Рішення № 139621055, 10.09.2026, Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Справа № 683/2599/26

2/683/1886/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 року м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області в особі головуючого -судді Лугового О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу №683/2599/26, 2/683/1886/2026 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

05 серпня 2026 року ТОВ «Споживчий центр» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованостіза кредитним договором №21.11.2025-100000073 від 21.11.2025 року в розмірі 22 820 грн., з яких: 6 500 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 8 455 грн. - заборгованість за процентами, 455 грн. комісії за надання кредиту, 910 грн. комісія за обслуговування кредитної заборгованості та 6 500 грн. неустойка, та 2 662 грн. 40 коп. судового збору.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує, що 21.11.2025 року сторони уклали в електронній формі кредитний договір №21.11.2025-100000073, за умовами якого товариство надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 2 500 грн. строком на 189 днів з дати його надання, зі сплатою фіксованої незмінною процентної ставки у розмірі 1% за один день користування кредитом. Термін повернення кредиту 28.05.2026 року. Комісія, пов`язана з наданням кредиту 7% від суми кредиту та дорівнює 175 грн. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості 175 грн. у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим періодом. У свою чергу, ОСОБА_1 зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами та комісію.

Однак, відповідач належним чином не виконав своїх зобов`язань щодо погашення кредиту, процентів, в зв`язку із чим станом на 12 червня 2026 року утворилась заборгованість в розмірі 22 820 грн., з яких: 6 500 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 8 455 грн. - заборгованість за процентами, 455 грн. комісії за надання кредиту, 910 грн. комісія за обслуговування кредитної заборгованості та 6 500 грн. неустойка.

У зв`язку з цим позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь вищезазначену заборгованість.

Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 06 серпня 2026 року у справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Встановлено відповідачам 15-тиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву відповідно до ст. 178 ЦПК України.

Відповідач своїм правом на подачу відзиву у встановлені судом строки, згідно ухвали Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 06 серпня 2026 року, скористався.

19 серпня 2026 року ОСОБА_1 подав до суду відзив на позовну заяву, згідно якого зазначає, що він з 02 вересня 2023 року є військовослужбовцем, на підтвердження чого долучив копії підтверджуючих документів, та згідно ч.15 ст.14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей», не повинні нараховуватися штрафні санкції, пеня та проценти за користування кредитом за період з моменту його призову у зв`язку з мобілізацією. Тому вважає що з нього не повинні стягуватися штрафні санкції, пеня та проценти за користування кредитом.

24 серпня 2026 року від представника позивача д осуду надійшла відповідь на відзив, згідно якого останній просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, оскільки вважає, що відповідачем не надано належних доказів проходження ним військової служби на час дії строку кредитного договору.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 21 листопада 2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено кредитний договір №21.11.2025-100000073, за умовами якого ТОВ «Споживчий центр» надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 2 500 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов`язався повернути кредитні кошти та сплатити нараховані проценти та комісію відповідно до графіка платежів.

За умовами вказаного кредитного договору сторони передбачили, що кредит надається строком на 189 днів з дати його надання; дата повернення (виплати) кредиту 28 травня 2026 року.

Також сторони узгодили, що плата за користування кредитом здійснюється за фіксованою незмінною процентною ставкою «Стандарт» у розмірі 1% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 5 чергових періодів користування кредитом, та процентна ставка «Економ» в розмірі 0,5% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт». Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.

Згідно п.17 договору, сторони погодили, що розмір неустойки становить 45 грн., що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконання/неналежного виконання зобов`язання.

Комісія, пов`язана з наданням Кредиту (надалі "Комісія за надання", "Комісія"; економічна сутність плата за надання Кредиту) 7% від суми Кредиту та дорівнює 175 грн. 00 коп. Комісія розраховується шляхом множення суми Кредиту (база розрахунку) на розмір Комісії у відсотковому значенні. Нараховується Кредитором та обліковується в день видачі кредиту, сплачується згідно Графіку платежів (п.8 договору).

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості (надалі "Комісія за обслуговування", "Комісія") 175 грн. у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Комісія за обслуговування нараховується Кредитором та обліковується в перший день кожного з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, сплачується згідно Графіку платежів. Комісія за обслуговування встановлюється (економічна сутність) за організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, забезпечення надання можливості робити платежі онлайн на відділеннях, забезпечення надання можливості відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет як віддалено, так і на відділеннях, забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні послуги, інші послуги, які прямо не вказані в даному пункті, однак, надання яких забезпечено Кредитодавцем та пов`язане з обслуговуванням кредитної заборгованості. До Комісії за обслуговування кредитної заборгованості не включено послуги, які Кредитодавець зобов`язаний надавати Позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства, зокрема, за надання один раз на місяць на вимогу споживача інформації про споживчий кредит. (п.9 договору).

