Ухвала суду № 139623539, 09.09.2026, Олександрівський районний суд Кіровоградської області

Справа № 397/979/21

н/п : 2/397/42/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

про відвід судді

09.09.2026 селище Олександрівка

Суддя Олександрівського районного суду Кіровоградської області Гайдар Н.І., розглянувши без участі сторін та їх представників заяву представника відповідача ОСОБА_1 про відвід судді по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 від імені якого діє адвокат Попов Роман Олегович до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Садова 30», Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області про встановлення права земельного сервітуту,

В С Т А Н О В И Л А:

17.08.2026 до суду через систему «Електронний суд» від представника відповідача Щелконогової І.О. надійшла заява про відвід судді Гайдар Н.І. по вказаній цивільній справі. Заяву обгрунтовує тим, що провадження відкрито 03.12.2021 і майже п`ять років залишається на підготовчій стадії. У судді Гайдар Н. І. справа перебуває з листопада 2024 року. Офіційним листом оператора ГРМ від 14.10.2025, долученим до справи, підтверджено технічну можливість підключення будинку № 28 поза межами земельної ділянки ОСББ. Це безпосередньо стосується умови частини першої статті 401 ЦК України: сервітут допускається для потреб, які не можуть бути задоволені іншим способом. Продовження підготовчого провадження для пошуку додаткових документів позивача не узгоджується з вимогами своєчасності, пропорційності та розумності строків, установленими статтями 2, 11, 121 і частиною третьою статті 189 ЦПК України. Відсутність оцінки причин несвоєчасного подання доказів та продовження створення можливостей для їх збирання через експертизу не узгоджуються зі статтями 44, 83 і 84 ЦПК України. Також вказує, що предмет позову встановлення земельного сервітуту. Водночас від ОСББ вимагають документи щодо будівництва, введення газопроводу в експлуатацію, дозволів на земляні роботи, домоволодіння АДРЕСА_1 та проєктування газопроводу у 2012 році. ОСББ не було замовником, проєктантом, підрядником або власником газопроводу і не відповідає за створення та зберігання цих документів. Попри заперечення ОСББ суд не відмежував питання, що належать до предмета доказування і спеціальних знань, від питань права та документів, за які ОСББ не відповідає. Це не узгоджується зі статтями 77, 81, частиною другою статті 102, частинами першою і шостою статті 103 та статтею 107 ЦПК України. Продовження розгляду повного переліку вимог експертів без вирішення цих заперечень у сукупності є обставиною за пунктом 5 частини першої статті 36 ЦПК України. Крім того, зазначає, що негайний процесуальний рух клопотань позивача за одночасної відсутності зафіксованого вирішення письмових заперечень ОСББ не узгоджується з принципом рівності сторін за статтею 12, правом на подання доводів і заперечень за статтею 43 та порядком вирішення заяв і клопотань за статтями 182, 197 і 258 ЦПК України. Повторюваність такого різного реагування є обставиною за пунктом 5 частини першої статті 36 ЦПК України та створює об`єктивний сумнів у неупередженості судді. Крім того, після повернення справи без виконання матеріали втретє направлено листом апарату суду без відображеної нової ухвали. Подальший розгляд вимог провадження № 396/397/26-27 без відображеної нової ухвали та без мотивованої відповіді на заперечення ОСББ не узгоджується зі статтями 104, 107 і частиною другою статті 258 ЦПК України. Ухвала від 16.06.2026 не дозволяє перевірити дотримання статті 254 ЦПК України. Заявниця не просить переглянути законність ухвали в порядку вирішення відводу. Однак невідображення подій, від яких залежить перевірка десятиденного строку за статтею 254 ЦПК України, та відсутність мотивів щодо них, передбачених статтею 260 ЦПК України, у поєднанні з нерозглядом заперечень ОСББ є обставиною за пунктом 5 частини першої статті 36 ЦПК України. Така сукупність викликає об`єктивний сумнів у повноті та нейтральності процесуальної оцінки. Також вказує, що надання додаткового часу після строку КНДІСЕ без вирішення наслідків його пропуску не узгоджується зі статтями 2, 11, 121 і 189 ЦПК України, а відсутність реагування на несвоєчасні дії позивача має оцінюватися також через обов`язок суду запобігати зловживанню за частиною четвертою статті 44 ЦПК України. У сукупності ця послідовність є обставиною за пунктом 5 частини першої статті 36 ЦПК України та створює враження сприяння доформуванню доказів позивача. Крім того зазначає, що дружина позивача ОСОБА_3 є присяжною цього суду. Судді Гайдар Н.І. відомо, що вона є дружиною позивача, що відображено в ухвалі від 27.11.2024. Судові рішення з ЄДРСР підтверджують шість спільних судових актів судді Гайдар Н. І. та присяжної Котляренко Н. Ю. у справах № 397/1367/24, № 397/720/25 та № 397/1625/25. Попередній суддя у цій справі Максимович І. В. ухвалою від 03.10.2024 заявив самовідвід через професійну взаємодію з цією присяжною. Сам статус присяжної та професійні контакти не доводять прямої чи побічної заінтересованості за пунктом 3 частини першої статті 36 ЦПК України. Однак як об`єктивний контекст у сукупності з новими епізодами нерівного процесуального реагування вони підпадають під пункт 5 частини першої статті 36 ЦПК України та посилюють сумнів у безсторонності суду за статтею 6 Конвенції.

