Ухвала суду № 139623047, 07.09.2026, П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 190/421/26

Провадження №2-др/190/11/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 року м.П`ятихатки

П`ятихатський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючої судді Кудрявцевої Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» - адвоката Усенка М.І. про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

встановив:

Рішенням П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 15.04.2026 року, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованостьі за кредитним договором, задоволено частково. При цьому, представник позивача зазначає, що під час підготовки позовної заяви до суду, було допущено технічну помилку, а саме: в тексті позовної заяви при оформленні позовних вимог, в частині відсотків зазначено 0, що є опискою та відповідно до розрахунку заборгованості складає 1200,00 грн, а також входить до загальної суми заборгованості викладеної в прохальній частині.

Рішення набрало законної сили 18.05.2026 року.

19.05.2026 року судом видано електронний виконавчий лист позивачу.

27.08.2026 року представником позивача - адвокатом Усенком М.І. на електронну адресу суду подано заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення вісотків за кредитним договором у розмірі 1200 грн.

Обґрунтовуючи вимоги заяви про ухвалення додаткового рішення, представник позивача посилався на те, що під час підготовки позовної заяви до суду було допущено технічну помилку, а саме: в тексті позовної заяви при оформленні позовних вимог, в частині відсотків зазначено 0, що є опискою та відповідно до розрахунку заборгованості складає 1200,00 грн, а також входить до загальної суми заборгованості викладеної в прохальній частині. Тому, зазначена технічна неточність у тексті позову призвела до того, що судом не було вирішено питання щодо складової заборгованості у розмірі 1200 грн, яка фактично булла заявлена позивачем у складі загальної суми заборгованості.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог (частина друга статті 264 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.

Описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо.

Не є описками граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, неправильні відмінкові форми слів, застосування русизмів і діалектизмів тощо.

Арифметична помилка - це неточність у розмірі присудженого, неправильність арифметичних розрахунків.

Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених в судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номера і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи, займаної посади тощо), або виправляє помилки, що мають технічний характер (тобто виникли при виготовленні тексту судового рішення). Отже, виправлення допущених у судовому рішенні описок, арифметичних чи технічних помилок допускається, якщо при цьому не зачіпається суть ухваленого судом рішення.

Суд, вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його прав осудності.

Суд вправі здійснити технічну заміну елементу, яка є очевидною й такою, що в подальшому може ускладнити виконання судового рішення.

Виправленню підлягають лише ті описки, що мають істотний характер. До таких належать: написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат і строків, зокрема, у резолютивній частині судового рішення, оскільки будь-яка описка має істотне значення і може ускладнити виконання рішення. Таким чином, описка трактується як явна неточність або незрозуміле формулювання.

У постанові Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у справі № 300/765/15-ц (провадження № 61-7654св20) вказано, що судове рішення повинно бути точним. Помилки у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив рішення або ухвалу.

У постанові Верховного Суду від 29 січня 2021 року у справі № 22-ц/354/11 (провадження № 61-13870св20) зазначено, що: "описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо. Арифметична помилка - це помилка у визначенні результату підрахунку: пропуск цифри, випадкова перестановка цифр, спотворення результату обчислення у зв`язку із використанням несправної техніки. Не є арифметичними помилками, а отже, не можуть бути виправлені, застосування неправильних методик підрахунку та неправильних вихідних даних для проведення арифметичних обчислень".

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2024 року у справі № 990/162/23 (провадження № 11-240заі24) зазначено, що вирішуючи питання про виправлення описок (очевидних арифметичних помилок), допущених у судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення незалежно від його юридичного значення чи зовнішнього оцінного сприйняття (розуміння). Суд лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номера і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи, займаної посади тощо) або виправляє помилки, що мають технічний характер (тобто виникли при виготовленні тексту судового рішення), які водночас впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності. Отже, виправлення допущених у судовому рішенні описок, арифметичних чи технічних помилок допускається, якщо при цьому не зачіпається суть ухваленого судом рішення.

Так, ст.270 ЦПК України визначено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.

Так, розгляд цивільної справи №190/421/26 здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. При цьому, представником позивача подано клопотання про розгляд справи у його відсутність та проханням задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. (а.с.23) Згідно поданої заяви відповідачки, остання позовні вимоги визнала частково (тіло кредиту та судові витрати) (а.с.32). При цьому, належних підтверджень щодо стягнення відсотків представником позивача не було подано під час розгляду даної справи.

Рішення суду ухвалено 15.04.2026 року. В описовій частині рішення зазначено: «Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" заборгованість за кредитним договором про надання фінансового кредиту №83034 від 29.09.2019 в сумі 2000 (дві тисячі) грн.» У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Разом з цим, з відповідачки стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору - 281 грн. 95 коп. та витрат на правничу допомогу - 847 грн 20 коп., пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Згідно довідки про доставку електронного листа, - рішення суду від 15.04.2026 року було направлено позивачу *представнику позивача) на електронну адресу та отриманно ним 16.04.2026 року. (а.с.40)

Рішення суду набрало законної сили 18.05.2026 року.

Дослідивши заяву про ухвалення у справі додаткового судового рішення, суд дійшов висновку про відсутність підстав для ухвалення додаткового рішення, оскільки судом розглянуто всі заявлені вимоги позовної заяви.

При цьому суд зазначає, що додаткове рішення можна ухвалити лише щодо тієї позовної вимоги, яку позивач офіційно заявляв у позовній заяві або під час розгляду справи, але суд не вирішив питання щодо неї під час ухвалення рішення. Водночас, позивач взагалі не просив в позові стягнути відсотки, відтак вони не були предметом розгляду справи.

Таким чином, враховуючи викладене, в задоволенні заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 263-270,273 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» адвоката Усенко Михайла Ігоровича про ухвалення додаткового рішення - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду, протягом 15 днів з дня її складення.

Суддя Ю.В.Кудрявцева