Згідно п.12 договору, денна процентна ставка загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається Кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Денна процентна ставка та її розрахунок: 0.78% (денна процентна ставка) = (3677.97 / 2500)/ 189 ? 100%.

ОСОБА_1 підписав електронний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором Е591, а ТОВ «Споживчий центр» 21 листопада 2025 року перерахувало суму кредиту в розмірі 2 500 грн. на вказану відповідачем платіжну картку № НОМЕР_1 за допомогою системи iPay, що підтверджується наявним в матеріалах справи копією довідки №1-1706 від 17.06.2026 року.

Крім того, 01 грудня 2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено додаткову угоду до кредитного договору №21.11.2025-100000073, за умовами якого сума Кредиту з дати укладення даного Додаткового Договору становить 6500 грн. 00 коп., яка складається з усіх Траншів (частин Суми кредиту), зазначених в Договорі (1-й Транш) та в укладених Сторонами Додаткових Договорах (чергові Транші).

Згідно п.1.2 додаткової угоди, сторони погодили, що за даним Додатковим Договором Кредитодавець зобов`язується надати Позичальнику 2-й Транш у розмірі 4000 грн. 00 коп.; дата надання/видачі Кредиту (2-го Траншу) - 01/12/2025. Спосіб надання Позичальнику коштів у рахунок кредиту (2-го Траншу): перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5355-57XX-XXXX-3619. Днем надання Кредиту (2-го Траншу) вважається списання відповідної суми коштів з рахунку Кредитодавця . Реквізити належного Позичальнику електронного платіжного засобу для надання коштів Позичальнику: 5355-57XX-XXXX-3619. Строк, на який надається Кредит (а саме 2-й Транш) - 179 днів з дати його надання.

Сторони домовились, що Позичальник відповідно до даного Додаткового Договору зобов`язаний сплатити Комісію, пов`язану з наданням 2-го Траншу (частини Суми Кредиту) (надалі "Комісія за надання", "Комісія"; економічна сутність плата за надання Кредиту) 7% від суми 2-го Траншу (частини Суми Кредиту), що дорівнює 280 грн. 00 коп. Комісія розраховується шляхом множення суми 2-го Траншу (база розрахунку) на розмір Комісії у відсотковому значенні. Нараховується Кредитодавцем та обліковується в день видачі Траншу, сплачується згідно Графіку платежів. (п.1.3 додаткової угоди).

Комісія за обслуговування з дати укладення даного Додаткового Договору встановлюється у розмірі 455 грн. 00 коп., починаючи з чергового періоду, наступного за першим черговим періодом. Кількість і порядкові номери чергових періодів, у яких сплачується Комісія за обслуговування, не змінюються даним Додатковим Договором, Комісія за обслуговування сплачується у чергові періоди NN 2-3. Грошова сума у розмірі різниці між Комісією за обслуговування у черговому періоді (у черговому періоді №1) , у якому надається Транш, встановленою до та з дати укладення даного Додаткового Договору, становить 280 грн. 00 коп., нараховується та обліковується в день укладення даного Додаткового Договору та сплачується у складі відповідного чергового платежу згідно Графіку платежів, встановленого даним Додатковим Договором. (п.1.3 додаткової угоди).

В зв`язку зі збільшенням Суми Кредиту змінюється розмір денної процентної ставки та її розрахунок, які з дати укладення даного Додаткового Договору становлять: 0.79% (денна процентна ставка) = (9162.71/6500)/179 ? 100% . При цьому РРПС 5504.06%, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача - 15 662 грн. 71 коп., загальні витрати за споживчим кредитом - 9162 грн. 71 коп. (п.1.6 додаткової угоди).

Сторони домовились внести зміни в Договір та з дати укладення даного Додаткового Договору викласти норми, які встановлюють строк, на який надається Кредит за Договором, та дату повернення (виплати) кредиту, в наступній редакції: Строк, на який надається Кредит 189 днів з дати його надання, строк починає обраховуватись в перший день надання 1-го Траншу. Дата повернення (виплати) кредиту - 28.05.2026. (п.1.7 додаткової угоди).

ОСОБА_1 підписав електронну додаткову угоду до договору шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором Е977, а ТОВ «Споживчий центр» 01 грудня 2025 року перерахувало суму кредиту в розмірі 4 000 грн. на вказану відповідачем платіжну картку № НОМЕР_1 за допомогою системи iPay, що підтверджується наявним в матеріалах справи копією довідки №1-1706 від 17.06.2026 року.

