Ухвала суду № 139621571, 15.05.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/1013/21

Провадження № 6/761/48/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2026 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:

Головуючого судді Сіромашенко Н.В.,

за участю секретаря Голуба О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про видачу дублікату виконавчого листа, -

ВСТАНОВИВ:

25.10.2022 представник заявника в інтересах ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп`до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла заява ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп»», в якій заявник просив видати дублікат виконавчого листа по справі №2-11393/10 про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заборгованість за кредитним договором №8/2007/840-К/1355-Н від 19.09.2007 року у розмірі 90 124,10 дол. США і 1 820,00 грн. судового збору, а усього 720 830,07 грн., стосовно боржника ОСОБА_2 стягнення боргу у розмірі 90 124,10 дол. США і 1820,00 грн. судового збору, а усього 720 830,07 грн.

Заяву обгрунтовує тим, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 17.12.2010 у справі №2-11393/2010 стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ВАТ «КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором №8/2007/840-К/1355-Н від 19.09.2007 року у розмірі 90 124,10 дол. США і 1820,00 грн. судового збору, а усього 720 830,07 грн. На підставі вказаного рішення судом було видано виконавчі листи.

Вказує, що ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 26.01.2022 замінено стягувача у виконавчих листах, виданих у справі №2-11393/2010 за позовом ВАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, а саме: з ПАТ «КБ «Надра» на його правонаступника ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп».

У подальшому, 08.08.2022 адвокатом, який діє в інтересах ТОВ «Дніпрофінансгруп» на адресу Управління забезпечення примусового виконання рішення у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) було направлено заяву з проханням надати інформацію стосовно примусового виконання виконавчих листів по справі №2-11393/10, виданого Шевченківським районним судом м. Києва по стягненню боргу з ОСОБА_1 , ОСОБА_2

02.09.2022 на адресу представника ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» надійшов лист від 23.08.2022 №10356/02-64/1062 Управління забезпечення примусового виконання рішення у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) у якому було зазначено, що на виконанні у Центрально-Міському відділі державної виконавчої служби ГТУЮ у Дніпропетровській області перебувало виконавче провадження №43862862 по стягненню боргу ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «Надра» з примусового виконання виконавчого листа по справі №2-11393/10.

Крім того, в кредитній справі, яку було передано від ПАТ «КБ «Надра» до ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», відсутній виконавчий лист Шевченківського районного суду м. Києва по справі №2-11393/2010 про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором №8/2007/840-К/1355-Н від 19.09.2007 року у розмірі 90 124,10 дол. США (еквівалент 719 010, 07 грн.) і 1 820,00 грн. судового збору, а усього 720 830,07 грн.

При цьому, згідно інформації з Автоматизованої системи виконавчого провадження, станом на 08.09.2022 виконавчий лист не перебуває на виконанні в органах державної виконавчої служби чи на виконанні у приватних виконавців.

На думку заявника, сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено. Відсутність виконавчого листа у стягувача унеможливлює виконання рішення суду у справі та порушує права ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», як стягувача.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.10.2022 вищевказана позовна заява надійшла в провадження судді ОСОБА_3 ..

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.03.2026 року матеріали вказаної справи передані на розгляд судді Сіромашенко Н.В., у зв`язку із звільненням з посади судді ОСОБА_3 , на підставі розпорядження № 01-08-713 від 11.03.2026.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 06.04.2026 прийнято до розгляду вказану заяву та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

В подальшому у судове засідання, яке призначене на 15.05.2026, представник заявника та заінтересовані особи не з`явилися, про дату, час і місце судового розгляду повідомлялись належним чином у встановленому законом порядку. Заявник просив провести розгляд справи без участі представника.

Проте, неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для розгляду заяви.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути заяву за відсутності заявника та заінтересованих осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання здійснюється судом, за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, з`ясувавши всі фактичні обставини справи, дійшов наступного висновку.

Судом установлено, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 17.12.2010 у справі № 2-11393/2010 стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ВАТ «КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором в розмірі №8/2007/840-К/1355-Н від 19.09.2007 у розмірі 90 124,10 дол. США і 1 820,00 грн. судового збору, а усього 720 830,07 грн.

14.01.2013 представником ВАТ «КБ «Надра» було отримано виконавчий лист.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 26.01.2022 замінено стягувача у виконавчих листах, виданих у справі №2-11393/2010 за позовом ВАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, а саме: з ПАТ «КБ «Надра» на його правонаступника ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп».

