Рішення № 139622260, 10.09.2026, Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

справа №176/310/26

провадження №2/176/957/26

РІШЕННЯ

Іменем України

10 вересня 2026 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Гусейнов К.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Жовтоводськтепломережа» Жовтоводської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії, -

ВСТАНОВИВ:

В січні 2026 року на адресу Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява комунального підприємства «Жовтоводськтепломережа» Жовтоводської міської ради, в якій позивач просить:

- стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за послуги з постачання теплової енергії за період з 01.10.2021 року по 01.12.2025 року у сумі 21496 грн 37 коп., з яких основний борг 17574,24 грн, інфляційні нарахування 2927,76 грн, три відсотки річних 866,89 грн та пеня 127,49 грн;

- стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за послуги з постачання теплової енергії за період з 01.10.2021 року по 01.12.2025 року у сумі 10748 грн 19 коп., з яких основний борг 8787,12 грн, інфляційні нарахування 1463,88 грн, три відсотки річних 433,44 грн та пеня 63,74 грн;

- стягнути з ОСОБА_3 заборгованість за послуги з постачання теплової енергії за період з 01.10.2021 року по 01.12.2025 року у сумі 10748 грн 19 коп., з яких основний борг 8787,12 грн, інфляційні нарахування 1463,88 грн, три відсотки річних 433,44 грн та пеня 63,74 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що квартира АДРЕСА_1 належить відповідачам на підставі Свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 04.07.2016 року та Свідоцтва про право на спадщину №127 від 13.01.2023 року.

Згідно з рішенням Жовтоводського міськвиконкому №410/1 від 29.11.2000 року функції по збору платежів від населення за послуги гарячого водопостачання та опалення перейшли від ВЖРЕО м. Жовті Води до КП «Жовтоводськтепломережа».

Комунальним підприємством «Жовтоводськтепломережа» Жовтоводської міської ради на відповідачів був відкритий особовий рахунок № НОМЕР_2 .

10.11.2021 року між КП «Жовтоводськтепломережа» ЖМР та відповідачами був укладений індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії. Даний договір є публічний договір приєднання, укладений сторонами з урахуванням ст.ст.633,634,641,642 ЦК України з метою надання з метою надання послуг з постачання теплової енергії споживачу. Цей договір є опублікованим на офіційному сайті КП «Жовтоводськтепломережа» ЖМР.

Невиконання відповідачем зобов`язань по оплаті в повному обсязі за послугу з постачання теплової енергії призвело до виникнення заборгованості з урахуванням інфляційних нарахувань, трьох відсотків річних та пені.

Таким чином, заборгованість ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 перед КП «Жовтводськтепломережа» ЖМР за надані послуги за період з 01.10.2021 року по 01.12.2025 року складає 42992,74 грн, з яких основний борг 35148,48 грн, інфляційні нарахування 5855,52 грн, три відсотки річних 1733,77 грн та пеня 254,97 грн.

За законом споживач повинен своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату за фактично надані позивачем послуги з централізованого опалення за встановленими тарифами.

Враховуючи, що в добровільному порядку заборгованіcть за комунальні послуги не погашається, позивач змушений звернутися до суду та просить стягнути з відповідачів на користь КП «Жовтоводськтепломережа» Жовтоводської міської ради заборгованість за послуги з постачання теплової енергії за період з 01.10.2021 року по 01.12.2025 року у сумі 42992,74 грн.

Ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 18 лютого 2026 року у справі відкрито провадження та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Позивач про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін повідомлений належним чином, заперечень щодо розгляду справи без повідомлення сторін не подав.

Відповідачу ОСОБА_2 , відповідно до вимог ЦПК України, за відомим місцем реєстрації останнього, направлено копію ухвали суду про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви з додатками. Надано строк для подачі заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного провадження, відзиву на позовну заяву з наданням суду доказів в обґрунтування свого відзиву. Заперечень від відповідача щодо розгляду справи в порядку спрощеного провадження не надійшло. На адресу суду повернулися поштові повідомлення з відміткою «адресат відсутній». Відповідно до ч. 8 п. 4 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Заперечень щодо розгляду справи у його відсутності не надійшло. Відзив на позов відповідач не подав.

Від відповідача, ОСОБА_1 , яка викликалась в судове засідання шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України, у запропонований їй ухвалою про відкриття провадження по справі від 18.02.2026 року строк, відзиву на позов до суду не надходило.

12 березня 2026 року від відповідача ОСОБА_3 на адресу суду надійшов відзив, в якому він просить застосувати строк позовної давності до спірних правовідносин, а також відмовити в задоволенні позовних вимог КП «Жовтоводськтепломережа» в повному обсязі.

