Ухвала суду № 139620596, 10.09.2026, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 201/17636/16-к

Пр. 1-кп/336/44/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м.Запоріжжя у складі: головуючого судді: ОСОБА_1 , за участі секретарки судового засідання: ОСОБА_2 , розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Запоріжжі в режимі відеоконференцзв`язку кримінальне провадження, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014040000000872 від 04.12.2014, яке надійшло до суду на підставі обвинувального акта, складеного відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровськ, громадянина України, адреса проживання: АДРЕСА_1 ,

за ознаками скоєння кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України, -

за участю сторін кримінального провадження: з боку обвинувачення прокурора ОСОБА_4 , з боку захисту: обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника обвинуваченого ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_5 , -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 23.12.2016 подання Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська задоволено частково та перед Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ порушено питання про направлення кримінального провадження щодо ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_3 з Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська до іншого суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29.12.2016 року подання Апеляційного суду Дніпропетровської області задоволено, та кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 2, 3 ст. 28 ч. 2 ст. 375, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190, частинами 2, 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358, частинами 3, 4 ст. 358 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 2, 3 ст. 28 ч. 2 ст. 375, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190, частинами 2, 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України, та ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 2, 3 ст. 28 ч. 2 ст. 375, частинами 2, 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190, частинами 2, 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358 КК України, направлено з Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська до Вільнянського районного суду Запорізької області.

Ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від 03.01.2017 призначити за обвинувальним актом у даному кримінальному провадженні, дистанційне підготовче судове засідання.

Ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від 03.02.2017 обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014040000000872 від 04 грудня 2014 року, відносно ОСОБА_6 за ч. 2, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 375, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 2, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 358, ч. 3, ч. 4 ст. 358 КК України, ОСОБА_7 за ч. 2, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 375, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 2, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України та ОСОБА_3 за ч. 2, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 375, ч. 2, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 2, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України, постановлено повернути прокурору.

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 14.03.2017 за резулььаьами апеляційного перегляду дану ухвалу скасовано та призначено новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції. Матеріали кримінального провадження направлено до Вільнянського районного суду Запорізької області.

Ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від 20.04.2017 призначено за обвинувальним актом підготовче судове засідання.

Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 29.01.2019 подання голови Вільнянського районного суду Запорізької області про направлення даного кримінального провадження на розгляд до іншого суду задоволено, кримінальне провадження направлено до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя.

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 15.02.2019 постановлено призначити підготовче судове засідання у даному провадженні.

Ухвалою судді ОСОБА_8 Шевченківського районного суду м.Запоріжжя (як запасного судді) від 03.05.2019 справу прийнято до провадження та призначено у кримінальному провадженні підготовче судове засідання.

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 05.02.2021 постановлено клопотання прокурора задовольнити, оголосити розшук обвинуваченої ОСОБА_6 , здійснення якого доручено оперативному підрозділу Управління карного розшуку в Дніпропетровській області. Матеріали кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2, 3 ст. 28, ч. 2 ст. 375, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч.2, 3 ст. 28, ч. 4 ст. 358, ч.3, 4 ст. 358 КК України даною ухвалою суду виділено в окреме провадження.

Ухвалою Верховного Суду від 05.05.2021 у справі №201/17636/16-к, пр.51-588впс20, клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про направлення кримінального провадження № 12014040000000872 за його обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 і ч. 2 ст. 375, ч. 2 ст. 28 і ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 15 і ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 28 і ч. 4 ст. 358 КК та за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 і ч. 2 ст. 375, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 15 і ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 28 і ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 28 і ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК з Шевченківського районного суду м. Запоріжжя до Печерського районного суду м. Києва залишено без задоволення.

Крім того, ухвалою Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 15.11.2022 в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 про повернення обвинувального акту прокурору відмовлено; клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження в частині обвинувачення за ч.2,3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України за ч. 2,3 ст. 28 ч. 4 ст. 358 КК України задоволено. Звільнено ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за ч.2,3 ст.28 ч.1 ст.366 КК України, ч. 2,3 ст.28 ч.4 ст. 358 КК України та кримінальне провадження у цій частині закрити у зв`язку із закінченням строків давності. Звільнено ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за ч.2,3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України за ч. 2,3 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч.3 ст.358 КК України та кримінальне провадження у цій частині закрито у зв`язку із закінченням строків давності.

Вказаною ухвалою суду також задоволено клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження в частині обвинувачення за ч.2,3 ст. 28 ч.2 ст.375 КК України. Закрито кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_3 в частині обвинувачення за ч.2,3 ст.28 ч.2 ст.375 КК України за відсутністю підстав для застосування до нього заходів кримінально-правового характеру. Закрито кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_7 в частині обвинувачення за ч.2,3 ст.28 ч.2 ст.375 КК України за відсутністю підстав для застосування до нього заходів кримінально-правового характеру.

Також обвинувальний акт відносно ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України, призначено до судового розгляду у судовому засіданні. Постановлено справу розглядати суддею одноособово, у відкритому судовому засіданні.

Відповідно до резолютивної частини даної ухвали суду також постановлено: в задоволенні клопотань ТОВ «Естейт Селлінг», представника потерпілого ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_10 , потерпілої ОСОБА_11 , представника ОСОБА_12 адвоката ОСОБА_13 , АТ КБ «ПриватБанк», представника ТОВ «Застройщик» адвоката ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 про скасування арешту на майно відмовлено. Клопотання прокурора про накладення арешту на майно потерпілих ОСОБА_17 , ОСОБА_18 залишено без розгляду. У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_19 про виділення матеріалів кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_7 в окреме провадження відмовлено.

Судом в даній ухвалі також прийнято до розгляду у кримінальному провадженні цивільний позов ОСОБА_20 до ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , про відшкодування моральної шкоди, визнавши ОСОБА_20 цивільним позивачем, а ОСОБА_7 , ОСОБА_3 цивільними відповідачами у кримінальному провадженні.

Прийнято до розгляду цивільний позов ОСОБА_17 , ОСОБА_18 до ОСОБА_7 , ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди, визнавши ОСОБА_17 , ОСОБА_18 цивільними позивачами, а ОСОБА_7 , ОСОБА_3 цивільними відповідачами у кримінальному провадженні.

Прийнято до розгляду цивільний позов ОСОБА_21 до ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, визнавши ОСОБА_21 цивільним позивачем, а ОСОБА_7 цивільними відповідачами у кримінальному провадженні.

Прийнято до розгляду цивільний позов ОСОБА_9 до ОСОБА_7 , ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, визнавши ОСОБА_9 цивільним позивачем, а ОСОБА_7 , ОСОБА_3 цивільними відповідачами у кримінальному провадженні.

Прийнято до розгляду цивільний позов ОСОБА_22 до ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , про відшкодування моральної шкоди, визнавши ОСОБА_22 цивільним позивачем, а ОСОБА_7 , ОСОБА_3 цивільними відповідачами у кримінальному провадженні.

В подальшому, ухвалою Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 13.04.2023 кримінальне провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_7 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.190 ч.4,ст.2 ст.15 ч.4 ст.190 КК України, з якими укладено угоду про визнання винуватості від 03.04.2023 р., постановлено виділити в окреме провадження.

Крім того, вироком Шевченківського районного суду м.Запоріжжя у справі №201/17636/16-к, пр.1-кп/336/719/2023 від 13.04.2023 ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190, ч.2 ст.15 ч.4 ст.190 КК України. Затверджено угоду про визнання винуватості від 03.04.2023 року, укладену між прокурором у кримінальному провадженні № 12014040000000872, заступником начальника другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Територіального управління Державного бюро розслідувань Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_23 , якій надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, та обвинуваченим ОСОБА_7 . На підставі угоди про визнання винуватості призначено ОСОБА_7 покарання: - за ч. 2 ст.15 ч.4 ст.190 КК України 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить обвинуваченому; - за ч. 4 ст.190 КК України 7 років 5 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить обвинуваченому. На підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, за сукупністю злочинів визначено покарання у виді 7 років 5 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить обвинуваченому. На підставі ч.4 ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання, призначеного цим вироком, більш суворим покаранням, призначеним вироком Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 01.06.2022 р., визначено остаточне покарання у виді 7 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить обвинуваченому. Вирок набрав законної сили 16.05.2023.

Відповідно до протокола повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.05.2023 кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України на стадії судового розгляду передано в провадження головуючого судді ОСОБА_24 .

Так, ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 16.05.2023 у справі №201/17636/16-к, пр.1-кп/336/765/2023 кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12014040000000872 04.12.2024 року відносно ОСОБА_6 , обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2,3 ст. 28, ч. 2 ст. 375, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 2, 3 ст. 28, ч. 4 ст. 358, ч. 3, 4 ст. 358 КК України, прийнято до провадження судді ОСОБА_25 . Провадження наразі не поновлено, як видно з даних в Єдиного державного реєстру судових рішень (далі ЄДРСР), здійснюється розшук обвинуваченої.

На підставі розпорядження керівника апарату суду від 16.04.2025 №246 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи, відповідно до п. 2.3.43, 2.3.44 Положення про автоматизовану систему документообігу суду проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, замінено головуючого суддю ОСОБА_26 та 17.04.2025 матеріали провадження передано визначеному головуючому судді ОСОБА_1 на підставі протокола повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.04.2025

Ухвалою судді ОСОБА_1 від 21.04.2025 зазначена справа прийнята до свого провадження. Згідно з мотивувальною частиною ухвали сулу у зв`язку зі зміною складу суду, необхідно прийняти справу до свого провадження, призначити у кримінальному провадженні судовий розгляд, який здійснювати спочатку, визначити час та місце проведення судового засідання, викликати сторони з боку захисту та з боку обвинувачення, участь яких під час його проведення є обов`язковою згідно з ч.2 ст.318 КПК України та у відповідності до переліку осіб, які підлягають виклику до суду.

Відповідно, в провадженні судді ОСОБА_1 перебуває на розгляду обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.4 ст.190, ч.2 ст.15, ч.4 ст.190 КК України.

Згідно з обвинувальним актом, Указом Президента України від 18.08.2010 N712/2010 «Про призначення суддів» ОСОБА_3 призначено суддею Індустріального районного суду м. Дніпропетровська строком на п?ять років.

Указом Президента України від 30.06.2011 N720/2011 «Про призначення суддів» ОСОБА_3 переведено з посади судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська на посаду судді Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська в межах п?ятирічного строку.

Наказом в.о. голови Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 13.07.2011 N125-к суллю ОСОБА_3 зараховано до штату Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська у межах п?ятирічного строку з 13.07.2011, у зв?язку з переведенням з Індустріального районного суду м. Дніпропетровська.

Статтею 129 Конституції України визначено, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Основними засадами судочинства є: 1) законність; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

На підставі ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд повинен здійснювати правосуддя на засадах верховенства права, забезпечувати кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов?язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно зі ст. 54, 55 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов?язаний додержуватися присяги судлі. Суддя присягає об?єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно та справедливо здійснювати правосуддя, підкоряючись лише закону та керуючись принципом верховенства права, чесно і сумлінно виконувати обов?язки судді, дотримуватися морально-етичних принципів поведінки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді та принижують авторитет судової влади.

Як зазначено у ст.6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України, забезпечуючи при цьому верховенство права.

Крім того, у Кодексі суддівської етики, затвердженому XI з?їздом судлів України від 22.02.2013, визначено, що суддя повинен бути прикладом законослухняності, неухильно додержуватися присяги й завжди поводитися так, щоб зміцнювати віру громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду, старанно й неупереджено виконувати покладені на нього обов?язки і підтримувати свою професійну компетентність на належному рівні. Також суддя зобов?язаний здійснювати судочинство в межах та в порядку, визначених процесуальним законом.

Пунктом 66 Рекомендацій СМ/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів встановлено, що тлумачення закону, оцінювання фактів та доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути приводом для цивільної або дисциплінарної відповідальності, за винятком випадків злочинного наміру або грубої недбалості.

Згідно з Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України 17.07.1997, та процесуальним законодавством України кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

ОСОБА_3 , будучи призначеним Указом Президента України від 30.06.2011 N720/2011 на посаду судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська у межах п?ятирічного терміну та відповідно до складеної 17.08.2010 присяги і положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» зобов?язаний здійснювати правосуддя на основі Конституції і законів України, забезпечувати кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, міжнародними договорами, згода на обов?язковість яких надана Верховною Радою України, своєчасно, справедливо і безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи згідно із законом з дотриманням правил і засад судочинства, не вчиняти дій, що порочать звання судді та принижують авторитет судової влади, хибно розуміючи засади і принципи судочинства та державної служби в цілому, погодившись у грудні 2013 року на пропозицію особи, відносно якої матеріали справи виділені в окреме провадження (далі вказаної вище особи), вчинив умисні злочини у сфері службової діяльності, проти власності та правосуддя за таких обставин.

Так, вказана вище особа у грудні 2013 року, використовуючи свої професійні навички адвоката у злочинних цілях, переслідуючи корисливі наміри на незаконне збагачення за рахунок неправомірного придбання права на нерухоме майно громадян, звернулась до судді Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська ОСОБА_3 з пропозицією щодо постановлення ним завідомо неправосудних рішень про визнання за іншими особами права власності на нерухоме майно на підставі фіктивних позовних заяв, які містили завідомо недостовірні відомості щодо предмета спору та інших суттєвих обставин, визначених ст.119 ЦПК України, з метою подальшого придбання права на вказане нерухоме майно зацікавленими особами, на яку ОСОБА_3 погодився.

Відповідно до ст. 1 протоколу від 20.03.1952 N1 до Конвенції про захист прав людини і основних свобод кожна фізична та юридична особа має право на повагу до своєї власності. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом та загальними принципами міжнародного права.

Згідно зі ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватись та розпоряджатись своєю власністю. Право приватної власності набувається у порядку, передбаченому законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Так, 16.12.2013 вказана вище особа, виконуючи умови попередньої змови із ОСОБА_3 на придбання права власності шляхом обману в особливо великих розмірах на квартиру АДРЕСА_2 , яка на праві власності належала ОСОБА_27 , та постановлення суддею завідомо неправосудного рішення, використовуючи копії особистих документів ОСОБА_28 і ОСОБА_12 , діючи умисно, з корисливих мотивів, протягом робочого дня подала до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська за вх. N40805, чим використала підроблену від імені ОСОБА_28 позовну заяву до ОСОБА_12 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_27 про виконання договірних зобов?язань щодо купівлі-продажу нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_2 . Справі присвоєно N200/17647/13-ц та в порядку ст.11-1 ЦПК України для її розгляду автоматизованою системою документообігу суду визначено суддю ОСОБА_3 .

Суддя ОСОБА_3 , будучи обізнаним з вимогами міжнародного та національного законодавства щодо забезпечення державою захисту права власності, переслідуючи особисті мотиви та маючи намір на постановлення завідомо неправосудних судових рішень та придбання права на майно шляхом обману в особливо великих розмірах, з метою реалізації своїх злочинних намірів, діючи за попередньою змовою з вказаною вище особою, обрав спосіб прийняття рішень за позовними вимогами щодо права власності, - заочний розгляд справи. Таким чином, відверто нехтуючи зазначеними вимогами національного законодавства та грубо порушуючи вимоги ч.3 ст.122 ЦПК України, відповідно до яких якщо відповідачем у позовній заяві, поданій і оформленій у порядку, встановленому цим Кодексом, вказана фізична особа, що не є суб?єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої особи, суддя Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська ОСОБА_3 , маючи умисел на постановлення за позовною заявою ОСОБА_28 завідомо неправосудного рішення, без вжиття заходів щодо з?ясування законності підстав звернення саме до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська і місця реєстрації відповідачів ОСОБА_12 , ОСОБА_32 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 та ОСОБА_27 , без проведення попереднього судового засідання та вирішення питання щодо надання до суду належних письмових доказів в оригіналах, як це передбачено приписами ст.64 ЦПК України, діючи за попередньою змовою з вказаною вище особою 17.12.2013 виніс ухвалу про відкриття провадження у справі та призначив її розгляд на 20.01.2014.

Продовжуючи реалізацію злочинного наміру та умови попередньої змови із ОСОБА_3 щодо придбання права власності на майно шляхом обману в особливо великих розмірах та постановлення суддею завідомо неправосудного рішення, 31.12.2013 вказана вище особа протягом робочого дня подала до Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська, чим використала пакет підроблених документів, які містили завідомо недостовірні відомості, а саме: зустрічний позов ОСОБА_29 до ОСОБА_12 , ОСОБА_28 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_27 про визнання за ОСОБА_33 права власності на квартиру АДРЕСА_2 , визнання недійсною реєстрацію права власності за ОСОБА_27 та усунення перешкод у користуванні майном.

Згідно ч.2 ст. 123 ЦПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин, або коли вимоги за позовами можуть зараховуватися, або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Незважаючи на той факт, що зустрічний позов ОСОБА_34 стосується виключно нерухомого майна, що розташоване у Жовтневому районі м.Дніпропетровська, а саме права власності на нерухоме майно, усунення перешкод у користуванні нерухомим майном, визнання недійсною реєстрацію права власності за ОСОБА_27 , цілковито усвідомлюючи, що позовні вимоги зустрічного позову жодним чином не стосуються виконання договірних зобов?язань, про які йдеться у раніше поданому позові, та підлягають розгляду відповідно до ст.115 ЦПК України лише за місцем знаходження нерухомого майна, суддя ОСОБА_3 , діючи за попередньою змовою з вказаною вище особою на придбання права на майно шляхом обману та маючи намір постановити у цій справі завідомо неправосудне рішення, шляхом грубого порушення правил виключної підсудності 08.01.2014 постановив ухвалу про прийняття зустрічного позову та призначив його до розгляду разом з основним на 20.01.2014.

Крім того, 16.01.2014 вказана вище особа як представник ОСОБА_35 подала до Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська клопотання за вх. N1304 про задоволення зустрічного позову та розгляд справи без його участі.

Згідно зі ст.224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів. При цьому відповідно до вимог ст.226 ЦПК України за формою і змістом заочне рішення повинно відповідати вимогам, встановленим ст.ст.213, 215 ЦПК України. Належним повідомленням сторони у цивільному судочинстві відповідно до приписів ч.5 ст.74 ЦПК України є судова повістка з розпискою, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів, надіслана рекомендованим листом з повідомленням або через кур?єрів за адресою, зазначеною стороною.

Надалі суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_3 , діючи умисно, з метою доведення свого злочинного умислу до кінця і постановлення і завідомо неправосудного судового рішення, грубо порушуючи передбачені ч.1 ст. 114 та ст.115 ЦПК України правила підсудності щодо нерухомого майна, позови з приводу якого подаються та розглядаються виключно за місцем його знаходження, у приміщенні Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська, розташованому по пр.Дмитра Яворницького (колишній пр. Карла Маркса), б.57 у м. Дніпрі (колишнє м. Дніпропетровськ), за відсутності позивачів, відповідачів, їх представників та будь-яких доказів щодо їх належного повідомлення про час та місце розгляду цивільної справи, із грубим порушенням вимог ст.64, 212, 213, 214, 225, 226 ЦПК України щодо законності, обґрунтованості та змісту судового рішення, за відсутності в матеріалах справи належних письмових доказів, а саме оригіналів або належним чином завірених правовстановлюючих документів, що підтверджують право власності на нерухоме майно, повно і всебічно не з?ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, діючи умисно, у період часу з 8.00 до 17.00 години 16.01.2014, за попередньою змовою із вказаною вище особою, із корисливих мотивів, постановив (виготовив та підписав) завідомо неправосудне заочне рішення від 16.01.2014, яким скасував запис реєстрації права власності ОСОБА_27 на квартиру АДРЕСА_2 та визнав право власності на вказане майно за ОСОБА_36 , чим створив передумови для вибуття з власності ОСОБА_27 нерухомого майна вартістю 490 823,71 гривень, що у 834,7 рази перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, що спричинило тяжкі наслідки.