ОСОБА_1 в порушення умов договору кредитні кошти не повернув, у зв`язку з чим станом на 12 червня 2026 року утворилась заборгованість в розмірі 22 820 грн., з яких: 6 500 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 8 455 грн. - заборгованість за процентами, 455 грн. комісії за надання кредиту, 910 грн. комісія за обслуговування кредитної заборгованості та 6 500 грн. неустойка, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором, згідно якого розмір процентів по кредиту нараховувався за період з 21.11.2025 року по 28.05.2026 року.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).

В силу частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як передбачено частиною першою статті 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Із положень частини третьої статті 11 Закону України від 03вересня 2015 року №675-VIII«Про електронну комерцію» (тут і надалі в редакції на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №675-VIII) слідує,що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до частини четвертої статті 11 Закону №675-VIII пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

За змістом частини шостої статті 11 Закону №675-VIII відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана, зокрема, шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону №675-VIII).

В силу пункту 6 частини першої статті 3Закону №675-VIII електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання частини другої статті 1054 ЦК України) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

У частині першій статті 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України).

За змістом статей 12,81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.

За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов`язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.

Такий договір має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами.

Сторони вправі укласти кредитний договір у електронній формі шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Цей договір скріплюється електронним підписом сторін і прирівнюється до письмового договору.

Предметом виконання грошового зобов`язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.

Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.

Зобов`язання має виконуватися належним чином, у тому числі відповідно до умов договору та вимог закону.

Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов`язання, в строки, встановлені договором.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов`язаний надати належну оцінку цим доказам.

З матеріалів справи судом встановлено, що ТОВ «Споживчий центр» і ОСОБА_1 уклали в електронній формі кредитний договір та згодом додаткову угоду до кредитного договору, які підписані сторонами електронним підписом. ОСОБА_1 підписав ці договори одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем Е591 та Е977), направленим товариством на телефонний номер відповідача. При укладанні кредитного договору відповідачем вчинено ряд дій, без здійснення яких договір був би не укладеним, що в свою чергу підтверджує укладання вказаного договору в електронній формі.

ОСОБА_1 був належним чином ознайомленим з умовами вищевказаних кредитних договорів, однак не виконав грошове зобов`язання по поверненню кредитних коштів, а тому заборгованість по договору кредиту в межах строку кредитування підлягає стягненню за рішенням суду.

Отже, сторони у письмовій формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору, зокрема, щодо розміру кредитного ліміту, порядку його надання та повернення, строку кредитування, порядку нарахування та сплати процентів та комісії, прав і обов`язків сторін, відповідальності за порушення умов договору тощо.

На виконання умов кредитного договору ТОВ «Споживчий центр» перерахувало грошові кошти (2 500 грн. та 4 000 грн.) на банківський рахунок ОСОБА_1 , який самостійно вніс до інформаційно-телекомунікаційної системи товариства номер своєї платіжної карти. Відтак, у встановлений договором строк ОСОБА_1 не поверну кредитні кошти та не сплати нараховані проценти та комісію.

Представлена позивачем розрахунок заборгованості за договором кредиту №21.11.2025-100000073 від 21 листопада 2025 року відповідає умовам договору, в якому відображено інформацію стосовно розміру основного боргу (6 500 грн.), і цілком підтверджує нарахування 8 455 грн. процентів за користування кредитом, розмір комісії за надання кредиту 455 грн., та розмір комісії за обслуговування 910 грн., які відповідачем не погашались. При цьому, проценти вірно були нараховані позивачем лише в межах строку кредитування з 21.11.2025 року по 28.05.2026 року.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача неустойки за невиконання зобов`язань за договором, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, оскільки нарахування позивачем неустойки в сумі 6 500 грн. здійснювалось під час дії воєнного стану, таке нарахування не відповідає вимогам закону.

При виборі й застосуванні норми права до зазначених правовідносин суд враховує висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 31 липня 2024 року у справі №161/11703/22.

Щодо стягнення відсотків за кредитними договорами слід зазначити наступне.

Судом установлено, що відповідач з 02 вересня 2023 року проходить військову службу (навчання) у Харківському національному університеті Повітряних Сил імені Івана Кожедуба у статусі курсанта. Зазначена обставина підтверджується військовим квитком відповідача, в якому міститься відмітка про прийняття ним Військової присяги 02 вересня 2023 року, а також довідкою виданою Харківським національним університетом Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, щодо проходження ним військової служби (навчання) з 31.07.2023 року по 2027 року.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру. До видів військової служби належить, зокрема, військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів.