У відзиві відповідач ОСОБА_3 зазначає, що в вказаними вимогами він не погоджується, вважає їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки він фактично не проживає у квартирі АДРЕСА_1 з 1997 року.

У вказаній квартирі постійно проживає його брат ОСОБА_2 , який фактично користується житловим приміщенням та отримує житлово-комунальні послуги.

ОСОБА_3 не проживає у зазначеній квартирі з 1997 року, не користується послугами теплопостачання, не отримує будь-яких комунальних послуг у даному житлі. Фактичним споживачем послуг є інша особа. Обов`язок оплачувати житлово-комунальні послуги виникає у особи яка, фактично користується послугою та отримує її для власних потреб.

Оскільки відповідач ОСОБА_3 фактично не проживає у квартирі АДРЕСА_1 з 1997 року та не користується послугами теплопостачання, на його думку, він не є споживачем таких послуг.

Відповідач ОСОБА_3 вважає, що позивач не надав жодних доказів того що, він проживає у квартирі, що користується послугами теплопостачання, що фактично споживає теплову енергію.

Натомість позивач лише посилається на наявність права власності на квартиру, що саме по собі, на думку відповідача, не доводить факту отримання комунальних послуг.

Крім того, відповідач звертає увагу суду, що позивачем не надано доказів укладення з ним індивідуального договору або будь-якого іншого договору на надання послуг теплопостачання.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Факт існування публічного договору, на думку відповідача, сам по собі не підтверджує його прийняття конкретною особою.

Також, відповідач звертає увагу суду, що позов подано до суду в січні 2026 році, а отже позивач має право звернутися до суду з вимогами про стягнення заборгованості лише в межах трирічного строку позовної давності, тобто за період не раніше 2023 року.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення заборгованості за період з 01 жовтня 2021 року по 2023 рік, на думку відповідача, заявлені з пропуском встановленого законом строку позовної давності.

19 березня 2026 року від позивача КП «Жовтоводськтепломережа» на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач позов підтримує в повному обсязі.

Позивач у відповіді на відзив зазначає, що строки позовної давності було призупинено ще у 2020 році, а саме:

1)з 02.04.2020 року по 30.06.2023 року на підставі п.12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України під час дії карантину, встановленого КМУ з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст. 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК, продовжуються на строк дії такого карантину.

2)з 17.03.2022 року по 29.01.2024 року на підставі п.19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК, в редакції, яка діяла до 29.01.2024 року. Цей розділ ЦК було доповнено п.19 на підставі із Законом України від 15.03.2022 №2120- IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (далі - Закон №2120) . У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені ст. 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК, продовжуються на строк його дії;

3)з 30.01.2024 року по 03.09.2025 року на підставі п.19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦКУ в редакції, що діє з 30.01.2024 на підставі Закону від 08.11.2023 № 3450-ІХ «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» (далі - Закон №3450). У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом від 24.02.2022 №2102-ІХ, перебіг позовної давності, визначений ЦКУ, зупиняється на строк дії такого стану.

Отже, позивач звертає увагу, що хоча норми «Прикінцевих та перехідних положень» ЦКУ, якими призупинялися строки позовної давності на період карантину та воєнного стану, мають різні формулювання, але, фактично строки позовної давності були зупинені у період з 02.04.2020 по 03.09.2025 (тобто, більше 5 років). Принаймні, це стосується загального строку позовної давності 3 роки, передбаченого ст.257 ЦКУ: цього строку стосуються всі періоди призупинення. З чого позивач приходить до висновку, що позов подано в межах строку позовної давності.

Стосовно твердження відповідача, в якому він зазначає, що фактично не проживає за адресою, за якою виник борг за теплопостачання і фактично не отримує послуги, а отже і не повинен сплачувати за них, такі твердження, на думку представника позивача, є необґрунтованим, оскільки згідно правової позиції, викладеної в Постанові Верховного суду України по справі 757/29813/17-ц, провадження № 61-2066св19: «Непроживання Відповідача у квартирі, яка належить їй на праві власності, та факт відсутності її реєстрації у цій квартирі не звільняє Відповідача, як власника квартири, від обов`язку нести витрати по оплаті житлово-комунальних послуг, які були надані».

Позивач посилається на ст.322 Цивільного кодексу України, якою визначено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, позивач звертає увагу суду, що закон покладає обов`язок утримання квартири та сплати житлово-комунальних послуг на власника квартири у багатоквартирному будинку. Відповідачем не надано належних доказів на спростовування факту надання йому, як власнику квартири у багатоквартирному будинку, послуг з теплопостачання, що надаються комунальним підприємством «Жовтоводськтепломережа» Жовтодської міської ради або ж надання послуг іншою особою.