Згідно з ч.1, ч.2, ч.8 ст.40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі; питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу; суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість; суд може вирішити питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

Питання про відвід судді вирішується без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч.1, 9 ст.40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Підстави для відводу судді визначені в ч. 1 ст. 36 ЦПК України. Зокрема, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді (п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України).

Із дослідженої заяви про відвід не вбачається, що суддя прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи, проте суд вважає, що заява про відвід судді повинна бути задоволена, з наступних з підстав.

Судом при розгляді заяви про відвід установлено, що дружина позивача ОСОБА_2 ОСОБА_3 , відповідно до рішення Кропивницької районної ради від 26.09.2025 №423 «Про затвердження списку присяжних Олександрівського районного суду Кіровоградськох області», є присяжною Олександрівського районного суду Кіровоградської області. Судом також встановлено, що присяжна Котляренко Н.Ю. приймала участь у складі суду під головуванням судді Гайдар Н.І. під час вирішення інших справ, що перебували в її провадженні.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення у справі «Білуха проти України» від 9 листопада 2006 року, заява № 33949/02), наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.

Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду. Вирішальним є те, чи можна вважати побоювання особи щодо неупередженості суду об`єктивно обґрунтованими.

Право сторін на справедливий суд закріплене в нормах міжнародного права, зокрема в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

При розгляді заяви про відвід слід виходити саме з суб`єктивної оцінки сторони у справі щодо дій головуючого у справі. Іншими словами, якщо сторона має сумнів в безсторонності судді, хоча об`єктивно це нічим не підкріплено, то практика Європейського суду з прав людини наголошує на необхідності задоволення такої заяви про відвід, адже в іншому випадку це буде розцінено як порушення права особи на справедливий суд. Отже, незадоволення заяви про відвід може сприйматися стороною як порушення її прав.

Оскільки, представник відповідача Щелконогова І.О. подала заяву про відвід головуючого у справі судді Гайдар Н.І., вказуючи, зокрема, на те, що дружина позивача ОСОБА_3 є присяжною цього суду та брала участь в судових засіданнях при рогляді справ, де головуючим суддею була Гайдар Н.І., і вказана обставина викликає сумнів у відповідача в неупередженості або об`єктивності судді, то необхідно задовольнити вказану заяву.

Керуючись ст.36, 39, 40 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В :

Задовольнити заяву представника відповідача Щелконогової Ірини Олександрівни про відвід судді Гайдар Наталії Іванівни по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 від імені якого діє адвокат Попов Роман Олегович до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Садова 30», Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області про встановлення права земельного сервітуту.

Цивільну справу №397/979/21 за позовом ОСОБА_2 від імені якого діє адвокат Попов Роман Олегович до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Садова 30», Олександрівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області про встановлення права земельного сервітутупередати до канцелярії Олександрівського районного суду Кіровоградської області для визначення іншого складу суду в порядку, встановленому ст. 33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Н.І. Гайдар