Рішення № 139620378, 28.08.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/2686/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Іванова А.П.,

при секретарі судового засідання Боті О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 9040272 від 11.05.2025 в сумі 14 973,00 грн., а також судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 11 травня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» та відповідачем було укладено кредитний договір № 9040272, за умовами якого первісний кредитор надав відповідачу кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на банківську картку, реквізити якої були зазначені відповідачем при укладенні договору. Кредитний договір підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, надісланим на номер його мобільного телефону.

24.12.2025 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 24122025/3, за умовами якого первісний кредитор відступив позивачу право грошової вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 24.12.2025 позивач набув права вимоги до відповідача на суму 14 973,00 грн., з яких: 9 300,00 грн основна сума боргу, 3 720,00 грн заборгованість за відсотками, 1 953,00 грн пеня та штраф.

Позивач зазначає, що відповідач після відступлення права вимоги не здійснив жодного платежу на погашення заборгованості ні на рахунки позивача, ні на рахунки первісного кредитора, а з моменту відступлення права вимоги позивачем додаткових штрафних санкцій не нараховувалося.

Ухвалою суду від 02.03.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Від представника відповідача - адвоката Галкіної Я.Г. надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти позову заперечує та просить відмовити у його задоволенні у повному обсязі. У відзиві вказує, що матеріали справи не містять доказів, з якими саме умовами кредитування та тарифами відповідач був ознайомлений і які саме умови погодив, а роздруківка з сайту кредитодавця не є належним доказом, оскільки повністю залежить від волевиявлення однієї сторони. Позивачем не доведено факт застосування відповідачем одноразового ідентифікатора та його отримання, а також факт реєстрації відповідача в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця, у зв`язку з чим є непідтвердженим факт укладення кредитного договору. Позивачем не надано належних доказів того, що сума кредиту була зарахована саме на банківський рахунок відповідача. Не доведено факт відступлення права грошової вимоги за кредитним договором від первісного кредитора до позивача. З наданого розрахунку неможливо встановити механізм, порядок та період нарахування пені і штрафів, а також відповідач вважає, що звільняється від їх сплати, оскільки прострочення виконання зобов`язання мало місце в період дії в Україні воєнного стану.

Позивач подав до суду відповідь на відзив, у якій заперечення відповідача вважає необґрунтованими та зазначає, що кредитний договір укладено відповідно до вимог ст.ст. 205, 207, 638, 639 ЦК України та ст.ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» шляхом підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором, надісланим на телефон відповідача після проходження ним процедури реєстрації, заповнення заявки та верифікації банківської картки. Жодних заперечень щодо умов договору під час його укладення відповідач не висловлював. Кредитні кошти перераховано на банківську картку, зазначену відповідачем при укладенні договору BIN 479072, емітент АТ «Ощадбанк», а позивач як фактор не володіє і не може володіти банківською випискою первісного кредитора у зв`язку з режимом банківської таємниці. Відповідач не позбавлений можливості самостійно надати виписку зі свого рахунку, чого не зробив. Факт відступлення права вимоги підтверджується Договором факторингу № 24122025/3 від 24.12.2025 та засвідченим витягом з реєстру боржників. Одночасно позивач визнає, що вимога про стягнення пені і штрафів нарахована за період дії воєнного стану в Україні, однак просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, у позовній заяві просив розглядати справу за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 81 ЦПК України).

Частиною 2 ст. 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Відповідно до ст. 12 цього Закону моментом підписання електронного правочину є, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 11 травня 2025 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та відповідачем укладено кредитний договір № 9040272 шляхом його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором, надісланим на номер мобільного телефону відповідача. Заявка на отримання кредиту, реєстрація в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця, підтвердження одноразовим ідентифікатором та верифікація банківської картки в сукупності свідчать про наявність волевиявлення відповідача на укладення договору на погоджених умовах.

Належних та допустимих доказів на спростування факту укладення договору чи то підписання його іншою особою відповідачем суду не надано.

24.12.2025 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 24122025/3, за умовами якого первісний кредитор відступив позивачу право грошової вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 24.12.2025 позивач набув права вимоги до відповідача на суму 14 973,00 грн., з яких: 9 300,00 грн основна сума боргу, 3 720,00 грн заборгованість за відсотками, 1 953,00 грн пеня та штраф.

Судом встановлено, що відповідач не виконав свого зобов`язання щодо погашення існуючої заборгованості внаслідок чого утворилась за кредитним договором № 103813580 в розмірі 18738 грн., з яких: 5400 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 12198 грн. сума заборгованості за відсотками; 1140 грн. заборгованість за комісією.

Щодо доводів відповідача про недоведеність факту перерахування кредитних коштів суд зазначає, що кредитні кошти перераховано на банківську картку, реквізити якої вказані самим відповідачем під час укладення договору. Позивач як новий кредитор (фактор) не є емітентом картки та не володіє банківською випискою, яка згідно зі ст. 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність» становить банківську таємницю.

Щодо доводів про недоведеність факту відступлення права вимоги суд враховує, що факт переходу права вимоги від первісного кредитора до позивача підтверджується Договором факторингу № 24122025/3 від 24.12.2025 та засвідченим витягом з реєстру боржників від 24.12.2025, які відповідають вимогам ст.ст. 512, 514, 1077 ЦК України та не визнані недійсними у встановленому законом порядку.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідач не виконав взятих на себе за кредитним договором зобов`язань, доказів погашення заборгованості (повністю або частково) суду не надав, а тому вимоги позивача про стягнення заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 9 300,00 грн. та за відсотками у розмірі 3 720,00 грн. є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про стягнення пені та штрафу в розмірі 1 953,00 грн., суд зазначає таке.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за кредитним договором позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня), нарахована включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання зобов`язання за такими договорами, підлягає списанню кредитодавцем.

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та триває на час розгляду справи.

Оскільки заборгованість за пенею та штрафом нарахована позивачем за період прострочення виконання зобов`язання, який припадає на час дії в Україні воєнного стану, відповідач звільняється від обов`язку її сплати в силу прямої вказівки закону, незалежно від доводів сторін щодо порядку та механізму такого нарахування.

За таких обставин у задоволенні позовних вимог у частині стягнення пені та штрафу в сумі 1 953,00 грн. слід відмовити.

Інші доводи відзиву на позовну заяву щодо нібито відсутності волевиявлення відповідача, невідповідності умов договору стандартній формі тощо зводяться до незгоди з наданими позивачем доказами та не підтверджені відповідачем належними і допустимими доказами на спростування вимог позивача, а тому відхиляються судом як необґрунтовані.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає до часткового задоволення.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України із відповідача на користь позивача слід стягнути понесені останнім судові витрати по сплаті судового збору.

Керуючись ст. ст. 11, 204, 205, 207, 512, 514, 526, 549, 551, 610-612, 625, 626, 628, 638, 639, 1048-1050, 1054, 1077 Цивільного кодексу України, ст. 12, 81, 89, 141, 263-265, 273-279 Цивільного процесуального кодексу України, п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, суд

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (07400, Київська обл., Броварський р-н, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2, код ЄДРПОУ 35625014) заборгованість за кредитним договором № 9040272 від 11.05.2025 в сумі 13 020 (тринадцять тисяч двадцять) грн. 00 коп., з яких: - 9 300,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; - 3 720,00 грн. сума заборгованості за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (07400, Київська обл., Броварський р-н, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2, код ЄДРПОУ 35625014) суму сплаченого позивачем судового збору в розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду А.П. Іванов