Після цього, ОСОБА_3 довів постановлене ним завідомо неправосудне рішення від 16.01.2014 до відома учасників провадження шляхом надання його копій вказаній вище особі (тим самим оприлюднив), а оригінал рішення долучив до матеріалів справи N200/17647/13-ц.

Крім того, 02.06.2014, продовжуючи реалізацію злочинного наміру та умови попередньої змови з ОСОБА_3 на придбання права власності на майно шляхом обману в особливо великих розмірах та постановлення завідомо неправосудного рішення, вказана вище особа протягом робочого дня подала до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська, чим використала завідомо підроблений документ, за вх. N18667 - заяву від імені ОСОБА_32 про роз?яснення судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.221 ЦПК України, якщо рішення суду с незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій роз?яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Продовжуючи свій злочинний намір на постановлення завідомо неправосудних рішень у справі N200/17647/13-ц, у період часу з 8.00 до 17.00 години 06.06.2014 суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська, ОСОБА_3 , порушуючи принцип диспозитивності цивільного судочинства, закріплений у ч.1 ст.11 ЦПК України, незважаючи на той факт, що розмір житлової та загальної площі квартири АДРЕСА_2 ані в позовних заявах, ані в рішенні суду від 16.01.2014 не зазначався, діючи умисно, за попередньою змовою з вказаною вище особою із корисливих мотивів постановив (виготовив та підписав) завідомо неправосудну ухвалу від 06.06.2014, якою роз?яснив завідомо неправосудне рішення від 16.01.2014 та зазначив розмір загальної та житлової площі квартири АДРЕСА_2 , чим створив передумови для вибуття з власності ОСОБА_27 нерухомого майна вартістю 490 823,71 гривень, що у 834,7 рази перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, що спричинило тяжкі наслідки.

Після цього, діючи умисно, довів постановлену ним завідомо неправосудну ухвалу від 06.06.2014 до відома учасників провадження шляхом надання її копій з гербовою печаткою суду вказаній вище особі (тим самим оприлюднив), оригінал якої долучив до матеріалів справи N200/17647/13-ц.

Крім того, реалізуючи єдиний намір щодо постановлення у справі N200/17647/13- завідомо неправосудних рішень, суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_3 в приміщенні Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська, розташованому по пр. Дмитра Яворницького (колишній пр. Карла Маркса), б.57 у м. Дніпрі (колишне м.Дніпропетровськ), за відсутності позивачів, відповідачів, їх представників та без повідомлення сторонам у справі про час та місце розгляду цивільної справи, як це передбачене ч.5 ст.74 та ст.224 ЦПК України, з грубим порушенням вимог ст., 212, 213, 214, 225, 226 ЦПК України щодо законності, обґрунтованості та змісту судового рішення, нехтуючи вимогами ст. 64 ЦПК України, за відсутності в матеріалах справи належних письмових доказів, а саме належним чином завірених правовстановлюючих документів, що підтверджують право власності на нерухоме майно, за наявності лише неякісних ксерокопій документів, без повного і всебічного з?ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, діючи умисно, за попередньою змовою з вказаною вище особою з корисливих мотивів у період часу з 8.00 до 17.00 години 06.06.2014 постановив (виготовив та підписав) завідомо неправосудне додаткове рішення від 16.06.2014, яким усунув ОСОБА_37 перешкоди у користуванні квартирою АДРЕСА_2 шляхом виселення ОСОБА_27 та зняття її з реєстраційного обліку у відділі у справах громадянства та реєстрації фізичних осіб УМВС України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська з кв. N126 у буд. АДРЕСА_3 , що спричинило тяжкі наслідки у вигляді примусового виселення 30.10.2014 ОСОБА_27 з квартири АДРЕСА_2 .

Після цього ОСОБА_3 довів завідомо неправосудне рішення від 06.06.2014 до відома учасників провадження шляхом надання їх копій вказаній вище особі (тим самим оприлюднив), а оригінал долучив до матеріалів цивільної справи N200/176471 3-Ц.

У подальшому вказана вище особа довела до відома свого знайомого ОСОБА_7 свої злочинні наміри щодо придбання права на нерухоме майно ОСОБА_27 з використанням завідомо неправосудних рішень, постановлених суддею ОСОБА_38 на підставі використаних нею завідомо підроблених документів, який схвалив її злочинні дії та взяв активну участь у примусовому виселенні ОСОБА_27 з квартири.

Внаслідок зазначених умисних дій вказана вище особа за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_3 , до яких приєднався ОСОБА_7 , на підставі рішень Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 16.01.2014 та від 06.06.2014, ухвали Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 06.06.2014, які вказана вище особа за винагороду передала ОСОБА_39 , який був не обізнаний про неправосудність судових рішень, постановлених на підставі використаних співучасниками кримінального правопорушення завідомо підроблених документів 25.10.2014, за ОСОБА_33 зареєстровано право власності та позбавлено ОСОБА_27 права власності на квартиру АДРЕСА_2 вартістю 490 823,71 гривень, що у 834,7 рази перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а 30.10.2014 ОСОБА_27 примусово виселено з квартири, що спричинило їй майнову шкоду в особливо великих розмірах.

У подальшому за заявами ОСОБА_27 ухвалами від 31.10.2014 та від 14.11.2014 суддею ОСОБА_3 , скасовано заочне рішення від 16.01.2014 та додаткове заочне рішення від 06.06.2014 як незаконні, з призначенням судового розгляду в загальному порядку та ухвалою від 08.12.2014 позовну заяву ОСОБА_28 залишено без розгляду.

Кримінальне провадження за даним епізодом за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ч. 2 ст. 375 КК України, ч.2 ст.28, ч.4 ст.358 КК України, як вказано вище, закрито. Крім того, за даним епізодом дії ОСОБА_3 під час досудового розслідування кваліфіковані за ч.4 ст.190 КК України як придбання права на майно шляхом обману (шахрайство), за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах.

Також, згідно з обвинувальним актом, продовжуючи свою злочинну діяльність, вказана вище особа, маючи право на зайняття адвокатською діяльністю, на початку 2015 року, усвідомлюючи перевагу вчинення злочинів, спрямованих на незаконне придбання права власності на чуже нерухоме майно шляхом обману організованою групою, володіючи організаторськими здібностями і якостями лідера, усвідомлюючи суспільну небезпеку і наслідки своїх дій, діючи умисно, з корисливих мотивів, створила та очолила стійку організовану групу, до складу якої увійшли ОСОБА_7 , з яким вона підтримувала тривалі дружні стосунки, суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_3 , з яким вона тривалий час підтримувала службові стосунки.

Вищевказані особи попередньо умисно і добровільно, усвідомлюючи наслідки своїх дій, зорганізувалися у внутрішньо стійке злочинне об?єднання, основною діяльністю якого було вчинення особливо тяжких злочинів, пов?язаних з придбанням права на нерухоме майно потерпілих шляхом обману, який полягав у використанні завідомо неправосудних рішень, постановлених на підставі поданих до суду підроблених документів про неіснуючі правовідносини між власниками майнами та підставними особами, оформленні нерухомого майна на підставних осіб, з подальшою реалізацією зазначеного майна для отримання матеріальних благ, а також, у разі необхідності, - насильницьким захопленням об?єктів нерухомого майна. Організатором групи вказаною вище особою розроблено єдиний план злочинних дій з розподілом функцій кожного учасника організованої групи, з яким кожен учасник ознайомився та схвалив.

У своєму розпорядженні члени організованої групи мали та використовували офісне приміщення, комп?ютерну техніку, автомобілі та засоби зв?язку, телефонні апарати з SIM-картками операторів стільникового мобільного зв?язку. Для конспірації діяльності організованої групи вказана особа зосередила спілкування між учасниками групи на собі. З ОСОБА_7 підтримувала майже щоденний зв?язок за телефоном шляхом ємс-переписки по «Viber» та особистих зустрічей, під час яких координувала його дії та узгоджувала їх зі своїми і ОСОБА_3 діями. З ОСОБА_3 за необхідністю здійснювала зв?язок за телефоном та особисто зустрічалась з ним у нього на робочому місці, під час яких координувала його дії та узгоджувала їх зі своїми та ОСОБА_7 діями.

Для вчинення злочинів вказана особа визначила конкретні завдання організованої злочинної групи та його учасників, об?єднавши їх зусилля і детально розподіливши між учасниками створеної нею організованої групи функції, ролі, завдання та обов?язки, а саме:

Вказана вище особа, як організатор, відповідно до розподілу функцій розробила та узгодила з учасниками організованої групи план дій, керувала діяльністю групи під час підготовки до скоєння злочинів, підшукувала та залучала до вчинення злочинів учасників, розподіляла обов?язки між членами групи. Крім того, як організатор та активний виконавець групи згідно з відведеною роллю, використовуючи свої професійні зв?язки, вона отримувала інформацію щодо об?єктів нерухомості, на які організованою групою планувалось незаконне придбання права власності, виготовляла та надавала до Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська позовні заяви від імені з використанням особистих документів ОСОБА_40 , ОСОБА_41 та ОСОБА_42 , підшуканих іншими учасниками групи з завідомо підробленими документами про неіснуючі правовідносини між власниками майнами та підставними особами, надавала до суду завідомо підроблені документи для створення видимості належного повідомлення сторін про час та місце розгляду цивільної справи, отримувала в суді копії завідомо неправосудних рішень та надавала їх іншим учасникам групи, для подальшої реєстрації права власності. За необхідності брала активну участь у реєстрації у приватних нотаріусів м. Дніпропетровська права власності на майно за ОСОБА_43 , ОСОБА_44 та ОСОБА_45 . Кошти, отримані внаслідок придбання права власності на майно шляхом обману, вказана вище особа розподіляла між усіма учасниками організованої групи.

ОСОБА_7 , як активний виконавець та учасник організованої групи, відповідно до відведеної ролі підшукав ОСОБА_46 , ОСОБА_47 та ОСОБА_48 , що не були обізнані із злочинними намірами учасників групи, від яких отримав копії особистих документів, необхідних організатору групи для складання фіктивних позовних заяв та завідомо підроблених документів. На підставі отриманих від вказаної вище особи завідомо неправосудних рішень за участю ОСОБА_40 , ОСОБА_41 та ОСОБА_49 у приватних нотаріусів м. Дніпропетровська він забезпечував реєстрацію права власності на майно за останніми з подальшим відчуженням на користь суб?єктів господарювання, засновником та керівником яких був він. Також брав участь та забезпечував насильницьке захоплення нерухомого майна шляхом зміни замків на вхідних дверях, ключі від яких частково зберігав особисто, решту передав організатору групи.

ОСОБА_3 , будучи призначеним Указом Президента України від 30.06.2011 N720/2011 на посаду судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська у межах п?ятирічного терміну та зарахованим наказом в.о. голови Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 13.07.2011 N125-к до штату Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська, відповідно до складеної 17.08.2010 ним присяги і положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» зобов?язаним здійснювати правосуддя на основі Конституції і законів України, забезпечувати кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, міжнародними договорами, згода на обов?язковість яких надана Верховною Радою України, а також своєчасно, справедливо і безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи згідно із законом з дотриманням правил і засад судочинства та не вчиняти дій, що порочать звання судді та принижують авторитет судової влади, хибно розуміючи засади і принципи судочинства і державної служби в цілому, погодився на початку 2015 року на пропозицію вказаної вище особи вступити як виконавцю до складу організованої злочинної групи та, будучи обізнаним з вимогами міжнародного і національного законодавства щодо забезпечення державою захисту права власності, переслідуючи корисливі мотиви, з метою реалізації злочинних намірів організованої групи, обрав спосіб прийняття рішень щодо позовних вимог, які стосуються права власності,- заочний розгляд справ.

Так, суддя Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська ОСОБА_3 як активний виконавець та учасник організованої групи відповідно до відведеної ролі з порушенням підсудності приймав до провадження позовні заяви, складені та надані до суду організатором групи від імені ОСОБА_40 і ОСОБА_49 , вживав заходів щодо надання видимості законності діям при розгляді цивільних справ, з долученням до них копій викликів сторін до суду та завідомо підроблених документів, для створення видимості належного повідомлення сторін про час та місце розгляду цивільної справи, наданих організатором групи, постановляв завідомо неправосудні рішення та ухвали, якими позбавляв потерпілих права власності на майно і визнавав це право за ОСОБА_43 , ОСОБА_44 та ОСОБА_50 , після чого надавав зазначені рішення та ухвали організатору злочинної групи для подальшої реєстрації права власності за ОСОБА_43 і ОСОБА_51 , з подальшим відчуженням на користь суб?єктів господарювання, засновником та керівником яких був учасник групи ОСОБА_7 .

Так, під час досудового розслідування встановлено, що у період часу з березня по жовтень 2015 року організована та очолювана вказаною вище особою злочинна група вчинила низку особливо тяжких кримінальних правопорушень за таких обставин.

У березні 2015 року вказана вище особа, виконуючи умови раніше розробленого злочинного плану, предметом злочину обрала майно, розташоване y м. Дніпропетровську, належне ОСОБА_52 і ОСОБА_53 , про що повідомила учасників організованої злочинної групи.

06.03.2015 вказана вище особа, діючи у складі організованої злочинної групи, повторно, використовуючи отримані шляхом зловживання довірою копії особистих документів ОСОБА_49 , умисно, з корисливих мотивів, протягом робочого дня подала до Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська за вх. N9710 підроблену від імені директора ТОВ «Аструм-Люкс» ОСОБА_49 заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_54 до ТОВ «Днепроградстрой», ТОВ «Інтерсат», ТОВ «Аструм-Люкс» про визнання права власності, про скасування рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 07.05.2013 у справі N200/500/13-ц, визнання недійсними договору дарування між ОСОБА_55 та ОСОБА_53 і договору іпотеки між ОСОБА_53 та ОСОБА_56 від 21.01.2015 та визнання за ТОВ «Аструм-Люкс» права власності на нежитлове приміщення літ. «Б-2» по вул. Чкалова, б.21 у м. Дніпропетровську та усунення перешкоди ТОВ «Аструм-Люкс» у користуванні майном. Разом з тим від імені ОСОБА_49 вона подала клопотання про задоволення заяви та розгляд справи без його участі.

Для розгляду справи в порядку ст. 11-1 ЦПК України автоматизованою системою документообігу суду визначено суддю ОСОБА_3 . У квітні-травні 2015 року представнику сторони у цивільній справі ОСОБА_57 стало відомо про перебування в провадженні Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами. З метою ознайомлення з вимогами заяви, представник звернувся до приймальні судді Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська. В свою чергу, суддя Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська ОСОБА_3 , виконуючи відведену йому роль в організованій групі щодо постановлення завідомо неправосудного рішення з метою подальшого придбання права на майно, що належить потерпілим Рутгайзерам, шляхом обману, з метою усунення перешкод у цьому, не доводячи до відома учасників організованої групи свої наміри щодо способу виконання своєї ролі у скованому злочині, вирішив вступити у попередню змову з секретарем судового засідання Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська, матеріали відносно якого виділено в окреме провадження (далі особа 2), шляхом підбурювання останнього на сприяння йому в постановленні завідомо неправосудного рішення та складання, видачу службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів. При цьому, ОСОБА_3 не інформував особу 2 про існування організованої групи та свою роль у злочинних планах цієї групи. Особа 2, будучі призначеним у відповідності до наказу голови Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 16.10.2012 N128 на посаду секретаря судового засідання Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з присвоєнням 13 рангу державного службовця, за усним розпорядженням керівника апарату суду з 16.10.2012 по травень 2015 року брав участь у розгляді справ, які перебували у провадженні судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_3 . Отже, особа 2, будучи службовою особою апарату суду Бабушкінського районного суду, діючи всупереч інтересам служби та хибно розуміючи її завдання, з метою догодити судді ОСОБА_3 , погодився на його пропозицію щодо вчинення службових злочинів. Так, в перших числах травня 2015 року, в період робочого часу в робочому кабінеті, у приміщенні Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська, розташованому по пр. Дмитра Яворницького (колишній пр. Карла Маркса), б. 57 у м.Дніпрі (колишнє м. Дніпропетровськ), особа 2, будучи службовою особою апарату Бабушкінського районного суду, з метою усунення перешкод з боку власників нерухомого майна та сприяння доведенню злочинного наміру на постановлення суддею ОСОБА_3 завідомо неправосудного рішення до кінця, будучи достовірно обізнаним про те, що цивільну справу N200/500/13-ц по суті суддею ОСОБА_3 не розглянуто, діючи умисно, за попередньою змовою з суддею Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_3 , особисто склав завідомо неправдивий документ «ухвалу суду», до якого вніс завідомо неправдиві відомості, про те, що 23.04.2015 суддею Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська ОСОБА_3 за участю секретаря судового засідання особи 2, розглянуто заяву ОСОБА_57 про перегляд рішення у зв?язку з нововиявленими обставинами у цивільній справі за позовом ОСОБА_57 до ТОВ «Днепроградстрой», ТОВ «Інтерсат», ТОВ «Аструм-Люкс», треті особи Дочірнє підприємство Дніпропетровської обласної спілки споживачів товариств «Верхньо-Красний ринок» м.Дніпропетровська, реєстраційна служба Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, приватне підприємство «Михаил», про визнання права власності, скасування державної реєстрації та ухвалено залишити її, без розгляду, зазначивши у мотивувальній частині ухвали, що до суду надійшла заява представника ТОВ «Аструм-Люкс» від 20.04.2015 про залишення заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами без розгляду.

Водночас, складений ним завідомо неправдивий документ «ухвалу суду від 23.04.2015» особа 2 внесла до обліково-статистичної картки по справі за допомогою програмного забезпечення «Документообіг загальних судів», який у подальшому користувачем за логіном «особа 2» із системи програмного забезпечення було видалено.

Водночас цьому завідомо неправдивому документу службова особа апарату Бабушкінського районного суду особаа 2, діючи умисно, надав ознаки офіційного, засвідчивши його особистим підписом, виконаним підписом від імені судді ОСОБА_3 , скріпив печаткою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська, власноруч зробив напис «ухвала набрала законної сили 28.04.2015», після цього, виконуючи умови попередньої змови з суддею ОСОБА_3 в той же день надав представнику ОСОБА_58 завідомо неправдивий офіційний документ «ухвалу суду у справі N200/500/13-ц від 23.04.2015». Крім того, службова особа апарату Бабушкінського районного суду особа 2, продовжуючи вчиняти умисні дії щодо усунення перешкод у постановленні завідомо неправосудного рішення суддею ОСОБА_3 , діючи умисно, за попередньою змовою з останнім, в той же день, протягом робочого часу, склав та долучив до матеріалів цивільної справи N200/500/13-ц довідку від 23.04.2015 про відкладення розгляду справи на 21.05.2015 через неявку сторін у судове засідання та повідомлення від 23.04.2015 за вих. N200/500/13-ц, що справу призначено до судового розгляду на 23.04.2015 о 16.00 годині.

Згідно зі ст.224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів. При цьому, відповідно до вимог ст.226 ЦПК України за формою і змістом заочне рішення повинне відповідати вимогам, встановленим ст.ст. 213, 215 ЦПК України. Належним повідомленням сторони у цивільному судочинстві відповідно до приписів ч.4,5 ст.74 ЦПК України є судова повістка з розпискою, а у випадках встановленим цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надіслана рекомендованим листом із повідомленням або через кур?єрів за адресою, зазначеною стороною. Судова повістка про повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за три дні до судового засідання.