Таким чином, проходження відповідачем навчання у статусі курсанта вищого військового навчального закладу є проходженням військової служби, а відповідач на відповідний період має статус військовослужбовця.

З матеріалів справи також вбачається, що кредитний договір між відповідачем та ТОВ «Споживчий центр» укладено 21 листопада 2025 року, тобто в період, коли відповідач вже мав статус військовослужбовця та проходив військову службу (навчання) як курсант.

Відповідно до пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям у визначених цією нормою випадках штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами та організаціями усіх форм власності, у тому числі банками та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, за винятком кредитних договорів, прямо визначених законом.

Зазначена норма є спеціальною нормою закону, спрямованою на забезпечення соціального та правового захисту військовослужбовців, і встановлює імперативну заборону нарахування визначених нею платежів у період, на який поширюється відповідна гарантія.

Правовий підхід застосовано Верховним Судом у постанові від 14 травня 2021 року у справі № 502/1438/18. У цій справі позичальники проходили військову службу за контрактом, однак Верховний Суд погодився з висновком про поширення на них гарантій, передбачених пунктом 15 статті 14 Закону № 2011-XII, та зазначив, що проценти, штрафні санкції та інші платежі, на які поширюється дія зазначеної норми, не підлягають нарахуванню військовослужбовцю в особливий період.

Отже, правова природа військової служби відповідача як курсанта не виключає його із кола військовослужбовців, на яких поширюються встановлені законом соціальні гарантії. Навпаки, факт проходження ним військової служби (навчання) підтверджений належними письмовими доказами, а саме військовим квитком та довідкою Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба.

При цьому закон не містить положень, відповідно до яких військовослужбовці, які проходять військову службу (навчання) як курсанти вищих військових навчальних закладів, виключаються з числа осіб, на яких поширюються гарантії, встановлені пунктом 15 статті 14 Закону № 2011-XII.

Таким чином, з огляду на встановлений судом факт проходження відповідачем військової служби (навчання) як курсантом на момент укладення кредитного договору, нарахування ТОВ «Споживчий центр» процентів за користування кредитом, а також штрафних санкцій та пені за період, на який поширюється дія зазначеної законодавчої гарантії, є неправомірним.

З урахуванням вищезазначеного, судом встановлено, що кредитором ТОВ «Споживчий центр» за кредитним договором №21.11.2025-100000073 від 21.11.2025 року нараховано відсотки в розмірі 8 455 грн., однак відповідач на момент укладення кредитного договору був військовослужбовцем, а саме з 02.09.2023 року по сьогоднішній день, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією довідки №115/648 від 15.04.2026 року та копією військового квитка серії НОМЕР_2 , тому згідно ч.15 ст.14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей», штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03.07.2019 року у справі №342/180/17 зазначила, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Суд при цьому враховує, що встановлена законом пільга не означає припинення основного кредитного зобов`язання та не звільняє відповідача від повернення фактично отриманої суми кредиту. Водночас позивач має право вимагати лише ті платежі, нарахування та стягнення яких не заборонено законом.

Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (стаття 129 Конституції України).

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Ураховуючи викладене, оскільки відповідач не сплатив заборгованість за кредитним договором, необхідно задовольнити позовні вимоги частково та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі розмірі 7 865 грн., з яких: 6 500 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 455 грн. - комісія за надання кредиту, та 910 грн. - комісія за обслуговування.

Разом з тим, суд не вбачає правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат за відправку відповідачу документів в розмірі 130 грн. 98 коп., оскільки у разі подання позовної заяви через підсистему «Електронний суд» на позивача покладається обов`язок надсилання копії позовної заяви відповідачу, а також дані витрати у відповідності до ст. 133 ЦПК України, до судових витрат не відносяться.

Вирішуючи питання про розподіл судового збору, суд відповідно до ст.141 ЦПК України враховує пропорційність задоволених вимог. Позов заявлено з ціною 22 820 грн., а підлягає задоволенню в сумі 7 865 грн., що складає 34,46% (7 865 грн. х 100 : 22 820 грн.). Тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 917 грн. 46 коп. судового збору (2662,4 х 34,46%).

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 280-282 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №21.11.2025-100000073 від 21.11.2025 року в розмірі 7 865 грн., з яких: 6 500 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 455 грн. - комісія за надання кредиту, та 910 грн. - комісія за обслуговування та 917 грн. 46 коп. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження: 01032, вул.Саксаганського, 133-А, м.Київ, код ЄДРПОУ 37356833.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , паспорт № НОМЕР_4 .

Суддя: