Рішення № 139622781, 08.09.2026, Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Справа № 766/1061/26

провадження № 2/650/3031/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2026 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області

в складі: головуючого Сікори О.О.,

за участю секретаря Завістовської Л.А.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 77 388,98 грн, а також судових витрат.

Позов обґрунтовано тим, що 13 березня 2025 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № 423330668 в електронній формі. За умовами договору кредитодавець надав відповідачу кредитні кошти з урахуванням усіх траншів у сумі 24 900,00 грн, а позичальник зобов`язалася повернути кредит та сплачувати проценти за користування ним відповідно до погоджених умов.

Укладення договору відбулося в інформаційно-комунікаційній системі кредитодавця шляхом заповнення відповідачем заявки, ознайомлення з текстом оферти та її акцепту із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Позивач зазначив, що до матеріалів позову надано електронний кредитний договір разом із файлом підпису, паспорт споживчого кредиту, правила кредитування та матеріали, які відображають послідовність укладення електронного договору.

На виконання договору кредитні кошти були перераховані на банківську картку, реквізити якої відповідач зазначила під час оформлення кредиту. Таким чином первісний кредитор виконав свій обов`язок щодо надання кредиту, натомість відповідач належним чином свої грошові зобов`язання не виконала.

Договором було визначено кінцеву дату повернення кредиту - 12 квітня 2030 року, базову процентну ставку 0,98 відсотка на день від фактичного залишку кредиту, а також умови нарахування комісії за надання кредиту. Водночас умовами договору передбачалося право кредитодавця у випадку істотного прострочення вимагати дострокового повернення кредиту шляхом направлення позичальнику відповідного повідомлення.

27 травня 2025 року на підставі договору факторингу № МВ-ТП/37 ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» відступило ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» право грошової вимоги за договором № 423330668. На підтвердження переходу права вимоги позивачем надано договір факторингу, витяг із реєстру прав вимоги, платіжний документ щодо фінансування за договором факторингу та повідомлення боржника про відступлення права вимоги.

У зв`язку з подальшим невиконанням відповідачем зобов`язань ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» реалізувало передбачене договором право на дострокове припинення кредитних правовідносин та направило відповідачу повідомлення про дострокове розірвання договору. За твердженням позивача, з 23 жовтня 2025 року нарахування договірних процентів припинено.

Із наданого позивачем розрахунку вбачається, що загальна облікова заборгованість відповідача була більшою, однак у межах принципу диспозитивності позивач заявив до стягнення 77 388,98 грн, з яких: 24 899,80 грн - заборгованість за тілом кредиту, 50 995,18 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом, 1 494,00 грн - комісія за надання кредиту. Штрафні санкції до позовних вимог не включені.

Цивільна справа надійшла до Великоолександрівського районного суду Херсонської області за підсудністю з Херсонського міського суду Херсонської області. Позивач просив розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами.

Відповідач відзив на позовну заяву та докази на спростування доводів позивача суду не надала. Справа розглядається за наявними у ній матеріалами без виклику сторін.

Дослідивши письмові докази у їх сукупності, перевіривши розрахунок заявленої до стягнення заборгованості та надавши оцінку доводам позивача, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до статей 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності та диспозитивності. Кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі поданих учасниками доказів.

За змістом статей 76, 77, 81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення учасників справи; належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, а кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається.

Статтями 205, 207 ЦК України передбачено можливість вчинення правочинів у письмовій, у тому числі електронній, формі. Договір, укладений за допомогою інформаційно-комунікаційних систем за згодою сторін, вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти та її прийняття другою стороною. Акцепт може бути здійснений шляхом надсилання електронного повідомлення, підписаного електронним підписом, а використання одноразового ідентифікатора є передбаченим законом способом підписання електронного правочину.