08.08.2022 адвокатом, який діє в інтересах ТОВ «Дніпрофінансгруп», на адресу Управління забезпечення примусового виконання рішення у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) було направлено заяву з проханням надати інформацію стосовно примусового виконання виконавчих листів по справі №2-11393/10, виданого Шевченківським районним судом м. Києва по стягненню боргу з ОСОБА_1 , ОСОБА_2

02.09.2022 на адресу представника ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» надійшов лист від 23.08.2022 №10356/02-64/1062 Управління забезпечення примусового виконання рішення у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) у якому було зазначено, що на виконанні у Центрально-Міському відділі державної виконавчої служби ГТУЮ у Дніпропетровській області перебувало виконавче провадження №43862862 по стягненню боргу ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «Надра» з примусового виконання виконавчого листа по справі №2-11393/10. При цьому надати більш детальну інформацію з виконання вказаного рішення суду, а також дані про підтвердження відправки виконавчого документа стягувачу неможливо, у зв`язку зі знищенням виконав провадження за перебігом терміну зберігання.

Крім того, заявник при зверненні до суду з даною заявою посилається на те, що в кредитній справі, яку було передано від ПАТ «КБ «Надра» до ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», виконавчий лист Шевченківського районного суду м. Києва по справі №2-11393/2010 про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором №8/2007/840-К/1355-Н від 19.09.2007 у розмірі 90 124,10 дол. США (еквівалент 719 010, 07 грн.) і 1 820,00 грн. судового збору, а усього 720 830,07 грн.

При цьому, згідно інформації з Автоматизованої системи виконавчого провадження, станом на 08.09.2022 виконавчий лист не перебуває на виконанні в органах державної виконавчої служби чи на виконанні у приватних виконавців.

У статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» примусовому виконанню підлягають рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно п.17.4 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанці ївидав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.

Аналізуючи зміст даної норми, єдиною підставою для видачі судом дублікату виконавчого листа є його втрата.

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.

Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2019 року в справі №2-1053/10 (провадження №61 - 18169св18) зроблено висновок, що «при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, викрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист».

Відповідно до роз`яснень, викладених у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.07.2015 р. «Узагальнення про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа або судового наказу у зв`язку з його втратою заявники повинні подати докази, а суди мають обов`язково перевірити, чи не було виконано судові рішення, судові накази, чи не втратили вони законної сили.

Дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено. Зазначена правова позиція викладена в ПостановіВерховного Суду від 17.11.2021 у справі №419/310/12.

Таким чином, суд має право видати дублікат виконавчого листа тільки у разі доведеності втрати його оригіналу.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

За змістом статей 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Нормами ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно положень ст.ст. 77-79 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як вбачається із матеріалів справи, ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» не надано достатніх, належних та допустимих доказів втрати виконавчого листа.

Наданий заявником лист Управління забезпечення примусового виконання рішення у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про відсутність виконавчого листа на виконання, суд оцінює критично, оскільки зазначені у них факти не є підставою для видачі дублікату виконавчого листа.

Суд вважає, що відсутність виконавчого документа у виконавчій службі та у стягувача не може свідчити про беззаперечний факт, що виконавчий документ втрачений, в тому числі під час пересилання поштою.

Знищення матеріалів виконавчого провадження у зв`язку закінченням строків їх зберігання не є підставою для видачі дублікату виконавчого листа.

Доказів, які б свідчили про добросовісну реалізацію попереднім стягувачем своїх процесуальних прав та належне виконання процесуальних обов`язків, зокрема вчинення усіх можливих та залежних від нього дій, спрямованих на своєчасний контроль за виконанням судового рішення матеріали справи не містять.

Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Доведення втрати виконавчого документа і факту подання заяви про видачу дубліката виконавчого листа - це не право, а обов`язок стягувача і невиконання останнім своїх процесуальних обов`язків, дає лише правові підстави для висновку про недобросовісне користування та зловживання своїми процесуальними правами.

Обґрунтовуючи судове рішення, суд приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303А, п.2958, згідно з яким Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, оскільки заявником не доведено та не обґрунтовано факт втрати виконавчого документа, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення поданої заяви про видачу дубліката виконавчого листа.

Керуючись ст.ст.259, 260, 261, 263, 268 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про видачу дублікату виконавчого листа відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її оголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.

Суддя: Н.В. Сіромашенко