В подальшому, як встановлено під час досудового розслідування, суддя Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська ОСОБА_3 , діючи у складі організованої групи, з метою доведення злочинного умислу на придбання права власності на майно шляхом обману до кінця, а також за попередньою змовою з секретарем судового засідання -особою 2, який не був обізнаний про існування організованої групи, до складу якої входив суддя ОСОБА_3 та її злочинні наміри, у приміщенні Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська, розташованому по пр. Дмитра Яворницького (колишній пр.Карла Маркса), б.57 у м. Дніпрі (колишнє м.Дніпропетровськ), за відсутності позивачів, відповідачів, їх представників та будь-яких доказів щодо їх належного та завчасного повідомлення про час та місце розгляду цивільної справи, з грубим порушенням вимог ст. 64, 212, 213, 214, 225, 226 ЦПК України щодо законності, обґрунтованості та змісту судового рішення, за відсутності в матеріалах справи належних письмових доказів, а саме оригіналів або належним чином завірених правовстановлюючих документів, що підтверджують право власності на нерухоме майно, повно і всебічно не з?ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, умисно, у період часу з 9.00 до 17.00 години 21.05.2015 постановив (виготовив та підписав) завідомо неправосудне заочне рішення від 21.05.2015, яким скасував рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 07.05.2013 у справі N200/500/13-ц та визнав недійсними договір дарування між ОСОБА_55 та ОСОБА_53 , договір іпотеки між ОСОБА_53 та ОСОБА_56 від 21.01.2015, визнав за ТОВ «Аструм-Люкс» право власності на нежитлове приміщення літ. «Б-2» по вул. Чкалова, 21 у м. Дніпропетровську та усунув перешкоди ТОВ «Аструм-Люкс» у користуванні майном, що стало підставою для вибуття нерухомого майна з власності ОСОБА_57 та ОСОБА_53 вартістю 3 817 177,92 гривень, що у 6267,9 рази перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Після цього довів завідомо неправосудне рішення від 21.05.2015 до відома учасників провадження шляхом надання їх копій вказаній вище особі (тим самим оприлюднив), а оригінал долучив до матеріалів цивільної справи N200/500/13-ц.

У свою чергу, ОСОБА_7 , відповідно до відведеної йому ролі в організованій групі, до складу якої входиди вказана вище особа, ОСОБА_3 , з метою доведення до кінця злочинного плану організованої групи щодо повторного придбання права власності на нерухоме майно в особливо великих розмірах шляхом обману, що перебувало у власності ОСОБА_57 та ОСОБА_53 , вартістю 3 817 177,92 гривень, що у 6267,9 рази перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, на підставі отриманого від вказаної вище особи завідомо неправосудного рішення за участю ОСОБА_59 у приватного нотаріуса м.Дніпропетровська повинен був забезпечити реєстрацію нерухомого майна за ТОВ «Аструм-Люкс», однак кримінальне правопорушення довести до кінця не видалося можливим через незалежні від учасників організованої злочинної групи обставини, а саме у зв?язку з перебуванням зазначеного майна у заставі.

Кримінальне провадження за даним епізодом за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.28, ч. 2 ст. 375 КК України, ч.2 ст.28, ч.1 ст.366, ч.3 ст.28, ч.4 ст.358 КК України, як вказано вище, закрито. Крім того, за даним епізодом дії ОСОБА_3 під час досудового розслідування кваліфіковані за ч.2 ст.15, ч.4 ст.190 КК України як закінчений замах на придбання права на майно шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, у складі організованої групи осіб в особливо великих розмірах.

Також, згідно з обвинувальним актом, у березні 2015 року вказана вище особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, виконуючи умови раніше розробленого злочинного плану, предметом злочину обрала майно, розташоване у м.Дніпропетровську, належне ОСОБА_60 , про що повідомила учасників організованої групи.

26.03.2015 вказана вище особа, діючи у складі організованої злочинної групи, повторно використовуючи отримані шляхом зловживання довірою копії особистих документів ОСОБА_61 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , умисно, з корисливих мотивів, протягом робочого дня подала до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська за вх. N12005, чим використала завідомо підроблену позовну заяву від імені ОСОБА_61 до ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 про виконання завідомо неіснуючих договірних зобов?язань щодо купівлі-продажу нерухомого майна, а саме 58/100 частини домоволодіння, розташованого у АДРЕСА_4 . Справі присвоєно N200/5925/15- та в порядку ст. 11-1 ЦПК України для її розгляду автоматизованою системою документообігу суду визначений суддя ОСОБА_3 .

Відверто нехтуючи зазначеними вимогами національного законодавства та грубо порушуючи при цьому вимоги ч.3 ст. 122 ЦПК України, відповідно до яких, якщо відповідачем у позовній заяві, поданій і оформленій у порядку, встановленому цим Кодексом, вказана фізична особа, що не є суб?єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої особи, суддя Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська ОСОБА_3 , діючи у складі організованої групи, маючи умисел на постановлення за позовною заявою ОСОБА_61 завідомо неправосудного рішення, без вжиття заходів щодо з?ясування законності підстав звернення саме до Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська та місця реєстрації відповідачів ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , без проведення попереднього судового засідання та вирішення питання щодо надання до суду належних письмових доказів в оригіналах, як це передбачають приписи ст.64 ЦПК України, 27.03.2015 виніс ухвалу про відкриття провадження у справі та призначив її розгляд на 16.04.2015.

Продовжуючи реалізацію злочинного наміру та умов розробленого злочинного плану на придбання права на майно шляхом обману в особливо великих розмірах, 07.04.2015 ОСОБА_6 протягом робочого дня подала до Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська, чим використала пакет підроблених документів, які містили завідомо недостовірні відомості, а саме: зустрічний позов ОСОБА_40 та ОСОБА_41 до ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 про скасування права власності ОСОБА_62 на 58/100 частини домоволодіння, розташованого у АДРЕСА_4 , визнання права власності на 42/100 частини домоволодіння, розташованого у АДРЕСА_4 за ОСОБА_64 та 58/100 частини домоволодіння, розташованого у АДРЕСА_4 за ОСОБА_44 ( НОМЕР_1 ) і ОСОБА_43 (N42Б), про визнання права власності на земельні ділянки, розташовані за адресою: АДРЕСА_4 , за ОСОБА_44 ( НОМЕР_1 ) та ОСОБА_43 (N42Б) та завідомо підроблені клопотання ОСОБА_41 та ОСОБА_40 від 06.04.2015 про розгляд справи без їх участі, відмову в задоволенні первісного позову та задоволення в повному обсязі зустрічної позовної заяви щодо визнання права власності на нерухоме майно, розташоване по АДРЕСА_4 , а також завідомо підроблений договір купівлі-продажу домоволодіння АДРЕСА_4 між ОСОБА_65 та ОСОБА_66 від 22.07.2007.

Згідно з ч.2 ст.123 ЦПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов?язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема коли вони виникають з одних правовідносин, або коли вимоги за позовами можуть зараховуватися, або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Незважаючи на той факт, що зустрічний позов ОСОБА_40 та ОСОБА_41 стосується виключно нерухомого майна, розташованого в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська, а саме права власності на нерухоме майно: скасування та визнання права власності на майно та земельні ділянки, цілковито усвідомлюючи, що позовні вимоги зустрічного позову жодним чином не стосуються виконання договірних зобов?язань, про які йдеться у раніше поданому позові, та підлягають розгляду відповідно до ст.115 ЦПК України лише за місцем знаходження нерухомого майна, суддя ОСОБА_3 , як встановлено органом досудового розслідування, діючи у складі організованої групи та маючи намір постановити у цій справі завідомо неправосудне рішення шляхом грубого порушення правил виключної підсудності, 07.04.2015 постановив ухвалу про прийняття зустрічного позову та призначив його до розгляду разом з основним на 16.04.2015.

Згідно зі ст.224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів. При цьому відповідно до ст.226 ЦПК України за формою і змістом заочне рішення повинно відповідати вимогам, встановленим ст.213, 215 ЦПК України. Належним повідомленням сторони у цивільному судочинстві відповідно до приписів ч.5 ст.74 ЦПК України є судова повістка з розпискою, а у випадках встановленим цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів, надіслана рекомендованим листом з повідомленням або через кур?єрів за адресою, зазначеною стороною.

Надалі суддя Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська ОСОБА_3 , діючи у складі організованої групи згідно з відведеної йому роллю, грубо порушуючи передбачені ч.1 ст.114 та ст.115 ЦПК України правила підсудності щодо нерухомого майна, позови з приводу якого подаються та розглядаються виключно за місцем його знаходження, у приміщенні Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська, що розташований по пр. Дмитра Яворницького (колишній пр. Карла Маркса), б.57 у м.Дніпрі (колишнє м.Дніпропетровськ), за відсутності позивачів, відповідачів, їх представників та будь-яких доказів щодо їх належного повідомлення про час та місце розгляду цивільної справи, з грубим порушенням вимог ст.64, 212, 213, 214, 225, 226 ЦПК України щодо законності, обґрунтованості та змісту судового рішення, за відсутності в матеріалах справи належних письмових доказів, а саме оригіналів або належним чином завірених правовстановлюючих документів, що підтверджують право власності на нерухоме майно, повно і всебічно не з?ясувавши обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, умисно у період часу з 11.30 до 17.00 години 16.04.2015 постановив (виготовив та підписав) завідомо неправосудне заочне рішення від 16.04.2015, яким скасував право власності ОСОБА_62 на 58/100 частин домоволодіння, розташованого у АДРЕСА_4 , визнав право власності на 42/100 частин домоволодіння, розташованого у АДРЕСА_4 , за ОСОБА_64 та 58/100 частин домоволодіння, розташованого ум.Дніпропетровську на АДРЕСА_4 за ОСОБА_44 ( НОМЕР_1 ) і ОСОБА_43 (N42Б), що спричинило тяжкі наслідки, а саме стало підставою для вибуття нерухомого майна з власності ОСОБА_62 вартістю 2 111 104 гривень, що у 3466,5 рази перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Після цього копію завідомо неправосудного рішення від 16.04.2015 надав вказаній вище особі, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження(тим самим оприлюднив), а оригінал долучив до матеріалів справи N200/5925/15-ц.

Крім того, виконуючи єдиний намір щодо постановлення у справі N200/5925/15-ц завідомо неправосудних рішень, суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_3 у приміщенні Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська розташованому по пр. Дмитра Яворницького (колишній пр. Карла Маркса), б.57 у м.Дніпрі (колишне м.Дніпропетровськ), за відсутності позивачів відповідачів їх представників та будь-яких доказів щодо їх належного повідомлення про час та місце розгляду цивільної справи, як передбачено 4.5 ст.74 та ст.224 ЦПК України з грубим порушенням вимог ст.212, 213, 214, 225, 226 ЦПК України щодо законності, обґрунтованості та змісту судового рішення, нехтуючи вимогами ст. 64 ЦПК України, за відсутності в матеріалах справи належних письмових доказів, а саме належним чином завірених правовстановлюючих документів, що підтверджують право власності на нерухоме майно, за наявності лише неякісних ксерокопій документів, без повного і всебічного з?ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, переслідуючи корисливі мотиви, діючи умисно у складі організованої групи, згідно відведеної йому ролі, у період часу з 9.30 до 17.00 години 06.05.2015 у справі N200/5925/15-ц постановив (склав та підписав) завідомо неправосудне додаткове рішення від 06.05.2015, яким визнав право власності на земельні ділянки, розташовані за адресою АДРЕСА_4 за ОСОБА_44 ( НОМЕР_1 ) та ОСОБА_43 (N42Б), що спричинило тяжкі наслідки у вигляді вибуття з власності ОСОБА_62 земельних ділянок вартістю 203 363 гривень, що у 333,9 рази перевищує неоподаткований мінімум дохолів громадян.

Після чого копію завідомо неправосудного додаткового рішення від 06.05.2015 надав вказаній вище особі (тим самим оприлюднив), а оригінал долучив до матеріалів справи N200/5925/15-ц.

У свою чергу, ОСОБА_67 відповідно до відведеної йому ролі в організованій групі, з метою доведення злочинного плану організованої групи щодо придбання права власності на нерухоме майно до кінця на підставі отриманих від вказаної вище особи завідомо неправосудних рішень за участю ОСОБА_40 і ОСОБА_41 у приватного нотаріуса м.Дніпропетровська діючи умисно, з корисливих мотивів забезпечив реєстрацію права власності на нерухоме майно за останніми з подальшим відчуженням частки майна на користь ТОВ «Влада-2009», засновником та керівником якого був він.

Внаслідок умисних дій організованої групи, до складу якої входили вказана вище особа, ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , спрямованих на придбання права власності на майно, шляхом обману в особливо великих розмірах, яка діяла повторно, з корисливих мотивів, з використанням осіб, які не були обізнані із злочинними намірами і діяли в інтересах учасників організованої групи, та завідомо неправосудних рішень Бабушкінського районного суду .Дніпропетровська від 16.04.2015 та 06.05.2015, постановлених на підставі використаних співучасниками кримінального правопорушення завідомо підроблених документів, право власності зареєстровано: 06.05.2015 на домоволодіння, розташоване у АДРЕСА_4 , 01.07.2015 на земельну ділянку, площею 0,0292 га за ОСОБА_43 , 06.05.2015 на домоволодіння, розташоване у АДРЕСА_4 , 01.07.2015 на земельну ділянку, площею 0,0348 га за ОСОБА_44 , в результаті чого з права власності ОСОБА_62 вибуло вказане нерухоме майно вартістю 2 314 467 гривень, що у 3800,4 рази перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян і спричинило майнову шкоду в особливо великих розмірах.

Після цього 06.08.2015 ОСОБА_68 , укладено договір купівлі-продажу, відповідно до якого домоволодіння, розташоване у АДРЕСА_4 06.05.2015, земельна ділянка площею 0,0348 га перейшли у власність ОСОБА_69 та 14.08.2015 ОСОБА_70 укладено договір купівлі-продажу, відповідно до якого домоволодіння, розташоване у АДРЕСА_4 та земельна ділянка площею 0,0292 га перейшли у власність ТОВ «Влада-2009», одним засновників та керівником якого є ОСОБА_7 .

За апеляційною скаргою потерпілої ОСОБА_62 зазначені рішення апеляційною інстанцією 11.01.2016 визнано незаконними та скасовано у зв?язку з порушенням підсудності розгляду справи, права відповідачів брати участь у судовому засіданні та правового обґрунтування підстав припинення права власності ОСОБА_62 і надання такого права позивачам.

Кримінальне провадження за даним епізодом за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.28, ч. 2 ст. 375 КК України, ч.3 ст.28, ч.4 ст.358 КК України, як вказано вище, закрито. Крім того, за даним епізодом дії ОСОБА_3 під час досудового розслідування кваліфіковані за ч.4 ст.190 КК України як придбання права на майно шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, у складі організованої групи осіб в особливо великих розмірах.

Також, згідно з обвинувальним актом, надалі, у квітні 2015 року вказана вище особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, виконуючи умови раніше розробленого злочинного плану, предметом злочину обрала майно, розташоване у м.Дніпропетровську, належне ОСОБА_9 , про що повідомила учасників організованої групи.

10.04.2015 вказана вище особа, діючи у складі організованої злочинної групи, повторно, використовуючи отримані шляхом зловживання довірою копії особистих документів ОСОБА_61 , ОСОБА_40 діючи умисно, з корисливих мотивів подала до Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська, чим використала, завідомо підроблену позовну заяву за вх. N14164 від імені ОСОБА_61 до ОСОБА_40 і ОСОБА_9 про виконання завідомо неіснуючих договірних зобов?язань щодо купівлі-продажу нерухомого майна - земельної ділянки та домоволодіння, розташованих у АДРЕСА_5 .

Справі присвоєно N200/7388/15-ц та в порядку ст. 11-1 ЦПК України для її розгляду автоматизованою системою документообігу суду визначений суддя ОСОБА_3 .

Відверто нехтуючи зазначеними вимогами національного законодавства та грубо порушуючи при цьому вимоги ч.3 ст.122 ЦПК України, відповідно до яких якщо відповідачем у позовній заяві, поданій і оформленій у порядку, встановленому цим Кодексом, вказана фізична особа, що не є суб?єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої особи, суддя Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська ОСОБА_3 , діючи у складі організованої групи відповідно до відведеної йому ролі, маючи умисел на постановлення за позовноюзаявою ОСОБА_61 завідомо неправосудного рішення, без вжиття заходів щодо з?ясування законності підстав звернення саме до Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська та місця реєстрації відповідачів ОСОБА_40 і ОСОБА_9 , без проведення попереднього судового засідання та вирішення питання щодо надання до суду належних письмових доказів в оригіналах, як це передбачене ст.64 ЦПК України, 10.04.2015 виніс ухвалу про відкриття провадження у справі та призначив її розгляд на 07.05.2015.

Продовжуючи реалізацію злочинного наміру та умови розробленого злочинного плану щодо придбання права на майно шляхом обману в особливо великих розмірах, 05.05.2015 вказана вище особа протягом робочого дня подала до Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська, чим використала пакет підроблених документів, які містили завідомо недостовірні відомості, а саме зустрічний позов ОСОБА_40 до ОСОБА_61 і ОСОБА_9 про визнання за ОСОБА_43 права власності на нерухоме майно: земельну ділянку і домоволодіння, розташовані у АДРЕСА_5 , та завідомо підроблене клопотання ОСОБА_40 від 05.05.2015 про розгляд справи без її участі, відмову в задоволенні первісного позову та задоволення в повному обсязі зустрічної позовної заяви щодо визнання права власності на нерухоме майно.

Згідно з ч.2 ст.123 ЦПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов?язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема коли вони виникають з одних правовідносин, або коли вимоги за позовами можуть зараховуватися, або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Незважаючи на той факт, що зустрічний позов ОСОБА_40 стосується виключно нерухомого майна, розташованого у Жовтневому районі м.Дніпропетровську, а саме скасування і визнання права власності на нерухоме майно та земельну ділянку, цілковито усвідомлюючи, що позовні вимоги зустрічного позову жодним чином не стосуються виконання договірних зобов?язань, про які йдеться у раніше поданому позові, та підлягають розгляду відповідно до ст.115 ЦПК України лише за місцем знаходження нерухомого майна, суддя ОСОБА_3 , діючи у складі організованої групи, маючи намір постановити у цій справі завідомо неправосудне рішення шляхом грубого порушення правил виключної підсудності 05.05.2015 постановив ухвалу про прийняття зустрічного позову та призначив його до розгляду разом з основним на 07.05.2015.

Згідно зі ст.224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів. При цьому відповідно до ст.226 ЦПК України за формою і змістом заочне рішення повинно відповідати вимогам, встановленим ст.213, 215 ЦПК України. Належним повідомленням сторони у цивільному судочинстві відповідно до приписів ч.4,5 ст.74 ЦПК України є судова повістка з розпискою, а у випадках встановленим цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надіслана рекомендованим листом з повідомленням або через кур?єрів за адресою, зазначеною стороною. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за три дні до судового засідання.

