Рішення № 139622674, 10.09.2026, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/3825/26

2/583/1913/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Сидоренка Р.В.

з участю секретаря судового засідання Верби Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Охтирка в залі суду №5 у спрощеному позовному провадженні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

23.07.2026 до суду надійшла позовна заява ТОВ «Санфорд Капітал» до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Санфорд Капітал» заборгованість за кредитним договором № 010/0239/82/0130037 в розмірі 8825,53 гривень, що складається з: заборгованості за кредитом (в тому числі прострочена): 2343,78 гривень, заборгованості по сплаті відсотків (в тому числі прострочена): 6 481,75 гривень. Позовні вимоги мотивує тим, що 29.11.2013 р. ОСОБА_1 уклала з Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» кредитний договір № 010/0239/82/0130037. В подальшому 09.04.2020 р. між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП» (Новий кредитор) був укладений Договір відступлення права вимоги № 114/2-31-F, відповідно до умов якого право грошової вимоги за вищезазначеним кредитним договором до відповідача перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП». В подальшому 07.10.2025 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» був укладений Договір відступлення права вимоги №1 07/10, відповідно до умов якого право грошової вимоги за вищезазначеним кредитним договором до відповідача перейшло до Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП». Посилаючись на вказані обставини, позивач просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості за договором в розмірі 8825,53 гривень та судові витрати, а саме: сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн, а також витрати на правову допомогу у розмірі 11200,00 грн.

24.07.2026 провадження у справі було відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В судове засідання представник позивача не з`явився, надав заяву якою просив провести розгляд справи за відсутності представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явилася. Процесуальні документи із судовою повісткою направлені поштовим відправленням з рекомендованим повідомленням за місцем реєстрації і повернуті суду. Відзиву на позовну заяву від відповідача до суду не надходило.

Згідно положень п.п. 3, 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, судова повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому відділенні відповідної відмітки, і особа вважається повідомленою.

За таких обставин неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи і винесенню судового рішення.

Приймаючи до уваги згоду позивача, суд проводить заочний розгляд справи на підставі наявних доказів, відповідно до положень ст. 280 ЦПК України.

На підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд ухвалив рішення про заочний розгляд справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі даних та доказів.

Дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 29.11.2013 р. ОСОБА_1 уклала з Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» кредитний договір № 010/0239/82/0130037.

В подальшому 09.04.2020 р. між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП» (Новий кредитор) був укладений Договір відступлення права вимоги № 114/2-31-F, відповідно до умов якого право грошової вимоги за вищезазначеним кредитним договором до відповідача перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП».

В подальшому 07.10.2025 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» був укладений Договір відступлення права вимоги №1 07/10, відповідно до умов якого право грошової вимоги за вищезазначеним кредитним договором до відповідача перейшло до Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП».

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Судом встановлено, що позивачем у передбаченому законом порядку доведено належними та допустимими доказами те, що 29.11.2013 р. ОСОБА_1 уклала з Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» кредитний договір № 010/0239/82/0130037, який власноручно підписаний сторонами.

За вказаним договором первісний кредитор надав відповідачці кредит в сумі 1000 грн, а остання здійснювала користування грошовими коштами, що відображено у виписці з її рахунку, однак кошти не повернула.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (ч. 1 ст. 510 ЦК України).

Законодавством також передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов`язанні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто, таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли унаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Договір, укладений між відповідачем та первісним кредитором, договір факторингу у встановленому порядку недійсними не визнані, тобто, в силу положень статті 204 ЦК України діє презумпція правомірності указаних правочинів.

У цій справі позичальник не довів належного повернення кредитних коштів у розмірі та на умовах, визначених спірним договором, презумпція правомірності якого не спростована.

Фактично, порушене право кредитора залишилось незахищеним, а тому підлягає захисту в судовому порядку.

Суддя вважає доведеним факт набуття позивачем права вимоги до відповідача за кредитним договором у заявленому до стягнення розмірі, а тому позов підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання судових витрат, суд приходить до такого.

Стороною позивача було заявлено про стягнення з відповідача на їх користь понесених витрат на правничу допомогу у розмірі 11200,00 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постанові Верховного Суду від 01.09.2021 у справі № 178/1522/18 зазначено, що при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

В обґрунтування понесених витрат, пов`язаних з розглядом справи в розмірі 11200.00 грн, представник позивача надав до суду договір про надання правової допомоги №1/04 від 01.04.2024, акт приймання - передачі послуг з правничої допомоги, ордер, посвідчення адвоката.

Оцінюючи співмірність витрат на оплату послуг адвоката, суд виходить з такого.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (п. 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (п.п. 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (п. 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

З огляду на викладене, враховуючи обставини справи, надані стороною позивача докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, а також враховуючи, що дана цивільна справа не є справою значної складності, відповідно до ст.19 ЦПК України відноситься до малозначних справ, які розглядаються у спрощеному позовному провадженні, об`єм виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) є незначним, суд дійшов висновку, що заявлений стороною позивача розмір вартості послуг за правничу допомогу у загальній сумі 11200,00 грн є завищеним і неспівмірним із предметом даного позову, в зв`язку з чим наявні підстави для застосування положень ч. 5 ст. 137 ЦПК України щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу до 2000,00 грн, які підлягають стягненню з відповідача.

Крім того, на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, а саме: судовий збір в розмірі 2662 грн 40 коп.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 141, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» суму заборгованості за кредитним договором № 010/0239/82/0130037 від 29.11.2013 в сумі 8825,53 грн., судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 гривень та на правову допомогу в сумі 2000 гривень, а всього 13487 (тринадцять тисяч чотириста вісімдесят сім) гривень 93 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал», код ЄДРПОУ 43575686, місцезнаходження юридичної особи: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 21, 5-й поверх, приміщення 68, 69.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1

Повний текст судового рішення складений 10.09.2026 року.

Суддя Охтирського міськрайонного суду Р.В.Сидоренко