Рішення № 139623341, 01.09.2026, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 177/2395/24

провадження 2/216/315/26

РІШЕННЯ

іменем України

01 вересня 2026 року місто Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Цимбалістенко О.В.,

за участі секретаря судового засідання Таганської Є.Р.,

розглянувши у приміщенні суду у місті Кривому Розі, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Макс Кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовної заяви

Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути зОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Макс Кредит» (далі ТОВ «Макс Кредит») заборгованість за договором кредитної лінії № 00-9810696 від 08.06.2024 у розмірі 21 152,88 грн, яка складається з наступного 5400 грн основна заборгованість, 540 грн заборгованість за комісією, 6032,88 грн заборгованість за процентами, 9180 грн заборгованість зі штрафів, а також судові витрати у вигляді судового збору 2422,40 грн, та витрати на правничу допомогу в сумі 8000 грн.

Обґрунтування позовних вимог

В обґрунтування позовних вимог вказує, що 08 червня 2024 року між ТОВ «Макс Кредит» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено договір кредитної лінії № 00-9810696, за яким кредитодавець надав позичальнику кредит в національній валюті у розмірі 5400 грн, на умовах сплати процентів. Зокрема сторонами погоджено сплату стандартної процентної ставки 1,47 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом, в межах строку дії кредитної лінії; зниженої процентної ставки 1 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом, та застосовується протягом 15 днів користування кредитом поспіль, починаючи з першого дня користування (дати видачі кредиту) протягом строку кредитування. Позивач належним чином виконав свої зобов`язання перед відповідачкою, тоді як остання порушувала умови договору, що призвело до виникнення заборгованості.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 25 грудня 2024 року після повторного автоматизованого розподілу судової справи, прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

30 грудня 2024 року представниця відповідачки ОСОБА_2 звернулась до суду з відзивом на позов, з якого вбачається, що відповідачка позовні вимоги визнає частково, в частині суми заборгованості за тілом кредиту у розмірі 5400 грн, та процентів у розмірі 2700 грн, в іншій частині позовних вимог просила відмовити.

В обґрунтування зазначає, що нарахування неустойки у вигляді штрафу суперечить п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України. Нарахування комісії за надання кредиту у розмірі 540 грн, що є послугою, яка супроводжує сам кредит не узгоджується з правовою позицією постанови Верховного Суду України від 16.11.2016 № 6-1746цс16.

Відповідачка визнає розмір тіло кредиту в сумі 5400 грн, та процентів, за користування кредитом у розмірі 50 % від тіла кредиту, що складають 2700 грн, з огляду на те, що умови договору є завуальовані, з тексту не можливо встановити справжню волю сторін. Вважає проценти непропорційно великою сумою компенсації, розмір яких не відповідає справедливості, добросовісності, та розумності.

Окрім того, просила суд стягнути з позивача на користь відповідачки витрати на правничу допомогу в розмірі 7000 грн, які складаються із консультації 1000 грн, складання відзиву на позов 5000 грн, та клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу 1000 грн.

У клопотанні про зменшення витрат на правничу допомогу поданому представницею відповідачки ОСОБА_2 30.12.2024, остання просила суд зменшити витрати до 1500 грн. Вважає, що звернувшись до суду позивач порушив п. 7.7 договору кредитної лінії, який сторони погодили, що спори які виникають між ними вирішуються шляхом переговорів. Вимоги про дострокове повернення кредиту не направлялись відповідачці. Представник позивача не надав належних доказів своїх повноважень щодо права вимоги до відповідачки, оскільки договір про надання юридичної (правової) допомоги від 19.02.2024 має загальний характер. Підготовка адвокатського запиту в розмірі 1000 грн, та клопотання про витребування доказів в розмірі 1000 грн не підлягає стягненню з наступних підстав. Підготовка клопотань по витребуванню у АТ «ПриватБанк» повних реквізитів картки, із зазначенням прізвища, ім`я по батькові власника суперечить п. 10 Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про додаткові вимоги до договорів не банківських фінансових установ про надання коштів у позику (споживчий, фінансовий кредит)» від 03.11.2201 № 113, яким визначено, що договори, умови які передбачають безготівкове перерахування кредитних коштів у рахунок кредиту на банківський рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача, з урахуванням вимог п. 9 розділу ІІ цього Положення, повинні містити номер особового електронного платіжного засобу споживача-сторони договору, з використанням реквізитів якого кредитодавець здійснює кредитну операцію, у форматі ХХХХ НОМЕР_1 (перші шість знаків і останні чотири знаки номера електронного платіжного засобу).

Позовна заява заповнена шляхом шаблонного зразка, що свідчить, що витрачений на її складання не є співмірним по витратах.

09 січня 2025 року від представниці позивача ОСОБА_3 надійшла відповідь на відзив. Просила суд задовольнити позов у повному обсязі. Крім того зазначила, що проценти за користування кредитом нараховані правомірно, відповідно до умов договору.