Надалі суддя Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська ОСОБА_3 , діючи умисно, з метою доведення свого злочинного умислу до кінця і постановлення завідомо неправосудного судового рішення, грубо порушуючи передбачені ч.1 ст. 114 та ст. 115 ЦПК України правила підсудності щодо нерухомого майна, позови з приводу якого подаються та розглядаються виключно за місцем його знаходження, у приміщенні Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська, розташованого по пр. Дмитра Яворницького (колишній пр. Карла Маркса), б.57 у м.Дніпрі (колишнє м.Дніпропетровськ), за відсутності позивачів, відповідачів, їх представників та будь-яких доказів щодо їх належного та завчасного повідомлення про час та місце розгляду цивільної справи, з грубим порушенням вимог ст.64, 212, 213, 214, 225, 226 ЦПК України щодо законності, обґрунтованості та змісту судового рішення, за відсутності в матеріалах справи належних письмових доказів, а саме оригіналів або належним чином завірених правовстановлюючих документів, що підтверджують право власності на нерухоме майно, повно і всебічно не з?ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень діючи умисно, з корисливих мотивів у складі організованої групи у період часу з 9.00 до 17.00 години 07.05.2015 постановив, а саме виготовив та підписав завідомо неправосудне заочне рішення від 07.05.2015, яким скасував право власності ОСОБА_9 на нерухоме майно: земельну ділянку та домоволодіння, розташовані у АДРЕСА_5 , та визнав право власності на вказане майно за ОСОБА_43 , чим створив передумови для вибуття з власності ОСОБА_9 нерухомого майна та земельної ділянки вартістю 2 005 301 гривень, що у 3292,8 рази перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, що спричинило тяжкі наслідки.

Після цього копію завідомо неправосудного рішення ОСОБА_3 надав вказаній вище особі, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження (тим самим оприлюднив), а оригінал долучив до матеріалів справи N200/7388/15-ц .

У свою чергу ОСОБА_71 , відповідно до відведеної йому ролі в організованій групі, з метою доведення злочинного плану організованої групи щодо придбання права власності на нерухоме майно до кінця, на підставі отриманого від вказаної вище особи завідомо неправосудного рішення за участю ОСОБА_40 у приватного нотаріуса м. Дніпропетровська, діючи умисно, з корисливих мотивів забезпечив реєстрацію права власності на нерухоме майно за останньою.

Внаслідок умисних дій організованої групи, до складу якої входили вказана вище особа, ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , спрямованих на придбання права власності на майно, шляхом обману в особливо великих розмірах, яка діяла повторно, з корисливих мотивів, за участю осіб, які не були обізнані із злочинними намірами і діяли в інтересах співучасників кримінального правопорушення та завідомо неправосудного заочного рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 07.05.2015, постановленого на підставі використаних співучасниками кримінального правопорушення завідомо підроблених документів, право власності на земельну ділянку і домоволодіння, розташовані по АДРЕСА_5 , 27.05.2015 зареєстровано за ОСОБА_43 , в результаті чого з права власності ОСОБА_9 вибуло нерухоме майно вартістю 2 005 301 гривень, що у 3292,8 рази перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, що спричинило майнову шкоду в особливо великих розмірах.

Після цього, 25.11.2015 ОСОБА_43 укладено договір купівлі-продажу, відповідно до якого земельна ділянка та домоволодіння, розташовані у АДРЕСА_5 , перейшли у власність ОСОБА_72 .

Ухвалою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 21.06.2016 за заявою потерпілого ОСОБА_9 про перегляд заочного рішення, рішення від 07.05.2016 у справі N200/7388/15-ц скасовано. Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 29.06.2016 провадження у цивільній справі N200/7388/15-ц закрито. Зазначені рішення суду мотивовані тим, що допитані в судовому засіданні ОСОБА_73 та ОСОБА_74 показали, що до Бабушкінського районного суду з позовними та зустрічними позовними заявами не звертались та їх не підписували, договорів купівлі-продажу будь якого нерухомого майна між собою, у тому числі від 15.12.2013, не укладали.

Кримінальне провадження за даним епізодом за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.28, ч. 2 ст. 375 КК України, ч.3 ст.28, ч.4 ст.358 КК України, як вказано вище, закрито. Крім того, за даним епізодом дії ОСОБА_3 під час досудового розслідування кваліфіковані за ч.4 ст.190 КК України як придбання права на майно шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, у складі організованої групи осіб в особливо великих розмірах.

Крім того, за змістом обвинувального акта, надалі, у квітні 2015 року, особа, відносно якої матеріали кримінального провадження виділені в окреме, виконуючи умови раніше розробленого злочинного плану, предметом злочину обрала майно, розташоване у Дніпропетровській області, належне ОСОБА_75 , про що повідомила учасників організованої групи.

14.04.2015 вказана особа, діючи у складі організованої злочинної групи, повторно, використовуючи отримані шляхом зловживання довірою копії особистих документів ОСОБА_49 та ОСОБА_61 , діючи умисно, з корисливих мотивів протягом робочого дня подала до Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська за вх. N14463, чим використала завідомо підроблену позовну заяву від імені ОСОБА_61 до ОСОБА_49 , ОСОБА_76 та ОСОБА_77 про виконання завідомо неіснуючих договірних зобов?язань щодо купівлі-продажу нерухомого майна будинку N178, розташованого у садовому товаристві «Зоря» за адресою: смт Ювілейне Дніпропетровського району Дніпропетровської області.

Справі присвоєно N200/7604/15-ц та в порядку ст. 11-1 ЦПК України для її розгляду автоматизованою системою документообігу суду визначений суддя ОСОБА_3 .

Відверто нехтуючи зазначеними вимогами національного законодавства, як встановлено досудовим розслідуванням, та грубо порушуючи при цьому вимоги ч.3 ст.122 ЦПК України, відповідно до яких якщо відповідачем у позовній заяві, поданій і оформленій у порядку, встановленому цим Кодексом, вказана фізична особа, що не є суб?єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої особи, суддя Бабушкінського районного суду .Дніпропетровська ОСОБА_3 , діючи у складі організованої групи, маючи умисел на постановлення за позовною заявою ОСОБА_61 завідомо неправосудного рішення, без вжиття заходів щодо з?ясування законності підстав звернення саме до Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська та місця реєстрації відповідачів ОСОБА_49 , ОСОБА_78 і ОСОБА_77 , без проведення попереднього судового засідання та вирішення питання щодо надання до суду належних письмових доказів в оригіналах, як це передбачене ст.64 ЦПК України, 15.04.2015 постановив ухвалу про відкриття провадження у справі та призначив її розгляд на 07.05.2015.

Продовжуючи реалізацію злочинного наміру та умови розробленого злочинного плану 05.05.2015 протягом робочого дня вказана вище особа подала до Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська, чим використала пакет підроблених документів, які містили завідомо недостовірні відомості, а саме: зустрічний позов ОСОБА_49 до ОСОБА_61 , ОСОБА_76 , ОСОБА_77 , ОСОБА_79 про скасування права власності ОСОБА_78 на земельну ділянку і будинок АДРЕСА_6 , визнання за ОСОБА_50 права власності на земельну ділянку, садовий будинок N178 та розташовані на ній нежитлові приміщення у садовому товаристві «Зоря» смт Ювілейне Дніпропетровського району Дніпропетровської області, усунення перешкод ОСОБА_49 у реєстрації права власності на житловий будинок та земельну ділянку, розташовані по АДРЕСА_7 та земельні ділянки по АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 шляхом скасування обтяжень; усунення перешкод ОСОБА_80 у реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_11 , шляхом скасування обтяжень та завідомо підроблене клопотання від імені ОСОБА_49 від 05.05.2015 про розгляд справи без його участі і задоволенні зустрічної позовної заяви.

Згідно з ч.2 ст.123 ЦПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов?язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема коли вони виникають з одних правовідносин, або коли вимоги за позовами можуть зараховуватися, або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Незважаючи на той факт, що зустрічний позов ОСОБА_49 стосується виключно нерухомого майна, розташованого у Дніпропетровському районі Дніпропетровської області, а саме скасування та визнання права власності на нерухоме майно та земельну ділянку, цілковито усвідомлюючи, що позовні вимоги зустрічного позову жодним чином не стосуються виконання договірних зобов?язань, про які йдеться у раніше поданому позові, та підлягають розгляду згідно зі ст.115 ЦПК України лише за місцем знаходження нерухомого майна, суддя ОСОБА_3 , діючи у складі організованої групи, відповідно до відведеної йому ролі, як стверджує сторона обвинувачення, маючи намір постановити у цій справі завідомо неправосудне рішення шляхом грубого порушення правил виключної підсудності, 05.05.2015 постановив ухвалу про прийняття зустрічного позову та призначив його до розгляду разом з основним на 07.05.2015.

07.05.2015 вказана вище особа, діючи у складі організованої групи, подала, чим використала, до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська за вх. N 17571, 17573 підроблені від імені ОСОБА_79 та ОСОБА_78 клопотання про відмову у задоволенні первісного та зустрічного позовів, розгляд справи без їх участі та за вх. N17572 від імені ОСОБА_61 про відмову у задоволенні зустрічного позову та розгляд справи без її участі.

Згідно зі ст.224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів. При цьому відповідно до ст.226 ЦПК України за формою і змістом заочне рішення повинно відповідати вимогам, встановленим ст. 213, 215 ЦПК України. Належним повідомленням сторони у цивільному судочинстві відповідно до приписів ч.5 ст.74 ЦПК України є судова повістка з розпискою, а у випадках встановленим цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надіслана рекомендованим листом з повідомленням або через кур?єрів за адресою, зазначеною стороною,

Надалі суддя Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська ОСОБА_3 , діючи у складі організованої групи, з метою доведення свого злочинного умислу до кінця і постановлення завідомо неправосудного судового рішення, грубо порушуючи передбачені ч.1 ст.114 та ст.115 ЦПК України правила підсудності щодо нерухомого майна, позови з приводу якого подаються та розглядаються виключно за місцем його знаходження, у приміщенні Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська, розташованому по пр. Дмитра Яворницького (колишній пр. Карла Маркса), б.57 у м.Дніпрі (колишнє м.Дніпропетровськ), за відсутності позивачів, відповідачів, їх представників та будь-яких доказів щодо належного повідомлення всіх учасників процесу про час та місце розгляду цивільної справи, з грубим порушенням вимог ст.64, 212, 213, 214, 225, 226 ЦПК України щодо законності, обґрунтованості та змісту судового рішення, за відсутності в матеріалах справи належних письмових доказів, а саме оригіналів або належним чином завірених правовстановлюючих документів, підтверджують право власності на нерухоме майно, повно і всебічно не з?ясувавши обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень умисно, з корисливих мотивів у період часу з 13.15 до 17.00 години 07.05.2015 постановив, а саме виготовив та підписав завідомо неправосудне заочне рішення від 07.05.2015, яким скасував право власності на земельну ділянку та розташований на ній садовий будинок НОМЕР_2 у садовому товаристві «Зоря» смт «Ювілейне» Дніпропетровського району Дніпропетровської області, що зареєстроване за ОСОБА_81 , визнав за ОСОБА_50 право власності на земельну ділянку та розташований на ній садовий будинок N178 у садовому товаристві «Зоря» смт «Ювілейне» Дніпропетровського району Дніпропетровської області, чим створив передумови для вибуття з власності ОСОБА_78 нерухомого майна та земельної ділянки вартістю 1 645 366 гривень, що у 2 701,8 рази перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та спричинило тяжкі наслідки.

Крім того, у порушення ч.1 ст.11 ЦПК України, вимоги якої зобов?язують суди розглядати справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, у завідомо неправосудному рішенні від 07.05.2015 суддя ОСОБА_3 без наявності позовних вимог у позовній заяві визнав за ОСОБА_50 право власності на житловий будинок і земельні ділянки N61, 63, АДРЕСА_12 .

Після цього копію завідомо неправосудного рішення ОСОБА_3 надав вказаній вище особі, матеріали відносно якої виділено в окреме кримінальне провадження (тим самим оприлюднив), а оригінал долучив до матеріалів справи N200/7604/15-ц.

Реалізуючи єдиний намір щодо постановлення у справі N200/7604/15-ц завідомо неправосудних рішень, суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_3 в приміщенні Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська, розташованому пр. Дмитра Яворницького (колишній пр. Карла Маркса), б.57 у м.Дніпрі (колишне м.Дніпропетровськ), за відсутності позивачів, відповідачів, їх представників та будь-яких доказів щодо їх належного повідомлення про час та місце розгляду цивільної справи, як це передбачено ч.5 ст.74 та ст.224 ЦПК України, з грубим порушенням вимог ст.212, 213, 214, 225, 226 ЦПК України щодо законності, обґрунтованості та змісту судового рішення, нехтуючи вимогами ст. 64 ЦПК України, за відсутності в матеріалах справи належних письмових доказів, а саме належним чином завірених правовстановлюючих документів, що підтверджують право власності на нерухоме майно, за наявності лише неякісних ксерокопій документів, без повного і всебічного з?ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, діючи умисно, з корисливих мотивів у складі організованої групи, у період часу з 11.30 до 17.00 години 21.05.2015 постановив, а саме, склав та підписав завідомо неправосудне додаткове рішення від 21.05.2015, яким позовні вимоги ОСОБА_49 та ОСОБА_82 задовольнив, усунув перешкоди ОСОБА_49 у реєстрації права власності на нерухоме майно: житловий будинок та земельну ділянку по АДРЕСА_7 , земельні ділянки N61, 63, АДРЕСА_10 шляхом скасування обтяжень, порушуючи принцип диспозитивності цивільного судочинства, визнав за ОСОБА_83 , особою яка не була учасником цій справи, право власності на квартиру АДРЕСА_11 та усунув йому перешкоди у реєстрації права власності на цю квартиру.

Після цього копію завідомо неправосудного додаткового рішення ОСОБА_3 надав вказаній вище особі (тим самим оприлюднив), а оригінал долучив до матеріалів справи N200/7604/15-ц.

У свою чергу, ОСОБА_7 відповідно до відведеної йому ролі в організованій групі, з метою доведення злочинного плану організованої групи щодо придбання права власності на нерухоме майно до кінця, на підставі отриманих від вказаної вище особи завідомо неправосудних рішень за участю ОСОБА_49 у приватного нотаріуса в м.Дніпропетровську діючи умисно, з корисливих мотивів забезпечив реєстрацію права власності на нерухоме майно за останнім, з подальшим відчуженням на користь ТОВ «Агро-Простор», засновником та керівником якого був.

Внаслідок умисних дій організованої групи, до складу якої входили вказана вище особа, ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , спрямованих на придбання права власності на майно, шляхом обману в особливо великих розмірах, яка діяла повторно, з корисливих мотивів, з використанням осіб, які не були обізнані із злочинними намірами і діяли в інтересах співучасників організованої групи та завідомо неправосудних рішень Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 07.05.2015 і 21.05.2015, постановлених на підставі використаних співучасниками кримінального правопорушення завідомо підроблених документів, право власності на земельну ділянку і будинок АДРЕСА_6 03.06.2015 зареєстровано за ОСОБА_50 , в результаті чого з права власності ОСОБА_84 вибуло нерухоме майно вартістю 1 645 366 гривень, що у 2 701,8 рази перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян і спричинило йому майнову шкоду в особливо великих розмірах.

Після цього 10.06.2015 ОСОБА_50 укладено договір купівлі-продажу, відповідно до якого земельна ділянка та будинок АДРЕСА_6 перейшли у власність ТОВ «Агро-Простор», засновником та керівником якого був ОСОБА_7 .

За апеляційною скаргою потерпілого ОСОБА_78 19.11.2015 зазначені рішення апеляційною інстанцією визнано незаконними та скасовано у зв?язку з порушенням підсудності розгляду справи, права відповідачів брати участь у судовому засіданні та правового обґрунтування підстав припинення права власності ОСОБА_78 та надання такого права позивачам з усуненням перешкод у користуванні майном та зняттям арештів та заборон, накладених на майно.

Кримінальне провадження за даним епізодом за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.28, ч. 2 ст. 375 КК України, ч.3 ст.28, ч.4 ст.358 КК України, як вказано вище, закрито. Крім того, за даним епізодом дії ОСОБА_3 під час досудового розслідування кваліфіковані за ч.4 ст.190 КК України як придбання права на майно шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, у складі організованої групи осіб в особливо великих розмірах.

Також, за змістом обвинувального акта, надалі, а саме у березні - квітні 2015 року, вказана вище особа, кримінальне провадження відносно якої виділено в окреме, виконуючи умови раніше розробленого злочинного плану, предметом злочину обрала майно, розташоване у м. Дніпропетровську та Дніпропетровській області, належне ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_20 , ОСОБА_85 та компанії «Hagworth Management Limited», про що повідомила учасників організованої групи.

Так, 27.03.2015 вказана вище особа, діючи у складі організованої групи, повторно, використовуючи отримані шляхом зловживання довірою копії особистих документів ОСОБА_49 , умисно, з корисливих мотивів протягом робочого дня подала до Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська за вх. N12288, чим використала, пакет документів: завідомо підроблену позовну заяву від імені ОСОБА_49 до ОСОБА_18 про виконання завідомо неіснуючих договірних зобов?язань щодо позики грошових коштів, завідомо підроблені договір позики від 01.11.2009, посвідчений від імені приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_86 , технічну документацію на квартири та клопотання ОСОБА_49 про залучення як відповідача ОСОБА_87 , через те, що він відповідно до додатку до договору позики є гарантом, без надання зазначеного додатку.

Справі присвоєно N200/6192/15-ц та в порядку ст. 11-1 ЦПК України для її розгляду автоматизованою системою документообігу суду визначений суддя ОСОБА_3 .

Відверто нехтуючи зазначеними вимогами національного законодавства та грубо порушуючи при цьому вимоги ч.3 ст.122 ЦПК України, відповідно до яких якщо відповідачем у позовній заяві, поданій і оформленій у порядку, встановленому цим Кодексом, вказана фізична особа, що не с суб?єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої особи, суддя Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська ОСОБА_3 , діючи у складі організованої групи, маючи умисел на постановлення за позовною заявою ОСОБА_49 завідомо неправосудного рішення, без вжиття заходів щодо з?ясування законності підстав звернення саме до Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська та місця реєстрації відповідачів ОСОБА_18 та ОСОБА_87 , без проведення попереднього судового засідання та вирішення питання щодо надання до суду належних письмових доказів в оригіналах, як це передбачено ст.64 ЦПК України, 02.04.2015 виніс ухвалу про відкриття провадження у справі та призначив її розгляд на 21.05.2015.

Продовжуючи реалізацію злочинного плану, діючи у складі організованої групи, вказана вище особи, як встановлено під час досудового розслідування, подала до суду, чим використала, завідомо підроблені клопотання від імені ОСОБА_18 та ОСОБА_87 про затвердження мирової угоди, оригінал мирової угоди від 28.04.2015 та завідомо підроблений документ - клопотання про затвердження мирової угоди від 28.04.2015 від імені ОСОБА_18 з вхідним N21798 від 11.06.2015.

Згідно зі ст.175 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і може стосуватися лише прав та обов?язків сторін та предмета позову. До ухвалення судового рішення у зв?язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз?яснює сторонам наслідки такого рішення. Закриваючи провадження у справі, суд за клопотанням сторін може постановити ухвалу про визнання мирової угоди. Якщо умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у визнанні мирової угоди і продовжує судовий розгляд.