Разом з тим, на підтвердження того, що послуги з теплопостачання за адресою: АДРЕСА_2 надавалися позивачем надано копії актів підключення до центрального опалення за 2021-2025 роки.

Також, позивач звертає увагу суду, що відповідачем не було надано доказів на спростування наявної заборгованості по сплаті комунальних послуг, а також розрахунку наявної заборгованості та компенсаційних виплат за несвоєчасну оплату комунальних послуг, або ж доказів на погашення заборгованості, яка утворилася у зв`язку із неналежним виконанням зобов`язань з оплати наданих послуг з теплопостачання.

Враховуючи вищенаведене, позивач заперечує та не визнає доводи відповідача про застосування строку позовної давності, викладені у відзиві на позовну заяву, а також заперечує проти твердження відповідача, в якому він зазначає, що фактично не проживає за адресою, за якою виник борг за теплопостачання і фактично не отримує послуги, а отже і не повинен сплачувати за них.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи, що справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Повно, всебічно та об`єктивно дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.

Судом встановлено, відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 13.01.2026 року, що відповідачам ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності на підставі Свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 від 04.07.2016 року належить по 1/4 частці квартири за адресою: АДРЕСА_2 . Крім того, відповідачу ОСОБА_2 на підставі Свідоцтва про право на спадщину №127 від 13.01.2023 року належить 1/4 частина квартири за вищевказаною адресою (а.с.12).

Згідно з рішенням №410/1 від 29.11.2000 року функції по збору платежів за послуги гарячого водопостачання та опалення від Жовтоводського виробничого житлово-експлуатаційного об`єднання та виробничого об`єднання житлово-комунального господарства перейшли безпосередньо виробнику цих послуг - КП «Жовтоводськтепломережа» (а.с.13).

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 за послуги з постачання теплової енергії не сплачували. У зв`язку з цим, за період з 01.10.2021 року по 01.12.2025 року виникла заборгованість в розмірі 35148,48 грн. Дана заборгованість підтверджується розрахунком заборгованості по о/р № НОМЕР_2 (а.с.10-11).

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати сплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до п.п.5 п.45 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених Постановою КМУ від 21.08.2019 року №830, індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надану послугу за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, та вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.

Як слідує із вимог ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до вимог статті 25 Закону України "Про теплопостачання" у разі відмови оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.

Частиною 1 ст.322 ЦК України передбачено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 360 ЦК України передбачено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними зі спільним майном.

З огляду на викладене слід дійти висновку про те, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, в якому, серед інших прав та обов`язків сторін, на боржника покладено виключно певний обов`язок з оплати житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч.1 ст.509 ЦК України) вимагати сплату грошей за надані послуги.

Згідно із ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Закріплена в пункті 10 частини другої ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у ч.2 ст. 625 ЦК України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання.

Верховним Судом України в листі №62-97 від 03.04.1997 року надані рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ.

Відповідно до розрахунку інфляційних витрат, 3% річних та пені, здійсненого позивачем у зв`язку з невиконанням з боку відповідачів обов`язку щодо оплати за надані послуги, інфляційні нарахування за період з 01.10.2021 року по 01.12.2025 року складають 5855,52 грн, 3% річних складають 1733,77 грн та пеня складає 254,97 грн (а.с.8-9).

Відповідачем ОСОБА_3 надано суду Довідку ОСББ «Олімпійський+» від 13.05.2019 року про те, що він дійсно зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , але фактично з 1997 року вказаною адресою не мешкає.

Суд не приймає до уваги твердження відповідача про те, що він фактично не користується послугами КП «Жовтоводськтепломережа» та договір з ним не укладено, оскільки статтею 322 ЦК України передбачено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Крім того, статтею 24 Закону України «Про теплопостачання» прямо передбачено, що одним з обов`язків саме споживача (а не постачальника) є своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

Таким чином, суд вважає, що позивачем підтверджено належними та допустимим доказами факт користування відповідачами наданими позивачем послугами з теплопостачання, підтверджено заборгованість за надані послуги.

Щодо застосування строку позовної давності суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 256 ЦК України,позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Частиною четвертою статті 267 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Частинами першою, п`ятою статті 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Позовна давність відповідно до частини першої статті 260 ЦК України обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього кодексу.

Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач (частини перша та друга статті 264 ЦК України). Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується (частина третя вказаної статті).

ЄСПЛ зауважує, що «позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до відповідальності у суді після закінчення певного періоду часу після вчинення правопорушення. Періоди позовної давності, які є звичним явищем у національних правових системах Договірних держав, переслідують декілька цілей, що включають гарантування правової визначеності й остаточності та запобігання порушенню прав відповідачів, які могли би бути ущемлені у разі, якщо би було передбачено, що суди ухвалюють рішення на підставі доказів, які могли стати неповними внаслідок спливу часу» (див. mutatis mutandis рішення у справах «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії» від 20 вересня 2011 року («OAO Neftyanaya Kompaniya Yukos v. Russia», заява № 14902/04, § 570), «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства» від 22 жовтня 1996 року («Stubbings and Others v. the United Kingdom», заяви № 22083/93 і № 22095/93, § 51)).

Частина четверта статті 267 ЦК України визначає, що поза межами позовної давності вимоги задовольнятися не можуть, і сплив цього строку є підставою для відмови у позові.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України), а спеціальна позовна давність до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені)- тривалістю в один рік (пункт 1 частини другої статті 258 ЦК України).

Відповідно до статті 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Початок перебігу позовної давності визначається статтею 261 ЦК України. Так, за загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України). А за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п`ята цієї статті).

Частиною 1 ст. 32 Закону «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що плата за послуги нараховується щомісячно.

Відповідно ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач (ч.1,2 ст.264 ЦК України). Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується (ч.3 ст.264 ЦК України).

При цьому, Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11 березня 2020 року № 211 впроваджено на всій території України карантин з 12 березня 2020 року, строк якого неодноразово продовжувався.

В останнє такий строк був продовжений постановою Кабінету Міністрів України від 19 червня 2023 року № 650 включно до 30 червня 2023 року.

Згідно із Законом України від 30 березня 2020 року № 540-1X розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК доповнено п.12, яким під час карантину строки, визначені, зокрема, статтями 257, 258 Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину, тобто, до 30 червня 2023 року.

У п.12 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України в редакції Закону №540-1X перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 07 вересня 2022 року по справі № 679/1136/21.

01 липня 2023 року дію карантину скасовано.

24.02.2022 року в Україні введений воєнний стан Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, строк якого також неодноразово продовжувався та діє по теперішній час.

У п. 19 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України зазначено, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Позовна заява до суду подана до суду 26.01.2026 року.

Таким чином, позивачем не пропущено позовну давність щодо заявлених ним позовних вимог про стягнення заборгованості за період з жовтня 2021 року по грудень 2025 року та позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 133,141 ЦПК України із відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що складає 3328 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 509, 526, 625 ЦК України та згідно ст.ст. ст.ст. 131, 141, 247, 263-265, 273, 280-282, 287, 288, 354-355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Комунального підприємства «Жовтоводськтепломережа» Жовтоводської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП не відомо, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , на користь Комунального підприємства «Жовтоводськтепломережа» Жовтоводської міської ради, код ЄДРПОУ 23645975, МФО 351005, заборгованість за послуги з постачання теплової енергії у сумі 21496 (двадцять одна тисяча чотириста дев`яносто шість) гривень 37 копійок, з яких 17574,24 грн сума основного боргу за період з 01.10.2021 року по 01.12.2025 року, 2927,76 грн інфляційні нарахування, 866,89 грн - 3% річних та 127,49 грн пеня.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП не відомо, останнє відоме місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , на користь Комунального підприємства «Жовтоводськтепломережа» Жовтоводської міської ради, код ЄДРПОУ 23645975, МФО 351005, заборгованість за послуги з постачання теплової енергії у сумі 10748 (десять тисяч сімсот сорок вісім) гривень 19 копійок, з яких 8787,12 грн сума основного боргу за період з 01.10.2021 року по 01.12.2025 року, 1463,88 грн інфляційні нарахування, 433,44 грн - 3% річних та 63,74 грн пеня.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП не відомо, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , на користь Комунального підприємства «Жовтоводськтепломережа» Жовтоводської міської ради, код ЄДРПОУ 23645975, МФО 351005, заборгованість за послуги з постачання теплової енергії у сумі 10748 (десять тисяч сімсот сорок вісім) гривень 19 копійок, з яких 8787,12 грн сума основного боргу за період з 01.10.2021 року по 01.12.2025 року, 1463,88 грн інфляційні нарахування, 433,44 грн - 3% річних та 63,74 грн пеня.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП не відомо, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , на користь Комунального підприємства «Жовтоводськтепломережа» Жовтоводської міської ради, код ЄДРПОУ 23645975, МФО 351005, судовий збір у розмірі 1664 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП не відомо, останнє відоме місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , на користь Комунального підприємства «Жовтоводськтепломережа» Жовтоводської міської ради, код ЄДРПОУ 23645975, МФО 351005, судовий збір у розмірі 832 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП не відомо, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , на користь Комунального підприємства «Жовтоводськтепломережа» Жовтоводської міської ради, код ЄДРПОУ 23645975, МФО 351005, судовий збір у розмірі 832 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя Жовтоводського міського суду

Дніпропетровської області Кімал ГУСЕЙНОВ