Також, сторони погодили нарахування комісії. Вважає, що штрафні санкції нараховані з урахуванням п. 6 Розділу ІV «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про споживче кредитування» викладеного у новій редакції згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ від 22.11.2023. Відповідно, по тих договорах, які будуть укладатись після 30 днів з дня набрання чинності Законом № 3498-ІХ, можна нараховувати штрафні санкції.

13 січня 2025 року від представниці відповідачки Кривенко І.М. надійшло заперечення на відповідь на відзив. Окрім обставин викладених у відзиві, також вказала на безпідставність посилання представника позивача на Закон № 3498-ІХ, яким було внесено зміни до Закону України «Про споживче кредитування», та підставу нарахування штрафних санкцій. Пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України є чинним, та діє у період воєнного стану в Україні, за яким позичальник звільняється від відповідальності визначеної статтею 625 цього Кодексу (сплати неустойки (штрафу, пені).

Обставини справи, встановлені судом

08 червня 2024 року в електронній формі було укладено договір кредитної лінії № 00-9810696 між ТОВ «Макс Кредит» та ОСОБА_1 .

Пунктами 1.1. 1.4. договору кредитної лінії визначено, що Кредитодавець надає Позичальнику кредит у національній валюті у вигляді Кредитної лінії на умовах, передбачених Договором, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Сума ліміту кредитної лінії (Сума кредиту) складає: 5400 грн. Строк дії кредитної лінії (Строк кредитування): 360 календарних днів.

Позичальник зобов`язаний повернути Суму Кредиту Кредитодавцю в останній день Строку кредитування (дата остаточного повернення кредиту) 03 червня 2025 року.

Разом з тим, п 1.5. договору кредитної лінії визначено тип процентної ставки фіксована.

1.5.1. Стандартна процента ставка складає 1,47% від Суми кредиту за кожний день користування кредитом, застосовується у межах Строку дії кредитної лінії, зазначеного в пункті 1.3. цього Договору (за виключенням строку кредитування, коли Позичальник має право на використання Зниженої процентної ставки).

1.5.2. Знижена процентна ставка становить 1 % від Суми кредиту за кожен день користування кредитом, надається Позичальнику в якості заохочення та діє виключно за умови сплати процентів не пізніше наступного дня за першою Періодичною датою оплати процентів, визначеною п.1.3.1. цього Договору. Знижена процентна ставка застосовується виключно протягом 15 днів користування кредитом поспіль, починаючи з першого дня користування Кредитом (дати видачі кредиту) протягом Строку кредитування, зазначеного в пункті 1.3. цього Договору.

Також, 08.06.2024 ОСОБА_1 було підписано Паспорт споживчого кредиту Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (Стандартизована форма), яким визначено умови кредитування, проценту ставку, комісію за надання кредиту, порядок повернення кредиту.

Довідкою ТОВ «Платежі Онлайн» від 02.10.2024 підтверджено факт перерахування кредитних коштів на номер платіжної картки НОМЕР_2 .

Відповідно до розрахунку наданого позивачем заборгованість відповідачки перед позивачем станом на 22.08.2024 становить 21 152,88 грн, яка складається із основної заборгованості в сумі 5400 грн, заборгованості за комісією 540 грн, та заборгованості за процентами 6032,88 грн.

Джерела права й акти їх застосування

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Таким чином, у разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

З матеріалів справи вбачається, що кредитний договір був укладений в електронній формі, а тому на них поширюються вимоги Закону України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Згідно п.п. 5, 7 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний правочин дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем. Електронний договір домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи (ч.ч. 1-4, 6-8, 11-13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ч. 2. ст. 1050, ч. 2 ст. 1054 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок повернути кредит частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів.

Оцінка аргументів учасників справи та висновки суду

Судом встановлено, що 08.06.2024 відповідачка уклала з позивачем договір кредитної лінії № 00-9810696 відповідно до умов Закону України «Про електронну комерцію».

ОСОБА_1 визнала факт отримання кредитних коштів, та користування ними, однак розмір нарахованих процентів вважає незрозумілими, нарахованими непропорційно у великій сумі.

Однак, судом враховано той факт, що підписуючи договір кредитної лінії відповідачка погодилась з його умовами, та була ознайомлена з порядком нарахування процентів за користування кредитними коштами як у самому договорі, так і у Паспорті споживчого кредиту Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (Стандартизована форма).

Суд не може погодитися з доводами відповідачки та її представниці щодо правомірності стягнення процентів в розмірі 50 % від тіла кредиту, що становитиме 2700 грн, оскільки такий порядок нарахування процентів суперечить умовам договору, та застосовний стороною відповідача на власний розсуд.

Таким чином суд вважає заперечення відповідачки в цій частині безпідставними, такими, що не заслуговують на увагу, та з відповідачки слід стягнути на користь позивача окрім тіла кредиту, також проценти в розмірі заявленому позивачем.

Разом з тим, заперечення відповідачки в частині нарахування до стягнення штрафів та комісії суд вважає слушними, та в цій частині в задоволенні позову слід відмовити виходить з наступного.

Щодо стягнення заборгованості зі штрафів в розмірі 9180 грн, суд зазначає наступне.

Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (частина перша статті 14 ЦК України).

Критерії правомірності примусу суб`єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов`язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов`язковими для такого суб`єкта (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 320/8618/15-ц (провадження № 61-4393сво18)).

У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).

У постанові Верховного Суду від 12 лютого 2025 року у справі №758/5318/23 зроблено висновок, що «у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).

Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

З урахуванням викладеного, до спірних правовідносин, які виникли між сторонами у зв`язку із невиконанням відповідачкою грошових зобов`язань за договором кредитної лінії підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, та відповідно позовні вимоги позивача про стягнення штрафів відповідно до ст. 625 ЦК України задоволенню не підлягають.

Щодо стягнення комісії в розмірі 540 грн, суд виходить з наступного.

За загальним правилом, передбаченим статтею 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частинами 2, 3 статті 215 ЦК України визначено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно із ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, п. 4 ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08.06.2017 № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі Правила про споживчий кредит).

Відповідно до п. 5 Правил про споживчий кредит, банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (п. 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема, інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно із ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (з 10.06.2017) щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 в справі № 496/3134/19.

За таких обставин, позивачем без належних на те правових підстав нарахована комісія за надання кредиту на загальну суму 540 грн, а відтак, позовні вимоги про стягнення заборгованості за комісією є необґрунтованими з наведених вище підстав та задоволенню не підлягають.

Враховуючи вищевикладене суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2422,40 грн.

З урахуванням часткового задоволення позову з відповідачки на користь позивача підлягає відшкодуванню судовий збір в розмірі 1309,27 грн (11 432,88 х 2422,40 : 21 152,88 = 1309,27).

Згідно вимог статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява N 19336/04).

Позивачем заявлено до стягнення витрати на правничу допомогу в розмірі 8000 грн, на підтвердження понесення яких надано договір про надання юридичної (правової) допомоги від 19.02.2024, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, акт приймання передачі виконаних робіт, попередній орієнтовний розрахунок витрат, серед яких: консультація клієнта, підготовка позовної заяви, підготовка адвокатського запиту, підготовка клопотання про витребування доказів.

Відповідачкою також заявлено до стягнення витрати на правничу допомогу в розмірі 7000 грн, які складаються з консультації, складення відзиву на позов, клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу. На обґрунтування заявлених витрат суду надано квитанцію до прибуткового касового ордера № 22 від 30.12.2024, ордер на надання правничої допомоги, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Виходячи з конкретних обставин справи та обсягу наданих стороні, як клієнту, послуг правничої допомоги під час розгляду справи, суд дійшов висновку, що ціна наданих адвокатами послуг була доведена належним чином.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року у справі N 922/1964/21 (провадження N 12-14гс22) дійшла висновку, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього (пункти 107-109).

Таким чином, враховуючи часткове задоволення позову на користь позивача слід стягнути з відповідачки витрати на правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог в розмірі 4821,19 грн (11 432,88 х 8000 : 21 152,88 = 4323,90), а також слід стягнути з позивача на користь відповідачки витрати на правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог в розмірі 3216,58 грн (9720 (21 152,88 11 432,88 = 9720) х 7000 : 21 152,88 = 3216,58).

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 509, 526, 530, 610, 625-629, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 6 13, 17, 18, 76 83, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Макс Кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Макс Кредит» заборгованість за договором кредитної лінії № 00-9810696 від 08.06.2024, станом на 07.10.2024, яка складається із основної заборгованості 5400 грн, та заборгованості по процентах 6032,88 грн, всього 11 432 (одинадцять тисяч чотириста тридцять дві) грн 88 (вісімдесят вісім) коп.

В задоволенні решти вимог позовної заяви відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Макс Кредит» витрати пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 1309 (одна тисяча триста дев`ять) грн 27 (двадцять сім) коп., та витрати на правничу допомогу в розмірі 4821 (чотири тисячі вісімсот двадцять одна) грн 19 (дев`ятнадцять) коп.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Макс Кредит» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 3216 (три тисячі двісті шістнадцять) грн 58 (п`ятдесят вісім) коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно з пп. 15.5 п. 15 частини першої Перехідних положень Розділу XIII ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Відомості про сторони:

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Макс Кредит», код ЄДРПОУ: 42806643, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Лєскова, буд. 9, літера А;

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення складено 01 вересня 2026 року.

Суддя О.В.ЦИМБАЛІСТЕНКО