Надані позивачем матеріали дають змогу встановити зміст погоджених сторонами умов, спосіб ідентифікації відповідача при укладенні договору та факт використання нею одноразового ідентифікатора. Водночас факт перерахування кредитних коштів на зазначену позичальником банківську картку підтверджує реальне виконання кредитодавцем свого зобов`язання щодо надання кредиту.

За приписами статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, у якому одна сторона зобов`язана вчинити на користь другої сторони певну дію, зокрема сплатити гроші, а кредитор має право вимагати виконання такого обов`язку. Зобов`язання виникають, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Частина перша статті 1048 ЦК України надає позикодавцеві право на одержання процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд установив, що відповідач отримала кредитні кошти, однак обов`язок щодо їх повернення та сплати передбачених договором платежів належним чином не виконала. Розрахунок заборгованості містить відомості про рух заборгованості, нарахування та платежі за відповідний період і узгоджується з іншими матеріалами справи. Відповідач іншого розрахунку або доказів погашення боргу не надала.

Щодо процентів суд враховує, що позивач заявив їх як плату за користування кредитом відповідно до погоджених умов договору та припинив їх подальше нарахування після дострокового припинення договірних правовідносин 23 жовтня 2025 року. У межах позовних вимог штраф, пеня чи інші штрафні санкції до стягнення не заявляються.

Комісія у сумі 1 494,00 грн також прямо включена сторонами до структури платежів за кредитом та відображена у наданому розрахунку. Доказів її сплати або обставин, які спростовують обов`язок відповідача щодо такого платежу, матеріали справи не містять.

Відповідно до статей 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином, а до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав. За статтею 516 ЦК України така заміна кредитора здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи підтверджено укладення 27 травня 2025 року договору факторингу № МВ-ТП/37, включення права вимоги до ОСОБА_1 до відповідного реєстру та виконання фактором фінансового зобов`язання перед первісним кредитором. Отже, ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» набуло право вимагати від відповідача виконання зобов`язань за кредитним договором № 423330668.

Суд також враховує, що хоча у матеріалах позивача зазначена загальна облікова сума боргу 89 838,88 грн, предметом судового розгляду відповідно до статті 13 ЦПК України є лише заявлена до стягнення сума 77 388,98 грн. Суд не вправі виходити за межі позовних вимог, тому оцінює обґрунтованість саме цієї суми.

З урахуванням установлених обставин, відсутності доказів виконання відповідачем грошового зобов`язання та підтвердження переходу права вимоги до позивача суд вважає вимогу про стягнення 77 388,98 грн заборгованості обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання про судові витрати, суд виходить із такого.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 15 січня 2026 року. Відповідно до статті 141 ЦПК України у зв`язку із задоволенням позову зазначена сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Також позивач заявив до відшкодування 5 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. На підтвердження таких витрат до позову додано договір про надання правової допомоги та додатки до нього, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжний документ, а також документи, що підтверджують повноваження адвоката.

За змістом статей 133, 137 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу належать до судових витрат та за результатами розгляду справи підлягають розподілу між сторонами. Враховуючи характер спору, ціну позову, обсяг підготовлених процесуальних документів, надані докази фактичного надання та вартості правничої допомоги, а також відсутність заперечень щодо її розміру, суд вважає витрати у сумі 5 000,00 грн підтвердженими та співмірними.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 77 388,98 грн заборгованості, 2 662,40 грн судового збору та 5 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 133, 137, 141, 259, 263-265, 274-279 ЦПК України, статтями 205, 207, 509, 512, 514, 516, 525, 526, 1048, 1054, 1077 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», суд

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС», код ЄДРПОУ 39700642, заборгованість за договором кредитної лінії № 423330668 від 13 березня 2025 року у розмірі 77 388 (сімдесят сім тисяч триста вісімдесят вісім) гривень 98 копійок, з яких: 24 899,80 грн - заборгованість за кредитом; 50 995,18 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом; 1 494,00 грн - заборгованість за комісією за надання кредиту.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Херсонського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Суддя?? О.О. Сікора