Надалі суддя Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська ОСОБА_3 , діючи умисно, з корисливих мотивів, у складі організованої групи відповідно до відведеної йому ролі, грубо порушуючи передбачені ч.1 ст.109 та ч.3 ст.122 ЦПК України вимоги, без з?ясування дійсної адреси відповідачів у справі, у приміщенні Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська, розташованому по пр. Дмитра Яворницького (колишній пр. Карла Маркса), б.57 у м.Дніпрі (колишнє м.Дніпропетровськ), за відсутності позивачів, відповідачів, їх представників та будь-яких доказів щодо належного повідомлення всіх учасників процесу про час та місце розгляду цивільної справи, з грубим порушенням вимог ст.64, 213, 214, 175 ЦПК України щодо законності, обґрунтованості судового рішення, за відсутності в матеріалах справи належних письмових доказів, а саме оригіналів або належним чином завірених правовстановлюючих документів, що підтверджують право власності на нерухоме майно відповідачів у справі, без з?ясування обставин укладення мирової угоди, яка не стосується предмета позову, без роз?яснення сторонам наслідків укладення мирової угоди та закриття провадження у справі, у період часу з 9.00 до 17.00 години 21.05.2015 постановив, а саме виготовив та підписав завідомо неправосудну ухвалу від 21.05.2015 без наявності підстав, передбачених ст.33 ЦПК України, про залучення до участі у справі за позовом ОСОБА_49 до ОСОБА_18 про стягнення суми, як співвідповідача ОСОБА_17 . Крім того, постановив, а саме виготовив та підписав завідомо неправосудну ухвалу від 21.05.2015, якою визнав мирову угоду, відповідно до якої затвердив за ОСОБА_50 право власності на квартири АДРЕСА_13 , АДРЕСА_14 , АДРЕСА_15 , АДРЕСА_16 , АДРЕСА_17 , на паркувальні місця 37, 38 корпус 1 «Західна башта» у приміщенні N106 та на паркувальне місце АДРЕСА_18 , на паркувальне місце АДРЕСА_19 , на домоволодіння АДРЕСА_20 , на домоволодіння N14 по вул. Шпиндяки, на гараж літ. К, нежитлове приміщення N4, нежитлову будівлю літ.Б-2 по АДРЕСА_21 .

Крім того, визнав за ОСОБА_50 право власності на домоволодіння АДРЕСА_22 , на квартиру АДРЕСА_23 , на квартири АДРЕСА_24 , АДРЕСА_25 , на квартиру АДРЕСА_26 , на квартиру АДРЕСА_27 , квартиру АДРЕСА_28 , на земельну ділянку по АДРЕСА_29 , усунув перешкоди у користуванні майном та зняв з реєстрації всіх осіб, що були зареєстровані за вказаними адресами, що спричинило тяжкі наслідки, а саме стало підставою для вибуття нерухомого майна з власності компанії «Hagworth Management Limited», вартістю 6 278 859,90 гривень, що у 10 310,1 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, ОСОБА_17 , ОСОБА_18 вартістю 45 684 481,0 гривень, що у 75 015,6 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, ОСОБА_20 вартістю 3 320 264,0 гривень, що у 5 451,9 рази перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Після цього, як вказано у обвинувальному акті, копію завідомо неправосудної ухвали від 07.05.2015 ОСОБА_3 надав вказаній вище особі (організатору) (тим самим оприлюднив), а оригінал долучив до матеріалів справи N200/6192/15-ц.

Крім того, 16.04.2015 вказана вище особа, діючи у складі організованої злочинної групи, використовуючи отримані шляхом зловживання довірою копії особистих документів ОСОБА_61 , ОСОБА_40 , ОСОБА_49 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, протягом робочого дня подала до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська за вх. N14743, чим використала, завідомо підроблену позовну заяву від імені ОСОБА_40 до ОСОБА_61 та ОСОБА_42 про виконання завідомо неіснуючих договірних зобов?язань щодо купівлі-продажу нерухомого майна, а саме: земельної ділянки та домоволодіння, розташованих АДРЕСА_30 , приміщень магазину по АДРЕСА_31 , земельної ділянка та домоволодіння за адресою: АДРЕСА_32 , завідомо підроблений договір купівлі-продажу нерухомого майна від 10.02.2015 між ОСОБА_66 і ОСОБА_50 та копії правовстановлюючих документів на нерухоме майно, яке розташовано по АДРЕСА_7 .

Справі присвоєно N200/7879/15-ц та в порядку ст. 11-1 ЦПК України для її розгляду автоматизованою системою документообігу суду визначений суддя ОСОБА_3 .

Відверто нехтуючи зазначеними вимогами національного законодавства та грубо порушуючи при цьому вимоги ч.3 ст.122 ЦПК України, відповідно до яких, якщо відповідачем у позовній заяві, поданій і оформленій у порядку, встановленому цим Кодексом, вказана фізична особа, що не є суб?єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої особи, суддя Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська ОСОБА_3 , діючи у складі організованої групи відповідно до відведеної йому ролі, маючи умисел на постановлення за позовною заявою ОСОБА_40 завідомо неправосудного рішення, без вжиття заходів щодо з?ясування законності підстав звернення саме до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська та місця реєстрації відповідачів ОСОБА_61 і ОСОБА_49 , без проведення попереднього судового засідання та вирішення питання щодо надання до суду належних письмових доказів в оригіналах, як це передбачено ст.64 ЦПК України, 17.04.2015 виніс ухвалу про відкриття провадження у справі та призначив її розгляд на 07.05.2015.

Продовжуючи реалізацію злочинного плану, діючи у складі організованої групи 27.04.2015 протягом робочого дня вказана вище особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, подала до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська, чим використала пакет підроблених документів, які містили завідомо недостовірні відомості, а саме: зустрічний позов ОСОБА_49 до ОСОБА_61 і ОСОБА_40 про визнання за ОСОБА_50 права власності на нерухоме майно: земельну ділянку та домоволодіння, розташовані по АДРЕСА_33 , земельну ділянку та домоволодіння, розташовані по АДРЕСА_34 , усунення перешкод у реєстрації права власності за ОСОБА_50 на квартири АДРЕСА_13 , АДРЕСА_14 , АДРЕСА_16 , АДРЕСА_17 ; на квартири АДРЕСА_35 , домоволодіння N50 по вул. Короленка, буд. 14 по вул.Шпіндяка у м. Дніпропетровську, клопотання від імені ОСОБА_49 від 15.05.2015 про розгляд справи без його участі, відмову в задоволенні первісного позову та задоволення в повному обсязі зустрічної позовної заяви щодо визнання права власності на нерухоме майно.

Згідно із ч.2 ст.123 ЦПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов?язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин, або коли вимоги за позовами можуть зараховуватися, або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Незважаючи на той факт, що зустрічний позов ОСОБА_49 стосується прав на нерухоме майно, розташоване у різних районах м.Дніпропетровська та області, скасування та визнання права власності на нерухоме майно та земельні ділянки, цілковито усвідомлюючи, що позовні вимоги зустрічного позову жодним чином не стосуються виконання договірних зобов?язань, про які йдеться у раніше поданому позові та підлягають розгляду згідно зі ст.115 ЦПК України лише за місцем знаходження нерухомого майна, суддя ОСОБА_3 , діючи у складі організованої групи відповідно до відведеної йому ролі, маючи намір постановити у цій справі завідомо неправосудне рішення шляхом грубого порушення правил виключної підсудності, 27.04.2015 постановив ухвалу про прийняття зустрічного позову та призначив його до розгляду разом з основним на 07.05.2015.

Згідно зі ст.224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів. При цьому відповідно до ст.226 ЦПК України за формою і змістом заочне рішення повинно відповідати вимогам, встановленим ст.213, 215 ЦПК України. Належним повідомленням сторони у цивільному судочинстві відповідно до приписів ч.5 ст.74 ЦПК України є судова повістка з розпискою, а у випадках встановленим цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів, надіслана рекомендованим листом із повідомленням або через кур?єрів за адресою, зазначеною стороною.

Надалі суддя Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська ОСОБА_3 , діючи у складі організованої групи, грубо порушуючи передбачені ч.1 ст. 114 та ст.115 ЦПК України правила підсудності щодо нерухомого майна, позови з приводу якого подаються та розглядаються виключно за місцем його знаходження, у приміщенні Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська, розташованому по пр. Дмитра Яворницького (колишній пр. Карла Маркса), б.57 у м.Дніпрі (колишнє м.Дніпропетровськ), за відсутності позивачів, відповідачів, їх представників та будь-яких доказів щодо належного повідомлення усіх учасників процесу про час та місце розгляду цивільної справи, з грубим порушенням вимог ст.64, 212, 213, 214, 225, 226 ЦПК України щодо законності, обґрунтованості та змісту судового рішення, за відсутності в матеріалах справи належних письмових доказів, а саме оригіналів або належним чином завірених правовстановлюючих документів, що підтверджують право власності на нерухоме майно, повно і всебічно не з?ясувавши обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, умисно, з корисливих мотивів, у період часу з 9.00 до 17.00 години 07.05.2015 постановив, а саме виготовив та підписав завідомо неправосудне заочне рішення від 07.05.2015, яким визнав за ОСОБА_50 право власності на нерухоме майно: земельну ділянку та домоволодіння розташовані у АДРЕСА_36 , приміщень магазину по АДРЕСА_37 , земельну ділянку та домоволодіння, розташовані по АДРЕСА_38 , усунув перешкоди у реєстрації права власності шляхом припинення обтяжень, що спричинило тяжкі наслідки, а саме стало підставою для вибуття нерухомого майна з власності компанії «Hagworth Managеment Limited» вартістю 6 278 859,90 гривень, що у 10 310,1 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, ОСОБА_17 , ОСОБА_18 вартістю 45 684 481,00 гривень, що у 75 015,6 рази перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, ОСОБА_88 вартістю 5 755 028,00 гривень, що у 9 449,9 рази перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, ОСОБА_20 вартістю 3 320 264,00 гривень, що у 5 451,9 рази перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Після чого копію завідомо неправосудного рішення від 07.05.2015 ОСОБА_3 надав вказаній вище особі (тим самим оприлюднив), а оригінал долучив до матеріалів справи N200/7879/15-ц.

Крім того, діючи у складі організованої групи, виконуючи відведену йому роль щодо постановлення у справі N200/7879/15-ц завідомо неправосудних рішень, суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_89 в приміщенні Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська, розташованому по пр. Дмитра Яворницького (колишній пр. Карла Маркса), б.57 у м.Дніпрі (колишньому м.Дніпропетровськ), за відсутності позивачів, відповідачів, їх представників та будь-яких доказів щодо їх належного повідомлення про час та місце розгляду цивільної справи, як того вимагають ч.5 ст.74 та ст.224 ЦПК України із грубим порушенням вимог ст. 212, 213, 214, 225, 226 ЦПК України щодо законності, обґрунтованості та змісту судового рішення, нехтуючи вимогами ст. 64 ЦПК України, за відсутності в матеріалах справи належних письмових доказів, а саме належним чином завірених правовстановлюючих документів, що підтверджують право власності на нерухоме майно, при наявності лише неякісних ксерокопій документів, без повного і всебічного з?ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, умисно, з корисливих мотивів у період часу з 9.00 до 17.00 години 21.05.2015 постановив, а саме виготовив і підписав завідомо неправосудне додаткове рішення від 21.05.2015, яким усунув перешкоди у користуванні ОСОБА_50 нерухомим майном: квартирами АДРЕСА_13 , АДРЕСА_14 , АДРЕСА_16 , АДРЕСА_17 , квартирами АДРЕСА_39 , квартирою АДРЕСА_27 , квартирою АДРЕСА_40 , та визнав право власності за ОСОБА_50 на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_21 , що спричинило тяжкі наслідки, а саме стало підставою для вибуття нерухомого майна з власності компанії «Hagworth Management Limited», вартістю 6 278 859,90 гривень, що у 10 310,1 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , вартістю 45 684 481,00 гривень, що у 75 015,6 рази перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян; ОСОБА_88 , вартістю 5 755 028,00 гривень, що у 9 449.9 рази перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, ОСОБА_20 , вартістю 3 320 264,00 гривень, що у 5 451,9 рази перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Після цього, копію завідомо неправосудного додаткового рішення від 21.05.2015 ОСОБА_3 надав вказаній вище особі (тим самим оприлюднив), а оригінал долучив до матеріалів справи N200/7879/15-ц.

У свою чергу ОСОБА_7 , відповідно до відведеної йому ролі в організованій групі, з метою доведення злочинного плану щодо придбання права власності на нерухоме майно до кінця, на підставі отриманих від вказаної вище особи завідомо неправосудних рішень за участі ОСОБА_49 у приватного нотаріуса в м.Дніпропетровську, діючи умисно, із корисних мотивів, забезпечив реєстрацію права власності на нерухоме майно за останнім, з подальшим відчуженням на користь ТОВ «Агро-Простор», «Днепроградстрой», «Влада-2009» засновником та керівником яких був.

Внаслідок умисних дій організованої групи, до складу якої входили вказана вище особа, ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , направлених на придбання права власності на майно, шляхом обману в особливо великих розмірах, яка діяла повторно, з корисливих мотивів, з використанням осіб, які не були обізнані із злочинними намірами і діяли в інтересах співучасників кримінального правопорушення та завідомо неправосудних рішень і ухвали Бабушкінського районного суду від 07.05.2015 і 21.05.2015 у справах №200/6192/15-ц, 200/7879/15-ц, постановлених на підставі використаних співучасниками кримінального правопорушення завідомо підроблених документів, право власності на нерухоме майно зареєстровано на ОСОБА_90 , а саме:

- 29.07.2015 на квартири АДРЕСА_41 ; паркувальне місце N166 містобудівного ансамблю «Крутогорний» корпус 2 «Східна Башта» в приміщенні N214 по АДРЕСА_42 ; паркувальне місце N4 по вул. Комсомольській, б.46А; гараж літ.К. по вул. Червоній, б.3А у м. Дніпропетровську.

- 01.08.2015 на квартири АДРЕСА_16 , АДРЕСА_43 ; домоволодіння АДРЕСА_44 ; квартира АДРЕСА_27 ; квартира АДРЕСА_28 ; земельна ділянка та домоволодіння за адресою: АДРЕСА_45 ;

- 13.08.2015 на домоволодіння АДРЕСА_20 ; домоволоління та земельна ділянка по АДРЕСА_29 ; земельна ділянка по АДРЕСА_9 ; нежитлове приміщення літ.Б-2 по АДРЕСА_46 ;

- 31.08.2015 на квартиру АДРЕСА_47 .

В результаті чого з права власності компанії «Hagworth Management Limited» вибуло нерухоме майно - квартири АДРЕСА_16 , АДРЕСА_17 вартістю 6 278 859,90 гривень, що у 10 310,1 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, з права власності ОСОБА_17 , ОСОБА_18 вибуло нерухоме майно - квартири АДРЕСА_13 , АДРЕСА_14 , АДРЕСА_48 ; паркувальні місця АДРЕСА_49 ; паркувальне місце N4 по АДРЕСА_50 ; домоволодіння АДРЕСА_51 ; квартира АДРЕСА_27 ; квартира АДРЕСА_28 ; домоволодіння АДРЕСА_20 ; домоволодіння та земельна ділянка по АДРЕСА_29 ; земельна ділянка по АДРЕСА_9 ; квартира АДРЕСА_47 ; земельна ділянка та домоволодіння за адресою: АДРЕСА_52 вартістю, 45 684 481,0 гривень, що у 75 015,6 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян; з права власності ОСОБА_88 вибуло нерухоме майно - земельна ділянка та домоволодіння за адресою: АДРЕСА_53 вартістю 5 755 028,00 гривень, що у 9 449,9 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян; з права власності ОСОБА_20 вибуло нерухоме майно - нежитлове приміщення літ.Б-2 та гараж літ.К. по АДРЕСА_21 , вартістю 3 320 264,00 гривень, що у 5 451,9 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, що спричинило потерпілим майнову шкоду в особливо великих розмірах.

Після цього, ОСОБА_7 згідно з відведеною йому роллю в організованій групі, за дорученням ОСОБА_49 укладено договори купівлі - продажу, відповідно до яких :

- 02.09.2015 квартири АДРЕСА_54 перейшли у власність ТОВ «Влада-2009», одним з засновників та керівником якого є ОСОБА_7 ;

- 05.09.2015 паркувальні місця N37,38 корпус 1 «Західна Башта» в приміщенні N106, N166 корпус 2 «Східна Башта» в приміщенні N214 по вул. Дзержинського, б.35Б містобудівного ансамблю «Крутогорний»; N4 по вул. Комсомольській, б.46А у м. Дніпропетровську перейшли у власність ТОВ «Днепроградстрой», засновником та керівником якого с ОСОБА_7 ;

- 08.09.2015 квартира АДРЕСА_55 ; квартири АДРЕСА_56 перейшли у власність ТОВ «Днепроградстрой», засновником та керівником якого є ОСОБА_7 , а квартира АДРЕСА_27 - у власність ТОВ «Агро-Простор», засновником та керівником якого є ОСОБА_7 ;

- 21.09.2015 та 22.09.2015 1/2 частини домоволодіння АДРЕСА_57 перейшли у власність ТОВ «Днепроградстрой», засновником та керівником якого є ОСОБА_7 ;

- 21.09.2015 квартира АДРЕСА_28 перейшла у власність ТОВ «Днепроградстрой», засновником та керівником якого є ОСОБА_7 .

За апеляційною скаргою потерпілих ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , компанії «Hagworth Management Limited» 30.11.2015 рішення у справі N200/7879/15-ц апеляційною інстанцією визнано незаконними та скасовано у зв?язку з порушенням підсудності розгляду справи, права відповідачів брати участь у судовому засіданні та правового обґрунтування підстав припинення права власності ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , компанії «Hagworth Management Limited» надання такого права позивачам з усуненням перешкод у користуванні майном і зняттям арештів та заборон, накладених на майно.

Крім того, за апеляційною скаргою потерпілих ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 21.05.2015 у справі N200/6192/15-ц скасовано ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 15.10.2015 та ухвалою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 18.02.2016 провадження у справі закрито.

Кримінальне провадження за даним епізодом за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.28, ч. 2 ст. 375 КК України, ч.3 ст.28, ч.4 ст.358 КК України, як вказано вище, закрито. Крім того, за даним епізодом дії ОСОБА_3 під час досудового розслідування кваліфіковані за ч.4 ст.190 КК України як придбання права на майно шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, у складі організованої групи осіб в особливо великих розмірах.

Обвинувачений ОСОБА_3 до початку судового засідання подав письмове клопотання від 27.08.2026 про звільнення від кримінальної відповідальності за ознаками вчинення кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2 ст.15 ч.4 ст.190, ч.4 ст.190 КК України у зв?язку із спливом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, оскільки дата закінчення вчинення кримінального правопорушень, що інкримінуються, є: за ч.2 ст.15 ч.4 ст.190 КК України 21.05.2015, за ч.4 ст.190 КК України 21.09.2015. Так, у клопотанні стверджується, що згідно з санкцією ч.4 ст.190 КК України даний злочин є тяжким, строки, передбачені п.4 ч.1 ст.49 КК України, сплинули 21.09.2025. Протягом цього строку, як наголошено у клопотанні, ОСОБА_3 не ухилявся від досудового розслідування та суду, нових злочинів не вчиняв. У клопотанні обвинувачений зазначив, що наслідки звільнення від кримінальної відповідальності із вказаних підстав йому роз?яснено та є зрозумілими, проти закриття провадження у справі з наведеної підстави не заперечує.

Згідно з клопотанням захисника ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_5 у зв?язку із поданням вказаного вище клопотання ним долучено витяг з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» щодо ОСОБА_3 .

В судовому засіданні обвинувачений підтримав подане клопотання, пояснив суду, що розуміє, що таке звільнення від кримінальної відповідальності не реабілітує її у вчиненні злочинів, на відповідне звільнення та закриття кримінального провадження погоджується. Також засвідчив добровільність своєї позиції, що з?ясовувалось судом.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання сторони захисту про закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого у зв`язку із закінченням строків давності, оскільки дійсно з дня вчинення останнього кримінального правопорушення, які є тяжкими, минуло більше десяти років. Питання розподілу процесуальних витрат та щодо заходів забезпечення кримінального провадження прокурор просив розглянути у відповідності до приписів КПК України.

Потерпілі та їх представники, дані яких вказані в обвинувальному акті, неодноразово викликались судом в судові засідання. Враховуючи тривалий час здійснення провадження Шевченківським районним судом м.Запоріжжя та низку клопотань про скасування вжитих заходів забезпечення, які неодноразово розглядались під час судового розгляду у різних складах суду, суд вважає, що вони достеменно обізнані про здійснення даного провадження. З урахуванням приписів ст.325 КПК України, думки сторін кримінального провадження (як обвинувачення, так і захисту), з?ясованої судом, нормативно визначені підстави для застосування положень ст.49 КК України, негайність розгляду відповідного клопотання, суд дійшов висновку про те, що неявка потерпілої сторони не перешкоджає розгляду питання, ініційованого стороною захисту. Крім того, потерпілі / їх представники ОСОБА_54 , ОСОБА_53 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_27 ОСОБА_20 ОСОБА_9 , ОСОБА_91 , ОСОБА_22 протягом розгляду справи скеровували заяви про її розгляд за їх відсутності.

Відповідно до ст.2 КПК завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку про те, що клопотання підлягає задоволенню, кримінальне провадження - закриттю, а обвинувачений звільненню від кримінальної відповідальності за ознаками вчинення кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2 ст.15, ч.4 ст.190, ч.4 ст.190 КК України, з таких підстав.

Відповідно до приписів ч.2,3 ст.285 КПК України особі, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення та щодо якої передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності у разі здійснення передбачених законом України про кримінальну відповідальність дій, роз`яснюється право на таке звільнення. Підозрюваному, обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз`яснено суть підозри чи обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку.

Суд наголошує, що вичерпний перелік підстав для закриття кримінального провадження, встановлений ст.284 КПК України, класифікують за декількома критеріями. Всі підстави закриття кримінального провадження поділяються на реабілітуючі та нереабілітуючі. Реабілітуючими є ті підстави, що пов`язані з констатацією факту того, що підозрюваний/обвинувачений не вчинив злочин. На противагу цьому нереабілітуючими є ті, що позитивно вирішують питання про вчинення особою злочину. До реабілітуючих належать лише три підстави: встановлено відсутність події кримінального правопорушення; встановлено відсутність у діянні складу кримінального правопорушення; не встановлено достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді та вичерпано можливості їх отримати. Відповідно, всі інші підстави є нереабілітуючими і передбачають констатацію факту вчинення особою кримінального правопорушення. До нереабілітуючих підстав закриття кримінального провадження належить звільнення особи від кримінальної відповідальності. Підстави звільнення від кримінальної відповідальності закріплені в розділі ІХ Кримінального кодексу. Такими підставами є дійове каяття, примирення винного з потерпілим, передання особи на поруки, змінення обстановки, закінчення строків давності.

Судом роз`яснено обвинуваченому правові наслідки закриття кримінального провадженні із нереабілітуючих підстав та право на здійснення кримінального провадження на загальних підставах, при цьому, обвинувачений повідомив, що йому відомі відповідні наслідки у зв?язку із звільненням від кримінальної відповідальності за спливом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, відповідно, він просить задовольнити клопотання та закрити кримінальне провадження.

Також обвинувачений під час судового засідання після відповідних роз?яснень суду пояснив, що його позиція є добровільною, він розуміє, що в разі задоволення клопотання сторони захисту таке звільнення не вважається звільненням з реабілітуючих підстав. Зі своїм правом заперечувати проти закриття кримінального провадження обізнаний.

За змістом ч.4 ст.286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Згідно зі ст.91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, розмір процесуальних витрат; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Розглядаючи вказане клопотання, суд виходить із роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, що містяться у постанові «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» №12 від 23 грудня 2005 року, згідно з якими звільнення особи від кримінальної відповідальності із закриттям справи можливе на будь-яких стадіях судового розгляду справи, лише за умови, якщо особою вчинено суспільно-небезпечне діяння, яке містить склад злочину, передбачений Особливою частиною КК України, за наявності визначених законом матеріально-правових підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності.

За змістом ст.44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.

Відповідно до ч.1 ст.285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

За правилами ч.8 ст.284 КПК України закриття кримінального провадження на підставі, передбаченій п.1 ч.2 цієї статті, не допускається, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. В цьому разі розгляд кримінального провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст. 286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.

Ч.3 ст.288 КПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Таким чином, аналізуючи наведені вище нормативні приписи, суд приходить до висновку, що підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність відповідної норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах.

Отже, наявність цих умов є правовою підставою для прийняття судом рішення про звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності. Визнання підозрюваним, обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення як обов`язкової умови такого звільнення кримінальним процесуальним законом не передбачено.

Також судом враховується, - Верховний Суд колегією суддів Касаційного кримінального суду у постанові від 26.03.2020 у справі №730/67/16-к указав, що передбачений законом (ст.49 КК України) інститут звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності не пов`язує таке звільнення із визнанням ними своєї винуватості у вчиненні злочину. Таким чином невизнання підозрюваним, обвинуваченим вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності їхньої згоди на звільнення від кримінальної відповідальності у передбачених законом випадках за умови роз`яснення їм судом суті підозри чи обвинувачення, підстав звільнення від кримінальної відповідальності та права заперечувати проти закриття кримінального провадження не є правовою підставою для відмови в задоволенні клопотання сторони кримінального провадження про таке звільнення.

Звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є обов`язком суду (правова позиція Верховного Суду, висловлена у постанові від 19.11.2019 у справі № 345/2618/16-к).

Суд виходить з того, що відповідно до п.4 ч.1 ст.49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: десять років - у разі вчинення тяжкого злочину.

Тотожні положення щодо строку давності мала редакція ст.49 КК України на час вчинення кримінальних правопорушень.

Відповідно до усталеного підходу, визначені у ст.49 КК України строки давності за своїм змістом становлять проміжки часу, у разі спливу яких з моменту вчинення кримінального правопорушення до набрання вироком законної сили особа звільняється від кримінальної відповідальності. Передбачаючи в цих випадках відмову держави від застосування заходів кримінальної репресії, законодавець виходить із того, що з плином часу вчинене в далекому минулому діяння перестає бути показником соціальної небезпечності особи, а тривала законослухняна поведінка людини в подальшому свідчить про її виправлення. В цьому разі притягнення особи до кримінальної відповідальності не узгоджується з принципом гуманізму та є недоцільним. Частиною першою статті 49 КК встановлено диференційовані строки давності, тривалість яких є пропорційною тяжкості кримінального правопорушення й суворості покарання.

Як встановлено судом, за матеріалами кримінального провадження ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, ч.4 ст.190, а також ч.4 ст.190 КК України.

Так, дії ОСОБА_3 :

- за першим епізодом, закінченим в часі 25.10.2014, кваліфіковані органом досудового розслідування за ч.4 ст.190 КК України, як шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах;

- щодо другого епізоду кримінального правопорушення, закінченого в часі 21.05.2015, - за ч.2 ст.15, ч.4 ст.190 КК України, як закінчений замах на шахрайство, із кваліфікуючими ознаками (крім повторності) вчинення в особливо великих розмірах та організованою групою,

- щодо третього епізоду кримінального правопорушення, закінченого в часі 01.07.2015, - за ч.4 ст.190 КК України, із кваліфікуючими ознаками (крім повторності) вчинення в особливо великих розмірах та організованою групою,

- щодо четвертого епізоду кримінального правопорушення, закінченого в часі 25.11.2015, - за ч.4 ст.190 КК України, із кваліфікуючими ознаками (крім повторності) вчинення в особливо великих розмірах та організованою групою,

- щодо п?ятого епізоду кримінального правопорушення, закінченого в часі 03.06.2015, - за ч.4 ст.190 КК України, із кваліфікуючими ознаками (крім повторності) вчинення в особливо великих розмірах та організованою групою,

- щодо шостого епізоду кримінального правопорушення, закінченого в часі 31.08.2015, - за ч.4 ст.190 КК України, із кваліфікуючими ознаками (крім повторності) вчинення в особливо великих розмірах та організованою групою.

При цьому, як злочин з матеріальним складом, закінченим шахрайство вважається з моменту фактичного одержання винною особою чужого майна або права на нього. Беручи до увагу об?єктивну сторону злочинів, в яких звинувачено ОСОБА_3 , - саме з моменту, коли особа отримує юридичний документ або можливість реалізувати право на майно (наприклад, оформлення правовстановлюючого документа внаслідок обману) шахрайство вважається закінченим. При цьому, злочин вважається закінченим для всіх учасників організованої групи (організатора, виконавців, пособників) одночасно у момент заволодіння майном або правом на нього, навіть якщо конкретний учасник особисто майна не отримував. Є також важливим, що кожне окреме шахрайство має свій момент закінчення.

Так, кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.190 КК України, відповідно до ст.12 КК України на час розгляду клопотання визнається тяжким злочином, на час вчинення кримінального правопорушення визнавалось особливо тяжким злочином (до прийняття Закону України від 13.07.2023 №3233-IX «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо усунення суперечностей у караності кримінальних правопорушень»).

При цьому, ч.4 ст.5 КК України врегульовано, якщо після вчинення особою діяння, передбаченого цим Кодексом, закон про кримінальну відповідальність змінювався кілька разів, зворотну дію в часі має той закон, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.

Ч.5 ст.12 КК України визначено, що тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років..

Санкція ч.4 ст.190 КК України (станом на даний час) передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років.

Слід також зазначити, що наразі за скоєння кримінально-караних дій (шахрайства) із кваліфікуючими ознаками його вчинення в особливо великих розмірах та організованою групою передбачено відповідальність за ч.5 ст.190 КК України, тобто, даний злочин є особливо тяжким.

Проте, ч.2,3 ст.4, ч.2 ст.5 КК України врегульовано, що кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Часом вчинення кримінального правопорушення визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності. Закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.

Тобто, згідно з положеннями ч.2 ст.4 КК України, мають бути застосовані саме норми попереднього закону (ч.4 ст.190 КК України), що із врахуванням існуючої на даний час санкції пом?якшує становище особи. Враховуючи ультраактивну (переживаючу) дію нормативно-правових актів у часі (в т.ч. й закону про кримінальну відповідальність), правова норма продовжує свою дію після втрати чинності внаслідок скасування всього нормативно-правового акта чи зміни відповідної його частини. Зворотна дія закону про кримінальну відповідальність у часі в тій частині, в якій він частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, виключається. У такому разі він має зворотну дію у часі лише в тій частині, в якій пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.

Відповідно, враховуючи наведену кваліфікацію дій ОСОБА_3 згідно з обвинувальним актом, час вчинення злочинів, зазначений вище (відповідно до обставин, встановлених під час досудового розслідування), кваліфікацію даних злочинів як тяжких, оскільки на час подання клопотання сторони захисту минуло більше десяти років з часу закінчення всіх епізодів злочинів, при цьому, перебіг давності не переривався, судом встановлено підстави для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі п.4 ч.1 ст.49 КК України.

Так, відповідно до даних реєстру матеріалів досудового розслідування, доданого до обвинувального акта, у розшуку ОСОБА_3 не перебував, відповідні обставини стороною обвинувачення під час розгляду клопотання не повідомлялись.

Крім того, судом встановлено, що в частині пред`явленого обвинувачення у даному кримінальному провадженні ОСОБА_3 вже звільнено від кримінальної відповідальності (за строками давності притягнення до кримінальної відповідальності, а також у зв?язку із декриміналізацією кримінального правопорушення згідно зі ст.375 КК України).

Також, згідно з відомостями з ЄДРСР, у справі №200/10971/17, пр.1-кп/336/264/2023 ухвалою суду від 26.01.2023 клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження задоволено, звільнено ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за ч.2 ст. 185 КК України та кримінальне провадження закрито у зв`язку із закінченням строків давності. Ухвала суду набрала законної сили 03.02.2023.

В цьому контексті суд враховує правові висновки, здійснені у постанові Верховного Суду від 18.02.2025 у справі №712/8174/23, пр.51- 2807 км 24, в якій суд виснував, що у результаті закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК за ініціативою та згодою особи, яка притягується до кримінальної відповідальності, суд не може і не повинен констатувати факт вчинення цією особою кримінально-караного діяння. Адже кримінальний процесуальний закон зобов`язує суд розглянути клопотання сторони захисту про таке звільнення невідкладно. У разі розгляду такого клопотання без проведення повного судового розгляду суд не може констатувати винуватість або навпаки невинуватість особи у вчиненні інкримінованого діяння.

Ст. 62 Конституції України передбачає, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ст. 17 КПК України уточнює зміст презумпції невинуватості. Природно, що дана норма розуміється в першу чергу таким чином, що питання вини чи невинуватості особи суд має вирішувати виключно вироком обвинувальним чи виправдувальним.

У постанові Верховного Суду від 23.06.2022 у справі №204/2626/21, пр. 51-5123км21 наголошено, що конституційний принцип презумпції невинуватості майже аналогічно закріплено безпосередньо в тексті закону України про кримінальну відповідальність (ч. 2 ст. 2 КК), а також відображено у кримінальному процесуальному законі (ст. 7 та ч. 1 ст. 17 КПК). Отже, згідно з чинним законодавством винуватість особи може бути встановлено лише обвинувальним вироком суду. Ураховуючи вищезазначене, колегія суддів у вказаній справі вважає, що оскільки на момент розгляду місцевим загальним судом питання про застосування до особи положень п. 2 ч. 1 ст. 49 КК та на момент перегляду зазначеного рішення в суді апеляційної інстанції вирок щодо останнього за ч. 2 ст. 190 КК ухвалено не було, то підстави для переривання перебігу строків давності в суду були відсутні.

Таким чином, суд не вважає, що закриття вказаних проваджень, обвинуваченим у яких був ОСОБА_3 , є перешкодою для задоволення клопотання сторони захисту.

Крім того, згідно з витягом з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» щодо ОСОБА_3 , долученим захисником обвинуваченого, вказано, що станом на 04.08.2026 обвинувачений не має судимості.

Суд звертає увагу, що даний витяг містить дані про ОСОБА_3 із зазначенням коректної дати народження, але місця народження м.Київ, тому наведені відомості суд не приймає.

Разом з цим, дані про відсутність судимості у ОСОБА_3 безпосередньо перевірені судом згідно з відомостями, оприлюдненими в Єдиному державному реєстрі судових рішень за даними обвинуваченого.

На підставі наведеного суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання сторони захисту.

Згідно з ч.1 ст.203 КПК України ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження або винесення ухвали про скасування запобіжного заходу в порядку, передбаченому цим Кодексом. Так, судом встановлено, що згідно з ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12.12.2016 у справі №201/17272/16-к, пр.1-кс/201/10156/2016 ОСОБА_3 для запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання. Строк дії обов?язків сплинув та наразі не продовжений. Враховуючи процесуальне рішення, що ухвалюється судом, вказаний запобіжний захід підлягає скасуванню.

Відповідно до норми ч.1 ст.118, ч.1 ст.122, ч.1 ст.126 КПК України процесуальні витрати складаються із, зокрема, витрат, пов`язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів. Витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів, несе сторона кримінального провадження, яка заявила клопотання про виклик свідків, залучила спеціаліста, перекладача чи експерта, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд враховує висновки, здійснені Об`єднаною палатою Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 02.12.2024 у справі №686/1699/20, пр. № 51-2680кмо23, відповідно до яких якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі статті 49 КК, процесуальні витрати потерпілого можуть бути стягнені з такої особи в порядку, передбаченому частиною 1 статті 124 КПК. Можливість стягнення процесуальних витрат має бути роз`яснена обвинуваченому при роз`ясненні йому права на звільнення від кримінальної відповідальності і права заперечувати проти закриття кримінального провадження відповідно до частин 2 та 3 статті 285 КПК. Крім того, у дані постанові наголошено, що у разі звільнення від кримінальної відповідальності на підставі частини 1 статті 49 КК особа втрачає процесуальний статус обвинуваченої особи, а тому відсутні зазначені у частині 1 статті 124 КПК обов`язкові умови для стягнення процесуальних витрат з такої особи. Колегія вважає, що стягнення процесуальних витрат з особи, яка звільнена від кримінальної відповідальності, суперечитиме приписам статті 62 Конституції України та частини 5 статті 17 КПК. Відповідно, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов`язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту.

Відповідно, оскільки в даному провадженні, як встановлено судом, проведення експертних досліджень ініційовано стороною обвинувачення, витрати на проведення експертизи, які мав нести ОСОБА_3 в разі визнання винуватим, підлягають віднесенню на рахунок держави. Крім того, стороною обвинувачення не вказано в обвинувальному акті, яку саме суму судових витрат у зв?язку із проведенням експертних досліджень під час досудового розслідування має сплачувати кожний з обвинувачених, зазначено лише загальну суму витрат. Натомість, сторона захисту під час здійснення розгляду справи в іншому складі суду спростовувала розмір процесуальних витрат. Відповідно, суд позбавлений можливості конкретизувати їх розмір.

Окремо суд наголошує, що потерпілими про наявність процесуальних витрат (із наданням відповідних доказів) не повідомлялось, відповідно, вони розподілу не підлягають.

Відповідно до ч.8 ст.128 КПК України особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

При цьому, як вже зазначалось судом, при звільненні від кримінальної відповідальності питання факту вчинення правопорушення, винуватості або невинуватості в ньому конкретної особи та цивільний позов (за наявності) не вирішуються.

Згідно з постановою Верховного Суду від 16.07.2025 у справі №712/1678/18, пр. 51-391 км 25 звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язком суду у разі настання обставин, передбачених ч.1 ст.49 КК, за наявності згоди підозрюваного, обвинуваченого на звільнення на підставі спливу строків давності. Суд зауважує, що звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК є безумовним, оскільки приводом для нього є саме закінчення передбачених законом України про кримінальну відповідальність строків, наданих державі для доведення вини особи у вчиненні кримінального правопорушення та притягнення її до кримінальної відповідальності у встановленому кримінальним процесуальним законом порядку.

Особа звільняється судом від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності незалежно, зокрема від наявності чи відсутності факту примирення з потерпілим, відшкодування шкоди, щирого каяття тощо, тобто, по суті, від особи взагалі не вимагається визнання своєї винуватості шляхом здійснення будь-яких активних дій. Також при вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі положень ст. 9 КК від суду не вимагається встановлення факту, що певне правопорушення мало місце, чи факту вчинення конкретною особою певного кримінального правопорушення. Специфіка інституту звільнення особи від кримінальної відповідальності саме й полягає в тому, що за наявності визначених у законі умов особа звільняється від такої відповідальності, а кримінальне провадження закривається, раніше від тієї стадії, коли вказані факти можуть та/чи мають бути належним чином встановлені, доведені, підтверджені. Зазначене узгоджується з висновками, викладеними, зокрема у постанові об`єднаної палати ККС ВС від 12 вересня 2022 року у справі № 203/241/17, постанові ККС ВС від 27 листопада 2024 у справі № 757/11993/22.

Так, судом встановлено, що частина цивільних позовів, вироком Шевченківського районного суду м.Запоріжжя у справі №201/17636/16-к, пр.1-кп/336/719/2023 від 13.04.2023, постановленим відносно ОСОБА_7 , залишено без розгляду, а саме цивільні позови потерпілих ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_9 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Вирок набрав законної сили 16.05.2023.

В даному провадженні потерпілими також подані:

- цивільний позов ОСОБА_92 (адреса: АДРЕСА_58 ) в частині вимог до ОСОБА_3 (виключно) про відшкодування матеріальної та моральної шкоди від 09.03.2016, уточнений 05.08.2016;

- цивільний позов ОСОБА_93 (адреса: АДРЕСА_59 ), в частині вимог - до ОСОБА_3 , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди від 23.08.2016;

- цивільний позов ОСОБА_20 (адреса: АДРЕСА_60 ), в частині вимог - до ОСОБА_3 , про відшкодування моральної шкоди від 04.01.2017;

- цивільний позов ОСОБА_22 (адреса: АДРЕСА_61 ), в частині вимог - до ОСОБА_3 , про відшкодування моральної шкоди від 13.03.2018.

Вказані цивільні позови, враховуючи наведене вище обґрунтування, суд залишає без розгляду, роз?яснюючи потерпілим право на звернення до суду із позовом в порядку цивільного судочинства.

Цивільний позов ОСОБА_21 від 10.01.2017 до ОСОБА_3 не пред?явлений.

Суд також вважає передчасним розгляд питання щодо речових доказів у даному провадженні , позаяк матеріали відносно ОСОБА_6 , як знайшло своє підтвердження під час розгляду справи, виділені в окреме провадження. Відповідно, питання щодо їх долі підлягає розгляду саме за результатами вище вказаного провадження, адже може виникнути потреба в їх безпосередньому дослідженні судом (№201/17636/16-к, що надійшло на підставі обвинувального акта, складеного відносно ОСОБА_6 , обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2,3 ст. 28, ч. 2 ст. 375, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 2, 3 ст. 28, ч. 4 ст. 358, ч. 3, 4 ст. 358 КК України, що перебуває в провадженні судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_25 , веб-посилання на текст ухвали про прийняття справи до провадження: https://reyestr.court.gov.ua/Review/110884145).

Щодо вжиття заходів забезпечення в даному кримінальному провадженні (окрім запобіжного заходу), суд дійшов таких висновків.

За приписами ч.4 ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Згідно з матеріалами кримінального провадження, в межах даної справи об`єднано під час здійснення досудового розслідування в межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12014040000000872 від 04.12.2014, - низку кримінальних проваджень, внесених до ЄРДР, що встановлено судом з копій постанов, досліджених судом, та реєстру матеріалів досудового розслідування, долученого до обвинувального акта, а саме: за №№42015040000000645, 42015040000000692, 42015040000000482, 42015040000000918, 42015040000000919, 42016040000000041, 42016040000000222, 42016040000000248, 42016040000000289, 42016040000000335, 12015040640002741, 42016040000000546, 42016040000000529, 42016040000000563, 42016040000000564, 42016040000000590, 42016040000000591, 42016040000000592, 42016040000000593, 42016040000000594, 42016040000000595, 42016040000000607, 42016040000000608, 42016040000000609, 42016040000000610, 42016040000000732, 42016040000000733, 42016040000000966. Частина проваджень, що не вказані в наведеному переліку, після об?єднання, виділені в окремі провадження.

Так, судом, крім матеріалів кримінального провадження, що складається з 49 томів, відомостей, внесених до реєстру матеріалів досудового розслідування, долученого до обвинувального акта, здійснено перевірку ЄДРСР щодо заходів забезпечення, вжитих в кожному з об?єднаних кримінальних проваджень, з метою перевірки як факту наявності арештів майна (як рухомого, так і нерухомого), а також для підтвердження їх актуальності, підтвердження відомостей про їх часткове скасування судами першої інстанції, зокрема, слідчими суддями, й про їх перегляд судами апеляційної інстанції. В разі, якщо певне судове рішення про вжиття заходів забезпечення кримінального провадження, як встановлено судом, скасовано із поверненням клопотання слідчому, відповідні відомості в цій ухвалі не наводяться, оскільки розгляду не підлягають. Зокрема, це стосується арешту майна, вилученого під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_62 , за місцем мешкання ОСОБА_3 , клопотання про який ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області по справі №201/1154/16-к, пр. 11-сс/774/241/16 від 29.02.2016 повернуто слідчому.

Так, судом встановлено, що:

1) Ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного су м. Дніпропетровська від 02.11.2015 по справі №200/23340/15-к у кримінальному провадженні за №12014040000000872, накладено арешт на майно, а саме на квартиру АДРЕСА_63 за клопотанням слідчого (в подальшому скасовано);

2) Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області по справі №201/18296/15-к, пр.11-сс/774/41/16 від 06.01.2016, апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_94 задоволено частково, ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28.12.2015 про відмову в арешті майна скасовано. Клопотання прокурора ОСОБА_94 у кримінальному провадженні за №42015040000000482, внесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань 18.06.2015 задоволено.

Вказаною ухвалою, з урахуванням змісту ухвали Апеляційного суду Дніпропетровської області по справі №201/18296/15-к, пр. 11-сс/774/41/16 від 13.01.2016 про внесення виправлень в попередню ухвалу, постановлено накласти арешт на:

- квартири АДРЕСА_13 , АДРЕСА_14 , АДРЕСА_15 , АДРЕСА_16 , АДРЕСА_17 ;

- паркувальні місця АДРЕСА_64 ;

- паркувальне місце № НОМЕР_3 містобудівного ансамблю «Крутогорний», комплекс «Східна Башня», корпус 2, приміщення 214 по вул. Дзержинського, 35Б у м. Дніпропетровську;

- паркувальне місце № 4 по вул. Комсомольська, 46а (населений пункт в ухвалі не зазначений);

- домоволодіння № 50 по вул. Короленко у м. Дніпропетровську;

- домоволодіння № 14 по вул. Шпіндяка у м. Дніпропетровську;

- гараж літ. К по АДРЕСА_65 (в подальшому скасовано);

- нежитлова будівля літ. Б-2 по АДРЕСА_65 ;

- домоволодіння №63а та земельну ділянку, кадастровий номер 1210100000:06:054:0015, по АДРЕСА_66 ;

- квартиру АДРЕСА_67 (в подальшому арешт щодо останнього будинку та земельної ділянки скасований);

- квартиру АДРЕСА_68 (клопотання про скасування розглядається в даній ухвалі);

- квартиру АДРЕСА_69 ;

- квартиру АДРЕСА_70 (щодо останньої квартири в подальшому скасований);

- квартиру АДРЕСА_26 ;

- квартиру АДРЕСА_71 ;

- земельну ділянку, кадастровий номер 1210100000:02:348:0005, по АДРЕСА_29 ;

- земельну ділянку, кадастровий номер 1210100000:03:152:0049, по АДРЕСА_72 ;

- домоволодіння АДРЕСА_73 (в подальшому скасовано);

- земельну ділянку, кадастровий номер 1221486200:11:001:0232 по АДРЕСА_74 (в подальшому скасовано);

- будівлю магазину АДРЕСА_75 (в подальшому частково скасовано, щодо приміщення №1);

- домоволодіння АДРЕСА_29 та земельну ділянку, кадастровий номер 1210100000:02:348:0005, по вул. Шпіндяка у м. Дніпропетровську.

3) Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у справі №201/1153/16-к, пр.1-кс/201/632/2016 від 28.01.2016 накладено арешт на майно, вилучене під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_76 , а саме: ОСОБА_95 договори ОСОБА_96 . Договори оренди торгівельних павільйонів розташованих за адресою: АДРЕСА_77 ( ринок) за 2014 рік; папка синього кольору в якій знаходяться копії свідоцтво про державну реєстрацію Фізичних осіб-Підприємців; папка чорного кольору в якій знаходяться копії свідоцтво про плату єдиного податку а також свідоцтво про державну реєстрацію Фізичних осіб-Підприємців; папка «Показания счетчиков електроенергии по троицкому ринку»; прозора папка із надписом «Горсеть»; зошит із надписом Горводоканал; зашит із надписом «Журна Учета рас хода ООО Силенс Строй»; папка прозорого кольору із надписом «Горводоканал»; прозорий зошит із надписом «Мазінобртитевнимание на закладку в квитанции»; прозорий зошит із записом «Любімова Л2»; прозора папка з чорною вставкою зліва з документами; постанова Бабушкінського районного суду від 07.02.2010; заяви підприємців на 3 аркушах; акт руху №91382; зошит із записами з бухгалтерським записами «BeriiiesandFruit»; акт руху №94636; акт руху №104005; акт руху №111227, №101195; прозора папка із надписом «Довіреність»; прозорий зошит із надписом «Попов Денис» зеленого кольору; зошит з надписом « ОСОБА_97 » зеленого кольору; прозора папка яка має назву виписка є Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців; прозора папка зі надписом Договір про постачання електроенергії №064047; договори оренди між ОСОБА_98 , ОСОБА_99 , ОСОБА_49 та іншим суб`єктами господарювання; схема Ринку на 1 парк.; прозора папка із надписом Верхньо-Красний ринок; бланки Актів передавання-приймання Майна;список суб`єктів господарювання (2 од.), список орендарів Троіцького ринку; зошит в клітинку без обкладинки з бухгалтерським записами; таблиця з бухгалтерською звітністю; лист від Приватного підприємця ОСОБА_100 до ОСОБА_101 з позовною заявою та додатками до неї; угоди про розірвання договорі оренди між суб`єктами господарювання; договори оренди за 2014 рік та угоди про їх розірвання; прозора папка із записами щодо обсягів спожитої енергії; копія паспорту ОСОБА_102 ; договір оренди між ФОП ОСОБА_28 та іншими суб`єктами господарювання у кількості 2 шт.; договори про розірвання оренди між ОСОБА_103 та іншими суб`єктами господарювання на 8 арк.; договори про розірвання оренди між ОСОБА_104 та іншими суб`єктами господарювання у кількості 2 шт.; ноутбук АСЕR.; прозора папка з черновими записами; список орендарів; зошит з обкладеною світло коричневого кольору; мобільний телефон «Нокіа`імей: НОМЕР_4 ; папка справа з табелями робочого часу; папка « Scholz »з табелями робочого часу; синя папка з білою смужкою з документами; схема ринку на 2 аркушах; прозора папка з бухгалтерської документацію щодо обслуговування ринка Привокзальний за 2015 рік; список суб`єктів господарювання на 11 аркушах; прозора папка з табелями робочого часу; табеля робочого часу за січень 2016 року; зошит коричневого кольору з облік робочого часу; папка для пакунків з договорами оренди та їх розірвання; угоди про розірвання договорів оренди між суб`єктами господарювання; список суб`єктів господарювання 4 аркушах; бланки угод про оренду та їх розірвання між орендарем та іншим суб`єктом господарювання; бланки розірвання договорів оренди.

4) Ухвалою Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська у справі №201/3411/16-к, 1-кс/201/2090/2016 від 09.03.2016 постановлено накласти арешт на майно, вилучене під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_78 , за місцем мешкання ОСОБА_3 : канцелярська папка для паперів з написом «личные документы» в якій знаходяться копії паспортів ОСОБА_3 , ОСОБА_105 , особової картки ОСОБА_3 , документів про освіту, проходження медичних комісій та інше на 29 аркушах; книга облік цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області за 2007рік на 201 аркуші; аркуш паперу в клітинку з записами рукописним прописом: ОСОБА_106 1976 р.н. призначений 22.01.2015, проц. Керівник ОСОБА_107 , прокурор відділу ОСОБА_108 № крим. провадження 42015050000000645 на 1 аркуші; аркуш паперу в клітинку з записами щодо задоволення позову на майно на 1 аркуші; позовна заява за позовом ОСОБА_109 до ТОВ «Інжбудсервіс» на 3 аркушах з додатками витяги, виписки, протокол на 7 аркушах, заява про забезпечення позову ОСОБА_110 на 2 аркушах; копія позовної заяви ОСОБА_110 з додатками на 10 аркушах; копія позовної заяви ОСОБА_110 до ТОВ «Інжбудсервіс» на 10 аркушах; позовна заява про визнання договору недійсним (позивач ОСОБА_111 , відповідач ОСОБА_112 ) з додатками на 12 аркушах (копія); копія зустрічної позовної заяви за позовом ОСОБА_113 до ОСОБА_114 без підписів з додатками на 5 аркушах; копія розписки ОСОБА_115 на 4000 доларів США від 28.09.11 на 1 аркуші; рішення у справі №2-6194/11 від 19.09.2011 року за позовом ОСОБА_116 на 5 аркушах; рішення у справі №2-6889/11 від 02.11.11 року за позовом ОСОБА_117 на 4 аркушах; довідка на ім`я ОСОБА_3 про те, що він працює на посаді судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська на 1 аркуші; карта Ощадна книжка електронна ПриватБанк № НОМЕР_5 1 шт.; карта ПриватБанк кредитка № НОМЕР_6 1 шт.; карта ПриватБанк кредитка № НОМЕР_7 1 шт.; карта ПриватБанк Ощадна книжка електронна № НОМЕР_8 1 шт.; позовна заява про звільнення майна з-під кредиту, позивач ПАТ «СЕБ Банк» оригінал з додатками в копіях на 14 аркушах; копія запиту ст. слідчого в ОВС ОСОБА_118 №17/1/1-22418-15 від 01.12.2015 по к.п. 12014040670002852 на 1 аркуші; копія доручення про проведення слідчих (розшукових) дій ст. прокурора ОСОБА_119 у к.п. 42015040000000482 №17/2-1777/вн.-15 від 12.11.15 на 1 аркуші; копія запиту заст. нач. Управління СБУ ОСОБА_120 до Бабушкінського р/с за вих.. №55/10627 від 13.11.15 року на 1 аркуші; копії запиту УСБУ та доручення ОСОБА_119 на 2 аркушах; розпечатка Акту комісії Бабушкінськогор/суду м. Дніпропетровська, щодо неповернення суддею ОСОБА_3 цивільних справ до канцелярії суду без будь-яких атрибутів на 31 аркуші; розпечатка рішення у справі №200/7879-15ц від 07.05.2015 за позовом ОСОБА_40 до ОСОБА_61 та ОСОБА_49 про зобов`язання вчинити певні дії та зустрічною заявою ОСОБА_49 до ОСОБА_121 про визнання права власності, без будь-яких реквізитів на 2 аркушах; розпечатка додаткового рішення у справі №200/7879/15-ц від 21.05.2015 року на 2 аркушах без реквізитів; розпечатка рішення у справі №200/7388/15-ц від 07.05.2015 за позовом ОСОБА_61 до ОСОБА_40 та інших, без реквізитів, на 2 аркушах; копія рішення Бабушкінського районного суду від 18.06.13 р. (суддя ОСОБА_3 ) у справі за №200/4395/13-ц за позовом ОСОБА_122 до Умельової на 4 аркушах; блокнот з обкладинкою помаранчевого кольору з чорновими записами 1 шт.; два аркуші паперу Ф. А-4 з записами скріпленими стиплером на 2 аркушах; копія позовної заяви ОСОБА_123 до ТОВ «ВП «Агро-Союз» на 2 аркушах; копія заяви про забезпечення позову ОСОБА_124 до ТОВ «ВП «Агро-Союз» від 10.03.15 на 3 аркушах; копія позовної заяви ОСОБА_124 до ТОВ «Корпорація «Агро-Союз» від 10.03.15 на 2 аркушах; копія заяви про забезпечення позову ОСОБА_124 до ТОВ «Корпорація «Агро-Союз» на 10 аркушах; CD-R диск Ridata з написом ДОАС 1403692 1 шт.; копія позовної заяви ОСОБА_124 до ПАТ «Агро-Союз» від 10.03.15 на 2 аркушах; копія заяви про забезпечення позову ОСОБА_124 до ПАТ «Агро-Союз» на 7 аркушах; фрагменти аркушів Постанови суду від 30.03.15 суддя ОСОБА_125 де фігурують прізвище ОСОБА_126 «Мустанг»; ухвала про відмову у прийнятті позовної заяви (суддя ОСОБА_127 ) справа №904/625/15 від 04.02.15 на 4 аркушах (копія); позовна заява ОСОБА_128 до ТОВ «ATMA PIENTI» від 23.03.15 за підписом ОСОБА_129 з додатками на 56 аркушах; рішення у справі №200/6631/14-ц від 08.05.14 за підписом ОСОБА_3 на 1 аркуші; копія трудової книжки ОСОБА_3 на 10 аркушах; ухвала у справі №200/17647/14-ц від 31.10.14 р. за підписом судді ОСОБА_3 на 1 аркуші; копія адвокатського запиту від 24.07.15 ОСОБА_130 щодо ОСОБА_57 на 2 аркушах; окрема ухвала у справі №403/15065/12 від 08.07.14 р. (суддя ОСОБА_131 ) за позовом компанії «Madwort Management Limited» на 3 аркушах; розпечатка позовної заяви ОСОБА_132 до ОСОБА_133 без реквізитів на 5 аркушах; розпечатка обвинувального акту по кримінальному провадженню №12013040030000910 від 30.08.2013 від 20.01.2014 (слідчий ОСОБА_134 , прокурор ОСОБА_135 ) щодо ОСОБА_7 за ч.1 ст. 263, ч. 4 ст.190 КК України на 10 аркушах; копія заяв ОСОБА_136 , ОСОБА_137 , ОСОБА_138 , ОСОБА_139 , ОСОБА_140 , ОСОБА_141 , ОСОБА_142 , ОСОБА_143 , ОСОБА_144 , ОСОБА_145 , ОСОБА_146 , ОСОБА_147 на 13 аркушах; розпечатка з Інтернету ст.ст. 190, 263 КК України на 1 аркуші; розпечатка клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_7 (адвокат ОСОБА_148 без реквізитів на 4 аркушах; копія ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_149 від 21.01.14 у справі №201/819/14-к за скаргою ОСОБА_7 на 2 аркушах; супровідний лист від 30.07.14 за №200/1269/14 за підписом ОСОБА_3 на 1 аркуші; копія ухвали від 27.09.2013 (суддя ОСОБА_150 ) у справі №200/13278/13-к про застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу тримання під вартою на 4 аркушах; копія ухвали від 23.12.2013 у справі №1кп/200/581/13 щодо розгляду обвинувального акту стосовно ОСОБА_7 на 1 аркуші; копія рішення від 09.09.13 у справі №200/5986/13-ц за позовом ОСОБА_151 на 4 аркушах; цивільна справа №200/6631/14-ц Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська (суддя ОСОБА_3 ) за позовом ОСОБА_152 до ОСОБА_153 на 55 аркушах; цивільна справа №200/6631/14-ц Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська (суддя ОСОБА_3 ) на 22 аркушах; позовна заява ОСОБА_154 до ПАТ «АКТА БАНК» з додатками на 15 аркушах; апеляційна скарга прокурора Бабушкінського району №199 вих=14 від 14.02.14 на 5 аркушах; ніж з лезом на якому є напис LEO та зображення лева 1 шт.; ніж з руків`ям світло-коричневого кольору та лезом з зображенням звірів та мисливського знаряддя у чохлі коричневого кольору 1 шт.; записник з записами, в тому числі, телефонними номерами, в обкладинці червоного кольору 1 шт.; предмет схожий на кастет чорного кольору 1 шт.; посвідчення судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_3 №МЗ-09643, дійсне до 18.06.2015 року 1 шт.; грошові купюри номіналом 100 доларів США у кількості 250 (двісті п`ятдесят) штук у сумі 25000 (двадцять п`ять тисяч) доларів США.

Проте ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області у справі 201/3411/16-к, пр. 11-сс/774/366/16 від 30.03.2016, апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_155 в інтересах ОСОБА_156 задоволено частково, ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 09 березня 2016 року, якою задоволено клопотання прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_94 по кримінальному провадженню № 42015040000000482 від 18.06.15 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.375, ч.4 ст.190 КК України, про арешт майна скасувано в частині накладення арешту на: ніж з лезом на якому є напис LEO та зображення лева - 1 шт.; ніж з руків`ям світло-коричневого кольору та лезом з зображенням звірів та мисливського знаряддя у чохлі коричневого кольору - 1 шт.; предмет, схожий на кастет чорного кольору - 1 шт.; посвідчення судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_3 № МЗ-09643, дійсне до 18.06.2015 року - 1 шт.; грошові купюри номіналом 100 доларів США у кількості 250 (двісті п`ятдесят) штук у сумі 25000 (двадцять п`ять тисяч) доларів США.

Постановлено у цій частині нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_94 по кримінальному провадженню №42015040000000482 від 18.06.15 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.375, ч.4 ст.190 КК України, про арешт майна, а саме: ніж з лезом на якому є напис LEO та зображення лева - 1 шт.; ніж з руків`ям світло-коричневого кольору та лезом з зображенням звірів та мисливського знаряддя у чохлі коричневого кольору - 1 шт.; предмет схожий на кастет чорного кольору - 1 шт.; посвідчення судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровська ОСОБА_3 № МЗ-09643, дійсне до 18.06.2015 року - 1 шт.; грошові купюри номіналом 100 доларів США у кількості 250 (двісті п`ятдесят) штук у сумі 25000 (двадцять п`ять тисяч) доларів США відмовлено.

5) Ухвалою Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська у справі №201/4957/16-к, пр.1-кс/201/3031/2016 від 06.04.2016, яка набрала законної сили 12.04.2016, накладено арешт на нерухоме майно, а саме:

-домоволодіння по АДРЕСА_4 та земельну ділянку кадастровий номер №1210100000:01:620:0054, площею 0,0292 га на якій розташоване вказане домоволодіння (в подальшому щодо земельної ділянки скасовано);

-домоволодіння по АДРЕСА_4 , та земельну ділянку кадастровий номер №1210100000:01:620:0055, площею 0,0348 га на якій розташоване вказане домоволодіння (в подальшому щодо даного земельної ділянки скасовано);

-домоволодіння по АДРЕСА_4 (в подальшому щодо даного об?єкта скасовано);

- нежитлове вбудоване приміщення №60 загальною площею 150,3 кв.м., за адресою: АДРЕСА_79 .

- нежитлове вбудоване приміщення №60, за адресою: АДРЕСА_79 ;

- будинок літ.А-1 площею 187,2 кв.м., по АДРЕСА_80 (в подальшому щодо останнього будинку арешт скасовано);

- гараж літ.Ж, по АДРЕСА_81 (в подальшому щодо останнього гаражу арешт скасовано);

- будинок АДРЕСА_5 та земельну ділянку кадастровий номер 1210100000:03:280:0065, на игг (в подальшому щодо останніх будинку та земельної ділянки арешт скасовано);

- садовий будинок АДРЕСА_6 та земельну ділянку з кадастровим номером 122Ц35800:СУі:088:0305, на якій він знаходиться, що розташовані за адресою: АДРЕСА_6 (щодо останніх будинку та земельної ділянки скасовано пізніше).

6) Ухвалою Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська у справі №201/10090/16-к, пр.1-кс/201/6293/2016 від 08.07.2016, накладено арешт на наступне нерухоме майно: будинок АДРЕСА_5 ; земельну ділянку кадастровий номер 1210100000:03:280:0065, по АДРЕСА_5 .

7) Ухвалою Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська у справі №201/10450/16-к, пр.1-кс/201/6478/2016 від 19.07.2016, накладено арешт на нерухоме майно, а саме на квартири АДРЕСА_82 , АДРЕСА_83 .

Ухвалою Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська у справі №201/16718/16-к, пр.1-кс/201/9908/2016 від 19.12.2016, арешт, накладений ухвалою Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 19 липня 2016 року у справі № 201/10450/16-к (провадження 1кс/201/6478/2016) на нерухоме майно: квартири АДРЕСА_82 , АДРЕСА_83 у кримінальному провадженні № 42016040000000546, скасовано.

8) Ухвалою Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська у справі №201/10617/16-к, пр. 1-кс/201/6538/2016 від 25.07.2016, накладено арешт на майно ОСОБА_6 , згідно з переліком, а саме речі і документи, загалом 253 позиції.

9) Ухвалою Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська у справі №201/11077/16-к, пр.1-кс/201/6701/2016 від 04.08.2016, накладено арешт на наступне нерухоме майно: квартири АДРЕСА_13 , АДРЕСА_14 , АДРЕСА_15 , АДРЕСА_16 , АДРЕСА_17 та заборонено вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо перереєстрації права власності та відчуження (передачі, переоформлення) майна та майнових прав на вказане майно будь-якому органу, фізичним чи юридичним особам.

10) Ухвалою Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська у справі №201/11078/16-к, пр. 1-кс/201/6702/2016 від 04.08.2016 постановлено накласти арешт на нерухоме майно підозрюваної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: 1/3 частка квартири АДРЕСА_84 (попередня адреса: АДРЕСА_85 ).

11) Ухвалою Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська у справі №201/11527/16-к, пр. 1-кс/201/6999/2016 від 11.08.2016, накладено арешт на майно ОСОБА_7 , а саме на зазначене в клопотанні майно, - речі та документи: грошові кошти у сумі 58 000 грн., 18 000 доларів США (щодо коштів у національній валюті та доларах США пізніше скасовано); мобільний телефон марки «Iphon» сірого кольору ІМЕЙ: НОМЕР_9 із сім картою мольного оператора Київстар. Сім карту з номерами НОМЕР_10 на якій міститься переписка між ОСОБА_7 та підозрюваною ОСОБА_6 ;три аркуші формати А-3 зі схемами та записами; квитанція СТ «Зоря» від 27.12.2015, аркуш із записами на 1 арк.; договір купівлі продажу від 09.08.2016 між ТОВ «Аскорп» та ТОВ «Соборна-217» нерухомого майна; зв`язки ключів у кількості 5 шт. із надписами: АДРЕСА_86 ; АДРЕСА_87 ; айпад серибристого кольору ІМЕЙ НОМЕР_11 в чохлі.

12) Ухвалою Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська у справі №201/12997/16-к, пр.1-кс/201/7903/2016 від 19.09.2016 арешт, накладений ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 06.01.2016 у кримінальному провадженні за номером 42015040000000482, внесеному до ЄРДР 18.06.2015, на домоволодіння АДРЕСА_88 та на земельну ділянку - кадастровий номер 1221486200:11:001:0232, розташовану по АДРЕСА_89 , яке належить на праві власності ОСОБА_157 скасовано.

13) Ухвалою Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська у справі №201/16428/16-к, пр.1-кс/201/9804/2016 від 05.12.2016 клопотання ОСОБА_158 про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11.08.2016 на грошові кошти, вилучені в ході обшуку задоволено, скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11.08.2016 по справі № 201/11527/16к, провадження № 1-кс/201/6999/2016, на грошові кошти в сумі 58 000 (п`ятдесят вісім тисяч) гривень та 18 000 (вісімнадцять тисяч) доларів США, які були вилучені в ході обшуку в будинку АДРЕСА_6 .

14) Ухвалою Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська у справі №201/6672/17, пр. 1-кс/201/4349/2017 від 15.05.2017 клопотання ОСОБА_93 про скасування арешту у кримінальному провадженні № 42015040000000482 від 08.06.2015р. задовольнено, скасовано арешт, накладений ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська (під головуванням слідчого судді ОСОБА_159 ) від 06.04.2016 р. у справі № 201/4957/16-к (провадження № 1-кс/201/3031/2016) на садовий будинок АДРЕСА_6 та земельну ділянку з кадастровим номером 1221455800:01:088:0305, на якій він знаходиться, розташовані за адресою: АДРЕСА_6 .

15) Ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області у справі №201/17636/16-к, пр.1-кп/314/150/2017 від 11.08.2017 клопотання потерпілої ОСОБА_92 про скасування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту задоволено.

Постановлено скасувати арешт, накладений ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 06.04.2016 (справа 201/4957/16; провадження 1кс/201/3031/2016) на земельну ділянку кадастровий номер №1210100000:01:620:0055, за адресою: АДРЕСА_4 ; на земельну ділянку кадастровий номер №1210100000:01:620:0054, за адресою: АДРЕСА_4 ; на домоволодіння житловий будинок за адресою: АДРЕСА_4 , що належить потерпілій ОСОБА_160 (в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майна: запис про обтяження №14066853, дата державної реєстрації 07.04.2016, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 643803212101; запис про обтяження №14066545, дата державної реєстрації 07.04.2016, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 31000112101).

Також вказаною ухвалою суду клопотання потерпілого ОСОБА_9 про скасування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту задоволено.

Постановлено скасувати арешт, накладений ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 08.07.2016 (справа 201/10090/16; провадження 1кс/201/6293/2016) на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_5 ; на земельну ділянку кадастровий номер №1210100000:03:280:0065, за адресою: АДРЕСА_5 , що належить потерпілому ОСОБА_9 (в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майна: запис про обтяження №15346742, дата державної реєстрації 11.07.2016, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 649348812101; запис про обтяження №15346332, дата державної реєстрації 11.07.2016, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 649338012101).

16) Ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області у справі №201/17636/16-к, пр.1-кп/314/40/2018 від 11.08.2017 від 07.02.2018 клопотання потерпілої ОСОБА_22 про скасування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту задоволено.

Постановлено скасувати арешт, накладений ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 06.04.2016 (справа 201/4957/16; провадження 1кс/201/3031/2016) на житловий будинок літ. А-1 площею 187,2 кв.м. та гараж літ. Ж, по АДРЕСА_90 , що належить ОСОБА_22 (в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 680496912101; номер запису про право власності: 17494050, дата, час державної реєстрації 16.11.2016 10:53:09; Актуальна інформація про державну реєстрацію обтяжень: номер запису про обтяження:14637408, дата, час державної реєстрації 24.05.2016 14:2:54, підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер:29729577 від 24.05.2016 14:36:03).

17) Ухвалою Шевченківського районного суду м.Запоріжжя у справі №201/17636/16, пр.1-кп/336/99/2021 від 01.06.2021 клопотання ОСОБА_161 -задовольнено.

Постановлено скасувати частково арешт на будівлю магазину АДРЕСА_91 , накладений на підставі ухвали апеляційного суду Дніпропетровської області від 06 січня 2016 року по справі №201/18296/15-к (провадження №11-сс/774/41/16) в частині скасування арешту з нежитлового приміщення № 1 магазин поз. 1-16, II загальною площею 288,0 кв.м, літ. бУП, бУШ - ганки, пожежний вихід літ. б16 на першому поверсі в будинку літ. Б-2 по АДРЕСА_37 , яке належить ОСОБА_162 (РНОКПП НОМЕР_12 , АДРЕСА_92 ) на підставі договору дарування нежитлового приміщення від 22 січня 2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_163 , зареєстрованого в реєстрі за № 47.

18) Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя у справі №201/17636/16-к, пр.1-кп/336/48/2025 від 18.12.2025 клопотання ОСОБА_15 про скасування арешту майна, подане у кримінальному провадженні, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014040000000872 від 04.12.2014,- задоволено.

Постановлено скасувати арешт об`єкта нерухомості: гаражу літ.К., розташованому по АДРЕСА_21 , загальною площею 31,5 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 691572212101; номер запису про обтяження: 12920783), накладений на підставі ухвали Апеляційного суду Дніпропетровської області від 06.01.2016 у справі №201/18296/15-к.

19) Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя у справі №201/17636/16-к, пр.1-кп/336/44/2026 від 18.12.2025 від 13.07.2026 клопотання ОСОБА_16 , ОСОБА_164 , Товариства з обмеженою відповідальністю «СПАРК-В» про скасування арешту майна - задоволено.

Постановлено скасувати арешт, накладений згідно з ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 02.11.2015 у кримінальному провадженні № 200/23340/15-к, на квартиру, загальною площею 83,2 кв. м., житловою площею 47,8 кв. м., р.№496404312101, розташовану за адресою: АДРЕСА_93 , що з 17.08.2021 належить на праві власності ОСОБА_16 , РНОКПП НОМЕР_13 , дата реєстрації обтяження 01.12.2015, номер запису про обтяження 12300972.

Постановлено скасувати арешт, накладений згідно з ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 06.01.2016 у кримінальному провадженні №201/18296/15-к, на житловий будинок (р.№ 693798612101, загальною площею 82,3 кв.м., житловою площею 54,5 кв.м., дата реєстрації обтяження 13.01.2016, номер запису про обтяження 12921294) та земельну ділянку (р.№702786112101, кадастровий номер 1210100000:06:054:0015, площею 0,0441 га, дата реєстрації обтяження 13.01.2016, номер запису про обтяження 12918192), які розташовані за адресою: АДРЕСА_9 , що з 12.07.2023 належать на праві власності ОСОБА_165 , РНОКПП НОМЕР_14 .

Постановлено скасувати арешт, накладений згідно з ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 06.01.2016 у кримінальному провадженні №201/18296/15-к, на квартиру, загальною площею 574,8 кв.м., житловою площею 436 кв.м., р.№693759812101, розташовану за адресою: АДРЕСА_94 , що з 12.02.2024 належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «СПАРК-В», код ЄДРПОУ 43735940, дата реєстрації обтяження 13.01.2016, номер запису про обтяження 12921731.

Щодо арештів вказаних вище об?єктів нерухомості відповідно до наведеного переліку (щодо яких обтяження є чинним), а також речей й документів, арешт на які накладено з метою забезпечення завдань кримінального провадження, зокрема, збереження письмових доказів, суд дійшов висновку про передчасність розгляду питання про їх скасування.

Ч.1 ст.98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Так, майно, що визнано речовим доказом, може бути оглянуто судом (в провадженні якого перебуває виділене кримінальне провадження (№201/17636/16-к, що надійшло на підставі обвинувального акта, складеного відносно ОСОБА_6 , обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2,3 ст. 28, ч. 2 ст. 375, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 2, 3 ст. 28, ч. 4 ст. 358, ч. 3, 4 ст. 358 КК України).

Щодо об?єктів нерухомості відповідні клопотання ані потерпілими, ані іншими особами про скасування арештів (крім АТ КБ «Приватбанк») на час розгляду клопотання про закриття кримінального провадження до суду не подані. Відповідно, суд не досліджує питання їх приналежності, добросовісності власників на час постановлення даної ухвали, хронологію судових спорів (в разі незаконного вибуття об?єктів з власності потерпілих, інших осіб та їх повернення законним власникам).

Тому суд, з метою перешкоджання ймовірним протиправним діям з нерухомим майном, до якого вжито заходи забезпечення під час досудового розслідування, приходить до висновку про те, що питання щодо заходів забезпечення (зокрема, скасування арештів) підлягає розгляду у виділеному провадженні. Дане рішення, на переконання суду, відповідатиме завданням кримінального судочинства.

Проте 21.08.2026 представником АТ КБ «Приватбанк» адвокатом ОСОБА_166 скеровано клопотання про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 06.01.2016 у справі 201/18296/15-к в частині:

- арешту квартири, № обтяження 12918078 від 13.01.2016, загальною площею 77,1 кв.м., житловою площею 56,1 кв.м., за адресою: АДРЕСА_95 , належного банку.

В обґрунтування стороною заявника вказано, що банківська установа є єдиним законним власником даного об?єкта нерухомості, що виникло на підставі договору іпотеки №7307 від 06.07.2007, запис про право власності внесено 08.12.2016, індексний номер 32893097 від 13.12.2016, в порядку звернення стягнення на предмет іпотеки через невиконання позичальником кредитних зобов?язань. Так, на користь доводів банку як про приналежність ПАТ КБ «Приватбанк» (до перейменування, зміни організаційно-правової форми) даного об?єкта нерухомості, так і наявності обтяження свідчить інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо об?єкта нерухомого майна №489912047 від 13.08.2026. Реєстраційний номер майна 1115969212101. Згідно з даними з Державного реєстру іпотек іпотекодавцем був ОСОБА_17 .

Оскільки потреба у збереженні арешту відпала, заявник просить скасувати вказані заходи забезпечення.

Розглядаючи клопотання, суд враховує, що відповідно до ч.11 ст.170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Порядок скасування арешту майна визначений ст.174 КПК України, якою передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

Згідно положенням ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Ст.328 ЦК України встановлено презумпцію правомірності набуття права власності, котра означає, що право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше не встановлено в судовому порядку або незаконність набуття права власності прямо не випливає із закону. Таким чином, факт неправомірності набуття права власності, якщо це не випливає із закону, підлягає доказуванню, а правомірність набуття права власності включає в себе законність і добросовісність такого набуття.

Суд зауважує, що заходи забезпечення у вигляді арешту майна мають бути пропорційними щодо мети їх застосування, повинен бути встановлений справедливий баланс між завданнями кримінального провадження та вимогою захисту основних прав особи.

Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

На підставі викладеного, за відсутності заперечень сторін кримінального провадження, дослідивши долучені представником АТ КБ «Приватбанк» до клопотання докази, суд приходить до висновку про те, що ризики втрати майна, вказаного у клопотанні АТ КБ «Приватбанк», яке згідно з витягом належить вказаній юридичній особі, - відпали. Подальше продовження дії арешту перешкоджає банку реалізовувати свої майнові права відносно нього, у зв`язку з чим клопотання підлягає задоволенню. Суд також погоджується з доводами заявника щодо засади розумності строків у кримінальному провадженні. Підстав стверджувати про наявність ознак недобросовісної поведінки нового (дійсного) власника майна, вказаного у клопотанні банку, у суду немає.

Керуючись ст. 2, 91, 100, 118, 122, 126, 128, 174, 203, 284-286, 288, 314, 369-372, 395 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання сторони захисту задовольнити.

Звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за ознаками скоєння кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2 ст.15, ч.4 ст.190, ч.4 ст.190 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, встановлених п.4 ч.1 ст.49 КК України.

Кримінальне провадження, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014040000000872 від 04.12.2014, яке надійшло до суду на підставі обвинувального акта, в частині обвинувачення, пред?явленого ОСОБА_3 , за ознаками скоєння кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2 ст.15, ч.4 ст.190, ч.4 ст.190 КК України, - закрити.

Запобіжний захід, застосований до ОСОБА_3 , у вигляді особистого зобов?язання, - скасувати.

Цивільний позов ОСОБА_92 (адреса: АДРЕСА_58 ) до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, - залишити без розгляду.

Цивільний позов ОСОБА_93 (адреса: м.Дніпро, вул. Кринична, буд.37), в частині вимог до ОСОБА_3 , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, а також цивільні позови ОСОБА_20 (адреса: АДРЕСА_60 ), ОСОБА_22 (адреса: АДРЕСА_61 ), в частині вимог до ОСОБА_3 , про відшкодування моральної шкоди, - залишити без розгляду.

Клопотання представника АТ КБ «Приватбанк» адвоката ОСОБА_167 про скасування арешту майна задовольнити.

Скасувати арешт квартири (№ обтяження 12918078 від 13.01.2016), р.№ об?єкта нерухомого майна 1115969212101, загальною площею 77,1 кв.м., житловою площею 56,1 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_95 , приналежної Акціонерному товариству Комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570, адреса місцезнаходження: 01001, Україна, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д), запис про право власності внесено 08.12.2016, індексний номер 32893097 від 13.12.2016, - що накладений на підставі ухвали Апеляційного суду Дніпропетровської області по справі №201/18296/15-к, пр. 11-сс/774/41/16 від 06.01.2016.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м.Запоріжжя протягом семи днів з дня її оголошення.

У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом семи днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя ОСОБА_1