче провадження та з його рахунків стягуються деякі кошти. У державного виконавця він не був, будь-яких клопотань та заяв щодо неможливості сплати таких коштів не подавав.
Прокурор ОСОБА_3 заперечувала проти задоволення заяви, оскільки жодної обставини щодо розстрочення виконання рішення відповідно до ст. 435 ЦПК України заявником не підтверджено. Під час судового провадження ОСОБА_4 не заявляв щодо неможливості сплати таких коштів, а довідка про доходи підтверджує лише факт можливості виконання вироку.
Суд, заслухавши пояснення засудженого та прокурора, дослідивши клопотання та матеріалами судового провадження, вважає, що заява задоволенню не підлягає, з огляду на таке.
Підстави та порядок відстрочки виконання вироку передбачені положеннями ст. 536 КПК України.
Згідно зі ст. 536 КПК України, виконання вироку може бути відстрочено при засудженні особи до виправних робіт, арешту, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, позбавлення волі у разі: 1) тяжкої хвороби засудженого, яка перешкоджає відбуванню покарання, - до його видужання; 2) вагітності засудженої або за наявності у неї малолітньої дитини - на час вагітності або до досягнення дитиною трьох років, якщо особу засуджено за кримінальний проступок або злочин, що не є особливо тяжким; 3) якщо негайне відбування покарання може потягти за собою винятково тяжкі наслідки для засудженого або його сім`ї через особливі обставини (пожежа, стихійне лихо, тяжка хвороба або смерть єдиного працездатного члена сім`ї тощо) - на строк, встановлений судом, але не більше одного року з дня набрання вироком законної сили.
Відстрочка виконання вироку не допускається щодо осіб, засуджених за тяжкі (крім випадків, передбачених пунктом 2 частини першоїцієї статті) та особливо тяжкі злочини незалежно від строку покарання.
Таким чином, КПК України передбачена відстрочка виконання вироку тільки в частині відстрочки покарання, призначеного особі за вироком суду.
Відповідно до п. 14 ч. 1 ст.537, п. 4 ч. 2 ст.539 КПК України, інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку розглядається судом, який ухвалив вирок.
Як вбачається з ч.5 ст.128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуальногокодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Оскільки норми кримінального процесуального законодавства не встановлено порядок виконання вироку в частині цивільного позову, суд вважає можливим застосувати при вирішенні даного питання норми цивільного процесуального законодавства.
Зокрема, відповідно до ч. 1 ст.435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Частиною 1 статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності обставин, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Так, відповідно до матеріалів справи, ОСОБА_4 засуджений вироком Холодногірського районного суду м. Харкова від 06 липня 2026 року за ч. 1 ст. 286 КК України, до покарання у виді обмеженням волі на строк два роки, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк два роки. На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування основного покарання у виді обмеження волі з іспитовим строком - два роки. Згідно до ст.76 КК України ОСОБА_4 зобов`язано повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміни місця проживання та роботи, періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Також ухвалено стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати за проведення судових експертиз у розмірі 56244 грн. 00 коп. Уточнений цивільний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_4 задоволено частково, стягнено з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 на відшкодування моральної шкоди 60 000 грн. 00 коп. Також стягнено з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 10 000 грн. 00 коп. судових витрат на правову допомогу.
Судом встановлено, що до заяви ОСОБА_4 про відстрочення виконання вироку не було долучено належних і допустимих доказів, що підтверджують його матеріальне становище або рівень доходів. Також відсутня медична документація, яка б свідчила про необхідність значних витрат на лікування самого заявника чи членів його родини.
Таким чином, обставин, які б свідчили про скрутне матеріальне становище заявника або створювали надмірний тягар у виконанні ним судового рішення, судом не встановлено.
Суд також враховує, що наведенні ОСОБА_4 обставини про важкий матеріальний стан, понесення зазначених у заяві витрат не підтвердженні відповідними доказами. Засуджений має щомісячний дохід, з якого можуть бути відраховані кошти під час виконання вироку на відшкодування понесених процесуальних витрат. Такі обставини не є надзвичайними чи непереборними та не звільняють від обов`язку виконати вирок суду в частині відшкодування моральної шкоди та процесуальних витрат на правову допомогу.
Крім того, ОСОБА_4 не позбавлений можливості звернутися з клопотаннями про розстрочку сплати коштів в рамках виконавчого провадження.
З огляду на викладене, суд не знаходить підстав для застосування положень ст. 435 ЦПК України, оскільки не встановлено існування обставин, які б істотно ускладнювали або робили неможливим виконання судового рішення, тому клопотання про відстрочення виконання вироку задоволенню не підлягає.
На підставі наведеного і керуючисьст.ст.127-128,435,ст. 435 ЦПК України, 537,539 КПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Заяву засудженого ОСОБА_4 про відстрочення виконання вироку Холодногірського районного суду м. Харкова від 06.07.2026 по справі № 642/3132/25, в частині стягнення грошових коштів залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Холодногірський районний суд м. Харкова протягом 7 днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено 09.09.2026.
Суддя ОСОБА_1
Судове рішення № 139623745, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова) було прийнято 09.09.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 642/3132/25. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: