Ухвала суду № 139622182, 08.09.2026, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/2342/26

2/212/8329/26

У Х В А Л А

08 вересня 2026 року м. Кривий Ріг

Суддя Покровського районного суду міста Кривого Рогу Козлов Ю.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до держави Україна в особі Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними рішення суду, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Державна казначейська служба України,-

ВСТАНОВИВ:

20.08.2026 в провадження Покровського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшла вище вказана позовна заява з Дніпровського апеляційного суду на підставі постанови колегії суддів від 07.08.2026.

Позивач через ЕС подав заяву про відвід судді, в обґрунтування якої зазначив, що заявив відвід головуючому судді, у зв`язку із тим, що ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 07.08.2026 року, ухвала судді, про залишення позву без руху скасовано, справу повернуто на розгляд раніше визначеному складу суду. Відповідно до Бангалорських принципів поведінки суддів, суддя має бути професійним. У зв`язку з тим, що суддя виніс ухвалу про залишення позову без руху яка визнана незаконною та скасована апеляційною інстанцією, його дії є непрофесійними або умисними спрямованими на перешкоджанню доступу до правосуддя. Своїми діями суддя ускладнив розгляд справи чим спричинив позивачу додаткових зусиль для спростування його дій з метою отримання доступу до правосуддя.

Дослідивши заяву про відвід та матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Водночас частиною четвертою статті 36 ЦПК України прямо встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.

Таким чином, сам по собі факт постановлення суддею ухвали про повернення позовної заяви, як і подальше скасування цієї ухвали судом апеляційної інстанції, не свідчить про упередженість судді та не є самостійною підставою для його відводу.

Скасування судового рішення в установленому процесуальним законом порядку є результатом реалізації передбаченого законом механізму судового контролю та не дає підстав для висновку про непрофесійність, необ`єктивність чи особисту упередженість судді, який постановив відповідне процесуальне рішення.

Отже, доводи заявника про те, що постановлення та подальше скасування зазначених процесуальних рішень самі по собі свідчать про непрофесійність або упередженість головуючого судді, суд вважає необґрунтованими.

Разом із тим предметом оцінки при вирішенні питання про відвід є не лише наявність фактичної особистої упередженості судді, а й забезпечення об`єктивного критерію безсторонності суду.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожному гарантовано право на розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У практиці Європейського суду з прав людини безсторонність суду оцінюється за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.

Суб`єктивний критерій пов`язаний з особистими переконаннями та поведінкою конкретного судді, при цьому особиста безсторонність судді презюмується, доки не доведено протилежне.

За об`єктивним критерієм належить встановити, чи існують, незалежно від особистої поведінки судді, факти, які можуть викликати сумнів у його безсторонності, та чи забезпечує суд достатні гарантії для виключення будь-якого легітимного сумніву з цього приводу.

Європейський суд з прав людини, зокрема у рішеннях у справах «Kyprianou v. Cyprus» [GC], № 73797/01, § 118121; «Micallef v. Malta» [GC], № 17056/06, § 9398; «Morice v. France» [GC], № 29369/10, § 7378, виходить із того, що позиція особи, яка ставить під сумнів безсторонність суду, має значення, однак не є вирішальною; визначальним є те, чи можуть відповідні побоювання вважатися об`єктивно виправданими.

При застосуванні об`єктивного критерію значення має також зовнішнє сприйняття безсторонності суду, оскільки йдеться про довіру, яку суди у демократичному суспільстві мають викликати в учасників судового процесу та суспільства в цілому.

Суд враховує також положення пункту 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН № 2006/23 від 27 липня 2006 року, відповідно до яких суддя заявляє самовідвід від участі у розгляді справи, якщо для нього неможливим є винесення об`єктивного рішення або коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Наведені стандарти спрямовані не лише на забезпечення фактичної безсторонності суду, а й на збереження довіри до судового розгляду та виключення за наявності об`єктивних для цього обставин обґрунтованих сумнівів у його неупередженості.

Оцінюючи обставини цієї справи саме в їх сукупності, суд враховує, що головуючим суддею до відкриття провадження здійснювалася процесуальна оцінка дотримання позивачем установлених законом вимог при зверненні до суду; позовну заяву було залишено без руху із зазначенням недоліків, які належало усунути; у подальшому суддя дійшов висновку про невиконання вимог відповідної ухвали та повернув позовну заяву.

Суд апеляційної інстанції з таким процесуальним вирішенням питання не погодився, скасував ухвалу про повернення позовної заяви та направив матеріали до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Після повернення матеріалів справи позивач безпосередньо висловив сумнів у здатності того самого головуючого судді здійснювати подальший розгляд справи об`єктивно та неупереджено.

Суд наголошує, що саме по собі таке суб`єктивне ставлення учасника справи не може бути достатньою підставою для відводу судді, так само як не може бути такою підставою незгода із постановленими суддею процесуальними рішеннями.

Проте за конкретних обставин цієї справи суд має враховувати не окремо взяте твердження заявника, а процесуальну ситуацію, що склалася в цілому після апеляційного перегляду.

Подальший розгляд справи тим самим суддею відбуватиметься за умов уже сформованого та прямо висловленого позивачем сумніву щодо об`єктивності суду, внаслідок чого будь-які подальші процесуальні рішення, несприятливі для позивача, незалежно від їх законності та обґрунтованості, можуть сприйматися ним у контексті попереднього процесуального вирішення питання щодо його позовної заяви.

За таких обставин, продовження розгляду справи тим самим складом суду не сприятиме усуненню вже виниклих сумнівів щодо безсторонності судового розгляду та забезпеченню необхідної довіри учасника справи до суду.

При цьому, суд виходить не із суб`єктивного бажання учасника справи змінити визначеного автоматизованою системою суддю, не з оцінки правильності попередніх процесуальних рішень головуючого та не з наявності будь-яких даних про його особисту упередженість, а з необхідності за конкретних обставин цієї справи забезпечити належні зовнішні гарантії об`єктивної безсторонності судового розгляду та усунути сумніви щодо неї.

Суд також враховує, що задоволення заяви про відвід у цьому випадку не порушує встановленого законом порядку визначення суду, уповноваженого розглядати справу, оскільки відповідно до статті 41 ЦПК України у разі задоволення відводу судді, який розглядає справу одноособово, справа продовжує розглядатися в тому самому суді іншим суддею, визначеним у порядку, встановленому статтею 33 ЦПК України.

З огляду на викладене, з метою забезпечення об`єктивного критерію безсторонності суду, усунення сумнівів щодо неї та збереження довіри учасників справи до судового розгляду суд вважає можливим задовольнити заявлений відвід на підставі пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України.

При цьому, задоволення заяви про відвід не є визнанням обґрунтованими тверджень заявника щодо непрофесійності, незаконності дій або особистої упередженості судді, не становить оцінки правильності постановлених ним процесуальних рішень та не спростовує презумпції особистої безсторонності судді.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 33, 36, 40, 258261 ЦПК України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Покровського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Козлова Ю.В. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до держави Україна в особі Кабінету Міністрів України про відшкодування шкоди задовольнити.

Відвести суддю Покровського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Козлова Ю.В. від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до держави Україна в особі Кабінету Міністрів України про відшкодування шкоди.

Цивільну справу передати до канцелярії Покровського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області для визначення іншого судді в порядку, встановленому статтею 33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю. В. КОЗЛОВ